Відбудова
У МОЗ пояснили причини тривалої відбудови Охматдиту
Процес відбудови дитячої лікарні “Охматдит” має відповідати державним будівельним нормам і технічним стандартам.
Про це на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов, передає кореспондент Укрінформу
“Перше основне питання, яке завжди ставлять всі: чому так довго, чому займає стільки часу? Нагадаю, що відповідність державним будівельним нормам і технічним стандартам є обов’язковою. Нагадаю, що цей об’єкт має найвищий статус складності будівництва. Це означає, що неможливо його будувати без проєктно-кошторисної документації і без експертизи”, – сказав Адаманов.
Як зазначив заступник міністра, важливо, щоб під час відновлення лікарня продовжувала надавати медичну допомогу.
“Це насправді дуже ускладнює процес відновлення. Це і рівень шуму, і процес, який буде відбуватися, як саме будуть розміщені конструкції, які вікна, черговість, як вони знімаються, як вони монтуються. Це теж, на жаль, займає час”, – пояснив Адаманов.
Він зауважив, що рішення про проведення державної експертизи проєктно-кошторисної документації на відновлення лікарні було ухвалено задля того, щоб якість та прозорість всіх процесів не викликали сумнівів.
“Це документація, без якої неможливо визначити обсяг робіт, матеріалів, які потрібні, і ціни безпосередньо на ці матеріали і роботи”, – зазначив Адаманов.
Як повідомляв Укрінформ, 8 липня 2024 року внаслідок ракетного удару дитяча лікарня «Охматдит» зазнала значних ушкоджень. Найбільше постраждали новий лікувально-діагностичний корпус, адміністративний та токсикологічний корпуси, трансформаторна підстанція і хірургічний корпус.
Міністерство охорони здоровʼя планує оголосити тендер на відновлення нового корпусу «Охматдиту» наступного тижня.
У межах другого етапу спільного зі Світовим банком проєкту «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» сім українських міст отримають кошти на відновлення критичної інфраструктури.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяє спрямувати додаткові 116 мільйонів доларів США грантових коштів на відновлення критичної інфраструктури теплопостачання у прифронтових регіонах та забезпечення сталого проходження зимового періоду», – йдеться в повідомленні.
Нове обладнання для відновлення та захисту критичної інфраструктури отримають 7 міст у прифронтових регіонах: Харків, Чернігів, Суми, Миколаїв, Кривий Ріг, Кременчук та Славута. До розширення проєкту допомога фокусувалася лише на Харкові.
Комунальні підприємства отримають мобільні та стаціонарні водогрійні котли, мобільні міні-когенераційні установки, насосні агрегати, труби та комплектуючі для ремонту тепломереж, обладнання для альтернативних джерел тепла.
Наголошується, що кошти виділені в межах другого етапу спільного зі Світовим банком проєкту «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів».
Раніше між Мінрозвитку та Управлінням ООН з обслуговування проєктів (UNOPS) була підписана угода про розширення співпраці, яка визначила додаткове фінансування та подовжила тривалість проєкту до кінця квітня 2027 року.
Відтак, закупівлю та логістику здійснюватиме Управління ООН з обслуговування проектів (UNOPS). Залучення міжнародної організації гарантує прозорість процесу, швидку доставку обладнання безпосередньо до громад та відповідність міжнародним стандартам. Це критично важливо для термінового відновлення теплопостачання у громадах, які найбільше постраждали від обстрілів.
Як повідомлялося, за три роки співпраці Україна залучила 2,4 млрд доларів США грантової підтримки через Цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) Світового банку.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Уряд спрямує додаткові кошти двом громадам у Волинській та Чернівецький областях для продовження реалізації проєктів у межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (НКПВУ).
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Уряд схвалив перерозподіл державної субвенції на 2025 рік. Це дозволить продовжити два ключові проєкти в межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України <…> реконструкцію школи у смт. Брюховичі Волинської області та нежитлового приміщення під ЦНАП у смт. Берегомет Чернівецької області», – йдеться в повідомленні.
Надзвичайна кредитна програма для відновлення України реалізується в межах фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. Вона передбачає залучення 200 млн євро, які спрямовуються на відбудову об’єктів соціальної інфраструктури, модернізацію будівель, посилення стійкості громад.
На цей рік місцевим бюджетам передбачено субвенцію з державного бюджету на реалізацію проектів в межах цієї програми в обсязі 1,5 млрд грн.
Як повідомлялося, у межах другого етапу спільного зі Світовим банком проєкту «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» сім українських міст отримають кошти на відновлення критичної інфраструктури.
Фото ілюстративне: Олексій Кулеба, ФБ
Експертна робоча група розглянула чергові проєкти відновлення за спільною з ЄІБ Програмою відновлення України ІІІ (транш В) і рекомендувала до фінансування шість проєктів.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.
Наголошується, що пропозиції були розглянуті під час засідання експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проєктів.
За результатами розгляду пропозицій громад до реалізації було рекомендовано ще 6 проєктів у Дніпропетровській області: капремонт закладів охорони здоров’я у Кривому Розі та Дніпрі, реконструкція, капремонт та будівництво захисних споруд у Дніпрі та Гречаноподівській громаді, будівництво модульного укриття у м. Самар.
За результатами попередніх засідань експертна група відібрала 18 проєктів до фінансування в межах програми “Відновлення України ІІІ” (транш В). Серед пріоритетних напрямків – житло для ВПО, системи опалення й водопостачання, укриття для шкіл і лікарень, реабілітаційні центри, створення доступних просторів для жителів громад у межах проєкту “Рух без бар’єрів”, будівництво фабрик-кухонь для шкільного харчування.
Як повідомляв Укрінформ, під час двох засідань експертної робочої групи було рекомендувала до фінансування дев’ять проєктів.
Фото: pixabay
-
Події1 тиждень agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса1 тиждень agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика1 тиждень agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство1 тиждень ago
Погрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика1 тиждень agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Події1 тиждень agoРідкісну картину Ренуара продали на паризькому аукціоні за $1,68 мільйона
-
Усі новини1 тиждень agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени