Події
У Харкові археологи показали нові унікальні знахідки з Більського і Котелевського городищ
У Музеї археології Харківського національного університету ім. Каразіна відкрилася виставка “Древній Гелон єднає”, яка презентує дослідження 2022-2025 років території Більського городища на Полтавщині.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Виставка присвячена 20-річчю співробітництва вишу та заповідника “Більськ”. Однак університетські експедиції досліджують городище, що вважається Гелоном, уже 70 років. І під час повномасштабної війни РФ проти України археологи продовжують розкопки давнього поліетнічного міста.
“У 2022 році ми почали досліджувати поселення “Старий кар’єр” і “Котельву-2”, а в 2023-му – відновили дослідження курганних могильників “Скоробір” і відтоді відпрацювали три кургани, де й були знайдені дуже цікаві речі. На цій виставці відвідувачі можуть побачити деякі знахідки, світлини з розкопок”, – розповів директор музею Станіслав Задніков.
Зокрема, можна побачити бронзовий казан кавказького виробництва, який, імовірно, був привезений у поселення кочівниками. Таких у Північному Причорномор’ї знайдено лише три, зазначив директор музею.
“Цікава знахідка – фрагмент ручки амфори з клеймом, завдяки якому вузько датується четвертим століттям (до нашої ери, – ред.), якщо пошукати аналогії, то можна уточнити й до чверті століття”, – додав він.
Також фахівець звертає увагу на кістяний псалень – деталь для керування конем, який тягне віз, вістря стріл, зооморфну деталь кінської упряжі у вигляді баранця.
Завдяки дослідженням останніх років “Котельви-2” археологи з’ясували, куди ж після IV століття (до н. е.) могло подітися населення Гелона. Завідувач одного з відділів музею Костянтин Пеляшенко очолював цю експедицію.
“Раніше я працював у Харківській області, досліджував пам’ятки скіфського часу. На 2022 рік у нас були оформлені документи на дослідження в Дергачах, але це вже було неможливо. Заповідник запропонував долучитися до дослідження городища “Котельва”. Воно поблизу “Більська”, розташовується в лісі. Час його спорудження й існування – після загибелі Більського, після часу, коли Велика Скіфія взагалі припинила існування. Тобто фіксується життя лише на одній пам’ятці – у Котельві”, – зауважив Пеляшенко.
За його словами, працювати там доволі складно.
“Бо це ліс, коріння дерев. Але на даний час це така унікальна пам’ятка, яка дає нам артефакти, взагалі свідоцтва життя в цьому регіоні в останнє століття до нашої ери. Там зараз ми фіксуємо знахідки кінця III ст. до н.е. і до рубежу ер, і пов’язуємо їх з пізньоскіфською культурою та приходом нових кочовиків – сарматів. От якраз на виставці можна побачити залізні стріли вже зовсім іншого типу, сарматського”, – зауважив науковець.
Експозиція працюватиме до осені. Оскільки музей розміщується у напівпідвальному приміщенні, тут проводитимуть екскурсії для школярів, також заклад відкритий для індивідуального відвідування.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2022 року у Музеї археології ХНУ ім. Каразіна представили унікальні експонати скіфської доби, знайдені на території Більського городища на Полтавщині, та артефакти Салтівської культури, знайдені на Харківщині.
У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація скарбу XIV-XV століть.
Про це Вінницький обласний краєзнавчий музей повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зазначається, що цей скарб поповнив музейну колекцію завдяки меценатам.
До музейного зібрання передали 59 монет, серед яких особливу історичну та нумізматичну цінність становлять подільський полугрошик князів Коріатовичів, празький грош, львівські квартники та золотоординські пули.
У складі скарбу також збереглися фрагменти вовняної тканини. У музеї кажуть, що завдяки проведеним реставраційним роботам тканину вже вдалося відновити, тоді як самі монети ще очікують на професійну реставрацію.
Як повідомлялося, спілка художників просить митців поповнити колекцію Харківського музею.
Фото: Вінницький обласний краєзнавчий музей
Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps виділить 300 тисяч доларів на підтримку мікро-, малого і середнього бізнесу та підприємств креативних індустрій в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
«Під час Конференції з питань відновлення України (URC2026) у Гданську Міністерство культури України та міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps підписали Меморандум про взаєморозуміння. У межах партнерства Mercy Corps виділить 300 тисяч доларів США на підтримку мікро-, малого і середнього бізнесу та підприємств креативних індустрій в Україні», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, документ підписали віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна та керівниця Представництва Mercy Corps в Україні Вікі Джо Акен.
«Це інвестиція у стійкість наших громад і людей Співпрацюватимемо над розширенням можливостей бізнесу у сфері креативних індустрій, а також підтримкою соціального підприємництва і розвитком інновацій. Окремо працюватимемо над тим, щоб ветерани і ветеранки, внутрішньо переміщені особи, жінки, молодь та люди з інвалідністю мали більше можливостей для участі в культурному й економічному житті громад», – наголосила Бережна.
Також вона висловила вдячність команді Mercy Corps та особисто Вікі Джо Акен за підтримку українського бізнесу і креативної економіки.
У Мінкульті зауважили, що меморандум визначає напрями співпраці у відновленні громад через культуру, розвитку культурних і креативних індустрій, підтримці соціального підприємництва та створенні нових економічних можливостей на місцевому рівні.
«Культура та креативна економіка відіграють важливу роль у відновленні громад, створюючи економічні можливості та зміцнюючи соціальну згуртованість. Цей приклад партнерства між державою та гуманітарним сектором є важливим для сталого й інклюзивного відновлення, орієнтованого на людей. Особливо символічно підписати цей меморандум під час Ukraine Recovery Conference, коли міжнародна увага зосереджена на відновленні України», – підкреслила керівниця представництва Mercy Corps в Україні.
За даними Мінкульту, сторони працюватимуть над розширенням можливостей для мікро-, малих і середніх підприємств, розвитком інновацій та залученням до культурного й економічного життя ветеранів і ветеранок, внутрішньо переміщених осіб, жінок, молоді, людей з інвалідністю та інших вразливих груп.
Mercy Corps – міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 35 країнах світу. З початку повномасштабної війни організація підтримала понад один мільйон українців, надаючи гуманітарну допомогу, гранти для мікро-, малого та середнього бізнесу, а також реалізуючи програми підтримки місцевих громад.
Як повідомляв Укрінформ, під час Конференції з питань відновлення України URC2026 у Гданську Міністерство культури України та команда Українського фонду культурної спадщини представили перший портфель проєктів фонду, які розпочнуть реалізовувати вже цього року.
Фото: Мінкульт
Після початку повномасштабної війни французькі читачі відкрили для себе українську поезію як короткий жанр, здатний передати досвід війни.
Водночас із великою прозою видавці Франції залишаються обережнішими, очікуючи на твори, які житимуть поза воєнним контекстом. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла професорка та перекладачка української літератури Ірина Дмитришин.
«Україна змусила французів читати українську поезію. Саме поезія під час війни стала тим коротким, чуттєвим жанром, який дає змогу випустити емоції. Французи відкривають для себе поезію і починають згадувати, що у них теж поезія була важливою під час Першої світової», – зазначила Дмитришин.
За її словами, для багатьох французьких видавців публікація збірок української поезії стала також способом солідарності і підтримки України.
Натомість із великою прозою ситуація, на думку Дмитришин, складніша, оскільки переклад і підготовка роману тривають місяцями, а видавці не завжди впевнені, чи утримається інтерес публіки до моменту виходу книги.
«Французькі видавництва дуже дорожать своєю репутацією. Вони не хочуть бути видавцями “одноденки” і ризикувати своїм ім’ям. Вони хочуть те, що називають “вічною книжкою”, яка через десять років буде читатися поза контекстом війни», – пояснила вона.
Паралельно, за її словами, у Франції починає «пробиватися» перекладна українська дитяча література. Зокрема, кілька успішних проєктів на французькому ринку вже реалізувала творча майстерня «Аґрафка» у співпраці із «Видавництвом Старого Лева».
«І це книжки про сенси. Наприклад, «Майя, яка любить цифри», а ще чудовий проєкт «Війна, яка змінила Рондо». Бо важко говорити дітям про війну, але вони знайшли цей спосіб промовляти до дітей, які не живуть під бомбами, але чиї батьки хочуть донести, що означає війна. Отже, у дитячій літературі сьогодні є трохи успіху, і важливо його зафіксувати», – додала Дмитришин.
Як повідомляв Укрінформ, близько 300 міст та громад Франції на знак солідарності з Україною долучились до національної кампанїі з хештегом DesPagesJaunesEtBleues («Жовто-блакитні сторінки»).
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Відбудова3 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Політика3 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко