Про це в телеефірі сказав речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Укрінформ.

«Ми не отримували ніяких координат щодо місця знаходження крейсера «Москва». І операція щодо знищення цього корабля, флагмана Чорноморського флоту, була повністю спланована і виконана виключно Військово-Морськими силами. Ми, звісно, погоджували нанесення вогневого ураження з вищим керівництвом, згідно зі структурою підпорядкування. Отримавши відповідний дозвіл, і це, звісно, керівництво українське, нанесли цей удар. Тому інформація щодо координації і надання точної інформації місця знаходження (крейсера «Москва» – ред.) не відповідає дійсності, так само як і інформація щодо того, що це необхідно було погоджувати», – сказав Плетенчук.

Він додав, що наразі ситуація в Чорному та Азовському морях залишається стабільною.

«І це, до речі, теж наслідки в тому числі цієї операції, яка свого часу стала просто черговим поворотним моментом», – сказав Плетенчук.

За його словами, в акваторії Чорного моря залишається два підводних човни, які є носіями крилатих ракет. Кожен з них може мати до чотирьох споряджених Калібрів. В Азовському морі ворожі кораблі відсутні вже більше, ніж півроку.

Раніше видання The New York Times оприлюднило розслідування щодо ролі Сполучених Штатів у плануванні та проведення українських військових операцій проти Росії. Зокрема, як йдеться у розслідуванні, чиновники США були незадоволені тим, що їх не попередили про атаку на російський крейсер «Москва».

Як повідомлялося, 13 квітня українські ракети «Нептун» вразили флагман чорноморського флоту ракетний крейсер “Москва” вартістю 750 млн дол. 14 квітня він потонув. Російське Міноборони публічно визнавало загибель на «Москві» п’яти моряків.

За даними тодішнього секретаря Ради Національної безпеки та оборони України Олексія Данилова, на момент удару на «Москві» перебували 510 осіб, з яких врятувалися 58.

Російська Федерація застосувала проти України впродовж цього тижня понад 1000 ударних дронів, 1310 керованих авіаційних бомб і 9 ракет різних типів.

Під час великого інтерв’ю телеканалу NBC News президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати отримають Гренландію з імовірністю в 100 відсотків. За його словами, це, найімовірніше, станеться мирним шляхом, проте американський лідер “не знімає з порядку денного” і анексію військовим шляхом.

“Ми отримаємо Гренландію. Так, 100%”, — сказав президент США.

Водночас Трамп відкинув побоювання з приводу можливої нестабільності через Гренландію. Він вказав на опитування, які нібито показують, що більшість американців переконані в тому, що країна перебуває на правильному шляху.

Претензії США на Гренландію: Джей Ді Венс відвідав космічну базу на острові

На тлі цих заяв примітний офіційний візит віцепрезидента США Джей Ді Венса на американську космічну базу “Пітуффік”, який відбувся 28 березня. Він прибув туди зі своєю дружиною Ушею, радником Трампа з національної безпеки Майком Волтцем, міністром енергетики Крісом Райтом та іншими чиновниками.

Під час візиту Венс заявив, що Штати найближчим часом не планують розширювати військову присутність на острові, але, з іншого боку, мають намір домогтися лідерства в Арктиці та забезпечити національну безпеку на тлі загроз з боку Китаю і Росії.

“Ми знаємо, що Росія, Китай та інші країни виявляють інтерес до арктичних коридорів і морських шляхів, а також до корисних копалин. Нам необхідно забезпечити лідерство Америки в Арктиці”, — заявив політик.

Водночас Венс закликав населення острова прийняти “парасольку безпеки Сполучених Штатів” і відмовитися від “парасольки безпеки Данії”. Він висловив упевненість, що місцеві жителі досить раціональні та віддадуть перевагу укладенню угоди “в стилі Дональда Трампа”.

Данія закликала США змінити тон

Міністерство закордонних справ Данії висловило невдоволення різкими заявами Вашингтона щодо Гренландії й закликало до спільної роботи зі зміцнення безпеки в Арктиці. Глава данського МЗС Ларс Лекке Расмуссен закликав Вашингтон змінити тон, оскільки він неприпустимий у діалозі з союзником.

“Звичайно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять із близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія — близькі союзники”, — сказав міністр.

Расмуссен додав, що Копенгаген розуміє прагнення Вашингтона розширити військову присутність у Гренландії, про що раніше говорив віцепрезидент США Джей Ді Венс, і висловив готовність до діалогу з цього питання.

Нагадаємо, вчені виявили, що за останні два десятиліття Гренландія розширила свою скелясту берегову лінію приблизно на 1620 кілометрів. Це сталося внаслідок неухильного танення льодовиків, які відступили на сушу, оголивши тисячі кілометрів берегової лінії.