Відбудова
У Харкові демонтували залишки зруйнованого росіянами будинку 1860-их років
У Харкові демонтували зруйнований російським ударом житловий будинок 1860-их років на майдані Героїв Небесної Сотні, уламки та цеглу з нього сортували волонтери. Відібрані матеріали можна використовувати для відбудови інших архітектурних пам’яток.
Про це розповів кореспонденту Укрінформу архітектор-реставратор, співзасновник громадської організації “Платформа урбаністичного розвитку” Віктор Дворніков.
Фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
“Сюди влучила авіабомба 6 березня 2022 року і зруйнувала чи пошкодила кілька будівель. Житловий будинок купця Сорокіна був збудований у 1860-их роках. Через численні перебудови об’єкт не мав статусу пам’ятки, однак зберігав масштаб і загальну архітектурну форму”, – зазначив Дворніков.
Фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
Садиба Сорокіна мала два поверхи та підвал, фасад П-подібної будівлі виходив на Михайлівську площу, нині – майдан Героїв Небесної Сотні.
За інформацією міської ради, рішення про демонтаж ухвалювали, бо руйнування внаслідок російського удару склали понад 80%.
Фото будівлі до руйнування: Андрій Парамонов
На думку Дворнікова, було зруйновано орієнтовно 50% будинку, однак понад три роки будівля перебувала під дією температури та вологи, тож про якусь реновацію, яка дозволила б зберегти фасад, уже не йшлося навіть теоретично.
“Понад три роки – без даху. Всередині – дерев’яні перекриття, дерев’яні стіни. За цей час воно прогнило, ще більше деградувало. Зрозуміло, що зараз це відновити неможливо було б”, – зауважив архітектор.
Фото будівлі до руйнування: Андрій Парамонов
Він додав, що маєток Сорокіна – це не якась унікальна будівля, однак і вона в тому числі створювала цілісність історичного району міста.
“Це типове історичне харківське середовище, яке сформувалося на початок XX cтоліття. Можна сказати, архітектурний “заповідник”, так само як залопанська частина міста (тобто розташована за річкою Лопань, – ред.), і ця захарківська частина (за річкою Харків, – ред.), це наші слободи. І середовище це було добре збереженим (до вторгнення РФ, – ред.). Так, ми бачимо деякі включення – новобудови, але переважно, якщо пройтися майданом, то 80% – це історичні будівлі. У цьому цінність і неповторний, невідтворюваний вайб. Ця стара забудова підкреслює автентичність визначних пам’яток – наприклад, будівлі суду чи першого реального училища”, – пояснив Дворніков.
Під його керівництвом група небайдужих волонтерів, зокрема з числа студентів, у листопаді та грудні займалася сортуванням залишків будівлі. Таким чином намагаються зберегти автентичні матеріали для можливої відбудови інших пам’яток.
“Це донорський матеріал для інших об’єктів Харкова”, – зазначив Дворніков.
Волонтери та сам архітектор працювали вручну. Загалом перебрано десятки кубометрів будівельного сміття і відібрано 15 кубометрів історичної цегли. Більша частина цієї цегли має клейма конкретних виробників, зафіксовано понад 20 різних типів позначок. Цей історичний будівельний матеріал зберігатиметься на визначеному майданчику.
Будівля Сорокіна стала третім зруйнованим об’єктом, на якому за ініціативою ГО “Платформа урбаністичного розвитку” проводилося сортування уламків.
По сусідству з уже демонтованим маєтком, на майдані Героїв Небесної Сотні, 7, розташовується інша пам’ятка того ж періоду – житловий будинок орієнтовно 1880-их років. Він дуже постраждав від вибухової хвилі 6 березня 2022 року. Виконавчий комітет Харківської міської ради 21 травня вніс цей об’єкт до переліку небезпечних, які підлягають демонтажу. Ступінь пошкодження, за даними міськради, – 81%. Водночас громадська організація “HeMo”, яка займається моніторингом руйнацій архітектурної спадщини, вважає, що пошкоджені будівлі в цьому кварталі можна відновити.
На супутникових фото 2022 року після масованого удару РФ по кварталу дах будинку №7 ще залишався, а у 2024-му – його вже немає. За інформацією архітектора, у другій половині 2022 року була спроба надбудови ще одного поверху у процесі відновлення, але, можливо, через вибухові пошкодження, стіни не витримали навантаження, будинок почав розвалюватися.
“Ця будівля – у планах на наступний рік на знесення. Ми будемо “бодатися” за неї. Бо буде втрачена ще одна частинка історії. Останній, найбільш відомий власник цієї ділянки – єврейський меценат та купець Пейсах Бурас, який був опікуном Товариства допомоги бідним євреям. А тут, зокрема, розміщувалася одна з його мануфактур”, – додав Дворніков.
Як повідомлялося, у Харкові в листопаді 2024 року з будівлі першого реального училища на проспекті Героїв Харкова, 45, яку зруйнував російський ракетний удар, почалася практика сортування уламків задля збереження автентичних будівельних матеріалів.
Перше фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
Кабінет міністрів ухвалив рішення про додаткове фінансування програми “єВідновлення” у розмірі 2 млрд грн.
Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграмі, передає Укрінформ.
За її словами, додаткове фінансування дасть змогу ще майже 20 тис. родин отримати компенсацію на ремонт житла, пошкодженого через російські атаки.
“Кошти підуть на ремонти різного рівня складності. Для менших пошкоджень передбачено до 200 тис. грн на один об’єкт. Для складніших випадків сума компенсації більша і залежить від типу житла: до 350 тис. грн для квартир і до 500 тис. грн для приватних будинків”, – пояснила очільниця уряду.
Вона поінформувала, що загалом у межах програми “єВідновлення” вже 139 тис. сімей отримали компенсації на відновлення пошкодженого житла на суму 13,5 млрд грн.
Як повідомлялося, програма «єВідновлення» стартувала у 2023 році. Компенсації надаються в межах проєкту Світового банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)».
Фото: Телеграм / Юлія Свириденко
Україна демонструє здатність одночасно протидіяти російській агресії та зберігати макроекономічну стабільність, закладаючи основи для відбудови та довгострокового зростання.
Про це постпред України при ООН Андрій Мельник заявив на Форумі ділового партнерства США – Україна «Шлях від війни до відновлення» у Нью-Йорку, передає власний кореспондент Укрінформу.
За його словами, попри масштабні виклики війни, українська економіка зберігає стійкість, а ключові макроекономічні показники поступово відновлюються.
«Україна сьогодні є унікальним прикладом економіки, яка одночасно стабілізує систему і готується до довгострокового зростання й відбудови», – зазначив дипломат.
Мельник наголосив, що після початку повномасштабного вторгнення інфляція в Україні перевищувала 26%, однак нині вона істотно знизилася завдяки зваженій монетарній політиці та стійкості інституцій.
«Безробіття поступово знижується, реальні зарплати відновлюються, а основи для відновлювального зростання вже формуються», – вказав посол.
Водночас він звернув увагу на значний фіскальний тиск через оборонні потреби: «Україна сьогодні несе надзвичайний фіскальний тягар, еквівалентний майже одній п’ятій ВВП, задля захисту нашого суверенітету».
Попри війну наша країна зберігає макроекономічну стабільність і продовжує адаптацію до умов тривалого конфлікту. «Україна – це постійний стартап», – зазначив Мельник.
За його словами, інновації, креативність і технологічний розвиток стали ключовими рисами української економіки навіть під час війни.
«Ми маємо козирні карти (trump cards). У нас багато тузів у рукаві», — зауважив український дипломат, обігравши англійське слово «козирі».
Як повідомляв Укрінформ, у Нью-Йорку на Форумі ділового партнерства США – Україна «Шлях від війни до відновлення» обговорили можливості розвитку ключових секторів української економіки та залучення міжнародного бізнесу до відбудови держави.
Фото Укрінформу можна купити тут
Розпочався третій конкурс інвестиційних проєктів з відновлення України у співпраці з швейцарським приватним сектором; загальний бюджет грантової підтримки складає 50 млн швейцарських франків.
Відповідний Меморандум підписали міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Гербер, повідомляє Укрінформ з посиланням на Мінекономіки.
«Якщо попередній етап був спрямований переважно на відновлення публічної та муніципальної інфраструктури, то тепер ми робимо системний акцент саме на підтримці приватного сектору та ринкових рішеннях. Спільно з Мінекономіки цю грантову програму в Україні координуватиме і Ukraineinvest«, – підкреслив Соболев.
Передбачається, що проєкти в межах нового конкурсу будуть зосереджені в галузях будівництва, машинобудування, відновлюваної енергетики, інфраструктури, промислового виробництва, агробізнесу, ІТ та цифровізації.
За результатами першого конкурсу реалізуються 12 проєктів на 93 млн швейцарських франків у сферах енергетики, житла, транспорту, охорони здоров’я та гуманітарного розмінування.
На другий конкурс надійшло 37 пропозицій із запитом на 443 млн швейцарських франків: інтерес до конкурсу майже втричі перевищив доступний бюджет.
Крім того, Соболев та Гербер обговорили можливості долучення Швейцарії до Промислового альянсу, який Україна створює спільно з партнерами в межах ініціативи Промисловий Рамштайн. Нещодавно до цієї програми офіційно доєдналася Німеччина.
Як повідомлялося, Україна та Швейцарія підписали Меморандум про взаєморозуміння, який дає старт новій масштабній програмі економічної стійкості «Конкурентоспроможність для відновлення України 2026-2030». Програма охоплюватиме 10 областей України, а також ті регіони, які охоплені іншими проектами, що фінансуються Швейцарією.
Фото: Мінекономіки
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море і курортний сезон: чи готова Одеса приймати туристів
-
Одеса1 тиждень ago
Висадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Війна6 днів agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Політика5 днів agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Події3 дні agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю