Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Найдавніший використаний текст написав норвезький король Гаральд Сігурдсон, відомий як Гаральд Суворий, який був одружений з донькою Ярослава Мудрого Єлизаветою.

 До антології увійшли:

• “Пісня про дівчину з руської країни” Гаральда Суворого в перекладі Івана Франка – читає Валерій Залужний;
• Уривок із поеми “Роксоланія” Себастіяна Кленовича в перекладі Михайла Білика – читає парамедикиня й поетка Юлія Паєвська “Тайра”;
• Уривок із поеми “Руська дівчина. Манівцями” хорватського поета Міховіла Вранчича в перекладі Ірини Плехової – читає Тетяна Бережна;
• Уривок із поеми “Опис турецьких владарів” чеського гуманіста й ректора Карлового університету Яна Кампануса Воднянського, де згадано Івана Підкову, у перекладі Андрія Содомори – читає військовий Вадим Осадчий;
• Уривок із поеми “Про Острозьку війну під П’яткою проти низових” Симона Пекаліда в перекладі Віталія Маслюка – читає кінорежисер Олесь Санін;
• Уривок із поеми “Дніпрові камени” Івана Домбровського в перекладі Володимира Литвинова – читає тенісистка Марта Костюк;
• Уривки з поеми “Осман” хорватського класика Івана Гундулича про Хотинську війну й Петра Конашевича-Сагайдачного в перекладі Алли Татаренко – читає актор Євген Нищук;
• Вірш анонімного нідерландського автора “Бесіда”, присвячений Богданові Хмельницькому, у перекладі Ірини Коваль – читає журналіст та історик Вахтанг Кіпіані;
• Уривок із поеми “Течія Ей” нідерландського поета Йоганнеса Антонідеса ван дер Гуса, де згадується Петро Дорошенко, у перекладі Ірини Коваль – читає актор Олексій Гнатковський;
• Уривки з “Елегії про Івана Мазепу” викладача Києво-Могилянської академії Іларіона Ярошевицького в перекладі Андрія Содомори – читає письменниця Оксана Забужко;
• Вірш “Леополіє, славна сторожо…” про Львів секретаря шведського короля Карла XII Улофа Гермеліна в перекладі Ірини Плехової – читає співачка Оксана Муха.

“Українці – не бідні родичі й не прохачі біля дверей. Ми невіддільна частина довгої спільної європейської культурної історії. Ми не чекаємо запрошення сісти за стіл. Ми вже там, і доволі давно. Ми часто говоримо про інтеграцію України в європейський культурний простір так, ніби це процес, який розпочався зовсім недавно. Але варто відкрити європейську поезію XI, XVI чи XVII століття – і перед нами постає зовсім інша картина. Україна, її міста, військові й політичні діячі вже тоді були частиною європейського світу. Про них писали поети, чиї імена сьогодні належать до національних літературних канонів своїх країн”, – зауважила авторка проєкту й перекладачка Ірина Плехова.

Продюсерка і редакторка проєкту Ольга Ольхова розповіла, що перекладачам під час роботи доводилося досліджувати історичні події та розпізнавати античні образи.

“Для нас було важливо не просто знайти цікаві історичні тексти й перекласти їх сучасною українською. Ми хотіли, щоб вони знову стали поезією – живою, виразною, здатною промовляти до сучасної людини. Це непросте завдання, особливо коли йдеться про ренесансні та барокові твори, написані кілька століть тому. Переклад тут перетворюється на справжню культурну реконструкцію”, – зазначила продюсерка.

За словами організаторів, читців вони добирали серед людей, яких знають не лише в Україні, а й у Європі. “Завдяки авдіоформату ми можемо почути голоси європейських авторів, для яких Україна була невід’ємною, посутньою частиною їхнього власного світу”, – додала Ольхова.

Прем’єра Terra Ucrainica відбулася 7 листопада у Львові на III міжнародному фестивалі “Земля поетів”. Там організатори представили просторову авдіовізуальну інсталяцію з антології.

Записи можна послухати на платформі та в мобільному застосунку LitCom – книжковій соцмережі, яку заснувала у 2022 році Ольхова.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні запустили онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції.

Фото: magnific

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я дуже щаслива, що презентація цього унікального скарбу відбувається в стінах “Софії Київської”. Я рада, що вона відбувається в тих залах, де ми останній час презентуємо найбільші скарби, які належать Українській державі… Ми також розбавили цю виставку нашими музейними колекціями, які показують архітектуру Кременця», – сказала генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська.

Експозиція представляє унікальний поховальний комплекс середини XVII століття, виявлений у серпні 2026 року під час археологічних досліджень Миколаївського собору в Кременці. Знахідка має виняткову наукову цінність і є надзвичайно важливою не лише для української, а й для загальноєвропейської історико-культурної спадщини. Центральне місце в експозиції посідають десять золотих монет 1550–1648 років карбування з Нідерландів, Австрії та Угорщини. Вони є свідченням високого соціального статусу похованої особи.

Директор Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника Василь Ільчишин зазначив, що Миколаївський собор є знаковим об’єктом, де проводили не лише археологічні, а й архітектурні та мистецтвознавчі дослідження.

«Раніше тут розташовувався францисканський монастир. Це найдавніша мурована міська будівля, якщо не враховувати замок. Її історія сягає початку XVII століття, хоча за іншими даними – кінця XVI століття. У 1832 році монастир, як і багато інших церков та соборів в Україні, був окупований Російською православною церквою. Фактично, це перший собор, який ми повернули в повне державне управління. Наприкінці 2023 року ми звільнили монастир від російської окупації та розпочали його системне дослідження», – розповів Ільчишин.

Перший заступник міністра культури Іван Вербицький наголосив на важливості збереження історичної спадщини та представлення результатів досліджень широкій аудиторії. За його словами, археологічні знахідки є свідченням того, що за кожною історичною пам’яткою приховані цінні скарби, які необхідно досліджувати та зберігати.

Він також привітав Кременецько-Почаївський заповідник із 25-річчям, відзначивши його роботу з популяризації історії та культурної спадщини.

«Це приклад того, як заповідник може ставати цікавим для туристів, розкривати історію пам’яток і спадщини, яку він оберігає, для людей, мешканців, туристів, а також проводити дослідження», – сказав перший заступник міністра.

Доповнюють виставку графічні твори архітекторів Н. Леонович та П. Відзиваці з колекції науково-допоміжного фонду Національного заповідника «Софія Київська».

Як повідомлялося, у столичному Молодому театрі 13 листопада відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва «І наснилось мені».

Фото: Національний заповідник «Софія Київська»

Як повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі, через мову танцю артисти звернулися до міжнародної аудиторії із важливим посланням: світ не повинен звикати до війни в Україні й забувати про тих, хто щодня переживає її наслідки. Особливої уваги постановці надала участь ветерана Андрія Сіромахи, який виступив разом із балетом.

“Насамперед ми хотіли нагадати, що Україна залишається стійкою. І саме завдяки стійкості українців Європа сьогодні може жити в мирі. Люди можуть спокійно спати, прокидатися й жити звичним життям, тому що українці борються за наше спільне майбутнє. Україна потребує зброї та підтримки зараз, і щодня ця потреба лише зростає. Щоб перемогти в цій жорстокій агресивній війні, ми маємо бути єдиними – не лише як українці, а й як Європа та весь демократичний світ. Для мене було дуже символічно виступити сьогодні на цьому форумі. Ми хотіли нагадати всім, що Україна продовжує боротьбу і про неї не можна забувати”, – сказав в ексклюзивному коментарі Укрінформу Сіромаха.

Своєю чергою виконавчий менеджер Українського міжнародного балету (Ukrainian International Ballet) Ксенія Новікова наголосила, що важливо, щоб емоції, які переживають глядачі під час вистави, спонукали їх до конкретних дій на підтримку України.

“Ми не можемо змінити те, що вже сталося, але можемо об’єднатися, щоб разом працювати з наслідками й зробити все, аби подібне ніколи більше не повторилося. Україна присутня в кожному нашому кроці й кожному русі. Ми прагнемо не лише представляти українське мистецтво, а й створювати діалог із Нідерландами, доносити важливі для нас меседжі. Цю постановку ми вперше представили разом з Андрієм у 2024 році. Для мене було важливо через неї торкнутися сердець глядачів, щоб емоції, які вони переживають під час виступу, перетворилися на конкретні дії – на допомогу Україні”, – сказала Новікова.

Європейський форум оборонних інновацій (European Defence Innovation Forum, EDIF) – це міжнародний майданчик, який об’єднує представників урядів, оборонних відомств, військової промисловості, технологічних компаній та інвесторів для розвитку співпраці й інновацій у сфері оборони.

Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі підписали три меморандуми про співпрацю в оборонній сфері за участю України та Нідерландів.

Фото: Укрінформ та Лери Манзовітової