Концерт відбувся 26 жовтня у залі пленарних засідань Палацу Європи, напередодні початку сесії, передає кореспондент Укрінформу.

«Україна залишатиметься найвищим пріоритетом Конгресу стільки, скільки буде потрібно, зокрема й у питанні притягнення Російської Федерації до відповідальності за злочини агресії», – заявила президентка Конгресу Гунн Маріт Хельгесен.

Вона відзначила значення бандури як символу української культурної спадщини та здатність музики об’єднувати людей через традиції й універсальну мову мистецтва.

Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький наголосив, що виступ колективу є свідченням життєздатності української культури.

«У самому серці Ради Європи ви почуєте голос України – давньої, могутньої, вільної нації, сповненої життя. Упродовж століть українська пісня та традиції кобзарства й бандурного мистецтва передавали від покоління до покоління історію свободи, гідності, любові та спротиву», – сказав дипломат.

За його словами, сьогодні Росія знову намагається знищити українську незалежність та стерти національну ідентичність, однак українські пісні продовжують лунати попри атаки на міста й культуру.

Нагадаємо, капела бандуристів імені Георгія Майбороди була заснована у 1918 році в період боротьби України за державність, цьогоріч вона відзначає 108-річчя. Її художній керівник і головний диригент – Юрій Курач.

Концерт спільно організували Постійне представництво України при Раді Європи та асоціація Promo Ukraina.

Сесія Конгресу місцевих та регіональних влад триватиме в Страсбурзі 27-29 жовтня. У її програмі дебати про російську агресію та фінансування відновлення нашої країни, участь у яких візьмуть міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін та керуючий Банком розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі. Конгрес також розгляне проєкт декларації щодо посилення російських атак на Україну.

Як повідомляв Укрінформ, Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи очолила Гунн-Маріт Гельгесен.

Фото: Лідія Таран / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут 

Як передає Укрінформ, про це його колеги з Театру на Печерську повідомили у Фейсбуці.

«Вчора пішов із життя Юрій Якуша – наш колега, однокурсник і товариш, один із тих, хто стояв біля витоків Театру на Печерську. Юрій був випускником акторського курсу Миколи Миколайовича Рушковського. Цей курс під керівництвом Олександра Володимировича Крижанівського став основою нашого театру, заклавши головні ідейні та естетичні напрями його роботи», – ідеться в дописі.

Як згадують колеги, Юрій був надзвичайно талановитим, начитаним актором. А ще – людиною, яка з цілковитою серйозністю могла розповідати найсмішніші речі.

«З ним пов’язано безліч курйозних історій. Він був задіяний у знакових виставах, які назавжди лишаються частиною нашої спільної історії. Сьогодні нам боляче прощатися з людиною, яка була частиною нашого життя, нашої юності та нашої історії», – додали вони.

Прощання з актором відбудеться у приміщенні Театру на Печерську за адресою: вул. Мала Шияновська, 5. Про дату та час оголосять пізніше.

Юрій Якуша народився 6 січня 1975 року. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого в 1999 році.

У 1999-2008 роках працював у Київському академічному театрі на Печерську, де зіграв ролі у виставах «Людина з Ламанчі», «Острів нашої Любові та Надії», «Арлекіно», «Іонич».

Потім був актором Київського академічного театру юного глядача на Липках, де грав у виставах «Вишневий сад»,​​«Сон літньої ночі», «Поліанна», «Принц та Принцеса», «Ромео та Джульєтта», «Пригоди Тома Сойєра», «Дванадцять місяців» та інші.

Також із 2001 року Юрій Якуша знімався в кіно.

Як повідомляв Укрінформ, померла актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, заслужена артистка України Наталія Перчевська.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані цифрової платформи Museum of Looted Antiquities (MOLA), яка є проєктом некомерційної дослідницької організації у США Achilles Research Group.

MOLA створила першу всеосяжну базу даних випадків повернення культурних цінностей — переважно музеями, арт-дилерами та приватними колекціонерами.

Згідно з отриманими даними, у період із 1950 року до кінця 2025 року було повернуто 1,06 млн стародавніх предметів країнам їхнього походження.

Їхня вартість становить щонайменше 2 млрд доларів США.

Кількість випадків репатріації творів мистецтва зростає із середини 1990-х років. При цьому з 2020 року спостерігається різке збільшення — у 2024 році (останньому повному році, за який MOLA має дані) їхня кількість сягнула майже 150.

Зазначається, що США стали лідером серед країн, що здійснювали такі повернення: 81 музей повернув загалом 101 тис. предметів.

До цієї цифри не увійшов скарб «Чорний лебідь» — колекція перуанських золотих і срібних монет, піднятих із затонулого іспанського судна XIX століття; цей скарб налічував 595 тис. одиниць із загальної кількості в 1 млн об’єктів.

У 2012 році американська компанія, яка заявила права на цей скарб, повернула його Іспанії — колишній метрополії, що свого часу колонізувала Перу.

При цьому найкращі показники у поверненні стародавніх предметів мають такі країни, як Єгипет, Італія та Саудівська Аравія — кожна з них за проаналізований період повернула понад 30 тис. об’єктів.

Як повідомляв Укрінформ, Австралія повернула Україні два археологічні предмети — скроневу підвіску, що може належати до прикрас ямної культурно-історичної спільноти III тисячоліття до нашої ери, і наконечник стріли, поширений на давньоруських пам’ятках XII-XIII століть.

Фото: Wereldmuseum Leiden/Boudewijn Bollmann