Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.
“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.
Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
Оскільки кількість російських культурних заходів по всій Європі, зокрема в Бельгії, зростає, важливо пам’ятати, що російська культура стоїть на боці російського диктатора Володимира Путіна.
Про це заявив посол України в Бельгії Ярослав Мельник у коментарі Укрінформу.
«Сьогодні ми спостерігаємо зростання кількості російських культурних заходів по всій Європі, зокрема в Бельгії. Ми часто чуємо, що культура повинна залишатися поза політикою. Однак ми все частіше бачимо не нейтральну культуру, а культурні платформи, які нормалізують насильство, відлунюють провоєнні наративи та несуть мову агресії та пропаганди», – зазначив Мельник.
Він зауважив, що Росія ховається за міфом про «велику російську культуру», яка була побудована на «викрадених голосах, заглушених життях та крові».
Вкрай важливо пам’ятати, що за цим міфом стоять митці, яких убили, заборонили або змусили мовчати. Їхні роботи були взяті, перейменовані або заявлені як російські, сказав посол.
Він пояснив, що російську культуру називають «великою» лише тому, що багато української культури було знищено або вкрадено, а її творців ув’язнили, змусили замовкнути або вбили.
«І сьогодні російська культура відкрито стоїть на боці диктатора. Її провідні діячі підтримують Путіна, приймають медалі з його рук і служать кремлівській пропагандистській машині», – наголосив Мельник.
Як повідомляв раніше Укрінформ, 26 січня музей Hof van Busleyden у бельгійському місті Мехелен приєднався до ініціативи Першої леді України Олени Зеленської, відкривши аудіогід українською мовою, який охоплюватиме всю його постійну експозицію.
Запуск аудіогіда ініціювало Посольство України в Королівстві Бельгія.
Фото Укрінформу можна купити тут
Головна редакторка культурного відділу The Guardian Шарлота Гіґґінс написала книжку Ukrainian Lessons («Уроки української») про мистецтво, життя та опір в Україні під час повномасштабної війни.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо із посиланням на сайт видавництва Penguin Random House.
Як зазначають у видавництві, Гіґґінс ніколи не уявляла, що буде писати репортаж про війну.
Восени 2022 року, через сім місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ, вона приїхала до України, щоб написати про літературний фестиваль. Ця поїздка стала для неї переломною і визначила подальшу роботу над книжкою.
У книжці Ukrainian Lessons авторка осмислює глибокі зв’язки між війною, мистецтвом і життям, спираючись на понад двадцятирічний досвід культурної журналістики, три роки репортажних поїздок до України та власну академічну підготовку класичної філологині.
«У війні, що підживлюється спробами знищення української культури, яка забрала життя незліченної кількості митців і породила ще більше, мистецтво стало питанням життя і смерті. У часи війни мистецтво і література є тим місцем, де виживають труднощі і складнощі, де все ще можна зіткнутися з найболючішими, невимовними правдами. Це гостра, актуальна і незабутня книга про те, на що готові ризикнути митці, і про те, чому культура залишається тим, за що варто боротися», – ідеться в анотації.
Як повідомляв Укрінформ, у Франції перекладне видання українського мальопису «Коротка історія довгої війни» за перші два місяці продажів розійшлося накладом п’ять тисяч примірників.
Фото: Chytomo
У латвійському видавництві Aminori вийшов переклад роману Майка Йогансена “Подорож ученого доктора Леонардо та його майбутньої коханої Альчести до Слобідської Швейцарії”, а в Польщі – перший том чотиритомного видання Utwory wybrane. Poezje i poematy. Tom I письменника Миколи Хвильового.
Як передає Укрінформ, про це повідомило “Читомо”.
Події роману Йогансена розгортаються наприкінці 1920-х років: італійський лікар і його майбутня кохана мандрують Слобідською Україною, зустрічаючи химерних персонажів.
Книжку переклала з української Мара Полякова. Есе до видання написала Ярина Цимбал. Ілюстрації створила Галя Вергелес. Дизайн — Олексій Мурашко. Редакторкою стала Єва Лешинська.
Книжка видана за підтримки Державного фонду культурного капіталу Латвії та програми Translate Ukraine. Вона вже доступна в книгарні Aminori і на сайті aminori.lv.
У Польщі вийшов друком перший том вибраних поетичних творів Миколи Хвильового.
До нього увійшли поетичні збірки “Молодість” і “Симфонії передсвітанку”, поеми “В електричний вік” та “Поема моєї сестри”, інші вірші й ранні програмові тексти. Видання доповнене біографічними нарисами та хронологією життя і творчості автора.
Упорядкування, наукове опрацювання та редакцію здійснила Івона Борушковська.
Книжка стала першою системною презентацією поетичної спадщини Хвильового польською мовою і відкриває для польського читача постать одного з ключових інтелектуалів “Розстріляного відродження”.
Крім того, в Італії 18 лютого у видавництві Bompiani вийде друком дебютний роман української письменниці Ярини Груші L’Album Blu (“Синій альбом”).
“Це роман дорослішання і формації сучасного українського покоління, яке успадкувало складну, подекуди “засвічену”, як старі фотографії, історію своєї родини. У центрі роману — кілька поколінь жінок і чоловіків, на життя яких вплинули рішення, ухвалені в Москві: розстріляний прадід, бабуся — “дочка ворога народу”, батьки, які тікають із регіону після вибуху четвертого реактора ЧАЕС, і діти, народжені у 1980-х, що виростали у 1990-х, виходили на Майдани 2004 та 2013 років, пережили окупацію Криму й частини Донецької та Луганської областей та повномасштабне російське вторгнення”, – ідеться у повідомленні.
За словами авторки, “на сторінках роману головна героїня шукатиме свій дім на кордоні з Молдовою між лозами Дому з виноградниками, між кімнатами Дому, в якому було більше дверей, ніж стін, в Київській області, в третій чорнобильській зоні у Домі з піску, в київському гуртожитку — в Домі, що підвис у повітрі, в київській квартирі — в Домі з голубкою на стелі та в еміграції, де так жодне з місць не зможе назвати Домом. Головна героїня складає свій пазл, заповнюючи старий сімений альбом з фотографіями, який свідчив і продовжує свідчити про її коріння”.
Як повідомляв Укрінформ, роман “Я бачу, вас цікавить пітьма” письменника й військовослужбовця Ілларіона Павлюка вийде в Угорщині, а роман “Мертва пам’ять” письменника, сценариста та публіциста Юрія Щербака – у Польщі.
Фото: Читомо
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться прем’єра документального фільму «Капітан. Історії танкістів «Азову»
-
Події1 тиждень agoJamala увійшла до журі Нацвідбору Молдови на Євробачення
-
Події1 тиждень agoНайвизначніші події та постаті української історії: рік за роком
-
Відбудова6 днів agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Економіка1 тиждень agoУдари по підстанціях АЕС – Безугла попереджає про тотальний блекаут в Україні
-
Політика6 днів agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Суспільство6 днів agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві почали роботу додаткові бригади для відновлення теплопостачання