Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.
“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.
Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
На Закарпатті завершився 15-й Міжнародний скульптурний симпозіум у межах проєкту «Карпатський скульптурний шлях».
Про це повідомив у Фейсбуці Департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.
Зазначається, що упродовж двох тижнів вересня на базі санаторію «Квітка полонини» у селі Солочин працювали митці із семи країн – України, Угорщини, Румунії, Франції, Португалії, Мексики й Аргентини.
“Майстри створювали монументальні роботи на теми, що осмислюють культурну спадщину краю, зв’язок між народами й поколіннями, а також утверджують цінність миру. Відвідувачі ж мали змогу безпосередньо спостерігати за творчим процесом, спілкуватися зі скульпторами та побачити, як народжуються нові мистецькі об’єкти”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомляється, підсумки творчої роботи учасників презентували під час урочистого закриття симпозіуму.
Як повідомляв Укрінформ, «Карпатський скульптурний шлях» започаткувала у 2013 році ГО «Про Арте – Мункач» на чолі із закарпатським скульптором Петром Матлом, котрий має світове ім’я.
За задумом Матла, створені під час симпозіумів роботи митці дарують громадам на Закарпатті. Там скульптури стають частиною культурного простору та формують унікальний мистецько-туристичний маршрут, що нині простягається більш ніж на 250 кілометрів.
Фото: Департамент культури Закарпатської ОДА
У Барселоні розпочався Міжнародний книжковий ярмарок Liber 2026, на якому представлені 17 українських видавництв.
Як передає Укрінформ, про це Український інститут книги повідомляє у Фейсбуці.
“29 вересня у Барселоні розпочався Міжнародний книжковий ярмарок Liber 2026. Цього року Україна втретє долучилася до події”, – ідеться в повідомленні.
На національному стенді свої книжки представляють 17 видавництв: “Родовід”, “Фоліо”, “Літературна брама”, Mountain Mill, “Крокус”, “Антивидавництво”, “Час Змін Інформ”, “Видавництво Старого Лева”, Creative Publishing, “Мала академія наук України”, “Вільний вітер”, “Жорж”, “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, “Ранок”, “Каламар”, Kovyla Publishing та “Рада”.
Український стенд під час першого дня ярмарку відвідали представники професійної та культурної спільноти. У межах ознайомчої екскурсії під час відкриття заходу до стенду завітали голова організаційного комітету LIBER’26 Мануель Гонсалес, директор ярмарку Liber Жозеп Алькарас, генеральний секретар FGEE Фернандо Бенсо, генеральний консул України в Барселоні Олена Троніна та консул з економічних питань Олег Грабовецький.
Троніна відзначила важливість міжнародної присутності українського книговидання.
“Раді вітати Україну у Барселоні на найбільшому іспаномовному книжковому ярмарку Європи Liber-2026. Зараз, коли наша видавнича галузь зазнає неймовірного тиску, важливо бути активним на міжнародній арені та доносити свої сенси і на інші континенти. Саме тому за підтримки Українського культурного центру ми братимемо участь в панельних дискусіях на форумі і представляємо вже видані переклади. Бажаємо всім учасникам і особливо 17 нашим видавництвам та Українському інституту книги успішного ярмаркування”, – зауважила вона.
В межах Liber 30 вересня відбудуться дві професійні події, присвячені українській літературі, її присутності в Іспанії та перспективам міжнародної співпраці. Заходи організовані за підтримки Centro Cultural Ucraniano.
Ярмарок Liber 2026 триватиме до 1 жовтня. Український національний стенд D176 працює у павільйоні 1 виставкового центру Fira Barcelona Gran Via.
Національний стенд України на Liber 2026 організовує Український інститут книги за підтримки Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України, посольства України в Королівстві Іспанія, генерального консульства України в Барселоні та Centro Cultural Ucraniano.
Як повідомляв Укрінформ, Україна цьогоріч візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – одному з наймасштабніших та найвпливовіших книжкових заходів світу. Цьогоріч захід триватиме з 7 до 11 жовтня.
У Вікіпедії 1 жовтня розпочинається Тиждень української мови, під час якого учасники створюватимуть і поліпшуватимуть статті про українську мову та літературу.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
“1 жовтня в українській Вікіпедії розпочинається Тиждень української мови – щорічна кампанія до Дня української писемності та мови. До 25 жовтня учасники створюватимуть і поліпшуватимуть статті про українську мову та літературу. Міністерство культури України традиційно підтримує цю ініціативу громадських організацій “Вікімедіа Україна” і “Творча еліта України”, – ідеться в повідомленні.
Організатори запропонували учасникам теми з мовознавства – від орфографії, фонетики й синтаксису до історії українського правопису, діалектів, сленгу й неологізмів.
Окремий блок охоплює українську літературу: статті про письменників і письменниць, твори, літературу окремих регіонів. Цьогоріч особливу увагу приділять творам зі шкільної програми з української літератури.
У Мінкульті зауважили, що Тиждень української мови у Вікіпедії – ще одна нагода долучитися до поширення українського слова, зробити особистий внесок у формування якісного україномовного контенту та підвищити впізнаваність української культури у світі, адже в україномовному розділі Вікіпедії побільшає статей, присвячених українській мові, літературі, видатним мовознавцям, митцям слова, мовним явищам.
Кампанія відкрита для всіх, хто має обліковий запис у Вікіпедії, зокрема для тих, хто раніше не редагував статей. Учасники можуть обрати тему із запропонованих списків або запропонувати власну. Внесок зараховують за спеціальним шаблоном {{Тиждень-мови-26}} на сторінці обговорення статті. Ті, хто створить або суттєво поліпшить щонайменше три статті, отримають сувенір і подяку, а також зможуть отримати диплом чи сертифікат учасника.
Умови участі та списки тем розміщені на сторінці проєкту у Вікіпедії.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня, в День української писемності та мови, відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
Фото: unsplash
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
-
Суспільство1 тиждень agoМінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі порадували під час тестування (фото)
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук назвав малоперспективним запровадження е-виборів найближчим часом