Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»
У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.

“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.

Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
Події
Селін Діон анонсувала вихід нової пісні
Канадська співачка Селін Діон оголосила про вихід нової пісні французькою мовою під назвою Pardon, Bonjour, Merci.
Про це вона повідомила в Інстаграмі, повідомляє Euronews Culture, передає Укрінформ.
За даними видання, пісня, написана французькими композиторами Рено Ребійо та Ycare, вийде 3 липня. Водночас шанувальники співачки вже можуть додати її до списку попереднього збереження.
Повідомляється, що сингл Pardon, Bonjour, Merci виходить слідом за релізом композиції Dansons – першої пісні Діон після її повернення на сцену у квітні.
Діон провела кілька років поза сценою після того, як її світовий тур Courage був перерваний через пандемію коронавірусу, а у 2022 році у неї діагностували синдром м’язової скутості, пише видання.
Співачка повернулася до виступів під час церемонії відкриття Олімпійських ігор 2024 року в Парижі, де з вершини Ейфелевої вежі виконала пісню Hymne à l’amour Едіт Піаф.
У березні, у день свого 58-річчя, Діон оголосила про нову п’ятитижневу серію концертів у концертній залі Paris La Défense Arena у вересні та жовтні.
Квитки надійшли у продаж 7 квітня, і всі 16 дат концертів були швидко розкуплені. Раніше у червні Діон оголосила про десять додаткових концертів у травні 2027 року.
Як повідомляв Укрінформ, всесвітньо відома співачка Селін Діон готується до масштабного повернення на сцену із серією концертів у Парижі.
Фото: nicvder1, flickr
Події
Цьогоріч українські аудіогіди запрацювали у п’яти країнах Європи
Від початку 2026 року україномовні аудіогіди запрацювали ще в п’яти країнах Європи, також з’явилося 25 нових українських книжкових поличок.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Офісу Президента України.
За словами дружини Президента України Олени Зеленської, аудіогіди запрацювали в музеї Hof van Busleyden (Бельгія), Музеї Ейнштейна (Швейцарія), дитячому музеї Junibacken (Швеція), на екскурсійних круїзах Гельсінським архіпелагом (Фінляндія) та в меморіальному комплексі Маутгаузен (Австрія).
За час існування проєкт охопив уже 122 україномовні аудіогіди в 59 країнах світу.
“Всюди, де бувають, українці повинні мати змогу отримувати інформацію рідною мовою. А світ має звикати до нашої мови на її заслуженому місці поряд з іншими”, – наголосила перша леді.
Вісім українських книжкових поличок з’явилося в Угорщині, чотири – в Греції та по одній – у Норвегії, Польщі, Демократичній Республіці Конго, Італії, Ірландії, Іспанії, Німеччині, Чилі, Єгипті, Словенії та Словаччині. Вперше полички відкрилися в Панамі та Іраку.

Цей проєкт охопив 73 країни й штаб-квартиру міжнародної організації ЮНЕСКО. Загалом функціонує понад 390 поличок, що містять більш як 100 тисяч книг.
“Українська література, наука, історія, книжки з глибокою, об’єктивною інформацією про нашу країну мають стати доступними в усіх куточках світу, всюди, де є українці, щоб підтримувати їх. І також для того, щоб наші закордонні друзі краще знали нас. Порозуміння з’являється лише з об’єктивних знань і бажання зрозуміти. Працюємо для цього – для України та світу”, – зауважила Зеленська.
Як повідомляв Укрінформ, столиця Фінляндії приєдналася до глобальної мережі культурних локацій, де звучить українська мова – на екскурсійних круїзах компанії Stromma офіційно відкрили україномовний аудіогід.
Фото: ОП
Події
Росіяни зруйнували старовинну садибу Миклашевських на Запоріжжі
У селі Біленькому Запорізького району внаслідок російських обстрілів зруйнована садиба Миклашевських – архітектурна та історична пам’ятка.
Про це у Фейсбуці повідомила історикиня, керівниця пресслужби національного заповідника “Хортиця” Ганна Головко, передає Укрінформ.
“Садиба Михайла Миклашевського – представника старовинного українського козацько-старшинського роду – була не просто архітектурною та історичною пам’яткою. Це була єдина настільки добре збережена садиба Запорізького краю. Вона пережила численні історичні потрясіння за понад півтора століття свого існування та неодноразово зазнавала пошкоджень уже під час повномасштабної російсько-української війни. Сьогодні ми, ймовірно, втратили її назавжди”, – написала вона.
Будівля була зведена у 1853-1916 роках. У ній зберігалися старовинний дерев’яний декор, гвинтові металеві сходи, веранди, унікальні елементи інтер’єру. У приміщенні розмішувався навчальний заклад.
Як повідомлялось, упродовж доби окупанти завдали 899 ударів по 42 населених пунктах Запорізької області. Троє людей загинули, ще десятеро зазнали поранень.
Фото: Фейсбук-сторінка Anna Golovko
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі проведуть дорожні роботи на семи вулицях міста
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби росіяни здійснили 61 атаку, найгарячіший
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова6 днів agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін в Україні – співак може виступити тут
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
