Події
У Берліні обговорили ставлення до радянських пам’ятників
Український інститут у Німеччині разом з партнерами провели в Берліні міжнародний симпозіум «Відлуння імперії: радянські пам’ятники та механізм дезінформації».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Захід зібрав експертів з академічних кіл, культури та політики з різних країн, щоб обговорити, як сучасні суспільства ставляться до спадщини радянських пам’ятників у Європі в моральному та правовому аспектах.
Як зазначила в розмові з кореспондентом Укрінформу директорка Українського інституту в Німеччині Катерина Рітц-Ракул, мета була зібрати представників міжнародної спільноти, професіоналів – істориків, юристів, музейників, людей мистецтва, політиків федерального та локального рівнів, дипломатів – для того, аби поговорити, що можна зробити з радянськими пам’ятниками в Берліні та в Німеччині: які є юридичні аспекти, які політичні тощо.
«Ці пам’ятники використовуються для дезінформації, для маніпуляції, для пропаганди росіянами та їхніми друзями в Німеччині. І в Німеччині є розуміння того, що ці пам’ятники інструменталізуються російськими і проросійськими пропагандистами», – підкреслила директорка Українського інституту в Німеччині.
Вона додала, що це важко не помітити, тому що біля відомих пам’ятників – як-от танки і стела біля Бранденбурзьких воріт або величезний меморіал з пам’ятником радянському солдату з дівчинкою на руках у Трептов-парку – збирається «на шабаш» щороку 9 та 8 травня російська публіка та їхні німецькі друзі з російськими прапорами та зовсім не для того, щоб ушанувати жертв Другої світової війни, згадати про її жахи та замислитися про роль Радянського союзу в цій війні. А для того, щоб показати, що ця публіка досі сильна в Німеччині та має тут вагу.
Німці, звісно, і раніше все це помічали, але певною мірою боялися визнати це, адже не вважали, що мають моральне право критикувати росіян. Але зараз ситуація міняється, хоча німецька бюрократія не дає підстав сподіватися на ухвалення швидких рішень.
«Ми сподіваємося, що дискусія, яка вже існувала в Німеччині після 2014 року про ці пам’ятники, але відбувалась більше на рівні розмов, тепер буде збагачена українськими та східноєвропейськими голосами і поточиться в якомусь більш практичному напрямку», – сказала Рітц-Ракул і висловила сподівання, що вже наступного року, коли планується провести семінар і робочу зустріч з німецькими партнерами, можна буде представити якийсь конкретний проєкт роботи з радянськими пам’ятниками Берліну.
За її словами, приклади того, як поводяться з пам’ятниками в деяких країнах Східної Європи та Балтії, які зазнала свого часу радянської окупації, показують, що не обов’язково робити щось «радикальне», як наразі роблять українці, проти яких Росія веде агресивну війну.
Серед іншого, обговорення на конференції було зосереджено на всебічному значенні культури для розширеної концепції політики безпеки демократії, адже російська культура використовується як зброя війни в Україні, та й не тільки в Україні, а пам’ятники радянського періоду продовжують формувати колективну пам’ять та політичний дискурс по всій Європі.
Симпозіум було проведено напередодні Берлінського тижня свободи (8–15 листопада 2025 року). Його організовано Українським інститутом у Німеччині та Польським інститутом у Берліні, посольствами Республіки Польща, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Литовської Республіки в Німеччині та Литовським інститутом культури. Серед інших партнерів – Німецька комісія з військових поховань, Федеральний фонд переоцінки диктатури СЄПН, Музей Берлін-Карлсхорст та Німецько-українська історична комісія. Підтримало захід МЗС ФРН.
Україна останніми роками відмовилась від проведення меморіальних заходів на місцях радянських військових пам’ятників.
Фото Укрінформу можна купити тут
У Польщі, у Кракові, відбудеться виставка та презентація мальопису «Тоді йшов сніг» української художниці Лізи Мартін.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Маріупольська міська рада.
«У Кракові відбудеться виставка та презентація мальопису «Тоді йшов сніг» української художниці Лізи Мартін. У ньому розповідається історія маріупольця, який виживає в оточеному місті», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, через особисту історію героя авторка передає трагедію міста, життя під постійними бомбардуваннями та боротьбу за виживання мирних людей. Також на виставці будуть представлені роботи, присвячені Ірпеню та Донеччині.
Як інформують у міській раді, мисткиня працює з художніми книгами, ілюстрацією та рисунком. У своїй творчості вона документує психологічні переживання та фізичні руйнування, спричинені війною, фіксуючи колективний досвід українців засобами мистецтва.
Напередодні річниці повномасштабного вторгнення захід стане можливістю вшанувати пам’ять про пережите, підтримати одне одного та об’єднатися навколо спільної історії Маріуполя.
У Фейсбуці організатори інформують, що подія відбудеться 21 лютого у кавʼярні-книгарні Nić, виставку можна буде побачити з 17 лютого.
Як повідомляв Укрінформ, у межах культурної програми в Мілані відбувся міжнародний освітній проєкт Brera–Kharkiv за участю українських студентів із Маріуполя та Харкова.
Український інститут книги оголосив про проведення всеукраїнської інформаційно-просвітницької тематичної акції «Національний тиждень читання поезії», який проходитиме вже втретє і триватиме з 16 по 22 березня.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє УІК.
Цьогорічна тема національного тижня читання поезії – «Золотий гомін», натхненна однойменною ліричною поемою Павла Тичини.
«”Золотий гомін” Павла Тичини 1917 року – про духовне відродження українського народу, його, таку бажану свободу, нерозривну з відчуттям тривоги, наскрізним для всієї поеми. Рядки твору через понад століття не втратили своєї актуальності. “Золотий гомін” знову звучить про те саме: волю, надію і світло, огонь, що перемагає», – підкреслили в УІК.
У межах тижня поезії буде презентований «Каталог поезії 2025-2026 років», що стане цінним джерелом інформації для книгорозповсюджувачів, вчителів літератури, бібліотекарів та всіх тих, хто цікавиться літературним процесом.
Крім цього, під час тижня поезії запланована низка онлайн активностей:
«Бінго української поезії». Інститут сформував сім поетичних категорій та пропонує всім охочим долучитися до цієї активності й розповісти про улюблені та важливі поетичні рядки, обравши одну з категорій або всі;
Онлайн-фестиваль читання поезії «Золотий гомін», у межах якого українські поети та поетки у запланований час читатимуть свої твори в прямому ефірі на своїх сторінках у соцмережах.
«Об’єднаймося навколо поетичного тижня читання, щоб віднайти близькі своєму серцю рядки, відкрити нові імена та тексти, а головне – почитати поезію та розділити між собою трохи світла», – закликали в УІК.
Як повідомляв Укрінформ, Український інститут книги у 2025 році втретє провів конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції, у межах якого фонди публічних українських бібліотек отримали 113 тисяч нових видань для читачів різних вікових категорій.
Фото: pixabay.com
Український письменник, волонтер і військовий Андрій Любка став лауреатом спільної нагороди Форуму співпраці і діалогу Польща – Литва та Форуму імені Єжи Ґедройця у Вільнюсі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінку Форуму у Фейсбуці.
Нагороду вручали в королівському замку у Варшаві. Письменник не зміг особисто взяти участь у церемонії. Він підготував зворушливого листа, який присутні нагородили овацією стоячи.
«Ми думками з Андрієм і бажаємо йому сили тіла і духу у викликах, які стоять перед ним у його новій ролі – солдата Збройних сил України», – зазначили на сторінці нагороди.
Разом з Любкою нагороду здобув білоруський історик Аляксандр Смальянчук.
Форум діалогу та співпраці Польща – Литва імені Єжи Ґедройця проходить у Польщі. Його мета – покращувати відносини між країнами. Нагороду присуджують з 2013 року особам, які зробили винятковий внесок у поглиблення політичних, культурних, наукових та соціальних відносин у регіоні. Відзнаку вручають діячам п’яти галузей: історії, культури, медіа, державної служби та економіки.
У 2022 році нагороду отримав Сергій Жадан. Крім нього, лауреатами стали тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, військовий капелан Сергій Дмитрієв, історикиня Наталія Яковенко.
Як повідомляв Укрінформ, в січні 2026 року письменник, волонтер та віцепрезидент Українського ПЕН Любка заявив про рішення мобілізуватися до лав Збройних сил України.
Фото: Facebook/Andriy Lyubka
-
Авто1 тиждень agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Усі новини6 днів agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Усі новини6 днів agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини5 днів agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Економіка1 тиждень agoКиїв без опалення – Кучеренко вважає, що опалення в Дарниці відновити неможливо
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу
-
Усі новини1 тиждень agoДе найкраще приймають біженців з України — 3 країни
-
Політика4 дні agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України