Connect with us

Події

У Києві проходить третє українське бієнале цифрового та медіа мистецтва

Published

on


У Музеї історії міста Києва впродовж 1-12 жовтня триває третє українське бієнале цифрового та медіа мистецтва – UBiennale 2025 «Поле Пам’яті. Час Відновлення».

Захід організований за підтримки Українського культурного фонду, передає Укрінформ.

За словами кураторів, програма бієнале включає понад 20 робіт із 15 країн, що поєднують відео- та саундарт, технології AR/VR/MR, генеративні проєкти, інтерактивні й кінетичні інсталяції, а також перформативні практики.

Окрема міжнародна секція презентує твори митців з Іспанії, Португалії та Польщі. Протягом 12 днів відвідувачі зможуть ознайомитися з експозицією, де сучасне мистецтво поєднується з технологіями AR/VR/AI, взяти участь у професійній програмі, воркшопах і спеціальних подіях.

«Це бієнале поєднує сучасне мистецтво з передовими технологіями, щоб показати зв’язок між травмою та відродженням, руйнуванням і створенням. Воно ставить перед глядачем фундаментальні питання: що значить боротися за право на існування? Як біль і втрати стають основою для творення нового? Як природа, що розділяє нашу боротьбу, допомагає знайти шлях до відновлення? Ми хочемо дати голос українським митцям, які створюють свої роботи під час війни, дати авторам простір для професійного обміну та міжнародної присутності, а суспільству – досвід співпереживання й дії», – зазначив куратор бієнале Валерій Коршунов.

Читайте також: У Харкові на стінах пошкодженої обстрілами школи втілили стрит-артпроєкт

Відвідувачів чекають численні українські прем’єри, зокрема інсталяції, відео- та аудіоарт, біоарт, проєкти з VR-шоломами, AR-досвідом і технологічними костюмами, які можна приміряти через смартфон або TikTok-маски. Серед українських учасників – Вероніка Чередніченко, Сергій Петлюк, Олена Гром із проєктом «Мавки. Камуфляж», який успішно презентували за кордоном, Олег Харч із роботою про Ілона Маска та Чорнобиль, Дмитро Грешко з відеоінсталяцією на основі фільму «Дівія», показаного на МКФ у Карлових Варах, Юлія Овчарук із віртуальними костюмами та інші.

Як повідомляв Укрінформ, до Дня захисників і захисниць України у вікнах Укрінформу відкрилася виставка фотографій «На захисті України».

Фото надані організаторами



Джерело

Події

В урочищі Барвінкова гора встановили збільшені копії знахідок із Більського городища

Published

on



В урочищі Барвінкова гора з’явилося шість точних збільшених копій артефактів, знайдених на Більському городищі на Полтавщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомив директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост у Фейсбуці.

Він зазначив, що деякі з експонованих предметів є справжніми символами Більського городища, за якими впізнають цю пам’ятку. Чому саме ці артефакти обрали для проєкту, невдовзі розкажуть на сторінці заповідника «Більськ».

Корост зауважив, що на виготовлення, перевезення та встановлення скульптур не витрачено жодної бюджетної гривні: усі витрати профінансувала БФ «Меценатська фундація OLOS».

За його словами, це лише перший етап – «на другому етапі реалізації проєкту буде ще цікавіше».

Як повідомлялося, Більське городище – найбільше у Європі укріплене поселення доби раннього залізного віку та унікальний археологічний об’єкт культурної спадщини України.

Читайте також: Бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини

Більський археологічний комплекс розташований на височині в межиріччі р. Ворскла та р. Суха Грунь переважно в межах Полтавщини, частина пам’ятки знаходиться в Охтирському районі Сумської області.

Археологічні дослідження підтверджують, що за скіфської доби на цій території існував політичний, економічний і культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського Лісостепу. Городище ототожнюється вченими з протомістом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот.



Джерело

Continue Reading

Події

Помер лауреат Шевченківської премії та франкознавець Роман Горак

Published

on



На Львівщині помер український письменник, лауреат Шевченківської премії та дослідник творчості Івана Франка Роман Горак.

Про це у Телеграмі повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький, передає Укрінформ. 

“З великим сумом дізнався, що відійшов у вічність Роман Дмитрович Горак. Лауреат Шевченківської премії, автор численних досліджень, присвячених українській літературі, зокрема постаті Івана Франка”, – йдеться у повідомленні. 

Упродовж багатьох років Роман Горак очолював Дім Франка у Львові й зробив великий внесок у розвиток української культури.

“Щирі співчуття родині, колегам, шанувальникам. Світла памʼять світлій людині”, – зазначив Козицький. 

Як повідомив у Фейсбуці син Романа Горака Іван, похорон відбудеться 18.11.2025 о 10:00 у храмі Архистратига Михаїла (Львів, вул. Винниченка 22). Чин останнього цілування відбудеться у церкві Благовіщення о 13:30 (м. Городок, вул. Коцюбинського 5). Опісля – поховання на Городоцькому міському кладовищі (м. Городок, вул. Січових Стрільців).

Як повідомляв Укрінформ, помер поет та прозаїк Юрій Тарнавський.

Фото: photo-lviv.in.ua



Джерело

Continue Reading

Події

В Україні оголосили лауреата мистецької премії Малевича

Published

on



Лауреатом мистецької премії імені Казимира Малевича став Станіслав Туріна. Її вручили вперше після п’ятирічної перерви.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Станіслав Туріна є художником, літератором, куратором мистецьких проєктів, волонтером, співзасновником ательєнормально – майстерні для митців із синдромом Дауна та без нього.

Він народився у 1988 році в Макіївці. Живе та працює в Києві.

Станіслав закінчив кафедру скла Львівської Національної академії мистецтв. Працює у техніках скла, графіки, скульптури, вишивки та тексту.

Для нього важливими є теми спільноти, часу, простору, стосунків, мінливості, помилки, мови та слова.

Туріну на премію номінував колектив «Метод Фонд».

Читайте також: Оголосили конкурс на щорічні гранти Президента для молодих митців

Премія Малевича заснована Польським інститутом у Києві в партнерстві з Центром сучасного мистецтва «Замок Уяздовський у Варшаві», її ціль – підтримка українських митців та стала співпраця України й Польщі у сфері сучасного мистецтва.

Премія названа на честь митця Казимира Малевича, який мав польське походження та народився в Києві. Нагорода присуджується раз на два роки українським художникам і художницям віком до 45 років, незалежно від місця проживання.

Цьогоріч до конкурсу вперше змогли долучитися мистецькі об’єднання.

Премія відкрита для представників усіх мистецьких дисциплін – головне, аби їхня творчість вирізнялася якістю, оригінальністю, актуальністю та внеском у розвиток сучасного мистецтва.

До Міжнародного журі премії увійшли:

Ярослав Ґодун – голова журі, директор Польського інституту в Києві, радник-посланник Посольства Республіки Польща в Україні;

Ольга Висоцька – директорка Інституту Адама Міцкевича, культурний менеджер і політолог;

Алевтина Кахідзе – художниця, лавреатка Премії Малевича;

Саша Курмаз – митець, лауреат премії Малевича;

Анна Лазар – директорка Центру сучасного мистецтва Замок Уяздовський, кураторка, авторка текстів, перекладачка;

Данієль Музичук – директор Музею мистецтва у Лодзі, куратор низки мистецьких проєктів;

Олеся Островська-Люта – генеральна директорка «Мистецького Арсеналу»;

Тетяна Філевська – креативна директорка Українського інституту;

Моніка Шевчик – директорка галереї «Арсенал» у Білостоці, історикиня мистецтва, кураторка багатьох вистав.

У 2025 році премія Малевича повернулася через п’ять років після перерви.

Серед попередніх лауреатів: 2008 – Алевтина Кахідзе, 2010 – Стас Волязловський, 2012 – Жанна Кадирова, 2014 – Лада Наконечна, 2016 – Микита Кадан, 2018 – Іван Світличний, 2020 – Саша Курмаз.

Усі вони увійдуть до ради лауреатів та лауреаток, яка має гарантувати безперервність ініціативи.

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії імені Григорія Кочура в 2025 році став Олег Жупанський за переклад з німецької на українську мову збірки поезії Андреаса Гріфіуса «Сльози вітчизни».

Фото: Facebook/Польський інститут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.