Connect with us

Події

У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»

Published

on


У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).

У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).






У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю

“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.

Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.

“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.

За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.

Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.

“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.

Читайте також: У Ніцці розпочався фестиваль українського мистецтва KobzART-2025

Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.

Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.

Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.



Джерело

Події

Фільм «Збір фруктів» виграв «Кришталевий глобус» кінофестивалю в Карлових Варах

Published

on


Головну нагороду Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах «Кришталевий глобус» отримала стрічка  «Збір фруктів» («Fruit Gathering»), копродукція М’янми, Франції та Чехії.

Вручення нагород відбулось на церемонії 11 липня, повідомляє кореспондентка Укрінформу.


Дебютна стрічка режисера Аун Пхьо розповідає історію двох молодих жінок у пошуках свободи в сучасній М’янмі.


Змагалися за «Кришталевий глобус» 12 фільмів з Європи, Південної Америки та Близького Сходу.







Головну нагороду Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах «Кришталевий глобус» отримала стрічка «Збір фруктів» / Фото: Ольга Танасійчук, Укрінформ

1 / 21

Загалом у програмі було представлено близь 2ко 200 стрічок, з них 12 – світові прем’єри.



Спеціальний приз журі здобула данська стрічка “Гість” (“Gæsten”) режисера Мадса Менгеля, який отримав і нагороду за найкращу режисуру.



Анна Шинц отримала нагороду як найкраща акторка за роль у швейцарському фільмі «Щаслива родина» (“A Happy Family”).



Найкращим актором визнали Гассана Саада за роль у фільмі «Труби» (“Pipes”), знятому у копродукції Лівану, Катару та Саудівської Аравії.


Приз за внесок у світовий кінематограф отримала французька акторка Жульєт Бінош.

Читайте також: На Венеційському кінофестивалі покажуть фільм «Відбій повітряної тривоги»

KVIFF відсвяткував цьогоріч подвійну річницю: 80 років тому було проведено перший фестиваль, загалом відбулися 60 фестивалів (60-й – у 2026 році).

Нагадаємо, в індустріальній секції для проєктів на стадії виробництва володарем нагороди Eurimages Co-Production Development&Connecting Cottbus Award став український проєкт «Ремінісценція» (Reminiscence) режисерки Анастасії Тихої та продюсерки Дарії Бассель.


На кінофестивалі, який проходив із 3 по 11 липня відбулась світова прем’єра українського повнометражного документального фільму Юлії Гонтарук “To Die To Live”.

Фото: Ольга Танасійчук/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Міноритарна копродукція відкриє Україні ширший шлях на міжнародний кіноринок

Published

on



Копродукція могла б відкрити для українських кінематографів ширший шлях на міжнародні ринки, а також покращити якість матеріалу.

Про це у коментарі Укрінформу заявила українська продюсерка Іванна Хіцінська.

«Копродукція – це єдиний можливий шлях для того, щоб спільно виготовляти історії, які будуть зрозумілі і українській, і зарубіжній авдиторії. І об’єднувати зусилля, таким чином задіюючи у виробництві фільмів як українських, так і зарубіжних митців, що дозволяє також покращити і мистецьку якість кінцевого фільму», – зазначила Хіцінська.

Вона уточнила, що під час війни без підтримки міжнародних копродюсерів не вдалося б виготовити таку кількість українських історій.

Продюсерка зазначила, що провела на полях Карловарського міжнародного кінофестивалю, який проходив із 3 до 11 липня, зустрічі з колегами, взяла участь у показах, панельній дискусії «Історії під вогнем: українське кіно та потреба в довгостроковій підтримці» тощо. На них фахівці висловлювали думку, що якщо до цього часу в більшості випадків Україна була головним виробником фільмів, потрібно також розглядати і те, коли Україна буде долучатися до створення не історій про Україну, а й історій про інші країни, які потенційно могли б бути цікавими для українського глядача. Так звана minority co-production (міноритарна копродукція). Це допоможе тому, «щоб про Україну чули», переконана вона.

«Ми живемо у війні, ми бачимо війну кожен день за своїми вікнами, по телевізору, і іноді потрібно відволіктися на щось не лише про війну. І таким вікном можливостей можуть стати європейські історії різного напрямку і різного жанру, до яких Україна зможе долучитися як міноритарний копродюсер, і долучитися до виготовлення фільму, який теж потім буде представлений на фестивалях, матиме нагороди. І також ми будемо в цих історіях приєднуватися і до європейської сім’ї», – сказала Хіцінська.

Вона підкреслила, що не йдеться про те, як було колись, коли Україна працювала на російський ринок, а українське телебачення, кінотеатри були просто «в полоні російськомовного контенту, з російськими акторами, з усім». Не треба хитатися в інший бік так, щоби це саме сталося і з зарубіжними акторами, застерегла продюсерка.

«Ми пропонуємо інший вихід, коли Україна є рівноцінним партнером у створенні фільмів, серіалів, і де також до зйомок долучаються і українські митці й український кастинг, актори. І де частина історії може бути пов’язана з Україною. Але це не означає, що Україна є основним виробником, ми будемо серед виробників, і це, в свою чергу, зменшить фінансове навантаження на нас, як на країну-виробника, і на продюсерів у пошуку фінансування для того, щоб реалізувати ці фільми. А нам дуже необхідно, щоб на українському ринку, на українському телебаченні з’являлися україномовні історії чи європейські історії з українськими акторами», – пояснила Хіцінська.

Вона зазначила, що перед війною цей процес починався і Україна потроху заходила як міноритарний продюсер у повнометражні фільми і серіали. За її словами, з війною ракурс дещо змінився. За останні роки Україна здебільшого була мажоритарним продюсером, основним виробником. Оскільки під час війни надзвичайно важко виготовляти ігрові художні фільми, в більшості фокус був направлений на документальні фільми, підкреслила Хіцінська.

Вона навела приклади, коли Україну видно завдяки такій співпраці: цього року на фестивалі в Каннах був фільм «Весна», створений в копродукції Естонія, Литва, Латвія і Україна. Там було дуже невеличке українське фінансування, але Україна – країна-виробник, і це історія про російську окупацію.

Читайте також: Український кінопроєкт переміг на пітчингу в межах міжнародного фестивалю в Румунії

«Зараз наше керівництво розвертає цей ракурс. Є ініціатива, заснована Президентом, – «Тисячовесна», де ми бачимо, що велика кількість заявок подана і на ігрове кіно, і на дитяче, на анімацію, на серіали, і документальні. І особливо на контент для дітей та підлітків. Тому є шанси, є надія, що воно, звичайно ж, зміниться потрошку», – висловила сподівання подюсерка.

Хіцінська є засновницею WAYA Production та співпрацює з Babylon’13 з 2022 року. Її проєкти включають документальні фільми, художні фільми та імерсивні роботи, представлені на міжнародних фестивалях та ярмарках. З початку повномасштабного вторгнення вона також активно займається міжнародним просуванням, збором коштів та адвокацією українського кіно.

Як повідомляв Укрінформ, на 60-у Карловарському кінофестивалі відбулася світова прем’єра української повнометражної документальної стрічки To Die To Live.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Другий сезон «Гангстерленду» із Томом Гарді вийде у вересні

Published

on



Другий сезон британського кримінального серіалу «Гангстерленд» (MobLand) із актором Томом Гарді у головній ролі вийде на стримінговій платформі Paramount+.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Variety.

Загалом другий сезон «Гангстерленд» буде налічувати 10 серій, а його прем’єру на платформі Paramount+ слід очікувати вже 18 вересня.

Новина про дату виходу другого сезону з’явилася невдовзі після того, як стало відомо, що зірка серіалу Том Гарді повернеться у 3-у сезоні після попередньої сварки із продюсерами шоу, яка призвела до його нетривалого виходу із серіалу.

Нещодавня зустріч у Лондоні між Гарді та керівниками серіалу призвела до прориву та зрештою і до повернення актора.

«У другому сезоні родина Гарріганів матиме труднощі з тим щоб показати єдиний фронт, оскільки противники загрожують їхній роздробленій злочинній імперії, а Гаррі Да Соуза (якого грає Гарді), їхній кмітливий та грізний «помічник», має пройти небезпечну канатохідну стежку, коли напруженість у родині буде посилюватися. Насильство проникає в кожен куточок їхнього життя, лояльність руйнується, безпека виявляється тимчасовою, а боротьба за владу не залишає місця для милосердя», – йдеться у синопсисі.

Також у серіалі знялися такі британські кінозірки, як Гелен Міррен, Пірс Броснан та інші.

Зазначається, що сценарій серіалу написав Ронан Беннетт із Північної Ірландії. Гарді та Гай Річі також є виконавчими продюсерами стрічки.

Читайте також: У США оголосили номінантів на премію «Еммі»

Серіал створено у співпраці Paramount Television Studios та 101 Studios.

Як повідомляв Укрінформ, спін-оф серіалу «Теорія великого вибуху» під назвою «Стюарт не зміг врятувати Всесвіт» дебютує у липні цього року на стримінговому сервісі HBO Max.

Фото: Paramount+/SHOWTIME/IMDb



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.