Відбудова
У МОЗ пояснили причини тривалої відбудови Охматдиту
Процес відбудови дитячої лікарні “Охматдит” має відповідати державним будівельним нормам і технічним стандартам.
Про це на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов, передає кореспондент Укрінформу
“Перше основне питання, яке завжди ставлять всі: чому так довго, чому займає стільки часу? Нагадаю, що відповідність державним будівельним нормам і технічним стандартам є обов’язковою. Нагадаю, що цей об’єкт має найвищий статус складності будівництва. Це означає, що неможливо його будувати без проєктно-кошторисної документації і без експертизи”, – сказав Адаманов.
Як зазначив заступник міністра, важливо, щоб під час відновлення лікарня продовжувала надавати медичну допомогу.
“Це насправді дуже ускладнює процес відновлення. Це і рівень шуму, і процес, який буде відбуватися, як саме будуть розміщені конструкції, які вікна, черговість, як вони знімаються, як вони монтуються. Це теж, на жаль, займає час”, – пояснив Адаманов.
Він зауважив, що рішення про проведення державної експертизи проєктно-кошторисної документації на відновлення лікарні було ухвалено задля того, щоб якість та прозорість всіх процесів не викликали сумнівів.
“Це документація, без якої неможливо визначити обсяг робіт, матеріалів, які потрібні, і ціни безпосередньо на ці матеріали і роботи”, – зазначив Адаманов.
Як повідомляв Укрінформ, 8 липня 2024 року внаслідок ракетного удару дитяча лікарня «Охматдит» зазнала значних ушкоджень. Найбільше постраждали новий лікувально-діагностичний корпус, адміністративний та токсикологічний корпуси, трансформаторна підстанція і хірургічний корпус.
Міністерство охорони здоровʼя планує оголосити тендер на відновлення нового корпусу «Охматдиту» наступного тижня.
Нідерланди ратифікували конвенцію про створення комісії для відшкодування збитків Україні. Україна готова створювати умови для спільних з Японією проєктів відновлення – Корецький. На житлові програми у проєкті держбюджету-2027 передбачено близько ₴85 мільярдів.
Джерело
Про це у Телеграмі повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, передає Укрінформ.
«Житлова політика у бюджеті-2027 – це 84,9 млрд грн, що на 38,3 млрд грн більше, ніж торік. Житло залишається одним із державних пріоритетів, і цифри це підтверджують», – йдеться в повідомленні.
За інформацією депутата, на програму забезпечення житлом громадян через «єОселю» планується спрямувати 45 млрд грн, на 27,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч.
На компенсації за пошкоджене та втрачене житло у межах програми «єВідновдення» – 24,4 млрд грн (+8,9 млрд грн), на компенсації ветеранам з інвалідністю I та II груп за програмою «Житло для ВПО з ТОТ» – 6,9 млрд грн (+1,2 млрд грн).
Ще 5,5 млрд грн (+0,3 млрд грн) закладено у спеціальному фонді на реалізацію програми HOME (реалізується за підтримки ЄБРР)
На забезпечення житлом військових у проєкті документа передбачено 2,4 млрд грн.
0,7 млрд грн отримає Фонд енергоефективності для реалізації проєктів з енергоефективності житла та фінансування відновлення зруйнованого житла.
Як повідомлялося, у проєкті Державного бюджету на 2027 рік передбачене зростання доходів на 8,7% до 5,6 трлн грн, видатків – на 13,5% до 7,3 трлн грн. Потреба у міжнародній допомозі оцінюється у 52,6 млрд доларів.
Нідерланди ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє РЄ.
“Нідерланди офіційно ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог для України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Гаага, де розташовані численні міжнародні організації, буде місцем розміщення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду вимог поряд із Реєстром збитків для України.
Постійний представник Нідерландів при Раді Європи – посол Андре Гаспельс передав ратифікаційну грамоту конвенції до штаб-квартири організації у Страсбурзі.
Документ було передано у присутності генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе.
Для набуття конвенцією чинності її мають ратифікувати 25 держав. Станом на 15 вересня конвенцію підписали 40 країн. Дев’ять держав та Європейський Союз також її ратифікували.
Нідерланди зіграли важливу роль у переговорах стосовно конвенції, а зараз очолюють підготовчий комітет, створений у лютому 2026 року. Його завдання – закласти операційні та практичні основи для роботи майбутньої комісії.
Компенсаційна комісія є другим елементом комплексного механізму компенсацій для жертв війни Російської Федерації. Вона спиратиметься на вже створений Реєстр збитків, який також розташований у Гаазі. Після створення комісія розглядатиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо вимог, внесених до Реєстру, визначатиме розмір компенсації у кожному конкретному випадку.
Міжнародна комісія також розглядатиме вимоги, отримані після інтеграції Реєстру до її структури, як це передбачено конвенцією.
Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків додали ще три категорії, які фіксуватимуть втрати бізнесу.
Фото: coe.int
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Усі новини1 тиждень agoжінка вийшла заміж за злочинця, засудженого до смертної кари (фото)
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук
-
Війна1 тиждень agoПамʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка