Події
У Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»
У четвер, 1 травня, в Києві вперше з початку широкомасштабного вторгнення росіян відбудеться одноденний національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє», який збере авторів та виконавців, очільників профільних урядових інституцій, галузевих стейкхолдерів та експертів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
«У День інтелектуальної власності світ говорить про музику. Україна — про свою музику як зброю, економічну та культурну силу», – ідеться в повідомленні.
Національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє» відбудеться під патронатом Офісу Президента.
Захід пройде у межах World IP Day 2025, який Всесвітня організація інтелектуальної власності присвятила музиці IP and music: Feel the beat of IP.
Метою заходу є не лише обмінятись думками та запитаннями, а й почати діяти спільно заради розбудови української музичної індустрії та її захисту від впливу агресивної культурної та інформаційної політики Росії.
Як зауважили у МКСК, на форум-діалог запрошені, зокрема заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, заступник міністра економіки Віталій Кіндратів, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) Олена Орлюк, заступник директора (УКРНОІВІ) Владислав Білоцький, заступниця директора УКРНОІВІ Любов Майданик, представники «Культурного десанту», галузеві стейкхолдери та експерти.
Також серед учасників заходу – музиканти, композитори, представники музичної індустрії
Під час форуму-діалогу заплановані панельні обговорення:
Музична індустрія України: стан справ, виклики, стратегія. Презентація дослідження «Форсайт музичної індустрії України 2035»;
Роялті як драйвер індустрії. Спеціальний фокус — функціонування організацій колективного управління авторськими та суміжними правами в Україні;
Питання монетизації музичного продукту — як отримувати дохід та захищати права;
Як протистояти російській музичній експансії. Проблеми та рішення.
Участь у панельних дискусіях візьмуть народні депутати, керівники міністерств і департаментів, представниця України на пісенному конкурсі «Євробачення» Катерина Павленко — гурт GO-A, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, представники «Культурного десанту» — Коля Серга і Мирослав Кувалдін, очільниця УКФ Анастасія Образцова, CEO «TAVR Records» Валерій Сасковець та інші діячі музичної індустрії України.
Як зауважили в МКСК, висновки панельних дискусій стануть визначальними для законотворчої та загальнонаціональної роботи парламенту, уряду та кожного представника музичної індустрії.
Окрім цього, на учасників очікує відкрита дискусія про поточний стан визначальних складових музичної індустрії України – від критичного погляду на основні джерела доходу автора та артиста в Україні, реалій системи роялті та викликів сфери колективного управління до поточних методів захисту вітчизняної музики від російської апропріації.
«Кожна з тем – надважлива в контексті суспільного запиту на істотну частку якісного популярного українського музичного продукту, який втілює та просуває національну ідентичність і світоглядні моделі. Та найважливіше – це унікальна можливість спільно знайти шлях вирішення кожного з вразливих питань для української музичної індустрії», – наголосили у міністерстві.
Учасники форуму обговорять напрями та заходи на найближчий рік для досягнення завдань Стратегії розвитку культури в Україні до 2030, яка була схвалена урядом минулого місяця. Крім того, відбудеться обговорення змін законодавства з інтелектуальної власності, які розробляються з метою імплементації положень права ЄС для музичної сфери.
У МКСК поінформували, що охочі долучитися до події в офлайн-форматі можуть зареєструватися за посиланням та отримати запрошення з детальною інформацією про захід.
Зважаючи на те, що кількість місць обмежена, для всіх, хто не отримає запрошення долучитися в офлайн-форматі, буде надане посилання і забезпечена можливість долучитись до заходу дистанційно в рамках онлайн-трансляції з можливістю поставити своє запитання спікерам наживо.
Організаторами форуму виступають Офіс Президента, Міністерство економіки, Міністерство культури та стратегічних комунікацій та Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.
Партнери заходу – TAVR MEDIA, ГО УААСП, UAME.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій планує запустити платформу культурного відновлення для регіонів та громад.
До фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського передали керамічну композицію Василя Мельника, яку раніше активісти знайшли серед будівельного сміття.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Полтавський краєзнавчий музей у Фейсбуці.
Композиція складається з триптиха та п’яти декоративних тарелей із зображеннями Посейдона та морського світу. Під час ремонту басейну панно списали з балансу лікарні та демонтували. Після звернення громадської організації «Двіж Лаб» медзаклад дозволив забрати мистецький твір.
Колектив «Двіж Лаб» публікував в Інстаграмі інформацію, що панно знайшли серед будівельного сміття.
Авторство композиції вдалося встановити завдяки підказкам художниці-керамістки, доцентки Інни Гуржій та народного художника України, професора Олександра Левадного. Вони визначили, що її створив полтавський художник-кераміст Василь Мельник.
Василь Мельник (1928-2015) був членом Національної спілки художників України. Він працював у галузі монументальної кераміки, фарфору та декоративного мистецтва. Його твори експонувалися на міжнародних виставках у Франції, Болгарії та Польщі, а нині зберігаються в музеях Києва, Полтави та інших міст.
Як повідомляв Укрінформ, мозаїчне панно «Птаха» роботи Алли Горської і Віктора Зарецького в селі Гельмязів Черкаської області внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення.
Фото: Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського
Нідерландська письменниця українського походження Ліза Вееда заявила, що у Нідерландах досі складно позбутися наративу про Росію як “старшого брата” України.
Про це вона сказала в інтерв’ю Укрінформу.
“У Нідерландах досі складно позбутися наративу про Росію як “старшого брата” України. Також у старих книгах про Радянський Союз багато різних народів і країн помилково описані саме як “Росія”, – сказала вона.
За її словами, у Нідерландах багато говорять про власне колоніальне минуле, але майже не розглядають Росію через призму колоніалізму. Водночас історія свідчить про тривалу політику захоплення територій, зміни назв міст, переписування історії та придушення національних еліт, зокрема в Україні.
“Також, попри санкції, через різні країни й обхідні схеми до Росії і далі надходять гроші, які, окрім іншого, допомагають фінансувати її пропаганду. У Нідерландах досі недостатньо розуміють, як працює російська пропаганда, і надто часто сприймають Росію як “незбагненну” країну з особливою “російською душею”. Саме такі міфи заважають краще розуміти Україну й інші країни, які після розпаду СРСР отримали можливість самостійно розповідати правду про свою історію та свою ідентичність”, – сказала вона.
Вона також наголосила, що “є величезна нестача знань, тож разом із Франкою Гуммельс (нідерландською історикинею, журналісткою-фрилансеркою, редакторкою та письменницею, – ред.) ми тепер готуємо до виходу книгу. Вона матиме назву “За фасадом”, тому що Росія здебільшого – це красивий фасад”.
Письменниця зазначила, що “зовні в них досі є Ермітаж, усе це “Лебедине озеро” тощо. Дотепер залишається відчуття, ніби між Нідерландами та Росією існує якийсь повітряний міст. А насправді між ними – глибока прірва. Ми не знаємо України. Люди казали: “Це відстала країна. Там усі варвари”. Ні, це не так. У Києві ще у 2016 році на автобусних зупинках були точки доступу до інтернету та Wi-Fi. Це було неймовірно. У нас тоді нічого схожого не було”.
Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі прем’єр Нідерландів та президентка Європарламенту обговорили підтримку України.
В Одеському національному художньому музеї відкрили оновлений виставковий простір і експозицію грота.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Одеська міськрада у Телеграмі.
Відвідувачам представили історію палацу від кінця XVIII століття до сьогодення. Експозиційний маршрут розповідає про заснування міста, будівництво палацу та його власників – від Ольги Потоцької (Наришкіної) і родини Юревичів до Григорія Маразлі. Також в експозиції представили матеріали про виставку домоустрою 1895 року, заснування музею, Другу світову війну та наслідки ракетного удару восени 2023 року.
У музеї показали вцілілі фрагменти фасаду та інтер’єрного оздоблення палацу, пошкоджені внаслідок ракетного удару. Їх зберігають для майбутньої реставрації.
В експозиції також з’явилися 3D-моделі будівлі, які демонструють її архітектурні зміни за понад століття, та інтерактивні панелі з архівними документами, кресленнями й планами Одеси.
Окрему інсталяцію створили для тунелів і печери грота. Автори Дмитро Ерліх та Ілля Петров переосмислили підземний простір через звук. Грот свого часу створив архітектор Олександр Бернардацці за мотивами «Божественної комедії» Данте.
Екскурсії оновленим маршрутом розпочинаються 3 жовтня.
Як повідомляв Укрінформ, до фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського передали керамічну композицію Василя Мельника, яку раніше активісти знайшли серед будівельного сміття.
Фото архівне: ONFAM/Одеський національний художній музей, Facebook
-
Одеса2 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Війна1 тиждень agoЗеленський анонсував новий пакет ракет для Patriot
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі виділили 680 мільйонів допомоги на теплопостача…
-
Політика1 тиждень agoУ переговорному процесі більше немає «анкориджських домовленостей»
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкриється виставка «Свідок вічності», присвячена пам’яті жертв Бабиного Яру
-
Війна1 тиждень agoВорог використовує нову супутникову систему «Рассвет» для коригування ударів БПЛА по Києву
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїна без інтернету — це реально чи ні