Політика
Трамп заявив, що йому не подобаються бомбардування
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує спілкуватися з Москвою щодо припинення вогню, і додав, що йому «не подобаються бомбардування».
Про це він сказав журналістам у неділю на борту літака Air Force One, повідомляє Укрінформ із посиланням на АР.
«Ми говоримо з Росією. Ми хотіли б, щоб вони зупинилися. Мені не подобаються бомбардування, вони продовжуються знову і знову. Щотижня гинуть тисячі молодих людей», — сказав Трамп, відповідаючи на запитання щодо наступних розмов з РФ та подальших кроків для наближення миру.
Він укотре повторив, що цього б не сталося, якби він був президентом раніше.
Як повідомляв Укрінформ, увечері 4 квітня російські війська випустили балістичну ракету по житловому кварталу Кривого Рогу. Загинули 19 людей, зокрема 9 дітей, ще 74 особи були поранені. Пізно ввечері місто атакували дрони, внаслідок чого загинула людина, семеро були поранені.
6 квітня стало відомо, що у лікарні помер 57-річний постраждалий внаслідок ворожої ракетної атаки на Кривий Ріг.
У ніч проти 6 квітня російські війська здійснили комбінований удар по Україні ракетами повітряного, наземного, морського базування та ударними БПЛА. Наслідки ворожої атаки зафіксовані у Київській, Сумській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській та Миколаївській областях.
Фото: White House
Гостем сьогоднішнього випуску «Програми Ігоря Долгова» став посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – обговорить з ним стратегічне партнерство України та Азербайджану, зменшення російського впливу на Південному Кавказі, нові енергетичні й транспортні маршрути та можливості, які відкриваються для України.
Гість і ведучий програми, зокрема, проаналізують:
- чому відносини Києва та Баку переходять на новий рівень;
- як Азербайджан підтримує Україну під час російської агресії;
- чого Україна може навчитися з досвіду повернення Карабаху;
- чому досвід Азербайджану у використанні безпілотників важливий для української армії;
- як українські оборонні технології цікавлять азербайджанських партнерів;
- яку роль Азербайджан відіграє у відбудові Ірпеня;
- як азербайджанський газ уже надходить до України;
- чи можуть українські газові сховища стати важливою частиною енергетичної безпеки Європи;
- чому купівля російської нафти означає фінансування війни;
- як змінився Південний Кавказ після виведення російських військових з Азербайджану;
- чому вплив Москви в регіоні продовжує слабшати;
- що таке «Дорога Трампа» і як новий маршрут може змінити торгівлю між Європою та Азією;
- чому Україна зацікавлена у співпраці з Організацією тюркських держав;
- як Азербайджан протидіє російському інформаційному впливу;
- чому Україні потрібно посилювати власну присутність на Південному Кавказі.
У програмі констатують, що Південний Кавказ дедалі більше виходить з-під традиційного російського впливу. Азербайджан посилює власну незалежну політику, розвиває відносини із Заходом та перетворюється на важливий транспортний і енергетичний вузол між Європою та Азією.
Що ця трансформація означає для України — дивіться у програмі Ігоря Долгова сьогодні, 7 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів відеозустріч із віцепрем’єр-міністром – міністром інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимиром Болею.
Сторони обговорили безпекову ситуацію в Чорному морі та створення альтернативних логістичних маршрутів. Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Фейсбуці.
«Безпекова ситуація в Чорному морі та постійні російські атаки змушують нас уже сьогодні створювати альтернативні логістичні маршрути. Наше завдання – забезпечити безперервний експорт та імпорт за будь-яких обставин», – зазначив Калашник.
За його словами, принципово важливо, щоб український бізнес мав надійні резервні маршрути, а логістика залишалася прогнозованою.
«Одне з ключових питань – зменшення логістичних витрат для українського бізнесу. Разом із молдовською стороною працюємо над рішеннями, які зроблять транзит українських вантажів більш конкурентним і забезпечать стабільний експорт продукції та імпорт критично важливих товарів», – додав він.
Також співрозмовники приділили увагу розвитку залізничного сполучення, резервним маршрутам постачання, збільшенню пропускної спроможності пунктів пропуску та модернізації прикордонної інфраструктури.
«Ще один стратегічний проєкт – будівництво нового сполучення між нашими країнами. Створюємо сучасний міжнародний пункт пропуску, який відкриє нові можливості для перевезення вантажів, скоротить час перетину кордону та посилить економічні зв’язки між Україною і Молдовою», – анонсував Калашник.
Не менш важливим напрямом, за його словами, є покращення умов пересування в Одеській області.
«Працюємо над тим, щоб максимально спростити рух на 7,7-кілометровій транзитній ділянці у районі Паланки, скоротити час у дорозі та зробити пересування регіоном комфортнішим», – зазначив Калашник.
Окрім того, співрозмовники домовилися найближчим часом провести окрему робочу зустріч, щоб у практичній площині обговорити реалізацію спільних проєктів та подальші кроки з розвитку транспортної, логістичної й прикордонної співпраці між Україною та Молдовою.
«Поки Росія намагається зруйнувати українську логістику та ізолювати нашу державу, ми разом із партнерами створюємо нові транспортні можливості для людей і бізнесу. Саме так зміцнюємо економічну стійкість України та забезпечуємо її надійний зв’язок із європейськими транспортними коридорами», – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Румунія працюють над розширенням логістичних можливостей румунського порту Констанца для забезпечення безперервного експорту української агропродукції.
Фото: Микола Калашник
Посол України в Польщі Василь Боднар вважає, що питання використання Польщі як транзитного хабу для українського зерна потребує фахового опрацювання і поки не має ставати предметом публічної дискусії.
Про це дипломат сказав в інтерв’ю «Європейській правді», передає Укрінформ.
У відповідь на запитання щодо можливої реакції Польщі на пропозицію відкритися як транзитний хаб на тлі блокування Росією чорноморського зернового коридору, дипломат зауважив, що це питання дуже політизованим і викликає таку ж емоційну реакцію, як і історична тематика.
«Але треба попрацювати на експертному рівні, і якщо якесь рішення буде віднайдене, то вже тоді його комунікувати. Наразі цю тему не варто виносити на публічну дискусію», – зазначив Боднар.
Як повідомляв Укрінформ, очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна на тлі блокади Росією чорноморського морського коридору активно шукає способи для відновлення експорту агропродукції і вже звернулася до партнерів по допомогу в деблокуванні шляхом посилення тиску на РФ.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем уразили ще десять енерговузлів на ТОТ, шість із них
-
Усі новини1 тиждень agoКоролівська сімʼя – Кейт показала трьох дітей