Відбудова
У МОЗ пояснили причини тривалої відбудови Охматдиту
Процес відбудови дитячої лікарні “Охматдит” має відповідати державним будівельним нормам і технічним стандартам.
Про це на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов, передає кореспондент Укрінформу
“Перше основне питання, яке завжди ставлять всі: чому так довго, чому займає стільки часу? Нагадаю, що відповідність державним будівельним нормам і технічним стандартам є обов’язковою. Нагадаю, що цей об’єкт має найвищий статус складності будівництва. Це означає, що неможливо його будувати без проєктно-кошторисної документації і без експертизи”, – сказав Адаманов.
Як зазначив заступник міністра, важливо, щоб під час відновлення лікарня продовжувала надавати медичну допомогу.
“Це насправді дуже ускладнює процес відновлення. Це і рівень шуму, і процес, який буде відбуватися, як саме будуть розміщені конструкції, які вікна, черговість, як вони знімаються, як вони монтуються. Це теж, на жаль, займає час”, – пояснив Адаманов.
Він зауважив, що рішення про проведення державної експертизи проєктно-кошторисної документації на відновлення лікарні було ухвалено задля того, щоб якість та прозорість всіх процесів не викликали сумнівів.
“Це документація, без якої неможливо визначити обсяг робіт, матеріалів, які потрібні, і ціни безпосередньо на ці матеріали і роботи”, – зазначив Адаманов.
Як повідомляв Укрінформ, 8 липня 2024 року внаслідок ракетного удару дитяча лікарня «Охматдит» зазнала значних ушкоджень. Найбільше постраждали новий лікувально-діагностичний корпус, адміністративний та токсикологічний корпуси, трансформаторна підстанція і хірургічний корпус.
Міністерство охорони здоровʼя планує оголосити тендер на відновлення нового корпусу «Охматдиту» наступного тижня.
Комісія Костянтинівської МВА лише за минулий тиждень визнала зруйнованими 38 нових житлових об’єктів, а з початку своєї роботи таких об’єктів нараховується 712.
Про це в Фейсбуці повідомила Костянтинівська міська військова адміністрація, передає Укрінформ.
«Адміністрація продовжує активну роботу фіксації руйнувань та забезпечення житлових прав мешканців нашої громади, чиї домівки постраждали від ворожих обстрілів. Фахівці профільної Комісії у посиленому режимі опрацьовують кожну заяву, щоб люди якнайшвидше отримали державну підтримку. За результатами обстежень лише за тиждень (з 18.05.2026 по 24.05.2026) визнано зруйнованими ще 28 приватних будинків та 10 багатоповерхових осель», ідеться в повідомленні.
Зазначається, що компенсацію погоджено для 183 власників квартир (на загальну суму 190 млн грн) та для 52 власників приватних домоволодінь (на суму понад 68 млн грн).
Усього з початку роботи комісії визнано зруйнованими 712 житлових об’єктів, з яких 505 — будинки приватного сектору та 207 — багатоповерхівки.
«Загалом нашим землякам уже видано 2 072 житлових сертифікати на придбання нової оселі. Сукупна сума погоджених державою виплат для постраждалих мешканців Костянтинівської громади вже перевищила 3 мільярди 100 мільйонів гривень», – підсумували в МВА.
Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині понад 7,7 тисяч родин отримали компенсації за зруйноване житло.
Фото: Генштаб
У Вінниці за підтримки ЮНІСЕФ відновлюють пошкоджений під час березневої атаки російських дронів дитячий садок «Ластівка».
Про це повідомляє Вінницька міська рада, передає Укрінформ.
«У дитячому садку №13 «Ластівка» триває відновлення будівлі, пошкодженої вибуховою хвилею під час березневої атаки російських дронів на місто. Березневий удар залишив по собі пошкоджені рами й вибите скло», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ремонтні роботи виконують за співфінансування ЮНІСЕФ і бюджету Вінницької громади.
У пошкодженому корпусі демонтують старі рами та встановлюють нові віконні блоки. Нові конструкції мають багатошарове триплексне скло зі спеціальною захисною плівкою між шарами. У разі пошкодження вона утримує уламки й не дає їм розлітатися всередину приміщення. За принципом дії воно подібне до лобового скла автомобіля: може тріснути від удару, але залишається на плівці.
Такі вікна також краще зберігають тепло та зменшують проникнення зовнішнього шуму. Для групових кімнат це особливо важливо: упродовж дня діти тут граються, навчаються, відпочивають, і простір має бути теплим та придатним для щоденного перебування.
Наразі виконано близько 40% запланованих відновних робіт. На першому поверсі садочка встановлення вікон уже завершили, там облаштовують відкоси. Паралельно демонтують старі блоки та монтують нові вже на другому поверсі.
Після заміни вікон фахівці перейдуть до відновлення чотирьох вітражних конструкцій.
Завершити відновні роботи й повернути дітей до оновлених груп у міськраді планують до кінця червня.
Як повідомлялось, 24 березня Вінниця зазнала масованої атаки дронів. Одна людина загинула, 21 дістала поранення. Вибуховою хвилею було пошкоджено житлові будинки, комерційні об’єкти та адміністративні будівлі.
“Норвегія надасть 425 мільйонів норвезьких крон (приблизно 40 мільйонів євро – ред.), щоб допомогти Україні відновити стійкість її енергетичної системи”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що допомога орієнтована на децентралізоване виробництво енергії, відновлювану енергію, акумуляторні накопичувачі та гнучкі місцеві енергетичні системи. Це фінансування посилить стійкість енергопостачання України, допоможе пришвидшити відновлення та забезпечити роботу критично важливих послуг.
«Україна повинна пережити майбутню зиму, одночасно будуючи енергетичну систему, що буде менш вразливою до нападів. У співпраці з ЄС Норвегія надає 425 мільйонів норвезьких крон для зміцнення енергетичної безпеки України. Це фінансування допоможе Україні задовольнити нагальні потреби, а також сприятиме її відновленню, модернізації та шляху до членства в ЄС», – сказав міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
«Зима може здаватися далекою, але готуватися потрібно вже зараз», – додав він.
«Внесок Норвегії – це обіцянки в дії. Це допоможе Україні підготуватися до наступної зими та наблизитися до енергетичної системи ЄС, до свого місця в ЄС. Зосередження уваги на відновлюваних джерелах енергії та децентралізованому виробництві енергії сприятиме енергетичній безпеці України. Це також наблизить Україну до поточних пріоритетів ЄС через зелений перехід», – сказала європейський комісар з питань розширення Марта Кос.
Підтримка буде надаватися через Інвестиційну рамкову програму ЄС для України. Ця домовленість розроблена для мобілізації додаткового фінансування від банків та інших фінансових установ.
Як повідомляв Укрінформ, Норвегія у середу, 6 травня, оголосила про надання Україні 2,8 мільярда норвезьких крон (понад 300 мільйонів доларів) через ініціативу НАТО з закупівлі американської зброї Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
-
Суспільство6 днів agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика1 тиждень agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Усі новини1 тиждень agoАліна Гросу народила – як назвали дитину
-
Суспільство1 тиждень agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси