Відбудова
У Макарівській громаді на Київщині відновили 75% зруйнованих росіянами будівель
У Макарівській громаді Бучанського району Київської області відновлені 75% будівель, які були зруйновані внаслідок вторгнення російських загарбників.
Як передає Укрінформ, про це голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив у Телеграмі.
За словами Калашника, Макарівська громада є однією з тих, які найбільше постраждали від російської агресії. Тут ворог зруйнував 3 тисячі 940 об’єктів: приватні і багатоквартирні житлові будинки, школи, дитсадки, лікарні.
У селі Андріївка із 600 будинків 74 повністю знищені, 269 пошкоджені.
Калашник зазначив, що на сьогодні 75% зруйнованого у громаді вже відновлено, і робота триває.
Він поінформував, що під час відвідання Макарівської громади поспілкувався із селищним головою Вадимом Токарем, місцевими жителями і підрядниками.
Як наголосив Калашник, кожен об’єкт, що зараз відбудовується, має бути безпечним і комфортним. За його словами, це, зокрема, означає сучасні укриття, щоб захистити людей, і безбар’єрний доступ.
“Підрядникам наголосив: недоліки, як-от брак благоустрою чи дрібні огріхи, мають бути усунуті. Якість — це не опція, це обов’язок. Має бути комплексний підхід та гарантія якості проведених робіт. Усі проєкти — під моїм пильним контролем та профільного заступника з будівництва”, – підкреслив Калашник.
Він поінформував, що у Макарові активно відновлюють багатоквартирні будинки на вулицях Садовій, 1 (65 квартир) і Садовій, 1-А (60 квартир). За його словами, роботи виконані на 80% і люди вже з нетерпінням чекають повернення додому. У липні ці будинки мають бути введені в експлуатацію.
Аварійно-відновлювальні роботи п’ятиповерхового житлового будинку по вулиці Димитрія Ростовського, 62 мають завершитися у вересні 2025 року.
Як зазначив Калашник, ще один важливий проєкт – це Макарівський ліцей №1. Будівельники вже посилили несучі конструкції, утеплюють фасад, завершили покрівлю. За його словами, готовність становить 35%, у грудні 2025 року заклад має бути введений в експлуатацію.
За інформацією Калашника, з нуля зводиться будівля ясел-садка “Теремок”. До початку 2022 року тут виховувалися 134 дитини. Зруйновану внаслідок бойових дій будівлю демонтували. Наразі триває будівництво за кошти міжнародної фінансової організації NEFCO. Закінчення робіт заплановане на жовтень.
Багатоквартирний будинок на вулиці Проєктній, 10 готується до заселення вже в грудні, повідомив Калашник.
За його словами, у Макарівській лікарні ведуться внутрішні роботи й утеплення будівлі.
“Контролюватимемо, щоб усі роботи було виконано у зазначені терміни. Не зупинимося, поки кожен дім, кожна школа, кожен садок на Київщині не буде відновлено”, – зазначив Калашник.
Він подякував громаді за стійкість і підрядникам — за роботу.
Як повідомляв Укрінформ, Київська обласна військова адміністрація виділила 135,7 млн грн на відновлення 11 житлових будинків у чотирьох громадах, які постраждали від російської агресії.
Фото: Київська ОВА
Відбудова
У Києві розпочали підготовку до будівництва тунелю під Дніпром: допоможе американська компанія Robbins
Міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів робочу зустріч із представниками американської компанії Robbins щодо будівництва тунелю під Дніпром; обговорювали технології та підготовку цього проєкту.
Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Телеграмі.
“Підтримую будівництво тунелю як додаткового транспортного сполучення між правим і лівим берегами столиці. Для Києва це стратегічне рішення, підготовку якого потрібно починати вже зараз. Надійність сполучення між берегами впливає на щоденне життя людей, роботу підприємств і логістику”, – зазначив міністр.
За його словами, Robbins має досвід виробництва тунелепрохідницького обладнання для великих інфраструктурних проєктів. Компанія, як стверджує Калашник, висловила готовність надати обладнання, навчати українських фахівців і забезпечити технічний супровід.
“Для реалізації проєкту потрібно визначити маршрут і технічні параметри тунелю, провести геологічні дослідження та підготувати техніко-економічне обґрунтування. На цій основі визначимо повну вартість і календар робіт – від підготовки до відкриття руху”, – заявив міністр.

Окремо обговорили залучення фінансування та участь українських, європейських та американських партнерів у проєктуванні й будівництві.
Як зауважив Калашник, наступний крок – деталізовані пропозиції Robbins щодо необхідних досліджень, обладнання та партнерів. Вони стануть основою для конкретних технічних і фінансових розрахунків.

Як повідомляв Укрінформ, заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко прокоментував перспективу будівництва тунелю під Дніпром, який міг би стати безпечною альтернативою мостам. На його думку, реалізувати такий проєкт під час воєнного стану наразі нереально через відсутність необхідного фінансування.
Фото: Микола Калашник, Телеграм
Відбудова
На восьми об’єктах критичної інфраструктури Прикарпаття будують другий рівень захисту
На восьми об’єктах критичної інфраструктури в Івано-Франківській області завершують спорудження другого рівня захисту.
Про це в Івано-Франківську під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові повідомив заступник голови Івано-Франківської ОВА Вадим Созоник, передає кореспондент Укрінформу.
«Наразі на завершальній стадії знаходиться побудова другого рівня захисту на восьми критичних елементах», – сказав Созоник.
За його словами, на це з державного бюджету спрямували 1 млрд 841 млн грн. Созоник додав, що на трьох об’єктах таке будівництво потребує значних сил та ресурсів, тому його планують завершити наступного року.
Загалом, зазначив Созоник, в області другий рівень захисту передбачено для 11 об’єктів критичної інфраструктури. Окрім того, додатковий захист мають 109 критичних елементів на підприємствах тепло- та водопостачання.
Другий рівень захисту об’єктів — це система інженерних і залізобетонних укріплень, призначена для захисту критичної інфраструктури (передусім енергооб’єктів і трансформаторів) від прямих влучань безпілотників та механічного проникнення вибухівки.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні в межах планів стійкості на 607 об’єктах критичної інфраструктури споруджують захист від російських атак.
Ілюстративне фото: rv.gov.ua
Відбудова
Україні радять проводити відбудову одразу за стандартами ЄС, щоб не робити двічі
Якщо Україна від початку здійснюватиме відбудову за стандартами Європейського Союзу, їй не доведеться відбудовувати двічі. Це стосується, зокрема, стандартів енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування.
Про це віцеміністерка довкілля Литви Айра Палюкенайте-Стасюкайте сказала під час презентації Україною результатів кліматичних реформ і пріоритетів на 2027 рік на кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії, передає кореспондентка Укрінформу.
«Узгодження кліматичної та екологічної політики з вимогами ЄС потребує значних зусиль, але водночас дає готову основу для відбудови. Якщо Україна від самого початку відбудовуватиметься за стандартами ЄС у сфері торгівлі викидами, енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування, їй не доведеться відбудовувати двічі», – сказала Палюкенайте-Стасюкайте.
Віцеміністерка зазначила, що Литва підтримує пропозицію Єврокомісії відкрити у переговорах з Україною про вступ до ЄС кластери 4 і 5. Перший із них охоплює зелений порядок денний і сталу взаємопов’язаність, другий – ресурси, сільське господарство та згуртованість.
За її словами, для українських експортерів дедалі більшого значення набуватимуть ціноутворення на викиди вуглецю та підготовка до застосування механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM).
«Литва сама пройшла цей шлях не так давно. Ми готові поділитися тим, що спрацювало, що не спрацювало і в якій послідовності можна проводити реформи, щоб зберегти темп», – зазначила Палюкенайте-Стасюкайте.
Одним із напрямків тіснішої співпраці з Україною вона назвала відновлювану енергетику та енергоефективність. На її думку, сонячні панелі на дахах у поєднанні з накопичувачами енергії, теплові насоси та використання сталої біомаси у громадських і приватних будівлях належать до найшвидших способів пом’якшити дефіцит енергії та знизити витрати на неї.
Ще одним напрямком співпраці, на її думку, є просторове планування, яке допоможе українським містам врахувати під час відбудови наслідки зміни клімату.
Посадовиця також закликала європейських партнерів забезпечити передбачуване фінансування зеленого переходу України та допомогти знизити інвестиційні ризики, щоб залучити приватний капітал у відновлювану енергетику й енергоефективну інфраструктуру.
За її даними, за останнє десятиліття Литва реалізувала в Україні близько 300 двосторонніх і регіональних проєктів.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія пообіцяла пришвидшити розгляд українського законопроєкту про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Україна очікує на висновок щодо відповідності документа директивам ЄС.
Фото: Агентство відновлення
-
Відбудова7 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
