Відбудова
У Харкові демонтували залишки зруйнованого росіянами будинку 1860-их років
У Харкові демонтували зруйнований російським ударом житловий будинок 1860-их років на майдані Героїв Небесної Сотні, уламки та цеглу з нього сортували волонтери. Відібрані матеріали можна використовувати для відбудови інших архітектурних пам’яток.
Про це розповів кореспонденту Укрінформу архітектор-реставратор, співзасновник громадської організації “Платформа урбаністичного розвитку” Віктор Дворніков.
Фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
“Сюди влучила авіабомба 6 березня 2022 року і зруйнувала чи пошкодила кілька будівель. Житловий будинок купця Сорокіна був збудований у 1860-их роках. Через численні перебудови об’єкт не мав статусу пам’ятки, однак зберігав масштаб і загальну архітектурну форму”, – зазначив Дворніков.
Фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
Садиба Сорокіна мала два поверхи та підвал, фасад П-подібної будівлі виходив на Михайлівську площу, нині – майдан Героїв Небесної Сотні.
За інформацією міської ради, рішення про демонтаж ухвалювали, бо руйнування внаслідок російського удару склали понад 80%.
Фото будівлі до руйнування: Андрій Парамонов
На думку Дворнікова, було зруйновано орієнтовно 50% будинку, однак понад три роки будівля перебувала під дією температури та вологи, тож про якусь реновацію, яка дозволила б зберегти фасад, уже не йшлося навіть теоретично.
“Понад три роки – без даху. Всередині – дерев’яні перекриття, дерев’яні стіни. За цей час воно прогнило, ще більше деградувало. Зрозуміло, що зараз це відновити неможливо було б”, – зауважив архітектор.
Фото будівлі до руйнування: Андрій Парамонов
Він додав, що маєток Сорокіна – це не якась унікальна будівля, однак і вона в тому числі створювала цілісність історичного району міста.
“Це типове історичне харківське середовище, яке сформувалося на початок XX cтоліття. Можна сказати, архітектурний “заповідник”, так само як залопанська частина міста (тобто розташована за річкою Лопань, – ред.), і ця захарківська частина (за річкою Харків, – ред.), це наші слободи. І середовище це було добре збереженим (до вторгнення РФ, – ред.). Так, ми бачимо деякі включення – новобудови, але переважно, якщо пройтися майданом, то 80% – це історичні будівлі. У цьому цінність і неповторний, невідтворюваний вайб. Ця стара забудова підкреслює автентичність визначних пам’яток – наприклад, будівлі суду чи першого реального училища”, – пояснив Дворніков.
Під його керівництвом група небайдужих волонтерів, зокрема з числа студентів, у листопаді та грудні займалася сортуванням залишків будівлі. Таким чином намагаються зберегти автентичні матеріали для можливої відбудови інших пам’яток.
“Це донорський матеріал для інших об’єктів Харкова”, – зазначив Дворніков.
Волонтери та сам архітектор працювали вручну. Загалом перебрано десятки кубометрів будівельного сміття і відібрано 15 кубометрів історичної цегли. Більша частина цієї цегли має клейма конкретних виробників, зафіксовано понад 20 різних типів позначок. Цей історичний будівельний матеріал зберігатиметься на визначеному майданчику.
Будівля Сорокіна стала третім зруйнованим об’єктом, на якому за ініціативою ГО “Платформа урбаністичного розвитку” проводилося сортування уламків.
По сусідству з уже демонтованим маєтком, на майдані Героїв Небесної Сотні, 7, розташовується інша пам’ятка того ж періоду – житловий будинок орієнтовно 1880-их років. Він дуже постраждав від вибухової хвилі 6 березня 2022 року. Виконавчий комітет Харківської міської ради 21 травня вніс цей об’єкт до переліку небезпечних, які підлягають демонтажу. Ступінь пошкодження, за даними міськради, – 81%. Водночас громадська організація “HeMo”, яка займається моніторингом руйнацій архітектурної спадщини, вважає, що пошкоджені будівлі в цьому кварталі можна відновити.
На супутникових фото 2022 року після масованого удару РФ по кварталу дах будинку №7 ще залишався, а у 2024-му – його вже немає. За інформацією архітектора, у другій половині 2022 року була спроба надбудови ще одного поверху у процесі відновлення, але, можливо, через вибухові пошкодження, стіни не витримали навантаження, будинок почав розвалюватися.
“Ця будівля – у планах на наступний рік на знесення. Ми будемо “бодатися” за неї. Бо буде втрачена ще одна частинка історії. Останній, найбільш відомий власник цієї ділянки – єврейський меценат та купець Пейсах Бурас, який був опікуном Товариства допомоги бідним євреям. А тут, зокрема, розміщувалася одна з його мануфактур”, – додав Дворніков.
Як повідомлялося, у Харкові в листопаді 2024 року з будівлі першого реального училища на проспекті Героїв Харкова, 45, яку зруйнував російський ракетний удар, почалася практика сортування уламків задля збереження автентичних будівельних матеріалів.
Перше фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
Швейцарія надасть близько $730 тисяч на збереження та відновлення Києво-Печерської лаври, Успенський собор якої два місяці тому постраждав під час одного з російських ударів.
Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав у соцмережі X.
“Я вітаю рішення Швейцарії виділити близько $730 тисяч на збереження Києво-Печерської лаври, об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найважливіших духовних та культурних пам’яток України”, – підкреслив Сибіга.
За словами міністра, ця підтримка має особливе значення сьогодні. Адже за два місяці до 975-річчя Лаври Москва навмисно завдала удару по цій багатовіковій святині.
“Поки РФ прагне знищити культурну спадщину України та стерти нашу ідентичність, наші партнери стоять поруч із нами в її захисті та збереженні для майбутніх поколінь”, – додав Сибіга.
Раніше делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Жербе повідомив, що Швейцарія через ЮНЕСКО надасть 600 тисяч франків (приблизно $730 тисяч – ред.) на захист та відновлення святині.
“Я вдячний Швейцарії за цей відчутний вияв солідарності та делегату Федеральної ради Швейцарії з питань України Жаку Жербе за те, що він приєднався до нас у Києві з нагоди цієї важливої річниці. Разом ми захищаємо спадщину України й безцінну частину культурної спадщини Європи та світу”, – зазначив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріли близько 80% дахових перекриттів та дерев’яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й Вежа Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII–XVIII століть.
Про готовність долучитися до відновлення Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.
Фото Укрінформу можна купити тут
Одне з комунальних підприємств Київської області отримало 55 одиниць енергетичного обладнання від Бельгії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до комунального підприємства Київської області передано 55 одиниць спеціалізованого електротехнічного та допоміжного обладнання, наданого бельгійським оператором системи розподілу Fluvius System Operator”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що отримане устаткування використовуватиметься для підтримання роботи критичної інфраструктури та проведення ремонтних робіт, а також сприятиме зміцненню енергетичної стійкості регіону.
Як повідомлялося, у липні Полтавській області передали трансформаторні підстанції, дизельні генератори, насоси від Німеччини.
Фото ілюстративне
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль обговорив із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме питання співпраці та подальшої допомоги енергетичному сектору.
Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.
Сторони обговорили необхідність прискорення закупівель за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) 62 силових трансформаторів для прифронтових областей України. Один такий трансформатор уже передано Херсонщині, ще 27 – Миколаївщині.
Разом із японськими партнерами ведеться робота і над закупівлею спеціалізованої техніки для видобутку газу. Україна також зацікавлена у вивченні можливостей співпраці для відновлення та модернізації ТЕС і ТЕЦ упродовж 2027 – 2030 років.
«Розраховуємо на подальшу співпрацю у ході підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027, адже Росія не припиняє завдавати прицільних ударів по нашій енергетичній і газовій інфраструктурі», – наголосив Шмигаль.
Зазначається, шо тільки через хаби Міненерго Україна отримала понад 113 т гуманітарної допомоги, зокрема 259 електростанцій резервного живлення. Серед наданого партнерами у межах різних програм підтримки також дві газові турбіни й пересувні підстанції, 181 генератор, 118 трансформаторів, 6400 габіонів та інше обладнання.
Як повідомляв Укрінформ, міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме, серед тем якої були підготовка до опалювального сезону та розвиток децентралізованих рішень у сфері теплопостачання.
Уряд Японії вже надав українській стороні 20 млрд дол. США з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Фото: Міненерго
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події1 тиждень agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події1 тиждень agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії