Політика
У Латвії склався міцний консенсус щодо підтримки України
У латвійському суспільстві склався міцний консенсус стосовно підтримки України, що в інтересах країни і є моральним обов’язком латишів.
Про це в інтерв’ю Укрінформу зазначила глава МЗС Латвії Байба Браже.
За її словами, загалом Латвія надає Україні допомогу, що становить близько 1% ВВП країни.
«Із них понад 0,25% щорічно – на військову підтримку, що навіть перевищує двосторонні зобов’язання», – зауважила Браже.
Вона зазначила, що Рига по-різному допомагає Києву у військовій сфері: від постачання вироблених у Латвії бронетранспортерів Patria до безпілотників, де Рига разом з Великою Британією очолює міжнародну «коаліцію дронів».
«Ми також беремо участь в ініціативі PURL із закупівлі американської зброї для України, надаємо значну допомогу суспільного рівня – волонтерську, гуманітарну й медичну, підтримуємо енергетичну інфраструктуру, поліцію. Ми також активно залучені у приватний та неурядовий сектор. У Латвії є міцний консенсус у суспільстві щодо підтримки України, оскільки це в наших інтересах і наш моральний обов’язок», – наголосила глава латвійської дипломатії.
Браже зазначила, що ключову роль в оборонній співпраці відіграє фінансування з боку ЄС, оскільки разом з Україною та іншими країнами Латвія може спільно подавати заявки на проєкти в межах SAFE та інших, проєкти у сфері ОПК, створюючи значні можливості для тіснішої та глибшої співпраці.
«Ми й надалі підтримуватимемо вступ України до ЄС. Переговори мали б уже розпочатися. Але, як ми знаємо, одна країна ЄС (Угорщина, – ред.) блокує цей процес, і нам потрібно подолати цю перешкоду», – наголосила глава МЗС Латвії.
Вона підкреслила, що переговори про вступ України до ЄС не будуть простими.
«Наші (Латвії – ред.) тривали довго, навіть попри те, що ми вже імплементували законодавство ЄС і створили відповідні інституції. Цей процес базується на досягненнях, і всі країни-члени зацікавлені в цих переговорах, щоб бути впевненими в тому, що після вступу до ЄС країна повністю відповідатиме стандартам Спільноти в усіх сферах», – констатувала глава МЗС Латвії.
Як передавало агентство, більшість Сейму Латвії у четвер, 2 жовтня, відхилила вимогу опозиційних депутатів про відставку прем’єр-міністерки Евіки Сіліні.
Президент Литви Гітанас Науседа на церемонії підняття Державного Прапора України виголосив промову українською мовою і запевнив, що Литва залишатиметься з Україною до перемоги.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Дух свободи, який я тут відчуваю, не можна порівняти ні з чим. Приклад самопожертви, який ви демонструєте щодня, особливо дорогі для литовського народу. Ми добре знаємо ціну свободи. Ми знаємо, як боляче її втратити і скільки зусиль потрібно, щоб її повернути», – сказав Науседа.
Він зазначив, що добре пам’ятає лютий 2022 року, коли разом із колишнім президентом Польщі відвідав Київ за день до початку повномасштабної збройної агресії РФ.
«У ті страшні дні вся Литва об’єдналася, щоб допомогти Україні та її народу. Вулиці наших міст заполонили українські прапори. Це видовище, якого я ніде більше не бачив. Прапори, підняті 42 місяці тому, майорять і сьогодні», – запевнив президент Литви.
Він наголосив, що литовці добре знають, що лише перемога України принесе мир і спокій всій Європі.
Над Києвом підняли головний прапор України / Фото: Євген Котенко, Укрінформ
1 / 19
«Тому ми і надалі будемо підтримувати Україну. Ми не визнаємо окупації українських територій. Ми будемо посилювати тиск на державу-агресора та її спільників. І тоді, коли ця жахлива війна закінчиться… ми допоможемо Україні відбудувати зруйновані школи, лікарні, електростанції, відновити життя людей, загоїти рани. Ми допоможемо вам у прагненні до членства в Європейському Союзі та НАТО», – пообіцяв Науседа.
Як повідомляв Укрінформ, міністр культури Литви Лукас Алсіс відвідав знищений росіянами книжковий склад у Харкові.
«Щодо Ірини Мудрої – у мене немає більше деталей, ніж є у вас. Того, що я знаю, було достатньо, щоб відреагувати в перший же день цієї справи – одразу після обшуків. Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити. Я почув фактично разом із вами деякі розмови про якісь вчинки – реальні або потенційні. Це некоректно зараз обговорювати. Того, що там було озвучено, – я вважаю, достатньо, щоб була звільнена заступниця і ще одна людина в департаменті. Буде додаткова інформація – будемо реагувати на додаткову інформацію», – розповів Зеленський.
Він також акцентував, що антикорупційні органи не мають до нього запитань.
«У керівників антикорупційних органів до мене нуль питань. Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Вищий антикорупційний суд у п’ятницю, 21 серпня, розпочав судове засідання з обрання запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій, яке буде продовжене 24 серпня.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила ВАКС арештувати Мудру з можливістю внесення застави у 150 млн грн.
19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ряду посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП.
Народний депутат п’ятьох скликань Юрій Костенко через 35 років після проголошення незалежності пригадав маловідому деталь парламентських подій 24 серпня 1991 року, безпосереднім учасником яких він був.
Зокрема, ідеться про Акт проголошення незалежності України, розповів він у програмі Укрінформу «Є Розмова».
За словами Костенка, Володимир Яворівський фактично зачитав із трибуни Верховної Ради текст Акта про незалежність ще до того, як це мав зробити Левко Лук’яненко.
Костенко пригадує, що перебував у залі Верховної Ради та мав при собі відредагований текст Акта проголошення незалежності. Документ роздали членам робочої узгоджувальної комісії. Поруч із ним у черзі до парламентської трибуни стояв письменник і народний депутат Володимир Яворівський.
«Виникла ситуація, яку я можу тільки зараз вам відкрити. 35 років пройшло», – розповів Костенко.
За його словами, Яворівський звернув увагу на документ у нього в руках і попросив подивитися текст. Костенко пояснив, що це відредагований варіант Акта, який мав проголосити Левко Лук’яненко. У документі була правка, внесена Дмитром Павличком.
Далі, як згадує Костенко, ситуація розвивалася несподівано: саме тоді настала черга Яворівського виступати з парламентської трибуни.
Втім, Яворівський ще не встиг дочитати текст, як до трибуни підійшов Левко Лук’яненко, який мав виголосити Акт.
«Володя, що ти робиш? Це ж я мав зачитати», – так, за словами Костенка, Лук’яненко звернувся до Яворівського.
Зрештою, остаточний текст Акта проголошення незалежності України з парламентської трибуни зачитав саме Левко Лук’яненко.
Як повідомлялося, у понеділок, 24 серпня, Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. Свято встановлене на честь ухвалення Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, що закріпив новий статус держави.
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Події1 тиждень agoНа Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів
-
Війна1 тиждень agoЗнищена російська техніка у липні-2026
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині судитимуть двох людей за шахрайство з держдотаціями на неіснуючих овець
-
Одеса1 тиждень ago
Обухов про електрику, воду та підготовку Одеси до зими
-
Політика1 тиждень agoдепутат Бундестагу дорікнув Мерцу за Taurus для України
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо