Відбудова
У Бучанській громаді стартує відновлення багатоквартирних будинків у межах проєкту HOPE
У Бучанській громаді Київської області стартує відновлення багатоквартирних будинків у межах проєкту HOPE «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей».
Як передає Укрінформ, про це Міністерство розвитку громад та територій повідомляє у Фейсбуці.
Зазначається, що заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська разом із представниками Світового банку відвідала Бучанську громаду в Київській області для того, щоб наочно побачити житло, яке буде відбудоване у рамках проєкту HOPE «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей».
Також до поїздки долучилися представники країн-донорів Мультидонорського трастового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) – Бельгії, Канади, Ірландії, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Литви та Японії.
Як зауважили у Мінрозвитку, Бучанська громада є однією з п’яти українських громад, що братимуть участь у проєкті, яким передбачані два етапи:
фінансування заходів із підготовки проєктної документації;
проведення капітальних ремонтів для кластерів багатоквартирних будинків.
«Ми відібрали перші громади, де буде відбудовуватися житло в рамках проєкту HOPE. Проєкт передбачає розробку проєктної документації та капітальний ремонт багатоквартирних будинків. Все це стане можливим завдяки початковому грантовому фінансуванню від Світового Банку на загальну суму 12 мільйонів доларів», – зазначила Козловська.
Також вона висловила вдячність партнерам зі Світового банку за сприяння реалізації проєкту. «Безумовно він є надзвичайно важливим для всіх мешканців громад-учасників, включно з ВПО. Тільки у Бучанській громаді мешкає близько 12 тисяч ВПО. До того ж відбудова житла дає можливість повертатися тим, хто був вимушений поїхати через те, що їхня оселя була пошкоджена чи повністю зруйнована», – додала Козловська.
За словами заступниці міністра, серед планів також розширювати географію відбудови, зокрема Ірпінська громада розглядається як пріоритетна для участі в подібних проєктах, адже саме там одні з найбільших масштабів руйнувань в Київській області.
Під час поїздки Козловська разом із міжнародними партнерами та Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком оглянула низку об’єктів у селі Гаврилівка, що належить до Бучанської громади, де очікується відбудова багатоквартирних будинків у межах проєкту HOPE.
Зокрема, вони оглянули три багатоквартирні будинки, які зазнали значних руйнувань внаслідок обстрілів й вибухових хвиль та які потенційно сформують єдиний кластер та будуть відновлені разом із прибудинковою територією.
«Всі будинки, які будуть відібрані для участі у HOPE, будуть об’єднуватися у групи (кластери), відповідно до схожості планування та характеру руйнувань. Таке об’єднання дозволяє спростити планування ремонту та оптимізувати відповідні процеси. Капітальний ремонт включатиме заходи з енергоефективності, безбарʼєрності та оновлення прибудинкової території», – поінформували у Мінрозвитку.
Окремо, безпосередньо у місті Буча, Козловська відвідала квартири, відновлені завдяки державній програмі єВідновлення. Зазначається, що компенсації на ремонт пошкодженого житла, що українці можуть отримати у межах програми, також є компонентом проєкту HOPE.
«Станом на сьогодні 85,5 тисяч людей отримали компенсації через єВідновлення. Це компенсації на понад 210 мільйонів доларів. Найбільше українців подається на програму з Харківської, Київської, Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. Для нас важливо те, що ми отримуємо заявки не тільки з тилових регіонів, але й з тих, які знаходяться у відносній близькості до лінії фронту. Це означає, що люди хочуть продовжувати жити вдома, що безперечно добре», – акцентувала Козловська.
За її словами, при цьому програма продовжує постійно розширюватися, додаються нові типи компенсацій, щоб якомога більше наших громадян змогли відбудуватися або придбати нове житло.
«Ми переконані, що результати єВідновлення, які ми вже можемо бачити на власні очі – позитивний приклад спільної роботи самих українців, громад, влади та міжнародних партнерів для відбудови України“, – підсумувала заступниця міністра.
Як повідомляв Укрінформ, на компенсації за пошкоджене та знищене житло внаслідок бойових дій українцям вже нарахували понад 30 млрд грн.
Фото: Міністерство розвитку громад та територій
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль обговорив із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме питання співпраці та подальшої допомоги енергетичному сектору.
Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.
Сторони обговорили необхідність прискорення закупівель за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) 62 силових трансформаторів для прифронтових областей України. Один такий трансформатор уже передано Херсонщині, ще 27 – Миколаївщині.
Разом із японськими партнерами ведеться робота і над закупівлею спеціалізованої техніки для видобутку газу. Україна також зацікавлена у вивченні можливостей співпраці для відновлення та модернізації ТЕС і ТЕЦ упродовж 2027 – 2030 років.
«Розраховуємо на подальшу співпрацю у ході підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027, адже Росія не припиняє завдавати прицільних ударів по нашій енергетичній і газовій інфраструктурі», – наголосив Шмигаль.
Зазначається, шо тільки через хаби Міненерго Україна отримала понад 113 т гуманітарної допомоги, зокрема 259 електростанцій резервного живлення. Серед наданого партнерами у межах різних програм підтримки також дві газові турбіни й пересувні підстанції, 181 генератор, 118 трансформаторів, 6400 габіонів та інше обладнання.
Як повідомляв Укрінформ, міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме, серед тем якої були підготовка до опалювального сезону та розвиток децентралізованих рішень у сфері теплопостачання.
Уряд Японії вже надав українській стороні 20 млрд дол. США з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Фото: Міненерго
Київській області передали понад 33 тонни захисних конструкцій від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Минулого місяця зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до Київщини передано понад 33 тонни гуманітарної допомоги від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency (MSB)”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що це – захисні конструкції, які допоможуть зміцнити енергооб’єкти, підвищити їх стійкість до можливих атак, забезпечити безпечніше проведення ремонтно-відновлювальних робіт та сприятимуть більш надійній роботі енергетичної інфраструктури Київщини.
Як повідомлялося, одне з комунальних підприємств Київської області отримало 55 одиниць енергетичного обладнання від Бельгії.
У «Дії» доступні ще дві категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків – про державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення та про розмінування й очищення від нерозірваних боєприпасів.
Про це у Телеграмі повідомило ДП «Дія», передає Укрінформ.
«У «Дії» розширили можливості подання заяв до міжнародного Реєстру збитків. Відтепер доступні ще дві категорії, пов’язані з наслідками російської агресії з 24 лютого 2022 року», – йдеться в повідомленні.
Так, від органів влади, державних і комунальних установ приймаються заяви про гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення. А також заяви про здійснення за бюджетні кошти розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів.
Керівники органів влади можуть подати заяву самостійно або призначити представника через цифрові повноваження.
Щоб подати заяву, потрібно авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, заповнити заяву та додати підтверджувальні документи. Підписану електронним підписом заяву слід надіслати до Міжнародного реєстру збитків.
На сайті Міжнародного Реєстру збитків для України уточнюється, що відкрито можливість подання заяв про компенсацію у нових категоріях, що стосуються державних витрат, понесених внаслідок агресії Російської Федерації проти України: B4 Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, B5 Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.
Заяви в категоріях B4 та B5 можуть бути подані державою Україна, включаючи її центральні, регіональні та місцеві органи влади та установи.
Категорія B4 охоплює гуманітарні витрати, спрямовані на підтримку постраждалого від агресії Російської Федерації населення, зокрема витрати на евакуацію фізичних осіб, тимчасове житло та місця колективного поселення, екстрену медичну допомогу, реабілітаційні програми, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з пом’якшенням наслідків агресії для фізичних осіб. До таких витрат може належати, зокрема, компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло за програмою “єВідновлення”.
Категорія B5 охоплює витрати на розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів, зокрема на діяльність з розмінування, наймання операторів протимінної діяльності, обстеження та картування територій, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів, навчання місцевого персоналу технікам розмінування та заходам безпеки, а також на інформування й навчання громадськості про мінну небезпеку.
Заяви в обох категоріях можуть подаватися лише щодо витрат, профінансованих з Державного бюджету України або бюджетів регіональних та місцевих органів влади.
Водночас повідомляється, що заяви, пов’язані з витратами на користь фізичних осіб, які безпосередньо постраждали від мін і нерозірваних боєприпасів, подаються в категорії B4. Заяви юридичних осіб щодо понесених ними витрат на розмінування та гуманітарні витрати, подаються в інших відповідних категоріях, які невдовзі будуть відкриті.
Заяви, що відповідають установленим вимогам, будуть внесені до Реєстру. У подальшому вони будуть передані на розгляд майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір належної компенсації.
«Ціна агресії Росії не вичерпується зруйнованим будинком чи підприємством, – зауважила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра у своєму дописі у Фейсбуці. – Це евакуація родини після удару. Лікування і реабілітація. Тимчасовий дах над головою. Розмінована дорога чи поле, куди можна безпечно повернутися. Так поступово вибудовується вся компенсаційна архітектура: збитки та витрати – заяви – Реєстр – Компенсаційна комісія – компенсація. Що повнішою вона стає, то важче буде перекласти цю ціну на жертв агресії або на наших партнерів».
Мудра нагадала, що «до Реєстру вже приєдналися 44 держави та Європейський Союз, а кількість поданих заяв перевищила 180 000. Конвенцію про Компенсаційну комісію підписало 39 держав і ЄС, потрібно 25 ратифікацій для набуття чинності, вже є перші 8».
Як повідомлялося, на порталі «Дія» проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей.
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події7 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події7 днів agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії