Відбудова
У МОЗ пояснили причини тривалої відбудови Охматдиту
Процес відбудови дитячої лікарні “Охматдит” має відповідати державним будівельним нормам і технічним стандартам.
Про це на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов, передає кореспондент Укрінформу
“Перше основне питання, яке завжди ставлять всі: чому так довго, чому займає стільки часу? Нагадаю, що відповідність державним будівельним нормам і технічним стандартам є обов’язковою. Нагадаю, що цей об’єкт має найвищий статус складності будівництва. Це означає, що неможливо його будувати без проєктно-кошторисної документації і без експертизи”, – сказав Адаманов.
Як зазначив заступник міністра, важливо, щоб під час відновлення лікарня продовжувала надавати медичну допомогу.
“Це насправді дуже ускладнює процес відновлення. Це і рівень шуму, і процес, який буде відбуватися, як саме будуть розміщені конструкції, які вікна, черговість, як вони знімаються, як вони монтуються. Це теж, на жаль, займає час”, – пояснив Адаманов.
Він зауважив, що рішення про проведення державної експертизи проєктно-кошторисної документації на відновлення лікарні було ухвалено задля того, щоб якість та прозорість всіх процесів не викликали сумнівів.
“Це документація, без якої неможливо визначити обсяг робіт, матеріалів, які потрібні, і ціни безпосередньо на ці матеріали і роботи”, – зазначив Адаманов.
Як повідомляв Укрінформ, 8 липня 2024 року внаслідок ракетного удару дитяча лікарня «Охматдит» зазнала значних ушкоджень. Найбільше постраждали новий лікувально-діагностичний корпус, адміністративний та токсикологічний корпуси, трансформаторна підстанція і хірургічний корпус.
Міністерство охорони здоровʼя планує оголосити тендер на відновлення нового корпусу «Охматдиту» наступного тижня.
Відбудова
Шмигаль обговорив із французьким колегою пріоритети України для відновлення енергосектору
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль ознайомив міністра економіки, фінансів, промисловості, енергетики та цифрового суверенітету Франції Ролана Лескюра з нагальними пріоритетами для відновлення енергетичного сектору країни.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
Зазначається, що Шмигаль під час розмови поінформував французького колегу про складну ситуацію в енергетичному секторі, що склалася внаслідок прицільних атак Росії по об’єктах цивільної енергетичної інфраструктури України.
Зокрема, очільник Міненерго ознайомив Лескюра з нагальними пріоритетами України для відновлення енергетичного сектору і подякував за готовність Франції надати додаткову допомогу генераторами.
Як зауважили у відомстві, з березня 2022 року Україна отримала від Франції 46 вантажів гуманітарної допомоги з енергетичним обладнанням.
Також Французька Республіка внесла 5,7 млн євро до Фонду енергетичної підтримки України.
«Висловив колезі вдячність за підтримку 90 млрд євро Ukraine Support Loan. Важливо передбачити кошти в межах бюджетної складової 30 млрд євро на енергетичне відновлення. Це критично важливо для нашої стійкості. Розраховуємо на подальшу підтримку Франції», – підкреслив очільник Міненерго.
Також Шмигаль і Лескюр домовились посилити співпрацю у сфері атомної енергетики.
Своєю чергою очільник Міненерго подякував за підтримку Франції в рамках роботи МАГАТЕ.
Як повідомляв Укрінформ, Україна закликала призупинити членство Росії у Раді керуючих МАГАТЕ та ініціювала внесення змін до статуту МАГАТЕ щодо обмеження прав держави-агресора.
Раніше повідомлялося, що 20 січня кілька українських підстанцій, які мають ключове значення для забезпечення ядерної безпеки, постраждали внаслідок російських ударів. Чорнобильська АЕС повністю втратила зовнішнє електропостачання, енергетики заживили її до кінця доби.
Фото: Телеграм / Денис Шмигаль
Відбудова
В Агентстві відновлення сказали, коли планують завершити будівництво очисних споруд у Миколаєві
Будівництво очисних споруд у Миколаєві має бути завершене у першому кварталі цього року, вартість будівництва становить 860 млн грн.
Про це заявив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин під час звітного заходу установи, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«28 серпня минулого року перші 5 000 кубів води прийняв Миколаївський водогін. Сьогодні за рахунок зекономлених коштів будуються очисні споруди в місті Миколаєві. Частина обладнання вже змонтована і підключена. Здача об’єкта в експлуатацію запланована на березень 2026 року», – наголосив Сухомлин.
Станція буде повністю автоматизованою, обладнаною електронним лічильниками. Також на ній працюватиме лабораторія для контролю якості та дозування реагентів.
За словами Сухомлина, сьогодні міжнародні партнери Агентства – французька Violia та ЮНІСЕФ – працюють над типовими проєктами очисних споруд, які будуть зводитися в інших українських громадах.
«Минулого року за допомогою експертних рад ми підготували концепцію модульних очисних станцій для українських міст, найбільш оптимальне рішення в наших реаліях. Це дозволяє зафіксувати вартість такого об’єкта і побудувати його набагато швидше, ніж за традиційного будівництва», – додав голова Агентства відновлення.
Він зауважив, що наразі рівень очищення стічних вод в Україні становить лише 33%, тоді як в європейських країнах цей показник дорівнює 82%.
Як повідомлялося, завершилося будівництво нового водогону з Нової Одеси для Миколаєва, вартістю 6,2 млрд грн, який має забезпечити обласний центр питною водою. Пропускна спроможність водогону – 120 тис. кубометрів на добу для Миколаєва та 50 тис. кубометрів для меліоративної системи міста Нова Одеса і Миколаївського району.
Відбудова
Як херсонці бачать відбудову громади
Більшість опитаних херсонців (62%) вважають, що головною ідеєю відновлення має бути ідея створення принципово нового міста, хоча частка тих, хто розділяє таке бачення, зменшилася на 9%. Поступово збільшується кількість прихильників того, що Херсон має стати військовою базою.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані онлайн-опитування щодо того, як херсонці бачать відбудову громади, оприлюдненого Фондом громади міста Херсон «Захист».
«У січні 2026 року херсонці знову оцінили питання відновлення та відбудови Херсонської громади. Порівнюючи результати поточного опитування з попередніми хвилями моніторингового дослідження, можна сказати, що їх відповіді стали більш реалістичними, більш практичними і більш чутливими до можливих ризиків»,- ідеться у повідомленні.
Як зазначається, зокрема, на 9% зменшилась частка тих, хто вважав, що головною ідею відновлення має бути ідея створення принципово нового міста. При цьому таке бачення і зараз поділяє більшість опитаних – 62%. І, відповідно, на 6% збільшилась кількість тих, хто вважає, що треба повернути все, як було до повномасштабної війни, – таких херсонців зараз 22%. Хоча в деяких конкретних питаннях кількість прихильників повернення до довоєнного стану зменшилася. Наприклад, це стосується відбудови ТРЦ «Фабрика» – кількість прибічників її відбудови зменшилася з 83% до 72%.
Має стійку тенденцію до збільшення підтримка ідеї, що головним напрямком розвитку міста повинен стати малий та середній бізнес. Цю ідею підтримує зараз 80% опитаних. 67% продовжує мріяти про розвиток промисловості, а 64% про туристичне майбутнє міста. Поступово збільшується кількість прихильників того, що Херсон має стати військовою базою (19%).
Відновлення міста треба починати з відбудови зруйнованого – так вважає зараз 58% опитаних, і ця цифра протягом трьох останніх років коливалася лише в межах похибки. А от думка про те, що відбудова має починатися з повернення людей, стає з кожною хвилею опитувань дедалі популярнішою – у жовтні 2023 року її прихильників було 36%, а зараз вже 48%. Тож модель відновлення стає більш людиноцентричною. Це підтверджується й тим, що опитані вважають, що починати відбудову зруйнованого треба з житла (77%), медичних (71%) та освітніх (48%) закладів.
Також зростає запит на автономність у системах опалення та енергозабезпечення. Ще більше серед херсонців стало прихильників автономного опалення в окремих помешканнях (65%) та системи котелень у багатоповерхових будинках (52%). Також росте запит на альтернативні (нецентралізовані) джерела електропостачання: сонячні панелі (67%), вітрові генератори (42%), колективні генератори на викопному паливі та змінні акумулятори високої ємності.
Херсонці також декларують високий рівень власної готовності докластися до відновлення: 61% опитаних готові займатися благоустроєм прилеглої території, 51% – брати участь у толоках, 50% – поширювати інформацію про заходи з відновлення, 33% – донатити на відбудову, 30% – брати участь у розробці концепції відновлення. І схожі показники тримаються з 2023 року.
У громадському баченні відновлення демографічного потенціалу спостерігається зменшення частки тих, хто вважає, що місто має робити ставку на повернення городян додому – як ВПО, так і тих, хто виїхав за кордон. У цьому питанні херсонці більше сподіваються на те, що Херсонська громада стане привабливою для мешканців Херсонської області і жителів України взагалі (кількість таких респондентів за останній рік збільшилася). І щоб цього досягти, треба відбудовувати зруйновані будівлі (так вважають 60% опитаних), створювати умови для підприємництва (57%) та покращувати умови для молодих сімей з дітьми (49%). А ось ідея залучення мігрантів з інших країн світу до відбудови громади як не була надто популярною у 2024 році, так і зараз її підтримує лише 17% херсонців.
Залишається незмінною частка тих, хто вважає, що відбудова має передусім відбуватися за рахунок репарацій держави-агресора. Так думає 80% опитаних.
Помітний зсув відбувся в оцінках часу, коли має починатися відновлення. Якщо в 2023 році 79% респондентів вважали, що відновлення має стартувати після відсунення ворога на безпечну відстань, то зараз таких стало 53%. Зате збільшилася частка тих, хто вважає, що відновлення Херсона треба починати після перемоги України.
Переважна більшість (77%) опитаних херсонців продовжує вважати, що місто Херсон після завершення війни та відновлення буде виглядати краще, ніж до війни.
Онлайн-опитування проведене за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади). Вибірка сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. За таких показників похибка дослідження не перевищує 5% з вірогідністю 0.95. У вибірці представлені як херсонці, які зараз знаходяться в громаді, так і ті, хто виїхав з Херсона після 24.02.2022 і перебуває зараз в інших областях України або за кордоном. Офіційні дані щодо міграцій херсонців наразі відсутні, тому немає можливості оцінити представленість у вибірці респондентів за цією ознакою, проте існують підстави вважати, що співвідношення у вибірці респондентів, які залишились в громаді є більшим, ніж у реальності, що може впливати на результати дослідження. Обсяг вибірки: 400 респондентів
Терміни проведення польового етапу: з 10 по 26 січня 2026 року.
Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» у рамках проєкту «Голос херсонців для стійкості та відновлення громади» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
Як повідомляв Укрінформ, до Херсона хотіли повернутися 70% мешканців, які залишили місто через війну.
-
Одеса7 днів agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Суспільство1 тиждень agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Одеса1 тиждень agoСБУ затримала агента ГРУ з Одещини за підготовку терактів
-
Політика1 тиждень agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Події1 тиждень agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Усі новини6 днів agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Суспільство3 дні agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoАМПУ спростувала чутки про зупинку роботи портів Великої Одеси Анонси
