В Одесі триває довготривала повітряна тривога, через що батьків закликають не поспішати вести дітей до закладів освіти. Якщо є можливість, школярів радять залишити вдома. Для дітей, яких немає кому залишити вдома, працюватимуть чергові групи. Під час тривоги вони перебуватимуть в укриттях закладів освіти.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на департамент освіти та науки Одеської міської ради.

Реклама

Що кажуть батькам

У Департаменті освіти Одеської міської ради звернулися до батьків із проханням дочекатися відбою повітряної тривоги. Там також радять звернути увагу на самопочуття дитини та, за можливості, залишити її сьогодні вдома. Водночас для школярів, яких батьки не можуть залишити вдома, у закладах освіти працюватимуть чергові групи. Під час повітряної тривоги діти перебуватимуть в укриттях.

Робота після відбою

Після відбою кожен заклад освіти працюватиме відповідно до безпекової ситуації та затвердженого алгоритму. Про режим роботи батьків повідомлять у класних і батьківських чатах. У департаменті наголосили, що безпека дітей зараз є пріоритетом.

“Сьогодні безпека дітей — понад усе. Бережіть себе та своїх дітей!”, — йдеться у повідомленні.

Тривоги на Одещині

За ніч на Одещині кілька разів лунав сигнал повітряної тривоги. Перша пролунала в Одеському та Білгород-Дністровському районах пролунала о 23:01 13 вересня через ракетну загрозу. О 23:15 повідомили про пуски КАБ тактичною авіацією. Відбій оголосили о 23:25. Наступну ракетну загрозу оголосили о 00:39 14 вересня в Одеському та Білгород-Дністровському районах. Відбій в обох районах пролунав о 01:00.

Вранці тривоги через дрони почали оголошувати знову. О 05:46 дронову загрозу оголосили в Одеському районі, а о 05:47 повідомили про ударні БпЛА, які прямували курсом на Білгород-Дністровський район. О 06:26 дронову загрозу оголосили в Березівському та Роздільнянському районах. О 07:02 — у Подільському районі.

О 08:23 в Одеському районі оголосили ракетну загрозу. Уже о 08:58 там знову повідомили про дронову небезпеку. О 09:00 стало відомо про ударні БпЛА в районі Ширяєвого, які рухалися північним курсом.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі завершили пошуково-рятувальні роботи у 25-поверхівці, яку росіяни атакували вранці 12 вересня. Рятувальники розбирали зруйновані конструкції на верхніх поверхах і шукали людей під завалами. На 21-му поверсі знайшли тіла двох загиблих.

Також Новини.LIVE писали, що росіяни в ніч та вранці 13 вересня масовано атакували Одесу. В одному з пошкоджених будинків під час вибуху перебувала родина з дітьми. Люди не встигли спуститися до паркінгу, а після удару квартиру заповнив дим та повилітали вікна.

Українські аграрії ризикують зустріти 2027 рік із залишками врожаю. Навіть після відновлення морського експорту порти не зможуть працювати на колишніх потужностях через пошкодження. Це вже позначається на цінах: частину зерна фермери змушені продавати за собівартістю або навіть у збиток. Через це навантаження на порти залишатиметься критичним.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Реклама

Проблеми портів

За словами Марчукв відновлення роботи морського коридору саме по собі не вирішить проблему експорту. За його словами, для повернення до роботи після відкриття моря Україні знадобиться близько місяця або трохи більше. Водночас портова інфраструктура зазнала значних пошкоджень, тому колишніх обсягів відвантаження досягти не вдасться. За оцінкою Марчука, за нормальної роботи українським портам потрібно щомісяця експортувати щонайменше 6–7 млн тонн, щоб вивозити новий урожай і перехідні залишки.

Однак після відновлення морського експорту в кращому випадку вдасться відвантажувати близько 4,5 млн тонн на місяць.

“В умовах хорошого нового врожаю і ще перехідних залишків минулого сезону нам щомісяця потрібно відвантажувати не менше 6–7 мільйонів тонн. А коли море відновиться, у кращому випадку нам вдасться експортувати близько 4,5 мільйонів тонн”, — зазначив Марчук.

Зерно продають дешевше

Через нестачу портових потужностей Україна може увійти в новий маркетинговий рік у липні 2027-го з нереалізованими запасами. Водночас Марчук наголосив, що відновлення морського експорту все одно буде важливим, оскільки без нього залишки були б значно більшими.

Проблема вже впливає на доходи аграріїв. Через обмежені можливості для вивезення врожаю виробники змушені погоджуватися на нижчі ціни.

“Товаровиробники продають свої культури в кращому випадку в ціну собівартості, якщо є така можливість. Але переважно зерно грубо продається в збиток”, — сказав Марчук.

За його словами, морський експорт важливо відновити незалежно від того, станеться це у вересні, жовтні чи листопаді. Порти мають працювати і взимку, адже саме морські перевезення дають змогу вивозити зернові та олійні культури й приймати нові судна.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські удари вплинули на морське судноплавство в Чорному морі. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що РФ ракетним терором зупинила морський трафік і навігацію. За його словами, це також підриває глобальну продовольчу безпеку.

Також Новини.LIVE писали, що російські війська продовжують атакувати Одещину з повітря та моря, намагаючись завдати шкоди портовій інфраструктурі й цивільному судноплавству. Україна посилює захист узбережжя та водночас завдає ударів по військових об’єктах РФ. Останні атаки показали, що російські кораблі та порти також залишаються вразливими.

Молдова не відмовляється від вимоги вивести російські війська з території країни та демілітаризувати Придністров’я. У Кишиневі наголошують, що позиція не залежить від кількості боєприпасів у Колбасній. Водночас питання безпеки там називають ключовим, а можливі рішення мають ухвалювати відповідально.

Про це в інтерв’ю MOLDPRES розповів Віцепрем’єр Молдови Валерій Киверь, передає Новини.LIVЕ.

Реклама

Позиція Кишинева

Віцепрем’єр Молдови з питань реінтеграції Валерій Киверь заявив, що Кишинів зберігає свою позицію щодо виведення російських військ і демілітаризації придністровського регіону. За його словами, кількість боєприпасів, які зберігаються на складі в Колбасній, не змінює підходу Молдови до цього питання.

“Для Республіки Молдова проблема зрозуміла: іноземна військова присутність на нашій території та наявність складів озброєнь, що знаходяться поза контролем конституційної влади, є проблемою безпеки. Наша принципова позиція не змінюється. Ми виступаємо за виведення російських військ та демілітаризацію регіону”, — заявив Киверь.

Зазначимо, у Службі інформації та безпеки Молдови заявили, що в Колбасній зберігається близько 14 тисяч тонн боєприпасів. При цьому приблизно 2800 тонн із них мають фактичну вибухову начинку. У випадку детонації цих предметів може зачепити й Одещину, адже вона межує з Придністров’ям та самим населеним пунктом.

Питання безпеки

Киверь зазначив, що ситуацію потрібно розглядати з двох боків. Перший стосується технічних характеристик боєприпасів — їхньої кількості, стану та типу. Другий аспект — безпека. Саме її віцепрем’єр назвав принципово важливою для Молдови.

Він наголосив, що питання виведення російських військ і демілітаризації Придністров’я потрібно вирішувати відповідально та з урахуванням технічних аспектів. За його словами, до цього процесу мають бути залучені й міжнародні партнери Молдови.

“Вважаю важливим, щоб ці питання розглядалися відповідально та технічно, у тому числі спільно з нашими міжнародними партнерами”, — підсумував Віцепрем’єр Молдови.

Формат “5+2”

Віцепрем’єр Молдови Валеріу Ківерь заявив, що формат “5+2” у нинішніх умовах більше не працює. Водночас, за його словами, це не означає припинення процесу врегулювання. Кишинів планує використовувати доступні інструменти для вирішення конкретних питань, зокрема прямий канал комунікації з Тирасполем у форматі “1+1”.

“Формат “5+2″ більше не працює. Але це не означає, що процес врегулювання має бути призупинений. Навпаки, ми вважаємо необхідним використовувати всі доступні сьогодні інструменти, здатні забезпечити конкретні результати для громадян”, — зазначив Валеріу Ківерь.

Він також наголосив на необхідності готуватися до майбутньої реінтеграції. Йдеться не лише про законодавство та державні інституції, а й про економіку, освіту, державні послуги та інфраструктуру.

За словами Ківеря, реінтеграція не може відбутися одним рішенням. Для цього потрібен масштабний процес і готовність державних інституцій його реалізувати, коли з’являться необхідні умови.

“Реінтеграція не проводиться одним рішенням. Це більш масштабний процес, ми повинні мати інституційні можливості для його управління, коли з’являться необхідні умови, на користь громадян як правого, так і лівого берега Дністра”, — додав Киверь.

Як повідомляли Новини.LIVЕ, вплив Росії на Придністров’я суттєво ослаб, а зміни останніх років можуть наблизити регіон до Молдови. Жителі лівого берега дедалі частіше отримують або відновлюють молдовське громадянство та їздять на правий берег на роботу.

Також Новини.LIVЕ писали, що Придністров’я залишається одним із напрямків, який українські військові уважно відстежують через присутність там російських сил. Українська розвідка цілодобово стежить за ситуацією в регіоні. Військові РФ там налякані та не демонструють готовності до серйозного протистояння.