Connect with us

Події

У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»

Published

on


У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).

У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).






У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю

“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.

Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.

“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.

За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.

Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.

“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.

Читайте також: У Ніцці розпочався фестиваль українського мистецтва KobzART-2025

Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.

Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.

Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.



Джерело

Події

Довженко-Центр цьогоріч отримає додаткове фінансування

Published

on



Національний центр Олександра Довженка у результаті перерозподілу Державним агентством України з питань кіно бюджетних коштів отримає у 2025 році додаткове фінансування на суму 2,5 млн грн.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури.

“Міністерство культури України спільно з Державним агентством України з питань кіно оперативно врегулювали фінансові питання Національного центру Олександра Довженка, що виникли у 2025 році”, – зазначили у відомстві.

Необхідні кошти були перерозподілені Держкіно в межах бюджетної програми, що дало змогу забезпечити роботу Довженко-Центру, зокрема своєчасну виплату заробітної плати працівникам та оплату комунальних послуг.

“Рішення про перерозподіл бюджетних коштів на суму озвученої потреби у 2,5 млн грн дозволило вирішити поточні питання з виплатами в Довженко-Центрі, а також гарантувати виконання його статутних завдань із збереження та популяризації українського кіномистецтва”, – підкреслили в Мінкульті.

Інституція стабільно виконуватиме статутні завдання із збереження та популяризації українського кіномистецтва, наголосили в міністерстві.

Як головний розпорядник коштів Мінкульт очікує від Держкіно фінального звіту про вжиті заходи й повне погашення зобов’язань перед працівниками Довженко-Центру.

Довженко-Центр є ключовою інституцією у сфері збереження й осмислення української кіноспадщини – архівом, дослідницьким та культурним простором, який формує сучасний погляд на історію українського кіно і працює з ним у міжнародному контексті, наголосили в Мінкульті.

“Одна зі стратегічних цілей команди Мінкульту – посилення інституційної спроможності культурних інституцій. Щоб вони мали фінансову стабільність, можливості для розвитку, масштабування та стратегічного планування своєї діяльності”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Читайте також: У Софії Київській відкрили виставку «До/Нації» про українських меценатів

Як ідеться у дописі, зараз Мінкульт спільно з Держкіно та командою Довженко-Центру напрацьовує рішення щодо посилення фінансової автономії установи у 2026 році. Йдеться про створення умов для сталої роботи Довженко-Центру, захисту трудових прав його працівників і безперервного виконання місії зі збереження, дослідження й популяризації українського кіномистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2025 року Президент Володимир Зеленський офіційно надав державному підприємству “Національний центр Олександра Довженка” статусу національного.

Фото: hromadske.ua



Джерело

Continue Reading

Події

Український ансамбль Partes виступив у Нідерландах і Німеччині

Published

on


Український ансамбль Partes під орудою Наталії Хмілевської завершив концертний тур Нідерландами та Німеччиною, присвячений популяризації української духовної музики та традиції багатоголосся.

Як повідомляє Укрінформ з посиланням на Open Opera Ukraine, тур розпочався в Амстердамі (Muziekgebouw aan ’t IJ) і охопив Утрехт, Маастрихт, Алмере та Кельн.

Концерти пройшли в різдвяну пору і зібрали повні зали. Нідерландські критики відзначали, що звучання ранньої української музики водночас знайоме і унікальне, підкреслюючи її самобутню культурну основу, розповіли в Open Opera Ukraine.

Перед одним із концертів учасниця ансамблю, музикознавиця та кураторка Анна Гадецька нагадала про складні умови роботи українських музикантів під час війни: «Організація цього концерту була складною, адже в нашій країні електрика доступна лише кілька годин на день».

У програмах звучала українська духовна музика XVII–XVIII століть – твори Максима Березовського, Миколи Дилецького, Андрія Рачинського та інших авторів, зокрема і тих, чиї імена не збереглися в рукописах. Репертуар Partes – це partesny спів, українська барокова багатоголосність a cappella, яка може розгортатися до 12 голосів. Кожен твір супроводжується ретельним дослідженням архівів і історичного контексту, увагою до текстів і вимови.






Український ансамбль Partes виступив у Нідерландах і Німеччині / Фото: Arkady Mitnik

Концерт у Німеччині відбувся в межах виставки вітражів «Світло в темні часи. Середньовічні вітражі з Музею Ханенків у Києві» та серії :unlimited центру старовинної музики zamus, що поєднує ранню музику з сучасними мистецькими практиками. Концерт завершився солдаутом, організатори додавали стільці, щоб розмістити всіх охочих.

Читайте також: У Лондоні відбувся благодійний концерт українського хору «Songs for Ukraine»

25 грудня відбудеться різдвяна трансляція запису кельнського концерту на каналі WDR 3 німецького суспільного мовника, що зробить українську барокову спадщину доступною ширшій аудиторії.

Як повідомляв Укрінформ, у Берліні відбувся великий концерт української різдвяної пісні.



Джерело

Continue Reading

Події

«Театральний інфобум» назвав найкращих драматургів і режисерів 2025 року

Published

on


Експерти ІІ Київського рейтингу Укрінформу «Театральний інфобум-2025» визначили найкращих театральних драматургів та режисерів 2025 року.

Про це повідомляє Укрінформ.

За результатами експертного голосування до топу кращих українських драматургів увійшли:

  • Андрій Бондаренко (за інсценізацію «Brecht.Cabarett» Київський академічний театр «Золоті ворота»);
  •  Володимир Тука (за «П’єса 22 або Шлях героя», Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки);
  •  Аліна Сарнацька (за п’єсу «Баланс», Театр Ветеранів);
  •  Сергій Кулибишев (за п’єсу «Поліандрія», Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
  •  Оксана Гриценко (за п’єсу «Я повернусь», Київський академічний театр «Золоті ворота»);
  •  Максим Курочкін (за п’єсу «Три швидкі та модні у цьому сезоні перукарки» Київський національний академічний Молодий театр);
  • Тамара Трунова (за виставу «Робота з Тінню», Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);

Переможцем у номінації «Найкращий драматург/драматургиня» стала Аліна Сарнацька.

У спеціальний номінації «Найкращий драматург/драматургиня. Вибір Укрінформу» переміг Андрій Бондаренко.

Кращими театральними режисерами 2025 року, за оцінкою експертів, стали:

  • Тамара Трунова за виставу «Робота з Тінню» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
  • Євген Лавренчук за виставу «Реквієм» (Національний будинок музики / Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
  • Дмитро Захоженко за виставу «Король Лір» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
  • Іван Уривський за виставу «Макбет» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
  • Оксана Дмітрієва за виставу «Brecht.Cabarett» (Київський академічний театр «Золоті ворота»);
  • Давид Петросян за виставу «Гедда Ґаблер» (Київський академічний драматичний театр на Подолі);
  • Андрій Жолдак за виставу «Дім» (Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки);
  • Артем Вусик за виставу «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (Малий театр);
  • Дмитро Весельський за виставу «Патетична соната» (Київський національний академічний Молодий театр);
  • Слава Жила за виставу «Сойка» (Київський академічний театр «Актор»);
  • Дмитро Леончик за виставу «Ковзанка» (Київський академічний театр «Золоті ворота»).

Переможницею у номінації «Найкращий режисер/режисерка» стала Тамара Трунова.

У спеціальній номінації «Найкращий режисер/режисерка. Вибір Укрінформу» переміг Дмитро Захоженко.

В номінаціях «Найкращий драматург/драматургиня», «Найкращий режисер/режисерка» номінувалися митці за роботи, прем’єри яких відбулися у театрах Києва в період з 1 грудня 2024 року по 1 грудня 2025 року. Голосування рейтингове, 1 голос експерта – 1 бал.

Експертами Київського рейтингу Укрінформу «Театральний інфобум – 2025» є: Ольга Байбак, культурна менеджерка, начальниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів; Ганна Веселовська, театрознавиця, театральна критикиня, доктор мистецтвознавства; Ірина Зубченко, театрознавиця і театральна критикиня, завідувачка відділу історії театру Музею театрального, музичного та кіномистецтва; Людмила Олтаржевська, театрознавиця, експертка театральних фестивалів; Ольга Стельмашевська, театрознавиця, театральна критикиня; Ганна Шерман, театрознавиця, старша викладачка кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого; Віра Доленко, фахівець редакції радіотеатру головної редакції літературних передач і радіотеатру творчого об’єднання “Радіо “Культура” дирекції “Українське радіо”; Сергій Винниченко, театральний аналітик, засновник проєкту «Театральна риболовля»; Дмитро Єрьомін, театральний блогер; Яна Ягніченко, театральна блогерка; Людмила Семенюк, артблогерка; Любов Базів, культурна оглядачка Укрінформу.

Читайте також: Дві українські стрічки увійшли у шортлист «Оскара»

Як повідомлялося, Київський рейтинг Укрінформу «Театральний інфобум» було започатковано Укрінформом у 2024 році з метою популяризації здобутків вітчизняного театру під час повномасштабної війни, висвітлення українського театрального процесу та інформаційної підтримки митців.

Це щорічний рейтинг найкращих київських вистав, акторів, режисерів, драматургів, де переможців визначають експерти (критики, театрознавці) шляхом голосування.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.