Connect with us

Події

У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»

Published

on


У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).

У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).






У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю

“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.

Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.

“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.

За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.

Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.

“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.

Читайте також: У Ніцці розпочався фестиваль українського мистецтва KobzART-2025

Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.

Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.

Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.



Джерело

Події

Національному музею історії передали давній меч, знайдений на Житомирщині

Published

on


Національному музею історії України передали давній меч Х-ХІ століття, знайдений поблизу міста Радомишль на Житомирщині.

Про це музей повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Напередодні Різдва наш музей отримав несподіваний подарунок – Віктор Мощенко та його донька Наталія принесли до музею древній меч, випадково знайдений під Радомишлем, та дві сокири. Цей винятковий та рідкісний меч датується другою половиною 10 – початком 11 ст. Саме такими мечами були озброєні варязькі дружини київських князів, а те, що його знайдено біля Радомишля невипадково, ця знахідка пов’язана з трагічними сторінками історії нашої землі», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що тогочасний Мичеськ або Микгород, що нині називається Радомишлем, був одним із укріплених міст слов’янського плем’я древлян, яке мало самостійну державу з розвинутою економікою та князівською владою.

У музеї додали, що після закріплення на київських пагорбах та встановлення контролю над Середнім Подніпров’ям скандинавські загони почали експансію в древлянські землі. У 884 році київський князь Олег здійснив перший похід на древлян, які продовжив його наступник Ігор, що був страчений під час збирання данини з древлян. Остаточно їх підкорила в 946 році княгиня Ольга, яка вщент спалила древлянську столицю Іскоростень (нині Коростень – ред.).

«Попри погану збереженість клинка, він буде достойним експонатом в експозиції музею. По-перше, цей меч знайдений з бутероллю (закінченням піхов), що трапляється нечасто. Бутероль бронзова та декорована срібною інкрустацією. Також на диво добре збереглися закінчення руків’я та перехрестя. На мечах такого типу вони завжди орнаментовані, кожного разу це інший, відмінний декор. Судячи з того, що я бачу, тут йдеться про хрести та плакування сріблом і міддю», – розповів реставратор музею Юрій Бут.

За словами археолога Сергія Діденка, це унікальний випадок, коли точно відоме місце, де знайдено артефакт. Те, що меч був із піхвами, дозволяє припустити, що він є предметом із поховання. Не виключено, що йдеться про розорений курган.

Читайте також: Маріупольський краєзнавчий музей створив електронний каталог своєї колекції

Діденко додав, що вже є домовленість з Інститутом археології про спільне обстеження цього місця, яке планують здійснити найближчим часом.

Як повідомляв Укрінформ, дізнавачі Самарівського районного відділу поліції на Дніпропетровщини передали до Національного музею історії України унікальні культурні цінності, врятовані від незаконного продажу та вивезення за кордон.

Фото: Національний музей історії України



Джерело

Continue Reading

Події

у Тернополі відбулося засідання суду

Published

on


Під час судового засідання розглянули клопотання відповідачів Михайла Синиці та Сергія Павленка про повернення розгляду справи на стадію підготовчого судового засідання. Вони аргументували це необхідністю додати нові докази у справі – мова йде про аудіозаписи розмов та інформаційні довідки.

“Керуючись статтями 189, 197, 258, 261, 263, 268 Цивільно-процесуального кодексу України, суд ухвалив клопотання Синиці Михайла Миколайовича та Павленка Сергія Петровича про повернення на стадію підготовчого судового засідання задовільнити. У цивільній справі за позовною заявою Марчука Івана Степановича до Павленка Сергія Петровича, Синиці Михайла Миколайовича, Апостола Ігоря Михайловича, Стрипко Тамари Олексіївни про визнання недійсним ліцензійного договору повернутися на стадію підготовчого судового засідання”, – озвучив ухвалу суду суддя Тарас Якімець.

Варто зазначити, що Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору 11 липня 2025 року. Про спробу заволодінням авторськими правами на його твори іншими особами Іван Марчук повідомив на своїй офіційній сторінці.

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини відомого українського художника Івана Марчука.

Читайте також: В Україні вручили мистецькі премії 2025 року

Як повідомляв Укрінформ, Український інститут національної пам’яті висловив підтримку Івану Марчуку стосовно ситуації щодо привласнення права на використання всіх його творів іншими особами. Зокрема, у заяві УІНП йдеться, що роботи українського художника Івана Марчука мають загальнонаціональну цінність, тож привласнення їх є посяганням на культурну спадщину України.

Фото: Юлія Томчишин / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Довженко-Центр цьогоріч отримає додаткове фінансування

Published

on



Національний центр Олександра Довженка у результаті перерозподілу Державним агентством України з питань кіно бюджетних коштів отримає у 2025 році додаткове фінансування на суму 2,5 млн грн.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури.

“Міністерство культури України спільно з Державним агентством України з питань кіно оперативно врегулювали фінансові питання Національного центру Олександра Довженка, що виникли у 2025 році”, – зазначили у відомстві.

Необхідні кошти були перерозподілені Держкіно в межах бюджетної програми, що дало змогу забезпечити роботу Довженко-Центру, зокрема своєчасну виплату заробітної плати працівникам та оплату комунальних послуг.

“Рішення про перерозподіл бюджетних коштів на суму озвученої потреби у 2,5 млн грн дозволило вирішити поточні питання з виплатами в Довженко-Центрі, а також гарантувати виконання його статутних завдань із збереження та популяризації українського кіномистецтва”, – підкреслили в Мінкульті.

Інституція стабільно виконуватиме статутні завдання із збереження та популяризації українського кіномистецтва, наголосили в міністерстві.

Як головний розпорядник коштів Мінкульт очікує від Держкіно фінального звіту про вжиті заходи й повне погашення зобов’язань перед працівниками Довженко-Центру.

Довженко-Центр є ключовою інституцією у сфері збереження й осмислення української кіноспадщини – архівом, дослідницьким та культурним простором, який формує сучасний погляд на історію українського кіно і працює з ним у міжнародному контексті, наголосили в Мінкульті.

“Одна зі стратегічних цілей команди Мінкульту – посилення інституційної спроможності культурних інституцій. Щоб вони мали фінансову стабільність, можливості для розвитку, масштабування та стратегічного планування своєї діяльності”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Читайте також: У Софії Київській відкрили виставку «До/Нації» про українських меценатів

Як ідеться у дописі, зараз Мінкульт спільно з Держкіно та командою Довженко-Центру напрацьовує рішення щодо посилення фінансової автономії установи у 2026 році. Йдеться про створення умов для сталої роботи Довженко-Центру, захисту трудових прав його працівників і безперервного виконання місії зі збереження, дослідження й популяризації українського кіномистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2025 року Президент Володимир Зеленський офіційно надав державному підприємству “Національний центр Олександра Довженка” статусу національного.

Фото: hromadske.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.