Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.
“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.
Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
“Помер київський архітектор Володимир Залуцький — один з авторів модерністської будівлі універмагу “Дитячий світ” на вулиці Андрія Малишка в Києві”, – ідеться у повідомленні.
За інформацією інтернет-видання “БЖ”, у 1967 році Залуцький очолював архітектурну майстерню № 8 “КиївЗНДІЕП”. За свою кар’єру він працював над низкою громадських будівель, зокрема будинками дитячої творчості у Славутичі, Верхньодніпровську та тодішньому Краснодоні, музеєм біосфери в Асканії-Новій, а також проєктами розбудови університетів у Китаї.
Останніми роками Залуцький викладав на кафедрі архітектурного проєктування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Однією з найвідоміших робіт Залуцького став “Дитячий світ” біля станції метро “Дарниця”, створений разом з архітектором Юрієм Бородкіним. Будівництво універмагу розпочали в 1974 році, а відкрили його у 1987-му.
Як зазначили у виданні, “у 2021 році, коли стало відомо про плани реконструювати “Дитячий світ” і демонтувати його автентичну ажурну сонцезахисну конструкцію з анодованого алюмінію, Залуцький виступив за збереження первісного вигляду будівлі. Саме ця конструкція надавала фасаду характерного вигляду “коштовної скриньки” та підкреслювала функцію універмагу”.
Після критики з боку архітектурної спільноти й містян від початкового варіанта реконструкції відмовилися. Металеву сонцезахисну конструкцію вирішили зберегти, проте Залуцький не підтримав і оновлений проєкт, зокрема через заплановану прибудову до універмагу.
Прощання із Залуцьким відбудеться у Києві у вівторок, 6 жовтня, о 13:00 в малій ритуальній залі на вулиці Байкова 16.
Як повідомляв Укрінформ, помер актор театру і кіно, народний артист України Олег Шаварський.
Фото: Facebook Володимир Залуцький/Олена Кімельфельд
Міністерство культури України внесло фортифікаційнаційну споруду Тараканівський форт, яка розташована в Дубно Рівненської області, до Державного реєстру пам’яток України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
Рішення закріплює охоронний статус однієї з найвідоміших фортифікаційних споруд України другої половини XIX століття.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що Тараканівський форт – унікальна пам’ятка фортифікаційної архітектури та важлива частина історії Рівненщини й України. Внесення таких об’єктів до реєстру формує належну правову основу для їх охорони та збереження.
Завданням Міністерства культури є фіксувати цінність культурної спадщини та створювати умови, за яких історичні об’єкти отримують належний захист.
У Мінкульті нагадали, що форт, відомий також як Дубенський, розташований неподалік села Тараканів Рівненської області, від якого й походить його сучасна назва. Споруду звели на вершині пагорба у лісистій місцевості в долині річки Іква.
Тараканівський форт збудували за проєктом військового інженера Едуарда Тотлебена. Він є характерним зразком розвитку фортифікаційної архітектури другої половини XIX століття та відображає тогочасні принципи організації оборонних споруд.
Форт використовували під час бойових дій Першої світової війни. Згодом він втратив своє оборонне значення. Нині Тараканівський форт перебуває в аварійному стані та закритий для відвідувачів. Навесні 2026 року частина споруди обвалилася: великі фрагменти цегляної кладки перекрили один із входів до форту.
Споруда перебуває у сфері управління Міністерства оборони України. Її технічний стан потребує особливої уваги з огляду на історичну та архітектурну цінність об’єкта.
Тараканівський форт також має значний туристичний потенціал. Він розташований неподалік міжнародної автомобільної дороги “Київ – Чоп” та є одним із відомих історичних об’єктів Рівненщини.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні Дубенський та Острозький замки, що розташовані у Рівненській області, отримали тактильні моделі історичних інтер’єрів.
Це перший в Україні інклюзивний проєкт для людей із порушеннями зору “Via Regia зсередини: тактильні інтер’єри історичних споруд”. Відвідувачі можуть на дотик пізнавати архітектурні деталі й предмети інтер’єру.
Фото: Bo&Ko, flickr
До фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського передали керамічну композицію Василя Мельника, яку раніше активісти знайшли серед будівельного сміття.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Полтавський краєзнавчий музей у Фейсбуці.
Композиція складається з триптиха та п’яти декоративних тарелей із зображеннями Посейдона та морського світу. Під час ремонту басейну панно списали з балансу лікарні та демонтували. Після звернення громадської організації «Двіж Лаб» медзаклад дозволив забрати мистецький твір.
Колектив «Двіж Лаб» публікував в Інстаграмі інформацію, що панно знайшли серед будівельного сміття.
Авторство композиції вдалося встановити завдяки підказкам художниці-керамістки, доцентки Інни Гуржій та народного художника України, професора Олександра Левадного. Вони визначили, що її створив полтавський художник-кераміст Василь Мельник.
Василь Мельник (1928-2015) був членом Національної спілки художників України. Він працював у галузі монументальної кераміки, фарфору та декоративного мистецтва. Його твори експонувалися на міжнародних виставках у Франції, Болгарії та Польщі, а нині зберігаються в музеях Києва, Полтави та інших міст.
Як повідомляв Укрінформ, мозаїчне панно «Птаха» роботи Алли Горської і Віктора Зарецького в селі Гельмязів Черкаської області внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення.
Фото: Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського
-
Одеса2 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати
-
Одеса1 тиждень ago
Удар РФ по Одещині: спалахнули складські приміщення
-
Відбудова1 тиждень agoНа Київщині будують 47 нових укриттів, ще два мобільні планують встановити до кінця року
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Одеса4 дні ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив ₴150 мільйонів на відновлення будинків у Запоріжжі
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ