Connect with us

Події

У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»

Published

on


У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).

У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).






У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю

“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.

Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.

“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.

За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.

Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.

“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.

Читайте також: У Ніцці розпочався фестиваль українського мистецтва KobzART-2025

Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.

Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.

Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.



Джерело

Події

найбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів

Published

on



Найбільше заявників у межах реалізації національної культурної ініціативи «Тисячовесна» зафіксували в категорії ігрових фільмів і серіалів.

Про це віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна поінформувала у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми, дійсно, бачимо, що по ігрових фільмах і серіалах ми маємо найбільше заявників. Але з іншого боку, в тому числі, і найбільший бюджет був виділений на цей вид конкурсу”, – пояснила Бережна.

Вона зазначила, що серед проєктів «Тисячовесни» були такі, які її особисто надзвичайно вразили, однак уточнила, що наразі не буде виокремлювати жоден із них.

“І я вражена від того, скільки класних ідей є в української творчої спільноти. Ми розуміємо, що зараз живемо в унікальний час. Ніхто з інших країн Європи, світу не переживає те, що ми переживаємо в Україні, не переживає цих емоцій, цих подій. Очевидно, що цей прожитий досвід дає українцям унікальні емоції, думки, які переростають у творчі ідеї. Ми маємо це фіксувати і зробити це також доступним і зрозумілим для світу”, – вважає віцепрем’єрка.

Вона пояснила, що після оголошення переможців укладатимуть договори на виробництво культурного продукту, а також різні ліцензійні договори щодо прав.

Міністерка поінформувала, що визначені чіткі строки, у які держава очікує від творців і творчих команд створення цього продукту.

“Наприклад, якщо говорити про складнопостановочні фільми, анімацію, великі ігрові фільми, історичні, які потребують багато зусиль – це кінець 2028 року. Деякий інший контент – це переважно театральні шоу, серіали, візуальне мистецтво, виставки – це до кінця 27-го року. Тому ми очікуємо, що кожен з переможців буде діяти чітко до дедлайнів”, – заявила Бережна.

Віцепрем’єрка повідомила, що держава не буде вимагати величезної купи документів та аудитів щодо того, як відбувається той чи інший проєкт.

“Але кожного кварталу учасники, які отримують кошти, мають звітувати з приводу того, як все робиться і ми будемо дивитися, чи потрапляють вони у ті строки, які передбачені правилами програми. Коли ці строки настануть, то, звичайно, ми будемо фіксувати, чи створений контент, допомагати переможцям вже займатися дистрибуцією”, – наголосила вона.

Читайте також: Бібліотеки мають стати частиною безпекової інфраструктури держави – Мінкульт

Бережна висловила сподівання на те, що починаючи вже з кінця цього року і в соціальних мережах, і взагалі в публічному медійному просторі буде з’являтися культурний продукт з позначкою “Тисячовесна” – з рожевим птахом, який є символом цієї програми.

Як повідомлялося, “Тисячовесна”- найбільша державна ініціатива підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить ₴4 мільярди. Програма покликана посилити український культурний простір і підтримати створення сучасного українського контенту.

До фіналу національної культурної ініціативи “Тисячовесна” дійшли 1227 проєктів.

«Тисячовесна» наступного року проводитиметься за оновленими правилами.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

В одеському музеї триває виставка графіки літніх сюжетів Григорія Палатникова

Published

on


В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває виставка графіки заслуженого художника України і педагога Григорія Палатникова. Представлено серію робіт об’єднаних літом. Тут і пляжні історії, і повсякденне життя, і колорит одеських двориків. Ці роботи — не просто зображення, а справжні живі історії, які розкривають глядачеві багатогранність життя одеситів, їхній характер, звичаї та атмосферу часу.

Художник не прагне до надмірної деталізації, натомість він концентрується на суті, використовуючи контраст чорного та білого, щоб створити глибокий і виразний образ. Через мінімалізм і водночас виразність графічних засобів Палатников дозволяє глядачеві самому зануритися у літню, колоритну атмосферу південного міста, відчути його неповторний дух і тепло. Його роботи — це своєрідний місток між минулим і сьогоденням, який зберігає пам’ять про унікальний одеський побут, його ритми і настрої.





Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі розконсервували пам’ятник Дюку де Рішельє, на монументі виявили корозію

Published

on


В Одесі вранці  у неділю комунальники звільнили пам’ятник Дюку де Рішельє від мішків із піском, якими монумент захистили від обстрілів на початку повномасштабного вторгнення.

Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.







В Одесі розконсервували пам’ятник Дюку / Фото: Ніна Ляшонок. Укрінформ

1 / 12

Комунальники прибрали понад тисячу з піском, якими пам’ятник обклали у березні 2022 року. На деяких ділянках скульптури виявили плями корозії.

Питання розконсервації пам’ятника порушували під час позачергової сесії міськради 14 липня. За словами депутата Олега Звягіна, захисні конструкції з піску вже могли завдавати шкоди скульптурі, а місту необхідно розробити єдину концепцію їх демонтажу.

Депутатка Світлана Осауленко, своєю чергою, зазначила, що міськрада вже підготувала рішення про створення спеціальної робочої групи, до складу якої мають увійти представники всіх депутатських фракцій, архітектори, реставратори та інші профільні спеціалісти.

У міськраді зазначили, що йдеться про розконсервацію не лише пам’ятника Дюку, адже після початку повномасштабного вторгнення десятки пам’ятників закрили мішками з піском та іншими захисними конструкціями.

Читайте також: У Києві почистили памятник Лесі Українці

Пам’ятник герцогу де Рішельє в Одесі – бронзова скульптура, присвячена першому одеському градоначальникові дюку Арману Емманюелю дю Плессі, герцогу де Рішельє. Це перший пам’ятник в Одесі, побудований у 1828 році, наразі є однією з головних візитівок міста.

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі вранці 30 жовтня пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну на Біржовій площі закрили OSB-плитами.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.