Про це повідомив голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу.

За словами парламентарія, потреба в законі про евакуацію культурної спадщини виникла давно, після подій на Сумщині, Харківщині та Чернігівщині, «де постала реальна загроза втрати музейних колекцій та інших культурних цінностей, які не були своєчасно евакуйовані з зон підвищеного ризику, що регулярно зазнавали атак».

«Попри певні заходи захисту, було очевидно, що ці об’єкти не витримають прямого влучання або пожежі, спричиненої обстрілами. Водночас центральна влада не мала повноважень змусити місцеву владу евакуювати культурні цінності», – зауважив голова парламентського комітету.

Він зазначив, що є і позитивні кейси евакуації музейних експонатів без відповідного закону, наприклад з прифронтового Нікополя, де у місцевому краєзнавчому музеї зберігалася одна з найбільших у Європі колекцій холодної зброї козацької доби. «Це показовий приклад того, як у невеликому музеї може зберігатися скарб європейського рівня. Саме тому держава має забезпечити, щоб у разі загрози такі цінності своєчасно евакуювалися і зберігалися в безпечних умовах», – наголосив Потураєв.

Депутат зауважив, що головна складність під час розробки документа полягала у тому, щоб, з одного боку, забезпечити можливість оперативної евакуації, а з іншого — не порушити права місцевого самоврядування. «Зрештою це вдалося зробити: відповідні норми стали частиною комплексного законопроєкту», – заявив Потураєв.

Він додав, що документ об’єднує кілька ініціатив Міністерства культури та Державної служби з етнополітики та свободи совісті.

«Ми розуміємо, що потреба в такому законі, на жаль, не зникне найближчим часом. Водночас важливо мати можливість оперативно вивозити з небезпечних зон об’єкти, які мають високу культурну цінність. Варто також усвідомлювати, що ми часто недооцінюємо значення експонатів, які зберігаються в невеликих краєзнавчих, міських чи селищних музеях – там нерідко трапляються унікальні речі. Безумовно, важливо, щоб вони залишалися доступними для місцевих громад і приваблювали відвідувачів, але водночас їх потрібно належно захищати», – наголосив голова парламентського комітету.

Потураєв зауважив, що наразі інформація про евакуйовану кількість експонатів не підлягає розголошенню, але він сподівається, що після ухвалення парламентом законопроєкту їх кількість значно збільшиться.

Законопроєктом №14391 пропонується внести зміни до низки законів України. Зокрема, передбачається можливість ведення обліку Музейного фонду України в електронній формі, оновлення процедур ведення переліку музеїв, функціонування депозитаріїв музейних предметів та встановлення вимог до осіб, які мають право здійснювати консервацію і реставрацію музейних предметів державної частини Музейного фонду.

Документом передбачається врегулювання можливості тимчасового вивезення культурних цінностей за межі території України для тимчасового зберігання в евакуації. Пропонується визначити, що переміщення культурних цінностей державної частини Музейного фонду України здійснюється виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади у сфері музейної справи.

Крім того, пропонується можливість передачі культурних цінностей, стягнутих відповідно до законодавства про санкції, до державних музейних, бібліотечних та архівних фондів або релігійним організаціям.

Водночас законотворці пропонують повернути конкурсні процедури призначення керівників закладів культури комунальної форми власності, а також встановити особливості призначення керівників державних і комунальних закладів культури на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані.

Окрім того, законопроєктом пропонується врегулювання щодо поводження з антропологічними рештками, виявленими під час археологічних досліджень, врахування результатів таких досліджень при плануванні містобудівної діяльності.

Передбачається також запровадити механізм розпорядження майном релігійних організацій, діяльність яких припинена за рішенням суду, і порядок призначення комісії з припинення.

Як повідомляв Укрінформ, за словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – міністерки культури Тетяни Бережної, минулого року евакуйовано понад 100 тис. музейних об’єктів.

Фото Укрінформу можна купити тут.   

Про це повідомляє Euronews, передає Укрінформ.

Участь Росії у Венеційській бієнале 2026 року продовжує викликати тертя між італійськими інституціями та Брюсселем, а також глибокі розбіжності в уряді Джорджи Мелоні, пише видання.

В останні тижні група депутатів Європарламенту закликала Європейську комісію вжити термінових заходів проти відкриття російського павільйону, який залишався закритим із 2022 року. Виконавча віцепрезидентка Європейської комісії Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф «рішуче засудили» рішення керівництва бієнале у записці, опублікованій 10 березня.

Як повідомляють італійські ЗМІ, у листі, надісланому в п’ятницю Виконавчим агентством з питань освіти та культури (EACEA) президенту Бієнале П’єтранджело Буттафуоко, йдеться про те, що Європейська комісія розпочала процедуру заморожування або скасування фінансування, виділеного культурній установі.

Єврокомісія дала організації 30 днів для уточнення своєї позиції. Якщо змін не відбудеться, Бієнале ризикує втратити грант у розмірі 2 мільйонів євро, виділений до 2028 року.

Участь Росії у 61-й Міжнародній художній виставці, відкриття якої заплановано на 9 травня, вважається порушенням санкцій, пов’язаних із вторгненням в Україну. Уряд України та 22 інші країни ЄС вже висловили протест проти відкриття павільйону.

Міністр культури Італії Алессандро Джулі висловив своє несхвалення, відмовившись від відвідування Центрального павільйону на користь візиту до Львова, міста, яке постраждало від російських ударів.

З іншого боку, віцепрем’єр Маттео Сальвіні висловив рішучу незгоду з лінією Брюсселя, не заперечуючи проти участі Росії.

Президент регіону Венето Альберто Стефані назвав позицію ЄС «неприйнятною». За словами Стефані, мистецтво має «сприяти моментам культурної конфронтації, які можуть стати можливостями для наведення мостів, особливо коли офіційна дипломатія намагається знайти рішення».

Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти п’яти російських діячів культури, пов’язаних з Венеційським павільйоном, звинувачених у «виправданні агресії та поширенні пропаганди».

Серед тих, хто потрапив під санкції, – Анастасія Карнєєва, комісарка павільйону та дочка заступника генерального директора «Ростеха»; Михаїл Швидкой, спеціальний представник з питань культурного співробітництва, звинувачений у бажанні використати Бієнале, щоб показати, що російська культура не є ізольованою; Валерія Олійник та Артем Ніколаєв, яких санкціонували за поїздку до окупованого Криму; Ілля Татаков, звинувачений в участі у зйомках пропагандистського фільму в Донецькій області.

Санкції включають економічні обмеження, заборону на в’їзд до України, а також припинення культурного обміну та наукової співпраці.

Фото: freepik.com

На цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення», який пройде у Відні у середині травня, будуть дозволені лише вогнестійкі прапори. Окрім квитків, шанувальникам також треба буде пред’явити сертифікати на прапори.