Події
У Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»
У четвер, 1 травня, в Києві вперше з початку широкомасштабного вторгнення росіян відбудеться одноденний національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє», який збере авторів та виконавців, очільників профільних урядових інституцій, галузевих стейкхолдерів та експертів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
«У День інтелектуальної власності світ говорить про музику. Україна — про свою музику як зброю, економічну та культурну силу», – ідеться в повідомленні.
Національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє» відбудеться під патронатом Офісу Президента.
Захід пройде у межах World IP Day 2025, який Всесвітня організація інтелектуальної власності присвятила музиці IP and music: Feel the beat of IP.
Метою заходу є не лише обмінятись думками та запитаннями, а й почати діяти спільно заради розбудови української музичної індустрії та її захисту від впливу агресивної культурної та інформаційної політики Росії.
Як зауважили у МКСК, на форум-діалог запрошені, зокрема заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, заступник міністра економіки Віталій Кіндратів, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) Олена Орлюк, заступник директора (УКРНОІВІ) Владислав Білоцький, заступниця директора УКРНОІВІ Любов Майданик, представники «Культурного десанту», галузеві стейкхолдери та експерти.
Також серед учасників заходу – музиканти, композитори, представники музичної індустрії
Під час форуму-діалогу заплановані панельні обговорення:
Музична індустрія України: стан справ, виклики, стратегія. Презентація дослідження «Форсайт музичної індустрії України 2035»;
Роялті як драйвер індустрії. Спеціальний фокус — функціонування організацій колективного управління авторськими та суміжними правами в Україні;
Питання монетизації музичного продукту — як отримувати дохід та захищати права;
Як протистояти російській музичній експансії. Проблеми та рішення.
Участь у панельних дискусіях візьмуть народні депутати, керівники міністерств і департаментів, представниця України на пісенному конкурсі «Євробачення» Катерина Павленко — гурт GO-A, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, представники «Культурного десанту» — Коля Серга і Мирослав Кувалдін, очільниця УКФ Анастасія Образцова, CEO «TAVR Records» Валерій Сасковець та інші діячі музичної індустрії України.
Як зауважили в МКСК, висновки панельних дискусій стануть визначальними для законотворчої та загальнонаціональної роботи парламенту, уряду та кожного представника музичної індустрії.
Окрім цього, на учасників очікує відкрита дискусія про поточний стан визначальних складових музичної індустрії України – від критичного погляду на основні джерела доходу автора та артиста в Україні, реалій системи роялті та викликів сфери колективного управління до поточних методів захисту вітчизняної музики від російської апропріації.
«Кожна з тем – надважлива в контексті суспільного запиту на істотну частку якісного популярного українського музичного продукту, який втілює та просуває національну ідентичність і світоглядні моделі. Та найважливіше – це унікальна можливість спільно знайти шлях вирішення кожного з вразливих питань для української музичної індустрії», – наголосили у міністерстві.
Учасники форуму обговорять напрями та заходи на найближчий рік для досягнення завдань Стратегії розвитку культури в Україні до 2030, яка була схвалена урядом минулого місяця. Крім того, відбудеться обговорення змін законодавства з інтелектуальної власності, які розробляються з метою імплементації положень права ЄС для музичної сфери.
У МКСК поінформували, що охочі долучитися до події в офлайн-форматі можуть зареєструватися за посиланням та отримати запрошення з детальною інформацією про захід.
Зважаючи на те, що кількість місць обмежена, для всіх, хто не отримає запрошення долучитися в офлайн-форматі, буде надане посилання і забезпечена можливість долучитись до заходу дистанційно в рамках онлайн-трансляції з можливістю поставити своє запитання спікерам наживо.
Організаторами форуму виступають Офіс Президента, Міністерство економіки, Міністерство культури та стратегічних комунікацій та Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.
Партнери заходу – TAVR MEDIA, ГО УААСП, UAME.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій планує запустити платформу культурного відновлення для регіонів та громад.
Лавреаткою премії імені Леся Курбаса у 2026 році стала режисерка Ніна Хижна за танцювальну виставу «Тут буде сад» із використанням жестової мови за мотивами текстів Олівії Ленґ.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти за результатами засідання Комітету з присудження премії.
«Цьогоріч члени Комітету ретельно розглянули 19 заявок, які надійшли до Держмистецтв від театрів державної, комунальної сфери та приватного сектору, і шляхом відкритого голосування визначили переможця. У творчому змаганні зійшлися митці з дуже різними, подекуди навіть полярними художніми рішеннями», – ідеться в повідомленні.
Ніна Хижна – режисерка та акторка альтернативного незалежного театру «Нафта», заснованого у Харкові у 2018 році. Працює з такими темами, як політичне тіло, війна, безпека, екологія та дбайливість.
Також члени комітету серед претендентів відзначили високий рівень професійної майстерності Дмитра Некрасова «Тіні забутих предків» (Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна) та Станіслава Іванова «Наш клас» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка), які, на жаль, не набрали необхідної кількості голосів.
У Держмистецтв принагідно нагадали, що цього року українська театральна спільнота відзначає 30-річчя з моменту першого вручення премії імені Леся Курбаса, яка стала одним із ключових знаків професійного визнання у сфері театрального мистецтва, символом сміливого мислення та художнього пошуку.
Ця державна нагорода була заснована для вшанування митців, які успадковують традиції українського авангарду та впроваджують новітні естетичні форми в сучасному театрі.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році лавреатом премії імені Леся Курбаса став режисер Дмитро Захоженко за виставу «Птахи».
Фото: Олександр Осіпов, зі сторінки Театр «Нафта»
Як передає Укрінформ, про це повідомляє неурядова організація PEN Ukraine.
“Основний акцент робіт — шлях від цивільного фотографа, який фіксує наслідки війни, до мобілізації та погляду на війну вже як військового”, – зазначили в Українському ПЕН.
“Перехідний стан” — це серія фоторобіт, яку Костянтин відзняв за період повномасштабного вторгнення. Спершу в експедиціях деокупованою Сіверщиною, Слобожанщиною та Донеччиною. Згодом у ролі штаб-сержанта морської піхоти, де Гузенко фіксував службу морпіхів на різних напрямках: від Миколаївської до Херсонської і Донецької областей.
Виставка є продовженням авторського фотопроєкту Гузенка “Як ми готуємося до війни”, яку фотограф почав ще на початку повномасштабного російського вторгнення.
Проєкт мав розповісти про трансформацію, яку проживає людина від моменту ухвалення рішення про мобілізацію до вступу у військо.
Першим героєм проєкту став український художник Богдан Бунчак.
Як зауважили в ПЕН, Гузенко не встиг закінчити власний проєкт, виставка “Перехідний стан” має на меті зібрати ці роботи в цілісну історію.
“У своїх роботах Костянтин фіксував вплив російсько-української війни на природу, український ландшафт, міста та спільноти. Особливий акцент робив на історіях героїв: від харківських волонтерів до мешканців деокупованих територій та побратимів з морської піхоти”, – зазначили в ПЕН.
“Для того, щоби війна не була сприйнята якось легковажно. Та щоби нащадки, родичі, близькі бачили своїх людей під час виконання, після виконання бойових завдань”, — відповідав Костянтин в інтерв’ю для UAPP про мотивацію та цінність знімати військових.
Виконавчий директор Українського ПЕН Максим Ситніков та заступниця директора Ганна Устинова підкреслили, що для спільноти громадської організації є дуже цінним стати майданчиком для робіт Гузенка.
“Костя — наш добрий друг, він фотографував багато заходів у просторі ПЕН. А ще разом із нашою командою у 2023 році Костя документував перебування в Україні перших делегацій іноземних авторів у межах ініціативи In Solidarity with Ukraine. Під час тих візитів ми щодня проводили разом не менше десяти годин, переїжджаючи з місця на місце у ПЕН-бусі. Тоді у групи — багато в чому завдяки Кості — формувалось тепле відчуття своєї зграї. Дякуємо, друже, за твій талант, почуття гумору та чуйність”, – зазначили керівники Українського ПЕН.
Відкриття виставки відбудеться під час літературно-музичного квартирника ПЕН.
Вхід за попередньою реєстрацією.
Адреса простору PEN Ukraine: метро “Контрактова площа”, вул. Лук’янівська, 14а.
Виставка експонуватиметься протягом березня-квітня під час подій у просторі PEN Ukraine.
Як повідомляв Укрінформ, фотограф, медіапродюсер, учасник проєкту Ukraїner Костянтин Гузенко загинув на фронті 2 листопада 2025 року.
У Миколаєві відкрилася ексклюзивна фотовиставка “Війна в об’єктиві”, присвячена військовим кореспондентам. На виставці представлені 40 фоторобіт 12 авторів, серед яких офіцери відділень комунікацій різних військових підрозділів. Один із них – Костянтин Гузенко.
Фото: Фейсбук-сторінка Bogdan Logvynenko
З нагоди четвертої річниці від початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну в посольстві Франції в Анкарі відбулася панельна дискусія щодо української культури під час війни, як одного з важливих елементів національної стійкості.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
“На окупованих територіях російські війська насильно позбавляють мешканців їхньої ідентичності та культури. Тих, хто чинить опір, знищують. Дітей забирають із сімей, щоб їх усиновили російські сім’ї, а молодих чоловіків насильно залучають до війни проти власних громадян. Все це ретельно задокументовано, але ця реальність менш помітна, ніж шквал ракет, що летять на Київ”, – наголосила у вступному слові колишня посолка Франції в Україні, нині – посолка Франції в Туреччині Ізабель Дюмон.
Присутні наголосили на тому, що українські митці є невід’ємною складовою національної стійкості, а також міжнародної безпеки, бо прийняття знищення культури веде до прийняття знищення держав. У той час, як Росія на тимчасово окупованих територіях намагається знищити ідентичність і переписати історію, діячі української культури фіксують правду, зберігають пам’ять про загиблих, сприяють моральній стійкості у найскладніші часи та історичній тяглості поколінь.
“Імперії завжди більше бояться культури, ніж армій. Армія захищає територію, але культура захищає зміст. Українські митці стали голосом опору. Коли театри руйнувалися, актори виступали в бомбосховищах. Коли ворог намагався переписати нашу історію, письменники писали її заново – чесно, болісно та правдиво. У найпохмуріші моменти музика рятувала українців”, – підкреслив на початку заходу посол України в Туреччині Наріман Джелялов.
Дипломат наголосив, що українська культура витримає всі випробування, бо вона народилася з боротьби та свободи.
Присутні вшанували загиблих внаслідок російської агресії за свободу на незалежність України хвилиною мовчання.
У панельній дискусії “Українські митці перед обличчям війни” взяли участь українські митці і військовослужбовці ЗСУ, зокрема, поетеса Ярина Чорногуз та кобзар Тарас Компаніченко.
“Поезія для мене – це спосіб бути свідком і говорити про найважливіше, говорити правду, говорити про життя. Поезія – це спосіб зберегти пам’ять передусім про тих, хто загинув у боях. На війні мова моїх віршів стала прямішою, менш метафоричною, більш болючою. Бути воїном і митцем – для України природно, але ми ніколи цього не хотіли”, – зазначила під час дискусії поетеса, активістка, бойова медикиня, розвідниця, лавреатка Національної премії України Тараса Шевченка Ярина Чорногуз.
За її словами, поезія допомагає їй зберігати зв’язок із цивільним суспільством, доносити правду про війну як українській авдиторії, так і міжнародній спільноті.
“Війна змінила мене, вона загострила почуття відповідальності та справедливості. Коли пішов у військо, мені не хотіли давати зброю, говорячи, що моя зброя – це бандура, і я заплакав. Тоді й виникло питання: чи має право співати героїчних пісень, закликати когось до боротьби, до жертви своїм життям за Україну той, хто не є військовим і не має зброї в руках”, – підкреслив на панелі композитор, кобзар, бандурист, лідер музичного гурту “Хорея козацька” Тарас Компаніченко.
За його словами, виконання ним історичних пісень – це акт тяглості поколінь й свідчення давньої історії України, бо стародавні, лицарські, літургійні та історичні пісні працюють як «артефакти нашого буття», носії моральних і етичних смислів.
Лідер музичного гурту “Хорея козацька” Тарас Компаніченко та посолка Франції в Туреччині Ізабель Дюмон виконали спільно ліричну пісню “Забудь мене”. Поетка Ярина Чорногуз продекламувала власну поезію в перекладі англійською мовою. Також було продемонстровано фільм «Культура vs війна. Антитіла».
Як повідомляв Укрінформ, у столиці Туреччини на мітингу до четвертих роковин початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну розгорнули 170-метровий прапор України із зображеннями облич захисників, які перебувають у російському полоні або зникли безвісти.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза
-
Усі новини1 тиждень agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Одеса1 тиждень agoВибух авто в Одесі — затримали підозрюваного
-
Політика1 тиждень agoЯкщо Росія не припиняє вторгнення, то обсяг допомоги мав би тільки зростати
-
Усі новини1 тиждень agoексперт назвав прості дії (фото)
-
Події7 днів agoУ Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка