Connect with us

Відбудова

У МОЗ пояснили причини тривалої відбудови Охматдиту

Published

on


Процес відбудови дитячої лікарні “Охматдит” має відповідати державним будівельним нормам і технічним стандартам.

Про це на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов, передає кореспондент Укрінформу

“Перше основне питання, яке завжди ставлять всі: чому так довго, чому займає стільки часу? Нагадаю, що відповідність державним будівельним нормам і технічним стандартам є обов’язковою. Нагадаю, що цей об’єкт має найвищий статус складності будівництва. Це означає, що неможливо його будувати без проєктно-кошторисної документації і без експертизи”, – сказав Адаманов.

Як зазначив заступник міністра, важливо, щоб під час відновлення лікарня продовжувала надавати медичну допомогу.

“Це насправді дуже ускладнює процес відновлення. Це і рівень шуму, і процес, який буде відбуватися, як саме будуть розміщені конструкції, які вікна, черговість, як вони знімаються, як вони монтуються. Це теж, на жаль, займає час”, – пояснив Адаманов.

Він зауважив, що рішення про проведення державної експертизи проєктно-кошторисної документації на відновлення лікарні було ухвалено задля того, щоб якість та прозорість всіх процесів не викликали сумнівів.

“Це документація, без якої неможливо визначити обсяг робіт, матеріалів, які потрібні, і ціни безпосередньо на ці матеріали і роботи”, – зазначив Адаманов.

Читайте також: Роботи з відновлення Охматдиту мають завершитися до початку холодів 2025 рокуЛяшко

Як повідомляв Укрінформ, 8 липня 2024 року внаслідок ракетного удару дитяча лікарня «Охматдит» зазнала значних ушкоджень. Найбільше постраждали новий лікувально-діагностичний корпус, адміністративний та токсикологічний корпуси, трансформаторна підстанція і хірургічний корпус.

Міністерство охорони здоровʼя планує оголосити тендер на відновлення нового корпусу «Охматдиту» наступного тижня.



Джерело

Відбудова

В Україні цьогоріч планують установити шість модульних мостів

Published

on



Торік Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури встановило два модульних мости на дорогах України; цьогоріч планується встановити ще шість збірних конструкцій.

Про це пресслужба відомства повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Минулого року, відповідно до домовленостей між урядами Японії та України в межах грантової угоди для Програми екстреного відновлення, за сприяння агентства з міжнародного співробітництва JICA та JICS були передані металеві тимчасові збірні мости. Загальна протяжність мостових споруд – 720 погонних метрів», – ідеться у повідомленні.

Передані конструкції відповідають сучасним потребам навантаження і можуть використовуватися для військової логістики і проїзду великовантажного транспорту.

В Агентстві наголосили, що модульні споруди забезпечують безперебійний рух транспорту в повному обсязі, так само, як і постійні мости. Крім того, такі мости мають значні переваги у швидкості монтажу порівняно з будівництвом нових споруд. Довжина прогонової будови становить 20 м.

Торік на автомобільних дорогах загального користування державного значення було встановлено два таких мости у Тернопільській та Дніпропетровській областях протяжністю 20 та 40 погонних метрів відповідно.

Решта конструкцій тимчасових споруд залишаються на зберіганні Служб відновлення. За потреби вони можуть використовуватися для оперативної ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та швидкого відновлення транспортного сполучення у громадах.

У 2026 році, за умови безпекової ситуації, планується влаштувати ще шість тимчасових мостів різної протяжності – від 20 до 80 погонних метрів, зокрема,  й у прифронтових регіонах.

Читайте також: В Україні відновили 703 об’єкти медзакладів, пошкоджених через атаки РФ

Як повідомлялося, Японія передасть Україні 66 одиниць технічного обладнання для прифронтових регіонів у межах Проєкту екстреного відновлення та реконструкції за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).

Фото: Агентство відновлення, Facebook



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони

Published

on



У Миколаєві завершили ремонт дюкера через річку Інгул, внаслідок аварії на якому без водопостачання залишилися понад 40 тисяч мешканців міста.

Про це у Телеграмі повідомив міський голова Олександр Сєнкевич, передає Укрінформ.

“Аварійно-ремонтні роботи завершено. Ми розпочали відновлення водопостачання в мікрорайонах Соляні, Північний і Тернівка”, – написав Сєнкевич.

Він зауважив, що вода повертатиметься поступово, і попросив “ще трохи терпіння, щоб вона дійшла до кожної домівки”.

Мер також подякував усім, хто у ці дні працював без зупинок, у складних умовах і часто без відпочинку.

Своєю чергою, МКП “Миколаївводоканал” оприлюднило фото ремонту дюкера, де їхні фахівці у крижаній воді монтують засувки та з’єднують трубопровід.

Читайте також: На Херсонщині відновили дюкер Інгулецької зрошувальної системи

Як повідомлялося, у Миколаєві внаслідок аварії техногенного характеру на дюкері на невизначений термін призупинили водопостачання у трьох мікрорайонах міста.

Аварійний дюкер, що проходить по дну річки Інгул і через який без водопостачання залишилися понад 40 тисяч мешканців Миколаєва, замінять коштом міжнародних партнерів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна передала Норвегії перелік необхідного для енергетиків обладнання

Published

on



Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч із міністром закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.

Як передає Укрінформ, про це Свириденко написала у Фейсбуці.

“Передали норвезькій стороні узгоджений перелік обладнання, необхідного для проведення ремонтів після обстрілів та подальшого посилення енергетичної стійкості. Також обговорили підготовку майбутньої зустрічі у форматі «енергетичного Рамштайну», яку ініціює Україна як майданчик для координації довгострокової підтримки з партнерами”, – написала Свириденко за підсумками зустрічі.

Вона наголосила, що Норвегія є одним із ключових донорів Фонду підтримки енергетики та стратегічним партнером України в енергетичному секторі. Очільниця Кабміну подякувала норвезькому уряду за оголошення нового внеску у розмірі 400 млн доларів на підтримку енергетичної стійкості та закупівлю критично важливого обладнання.

“Окремо подякувала за рішення продовжити партнерство у 2026 році та виділити 8,3 млрд доларів США в межах Nansen Program. У 2026 році Норвегія також планує додаткові асигнування до Norfund для розвитку бізнесу та інвестиційних проєктів в Україні”, – додала Свириденко.

Читайте також: Україна очікує на нові рішення партнерів для посилення ППО та захисту енергетики – Сибіга

Як повідомлялося, міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде прибув у понеділок, 12 січня, з візитом до Києва.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.