Відбудова
У МОЗ пояснили причини тривалої відбудови Охматдиту
Процес відбудови дитячої лікарні “Охматдит” має відповідати державним будівельним нормам і технічним стандартам.
Про це на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов, передає кореспондент Укрінформу
“Перше основне питання, яке завжди ставлять всі: чому так довго, чому займає стільки часу? Нагадаю, що відповідність державним будівельним нормам і технічним стандартам є обов’язковою. Нагадаю, що цей об’єкт має найвищий статус складності будівництва. Це означає, що неможливо його будувати без проєктно-кошторисної документації і без експертизи”, – сказав Адаманов.
Як зазначив заступник міністра, важливо, щоб під час відновлення лікарня продовжувала надавати медичну допомогу.
“Це насправді дуже ускладнює процес відновлення. Це і рівень шуму, і процес, який буде відбуватися, як саме будуть розміщені конструкції, які вікна, черговість, як вони знімаються, як вони монтуються. Це теж, на жаль, займає час”, – пояснив Адаманов.
Він зауважив, що рішення про проведення державної експертизи проєктно-кошторисної документації на відновлення лікарні було ухвалено задля того, щоб якість та прозорість всіх процесів не викликали сумнівів.
“Це документація, без якої неможливо визначити обсяг робіт, матеріалів, які потрібні, і ціни безпосередньо на ці матеріали і роботи”, – зазначив Адаманов.
Як повідомляв Укрінформ, 8 липня 2024 року внаслідок ракетного удару дитяча лікарня «Охматдит» зазнала значних ушкоджень. Найбільше постраждали новий лікувально-діагностичний корпус, адміністративний та токсикологічний корпуси, трансформаторна підстанція і хірургічний корпус.
Міністерство охорони здоровʼя планує оголосити тендер на відновлення нового корпусу «Охматдиту» наступного тижня.
Відбудова
Україна отримала через Механізм цивільного захисту ЄС теплову електростанцію з Литви
Європейська комісія успішно провела одну зі своїх найбільших на сьогодні скоординованих логістичних операцій, передавши Україні повний комплект обладнання для теплової електростанції з Литви.
Про це повідомляє Міністерство енергетики України, передає Укрінформ.
“Складна операція, що тривала 11 місяців, включала 149 поставок обладнання загальною вагою 2399 тонн. Серед них 40 були негабаритними вантажами, включаючи надзвичайно важкі трансформатори та статори вагою близько 172 тонн кожен. Підтримка Польського урядового агентства стратегічних резервів відіграла важливу роль у забезпеченні складного транспортування цих компонентів”, – йдеться у повідомленні.
Надане обладнання допомогло провести аварійні ремонти в кількох регіонах України, де енергетична інфраструктура була істотно пошкоджена внаслідок російських ударів.
«Ми надзвичайно вдячні партнерам з Литви, Польщі і всієї європейської спільноти, які допомогли нам отримати це критично необхідне устаткування. Воно допомогло відновити критично важливі енергетичні потужності та посилити стійкість української енергосистеми, яка, на жаль, продовжує зазнавати прицільних російських атак», – зазначив в.о. міністра енергетики Артем Некрасов.
Ця логістична операція є частиною комплексної відповіді ЄС на агресію Росії проти України з лютого 2022 року, яка скоординована через Механізм цивільного захисту ЄС (UCPM). На сьогодні загальна підтримка ЄС енергетичного сектору України допомогла мільйонам людей, включаючи доставку 9500 генераторів та 7200 трансформаторів через Механізм цивільного захисту ЄС, наголосили у міністерстві.
Як зазначає пресслужба Європейської комісії, передача цієї електростанції – це європейська солідарність у дії та наша найвимогливіша логістична операція на сьогодні.
Як повідомлялося, загалом Єврокомісія виділила понад 1,2 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги в Україні та доставила понад 160 тис. т допомоги.
Фото: pexels
Відбудова
у Тростянці реконструюють центральну площу
Агентство відновлення у межах проєкту комплексної реконструкції завершило першу чергу робіт на центральній площі міста Тростянець на Сумщині. Наступний етап передбачає створення сучасного громадського простору із зонами відпочинку та торговельними площами.
Про це Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зазначається, що у межах першої черги відновлення об’єктів інфраструктури було виконано комплекс будівельно-монтажних та інженерних робіт, зокрема встановлено опори зовнішнього вуличного освітлення з інтегрованими сонячними панелями, облаштовано безбар’єрні пішохідні переходи, проїзди та під’їзди до залізничного вокзалу, прокладено нові мережі дощової та господарсько-побутової каналізації, а також інші зовнішні інженерні комунікації.
Крім того, виконано озеленення центральної частини площі та влаштовано майданчики для стоянки громадського та приватного транспорту.
Наступним етапом, за умови наявного бюджетного фінансування, планується оголошення закупівлі на виконання робіт другої черги реконструкції об’єктів інфраструктури. У межах наступного етапу передбачається створення сучасного громадського простору із затишними зонами відпочинку, торговельними площами, енергоефективними рішеннями та облаштованими місцями для укриття і захисту цивільного населення.
Як повідомлялося, у місті Тростянці Сумської області після російської окупації відновили перший в Україні житловий будинок за принципами зеленої реконструкції.
Відбудова
Наступного року Київ направить понад ₴1,2 мільярда на відновлення будівель, пошкоджених атаками РФ
У бюджеті Києва на 2026 рік виділили понад ₴1,2 мільярда на відновлення будинків та інших об’єктів, які зазнали руйнувань і пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
Заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп зазначив, що наразі в Києві пошкоджені 2 647 багатоквартирних житлових будинків, зокрема у 2025 році – 1 470, із них 78, які зазнали значних ушкоджень.
«Попри таку значну кількість пошкоджених будинків і складну ситуацію, законодавство не передбачає спрощеної процедури їх відновлення. Замовники відновлення змушені здійснювати всі етапи виконання детального інструментального обстеження, проєктних робіт, отримання експертного звіту, вибір підрядної організації, дотримуючись вимог законодавства щодо публічних закупівель», – зауважив Непоп.
Крім того, за словами заступника голови КМДА, роботи сповільнені через припинення виробничих процесів під час повітряних тривог, обмеження електропостачання, нестачу кваліфікованих працівників у будівельній галузі, значна частина яких мобілізована. Тож відновлення житлових будинків буде продовжено і в 2026 році.
Як зауважив Непоп, із бюджету Києва на відновлення виділили понад ₴1,2 мільярда. Замовниками відновлювальних робіт визначені КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (₴574,2 мільйона) та районні в місті Києві державні адміністрації (на відновлення житлових будинків – ₴520,8 мільйона на інші об’єкти – ₴106,5 мільйона).
Також він наголосив, що відновлення пошкоджених будинків і забезпечення належних умов проживання постраждалих жителів є одним із пріоритетів місцевої влади.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві встановили перше мобільне укриття.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Одеса1 тиждень agoБлекаут в Одесі 2025 р— як люди справляються з відключеннями світла
-
Усі новини7 днів agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Війна1 тиждень agoРосіяни перекидають додаткові резерви у Покровсько-Мирноградську агломерацію
-
Думки1 тиждень agoЗлочинний відтінок білого: як компанію Pantone звинуватили в расизмі за вибір кольору року
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим
