Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.
“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.
Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
У столичному кінотеатрі «Жовтень» 18 березня відбудеться закритий показ документального фільму «Вона» режисерки Тетяни Станєвої.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство з питань кіно.
«Вона» – це щоденник трьох жінок, чиї чоловіки служать у 88-у батальйоні морської піхоти. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну долі Ніни, Олени та Олі поєднує місто Болград Одеської області. Там формується нова спільнота підтримки, жіночої солідарності та внутрішньої сили.
Фільм створений за підтримки Міністерства культури. Його світова прем’єра відбулася в Болгарії. У Болграді, що був основною локацією зйомок, пройшов спеціальний показ.
За словами режисерки, ця робота стала для неї особливим та «дуже особистим» досвідом.
«Чотири роки я спостерігала за цією історією. І вона –про любов. «Вона» – про любов дружин до військових, військових до своїх родин, усіх нас – до рідної землі. Про любов, яка перемагає страх, мотивує боротися, змушує чекати й об’єднує нас у підтримці війська та прагненні до Перемоги», – зазначає Станєва.
Як повідомляв Укрінформ, престижну британську премію днями отримав документальний фільм про українських нацгвардійців 24 hours in Ukraine’s kill zone.
Український ПЕН розпочав співпрацю з Національним антарктичним науковим центром і першим кроком цього партнерства стала передача книг для бібліотеки станції «Академік Вернадський».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє громадська організація PEN Ukraine.
«Нам було важливо передати на станцію “Академік Вернадський” книжки сучасних українських авторів. Адже це не просто подарунок для полярників. Це своєрідний місток між Україною та Антарктикою. Хотілося б, щоб найпівденніша бібліотека світу стала місцем, де живе і множиться українське слово, і щоб полярники та полярниці читали якісну літературу, актуальну для нас сьогодні», – зазначила координаторка книжкових проєктів Українського ПЕН Анна Шевченко.
За її словами, Український ПЕН вже вдруге передає книжки на станцію, але вперше – як партнер Національного антарктичного наукового центру.
Так, у 2021 році власні книжки передали Олександр Михед, Сергій Жадан, Андрій Курков, Станіслав Асєєв, Тарас Прохасько і Тетяна Терен.
Як зауважили в Українському ПЕН, «Академік Вернадський» – єдина українська полярна станція, і читання книжок є частиною повсякденного життя команди, а бібліотека – простором дозвілля.
Серед видань, які цього разу передали на станцію, книги номінантів та лавреата премії Юрія Шевельова-2025: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня, «Гра в перевдягання» Артема Чеха, «Проти культурної амнезії. Есеї про національну памʼять та ідентичність» Віри Агеєвої, «Портрет в інтерʼєрі долі» Мирослави Пінковської, «Усе на три літери» Дмитра Крапивенка, «Твоє, моє, нічиє та інше» Ольги Карі, «Хороші передчуття» Богдана Коломійчука, «Моїй донечці. Записки тата з війни» Гліба Бітюкова.
Також полярники отримали книжки із серії «Бібліотека Українського ПЕН» – «Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики», «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів – бранців Кремля», «Діалоги про війну» та «Поміж сирен. Нові вірші війни».
Ще одним виданням, яке поповнило бібліотеку станції, стало «Життя на межі» президента Українського ПЕН Володимира Єрмоленка та культорологині Тетяни Огаркової.
Крім того, Артем Чех, Артур Дронь, Гліб Бітюков і Дмитро Крапивенко передали примірники з власними підписами та побажаннями для полярників і полярниць.
«Бібліотека Української антарктичної станції “Академік Вернадський” має чергове поповнення свого фонду. Пані і панове автори, що причетні до цієї важливої події, ваші побажання на титульних сторінках ваших же книг є вельми цінними для нас. Дякуємо Українському ПЕН за привнесене українське слово у крижаний світ Антарктики. Воно робить цей світ ще ріднішим», – зазначив, метеоролог 30-ї Української антарктичної експедиції, упорядник бібліотеки на «Вернадському» Олексій Мельничук.
Крім того, у просторі Українського ПЕН 21 березня о 17:00 відбудеться ще одна подія в межах партнерства з НАНЦ – «Письменник та науковиця про мандрівку до Антарктики: враження і значення». Реєстрація доступна за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН увосьме уклав список найкращих вітчизняних видань, що вийшли протягом року, до нього увійшли 252 книжки.
Фото: pen.org.ua
Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери створює онлайн-бібліотеку, щоб кожен охочий міг працювати з його фондом.
Про це кореспондентці Укрінформу розповіла директорка музею Марія Середюк.
«Ми формуємо бібліотечний фонд для того, щоб кожен міг працювати з нашими книгами. Також ми працюємо над створенням онлайн-бази бібліотечного фонду, яка буде оприлюднена на нашому сайті. Тут читачі зможуть попередньо замовити перегляд книг у музеї. Адже у нас є рідкісні і унікальні видання», – зазначила Середюк.
За її словами, у музеї зберігаються близько 1,5 тисячі книг.
«У бібліотеці музею найбільше представлені літописи УПА, Книги пам’яті, книги, передані діаспорою, які відносять до 30-х років минулого століття, книги, які передали ще учасники визвольних змагань, примірники від громадських організацій, політичних партій та політиків», – зауважила старша наукова співробітниця Лілія Пицко.
На її переконання, бібліотечний фонд Музею визвольної боротьби, який постійно поповнюється, буде цікавим для школярів, студентів та науковців.
Нещодавно музей отримав 13 книг від колективу редакції газети «Галичина», які були передані закладу на виконання волі військового та науковця Юрія Гудчака, що нині вважається зниклим безвісти.
Як повідомлялося, на Прикарпатті музейники відшукали фото з зображенням юного Степана Бандери.
Фото: Єдлінська Уляна, wiki
-
Одеса1 тиждень agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
-
Одеса1 тиждень ago
Атака дронів на Одещину: пошкоджена портова інфраструктура
-
Одеса1 тиждень ago
Відключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» виходить у міжнародний прокат
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив із королем Йорданії ситуацію на Близькому Сході
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Війна1 тиждень agoСили оборони уразили військові склади та логістичні об’єкти росіян на окупованих територіях України