Відбудова
У МОЗ пояснили причини тривалої відбудови Охматдиту
Процес відбудови дитячої лікарні “Охматдит” має відповідати державним будівельним нормам і технічним стандартам.
Про це на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов, передає кореспондент Укрінформу
“Перше основне питання, яке завжди ставлять всі: чому так довго, чому займає стільки часу? Нагадаю, що відповідність державним будівельним нормам і технічним стандартам є обов’язковою. Нагадаю, що цей об’єкт має найвищий статус складності будівництва. Це означає, що неможливо його будувати без проєктно-кошторисної документації і без експертизи”, – сказав Адаманов.
Як зазначив заступник міністра, важливо, щоб під час відновлення лікарня продовжувала надавати медичну допомогу.
“Це насправді дуже ускладнює процес відновлення. Це і рівень шуму, і процес, який буде відбуватися, як саме будуть розміщені конструкції, які вікна, черговість, як вони знімаються, як вони монтуються. Це теж, на жаль, займає час”, – пояснив Адаманов.
Він зауважив, що рішення про проведення державної експертизи проєктно-кошторисної документації на відновлення лікарні було ухвалено задля того, щоб якість та прозорість всіх процесів не викликали сумнівів.
“Це документація, без якої неможливо визначити обсяг робіт, матеріалів, які потрібні, і ціни безпосередньо на ці матеріали і роботи”, – зазначив Адаманов.
Як повідомляв Укрінформ, 8 липня 2024 року внаслідок ракетного удару дитяча лікарня «Охматдит» зазнала значних ушкоджень. Найбільше постраждали новий лікувально-діагностичний корпус, адміністративний та токсикологічний корпуси, трансформаторна підстанція і хірургічний корпус.
Міністерство охорони здоровʼя планує оголосити тендер на відновлення нового корпусу «Охматдиту» наступного тижня.
Із резервного фонду планують виділити 3,04 млрд грн для ліквідації наслідків російського обстрілу Вишневого на Київщині.
Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Укінформ.
«Уряд доручив відповідальним міністерствам невідкладно підготувати рішення про виділення з резервного фонду 3,04 млрд грн на підтримку громади Вишневого Київської області для ліквідації наслідків ворожого обстрілу 6 липня», – йдеться в повідомленні.
Кошти будуть спрямовані на виплату компенсацій за зруйноване або пошкоджене житло, відбудову знищеного житла, капітальний ремонт багатоповерхівок, а також відновлення інженерних мереж.
За даними Міністерства розвитку громад та територій, внаслідок російського удару у Вишневому було пошкоджено 280 житлових будинків, із яких 253 приватні та 27 багатоквартирних.
Як повідомлялося, вночі 6 липня російські загарбники масовано атакували Київ та область дронами й ракетами.
У Київській області внаслідок російської масованої атаки постраждали 48 людей. Відомо про дев’ятьох загиблих.
У Вишневому внаслідок російської масованої атаки 6 липня пошкоджено понад 200 об’єктів, з яких більше 100 – житлові будинки. Також пошкоджені сім гуртожитків для залізничників.
У «Дії» протестують подачу нових категорій заяв до Міжнародного реєстру збитків. Агрокредитування в Україні перевищило довоєнний рівень. Як готують українську інфраструктуру до зимового періоду. Попри окупацію Луганщина нагадує про себе історичними відкриттями.
Джерело
У Києві цього року на ремонт укриттів і сховищ передбачили більш як 1,1 млрд грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
«Київ робить усе можливе, щоб збільшити кількість укриттів і сховищ. Так, у місті тривають ремонти наявних укриттів та облаштування нових приміщень, придатних для захисту людей. Від початку повномасштабної війни вже відремонтували майже 3 тис. захисних споруд», – ідеться у повідомленні.
За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, «цьогоріч на ремонти укриттів і сховищ столиці передбачено понад 1,1 млрд грн. Кошти спрямовують районним в місті Києві державним адміністраціям, які визначені відповідальними за будівництво, ремонт і облаштування об’єктів цивільного захисту».
«За 2022–2025 роки на ці роботи міська влада Києва виділила близько 7 млрд грн, з яких 4,5 млрд – на ремонт і належне оснащення цих об’єктів. Визначення адрес і виконання робіт забезпечують районні підрозділи, адже саме вони є розпорядниками виділеними містом коштами. Пріоритетними є ті локації, де укриттів бракує: мікрорайони, де відсутні станції метрополітену, віддалені спальні житлові масиви тощо. Загалом в Києві функціонують понад 4,3 тис. укриттів різних за типом, власністю та кількісно-технічними характеристиками», – зазначив Пантелеєв.
Він наголосив, що у віддалених від мережі метро мікрорайонах жителі можуть користуватися укриттями, що є в школах та інших навчальних закладах.
«Вони досить місткі та оснащені необхідними базовими елементами для таких приміщень, а також перебувають, як правило, в пішій доступності», – зауважив заступник голови КМДА.
Пантелеєв нагадав, що адреси з найближчими укриттями є на ресурсах міста – в застосунку «Київ Цифровий» у розділі «міські сервіси – мапа стійкості», а також на Офіційному порталі Києва, де також вказані основні алгоритми дій у разі небезпеки.
Як повідомляв Укрінформ, речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп заявила, що у Києві є дефіцит споруд цивільного захисту на окремих житлових масивах лівого берега.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Політика1 тиждень agoУ Болгарії відхилили спробу проросійської партії скасувати безпекову угоду з Україною