Connect with us

Події

У Києві за місцем розкопок на Поштовій площі закріплять законний статус музею

Published

on


До такого висновку дійшли учасники виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на Поштовій площі, передає Укрінформ з посиланням на Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Засідання відбулося 12 червня за участі міністра культури та стратегічних комунікацій Миколи Точицького, голови Комітету Микити Потураєва, членів Комітету, представників Київської міської державної адміністрації та громадських організацій. Його було скликано для оцінки стану археологічної пам’ятки національного значення “Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва”, розташованої на Поштовій площі у Києві.

Учасники засідання оглянули територію пам’ятки археології, а також пам’ятку національного значення “Поштова станція”.

За словами міністра, Робоча група МКСК з розробки плану заходів з розвитку музейної установи на території пам’ятки археології та історії національного значення “Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва” на Поштовій площі в Києві активізує свою діяльність до остаточного вирішення всього комплексу питань, пов’язаних із збереженням та розвитком унікального об’єкта історико-культурної спадщини.

Наступне засідання робочої групи заплановане на 18 червня. На неї запрошені представники громадської організації “Музей однієї нації на Поштовій”, Київської міської державної адміністрації та Комітету гуманітарної та інформаційної політики.

Учасники виїзного засідання Комітету одноголосно підтримали необхідність захисту пам’ятки та взяли ситуацію під контроль. Всі сторони дійшли згоди щодо необхідності відкритого діалогу й закріплення законного статусу музею на місці розкопок.

Громадська організація “Музей однієї нації на Поштовій” звернулася до Президента України із проханням взяти під особистий патронат археологічну пам’ятку на Поштовій площі. У петиції наголошується, що саме на цій території, за свідченнями істориків, відбувалося Хрещення Русі, а також збереглися унікальні залишки міської забудови та мощення IX–X століть. Співзасновниця громадської організації тримала голодування, вимагаючи збереження пам’ятки та створення музею.

Читайте також: Миколаївський краєзнавчий музей отримав у подарунок весільну сорочку, вишиту в роки Голодомору

Як повідомляв Укрінформ, “Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва” розташована в історичному середмісті столиці, під сучасною Поштовою площею. Виявили її під час археологічних розкопок у 2015 році.

У 2019 році об’єкт став пам’яткою археології та історії національного значення.

Фото: МКСК



Джерело

Події

Помер письменник Володимир Погорецький

Published

on



Пішов із життя український поет і прозаїк, громадський діяч, засновник та головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» Володимир Погорецький.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці його товариш – професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Павлюк.

«Відійшов у вічність мій друг Володимир Погорецький (Золота Пектораль). Людина тихої гідності, чесного слова і незрадливої любові, яка тримала світ навіть тоді, коли він летить у прірву», – зазначив Павлюк.

Володимир Антонович Погорецький народився 30 березня 1967 року в селі Полівці Тернопільської області. Навчався в медичному й теологічному інститутах. Проходив військову службу в Афганістані, що стало наскрізною темою його творчості. Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеню.

У 2007 році Погорецький заснував літературно-мистецький журнал «Золота пектораль». Серед іншого, він готував до друку щорічний літературний альманах «Сонячне гроно», був автором-упорядником мартиролога «Книга памʼяті. Афґаністан (1979-1989). Тернопільська область», історико-краєзнавчого путівника «Чортківщина» й антології «Золота пектораль. Чортків і околиці».

Погорецький – член Національної спілки письменників та Національної спільки журналістів України, лавреат Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого помер головний диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії, народний артист України Роман Кофман.

Фото: Читомо



Джерело

Continue Reading

Події

У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою

Published

on



У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.

“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.

В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.

Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.

Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.

За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.

Читайте також: Жестова мова та геолокація: у застосунку 112 Ukraine з’явилися нові функції

В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.

Фото: Сумська ОВА



Джерело

Continue Reading

Події

Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців

Published

on


Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.

«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.

За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.

Читайте також: В Україні формується традиція комбатантської літератури – поетка і військова

Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.

“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.

Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.

Фото: Ольга Будник/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.