Події
Точицький обговорив із міністром культури Польщі збереження спільної історичної спадщини
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький під час зустрічі в Києві з міністром культури та національної спадщини Республіки Польща Ганною Врублевською обговорили низку ініціатив, спрямованих на збереження важливих історичних пам’яток.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У відомстві зауважили, що міністри обговорили питання розвитку українсько-польських відносин у сфері культури, зосередившись на збереженні спільної історичної спадщини та зміцненні двосторонніх культурних зв’язків.
Зокрема, Точицький подякував польській стороні за запрошення взяти участь у неформальному саміті міністрів культури ЄС у Варшаві 7-8 квітня, яка стане важливим кроком на шляху до URC 2025 та дозволить обговорити виклики культурного сектору під час війни.
Також він висловив вдячність польській колезі за її особисту участь у Конференції з питань культури в Україні «Співпраця заради стійкості», яка відбулась в Ужгороді 1 лютого, та за приєднання Польщі до Декларації щодо посилення стійкості культурного сектору в Україні, ухваленої за результатами Конференції.
За даними міністерства, сторони обговорили конкретні проєкти співпраці між культурними інституціями обох країн, зокрема спільні виставки музейних колекцій та копродукцію театральних колективів. Також було відзначено високий рівень проєктів, що реалізуються, та значні перспективи у започаткуванні нових.
Окрім цього, особливу увагу було приділено співпраці в галузі цифрової трансформації, а також документації пошкоджень культурної спадщини, зокрема і внаслідок воєнних дій, у межах реалізації Меморандуму про інвентаризацію архітектурних та археологічних втрат.
Також учасники зустрічі порушили питання санкційних заходів за злочини проти культурної спадщини.
Відвідання музею мистецтва міністеркою культури Польщі Фото: Павло Багмут
Польська сторона висловила готовність до подальшого зміцнення двосторонньої співпраці, особливо в таких сферах, як охорона культурної спадщини, збереження історичної пам’яті та цифрова трансформація.
Своєю чергою Точицький наголосив, що українська сторона вдячна польським друзям за підтримку і допомогу Україні та її культурному сектору в умовах загарбницької війни Росії.
Як повідомляв Укрінформ, у середу, 5 березня, у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» відбулися меморіальні заходи зі вшанування 85-х роковин від рішення радянського режиму про розстріл польських військових, які потрапили у полон після початку Другої світової війни.
Фото: МКСК
Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.
«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.
Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.
У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.
У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.
«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.
Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:
Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;
- Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
- Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
- Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
- Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».
Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».
Фото ілюстративне: Дія
Американського режисера Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно – організації, яка проводить італійський аналог премії «Оскар».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Зазначається, що ініціатива щодо залучення Скорсезе виникла після призначення керівника італійського кінофестивалю Il Cinema Ritrovato Джанлуки Фарінеллі на посаду художнього керівника премії «Давід ді Донателло», яку вручає Академія італійського кіно.
Скорсезе у заяві до міністра культури Італії Алессандро Джулі висловив вдячність за таку пропозицію та підтвердив, що з честю приймає її.
«Італійське кіно було постійним джерелом натхнення протягом усього мого життя. Фільми, автори та художні традиції, що зародилися в Італії, глибоко вплинули як на моє розуміння кіно, так і на мою творчість. Для мене особливо важливо бути пов’язаним у цій посаді з Академією та премією «Давід ді Донателло», – зазначив Скорсезе.
Він додав, що вважає за честь підтримати прагнення Академії щодо міжнародної популяризації італійського кіно та долучитися до її культурних ініціатив.
Зі свого боку Джулі зазначив, що запропонував Скорсезе цю посаду, оскільки той уособлює глибокий зв’язок між італійською традицією та світовим кінематографом.
«Його готовність прийняти цю пропозицію є надзвичайним визнанням для нашого кіно та для Італії – землі його походження», – зауважив очільник Мінкульту Італії.
Для завершення процедури наглядова рада Академії італійського кіно має офіційно затвердити це рішення, однак це лише формальність, йдеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2023 року відомий американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» Мартін Скорсезе звернувся до українців зі словами підтримки.
Фото: D@lY3D Abdelmaksoud
Готується до виходу збірка поезій захисника Маріуполя Андрія Петрука «Санаторій сатани», яку він написав курячою кісточкою на тюремній робі під час перебування у російському полоні.
Про це йдеться у публікації Укрінформу «Поезія на тюремній робі».
«До збірки увійшло близько 40 творів. Макет я створив власноруч під час нічної повітряної тривоги у лікарні. Зараз книга вже готується до виходу. Допомогли волонтери – вони оголосили збір коштів на видання, і необхідну суму зібрали буквально за кілька днів. Тож я невимовно вдячний усім небайдужим, хто підтримав мою мрію», – зазначив Петрук.
За майже чотири роки у російському полоні військовослужбовець 36 бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Андрій Петрук створив понад 100 віршів та пісень. Він видряпував їх курячою кісточкою на штанах роби, вивчав напам’ять, а потім стирав, щоб записати нові.
Його першими поетичними рядками були: «Дочекайся мене, я молю!». Цей вірш він присвятив своїй коханій Юлії, яка чекала його з полону.
Після повернення в Україну через сильне емоційне потрясіння боєць спочатку не міг згадати написане. Згодом, оговтавшись, почав відновлювати в пам’яті та записувати все, що вдалося пригадати.
Так виникла ідея видати збірку поезій про життя в полоні. Назву довго шукати не довелося – «Санаторій сатани». Саме так українські військовослужбовці між собою називали місце, де перебували. Спочатку Андрій планував створити книгу лише для себе та своєї родини. Але коли показав написане друзям і знайомим, ті переконали, що ці твори мають побачити й інші.
За словами волонтерки Світлани Махонько, яка допомагає з виданням, книгу планують номінувати на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року».
Як повідомляв Укрінформ, у Миколаєві започаткували проєкт «Памʼятаємо. Чекаємо. Боремося», в межах якого у в міському просторі встановлюють таблички пам’яті на вшанування захисників та захисниць, які перебувають у полоні чи зникли безвісти.
Фото з архіву Андрія Петрука
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини6 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Події1 тиждень agoнайбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
-
Війна1 тиждень agoдо експлуатації у ЗСУ допустили дрон «Довбуш Т40»
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Політика1 тиждень agoекснардеп заявив, що закликає своїх дітей емігрувати через війну
-
Усі новини6 днів agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув