Такі дані аналітичної платформи “Опендатабот“.

Як інформує “Опендатабот”, станом на квітень 2025 року зафіксовано 17 007 проваджень, із яких лише 2 779 або 16% було закрито. Кількість виконавчих дій фактично дорівнює кількості осіб, на яких їх відкрито — 15 772 людини.

Переважно такі справи порушують щодо чоловіків віком 25–35 років — на цю категорію припадає майже 44% усіх випадків. Ще 39% — це чоловіки віком 36–45 років. Жінки майже не фігурують у подібних провадженнях — лише 22 випадки за весь період.

Найбільше проваджень зафіксовано у столиці — 1 992, на другому місці — Дніпропетровська область із 1 946 випадками, на третьому — Сумська з 1 722 справами. Один із рекордів за кількістю проваджень на одну особу встановив Приморський ТЦК Одеси: він відкрив сім справ проти одного чоловіка. Найменше зафіксовано у Луганській області — всього 6, та в Івано-Франківській — 57.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення зібралось понад 28,9 тисячі боргів через порушення облікових норм.

15 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає 50% знижку на штраф за самостійне звернення до ТЦК та сплату штрафу. У період воєнного стану за неоновлення облікових даних чи відсутність на військовому обліку чоловікам віком від 18 до 60 років загрожує штраф від 17 до 25,5 тис. грн. Але добровільна сплата дає змогу обійтись лише половиною мінімальної суми.

Через несплату штрафів наразі заблоковані рахунки 26 тисяч осіб. У Міністерстві юстиції підкреслюють: всі арешти відбуваються лише на підставі судових рішень, які надходять до виконавчої служби, повідомляє “РБК-Україна“.

Згідно із законом, за ігнорування повістки чи неоновлення даних у ТЦК фізичні особи мають сплатити від 17 до 25 тис. грн. Якщо порушник не виконує вимогу добровільно, йому можуть додатково заблокувати банківський рахунок або тимчасово позбавити водійських прав. Усі санкції застосовуються виключно на підставі рішення суду.

Нагадаємо, що українці, які перебувають у розшуку за ухилення від мобілізації у 2025 році, можуть бути затримані в момент перевірки їхніх особистих документів. Експерти роз’яснюють, як саме має відбуватись таке затримання у правовому полі та які подальші дії передбачає закон.

Також, громадянина не можуть притягнути до відповідальності або оштрафувати у територіальному центрі комплектування за відмову проходити військово-лікарську комісію, якщо він офіційно має відстрочку від мобілізації. Водночас, якщо повістка була надіслана поштою, потрібно уважно перевіряти її зміст і дотримуватися інструкцій, щоб уникнути юридичних неприємностей.

Про це у телеефірі повідомила речниця Нацполіції України Юлія Гірдвіліс, відповідаючи на питання, чи розслідування вже наблизилося до встановлення особи нападника, передає кореспондент Укрінформу.

«Тривають оперативні заходи з метою встановлення і затримання нападника, встановлюється особа, причетна до цього нападу. У нас є певні напрацювання і за результатами ми будемо обов’язково інформувати громадськість щодо подальшого розслідування і коли будуть відомі деталі», – заявила Гірдвіліс.

Вона нагадала, що цей інцидент стався увечері 16 квітня біля одного з житлових комплексів у Солом’янському районі Києва.

«За попередньою інформацією, невідомий несподівано вдарив ножем постраждалому українському журналісту. На часі його стан задовільний, він перебуває у лікарні. Розслідується кримінальне провадження за статтею 121 – це умисне тяжке тілесне ушкодження. Тривають слідчі дії, призначено низку експертиз», – зазначила речниця.

За її даними, наразі слідство розглядає кілька версій вчинення цього злочину, серед яких є і версія про особисті конфлікти, і версія про напад, пов’язаний із його професійною діяльністю.

«Також основна із версій, як вчора було зазначено – це російський слід», – поінформувала Гірдвіліс.

Як повідомлялося, пізно ввечері 16 квітня невідомий скоїв напад на виконавчого продюсера Суспільного Мовлення Юрія Макарова. Зловмисник завдав журналісту ножове поранення.

Потерпілого госпіталізували у важкому стані, загрози його життю вже немає.

Заходи для затримання нападника тривають.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко взяв справу про напад на Макарова на особистий контроль.

До розслідування нападу на журналіста Макарова залучені півсотні експертів.

У Миколаєва не підтримали рішення щодо участі комунальних підприємств у закупівлях. Попри аргументи Департаменту ЖКГ, депутати засумнівалися в доцільності такого кроку та перенесли розгляд на наступне засідання.

Про це йшлося на засіданні постійної комісії Миколаївської міської ради з питань прав людини, законності та гласності.

Як пояснив перший заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Ігор Набатов, ухвалення цього рішення дозволило б розширити конкуренцію на ринку закупівель та забезпечити рівний доступ до нього для підприємств, підпорядкованих міській раді.

Проте голова комісії Олена Кісельова висловила сумніви щодо доречності та терміновості цього кроку. Вона поцікавилася, чому ініціатива виходить від Департаменту ЖКГ, хоча в міськраді є уповноважений орган з питань закупівель, а також які саме наслідки матиме таке рішення. 

У відповідь Набатов зазначив, що Департамент курує 17 комунальних підприємств, тож питання стосується саме їхньої діяльності. Він також наголосив, що останнім часом зросли технічні та виробничі потужності підприємств, і в перспективі вони зможуть конкурувати в тендерах. Але для цього потрібно мати правові підстави, аби уникнути оскаржень з боку інших учасників.

Члени комісії висловили побоювання, що ухвалення цього рішення створить враження, ніби раніше в системі закупівель усе було неправильно, а також поставили під сумнів доцільність такого кроку на тлі великої кількості вже створених КП.

Кісельова також звернула увагу, що участь комунальних підприємств у тендерах за бюджетні кошти може викликати конфлікти інтересів. Вона закликала авторів проєкту надати чіткий план його реалізації.

Набатов додав, що із серпня 2025 року набуде чинності закон, підписаний Президентом Володимиром Зеленським, згідно з яким комунальні підприємства будуть перетворені на акціонерні товариства, а отже, потребуватимуть нових форм взаємодії з публічними закупівлями.

Попри всі аргументи, комісія проєкт не підтримала. 

Подібне рішення не ухвалили й на попередній сесії міськради. Документ передбачав механізми, що мали б дозволити цим установам брати участь у тендерних процедурах без правових обмежень. Втім, тоді проєкт не набрав необхідної кількості голосів. У міськраді зазначають, що його повторний розгляд заплановано на наступну сесію.

Також на початку лютого комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” подало заявку на ліцензію з постачання електроенергії. Відтепер воно має намір не лише виробляти власну електроенергію, а й закуповувати її у виробників, щоб забезпечувати споживачів.

Анна Бальчінос