Connect with us

Події

Тризуб, що проростає життям і перемогою

Published

on


До виставки «Тризуб: графічні візії» Олексія Кустовського, що відкрилась у конференц-залі Укрінформу

Тризуб – наш герб, але Олексій Кустовський, який творить під псевдонімом «Кусто», радикально розширює межі геральдики. Тризуб – серце нації, знак тисячолітнього спадку і водночас пластична форма, що здатна перетворюватися на місто, на фортецю, на квітку чи на зброю.

У графічних візіях Кусто цей символ стає живим об’єктом, який увібрав у себе тисячолітню історію, біль сьогодення й образи майбутнього. Художник показує, що герб – жива плоть України. Герб стає синтетичним знаком культури: він поєднує народну декоративність, політичний плакат, релігійну іконографію, гротеск і навіть карикатуру. Кожна варіація тризуба є метафорою часу, віддзеркаленням драматичних подій, що розгортаються зараз на наших очах. У Кусто тризуб є своєрідною візуальною поемою про незламність. Він розповідає про потужну багатовікову героїчну боротьбу. Його лінії тримають козаки й сучасні воїни, архангели й медики.

Тризуб розкрився, мов груди країни. Його крила – хірурги-янголи, вони рятують не лише тіло солдата, а й розірвану плоть країни. Знак стає скальпелем і шрамом, молитвою і кров’ю, яка відновлює життя.

Армія
Стрій, кожна риска – лави бійців. Тризуб виростає з м’язів, з очей, з кроків. Малюнок – живе тіло народу, яке має форму знака. Армія й герб – одне ціле. Символ сам узяв до рук зброю.

Енергетичний каркас
Високовольтні стовпи підняли руки до неба. Дроти натягнулися, як нерви у війні. Темрява нависає, але герб світиться всередині чорної ночі. Тризуб як система кровообігу, по його жилах біжить світло.

Це амбівалентність: смерть і життя. Тризуб у Кусто – територія, де вітальні сили (любов, відбудова, солідарність) і смерті (руїна, поразка, загибель) зустрічаються і життя перемагає.

На деяких роботах герб гостріє, перетворюючись на зброю, інкрустований орнаментами, прикрашений намистами та писанками. Тут символ не приховує своєї войовничості: він став тим, чим мусив стати у війні, – мечем. Орнамент і різьблення не нівелюють загрози, а навпаки підкреслюють: українська культура сама собою є зброєю, мистецтвом оборони. Кусто показує, як символи втрачають дистанцію і стають тілесними: вони кровоточать.

Зброя-орнамент
Ракети розквітли в узори. Танки вкрилися вишиванками. Тризуб гостріє, але кожна його грань розмальована традицією. Це зброя, яка співає українські пісні. Ракетні установки вишикувалися, утворивши символ. Тризуб стоїть на сторожі неба, наче новітній щит.

Кінцуґі України
Розбита ваза-будинок, шви золоті, як сонячні промені. Бог-золотар з’єднує уламки. Тризуб проступає в цих тріщинах, як рентгенівський знак зраненої країни. Рана не приховується. Вона сяє золотом пам’яті.

Козак-Архангел
Крила розгортаються, шаблі блищать, а в серці – тризуб, що світить як сонце. Небесний воїн, який вийшов із знака, щоб судити й карати.

Злам Кремля
Кремлівська цегла сиплеться, час б’є, як спис. Ворог летить із гримасою у свою гробницю. Він у жаху, що нарешті зламали його улюблену іграшку. Це і сатира, і одкровення: смерть імперії малюється одним ударом.

Серія має унікальну суспільну функцію. Вона повертає герб народу. Якщо раніше ми бачили його на печатках, прапорах і паспортах, тепер він став частиною нашого життя, образом нашого сьогодення. Кусто перевів тризуб на загальнонаціональну мову. Його роботи – упізнавані меми, але водночас глибокі символічні ікони. У цьому подвійність: легкість сприйняття і надпотужний політичний підтекст.

На зубах герба в’ють гнізда птахи. Серед руїн, серед попелу життя приносить нове життя. Тризуб стає деревом, електричним стовпом, дахом, тим, що тримає небо.
На зубах герба в’ють гнізда птахи. Серед руїн, серед попелу життя приносить нове життя. Тризуб стає деревом, електричним стовпом, дахом, тим, що тримає небо.

Барикади, шини, дим, але у всьому цьому хаосі вибудовується форма герба.  Це знак протесту, знак народу, що сам себе народжує. У центрі сяйво зірок Європи, навколо серця свободи, що рвуть колючий дріт смерті.
Барикади, шини, дим, але у всьому цьому хаосі вибудовується форма герба. Це знак протесту, знак народу, що сам себе народжує. У центрі – сяйво зірок Європи, навколо серця свободи, що рвуть колючий дріт смерті.

Море темне, російськи кораблі тонуть. Тризуб виростає як скеля - маяк, і в його фундаменті сяє тамга. Крим вертається до серця.
Море темне, російськи кораблі тонуть. Тризуб виростає як скеля-маяк, і в його фундаменті сяє тамга. Крим вертається до серця.

У світовому мистецтві ми знаємо приклади, коли національні символи перетворювались на мистецькі об’єкти (американський прапор у Джаспера Джонса, прапор Британії в Пітера Блейка, серп і молот у радянському плакаті, орел і біло-червоний прапор у польському плакаті ). Але Олексій Кустовський робить інше: він не тиражує символ, а одушевляє його. Його тризуби – не варіації, а неповторні перевтілення. Кожна робота – окрема легенда, і водночас усі вони становлять єдиний космос, єдину міфологію, єдину історію.

У цьому полягає унікальність: художник створює нову візуальну теологію України, де герб уже не знак влади, а знак життя. Це смілива візуальна політика у формі мистецтва.

Уламки бетонних плит зросли у герб. На його підніжжі — люди, волонтери, солдати, лікарі. Вони тримають цю руїну, і вона тримає їх. Це фреска виживання.
Уламки бетонних плит вросли в герб. На його підніжжі – люди, волонтери, солдати, лікарі. Вони тримають цю руїну, і вона тримає їх. Це фреска виживання.

Соняшниковий тризуб
Пелюстки складаються у форму герба. Сонце в кожному листку. Тризуб квітне, наче Україна, що проростає зі землі. Це знак світла.

Корабель із тризубом-щоглою витягує чорну здобич: дрони, уламки, ворогів. Герб стає рибальською сіткою, яка прибирає море від сміття. Тризуб чистить море від смерті.
Корабель із тризубом-щоглою витягує чорну здобич: дрони, уламки, ворогів. Герб стає рибальською сіткою, яка прибирає море від сміття. Тризуб чистить море від смерті.

Будинок упав, але серед уламків світиться червоний тризуб. Судини не рвуться. Вони допомагають рятувати людей. Це анатомія держави: розірвані тканини, але серце б’ється.
Будинок упав, але серед уламків світиться червоний тризуб. Судини не рвуться. Вони допомагають рятувати людей. Це анатомія держави: розірвані тканини, але серце б’ється.

Коріння
Дерево виросло, а його коріння склалося в знак. Тризуб тягнеться з глибини землі, з генетики, з пам’яті, з крові. Його не вирвати, бо він не на поверхні, він у самій землі.

Кожен образ говорить: нас не перемогти, бо наш герб живий, рухливий, стійкий. Символ держави, сама країна в різних вимірах: у ранах й у відродженні, у крові й у квітах, у руїнах і з новими крилами. Іконостас спротиву. У час, коли герб намагаються знищити росіяни, він перетворюється на смертоносну зброю, на храм, на анатомію відродження. Він звертається новою візуальною мовою української боротьби, де символ нації щодня перероджується, аби відбивати атаки й залишатися знаком свободи.

Текст: Олександр Ляпін

Герби: Олексій Кустовський



Джерело

Події

Оголосили конкурс на здобуття фотопремії імені Анацького

Published

on



Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило конкурс на здобуття премії у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького у 2027 році.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

У міністерстві зауважили, що премія присуджується 14 січня до дня народження військового і талановитого фотографа Миколи Анацького, який залишив після себе безцінні свідчення війни.

Нагорода присуджується за вагомий внесок у розвиток і популяризацію українського мистецтва фотографії, а також професійне висвітлення та фіксацію подій сучасної історії України.

Як зазначається, премія присуджується у двох номінаціях: документальна (репортажна) фотографія та художня фотографія (за одиничні або серії фоторобіт).

До участі приймаються роботи, створені та оприлюднені упродовж останніх п’яти років.

Висувати кандидатів можуть органи державної влади та місцевого самоврядування, заклади культури й освіти, творчі спілки, громадські та професійні об’єднання, інші юридичні особи відповідного спрямування, а також фізичні особи шляхом самовисування.

Грошова винагорода становить 20 тис. грн.

Документи приймаються до 15 листопада 2026 року через Реєстр заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури в електронному кабінеті претендента.

У разі об’єктивної неможливості подати документи через Реєстр їх можна надіслати в електронній формі на пошту [email protected].

Читайте також: Підсумки проведення мистецьких конкурсів програми «Тисячовесна»

Детальні умови конкурсу, перелік необхідних документів та порядок подання заявки доступні за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів започаткував премію у сфері фотомистецтва імені фотографа Міністерства внутрішніх справ Миколи Анацького, який загинув під час авіакатастрофи у Броварах Київської області у січні 2023 року.



Джерело

Continue Reading

Події

Уряд ухвалив постанову про компенсацію оренди книгарням у невеликих громадах

Published

on



Кабінет міністрів України ухвалив постанову про компенсацію оренди для книгарень із невеликих громад та підтримку книжкової сфери.

Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністера культури Тетяна Бережна повідомляє у Фейсбуці.

“Продовжуємо створювати механізми для підтримки книжкової сфери. Запускаємо компенсацію оренди для книгарень у невеликих громадах. Уряд ухвалив постанову, яку підготувало Міністерство культури України”, – написала Бережна.

Книгарні зможуть спрямувати компенсовані кошти на закупівлю книжок або оплату вже проданих видань.

Як пояснила Бережна, так підтримка дійде і до книгарів, і до видавництв, які швидше отримають кошти за книжки.

На першому етапі програмою зможуть скористатися книгарні, які працюють у громадах до 100 тисяч жителів. Заяви щокварталу прийматиме Український інститут книги.

Перші виплати заплановані на перший квартал 2027 року – за оренду в четвертому кварталі 2026 року.

Дату старту прийому заявок і детальні умови УІК оголосить окремо.

Бережна зауважила, що після російських атак цього літа книжкова галузь втратила понад третину річного накладу. “Допомагаємо видавцям і книгарям продовжувати роботу, щоб українські книжки доходили до читачів у кожній громаді”, – додала віцепрем’єрка.

Читайте також: У Києві через російську атаку пошкоджена книгарня видавництва «Ранок»

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури, благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation, Український інститут книги та міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” оголосили старт збору коштів на нову грантову програму, спрямовану на підтримку малих видавництв.

Фото: КМУ



Джерело

Continue Reading

Події

У Польщі відбудеться 11-й Фестиваль українського кіно

Published

on



У Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

Варшавська частина фестивалю протягом тижня проходитиме у кінотеатрах Atlantic, Amondo та в Центрі кінокультури імені Анджея Вайди. Загалом кінофестиваль Ukraina! 11. Festiwal Filmowy відвідає 12 польських міст, серед яких також Вроцлав, Краків, Познань, Люблін, Перемишль, Бельсько-Бяла, Слупськ, Зелена Гура, Лодзь, Гданськ та Гливиці.

На цьогорічний конкурсний відбір надійшло близько 150 фільмів. Програма охопить три конкурси: повнометражних ігрових фільмів, документального кіно та короткометражних фільмів.

До конкурсу короткометражних фільмів відібрані 23 стрічки – ігрові, документальні та анімаційні.

Серед перших оголошених фільмів:

«За Перемогу!» Валентина Васяновича – антиутопія про повоєнну Україну та пошуки себе в новій реальності. Фільм відзначили Platform Award на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, а на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі стрічка здобула одразу три нагороди;

«Дівія» Дмитра Грешка – фільм-спостереження про катастрофічний вплив російського вторгнення на навколишнє середовище України та про те, як природа чинить опір цій агресії;

«Втомлені» Юрія Дуная – історія ветеранів Люби і Андрія, які вчаться жити з фізичними й психологічними наслідками війни. Стрічка здобула гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» у 2025 році;

Nice Ladies Марії Пономарьової – історія найстаршої в Україні команди черлідингу з Харкова, учасницям якої 50+.

Читайте також: Фільм про молоде покоління українців «Чорні соняшники» посів друге місце на фестивалі у Торонто

Як підкреслили у Держкіно, Ukraina! Festiwal Filmowy відкриває сучасну Україну через різні історії та погляди – особисті й суспільні, досвід міграції та розлуки, пошуки ідентичності й роздуми про майбутнє, а також вплив війни на довкілля.

Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі відбувся перший Міжнародний Кримський кінофестиваль, присвячений 100-річчю кримськотатарського кінематографа.

Фото: Держкіно



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.