Події
У Кам’янці-Подільському презентували історико-туристичний маршрут «Кам’янець османський»

У Кам’янці-Подільському презентували історико-туристичний маршрут «Кам’янець османський», який пов’язаний із пам’ятками періоду перебування міста у складі Османської імперії.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Кам’янець-Подільська міська рада.
«У залі Магдебурзького права ратуші відбулася презентація унікального видання – історико-туристичного маршруту «Кам’янець османський». Автори путівника – історик, науковець Дмитро Ващук та кандидат історичних наук, археолог, військовослужбовець Ігор Старенький», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що маршрут розповідає про пам’ятки, пов’язані з 27-річним періодом перебування міста у складі Османської імперії (1672–1699 роки). У той час Кам’янець-Подільський був центром Кам’янецького еялету.
Автори путівника під час його підготовки залучили значну кількість писемних джерел і матеріалів археологічних розкопок. Маршрут знайомить із 16 пам’ятками міста, що пов’язані з османським періодом.
Путівник виданий за кошти місцевого бюджету в межах програми книговидання місцевих авторів.
Раніше зусиллями Дмитра Ващука та Ігоря Старенького вийшов історико-туристичний маршрут «Кам’янець литовський».
Як повідомляв Укрінформ, у горах Чернівецької області відкрили новий туристичний маршрут протяжністю чотири кілометри.
Фото: Кам’янець-Подільська міська рада
Події
Одеський театр опери та балету створить 3D-копію своєї будівлі

Одеський національний академічний театр опери та балету оголосив про старт реалізації проєкту «Спадщина. Digital. Odesa Opera House», що впроваджується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Події
В Україну повернули рідкісний стародрук з підписом митрополита Шептицького

Співробітники Служби зовнішньої розвідки повернули в Україну рідкісний стародрук – молитовну книгу «Требник» 1844 року з маргіналією митрополита Андрія Шептицького.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Служба зовнішньої розвідки.
Співробітники зовнішньої розвідки провели довготривалу багатоходову операцію для повернення виняткової історико-релігійної цінності з маргіналією Шептицького – видатного релігійного та громадського діяча ХХ століття, провідника Української греко-католицької церкви.
Стародрук переданий Міністерству культури та стратегічних комунікацій України.
На одному з маргінесів книги збережений напис: «Предложено вь время каноничной визитаціи 1902 года, дня 10 мая месяца в селі Костенів» і підпис Андря Шептицького.

Напис засвідчує, що книга використовувалась під час канонічної візитації у селі Костенів Львівської області, яку очолював сам митрополит.
Згідно з переказами місцевої громади, «Требник» був втрачений під час Другої світової війни, коли храм пограбували, а частина церковного архіву була знищена або розпорошена. Доля стародруку з маргіналією Шептицького тривалий час залишалась невідомою.

Повернення примірника з маргіналією митрополита Шептицького відновлює один із фрагментів втраченого духовного спадку країни. «Требник» – не лише пам’ятка друкарського та богослужбового мистецтва, але й свідчення особистої присутності Шептицького в житті конкретної парафії.
Як повідомляв Укрінформ, через російську агресію в Україні пошкоджені 1528 пам’яток культурної спадщини та 2359 об’єктів культурної інфраструктури.
Фото: Служба зовнішньої розвідки
Події
В Одесі на Приморському бульварі археологи знайшли залишки Хаджибейського замку

В Одесі на Приморському бульварі студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського та співробітники Інституту археології НАН України виявили залишки Хаджибейського замку, який підірвали російські війська невдовзі після штурму 1789 року, а згодом розібрали на будматеріали.
Про це у Фейсбуці повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрій Красножон, передає Укрінформ.
«Хаджибейський замок знайдено. Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років», – написав вчений.
За словами історика, пошуки ускладнювало те, що згідно з дослідженням споруда стояла на самому краю берегового плато, де спостерігалися потужні зсувні процеси. Під час першої експедиції з пошуку замка у 2020 році Красножон з командою прийшов висновку, що пошук замку треба звузити до території напівциркульної площі. Влітку 2021 дослідники розбили там три розкопи, на північ від пам’ятника Дюка і ще кілька шурфів по алеях. Нинішнього року роботи продовжилися на схід від старих ділянок та принесли довгоочікуваний результат.
«Отже, замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8, фунікулером, Дюком та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40×40 м», – написав Красножон.
В двох розкопах та двох шурфах археологи знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, що була добудована до замку з берега, а також сліди демонтажу куртин. Батарея, на думку вченого, була збудована турками пізніше самого замку.
За словами Красножона, батарея являла собою відкритий майданчик, огороджений стіною висотою до 1,5 м та 90 см завтовшки. Вона утримувала по фронту невисокий земляний насип, на якому розміщувалися гармати, направлені до моря.
Він додав, що сліди демонтажу стін та руйнувань зафіксовані у всіх розкопах цього сезону.
«Якусь інтригу в цих пошуках задає кераміка та нумізматика XIV ст., знахідки якої тепер вже є нормою в розкопках на Приморському бульварі. Археологічні артефакти XIV ст. маркують зовсім інший історичний період – пов’язаний з італійською факторією Джинестра. І немає нічого дивного в такому насиченому та стародавньому історичному контексті, в якому опинилася сучасна Одеса», – зазначив Красножон.
В коментарі Укрінформу директор Департаменту культури ОМР Іван Ліптуга повідомив, що наразі розглядається варіант встановлення над розкопом скляного куполу.
«Над залишками фортеці на Приморському бульварі можуть облаштувати скло, а контури споруди позначити плиткою іншого кольору. Якщо такий задум затвердять, також вмонтуємо бронзову інформативну табличку, де буде роз’яснення – що було на цьому місці», – наголосив Ліптуга.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі на Приморському бульварі біля пам’ятника Дюку поновили археологічні розкопки. За словами ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрія Красножона, ще у 2021 році георадарні дослідження виявили на Приморському бульварі аномалію, не пов’язану з сучасними комунікаціями. Повторні дослідження, які фахівці провели навесні 2025 року, її підтвердили. Вчений впевнений – тут стояла кам’яна фортеця Хаджибей.
-
Усі новини1 тиждень ago
як виглядає знаменита локація влітку в 30-градусну спеку — відео
-
Одеса1 тиждень ago
Масштабне відключення води в Одесі – які адреси відключень та коли відновлять постачання (від Інфоксводоканалу)
-
Суспільство1 тиждень ago
Волонтери теж люди: в Одесі запускають ретрити для тих, хто вигорів Анонси
-
Усі новини5 днів ago
Син Андрія Молочного з прокуратури насмерть збив жінку у Києві — всі подробиці
-
Усі новини6 днів ago
Ці гаджети можуть уповільнювати ваш Wi-Fi: несподіваний список пристроїв-»шкідників»
-
Політика1 тиждень ago
Після схвалення 18-го пакету євросанкцій проти РФ Литва обіцяє ініціювати наступний
-
Події1 тиждень ago
Суд заборонив акторці Еммі Вотсон сідати за кермо пів року
-
Відбудова7 днів ago
Румунія готова допомагати Україні в обороні та відбудові