Відбудова
У МОЗ пояснили причини тривалої відбудови Охматдиту
Процес відбудови дитячої лікарні “Охматдит” має відповідати державним будівельним нормам і технічним стандартам.
Про це на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов, передає кореспондент Укрінформу
“Перше основне питання, яке завжди ставлять всі: чому так довго, чому займає стільки часу? Нагадаю, що відповідність державним будівельним нормам і технічним стандартам є обов’язковою. Нагадаю, що цей об’єкт має найвищий статус складності будівництва. Це означає, що неможливо його будувати без проєктно-кошторисної документації і без експертизи”, – сказав Адаманов.
Як зазначив заступник міністра, важливо, щоб під час відновлення лікарня продовжувала надавати медичну допомогу.
“Це насправді дуже ускладнює процес відновлення. Це і рівень шуму, і процес, який буде відбуватися, як саме будуть розміщені конструкції, які вікна, черговість, як вони знімаються, як вони монтуються. Це теж, на жаль, займає час”, – пояснив Адаманов.
Він зауважив, що рішення про проведення державної експертизи проєктно-кошторисної документації на відновлення лікарні було ухвалено задля того, щоб якість та прозорість всіх процесів не викликали сумнівів.
“Це документація, без якої неможливо визначити обсяг робіт, матеріалів, які потрібні, і ціни безпосередньо на ці матеріали і роботи”, – зазначив Адаманов.
Як повідомляв Укрінформ, 8 липня 2024 року внаслідок ракетного удару дитяча лікарня «Охматдит» зазнала значних ушкоджень. Найбільше постраждали новий лікувально-діагностичний корпус, адміністративний та токсикологічний корпуси, трансформаторна підстанція і хірургічний корпус.
Міністерство охорони здоровʼя планує оголосити тендер на відновлення нового корпусу «Охматдиту» наступного тижня.
З початку 2026 року міжнародні партнери передали українським енергетикам 4 736 одиниць енергетичного обладнання.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“З початку року до України надійшло 4 736 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли тощо”, – йдеться у повідомленні.
Допомогу надали партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Філіппін, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH, МОМ, PFRU, VOLVO.
Очікується надходження ще 767 генераторів, 266 трансформаторів та 123 одиниць іншого обладнання, зокрема – котлів, БМК і КГУ.
З початку року зі складів хабів Міненерго відправили 589 вантажів гуманітарної допомоги: зокрема, 3 305 генераторів, 257 трансформаторів та 190 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від міжнародних партнерів понад 32,5 тис. т гуманітарної допомоги. З них понад 29,5 тис. т уже розподілено між регіонами.
Як повідомлялося, Німеччина оголосила про новий внесок до Фонду підтримки енергетики України у розмірі 250 млн євро.
Зі складів хабів Міненерго до підприємств критичної інфраструктури Київщини доставлено 33,6 тонни енергетичної допомоги від Литви та Фінляндії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Зокрема, від литовської компанії Litgrid AB регіон отримав понад 11 тонн енергетичного обладнання, яке серед іншого включає трансформатори різної напруги. Ще майже 22 тонни обладнання надійшло від фінської компанії Fingrid Oyj”, – йдеться у повідомленні.
Серед переданого обладнання – дизельні генератори та комплекти автоматичних вимикачів. Зазначається, що це устаткування допоможе енергетикам Київщини у підготовці до осінньо-зимового періоду.
Як повідомлялося, упродовж тижня 24-30 серпня дві області України отримали від міжнародних партнерів енергетичне обладнання на загальну суму майже 1,8 млн євро.
Фото: Freepik
Німеччина оголосила про новий внесок до Фонду підтримки енергетики України у розмірі €250 мільйонів.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі.
“Німеччина виділяє додаткові €250 мільйонів внеску до Фонду підтримки енергетики України. Дякую уряду Німеччини й особисто федеральній міністерці економіки та енергетики Катеріні Райхе”, – написав Шмигаль.
Він зазначив, що Німеччина є найбільшим донором Фонду підтримки енергетики із загальним внеском €807 мільйонів. Загалом партнери уже внесли до фонду €2,4 мільярда.
“Однак в умовах постійних російських атак потреби українських енергокомпаній залишаються значними. Маємо залучити до фонду додатково €561,5 мільйона”, – додав Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, із початку 2026 року міжнародні партнери передали українським енергетикам 4 658 одиниць енергетичного обладнання.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Усі новини1 тиждень agoрозкрито ціни Poco X8 та X8 Power (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Суспільство6 днів agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Суспільство1 тиждень agoУкрзалізниця скоротила затримки поїздів на низці напрямків
-
Політика5 днів agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Події1 тиждень agoСоляну скульптуру Шубіна з музею Покровська евакуювали у Дніпро
-
Політика5 днів agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи