Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.
“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.
Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
У Дубенському замку на Рівненщині відкрили банерну виставку «Палац великих князів литовських у Вільнюсі: історичне поєднання Литви і України».
Як передає Укрінформ, про це повідомила Рівненська ОВА у Фейсбуці.
Експозиція знайомить відвідувачів із важливою сторінкою спільної європейської історії українських і литовських земель у складі Великого князівства Литовського.
Як зазначається, саме в Палаці великих князів литовських формувалися політичні, культурні та правові традиції, які суттєво вплинули на розвиток українських земель. Виставка включає понад 20 банерів, що розкривають спільну історичну спадщину двох народів та демонструють тісні зв’язки між Україною і Литвою.
Участь у відкритті виставки взяла делегація з Литви на чолі з гендиректором Національного музею «Палац великих князів литовських» Відасом Долінскасом. Також до заходу долучилися музейники Рівненщини, Львівщини та Тернопільщини.
«Ця експозиція не лише презентує історію Палацу великих князів литовських, а й сприяє розвитку співпраці між музеями задля збереження спільної культурної спадщини. Такі виставки популяризують наше історичне надбання та зміцнюють культурні зв’язки між Україною й європейськими країнами», – зазначив заступник голови Рівненської ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Олександр Терещенко.
Експозицію організували у співпраці з Національним музеєм «Палац великих князів литовських», який активно співпрацює з українськими музеями.
Як наголошується, від початку повномасштабного вторгнення Росії у Вільнюському палаці діє виставка державних нагород України початку ХХ століття, а на будівлі музею майорить український прапор як символ підтримки України.
Як повідомляв Укрінформ, віртуальний музей середньовічної фортеці Тягинь часів Великого князівства Литовського презентували у Каунасі.
Фото: Рівненська ОВА
Україна на Конференції з відновлення України у Гданську закликатиме партнерів інвестувати в українську культуру та культурну спадщину, які під час війни є важливими елементами національної безпеки та суспільної стійкості.
Про це віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка культури Тетяна Бережна заявила у коментарі власному кореспондентові Укрінформу в Польщі.
Віцепрем’єр-міністерка зазначила, що гуманітарний вимір є надзвичайно важливою складовою цьогорічної Конференції з відновлення України, на якій значну увагу приділено розвитку та зміцненню людського капіталу. За словами Бережної, той факт, що гуманітарний блок розпочинається з панелі, присвяченої культурі, підкреслює її значення під час війни – як для культурної дипломатії, так і для стійкості суспільства.
«Один із наших головних меседжів на цій конференції – інвестуйте в українських людей, інвестуйте в українську культуру. Ми розуміємо, що зараз Україна перебуває у складній ситуації, але попри це маємо надзвичайно сильну експертизу щодо того, як зміцнювати культуру під час війни і яким чином вона може бути елементом та запорукою національної безпеки», – наголосила Бережна.
Вона додала, що Україна, спираючись на власний досвід, закликатиме країни-партнери приділяти більше уваги розвитку культури у своїх державах, «тому що культура інколи відіграє вирішальну роль в опорі та стійкості населення».
Щодо того, на яку підтримку партнерів у сфері культури розраховує українська сторона під час конференції, віцепрем’єрка зазначила, що є конкретні запити.
«Ми працюємо над розвитком Українського фонду культурної спадщини. Це фонд, який створено за законодавством Бельгії (УФКС зареєстрований у листопаді 2025 року в Брюсселі – ред.). Наразі в ньому вже акумульовані майже €5 мільйонів, і ми закликатимемо інші країни долучатися до його фінансування. На конференції ми презентуватимемо кілька проєктів, які реалізуватимуться за кошти цього фонду», – поінформувала Бережна.
За її словами, частину коштів УФКС буде спрямовано на подолання наслідків російських атак на культурну спадщину, «які ми спостерігали останнім часом».
«Ми кажемо нашим партнерам: підтримуйте нас під час війни, але водночас розглядайте Україну як партнера. Ми маємо унікальну експертизу і готові нею ділитися. Ті країни, які реалістично дивляться на світ і розуміють, що Росія нікуди не зникає та становить загрозу для всього світу, усвідомлюють цінність нашого досвіду», – зазначила Бережна.
Як повідомляв Укрінформ, у польському Гданську в четвер розпочалася дводенна Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URС 2026).
Програму цьогорічної конференції поділено на п’ять тематичних напрямів: бізнес, безпека й оборона, інтеграція до Європейського Союзу, регіональний розвиток та людський капітал.
Фото Укрінформу можна купити тут
Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” 5 та 6 вересня проведе “Вихідні з ОКО” .
Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.
За словами організаторів, кінофестиваль бере паузу від великої фестивальної едиції і виходить до відвідувачів з новим форматом спілкування. У Києві відбудуться «Вихідні з ОКО» — зустріч друзів, партнерів, кінематографістів і глядачів для спеціальних кінопоказів, розмов, гостини та спільного осмислення теми дому.
Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” народився у багатокультурному Болграді на Одещині, де сформувалися його головні цінності: повага до культурної спадщини, діалог між народами та збереження власної ідентичності.
“Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, фестиваль переосмислює тему дому як символу пам’яті, культури й приналежності для мільйонів українців, змушених залишити рідні домівки”, – зауважили у агентстві.
Цього року команда кінофестивалю “ОКО” збере свою спільноту в Києві та привезе туди частинку бессарабської гостинності та болгарської культури, щоб знову об’єднати друзів, партнерів і глядачів навколо спільних цінностей.
Протягом двох днів на гостей заходу “Вихідні з ОКО” чекатимуть спеціальні покази українського та болгарського кіно
Як повідомляв Укрінформ, торік VI Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО”, який поєднує кіно, музику, мистецькі акценти та культурну дипломатію, уперше пройшов у Києві.
Фото: Unsplash
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси