Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.
“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.
Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
На Тернопільщині археологи виявили на городі місцевих жителів трипільське житло, вік якого становить близько шести тисяч років.
Про це кореспонденту Укрінформу розповіла старша наукова співробітниця відділу археології Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН України Яна Яковишина.
“На цій території місцеві жителі під час городніх робіт постійно знаходили трипільську кераміку, фрагменти від жител. Тому цього року з дозволу власників ми провели розвідкові роботи. Заклали невеликі шурфи, щоб подивитися, чи збережений культурний шар, і натрапили на трипільське житло. Ми визначили його розміри: довжина – 10 метрів, ширина – сім”, – розповіла Яковишина.
За її словами, якщо вдасться домовитися з львівськими геофізиками про співпрацю, то зимою на цій території проведемо геомагнітне сканування.
“Трипільські поселення дуже часто були знищені вогнем, а перепалена глина дає певне магнітне випромінювання. І спеціальним приладом це все фіксується потім на карті. Тобто ми будемо мати фактично мапу поселення, яке знаходиться на цій території завдяки геомагнітній розвідці”, – додала археологиня.
Навесні науковці планують дослідити трипільське житло, яке вони виявили, та провести на цьому місці розкопки.
“Коли ми розкриємо це житло, то будемо мати уявлення, як воно виглядало, чи збереглися якісь інтер’єрні елементи – піч чи, можливо, вівтар. Також ми виявили кісточки тварин, які можуть допомогти визначити точний час побудови цього житла після проведення радіокарбонного аналізу. Якщо орієнтовно визначити вік трипільського житла за виявленою керамікою, то це приблизно шість тисяч років”, – додала Яковишина.
За словами фахівчині, житло виявили на території, де десятки років тому було відкрите трипільське поселення площею близько один гектара. Ця локація над річкою Збруч, з трьох боків була захищена урвищами, схилами, а підхід до помешкань був лише від сторони мису. Саме у таких місцях оселялися трипільці, розповіла експертка.
Як повідомляв Укрінформ, два трипільські поселення на Тернопільщині внесли до попереднього списку ЮНЕСКО.
Фото Гусятинського краєзнавчого музею
Роман Ілларіона Павлюка “Я бачу, вас цікавить пітьма” вийшов у чеському перекладі Ірини Дворакової.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Психологічний трилер розповідає про кримінального психолога Андрія Гайстера, який вирушає в селище Буськів Сад розслідувати зникнення дівчинки.
За сюжетом, головний герой стикається у селищі з байдужістю жителів, які не переймаються ні пошуками дівчинки, ні загрозою з боку таємничого маніяка на прізвисько Звір, ні тим, що якісь сили перешкоджають усім спробам вибратися з села.
Художній роман у жанрі психологічного трилера “Я бачу, вас цікавить пітьма” опублікувало “Видавництво Старого Лева” 2020 року. Українською переклала Вікторія Стах.
Упродовж останніх років Павлюк став одним із найпопулярніших українських письменників — зокрема, тираж його роману “Я бачу, вас цікавить пітьма” ще в травні 2024-го перетнув позначку в 100 тисяч примірників.
За даними Forbes, станом на вересень 2025-го роялті від продажу книжок Павлюка становило приблизно 4 мільйони гривень – це найприбутковіший вітчизняний автор.
Павлюк — український письменник, журналіст і військовослужбовець є автором книжок “Білий попіл”, “Танець недоумка”, “Я бачу, вас цікавить пітьма”, яка увійшла до короткого списку премії “Книга року BBC — 2020”, а також “Книга Еміля”.
У 2015 році Павлюк брав участь у російсько-українській війні у складі добровольчого батальйону “Гарпун”. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він мобілізувався до одного з підрозділів Головного управління розвідки.
Окрім того, з жовтня 2023 року до травня 2024 року він очолював Управління преси та інформації Міністерства оборони України, після чого був переведений на інший напрям роботи у відомстві.
Також Павлюк займався реформуванням Військового телебачення України. Під час запуску телеканалу “Армія ТБ”, який у березні 2023 року отримав десятирічну супутникову ліцензію Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, він заявляв про намір зробити його Discovery Military.
До цього Павлюк був автором документальних проєктів “Код нації”, “Звичайні зомбі. Як працює брехня” та “Зомбі 2. Промивка мізків”, а у 2011 році входив до складу журі 63-ї американської телевізійної премії “Еммі”.
Як повідомляв Укрінформ, вийшла друком поетична збірка “Бездоріжжя” філософа й морського піхотинця Владислава Лози, який загинув у травні 2024 року.
Україна візьме участь у 71-му пісенному конкурсі «Євробачення-2027», який відбудеться у місті Бурґас (Болгарія).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.
«Суспільне Мовлення оголосило, що Україна візьме участь в 71-му Пісенному конкурсі Євробачення-2027, який відбудеться в Болгарії. Україна буде проводити Нацвідбір за складної безпекової ситуації і можливих викликів зимового періоду. За цих умов ми зробимо все можливе, щоб українські виконавці презентували свої пісні, а глядачі обрали того, хто гідно представить Україну на найбільшій музичній сцені Європи», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, національний відбір стане можливістю для суспільства разом підтримати українську культуру та молодих артистів, а участь України в конкурсі – важливим інструментом культурної дипломатії.
«Євробачення сьогодні – критично важливий інструмент прямої взаємодії з сотнями мільйонів європейців. Для України участь у конкурсі – це насамперед про суб’єктність, захист культурного суверенітету та можливість тримати український контекст у фокусі світової уваги аж до самого фіналу. Водночас формат проведення Національного відбору буде змінено і розроблено з урахуванням безпекових ризиків та можливих викликів зимового періоду», – зауважив голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький.
71-й конкурс Євробачення пройде в прибережнному болгарському місті Бурґас.
Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал – 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику «Арена Бурґас».
«Лише залишаючись активними учасниками європейського простору, ми несемо у світ свої меседжі, спонукаємо до співпраці і підтримки. Таким чином, робимо свій музичний внесок в пісенне розмаїття Європи, демонструємо власну мистецьку самобутність. Щонайменше з березня по травень музичний світ обговорює заявки та пісні від країн-учасниць. Це майданчик, на якому голос України має звучати», – зазначила виконавча продюсерка творчого об’єднання «Євробачення» Оксана Скибінська.
Як повідомляв Укрінформ, Болгарія прийматиме конкурс наступного року після перемоги на цьогорічному Євробаченні співачки Dara з піснею Bangaranga. Українська виконавиця Leléka з піснею Ridnym посіла 9-те місце.
Фото: Іnstagram/eurovision
-
Війна6 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Війна1 тиждень agoУдари по складах — Росія атакувала виробників снеків Флінт та Чіпстер
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Суспільство1 тиждень agoБез Чорного моря логістика зерна дорожча на 50-90 євро/т
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина отримала понад 33 тонни енергообладнання від Литви та Фінляндії
-
Суспільство1 тиждень agoСАП просить для фігурантки справи «Карфаген» Івахненко арешту із заставою у ₴50 мільйонів