Як передає Укрінформ, про це повідомляє Art news.

У Christie’s підтвердили, що продаж цієї картини Клімта, написаної у період з 1915 до 1916 року, гарантовано. Полотно перебувало в одній приватній колекції протягом майже трьох десятиліть, а ім’я продавця не розголошується.

Пейзаж Litzlbergkeller буде виставлений на вечірньому аукціоні, присвяченому мистецтву XX та XXI століть, 17 листопада.

У травні 1997 року ця робота Клімта була продана на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку родині нинішнього власника за рекордні 14,7 мільйона доларів. З урахуванням інфляції, на сьогодні це приблизно 30,9 мільйона доларів. На той час картина була виставлена під назвою Litzlbergkeller am Attersee, під якою вона також була відома. Тоді картина потрапила на торги зі спадщини Сержа Сабарського, співзасновника Нової галереї у Нью-Йорку.

Картину австрійського митця виставлять на продаж в аукціонній залі Christie’s у Рокфеллер-центрі після короткої подорожі (27-29 жовтня) до виставкової зали аукціонного дому в Гонконзі.

З 1900 року і аж до своєї смерті у 1918 році Клімт часто проводив літо в австрійській сільській місцевості на березі озера Аттерзеє, яке зображене на полотні. На картині видно краєвид з акцентом на пивоварню та готель Litzlberg Cellar на північному березі, де художник зупинявся протягом перших кількох літ, проведених у цій місцевості. Однак картина була написана через 10 років після його переїзду до котеджу на південному березі озера.

За даними Christie’s, художник частково базував композицію на власних спостереженнях через телескоп з протилежного берега, а частково на видах з листівок. Робота була виконана на замовлення банкіра та підприємця Отто Прімавесі.

Робота «Літцльбергкеллер» виставлялася на стінах таких музеїв та установ, як Віденська сецесія, Будинок художників у Відні, Королівські музеї витончених мистецтв у Брюсселі, Палаццо Строцці у Венеції, музеї Кунстгаус у Цюріху та Музей Леопольда у Відні.

Рекордна ціна за твір Клімта на аукціоні становить 236,4 мільйона доларів: саме стільки було сплачено в листопаді минулого року на торгах Sotheby’s у Нью-Йорку за його «Портрет Елізабет Ледерер». Шість із десяти найдорожчих робіт австрійського художника, проданих на аукціонах, були пейзажами.

Як повідомляв Укрінформ, картину Клода Моне «Іриси» продали на аукціоні Sotheby’s у Парижі за 50 млн євро з урахуванням комісій. Полотно стало найдорожчим твором мистецтва, будь-коли проданим з аукціону у Франції.

Фото: Christie’s

В Івано-Франківську презентували двомовну книгу-путівник «10 мандрівок давнім Галичем», автором якої є вчений секретар заповідника «Давній Галич», провідний фахівець Центру медієвістичних студій Карпатського національного університету Андрій Стасюк.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, захід відбувся у видавництві «Лілея-НВ».

Путівник знайомить читачів із місцями, які збереглися донині, а також із пам’ятками й артефактами, що залишилися під землею і відомі дослідникам із різних джерел.

«Тут описані найцікавіші місця, які можна відвідати фізично, а це те, що зберегли у Галичі і тепер нагадує про його велич та славу, і історично, вмикаючи нашу уяву. Бо більшість артефактів Галича знаходяться нині під землею і відомості про них зібрані із різноманітних джерел», – зазначив Стасюк.

За його словами, перша мандрівка путівника присвячена археології Давнього Галича, друга – про таємницю назви міста Галич, пов’язану із курганом «Галичина могила». Є мандрівки про Успенський собор княжого Галича, церковну спадщину, зокрема понад 15 храмів, які виявили за два століття досліджень, про караїмську громаду та інші.

Автор путівника сподівається, що видання не лише зацікавить туристів, а й приверне увагу до нових археологічних знахідок.

«Цього року ми продовжували активні археологічні дослідження Галицького підземелля. Є цікаві відкриття про те, яким було дозвілля людей в епоху середньовіччя… Цим виданням є бажання розворушити процес їхньої музеєфікації, аби вони стали доступними для огляду на території національного заповідника “Давній Галич”», – додав Стасюк.

Він зауважив, що торік Галич відвідали близько 40 тисяч туристів. Переважно це родини та організовані туристичні групи. Серед відвідувачів багато школярів, для яких у заповіднику організовують розваги та екскурсії.

Читайте також: Науковці «Давнього Галича» розробили 3D-екскурсію Успенським собором

Як повідомлялося, середньовічні знахідки можуть свідчити, що у Давньому Галичі діяла торгова митниця.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Рівненська ОВА.

«… Вони (князі Любомирські – ред.) майже 250 років володіли містами Рівне та Дубно та суттєво вплинули на їхній тогочасний розвиток і сучасний вигляд. Власне, мультфільми – саме про це», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що «головними персонажами» мультфільмів стали переважно архітектурні пам’ятки. Деякі з них збереглися до сьогодні, а деякі – лише на гравюрах та старовинних світлинах. Однак анімація їх «оживила».

Загалом, як інформує ОВА, автори створили п’ять серій мультфільмів: про Рівненську чоловічу гімназію, відкриття якої у місті стало яскравим явищем; про костел Святого Антонія, що свого часу був однією з найвищих і найвпізнаваніших споруд міста; про колись розкішну, а нині повністю знищену резиденцію князів Любомирських; про контрактові ярмарки, які відбувалися в Дубні й були знамениті на всю Європу; а також про палац князів Любомирських у Дубні, який був епіцентром світських подій і, хоча й утратив інтер’єри, зберігся донині.

Контент створили у межах проєкту «(Ре)Анімована історія: спадщина князів Любомирських», який реалізовує громадська організація «Регіональний центр розвитку «Тріада» у партнерстві з Рівненським обласним краєзнавчим музеєм, Державним історико-культурним заповідником м. Дубно за підтримки Українського культурного фонду.

«Цей проєкт – про те, як у легкому і динамічному форматі можна розповідати про локальну історію. Ми для цього використали анімацію. І зробили так не лише через краще сприйняття, а й тому, що це спосіб показати втрачену спадщину. Тим часом мультики – це хоча й найяскравіша, але все-таки частина комплексного продукту, створеного в межах проєкту» – пояснює голова правління ГО «Регіональний центр розвитку «Тріада» Тетяна Кушнірук.

Як наголошується, анімаційні історії демонструватимуть під час новостворених екскурсій, які будуть доступні в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, а також в Державному історико-культурному заповіднику міста Дубно. Крім того, їх можна буде переглянути самостійно з будь-якого місця, де є інтернет. Доповненням до мультфільмів стали відеокоментарі істориків.

Як пояснює кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історії Державного історико-культурного заповідника м. Дубно, експерт проєкту Юрій Пшеничний, анімаційні історії розраховані, перш за все, на школярів та молодь.

«Вони не є результатом наукових досліджень. Водночас це спосіб привернути увагу до спадщини князів Любомирських. Думаю, ми використовуватимемо цей контент не лише під час екскурсій, а й під час інших заходів. Тим більше що на території закладу є кінотеатр», – зазначив він.

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї також вважають, що анімаційні історії будуть найдоречнішими під час екскурсій для дітей.

Як прокоментувала заступниця директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею, експертка проєкту Ольга Морозова, коли працювали над створенням контенту, то деякі факти про спадщину князів Любомирських вважали загальновідомими. Але у процесі роботи виявилося, що це не так. Що це очевидно для людей, занурених в дану тематику (тобто істориків, краєзнавців).

«Водночас, думаю, школярі, студенти й інші наші відвідувачі зможуть відкрити для себе щось нове», – розповідає вона.

А розробники анімації зазначають, що для них це було експрес-занурення у спадщину Дубна та Рівного.

Як розповіла дизайнерка Софія Свирида, візуальна мова оповіді й загальний стиль народилися досить швидко, проте окремі кадри, деталі та сама анімація вимагали довгого пошуку. Вона додала, що довелося проаналізувати масив архівних фото та картин, консультувалися із істориками, щоб реконструювати атмосферу того чи іншого періоду. Окремим задоволенням була робота з текстами – особливо запам’яталася історія про Дубенський замок, у якій сам палац постає не просто декорацією, а повноцінним головним героєм.

Контент, створений у межах проєкту, вже доступний на сайтах Рівненського обласного краєзнавчого музею та Державного історико-культурного заповідника м. Дубно.

Як повідомляв Укрінформ, у Дубенському замку на Рівненщині у межах Біблійного форуму презентували пересувну виставку «Острозька реліквія 1581», що розповідає про Острозьку Біблію та контекст її появи.