Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство юстиції України.

“10 березня 2026 року Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, оголосив про запуск чергової категорії. Відсьогодні можливість подання заяв відкрита за категорією А3.5 “Втрата приватного підприємництва”, – ідеться у повідомленні.

Як пояснили у Мін’юсті, ця категорія призначена для фізичних осіб, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці за законодавством України або за іншим застосовним законодавством та втратили прибуток від свого приватного підприємництва на території України 24 лютого 2022 року або після цієї дати внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Під час подання заяви необхідно надати певну інформацію та докази на підтримку заяви, зокрема інформацію про особу заявника та інформацію про приватне підприємництво. Також слід надати додаткову інформацію про конкретні втрати та інформацію про орієнтовну суму заяви.

Як зазначили у Мін’юсті, деяка інформація буде взята з існуючих електронних джерел, зокрема з Державної податкової служби України.

На офіційному вебсайті Міжнародного реєстру збитків можна ознайомитися з формою і правилами подання заяви у категорії A3.5 , а також відповідями на поширені запитання.

У Мін’юсті зауважили, що заяви від юридичних осіб або від їх імені подаватимуться в інших відповідних категоріях (категорії B або C).

Станом на 10 березня Міжнародним реєстром збитків відкриті вже 16 категорій заяв.

У Міністерстві юстиції інформуватимуть про запуск наступних категорій.

Як повідомляв Укрінформ, у “Дії” запустили бета-тестування послуги подання юридичними особами заяви до Міжнародного реєстру збитків за категорією C3.2 — “Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях”.

Про це повідомила пресслужба НАБУ у Телеграмі, передає Укрінформ.

Зазначається, що документ започатковує постійну регіональну платформу для практичної та оперативної взаємодії для запобігання зловживанням із фондами ЄС та національними ресурсами, спрямованими на відбудову України.

Основні напрямки взаємодії: обмін оперативною інформацією та індикаторами ризиків щодо публічних закупівель, грантів і субсидій; регулярні координаційні зустрічі детективів, аналітиків і офіцерів зв’язку; розробка спільних методологій розслідувань та посилення систем прозорості.

Платформа працюватиме в тісній координації з Європейською прокуратурою (EPPO) та Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF). Центральне антикорупційне бюро Польщі (CBA) долучилося до ініціативи як спостерігач.

Меморандум також передбачає можливість приєднання нових учасників.

Як повідомлялося, на відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 млн грн.

Фото: НАБУ, Телеграм

Як передає Укрінформ, про це віцепремʼєр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомляє у Телеграмі.

«Європейські партнери продовжують підтримувати відновлення України. Керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із 8 програм на 1.5 млрд євро», – зазначив Кулеба.

За його словами, 466.5 млн євро з цієї суми спрямовуються на проєкти, які координує Мінрозвитку.

• 106 млн євро – продовження фінансування у межах проєкту «Шляхи солідарності» для забезпечення логістики, ремонту та реконструкції автомобільних доріг,
• 123 млн євро – масштабування програм Енергодім та ВідновиДІМ для енергоефективного відновлення житла,
• 26.5 млн євро – будівництво та ремонт укриттів у будівлях, що відновлюються за муніципальними програмами ЄІБ,
• 132.5 млн євро – забезпечення обслуговування залізничної інфраструктури та розвиток залізничного сполучення,
• 68.5 млн євро – перший транш проєкту з модернізації пунктів пропуску на західному кордоні,
• 10 млн євро – дофінансування поточних проєктів.

Також в програмі ЄБРР на 100 млн євро на реалізацію проєктів по децентралізації теплопостачання та енергопостачання в межах прямої співпраці з містами та бізнесом.

«Фінансування поєднує кредитні ресурси ЄІБ та грантову підтримку ЄС, що дозволяє зменшити фінансове навантаження на бюджет», – підкреслив Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів виділив додаткові 3 млрд грн із резервного фонду держбюджету на ремонт автомобільних доріг державного значення.

Фото:  Unsplash