Політика
Трамп і Віткофф думають про гроші, а не про дипломатію для миру в Україні, – Віктор Небоженко
Спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив про те, що під час нещодавньої зустрічі з Путіним обговорював не припинення вогню, а шляхи досягнення тривалого миру, які стосуються передусім п’яти окупованих регіонів України. Політолог Віктор Небоженко розповів Фокусу, що спонукало його зробити відповідну заяву.
У вівторок, 15 квітня, виступаючи в ефірі Fox News спец посланець Трампа Стів Віткофф, розповів про підсумки нещодавньої зустрічі з Путіним та про можливість досягнення мирного врегулювання. Водночас він наголосив, що йдеться не про припинення вогню, а про “тривалий мир”, якого начебто прагнуть у Кремлі.
Крім того, Віткофф не заперечив, що в рамках мирного процесу йдеться і про “бізнес Путіна зі США та Європою”.
“Ця мирна угода стосується так званих п’яти територій, але вона значно ширша. Вона включає протоколи безпеки, питання щодо НАТО — чи буде воно, чи не буде, чи діє стаття 5 НАТО. Тобто там дуже багато деталей”, — резюмував Стів Віткофф.
Коментуючи Фокусу для статті “5 територій в обмін на мир: що і чому пропонує посланець Трампа для України” форму та зміст свіжих заяв спецпредставника Трампа, політолог Віктор Небоженко зазначив: “Слід розуміти, що Віткофф, який після візиту в Росію почав розповідати про те, що ключ до миру — це 5 окупованих територій України, думає в першу чергу про гроші, а не про дипломатію. Його, як власне і Трампа, передусім цікавить підписання ресурсної угоди, згідно з якою вся Україна в економічному сенсі повністю дістанеться США”.
Путіну такий підхід Трампа, вважає експерт “дуже не подобається”, оскільки він хоче, щоб 5 областей, точніше, 4 області та Крим, належали йому і політично, і економічно.
Таким чином, підсумував Віктор Небоженко, довкола територіального питання між Трампом і Путіним є конфлікт, який блокує подальший рух у напрямку мирного врегулювання.
Детальніше про це – в матеріалі “5 територій в обмін на мир: що і чому пропонує посланець Трампа для України”.
Солом’янське управління поліції Києва відкрила кримінальне провадження через незаконне стеження за журналістами. Інформацію на журналістів збирали спецпризначенці під час корупційної схеми “Мідас”.
Водночас кримінальне провадження було відкрито не одразу після засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це повідомив нардеп “Голосу” Ярослав Юрчишин.
Юрчишин обурився тим фактом, що правоохоронці відреагували настільки повільно.
Чому для відкриття провадження треба чекати і писати депутатські звернення? І чи було би відкрите провадження, якби ми це не пушили публічно?” — зазначив нардеп.
Він наголосив, що така поведінка відносно журналістів у демократичній державі є неприпустимою, а заплющувати очі на це є “пострілом собі в ногу”. За словами Юрчишина, реакція мала би бути миттєвою, особливо під час війни.
“Те, що провадження відкрили — це єдино правильна, хоч і запізніла реакція. Тримаю руку на пульсі”, — наголосив нардеп.
Нагадаємо, 15 грудня Ярослав Юрчишин опублікував список журналістів, на яких збирали інформаційні довідки фігуранти “Міндічгейту”.
Фігуранти антикорупційної справи “Мідас” збирали інформацію про:
- Марину Ансіфорову (COSA Intelligence Solutions, Bihus.Info, “Українська правда”, LIGA.net);
- Юрія Бутусова (військовий та головний редактор Цензор.нет);
- Станіслава Речинського (головний редактор та засновник сайту ОРД);
- Володимира Федоріна (редактор-засновник Forbes Україна);
- Ольгу Чайку (редакторка Forbes Україна);
- Юрія Ніколова (співзасновник проєкту Наші гроші);
- Андрія Куликова (голова комісії з журналістської етики).
Слідчі також знайшли досьє на двох уже покійних журналістів: засновника “Дзеркала тижня” Володимира Мостового та журналіста-розслідувача Олексу Шалайського.
Перед цим нардеп “Голосу” Ярослав Железняк показував, що подібна папка була зібрана і на нього та членів його родини. За його даними, загалом було 527 подібних “досьє”.
Верхня палата чеського парламенту наразі не збирається знімати український прапор зі своєї будівлі.
Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Сенату.
«Рішення про використання національних прапорів на будівлях штаб-квартири Сенату приймає Голова Сенату, згідно з Регламентом верхньої палати. Голова Сенату Мілош Вистрчіл наразі не планує знімати український прапор, який висить на фасаді Валленштейнського палацу з 22 лютого 2022 року», – повідомили в пресслужбі.
Як повідомлялося, першим з офіційних закладів, з якого зняли український прапор стала Палата представників (нижня палата парламенту ЧР). Це зробив на початку листопада, в перший же день після його обрання, спікер Томіо Окамура.
Напередодні, 7 січня, прапор зник з будівлі уряду. Втім, Укрінформ там запевнили, що це не стосується питання підтримки України. Просто тепер, як зазначили в пресслужбі, перед будівлею уряду є «стандартна комбінація прапорів», як це було раніше – прапори Чеської Республіки та Європейського Союзу. Водночас прапор України підійматимуть у дні значущих подій.
Українські прапори масово з’явилися в Празі та інших містах Чехії одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Окрім урядових споруд та парламенту, їх масово розміщували на громадському транспорті, фасадах муніципальних будівель та у вікнах приватних осель на знак солідарності з українським народом.
Кабінет міністрів звільнив Романа Ісаєнка з посади голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Як передає Укрінформ, про це ідеться в розпорядженні уряду від 7 січня.
“Звільнити Ісаєнка Романа Миколайовича з посади голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у зв’язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2025 році (пункт 3 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”)”, – ідеться в документі.
Як повідомляв Укрінформ, 24 грудня 2025 року Кабінет міністрів порушив дисциплінарне провадження стосовно голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
За інформацією ЗМІ, у листопаді Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у головному офісі Держлікслужби.
Ісаєнко перебував на посаді голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками з 12 березня 2024 року.
Фото: Держлікслужба
-
Війна5 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна5 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна3 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — в ТЦК годуватимуть громадян державним коштом
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться Фестиваль музики Бориса Лятошинського
-
Усі новини4 дні agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння