Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.
“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.
Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
У Чернівцях вперше в Україні презентували книгу «Ґердани і силянки західних регіонів України: традиція і сучасність». Її авторка — дослідниця етнографії та народна майстриня Настасія Марусик, родом із Буковини. З 2001 року вона живе у Чикаго.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
Видання присвячене традиційним прикрасам із бісеру — ґерданам і силянкам. У книзі зібрали орнаменти та схеми виробів із різних регіонів заходу України. Також показали, як давні мотиви можна використовувати в сучасному мистецтві.
У Чернівцях презентували книгу про ґердани та силянки / Фото: Галина Олійник, Укрінформ
1 / 9
«У цей час мистецтво дуже допомагає нам триматися, не впадати в депресію, знаходити сили й підтримувати одне одного», — зазначила Натасія Марусик.
За словами авторки, робота над книгою стала продовженням її досліджень українських народних традицій. Вона прагне зберегти орнаменти, а також показати, що вони можуть бути актуальними сьогодні.
Книгу представив і директор «Буковинського центру культури і мистецтва» Микола Шкрібляк. Він розповів, що книга має 280 сторінок і містить 324 схеми бісерних виробів.
За його словами, традиційні орнаменти можуть надихати сучасних митців і використовуватися не лише у прикрасах, а й у дизайнерських виробах та предметах інтер’єру.
Шкрібляк нагадав, що традиційні чоловічі та жіночі бісерні прикраси Буковини вже внесені до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини. Він висловив сподівання, що згодом вони потраплять і до національного переліку.
Як повідомляв Укрінформ, львівська дизайнерка зібрала понад 500 унікальних старовинних українських сорочок.
У Києві презентували другу частину екранізації “Енеїди” Івана Котляревського, створену за підтримки Українського культурного фонду.
Презентація відбулася у пресцентрі Укрінформу.
“Усі ми чудово знаємо “Енеїду” з дитинства, зі шкільних років. Але цьогоріч нашій групі пощастило доторкнутися до цієї прекрасної поеми й оживити її так, щоб її можна було подивитися заново, свіжими очима, і згадати те, що колись було недочитано, не прочитано й повернутися до цієї прекрасної книги, до цієї прекрасної літератури ще раз”, – зазначила продюсерка Галина Криворчук.
Спікерка розповіла, що торік творча група “Гра долі” за підтримки Європейського Союзу та House of Europe екранізувала першу частину “Енеїди”. Приязне сприйняття публікою цього проєкту спонукало творчу команду надалі його розвивати. Тож другу частину екранізації здійснили за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Мистецтво в кадрі”.
Зі свого боку сценарист, режисер і актор Василь Вітер підкреслив, що перша частина відеопроєкту стала була більше експериментом, під час якого команда шукала цікаві форми й поєднання. Натомість для другої частини Вітер підготував чіткий сценарій – адаптацію поеми Котляревського, перетворивши її на драматургічно цілісний серіал із семи частин, кожна з яких є завершеною 30-хвилинною історією з героями, інтригами та взаєминами персонажів.
Усі ролі в серіалі грають два актори – Наталка Сопіт і Василь Вітер. Головні образи закріплені за Василем Вітром, який грає і самого автора Івана Котляревського, і його улюбленця Енея.
Своєю чергою Сопіт розповіла про роботу над жіночими персонажами.
“Для екранізації ми взяли, здається, лише десять образів, а їх же набагато більше. І наскільки вони різні! Міфологічні образи, які ми звикли уявляти як богинь та інших міфічних персонажів, тут (у творі, – ред.) утілені через українські жіночі характери”, – наголосила вона.
Вконавиця ролей зазначила, що, готуючись до втілення персонажів, прагнула взяти до уваги індивідуальну психофізику й усталені уявлення про міфологічних персонажів.
“Я відмітила для себе приблизні образи. Богині-олімпійки – це норовливі, підступні пані, як -от Юнона. Земні жінки пристрасні та харизматичні. Мені найбільше припала до душі Сивілла (..). Є там і прості жінки, сміливі, жартівливі. Усі вони є дуже яскравими образами у Котляревського в “Енеїді”, – зазначила акторка.
Показ серіалу розпочався 9 вересня 2026 року – до дня народження Івана Котляревського. Проєкт відкриває документальний фільм “Іван Котляревський. Любов єдина”, знятий у Полтаві 2021 року.
Як повідомляв Укрінформ, в українських театрах за останні роки створили 11 вистав за «Енеїдою» Івана Котляревського.
Фото: Юлія Овсяннікова/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
В Одесі 15-18 жовтня пройде Тиждень воєнного кіно – некомерційний благодійний кінофестиваль, присвячений українській воєнній документалістиці.
Про це повідомили організатори фестивалю, передає Укрінформ.
“Протягом чотирьох днів на великому екрані Одеської кіностудії покажуть 15 документальних фільмів, короткометражок і репортажів, створених представниками різних з’єднань та родів сил у складі ЗСУ”, – йдеться у повідомленні.
За словами організаторів заходу, серед учасників – 35 окрема бригада морської піхоти, 36 окрема бригада морської піхоти, 39 окрема бригада морської піхоти, 65 окрема механізована бригада, 95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада, 1 окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла, бригада «Рубіж» та інші.
У фільмах розкажуть про роботу штабу, будні стабпункту, спостереження за роботою пілотів FPV-дронів, про те, як відбувається евакуація тяжко пораненого бійця тощо.
Також у програмі – документальний фільм «Мілітантропос», створений творчим об’єднанням ТАБОР. Його прем’єра відбулась у Каннах минулого року.
Окрім того, у межах Тижня воєнного кіно відбудеться виставка «Перехідний стан». Її автор – Костянтин Гузенко, військовий і фотограф, який загинув при виконанні обов’язків.
Організатори додали, що Тиждень воєнного кіно – повністю благодійний проєкт, вхід на покази буде вільний для всіх (за попередньою реєстрацією на сайті проєкту. Також на сайті можна подивитися розклад показів).
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 30 вересня відбулася презентація документального фільму “З любов’ю, Лілу” одеської поетеси та журналістки Тетяни Милимко.
Кадр із фільму «Сова»/docudays.ua
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна4 дні agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
-
Усі новини1 тиждень agoПісля смерті колишньої Кличка зникла її каблучка за $500 тисяч (фото)
-
Одеса6 днів ago
Нові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту