Connect with us

Події

У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»

Published

on


У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).

У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).






У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю

“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.

Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.

“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.

За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.

Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.

“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.

Читайте також: У Ніцці розпочався фестиваль українського мистецтва KobzART-2025

Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.

Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.

Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.



Джерело

Події

В музеї Блещунова триває виставка ізраїльського художника Йосипа Капеляна “Алхімія графіки”

Published

on


В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій ім. А. В. Блещунова триває виставка видатного ізраїльського художника Йосипа Капеляна “Алхімія графіки”. 24 роботи виконані у техніці сухої голки. На полотнах розгортається особливий світ: ангелів, біблійних мотивів, квітів, зірок, фантазії та давнього Єрусалима.

В експозиції представлені роботи з шести серій: «Ангели» (2006), «Книга Есфір» (2008), «Квіти» (2009), «Фантазія» (2009), «Зірки» (2009), «Давній Єрусалим» (2009).
 

Твори були подаровані художником Одеському Будинку-музею імені М. К. Реріха з ініціативи Галини Подольської, і сьогодні ця виставка є не лише можливістю побачити вишукану графіку високого рівня, а й доторкнутися до історії культурного дару, діалогу та духовної спадкоємності.
Йосип Капелян — художник із великою міжнародною біографією, майстер графіки, книжкової ілюстрації, офорту, літографії та акварелі. За його плечима десятки персональних виставок, участь у сотнях мистецьких проєктів і вагомий внесок у мистецьке життя Ізраїлю та за його межами. Особливого звучання цій експозиції надає сама техніка. Суха голка — різновид офорту, що дає м’який, оксамитовий відбиток і зберігає в кожній лінії живий дотик руки художника. Саме тому ці роботи так сильно відчуваються… камерно, глибоко, майже медитативно.

Виставка працює до 19 квітня 2026 року.
Музей чекає відвідувачів четвер – неділя, 11:00-17:00.
12 квітня, у Великдень, музей теж відкритий для відвідувачів весь робочий день і щиро запрошує відвідати виставку. Також 12 квітня о 12:00 – відвідувачів запрошують долучитися до творчих зустрічей для дорослих, в музеї планують розмальовувати крашанки і створювати собі святковий настрій.





Джерело

Continue Reading

Події

Зеленський ввів санкції проти діячів культури, пов’язаних з участю Росії у Венеційській бієнале

Published

on



«Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти п’ятьох культурних діячів РФ, які виправдовують агресію та поширюють російську пропаганду на міжнародних заходах. Усі вони пов’язані з участю держави-агресорки в 61-й Венеційській бієнале», – йдеться у повідомленні пресслужби глави держави.

Серед тих, проти кого застосовано обмеження – донька підсанкційного заступника гендиректора «Ростеху» Анастасія Карнєєва, яка з 2021 року призначена комісаром російського павільйону Венеційської бієнале та представлятиме там Росію цього року.

Санкції також застосовані проти спецпредставника російського очільника з питань міжнародного культурного співробітництва Михайла Швидкого, який називає війну РФ проти України «важливим історичним моментом». Він також публічно заявляє про те, що допуск Росії до участі у Венеційській бієнале є нібито доказом того, що російська культура не ізольована.

У цьому списку також росіяни, які цьогоріч візьмуть участь у Венеційській бієнале від держави-агресорки: скрипачка Валерія Олєйнік, яка після 2014 року неодноразово відвідувала тимчасово окупований півострів Крим для підтримки агресії, співак Ілля Татаков, що брав участь у створенні пропагандистського фільму на тимчасово окупованих територіях Донеччини для популяризації ідей «руского міра», та вокаліст Артем Ніколаєв, який торік долучався до пропагандистських заходів у Криму.

«Участь Росії у Венеційській бієнале – це не про культуру, а про використання міжнародних майданчиків для легітимізації агресії та поширення пропаганди. Або ти проти режиму РФ і маєш доступ до культурного простору вільного світу, або обслуговуєш пропаганду, отримуєш санкції й береш участь у фестивалі «огурца», – зазначив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Зазначається, що всю необхідну інформацію Україна передасть партнерам для синхронізації санкцій у їхніх юрисдикціях.

Як повідомляв Укрінформ, очільники міністерств культури та закордонних справ 22 країн підписали спільний протест проти участі РФ у LXI Міжнародній виставці мистецтва у Венеції.

Читайте також: Депутати Європарламенту закликали не допустити повернення РФ на Венеційську бієнале

Президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод підтримав відкритий лист міжнародної спільноти з вимогою не допустити РФ до участі у 61-й Венеційській бієнале.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Події

Росія пошкодила в Україні 1723 пам’ятки та понад 2500 об’єктів культурної інфраструктури

Published

on



Росіяни пошкодили в Україні 1723 пам’ятки культурної спадщини, 2524 об’єкти культурної інфраструктури постраждали.

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

“Станом на початок квітня 2026 року через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1723 пам’ятки культурної спадщини та 2524 об’єкти культурної інфраструктури. Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 159 мають статус національного значення, 1403 — місцевого, 161 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 45 пам’яток культурної спадщини”, – йдеться у повідомленні.

Загалом пошкодження зафіксовано у 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки в Харківській області — 349, Херсонській — 302, Одеській — 200, Донецькій — 195, Київській області та м. Києві — 173.

Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2524 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 518 — повністю знищено.

Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.

Загалом постраждали:

  • клубні заклади – 1245;
  • бібліотеки – 872;
  • заклади мистецької освіти – 191;
  • музеї та галереї – 139;
  • театри, кінотеатри та філармонії – 52;
  • парки, зоопарки – 11;
  • заповідники – 9;
  • цирки – 4;
  • кіностудія у м. Києві.

Руйнування зафіксовані у 341 територіальній громаді по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (38 ТГ), Харківської (34 ТГ), Чернігівської (34 ТГ), Запорізької (31 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (23 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.

Читайте також: Захист культурної спадщини: Бережна зустрілася з міністрами Фінляндії та Молдови

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди виділяють 1 млн євро на підтримку сектору культури через Український фонд культурної спадщини.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.