Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.
“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.
Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
12 жовтня в Університеті Байройта, Німеччина, відкриється фотовиставка Documenting Crimea: Cultural Heritage Through Open Knowledge. Вона розповідатиме про Крим – його природу, культуру та людей, для яких півострів є історичною батьківщиною.
Про це повідомляє у Фейсбуці представництво Президента у Криму, передає Укрінформ.
Зазначається, що експозиція налічує понад 40 фотографій із Wikimedia Commons та особистих сімейних архівів. На них показано Крим таким, яким його бачать і пам’ятають його мешканці: унікальна природа, культурні пам’ятки, традиції та життя корінних народів України — кримських татар, караїмів і кримчаків.
Фотографії супроводжуватимуться публікаціями з поясненнями та додатковою інформацією, підготовленими науковцями й представниками спільнот.
Фотоекспозиції можна буде побачити до 27 жовтня.
Виставку організовує Мар’яна Сеньків, кандидатка географічних наук, доцентка, стипендіатка програми DAAD на кафедрі географії Університету Байройта, спільно з ГО «Вікімедіа Україна».
Раніше Укрінформ повідомляв, що у Києві відбулася мистецька виставка «Тінь від води» до 11-ї річниці спротиву окупації Криму.
Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
У столиці Ісландії Рейк’явіку під час щорічної асамблеї «Арктичного кола» відбувся показ документального фільму про українських полярників «Воїни науки» із прямим включенням з Антарктики.
Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.
Стрічка була знята у 2024 році у трьох основних локаціях – на станції «Академік Вернадський», криголамі «Ноосфера» та на фронті. Вона розповідає не лише про роботу українських експедицій в Антарктиці, а й про «бойових пінгвінів» – полярників, які стали на захист України.
На «Арктичному колі» картину представив її автор, журналіст українського іномовлення Геннадій Куркін.
Зокрема, він відзначив, що це можливість ще раз розповісти міжнародній аудиторії про вчених, які попри все продовжують безперервні дослідження в Антарктиці, та їхніх побратимів на фронті, які боронять Україну та її можливість мати власну науку.
Як зауважили у НАНЦ, з іншого кінця планети до події онлайн долучилася очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.
Під час включення вона розповіла про дослідження та побут українських полярників на станції «Академік Вернадський» й відповіла на запитання глядачів. Окрім того, Ганчук показала пінгвінів, які живуть прямо біля станції, від чого, як зазначається, зал був у захваті.
Також у показі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні Фрідрік Йонссон.
«Для НАНЦ цей захід є досить знаковим, адже цьогоріч українські вчені отримали унікальну можливість проводити дослідження в Арктиці на польській станції «Хорнсунн». У перспективі ми прагнемо мати власну арктичну базу. Тож це чудова нагода більше розповісти арктичній спільноті про Україну – високий рівень наших досліджень в Антарктиці та щоденну боротьбу за рідну землю», – зауважили полярники.
Вони також нагадали, що фільм «Воїни науки» доступний для перегляду українською та англійською мовами на Ютуб-каналах «Дім» та UATV.English.
«Арктичне коло» – міжнародна платформа для діалогу про майбутнє Арктики та планети. Її щорічна асамблея об’єднує політичних лідерів, науковців, представників корінних народів, бізнесу та міжнародних організацій. Серед ключових тем програми – зміна клімату, наукова співпраця, безпека, енергетика, судноплавство та розвиток північних громад.
Як повідомляв Укрінформ, Національний антарктичний науковий центр оголосив конкурс на розробку шеврона для українських полярників, які вирушать в експедицію до Антарктики.
Фото: Національний антарктичний науковий центр, Facebook
Вийшов тизер дебютного повнометражного фільму режисера Владлена Одуденка «Дні нашого життя».
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Українська кіноакадемія.
Над повнометражним ігровим фільмом «Дні нашого життя» (це його робочою назвою) працює кінокомпанія Arsenal Films.
Одну з головних ролей у стрічці виконає Станіслав Боклан.
Зазначається, що фестивальна прем’єра фільму запланована на 2027 рік.
«Дні нашого життя» – повнометражний режисерський дебют відомого художника-постановника та володаря чотирьох статуеток національної кінопремії «Золота Дзиґа» Одуденка.
Він також виконав у фільмі головну роль – 50-річного Влада, який опинився між обов’язком перед батьками, що потребують постійного догляду, і прагненням жити із сім’єю, що виїхала за кордон після повномасштабного вторгнення.
Кіно зображує, як війна змінює приватне життя: про родини, роз’єднані на роки, про дистанційне батьківство, про виснаження тих, хто доглядає за близькими, і про любов як щоденну дію.
Виробництво здійснюється в копродукції з іспанською кінокомпанією Edna Cinema та European Solidarity Fund For Ukrainian Films (ESFUF).
Продюсер та оператор фільму – Валентин Васянович, режисер фестивальних хітів «Атлантида», «Відблиск» та «За перемогу!», оператор фільму «Плем’я».
Візуально й стилістично фільм стане стриманою, але емоційно глибокою оповіддю зі статичною камерою та довгими, споглядальними кадрами. Природне, м’яке освітлення та поєднання професійних і непрофесійних акторів створять відчуття реалістичності й камерності – історія є автобіографічною для режисера.
Знімальний процес триває. Наступного року творці планують міжнародну фестивальну прем’єру, а у 2028 році картина вийде в національний кінотеатральний прокат.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Як повідомляв Укрінформ, художній фільм «Довженко. Перший погляд» українського режисера та сценариста Костянтина Коновалова за перший тиждень прокату зібрав понад 1,6 млн грн.
Фото: Українська кіноакадемія
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство7 днів ago
Одещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень ago
ДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство7 днів ago
Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)