Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.

“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.

Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
Події
до Дня писемності та мови 115 дітей із 30 країн прочитали вірші про українську мову
До Дня української писемності та мови встановили національний рекорд, 115 дітей із 30 країн прочитали вірші про українську мову.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
“Українська мова об’єднала дітей, які живуть по всьому світу. Одні виїхали з України після повномасштабного вторгнення, інші народилися вже за кордоном. Для кожного з них мова лишається зв’язком з Україною”, – ідеться в повідомленні.

За даними Мінкульту, до Дня української писемності та мови встановили Національний рекорд у номінації “Найбільша кількість дітей-читців із п’яти континентів у дитячому онлайн-марафоні поезії про українську мову”. Марафон відбувся 24 жовтня. Його організувала міжнародна онлайн-школа української мови та культури “ЦВІТ”. У марафоні взяли участь 115 дітей із 30 країн. Вони читали вірші про красу, силу й неповторність української мови.
Репертуар поєднав поетичну класику, зокрема письменників “Мово рідна, слово рідне” Сидора Воробкевича та “Напучування” Івана Малковича, з авторськими віршами вчителів української мови для дітей за кордоном.
Учасників привітала уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. Рекорд зафіксувала керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.
У читанні віршів брали участь діти, які перебувають в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Великій Британії, Греції, Данії, Іспанії, Італії, Латвії, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Польщї, Україні, Франції, Чехії, Швеції.
Також вірші читали діти, які перебувають в Ізраїлі, Камбоджі, Гонконзі, Тайвані, ОАЕ, Туреччині, Японії.
Окрім того, вірші декламували діти, що перебувають у Бразилії, Канаді, Перу, США, Кенії, а також в Австралії.
Організатори висловили вдячність батькам, які зберігають українську мову в родинах, і вчителям, які виховують українськість у дітей.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні 27 жовтня відзначали День української писемності та мови.
Перше фото ілюстративнеЄ вгенія Онищенка
Фото в тексті: mincult.gov.ua
Події
Український кінопроєкт «Інтимна сцена» представлять на Les Arcs Coproduction Village у Франції
Французький копродукційний майданчик Les Arcs Coproduction Village відібрав 17 європейських повнометражних кінопроєктів, серед яких є й український – “Інтимна сцена” режисерки Жанни Озірної.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
“Інтимна сцена” Жанни Озірної: єдиний український проєкт серед 17 відібраних до Les Arcs Coproduction Village 2026″, – ідеться у повідомленні.
Як зазначили у кіноакадемії, “фільм про інтимність і стосунки ветеранів після поранення представить Україну на одному з європейських майданчиків для розвитку кінопроєктів. Із 496 заявок міжнародна команда Les Arcs відібрала лише 17 проєктів”.
Із 12 до 15 грудня 2026 року проєкт буде представлений на Les Arcs Coproduction Village у Франції. Це професійний майданчик для повнометражних фільмів на етапі розробки, який допомагає авторам знайти міжнародних копродюсерів, дистриб’юторів, сейлз-агентів і партнерів для фінансування.
“У центрі історії молода пара: ветеран з ампутацією та його партнерка, які працюють над практичним сексуальним посібником для ветеранів із різними типами травм. Через їхню взаємодію фільм досліджуватиме сексуальність після поранення, близькість, довіру, межі відвертості та зміни, які переживають партнери у стосунках”, – зазначили в кіноакадемії.
Зараз проєкт на етапі девелопменту.
“За підтримки Українського культурного фонду команда вже відзняла перший тизер: тестову сцену, побудовану як довга імпровізація без традиційного сценарію, але в заданій режисеркою рамці”, – поінформували в кіноакадемії.
Тизер доступний за посиланням.
За інформацією онлайн-видання “Кінокритик”, “копродукційний майданчик Les Arcs Coproduction Village оголосив перелік із 17 європейських повнометражних кінопроєктів, які увійшли до програми 18-го випуску кіноринку. Захід відбудеться в Альпах у межах фестивалю Les Arcs Film Festival”.
“Цьогоріч селекційна комісія отримала рекордні 496 заявок на участь. До фінального списку потрапили вісім дебютних ігрових робіт, п’ять других повнометражних картин, а також чотири проєкти від уже досвідчених європейських режисерів”, – поінформували у виданні.
Як повідомляв Укрінформ, на міжнародному кінофестивалі FilmFestival Cottbus відбудеться європейська прем’єра документального фільму “ЄвроКривбас”.
Кадр із фільму: cinemainua, Instagram
Події
В Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
У публічній бібліотеці в Амстердамі відбулося відкриття виставки українського літературного плаката “Power of Words: Odesa City Letters” (Сила слів: одеські літери міста), яка поєднує українську поезію з візуальним мистецтвом.
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, в експозиції представлені плакати й текстильні роботи, натхненні віршами та творами про свободу, гідність і право бути собою відомих українських майстрів слова.
В експозиції представлені поезії авторів різних поколінь – від класиків, зокрема Григорія Сковороди та Лесі Українки, до сучасних письменників і військових, які нині захищають Україну.
“Це дуже актуальні слова, які я хотів би донести насамперед до нідерландців, а також до жителів інших європейських країн. Я хочу, щоб люди зрозуміли, хто ми, як ми живемо, чому саме так живемо і чому ми не росіяни. На жаль, навіть сьогодні нам досі доводиться чути такі запитання. Ось і тут, на виставці, мене вже запитували, дивлячись на одну з робіт, чи це українська, чи російська мова. Біля кожної роботи є переклади нідерландською та англійською, тож усі охочі можуть прочитати ці тексти. І я дуже хотів би, щоб люди не просто прочитали їх, а й замислилися, глибше занурилися в українську літературу. Сподіваюся, це допоможе їм зрозуміти, що нас із росіянами нічого не об’єднує. Україна має власну літературу, графіку й типографіку. Цей проєкт – про українську літературу, яка продовжує боротися в умовах російської агресії”, – заявив в ексклюзивному коментарі Укрінформу автор виставки, одеський художник і графічний дизайнер, засновник мистецького проєкту Odesa City Letters.Сергій Ровинський.
Повний перелік авторів – від класиків української літератури до сучасних письменників і захисників України – представлено на окремій стіні виставки.
Експозиція налічує 56 робіт, створених на перетині типографіки та плакатного мистецтва від паперових творів до текстильних композицій. Серед них 15 нових робіт, створених у 2026 році, які вперше представлені публіці.
Окрему частину виставки становлять дві ексклюзивні роботи, присвячені діалогу двох портових міст – Одеси й Амстердама.
Своєю чергою кураторка та організаторка виставки в Нідерландах, директорка українсько-нідерландського культурного центру “Каштан” Маріанна Джулай наголосила, що експозиція має стати своєрідним містком, який допоможе відвідувачам глибше зрозуміти Україну та причини, через які вона продовжує протистояти російській агресії.
За її словами, вибір бібліотеки OBA Oosterdok для проведення виставки був особистою історією, яка зрештою перетворилася на здійснення давньої мрії. Після вимушеного переїзду до Нідерландів бібліотека стала для неї своєрідним другим домом – місцем, де вона могла працювати, знаходити спокій і відчувати себе у власному просторі.
“Я не одразу помітила цю галерею. Побачила через вікна, що там щось відбувається, зазирнула й подумала: який чудовий зал, якби я хотіла зробити тут колись виставку, і сьогодні моя мрія здійснилася”, – зазначила Джулай.
Згодом після знайомства з українським художником і графічним дизайнером Сергієм Ровинським виникла ідея представити його роботи в Амстердамі.
Джулай підкреслила, що під час підготовки експозиції команда враховувала особливості нідерландської авдиторії. За її спостереженнями, відвідувачі в Нідерландах не обмежуються поверхневим оглядом виставок, а прагнуть докладніше вивчити представлені матеріали, дізнатися про авторів та їхні твори.
“Саме тому було приділено особливу увагу перекладам українських літературних текстів. Їх нідерландською й англійською мовами виконав Роман Нестеренко. Я дуже пишаюся тим, що літературні переклади зроблені професійно. Це надзвичайно важливо, адже йдеться не просто про переклад слів, а про передачу літературних образів і змістів”, – зауважила кураторка.
Вона також підкреслила, що пишається тим, що українська пʼятиметрова “Ї” зустрічає всіх відвідувачів на вході в бібліотеку, а це сотні людей щодня. “Що на виставці в галереї ОВА глядачі бачать українську мову, що протягом 75 днів нідерландці будуть замислюватись над висловлюваннями українських поетів різних епох від Сковороди до Жадана. Для мене це і є культурна дипломатія та лагідна українізація”, – наголосила Джулай.
Радник-посланник посольства України в Нідерландах Анатолій Соловей підкреслив, що виставка має особливе значення для України, адже нагадує про важливість мови, культури та національної ідентичності в умовах російської агресії.
“Ми раді вітати цю надзвичайну виставку українського художника та графічного дизайнера Сергія Ровинського. Ця виставка присвячена силі слів і силі мови. Словам, які зберігають нашу ідентичність, забезпечують зв’язок між поколіннями, формують нашу пам’ять і, звичайно, надихають мільйони українців, які сьогодні борються на полі бою. На багатьох роботах представлені слова українських військових – тих, хто сьогодні захищає нашу країну. На жаль, дехто з них віддав найцінніше – власне життя, і вже не може бути з нами”, – наголосив він.
Виставка “Power of Words: Odesa City Letters” в Амстердамі триватиме до 10 січня 2027 року.
Як повідомляв Укрінформ, на міжнародному кінофестивалі в Німеччині покажуть сім українських фільмів
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса6 днів agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна5 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна6 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика1 тиждень agoприпинення вогню та гарантії безпеки
