Події
У Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»
У четвер, 1 травня, в Києві вперше з початку широкомасштабного вторгнення росіян відбудеться одноденний національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє», який збере авторів та виконавців, очільників профільних урядових інституцій, галузевих стейкхолдерів та експертів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
«У День інтелектуальної власності світ говорить про музику. Україна — про свою музику як зброю, економічну та культурну силу», – ідеться в повідомленні.
Національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє» відбудеться під патронатом Офісу Президента.
Захід пройде у межах World IP Day 2025, який Всесвітня організація інтелектуальної власності присвятила музиці IP and music: Feel the beat of IP.
Метою заходу є не лише обмінятись думками та запитаннями, а й почати діяти спільно заради розбудови української музичної індустрії та її захисту від впливу агресивної культурної та інформаційної політики Росії.
Як зауважили у МКСК, на форум-діалог запрошені, зокрема заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, заступник міністра економіки Віталій Кіндратів, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) Олена Орлюк, заступник директора (УКРНОІВІ) Владислав Білоцький, заступниця директора УКРНОІВІ Любов Майданик, представники «Культурного десанту», галузеві стейкхолдери та експерти.
Також серед учасників заходу – музиканти, композитори, представники музичної індустрії
Під час форуму-діалогу заплановані панельні обговорення:
Музична індустрія України: стан справ, виклики, стратегія. Презентація дослідження «Форсайт музичної індустрії України 2035»;
Роялті як драйвер індустрії. Спеціальний фокус — функціонування організацій колективного управління авторськими та суміжними правами в Україні;
Питання монетизації музичного продукту — як отримувати дохід та захищати права;
Як протистояти російській музичній експансії. Проблеми та рішення.
Участь у панельних дискусіях візьмуть народні депутати, керівники міністерств і департаментів, представниця України на пісенному конкурсі «Євробачення» Катерина Павленко — гурт GO-A, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, представники «Культурного десанту» — Коля Серга і Мирослав Кувалдін, очільниця УКФ Анастасія Образцова, CEO «TAVR Records» Валерій Сасковець та інші діячі музичної індустрії України.
Як зауважили в МКСК, висновки панельних дискусій стануть визначальними для законотворчої та загальнонаціональної роботи парламенту, уряду та кожного представника музичної індустрії.
Окрім цього, на учасників очікує відкрита дискусія про поточний стан визначальних складових музичної індустрії України – від критичного погляду на основні джерела доходу автора та артиста в Україні, реалій системи роялті та викликів сфери колективного управління до поточних методів захисту вітчизняної музики від російської апропріації.
«Кожна з тем – надважлива в контексті суспільного запиту на істотну частку якісного популярного українського музичного продукту, який втілює та просуває національну ідентичність і світоглядні моделі. Та найважливіше – це унікальна можливість спільно знайти шлях вирішення кожного з вразливих питань для української музичної індустрії», – наголосили у міністерстві.
Учасники форуму обговорять напрями та заходи на найближчий рік для досягнення завдань Стратегії розвитку культури в Україні до 2030, яка була схвалена урядом минулого місяця. Крім того, відбудеться обговорення змін законодавства з інтелектуальної власності, які розробляються з метою імплементації положень права ЄС для музичної сфери.
У МКСК поінформували, що охочі долучитися до події в офлайн-форматі можуть зареєструватися за посиланням та отримати запрошення з детальною інформацією про захід.
Зважаючи на те, що кількість місць обмежена, для всіх, хто не отримає запрошення долучитися в офлайн-форматі, буде надане посилання і забезпечена можливість долучитись до заходу дистанційно в рамках онлайн-трансляції з можливістю поставити своє запитання спікерам наживо.
Організаторами форуму виступають Офіс Президента, Міністерство економіки, Міністерство культури та стратегічних комунікацій та Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.
Партнери заходу – TAVR MEDIA, ГО УААСП, UAME.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій планує запустити платформу культурного відновлення для регіонів та громад.
Події
Росія пошкодила в Україні 1723 пам’ятки та понад 2500 об’єктів культурної інфраструктури
Росіяни пошкодили в Україні 1723 пам’ятки культурної спадщини, 2524 об’єкти культурної інфраструктури постраждали.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
“Станом на початок квітня 2026 року через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1723 пам’ятки культурної спадщини та 2524 об’єкти культурної інфраструктури. Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 159 мають статус національного значення, 1403 — місцевого, 161 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 45 пам’яток культурної спадщини”, – йдеться у повідомленні.
Загалом пошкодження зафіксовано у 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки в Харківській області — 349, Херсонській — 302, Одеській — 200, Донецькій — 195, Київській області та м. Києві — 173.
Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2524 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 518 — повністю знищено.
Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.
Загалом постраждали:
- клубні заклади – 1245;
- бібліотеки – 872;
- заклади мистецької освіти – 191;
- музеї та галереї – 139;
- театри, кінотеатри та філармонії – 52;
- парки, зоопарки – 11;
- заповідники – 9;
- цирки – 4;
- кіностудія у м. Києві.
Руйнування зафіксовані у 341 територіальній громаді по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (38 ТГ), Харківської (34 ТГ), Чернігівської (34 ТГ), Запорізької (31 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (23 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.
Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди виділяють 1 млн євро на підтримку сектору культури через Український фонд культурної спадщини.
Події
До Держреєстру нерухомих пам’яток внесли церкву в Дружківці та пам’ятки Святогірської лаври
Кабінет міністрів з ініціативи Міністерства культури вніс 13 об’єктів культурної спадщини національного значення в Донецькій області до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
«До Державного реєстру вже внесено 34 333 об’єкти культурної спадщини, з яких 2 710 мають національне значення. Внесення об’єктів до Реєстру допомагає зберегти їх та привертає додаткову увагу до їх захисту. Росіяни постійно намагаються знищити наші пам’ятки, тому держава посилює їхню охорону та підкреслює необхідність дотримання норм міжнародного гуманітарного права», — сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Свято-Миколаївська церква у Дружківці стала важливим елементом формування архітектурного образу міста. Вона є акцентом центральної вулиці та домінантою навколишньої забудови.
Святогірський Успенський монастир — один із найдавніших духовних комплексів на сході України. За переказами, ще у IX столітті тут проповідували святі Кирило і Мефодій. У Іпатіївському літописі згадується, що у 1111 році місцеві християни зустрічали тут князя Володимира Мономаха.
Перша письмова згадка про монастир датується 1526 роком, хоча дослідники вважають, що печерний монастир існував значно раніше — ще до Хрещення Русі. Спочатку монастир розміщувався у печерах, які утворювали складний багаторівневий комплекс. Згодом з’явилися наземні храми, зокрема Свято-Успенська соборна церква та Петропавлівська церква.
Сьогодні монастирський комплекс розташований вздовж берега річки біля підніжжя крейдяної гори, яку пронизують печери та келії. Окремо на уступі гори стоїть Свято-Миколаївська церква.
Як повідомлялося, Мінкульт разом з обласними та Київською міською державними (військовими) адміністраціями системно оновлює дані про пам’ятки, які раніше входили до Списку пам’ятників архітектури УРСР. Фахівці уточнюють назви, датування та місцезнаходження об’єктів, щоб сформувати актуальну і точну базу культурної спадщини.
Фото: Denis Vitchenko/wikipedia.org
Події
В галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”
В галереї #ARTODESSA Літнього театру Міського саду триває персональна виставка живопису Ігоря Варєшкіна “Одеській палімпсест”. У проекті представлено серію міських пейзажів, виконаних за кілька років творчої діяльності художника.
У творах Ігоря Варєшкіна, відомого своїми одеськими пейзажами ще з початку 90-х років минулого століття, наше місто цього разу постає у меланхолійному, зворушливому образі. Обриси старих будинків, тихі вулички з самотніми фігурами перехожих та силуетами дерев, випромінюють спокій та позачасову суть Одеси.
Автор розмірковує: «Місто для мене не лише вулиці та провулки, це жива пам’ять, нашарування часу В своїх роботах я намагаюсь передати дух місця, те, що римляни називали genius loci — геній місця. Одеса для мене постає як палімпсест: місто, в якому кожен новий шар не стирає попередній, а лише частково його приховує, дозволяючи минулому проступати крізь сьогоденне. Це погляд на місто ніби крізь вікно в потойбіччя, де реальність межує з пам’яттю, а архітектура стає метафорою людської присутності. Я не пишу «види» Одеси, не займаюся «краєзнавством», у роботах мене цікавить не зовнішні ознаки міста, а його образ, той невидимий шар, який формує характер місця. Я пишу фасади будівель, як портрети людей. Вони мають свій характер, свою біографію, свої зморшки часу. Мені важливо створити портрет міста, як середовище проживання, яке створила людина, в якій вона живе і середовище яке в великій мірі форматує саму людину. Я намагаюсь, щоби в роботах Одеса поставала не як туристичний образ і не як документальна топографія, а як внутрішній портрет міста — міста як стану, як відчуття, як живої сутності».
Вхід вільний.
Галерея працює кожного дня з 14:00-19:00. Понеділок вихідний.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Суспільство6 днів agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Події1 тиждень agoПремія Лисенка назвала лавреатів
-
Війна1 тиждень agoРосія проводить приховану примусову мобілізацію на тлі величезних втрат на війні в Україні
-
Економіка1 тиждень agoЦіни на бензин і дизель — скільки доведеться платити 1 квітня
