Connect with us

Події

У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»

Published

on


У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).

У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).






У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю

“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.

Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.

“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.

За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.

Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.

“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.

Читайте також: У Ніцці розпочався фестиваль українського мистецтва KobzART-2025

Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.

Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.

Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.



Джерело

Події

На Прикарпатті презентували туристичний маршрут «Мандрівка плаями Гуцульської столиці»

Published

on


На Прикарпатті презентували культурний мультимедійний маршрут «Мандрівка плаями Гуцульської столиці».

Про це у Фейсбуці повідомляє Верховинська селищна рада, передає Укрінформ.

Проєкт покликаний популяризувати історико-культурну спадщину Гуцульщини, зберігати її самобутність та відкривати нові можливості для розвитку туризму на Верховинщині, зазначає селищна рада.

Повідомляється, що новий культурний маршрут об’єднує 12 історико-культурних локацій і охоплює близько 17 кілометрів.

На кожній зупинці встановлено інформаційні знаки з QR-кодами, які дають змогу перейти на портал Verkhovyna Life, ознайомитися з архівними матеріалами, переглянути відео та історичні реконструкції, почути цікаві розповіді про минуле краю й традиційні гуцульські співанки.

Проєкт реалізує громадська організація «Альянс розвитку» за підтримки Українського культурного фонду та благодійників у межах конкурсу «Культурні стежки громад».

Читайте також: «Карпатський культурний шлях» поєднав 54 об’єкти історико–культурної спадщини України і Румунії

Як повідомляв Укрінформ, у Карпатах створили туристичний маршрут пам’яті загиблого військового.

Фото: Верховинська селищна рада



Джерело

Continue Reading

Події

ЮНЕСКО підтримала продовження допомоги Україні в умовах війни

Published

on



Виконавча рада ЮНЕСКО 19 жовтня на 225-й сесії ухвалила рішення «Дії та програма надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні», яким продовжила програму, що реалізується в умовах війни РФ проти України.

Про це повідомляється на сайті Міністерства закордонних справ України, передає Укрінформ.

У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що в умовах триваючих російських атак на українські міста, об’єкти культурної спадщини, заклади освіти та наукові установи особливого значення набувають оцінка завданих збитків, документування пошкоджень, невідкладні заходи зі збереження культурних цінностей, забезпечення безперервності освіти та наукової діяльності, а також відновлення постраждалої інфраструктури.

«Ухвалене рішення має стати додатковим імпульсом для мобілізації міжнародних ресурсів та перетворення солідарності з Україною на конкретні результати, необхідні для захисту й відновлення сфер компетенції ЮНЕСКО, які продовжують зазнавати руйнівного впливу російської агресії», – зазначили в МЗС.

У відомстві додали, що важливим практичним сигналом підтримки суверенітету та територіальної цілісності України стало передбачене рішенням Виконради завдання Генеральному директору ЮНЕСКО щодо моніторингу ситуації в Україні у сферах, що належать до мандату Організації, в межах міжнародно визнаних кордонів нашої держави.

Після ухвалення рішення Україна наголосила на необхідності підвищення оперативності реагування ЮНЕСКО, забезпечення належного фінансування відповідних програм та закликала держави-члени ЮНЕСКО і міжнародних донорів збільшувати фінансові внески й долучатися до реалізації конкретних проєктів із захисту та відновлення української освіти, науки, культури та культурної спадщини.

Читайте також: До України з першим візитом прибув гендиректор ЮНЕСКО

Як повідомляв Укрінформ, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) передала Національній спілці журналістів України обладнання для підтримки журналістів під час відключень світла.

Фото: unesco.com 



Джерело

Continue Reading

Події

У Бережанському замку знайшли роботи скульптора Йогана Пфістера, які вважали втраченими

Published

on


У Бережанському замку на Тернопільщині віднайшли роботи відомого скульптора Йогана Пфістера, які вважалися втраченими.

Про це кореспондентці Укрінформу розповіла директорка Державного історико-архітектурного заповідника у місті Бережани Ірина Мигович.






У Бережанському замку знайшли роботи скульптора Йоганна Пфістера, які вважали втраченими/Фото надані Державним історико-архітектурним заповідником у Бережанах

1 / 8

“Йоган Пфістер один з найвідоміших скульпторів кінця 16 – першої половини 17 століття. Бережани стали одним із найважливіших осередків творчості Пфістера. Саме завдяки його роботам наше місто посіло особливе місце в історії української та європейської скульптури першої половини XVII століття. Він працював над оздобленням Бережанського замку та замкової каплиці у 1615-1642 роках. Саме у нашому місті завершився довгий шлях творчого становлення скульптора та викристалізувався його унікальний стиль”, – зазначила Мигович.

Оскільки до сьогодні збереглися лише руїни Бережанського замку, то велика кількість цінних скульптурних елементів були пошкоджені або ж втрачені. Однак команда Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах провадить активну роботу з ревіталізації пам’ятки і перетворення Бережанського замку на сучасний артпростір, інноваційний туристичний хаб та майданчик для соціальної інтеграції громади, гостей міста, ВПО та захисників України.

“Протягом останніх кількох місяців у межах грантового проєкту відбувалися науково-реставраційні дослідження у майстерні «Pfister RestSculptures», яка функціонувала як освітньо-практичний хаб, спрямований на порятунок, вивчення та збереження автентичної мистецької спадщини видатного скульптора Йоганна Пфістера. Розбираючи завали румовища каплиці, команді фахівців вдалося знайти роботи скульптора, які вважалися втраченими. Серед них незавершена мармурова чаша для хрещення, робота над якою зупинилася в 1642 році через смерть скульптора. Вона наочно демонструє всі етапи обробки каменю – від грубого обтісування до фінального полірування. Також віднайшли грановані елементи «трикутний діамант» та «діамантовий руст», які вражають філігранною роботою різця й витонченим поліруванням. У багатьох творах можна простежити унікальні технологічні прийоми XVII століття, використані для поєднання каменю та металу. Оригінальні залізні анкери скульптор зафіксував всередині каменю за допомогою рідкого свинцю”, – розповіла Ірина Мигович.

Всі віднайдені фрагменти скульптур під керівництвом професорів Олега Рибчинського (НУ «Львівська політехніка») та Януша Смази (Академія образотворчих мистецтв у Варшаві) опрацювали, провівши фотофіксацію, також провели їх очищення, знесолення, аналіз та зміцнення крихких ділянок.

У процесі роботи фахівцям вдалося віднайти вироби із так званого “чорного мармуру” – це дембницький вапняк із родовищ поблизу Кракова, який вирізнявся особливою міцністю.

“Цей матеріал у часи бароко вважався справжнім символом розкоші, статусу та меморіальної величі. Його насичений колір, надзвичайна щільність і можливість глибокого полірування заворожували сучасників, але водночас робили камінь винятково складним для обробки. Висока міцність вимагала від скульптора ювелірної точності та досконалого володіння різцем”,- додала керівниця заповідника.

За її словами, проєкт «Pfister RestSculptures» вдалося реалізувати за підтримки Українського культурного фонду та в партнерстві з провідними українськими й польськими інституціями. Зокрема кафедрою архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка», Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка», Академією образотворчих мистецтв у Варшаві.

Читайте також: Роботи чотирьох українських митців поповнили колекцію Музею Тіссена-Борнемісси у Мадриді

“Учасниками виїзної реставраційної майстерні у Бережанському замку стали студенти “Львівської політехніки”. Вони отримали унікальну можливість попрацювати безпосередньо з автентичними фрагментами однієї із визначних пам’яток Центрально-Східної Європи, а також зробити свій склад у збереження культурної спадщини України”, – додала Мигович.

Всі врятовані роботи великого майстра барокового мистецтва можна побачити у Бережанському замку на виставці «Кам’яна симфонія Йоганна Пфістера».

Фото надані Державним історико-архітектурним заповідником у Бережанах



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.