Відбудова
У МОЗ пояснили причини тривалої відбудови Охматдиту
Процес відбудови дитячої лікарні “Охматдит” має відповідати державним будівельним нормам і технічним стандартам.
Про це на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов, передає кореспондент Укрінформу
“Перше основне питання, яке завжди ставлять всі: чому так довго, чому займає стільки часу? Нагадаю, що відповідність державним будівельним нормам і технічним стандартам є обов’язковою. Нагадаю, що цей об’єкт має найвищий статус складності будівництва. Це означає, що неможливо його будувати без проєктно-кошторисної документації і без експертизи”, – сказав Адаманов.
Як зазначив заступник міністра, важливо, щоб під час відновлення лікарня продовжувала надавати медичну допомогу.
“Це насправді дуже ускладнює процес відновлення. Це і рівень шуму, і процес, який буде відбуватися, як саме будуть розміщені конструкції, які вікна, черговість, як вони знімаються, як вони монтуються. Це теж, на жаль, займає час”, – пояснив Адаманов.
Він зауважив, що рішення про проведення державної експертизи проєктно-кошторисної документації на відновлення лікарні було ухвалено задля того, щоб якість та прозорість всіх процесів не викликали сумнівів.
“Це документація, без якої неможливо визначити обсяг робіт, матеріалів, які потрібні, і ціни безпосередньо на ці матеріали і роботи”, – зазначив Адаманов.
Як повідомляв Укрінформ, 8 липня 2024 року внаслідок ракетного удару дитяча лікарня «Охматдит» зазнала значних ушкоджень. Найбільше постраждали новий лікувально-діагностичний корпус, адміністративний та токсикологічний корпуси, трансформаторна підстанція і хірургічний корпус.
Міністерство охорони здоровʼя планує оголосити тендер на відновлення нового корпусу «Охматдиту» наступного тижня.
Відбудова
У МЗС закликали українських послів залучати партнерів до відновлення Києво-Печерської лаври
Міністерство закордонних справ закликало керівників українських дипломатичних місій за кордоном залучати партнерів у країнах перебування до відновлення Києво-Печерської лаври.
Про це заявила заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца під час візиту українських послів до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Заступниця міністра наголосила, що російські атаки на Києво-Печерську лавру, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, свідчать: що для Росії не існує жодних святинь. Вона також вчергове підкреслила, що війна триває не лише за державність і суверенітет України, а й за українську ідентичність та культурну спадщину.
«Тому, безперечно, для нас надзвичайно важливо, щоб міжнародні лідери приїхали і подивилися на все на власні очі», – зазначила Беца.

Вона розповіла, що після відвідання пошкодженого внаслідок російської атаки Успенського собору та інших українських пам’яток глава однієї з латиноамериканських країн зміг оцінити масштаби руйнувань і зрозуміти, що Росія веде війну на винищення. За словами дипломатки, це позитивно вплинуло на двосторонні відносини, і країна висловила зацікавленість у поглибленні співпраці з Україною, зокрема у сфері drone deal.
Водночас Беца зауважила, що важливими є не лише візити міжнародних лідерів до Києво-Печерської лаври та посилення її захисту, а й відновлення пошкодженого під час атаки безпілотника Успенського собору.

«Тому дуже велике прохання до кожного з вас працювати в країнах акредитації з партнерами, щоб вони максимально долучалися до відновлення Лаври та інших пам’яток, які Росія вже зруйнувала. Це надзвичайно важливо не тільки в контексті збереження не тільки культурної спадщини, а й збереження України», – підкреслила Беца.
У межах заходу генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко представив українським дипломатам стратегічну візію розвитку заповідника, а заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Костянтин Крайній виступив із доповіддю «Ідеологічні міфи Києво-Печерської лаври та їх розвінчання».

Для керівників українських дипломатичних місій також провели екскурсію, під час якої показали пошкодження Успенського собору.
Як повідомляв Укрінформ, під час повітряної атаки російських військ на Київ уночі 15 червня ворожий дрон-камікадзе влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Унаслідок російської атаки було пошкоджено 80% покрівлі собору.
У понеділок, 3 серпня, у Києві розпочалася щорічна нарада керівників закордонних дипломатичних установ України під гаслом «Відновлення миру і лідерство України», яка триватиме до 7 серпня.
Відбудова
Розсилка: Відбудова України-2026
Російська армія масштабує атаки на український бізнес – Прем’єр-міністр доручив розсередити склади. Через заблокований морський шлях Україна активувала програму ЄС “Шляхи солідарності”. Попри війну, українці відкривають нові бізнеси і вкладаються в ОВДП.
Джерело
Відбудова
Україна цьогоріч отримала 4,6 тисячі одиниць енергообладнання
Міжнародні партнери з початку 2026 року передали Україні 4 593 одиниць енергетичного обладнання.
Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.
“З початку року до України надійшло 4 593 одиниці енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли тощо”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що допомогу надали, зокрема, партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH.
“Очікуємо на надходження ще 917 генераторів, 166 трансформаторів та 123 одиниць іншого обладнання, зокрема – котлів, БМК і КГУ”, – йдеться у повідомленні.
У регіони зі складів хабу з початку 2026 року відправили 528 вантажів гуманітарної допомоги загальною вагою понад 5 тис. тонн. Зокрема, 2603 генератори, 121 трансформатор та 190 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.
Загалом з березня 2022 року за координації Міністерства енергетики в Україну надійшло 2528 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою 32,1 тис. тонн, із них 28,4 тис. тонн вже розподілені між регіонами.
Як повідомляв Укрінформ, за словами першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, з початку 2026 року до хабів Міненерго вже надійшло 5,7 тис. тонн допомоги для формування аварійного резерву обладнання на зиму, але ще потрібно створити трикратний запас усього критичного обладнання.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем уразили ще десять енерговузлів на ТОТ, шість із них
