Війна
терміново потрібен захист і багато кабелю
Ворог швидко наростив виробництво нових дронів, ми аврально виготовляємо подібні. Бригади зможуть їх придбати за власні бюджети
Росіяни почали використовувати на кордоні більше оптоволоконних дронів, розповів днями в телеефірі речник ДПСУ Андрій Демченко. «За останній час ми бачимо перевагу у використанні ворогом безпілотних літальних апаратів, які скидають вибухові пристрої. Це FPV-дрони. В тому числі на оптоволокні. Раніше переважала артилерія», – повідомив він.
Швидкого успіху російським військам у Курській області вдалося досягти, зокрема, завдяки значній концентрації ударної сили дронів, керованих через оптоволоконний кабель, того ж дня написало Forbes. Видання пише, що зараз росіяни виробляють тисячі таких оптоволоконних безпілотників і, цілком ймовірно, акумулюють їх для наступних операцій. Щоправда, Forbes у своєму матеріалі посилається на військового блогера «Російський інженер», який висловлює сподівання, що Росія матиме подібні успіхи й на інших напрямках. Ми ж маємо сподівання, що, якщо в українського війська є проблеми з постачанням найновіших видів БПЛА, то способи їх подолання вже шукають і знайдуть.
ВРАЖАЮТЬ У ЛІСІ Й ПІД ЗЕМЛЕЮ
Чому нова технологія стала дуже успішною, днями розповів у проєкті служби Радіо Свобода Донбас Реалії фахівець у сфері радіотехнологій Сергій Бескрестнов, автор спеціалізованого каналу в Telegram «Про зв’язок від Сергія Флеш». За його словами, виробляти оптоволокно росіянам допомагають заводи в Китаї, за їх звітами кількість замовлень зростає, відповідно, масштабується виробництво дронів з котушками. А ми спостерігаємо, як частішає застосування їх на фронті й перетворюється на велику проблему для Сил оборони.
Дрони на оптоволокні можуть працювати в тандемі з коригувальником-мавіком. Той може годинами висіти в небі в очікуванні цілі. На відміну від FPV на радіоканалі, може опускатися на рівень землі і вражати техніку в найбільш «болючі» точки; залітати в підземні приміщення, глибоко в ангари, великі будівлі. А ще їх застосовують у лісах. Дерева – перешкода для радіосигналів, і досі ліси вважалися майже безпечними для пересування. Дрони ж на оптоволокні спокійно літають над лісовими дорогами і знижуються, де потрібно. Словом, дійсно створюють купу проблем.
Україна почала масштабувати виробництво таких дронів, але вже з запізненням, пояснював Флеш. Усього 6-8 виробників мають рішення (тестовані або навіть кодифіковані), які реально можна застосовувати для бойових дій. «Тактика використання, скажімо так, у росіян є більш ефективною, тому що вони вже мають досвід, – розповідав експерт. – Вони на кілька місяців раніше за нас почали застосовувати ці дрони».
У грудні 2022 – початку 2023 року наші інженери пропонували деяким військовим структурам розробки дронів на оптоволокні, розповідає авіаційний експерт і представник компанії-виробника РЕБ Анатолій Храпчинський. Але тоді їх порахували неперспективними. «Тепер страждаємо. Так, у цих дронів є купа недоліків (волокно вразливе, може рватися, не витримує полум’я тощо), але ворог їх подолав, наростив виробництво за рахунок «китайських товаришів» і працює ними на відстань до 20 км», – говорить він. Враховуючи, що ми цей кабель купуємо на китайському ринку, а для Росії там виконують спецзамовлення, перегнати ворога надскладно. «Головна проблема – у ворога виходить дуже швидко масштабувати будь-яку діяльність, – говорить Храпчинський. – Ледь помітивши наше слабке місце, він починає швидко виробляти ті чи інші засоби».
Протидії таким дронам, за словами Бескрестнова, поки не існує. Над цим працюють зараз і різні військові структури, і науково-технічні інститути, і команди молодих розробників. Навіть, за словами фахівця з радіотехнологій, студенти технічних вишів США. Точніше, комплекс захисту кожної окремої одиниці техніки є, але він такий складний і дороговартісний, що масово застосовуватися не буде. Отже, можна сказати, це не варіант. Пан Сергій радить військовим поки дбати про фізичні засоби захисту – ланцюги, укріплення, мобільні каркаси для техніки.
Захист військових позицій – це комплексний підхід, нагадує Храпчинський. Треба формувати ешелоновану систему захисту, яка буде протидіяти і класичним FPV, і оптоволоконним (подібно російським сітковим тунелям, які вони почали зводити на дорогах). «Ворог використовує такий захист позицій на напрямках, де наші застосовують дрони на оптоволокні, і стрілецькою зброєю їх відбиває, – розповідає експерт. – Треба адаптуватися, нові загрози виникають постійно».
І надважливе завдання – знайти якнайшвидше спосіб раннього виявлення дронів, говорить Храпчинський. Якщо вдасться дізнаватися заздалегідь, що летить і з якого напрямку, можна вчасно подбати про «зустріч».
ОПТОВОЛОКНО ТІЛЬКИ ПОЧАЛО НАДХОДИТИ
Звичайних FPV-дронів, в яких сигнал передається від пульта повітрям, за рахунок держпостачання в 429 окремого полку ударних безпілотних авіаційних комплексів «АХІЛЛЕС» вже цілком досить, розповідає його командир Юрій Федоренко. Але складніші пристрої іноді доводиться діставати альтернативними шляхами. Так, дрони з автоматичним донаведенням (на певній висоті можуть захопити ціль і летіти далі без пілота) доводиться закуповувати самостійно. «На деякі зразки просимо задонатити людей, бо вони ще не кодифіковані державою і ми не певні, що вони зможуть виконати своє завдання, – пояснює Федоренко. – Деякі виробники дають тестувати їх безкоштовно, бо зацікавлені в перевірці виробів у бойових умовах».
Є складнощі й з дронами на оптоволокні. За словами командира «Ахіллеса», збори коштів для їх придбання проводили вже двічі, хоча українські виробники й основний замовник останнім часом нарощували спроможності їх поставок і продовжують це робити. «Тільки зараз починають надходити перші такі дрони за держконтрактами, – розповідає капітан Федоренко. – Цієї весни, можна сказати, переважна більшість підрозділів, які застосовують БПЛА, будуть мати якусь мінімальну кількість дронів на оптоволокні, а на кінець літа очікуємо, що зможемо на деяких відтинках забезпечити паритет із противником».
Інша велика біда – протидія ворожому оптоволокну. Поки що, за словами Юрія Федоренка, бійці просто вчаться збивати їх із рушниць – це можливо за рахунок величини дрона (котушка з кабелем її значно збільшує). «Є ряд розробок, які тестуються. Очікується, що вони дозволять перебивати оптоволоконний кабель, але тестування займе якийсь час, – розповідає командир. – Хоча на війні час летить швидко, бо ти в постійній боротьбі». А поки що, як написав Сергій Бескрестнов на своєму ТГ-каналі – «сітки на позиціях, сітки на танках, сітки на дорогах. Рибальські, саморобні, заводські. Волосінь, нитки, дріт. Це всі шанси вижити в боротьбі з дронами на оптиці. На чекайте чудес. Будьте павуками».
FPV-дрони скидати з рахунків ще теж рано. Не в будь-яких умовах можна застосовувати оптоволокно – як мінімум, є чимало фізичних обмежень для цього. Та й вартість такого дрона мінімум на 500 доларів вища (додає котушка), тобто оптоволоконні безпілотники досі не вважалися масовим рішенням, застосовувалися частіше для ураження рідкісних видів техніки. Звичайні «повітряні» FPV стабільно тримають ефективність на рівні 30%. «Якщо 3 з 10 дронів досягають цілі, це вважається хорошим результатом, – говорить Юрій Федоренко. – Є відтинки, на яких ефективність складає і 60-70% (де протидія ворога помірна)». Не втрачати результативність, за його словами, дозволяє те, що зараз держава постачає вже більше саме вдалих зразків (невдалі відсіюються), і ці засоби стали більш уніфікованими, зрозумілими для пілотів і майстрів, що їх обслуговують.
Потрібні дрони на оптоволокні чи ні на конкретній ділянці військовим доповідають засоби радіоелектронної розвідки. «Якщо є розуміння радіообстановки на ній, то розуміємо, на яких діапазонах можемо працювати по ворогу, – говорить Анатолій Храпчинський. – Розвідка виявляє ворожі засоби РЕБ і тоді визначаємося, що протиставити». Якщо обстановка надто складна, засобів РЕБ густо – тоді в хід іде оптоволокно. Якщо ще є частоти, які ворог не використовує – відкритий шлях для дронів на цих частотах, каже експерт.
БІЛЬШЕ КОШТІВ БРИГАДАМ І «МОДУЛЬНОСТІ» ДРОНАМ
У постачанні фронту «пташок» є певні складнощі. Не те щоб непереборні, але такі, що потребують негайної реакції. Держава вже зробила кілька ключових кроків для позитивних змін, щоб максимально забезпечувати фронт власними дронами, каже командир полку «Ахіллес» Юрій Федоренко. Зокрема, військовим частинам дозволили напряму закуповувати БПЛА, вони матимуть на це власні бюджети. Міноборони виділятиме бригадам по 2,5 млрд грн на місяць (а це 30 млрд грн за рік) на закупівлю БПЛА. Усього, за підрахунками «Економічної правди», за рахунок переказів 10% від ПДФО військовослужбовців та коштів благодійних фондів, міських рад військові частини матимуть близько 40 млрд грн для закупівель на свій розсуд (ймовірно, переважно українських FPV-дронів та китайських безпілотників Mavic).
«Закуповувати самостійно – це супер. Тільки командир знає, що саме потрібно його підрозділу в конкретний момент для виконання бойових завдань, – говорить Юрій Федоренко. – Зараз частини вчаться це робити». Процес не простий, бо в складі закупівельних груп мають бути юристи, фінансисти, що розуміються, як купувати без перевищення лімітів і порушень законодавства, які ініціативи висунути, щоб процес спростити. Але освоїти цю науку цілком реально.
Щодо державних поставок, єдина вимога, яку слід враховувати на майбутнє – забезпечити модульність систем управління, говорить Федоренко. Потрібно, щоб у дронах була передбачена можливість швидкої зміни комплектуючих, які відповідають за прийом сигналу управління та передачі відеозв’язку. Це не дрібниця, а вимога часу. Держава замовляє задовго наперед, а ситуація на полі бою змінюється мало не щодня. Сьогодні потрібен дрон з одними характеристиками, завтра – з іншими і було б добре, якби комплектуючі були легкозмінними, а не впаяними, як зараз. «Самостійно ми купуємо у виробників дрони саме модульні – пояснює капітан Федоренко. – З’явилась нова частота – і адаптація дрона займає 30 секунд, а не 15-20 хв. роботи з паяльником». І, відповідно, треба передбачити можливості для підрозділів закуповувати додаткові комплектуючі, повертати непотрібні чи обмінюватися ними з іншими частинами. Так вдасться подолати проблему втрати технологічної актуальності дронів за той час, що йде на виконання держзамовлення (та й будь-якого великого замовлення).
І росіяни про це вже, здається, подбали. Так, у Телеграм-каналах зараз поширюється відео, на якому російські військові демонструють арабським журналістам модульний FPV. У ньому змінюються камери і модулі різних діапазонів з антенами, додається модуль оптики. І робиться все це просто в полях.
Ідеально було б збільшувати це пряме фінансування бригад на закупівлі БПЛА – саме таких, які потрібні на поточний момент, вважає начальник штабу 475-го окремого штурмового батальйону «CODE 9.2» у складі 92-ї ОШБр Андрій Міщенко. «І супутніх засобів для них, щоб безпілотник полетів, треба ще багато чого до нього», – каже він. А ще – збільшити фінансування програми «Дрони за бали». З минулого літа з подачі Мінцифри та Держспецзв’язку працює система бонусного розподілу дронів між підрозділами за ефективністю використання – за знищену ворожу техніку пілотам нараховують бали, які можна обміняти на нові безпілотники. В листопаді Міщенко в інтерв’ю Укрінформу розповідав, що 12 екіпажів у роті важких бомберів знищували вже стільки ворожих цілей, що за рахунок одних лише балів батальйон повністю перекривав поточні втрати за місяць і навіть мав невеликий запас. «Бюджети, виділені на цю програму, вже не перекривають потреби всіх підрозділів-учасників», – пояснює командир.
Але і централізовані поставки повинні бути, впевнений Федоренко, бо гарантовані контрактами гроші дозволяють плануватися, розвиватися підприємствам, а це – гостра потреба. «У нас постійний дроновий голод і так буде до завершення війни, – каже він».
Тетяна Негода, Київ
Перше фото Укрінформ
Війна
Сили оборони підтвердили ураження Московського НПЗ
“Підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій разом із СБС, СБУ та ГУР успішно уразили Московський НПЗ. На нафтопереробному заводі зафіксовано масштабну пожежу”, – ідеться у повідомленні.
Як зауважили в ССО, Московський НПЗ має ключове значення для російської столиці та всього центрального регіону РФ.
Проєктна потужність підприємства становить до 12 млн тонн нафти на рік. Глибина переробки – до 85%. Завод забезпечує до 40% потреб Москви в бензині та близько 50% – у дизельному паливі.
Також цей НПЗ є важливим елементом логістики авіаційного палива для московського авіавузла.
У Генеральному штабі ЗСУ додали, що НПЗ у Московській області був уражений у ніч на 16 червня.
За попередньою інформацією, пошкоджена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ АВТ-6. Зафіксована пожежа.
Московський НПЗ задіяний у забезпеченні армії РФ.
Продукція підприємства – це понад 38% споживання столичного регіону в паливі, зокрема завод постачає авіапальне аеропортам Домодєдово, Внуково, Шереметьєво та Жуковський. Потужність підприємства у переробці становить понад 12 млн тонн нафти на рік.
Окрім того, уражені командно-спостережні пункти росіян у районах Багатиря, Великої Новосілки та Сіверська Донецької області.
Також завдане ураження по польовому артилерійському складу РФ в районі Кременівки Донецької області, склади матеріально-технічних засобів загарбників у Донецьку та склад БПЛА в Маріуполі.
Українські воїни били і по зосередженню особового складу росіян в районі Івановського Брянської області РФ.
Підтверджене влучання в підприємство військово-промислового комплексу Росії – АТ “Центральне конструкторське бюро апаратобудування” поблизу Тули. Воно спеціалізується на розробці та виробництві радіолокаційних систем та радіонавігаційної апаратури. Пошкоджені будівля та несуча конструкція складального цеху.
Крім того, станом на 6:00 16 червня триває пожежа на території федеральної державної казенної установи “Комбінат Темп” у Рибінську Ярославської області РФ. Ураження було здійснене 14 червня.
Як повідомляв Укрінформ, Сили спецоперацій у взаємодії з повстанським рухом у РФ “Черная искра” завдали ураження по ключових елементах нафтотранспортної інфраструктури РФ – нафтоперекачувальній станції “Палкіно” в Ярославській області.
Фото: facebook.com/UkrainianSOF
Війна
В Україні стартувало підписання нових контрактів Сил оборони
Міністр оборони Михайло Федоров оголосив про початок підписання нових контрактів Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками.
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомляє у Телеграмі.
“Починаємо підписувати нові контракти Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками. Від сьогодні підписати нові контракти можуть цивільні, мобілізовані, чинні військовослужбовці та військові, які вже проходять службу за контрактом”, – зазначив Федоров.
За його словами, нові контракти передбачають чіткі терміни служби, гарантовані відстрочки після її завершення, нову систему грошового забезпечення та більше прогнозованості й контролю над власною службою.


“Для чинних військовослужбовців це насамперед чітко визначені терміни служби. Залежно від типу контракту вони можуть становити від 6 до 24 місяців, а після завершення служби передбачена гарантована відстрочка, яка враховує попередній термін служби та бойовий досвід”, – прокоментував Федоров.
Оформити перехід на новий контракт можна кількома способами:
- Через застосунок “Армія+” – подати рапорт у розділі “Сервіси – Контракти” та відстежувати статус його розгляду безпосередньо в застосунку.
- Через військову частину – подати рапорт на укладання нового контракту через відділення персоналу своєї військової частини.
- Через застосунок “Резерв+” – у розділі “Вакансії – Нові контракти” обрати вакансію та подати заявку до підрозділу — далі з людиною зв’яжеться рекрутер.
Через центр рекрутингу – отримати консультацію щодо умов служби, обрати посаду та розпочати оформлювати контракт.
Також уже в липні будуть нараховані нові виплати за червень усім військовим, незалежно від того, чи вони підписали нові контракти.
“Це лише перший етап трансформації. Наше завдання — побудувати систему військової служби зі зрозумілими правилами, справедливими умовами та повагою до людини”, – наголосив Федоров.
Детальна інформація про умови контрактів та порядок оформлення — за номером гарячої лінії 1519 та на сайті контрактної системи Сил оборони.
Як повідомляв Укрінформ, з 15 червня в Україні можна укласти нові піхотно-штурмовий, бойовий або базовий контракти на військову службу у ЗСУ та інших складових Сил оборони.
Фото: МОУ
Війна
У травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
У травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані більш як тисяча російських загарбників.
Про це повідомив Укрінформу речник Командування Сил підтримки Збройних сил України Максим Кравчук.
За його словами, Інженерні війська Сил підтримки ЗСУ системно нарощують інженерні загородження, застосовуючи безпілотні комплекси для дистанційного мінування.
За травень 2026 року на інженерних загородженнях, встановлених усіма інженерними підрозділами Сил оборони України, були знищені 1099 загарбників, 119 одиниць озброєння та військової техніки і 36 інших цілей.
Мінування здійснюється як безпосередньо перед переднім краєм, так і в глибині території, тимчасово зайнятої ворогом. Такий підхід дає чіткий результат: під час наступальних дій росіяни втрачають значну кількість техніки та близько тисячі осіб щомісяця.
Сучасні технології суттєво змінюють підхід до виконання інженерних завдань. Підрозділи дистанційного мінування із застосуванням безпілотних літальних апаратів і наземних роботизованих комплексів ефективно перекривають маршрути просування ворога, створюють нові рубежі інженерних загороджень та завдають значних втрат, підкреслив Кравчук.
Завдяки використанню безпілотних систем мінування виконується швидше, точніше та безпечніше для особового складу. Усі підтверджені результати фіксуються в режимі реального часу та вносяться до системи ситуаційної обізнаності Delta, що забезпечує об’єктивність і достовірність даних, додав речник Командування Сил підтримки ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 15 червня 2026 року, становлять близько 1 384 190 осіб.
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події7 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
