Відбудова
У Макарівській громаді на Київщині відновили 75% зруйнованих росіянами будівель
У Макарівській громаді Бучанського району Київської області відновлені 75% будівель, які були зруйновані внаслідок вторгнення російських загарбників.
Як передає Укрінформ, про це голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив у Телеграмі.
За словами Калашника, Макарівська громада є однією з тих, які найбільше постраждали від російської агресії. Тут ворог зруйнував 3 тисячі 940 об’єктів: приватні і багатоквартирні житлові будинки, школи, дитсадки, лікарні.
У селі Андріївка із 600 будинків 74 повністю знищені, 269 пошкоджені.
Калашник зазначив, що на сьогодні 75% зруйнованого у громаді вже відновлено, і робота триває.
Він поінформував, що під час відвідання Макарівської громади поспілкувався із селищним головою Вадимом Токарем, місцевими жителями і підрядниками.
Як наголосив Калашник, кожен об’єкт, що зараз відбудовується, має бути безпечним і комфортним. За його словами, це, зокрема, означає сучасні укриття, щоб захистити людей, і безбар’єрний доступ.
“Підрядникам наголосив: недоліки, як-от брак благоустрою чи дрібні огріхи, мають бути усунуті. Якість — це не опція, це обов’язок. Має бути комплексний підхід та гарантія якості проведених робіт. Усі проєкти — під моїм пильним контролем та профільного заступника з будівництва”, – підкреслив Калашник.
Він поінформував, що у Макарові активно відновлюють багатоквартирні будинки на вулицях Садовій, 1 (65 квартир) і Садовій, 1-А (60 квартир). За його словами, роботи виконані на 80% і люди вже з нетерпінням чекають повернення додому. У липні ці будинки мають бути введені в експлуатацію.
Аварійно-відновлювальні роботи п’ятиповерхового житлового будинку по вулиці Димитрія Ростовського, 62 мають завершитися у вересні 2025 року.
Як зазначив Калашник, ще один важливий проєкт – це Макарівський ліцей №1. Будівельники вже посилили несучі конструкції, утеплюють фасад, завершили покрівлю. За його словами, готовність становить 35%, у грудні 2025 року заклад має бути введений в експлуатацію.
За інформацією Калашника, з нуля зводиться будівля ясел-садка “Теремок”. До початку 2022 року тут виховувалися 134 дитини. Зруйновану внаслідок бойових дій будівлю демонтували. Наразі триває будівництво за кошти міжнародної фінансової організації NEFCO. Закінчення робіт заплановане на жовтень.
Багатоквартирний будинок на вулиці Проєктній, 10 готується до заселення вже в грудні, повідомив Калашник.
За його словами, у Макарівській лікарні ведуться внутрішні роботи й утеплення будівлі.
“Контролюватимемо, щоб усі роботи було виконано у зазначені терміни. Не зупинимося, поки кожен дім, кожна школа, кожен садок на Київщині не буде відновлено”, – зазначив Калашник.
Він подякував громаді за стійкість і підрядникам — за роботу.
Як повідомляв Укрінформ, Київська обласна військова адміністрація виділила 135,7 млн грн на відновлення 11 житлових будинків у чотирьох громадах, які постраждали від російської агресії.
Фото: Київська ОВА
Україна та Німеччина розширюють співпрацю в межах реалізації програми «Промисловий Рамштайн» за підтримки Кредитної установи для відбудови KfW.
Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, передає Укрінформ.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев провів зустріч з представниками Кредитної установи для відбудови KfW в Україні, а також керівником відділу економічної співпраці Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві Єнсом Бусмою.
Учасники зустрічі обговорили українсько-німецьке співробітництво за програмою підтримки постраждалих підприємств «Промисловий Рамштайн», питання співпраці в межах Кредитної установи для відбудови (KfW) в Україні, а також інституційний розвиток Національної установи розвитку (НУР).
«Україна прагне відбудувати сучасну, стійку та інтегровану в ЄС промислову економіку. І програма «Промисловий Рамштайн» забезпечує операційний механізм для досягнення цієї мети. Зокрема співпраця з KfW надає можливості для масштабної модернізації нашої промисловості та довгострокового економічного партнерства між Україною та Німеччиною», – зазначив Соболев.
Сторони обговорили також інші фінансові можливості за підтримки Німеччини для відновлення промислового обладнання в Україні, можливість узгодження німецьких програм з гарантійними інструментами ЄС за механізмом Ukraine Investment Framework (UIF), а також розширення партнерства німецьких промислових компаній з українськими виробниками у питаннях реконструкції.
Програма «Промисловий Рамштайн», яку Україна запускає разом з KfW через НУР – це початкова угода на 30 млн євро, яка має бути підписана у квітні 2026 року.
Затвердження та офіційна презентація Стратегії Національного інституту розвитку на 2026-2030 роки заплановані на квітень-травень цього року. НУР планує залучити 1,3 млрд євро протягом 2026-2030 років, що дозволить приватним фінансовим установам вкласти в економіку 3,3 млрд євро у вигляді програм фінансування МСП.
Крім того, НУР готує програму фінансування зі 140 млн євро від ЄС у 2026-2027 роках. Уряд підтримує необхідність додаткової капіталізації НУР для підтримки розширеного портфеля продуктів.
Як повідомлялося, Кредитна установа для відбудови (KfW) – державний банк уряду Федеративної Республіки Німеччини, що є лідером серед банків Німеччини у сприянні економічному розвитку Німеччини, Європи та світу.
В Україні діяльність KfW зосереджена на підтримці малого та середнього бізнесу; будівництві та енергозбереженні, охороні навколишнього середовища; фінансуванні соціальної інфраструктури (водопостачання, енергопостачання, освіта, охорона здоров’я тощо); експортному та проектному фінансуванні; рефінансуванні.
Фото: me.gov.ua
У межах грантової угоди «Програма екстреного відновлення» (Фаза 4) Японія передасть Україні 22 одиниці техніки для моніторингу стану доріг, а також планує закупити генератори для громад на наступний опалювальний сезон.
Про це йшлося під час зустрічі представників Міністерства розвитку громад та територій з керівником Японського агентства міжнародного співробітництва в Україні (JICA) Осаму Хатторі та командою агентства, передає Укрінформ з посиланням на міністерство.
Наголошується, що темою зустрічі були ключові напрями співпраці у відновленні інфраструктури, житлового фонду, підвищенні енергетичної стійкості громад та залученні інвестицій до відбудови України.
Окрему увагу сторони приділили стану дорожньої інфраструктури. Японська сторона повідомила, що у межах грантової угоди «Програма екстреного відновлення» (Фаза 4), реалізація якої розпочалася у квітні 2025 року, планується поставка 22 одиниць обладнання для моніторингу стану доріг. Це дозволить проводити технічні обстеження дорожнього покриття та ефективніше планувати ремонтні роботи.
Учасники зустрічі також обговорили підвищення енергетичної стійкості громад та підготовку до наступного опалювального сезону. Представники JICA поінформували про плани закупівлі генераторів у межах партнерської підтримки.
Серед інших напрямів співпраці — відновлення житлового фонду та можливість залучення японських компаній до реалізації будівельних проєктів в Україні, зокрема через пілотні проєкти відбудови окремих міст або громад.
Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко у межах робочого візиту до Японії провів зустріч з президентом агентства міжнародного співробітництва (JICA) Акіхіко Танака, під час якої узгоджувалися питання подальшої співпраці.
У Миколаєві розпочали масштабну реконструкцію водопроводів у Корабельному районі, передбачається заміна майже 40 кілометрів мереж.
Про це повідомляє Миколаївська міська рада, передає Укрінформ.
“У Миколаєві стартували роботи з реконструкції водопровідних мереж у Корабельному районі. У межах масштабного проєкту старі зношені труби замінять на сучасні поліетиленові. Загалом планується оновити близько 40 км водопроводів”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що фінансування для реалізації проєкту надала Данія. Йдеться про близько 12,8 млн євро.
Менеджер проєкту КП «Миколаївводоканал» Володимир Нечуйвітер поінформував, що старі труби виготовлені зі сталі та вже вичерпали свій ресурс, адже слугують понад 60 років. Ситуацію погіршила й солона вода, яку довелося подавати до мереж після підриву Миколаївського водогону. Це призводило до численних поривів.
«Термін служби поліетиленової труби становить понад 50 років. Тож ми розраховуємо, що щонайменше пів століття не буде аварій на тих ділянках, які замінюють», – сказав Нечуйвітер.
Проєкт реалізують у кілька етапів. Також передбачається, що у частині Корабельного району встановлять сучасні системи моніторингу та управління водними ресурсами, нову запірну арматуру, пожежні гідранти тощо.
Завершити всі роботи в межах проєкту планують до кінця року.
Як повідомляв Укрінформ, у Корабельному районі Миколаєва за підтримки Данії реалізують проєкт реконструкції водомереж, який охопить 36 вулиць із загальною протяжністю нових трубопроводів близько 23 кілометрів.
Фото: Миколаївська міська рада
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Усі новини6 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Війна1 тиждень agoлітаки Ізралю вдарили по бункеру Хаменеї — відео
-
Усі новини7 днів agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Україна1 тиждень agoКонцерт Квартала 95 – як виглядав Палац Україна 7 березня
-
Усі новини1 тиждень agoОдна з європейських країн опиниться у центрі слимакового апокаліпсису: кому готуватися