Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.
“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.
Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
Комітет з присудження Премії імені Фелікса Соболєва Національної спілки кінематографістів України (НСКУ) оголосив конкурс на здобуття премії 2026 року – за вагомі досягнення в неігровому кіно.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила НСКУ.
Премія присуджується кінематографістам лише за завершені та оприлюднені оригінальні кінотвори у неігровому виді кіномистецтва, а саме – науково-просвітницькому та документальному кіно, позначені високим професіоналізмом і новаторством, створені упродовж останніх двох років, але не пізніше ніж за пів року до подання на конкурс, які здобули широке громадське визнання.
Премія може присуджуватися за окремий кінотвір або за вагомий внесок у світове та українське неігрове кіно. Вона може бути присуджена громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах – як окремим діячам кінематографії, так і групі митців (або творчим колективам).
Кожен правовласник для участі в конкурсі може одночасно висувати лише один твір. Під час висування твору правовласник вказує його автора або колектив авторів – не більше трьох осіб.
Пропозиції щодо кандидатів на здобуття премії 2026 року подаються до Національної спілки кінематографістів України творчими спілками, кіностудіями, мистецькими закладами, Національною академією наук, науковими та творчими громадськими організаціями, засобами масової інформації, діючими лавреатами цієї премії, а також безпосередньо членами Комітету з премії імені Фелікса Соболєва до 1 червня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, Гран-прі першої Української джазової премії у номінації “Найкращий український джазовий гурт 2025” здобуло тріо Hyphen Dash.
Фото ілюстративне: Vika Myronenko/Facebook
Системне нищення культури, пам’яті та ідентичності – це ще один прояв московської політики нетерпимості й геноциду українців.
Як передає Укрінформ, про це керівник Офісу Президента України Кирило Буданов заявив у Телеграмі з нагоди Дня пам’яток історії та культури.
За словами Буданова, весь світ цього дня говорить про цінність того, що створили і залишили попередні покоління – про цінність спадщини.
“Від Чернігова до Севастополя, від Маріуполя до Львова – Москва нищить наші церкви, музеї, бібліотеки й театри. На початок квітня 2026 року ми маємо цифри, які важко осягнути: лише за офіційними даними росіяни пошкодили або цілком зруйнували 1723 пам’ятки культурної спадщини та 2524 об’єкти культурної інфраструктури і вкрали десятки тисяч музейних артефактів”, – наголосив керівник ОП.
На його переконання, “руйнування наших пам’яток – це спроба позбавити нас опори, стерти зв’язок між поколіннями, поставити під сумнів саме право на нашу власну історію. Системне нищення нашої культури, нашої пам’яті, нашої ідентичності – це ще один прояв московської політики нетерпимості й геноциду українців”.
Кожен злочин повинен бути зафіксований. Кожна знищена пам’ятка повинна бути задокументована, а кожна вкрадена річ – повернута, заявив Буданов.
“Культура – це не про розваги. Це про те, хто ми є. Це те, що ми передамо дітям після перемоги. Ми відбудуємо стіни. Але головне – ми збережемо нашу культуру і нашу пам’ять. Вони виявилися міцнішими за московські ракети“, – підкреслив очільник Офісу Президента.
Як повідомляв Укрінформ, за словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – міністерки культури Тетяни Бережної, минулого року евакуювали понад 100 тисяч музейних об’єктів.
Фото: Закарпатська ОВА
У Гарлемі (Нідерланди) з 22 по 24 травня відбудеться фестиваль сучасної української культури PROMIN’, що представляє актуальне українське мистецтво через кіно, відеоарт, перформанс, виставку та публічні дискусії.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.
В агентстві зауважили, що фестиваль об’єднає українських митців і професіоналів культури з іноземною та українською аудиторією за кордоном, створюючи простір для обміну, співпраці та нових сенсів.
Зокрема, особливу увагу приділять українській культурі, яка навіть у часи повномасштабного вторгнення Росії в Україну не дорівнює виключно темам війни, а почасти фокусується на вітальності і проявам життя навіть у надскладні часи.
У межах PROMIN’ Festival пройдуть покази сучасних українських фільмів, зокрема «Ти – космос» режисера Павла Острікова, «Стрічка часу» режисерки Катерини Горностай, «Ти мене любиш?» режисерки Тоні Ноябрьової, «Куба&Аляска» режисера Єгора Трояновського, «БожеВільні» режисера Дениса Тарасова, «Королеви радості» режисерки Ольги Гібелінди та «Сліди» режисерок Аліси Коваленко і Марисі Нікітюк.
«Наша мета полягає у зміцненні та розширенні звʼязків між народами України та Нідерландів шляхом активної популяризації нашого мистецтва та культурної спадщини», – зауважив координатор Haarlem4Ukraine Олексій Боряк.
Як зазначається, PROMIN’ Festival пройде за підтримки Haarlem4Ukraine, а його проведення в Гарлемі стане важливим кроком у зміцненні культурних зв’язків між Україною та Нідерландами.
Інформаційними партнерами виступають посольство України в Нідерландах, Kastanje, Celebrate UA, Vataha, Nomadische Boekenplank.
PROMIN’ festival – міжнародна культурна платформа, що презентує сучасне українське мистецтво в європейському контексті. Фестиваль поєднує кінопрограму, виставкові проєкти, перформанси та публічні дискусії, створюючи простір для діалогу між українськими митцями й місцевими спільнотами.
Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 19 квітня, в італійському Мілані відбудеться масштабна культурна подія – фестиваль «Танцювальна весна». Захід, організований асоціацією «Берегиня» (Associazione Berehynia), покликаний популяризувати українські традиції та об’єднати громаду через мистецтво.
Фото: PROMIN’ Festival
-
Війна1 тиждень agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини6 днів agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події3 дні agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Війна1 тиждень agoПам’яті поліцейського Руслана Ковбасюка (позивний «Канада»)
-
Одеса1 тиждень agoДоходи одеської депутатки Большедворової: мільйонів немає
-
Події7 днів agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум