Упродовж червня-серпня Київ та 21 область отримали 2,3 тис. тонн енергетичного обладнання завдяки партнерам із 27 країн.

Про це сказала в доповіді на міжнародній конференції «Будуючи мости» (Building Bridges) в Дрездені українська дослідниця, запрошена професорка Технічного університету Мюнхена (TUM) та колишня старша дослідниця ETH Zurich Ірина Дороніна, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На момент початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року енергосистема України розпочала роботу в ізольованому «острівному режимі». Цей період підвищеної вразливості був одним із чинників вибору дати атаки, а енергетична інфраструктура — однією з головних цілей агресора. Попри це, система вистояла та продемонструвала високу стійкість», – зазначається у ключовій науковій доповіді «Просторове планування — місток до сталого відновлення України» («Spatial Analysis for Bridging Gaps in the Energy Transition»).

У ній професорка також оцінила різні сценарії розвитку війни та їхній вплив на територіальну доступність потенціалу відновлення енергетики. Результати демонструють, що навіть за різних безпекових і територіальних сценаріїв Україна зберігає значний потенціал для розвитку відновлюваної та децентралізованої генерації. Просторове моделювання визначило оцінений загальний технічний потенціал на придатних територіях — близько 41 ГВт сонячної та 188 ГВт вітрової генерації.

Окремий акцент було зроблено на екологічному та кліматичному впливах війни. Пов’язані з нею викиди парникових газів становлять орієнтовно 55–60 млн тонн CO₂-еквіваленту на рік, а їх сукупний обсяг за період повномасштабної війни вже перевищив 300 млн тонн CO₂-еквіваленту. Це підсилює необхідність поєднувати відновлення України з декарбонізацією та розвитком чистої енергетики.

Дроніна назвала важливим прикладом переходу від досліджень до практичної реалізації вперше в Україні застосування підходу Renewables Acceleration Areas (RAA) для Чорноморської громади Одеської області відповідно до вимог RED III. Просторовий аналіз використовується для визначення територій, придатних для прискореного розвитку ВДЕ, з урахуванням мережевої інфраструктури, землекористування та екологічних обмежень. Визначені потенційні ділянки для швидкого впровадження альтернативних джерел енергії вже передані громаді та перебувають на стадії інтеграції до містобудівної документації, плану просторового розвитку громади, а також у процесі реалізації плану стійкості.

Інший практичний приклад — проєкт сонячної електростанції потужністю 216 МВт у Хмельницькій області. Застосування результатів і методології досліджень Ірини Дороніної допомогло науково обґрунтувати вибір території, оцінити технічну та інвестиційну придатність, прискорити погодження проєкту та сприяло отриманню позитивного фінального інвестиційного рішення (FID). Цей кейс демонструє, як наукові методи можуть безпосередньо підтримувати інвестиції, українсько-німецьку співпрацю та трансфер технологій в Україну.

Центральною ж темою доповіді стала роль просторового аналізу як містка між наукою, енергетичною політикою, технологіями та інвестиціями. Дослідження професорки Дороніної спрямовані на енергетичну трансформацію, стале відновлення та європейську інтеграцію України, допомагаючи переходити від стратегічних цілей до конкретних територіально обґрунтованих рішень.

Дороніна є співавторкою звіту для Швейцарського федерального офісу цивільного захисту щодо впливу війни на критичну інфраструктуру України. Результати її досліджень також зробили внесок у міжнародні аналітичні матеріали та дорожні карти для України Міжнародного енергетичного агентства (IEA) і Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA).

На дводенній конференції, яка проходить 9-10 вересня, свої доповіді також презентують науковці з НАНУ, Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, Одеського національного економічного університету, а також кілька українських учених, які наразі працюють в університетах Німеччини та Польщі.

Цьогорічна Міжнародна наукова конференція «Building Bridges» проходить 9-10 вересня у місті Дрезден (Німеччина). Вона об’єднала науковців, дослідників, політиків, представників освітніх і наукових установ з метою обговорення поточних розробок у сфері досліджень та інновацій, пов’язаних з енергетикою. Україна є почесним гостем цьогорічної Конференції.

Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля, передає Укрінформ.

Зазначається, що механізм програми розширений на проєкти відновлення пошкоджених або знищених об’єктів паливної та складської логістики, підприємств переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі.

“Зважаючи на посилення ворожих обстрілів та масштабні системні втрати бізнесу ми розширюємо держпідтримку для забезпечення енергостійкості підприємців… Для цього уряд надаватиме пільгові кредити на створення захищеної та децентралізованої моделі зберігання пального – через будівництво або модернізацію підземних резервуарних потужностей», – наголосив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

Серед основних змін у програмі – нові напрями фінансування. Пільгові кредити видаватимуть на відбудову паливної та складської інфраструктури, модернізацію підприємств переробної промисловості, а також, як тимчасовий антикризовий захід, на фінансування оборотного капіталу для оптової та роздрібної торгівлі (для розрахунків із виробниками).

Замість плаваючої ставки, що прив’язувалася до індексу UIRD, запроваджується фіксована компенсація від держави у розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.

Крім того, збільшені ліміти за кредитами. Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн (для прифронтових територій – 30 млн грн). Максимальний ліміт на групу пов’язаних компаній встановлено на рівні 1 млрд грн.

Окремим пунктом виділене фінансування заходів із підвищення стійкості паливної інфраструктури – зокрема, перенесення під землю резервуарів, насосних станцій та систем зберігання пального.

Програма реалізується через Національну установу розвитку (НУР). Подати заявку можна через уповноважені банки, перелік яких буде опублікований на сайті НУР. Проєкти відбираються на конкурсній основі – за пріоритетами програми та в межах бюджету після оцінки банками.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив чинну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив отримання компенсацій за пошкоджене або знищене майно.