Події
У Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»
У четвер, 1 травня, в Києві вперше з початку широкомасштабного вторгнення росіян відбудеться одноденний національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє», який збере авторів та виконавців, очільників профільних урядових інституцій, галузевих стейкхолдерів та експертів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
«У День інтелектуальної власності світ говорить про музику. Україна — про свою музику як зброю, економічну та культурну силу», – ідеться в повідомленні.
Національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє» відбудеться під патронатом Офісу Президента.
Захід пройде у межах World IP Day 2025, який Всесвітня організація інтелектуальної власності присвятила музиці IP and music: Feel the beat of IP.
Метою заходу є не лише обмінятись думками та запитаннями, а й почати діяти спільно заради розбудови української музичної індустрії та її захисту від впливу агресивної культурної та інформаційної політики Росії.
Як зауважили у МКСК, на форум-діалог запрошені, зокрема заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, заступник міністра економіки Віталій Кіндратів, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) Олена Орлюк, заступник директора (УКРНОІВІ) Владислав Білоцький, заступниця директора УКРНОІВІ Любов Майданик, представники «Культурного десанту», галузеві стейкхолдери та експерти.
Також серед учасників заходу – музиканти, композитори, представники музичної індустрії
Під час форуму-діалогу заплановані панельні обговорення:
Музична індустрія України: стан справ, виклики, стратегія. Презентація дослідження «Форсайт музичної індустрії України 2035»;
Роялті як драйвер індустрії. Спеціальний фокус — функціонування організацій колективного управління авторськими та суміжними правами в Україні;
Питання монетизації музичного продукту — як отримувати дохід та захищати права;
Як протистояти російській музичній експансії. Проблеми та рішення.
Участь у панельних дискусіях візьмуть народні депутати, керівники міністерств і департаментів, представниця України на пісенному конкурсі «Євробачення» Катерина Павленко — гурт GO-A, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, представники «Культурного десанту» — Коля Серга і Мирослав Кувалдін, очільниця УКФ Анастасія Образцова, CEO «TAVR Records» Валерій Сасковець та інші діячі музичної індустрії України.
Як зауважили в МКСК, висновки панельних дискусій стануть визначальними для законотворчої та загальнонаціональної роботи парламенту, уряду та кожного представника музичної індустрії.
Окрім цього, на учасників очікує відкрита дискусія про поточний стан визначальних складових музичної індустрії України – від критичного погляду на основні джерела доходу автора та артиста в Україні, реалій системи роялті та викликів сфери колективного управління до поточних методів захисту вітчизняної музики від російської апропріації.
«Кожна з тем – надважлива в контексті суспільного запиту на істотну частку якісного популярного українського музичного продукту, який втілює та просуває національну ідентичність і світоглядні моделі. Та найважливіше – це унікальна можливість спільно знайти шлях вирішення кожного з вразливих питань для української музичної індустрії», – наголосили у міністерстві.
Учасники форуму обговорять напрями та заходи на найближчий рік для досягнення завдань Стратегії розвитку культури в Україні до 2030, яка була схвалена урядом минулого місяця. Крім того, відбудеться обговорення змін законодавства з інтелектуальної власності, які розробляються з метою імплементації положень права ЄС для музичної сфери.
У МКСК поінформували, що охочі долучитися до події в офлайн-форматі можуть зареєструватися за посиланням та отримати запрошення з детальною інформацією про захід.
Зважаючи на те, що кількість місць обмежена, для всіх, хто не отримає запрошення долучитися в офлайн-форматі, буде надане посилання і забезпечена можливість долучитись до заходу дистанційно в рамках онлайн-трансляції з можливістю поставити своє запитання спікерам наживо.
Організаторами форуму виступають Офіс Президента, Міністерство економіки, Міністерство культури та стратегічних комунікацій та Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.
Партнери заходу – TAVR MEDIA, ГО УААСП, UAME.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій планує запустити платформу культурного відновлення для регіонів та громад.
Визначили переможців всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2025».
Про це повідомляється на сайті конкурсу, передає Укрінформ.
Номінація «Хрестоматія»
«Художня класика»:
- Іван Багряний. Тигролови. Ілюстратор Денис Темний; Іван Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я. Ілюстраторка Валерія Ляшенко; Валер’ян Підмогильний. Місто. Ілюстратор Максим Павлюк; Леся Українка. Лісова пісня. Ілюстраторка Поліна Дорошенко; Тарас Шевченко. Катерина. Ілюстратор Микола Толмачов. – К.: Основи, 264+176+272+152+40 с. (о+п);
- Галина Журба. Доктор Качіоні; Іван Нечуй-Левицький. Над Чорним морем; Михайло Грушевський. Під зоряним небом; Олена Пчілка. Маскарад. – Х.: Віват, 320+352+336+528 с.
«Життєписи»:
- В’ячеслав Брюховецький. Віктор Петров у двобої з Левіафаном: біографічні розвідки й літературознавчі констатації. – К.: Дух і Літера, 592 с.
«Літературознавство / критика»:
- Історія української літератури у 12 томах. Т.9. Література кінця ХІХ – початку ХХ століття (1890–1910-ті роки). У 2 книгах; Т.12. Література після 1991 року. – К.: Інститут літератури НАНУ; Наукова думка, 763+774+1008 с.
Номінація «Красне письменство»
«Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія»:
- Марія Матіос. Жінці можна довіряти. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 640 с.
«Жанрова література»:
- Василь Шкляр. Рік Шершня. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 496 с.
«Сучасна зарубіжна проза / есеїстика / драматургія»:
- Ласло Красногоркаї. Меланхолія опору. – К.: Комора, 416 с.
«Поезія / афористика»:
- Ярина Чорногуз. Нічийний шафран. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 96 с.
Номінація «Софія»
«Філософія / антропологія / психологія»:
- Маркус Вілашек. Кант. Революція мислення. – К.: Темпора, 464 с.
«Політологія / соціологія / культурологія»:
- Юрґен Бравер, Губерт ван Тейлл. Замки, битви й авіабомби. Як економічна теорія тлумачить військову історію. – К: Ніка-Центр, 456 с.
Номінація «Минувшина»
«Популярні видання / історична публіцистика»:
- Сергій Плохій. Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 224 с;
- Пітер Померанцев. Як виграти інформаційну війну. Пропагандист, який перехитрив Гітлера. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 400 с.
«Дослідження / документи»:
- Радомир Мокрик. Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії. – Л.: Локальна історія, 432 с.
«Біографії / мемуари»:
- Володимир В’ятрович. Генерал Кук. Біографія покоління УПА. – Х.: Віват, 944 с.
Номінація «Обрії»
«Науково-популярна література»:
- Джим Голт. Чому існує світ? Екзистенційний детектив. – Л.: Контур, 382 с;
- Анна Євгенія Янченко. 29 століть. Віднайдена історія вина в Україні. – Х.: Віват, 272 с.
«Бізнес / економіка / успіх»:
- Ендрю Шонфілд. Повоєнна економіка: історія європейських економічних див. –К.: Наш Формат, 528 с.
«Публіцистика / сучасні мемуари»:
- Валерій Залужний. Моя війна. – Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 248 с.
«Спеціальна й адаптаційна література / стиль життя»:
- Олег Однороженко, Валерій Поцелуйко, Олексій Руденко, Олексій Шереметьєв. Inhocsignovinces.Історія підрозділів сухопутних військ Збройних сил України в знаках і символах. – Х.: Фоліо, 397 с.
Номінація «Дитяче свято»
«Книжки для малечі»:
- Романа Романішин, Андрій Лесів. З півслова. Про спілкування та розуміння одне одного. – Л.: Видавництво Старого Лева, 128 с.
«Література для молодших школярів»:
- Френк Баум / Іван Сулима. Чарівник країни Оз. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 120 с.
«Література для школярів середніх класів та підлітків»:
- Катя Штанко. Вершники дощу. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 416 с.
«Нонфікшн»:
- Наталія Савчук. Тато мій Петлюра. – Тернопіль: Богдан, 56 с.
Номінація «Візитівка»
«Малярство / фотографія / пластика»:
- Френсіс Архипенко-Ґрей. Моє життя з Олександром Архипенком. – К.: Дух і Літера, 216 с.
- Марчела Можина. Ніл Хасевич. – К.: Projector Publishing, 280 с.
«Архітектура / місто / дизайн»:
- Андрій Пучков. Український архітектурний стиль. Візії, модуси, століття. – К.: Родовід, 276 с.
- Михайло Бокотей. Студійне скло в Україні. – К.: ArtHuss, 360 с.
«Кіно / театр / музика / мистецька культурологія»:
- Аль Пачіно. Сонні-бой. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 362 с.
- Станіслав Цалик. Коли кролик з’їв сценарій та інші епізоди з історії українського кіно. – Х.: Фоліо, 416 с.
«Етнографія / історія повсякдення / мандри»:
- Єва Райська. Бахтало. Історії українських ромів. – Брустури: Дискурсус, 192 с.
Як повідомляв Укрінформ, премія книжкових блогерів від фестивалю «Книжкова країна» оголосила короткі списки.
Фото: pixabay.com
Видання Forbes.Ukraine оприлюднило перелік бестселерів українських авторів-військовослужбовців, що мали найбільші продажі протягом 2022-2025 років.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Для формування переліку, у Forbes звернулися до 24 видавництв із проханням дати інформацію про їхні пʼятірки книг, написані українськими військовими та ветеранами. На запит дали відповідь 14 видавців – “Ранок”, “Фоліо”, Vivat, “Видавництво Старого Лева”, Bookchef, “Наш Формат”, “РМ”, “Лабораторія”, “Фабула”, Nebo Booklab Publishing, “Видавництво 21”, “Апріорі” та “Вавилонська бібліотека”.
Окрім того, використовували дані з відповідей видавців на попередні запити Forbes і публічної інформації від авторів, а також інформацію, зібрану в матеріалі Читомо “25 українських романів сучасних письменників, які українці найбільше читали”.
До десятки найпопулярніших книжок авторів-військових увійшли:
- “Я бачу, вас цікавить пітьма” Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Танці з кістками” Андрія Семʼянківа, “Віхола”;
- “Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР” Вахтанга Капіані, Vivat;
- “Гемінґвей нічого не знає” Артура Дроня, Видавництво Старого Лева;
- “Динамо Харків” Сергія Жадана, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА;
- “Моя війна” Валерія Залужного, “Вавилонська бібліотека”;
- “Білий попіл”, Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Книга Еміля”, Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Танець недоумка”, Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Вірші з бійниці” Максима Кривцова”, “Наш Формат”.
Як повідомляв Укрінформ, вистава “Я бачу, вас цікавить пітьма” режисера Максима Голенка, створена в копродукції незалежного Дикого театру та Національного театру імені Марії Заньковецької вирушила в тур по чотирнадцяти містах України.
Лавреаткою премії імені Леся Курбаса у 2026 році стала режисерка Ніна Хижна за танцювальну виставу «Тут буде сад» із використанням жестової мови за мотивами текстів Олівії Ленґ.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти за результатами засідання Комітету з присудження премії.
«Цьогоріч члени Комітету ретельно розглянули 19 заявок, які надійшли до Держмистецтв від театрів державної, комунальної сфери та приватного сектору, і шляхом відкритого голосування визначили переможця. У творчому змаганні зійшлися митці з дуже різними, подекуди навіть полярними художніми рішеннями», – ідеться в повідомленні.
Ніна Хижна – режисерка та акторка альтернативного незалежного театру «Нафта», заснованого у Харкові у 2018 році. Працює з такими темами, як політичне тіло, війна, безпека, екологія та дбайливість.
Також члени комітету серед претендентів відзначили високий рівень професійної майстерності Дмитра Некрасова «Тіні забутих предків» (Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна) та Станіслава Іванова «Наш клас» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка), які, на жаль, не набрали необхідної кількості голосів.
У Держмистецтв принагідно нагадали, що цього року українська театральна спільнота відзначає 30-річчя з моменту першого вручення премії імені Леся Курбаса, яка стала одним із ключових знаків професійного визнання у сфері театрального мистецтва, символом сміливого мислення та художнього пошуку.
Ця державна нагорода була заснована для вшанування митців, які успадковують традиції українського авангарду та впроваджують новітні естетичні форми в сучасному театрі.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році лавреатом премії імені Леся Курбаса став режисер Дмитро Захоженко за виставу «Птахи».
Фото: Олександр Осіпов, зі сторінки Театр «Нафта»
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Усі новини1 тиждень agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза
-
Суспільство1 тиждень agoМинулого місяця вразливі родини Одеси отримали 62 млн грн міжнародної допомоги
-
Війна5 днів agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса1 тиждень ago
Вибух авто в Одесі — затримали підозрюваного
-
Політика1 тиждень agoЯкщо Росія не припиняє вторгнення, то обсяг допомоги мав би тільки зростати