Події
У Миколаєві оцифрували твори художника Леоніда Інглезі, передані його нащадками з Франції
У Миколаєві оцифрували збірку живописних творів миколаївського художника й мецената Леоніда Інглезі, яку передали місцевим музеям нащадки митця, що мешкають у Франції.
Про це передає Укрінформ із посиланням на Агенцію розвитку міста Миколаєва.
“Команда проєкту «Цифрова колекція музею» оцифрувала повну збірку живописних творів миколаївського художника й мецената Леоніда Інглезі (1882–1972), яку нащадки митця передали з Парижа в дар двом миколаївським музеям. Це зробило можливим їх дослідження, збереження та тепер — цифрове відтворення, як важливий крок до збереження та популяризації мистецької спадщини півдня України після її повернення з еміграції”, – розповіли в агенції.
Проєкт з оцифрування музейної колекції реалізує Платформа MY ART спільно з Агенцією розвитку Миколаєва за підтримки Українського культурного фонду.
За цей час команда оцифрувала 19 картин із зібрання Миколаївського обласного краєзнавчого музею та 3 роботи з фондів Миколаївського обласного художнього музею імені В. В. Верещагіна, тим самим об’єднавши творчий спадок художника у цифровій колекції, яка незабаром стане доступна на сайті проєкту.
«Миколаївський вигнанець із трагічною та водночас блискучою долею, Леонід Інглезі, уже понад тридцять років поступово повертається додому з Парижа завдяки зусиллям його онуки Ганни Христофорової. Саме стільки триває її листування з Миколаївським краєзнавчим музеєм і передача творчої спадщини митця: живопису, графіки, архівних документів та особистих речей», – сказав старший науковий співробітник та зберігач художньої групи Миколаївського обласного краєзнавчого музею Сергій Піскурьов.
На картинах Інглезі у зібранні краєзнавчого музею зображені, зокрема, краєвиди старого Миколаєва початку ХХ століття – це роботи «На вулицях Миколаєва» (1905), «Фонтан» (1910), «Миколаївська міська управа», «Будинок з вазонами» (1910), «Старі гармати» (1910), «Миколаївський елеватор» (1912), «Поштова станція в Миколаєві», «Трійка», «Таємничий сад» тощо.
За словами заступниці директора з наукової роботи Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна Лариси Твєрітінової, у фондах зберігається етюд Інглезі «Вид Миколаєва», подарований миколаївським художником Павлом Ковальовим у 1965 році. Ця робота була експонована 1913 року на Весняній виставці в Одесі.
У 2010 році музейні фонди поповнили ще два пейзажі художника – «Поле. Етюд» та «Клумба у приватному саду Ля Гарен-Коломбо (передмістя Парижа)», створені у 1920–1930-х роках у Франції. Їх передала музею онука митця.
Леонід Інглезі на початку ХХ століття активно долучався до громадського та культурного життя Миколаєва та Одеси: постійно брав участь у виставках Товариство художників півдня України; входив до комітетів зі створення двох миколаївських музеїв (історичного та художнього); викладав малювання, креслення та ліплення у художньо-промисловій школі у Миколаєві (1914); був гласним Міської думи (1913-1917); стояв біля витоків утворення миколаївської футбольної ліги й фінансово підтримував футбольний рух Миколаєва.
Після більшовицького перевороту художник із родиною виїхав за кордон і опинився у Франції — без грошей і підтримки. Він знайшов себе у відомій мозаїчній майстерні Бориса Анрепа й до кінця життя створював мозаїки для європейських палаців і соборів.
Як повідомлялося, у Миколаєві оцифрують понад 300 експонатів з фондів Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна та Миколаївського обласного краєзнавчого музею.
Фото: inshe.tv
Фільм “За Перемогу!” Валентина Васяновича отримав одразу три відзнаки XVII Одеського міжнародного кінофестивалю.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
“За Перемогу!” визнали найкращим українським ігровим повнометражним фільмом.
Режисер отримав головну нагороду Національної конкурсної програми – статуетку “Золотий Дюк”, а також грошову премію.
Крім того, стрічка стала переможцем за версією журі Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI. Ще одну спеціальну відзнаку фільму присудив MEGOGO.
“Таким чином, “За Перемогу!” завершив 17-й Одеський міжнародний кінофестиваль одразу з трьома нагородами”, – зауважили у Держкіно.
“За Перемогу!” – антиутопічна історія про Україну після завершення війни, у якій режисер досліджує майбутнє країни та людини, яка намагається знайти своє місце у новій реальності.
Українська прем’єра фільму “За Перемогу!” відбудеться 22 жовтня.
Фільм створено у копродукції між Arsenal Films, українською продюсерською компанією ForeFilms ForeFilms та литовською M-Films.
Як повідомляв Укрінформ, українська стрічка “Театр Ветеранів” стала найкращим документальним фільмом на міжнародному кінофестивалі.
Франція та Південна Корея спрямують один мільярд євро упродовж наступних п’яти років на підтримку кіно й аудіовізуальної індустрії та зміцнення культурного суверенітету.
Про це президент Франції Еммануель Макрон сказав на відкритті міжнародного саміту «Люм’єр» у Сен-Поль-де-Ванс, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми залучаємо один мільярд євро протягом п’яти років для створення того, що ми назвали партнерством «Люм’єр», а саме ініціативи, спрямованої на підтримку індустрії зображень та культурного суверенітету», – зазначив Макрон.
Президент Франції також закликав до нового багатостороннього підходу для підтримки світового кінематографа на тлі викликів, пов’язаних зі штучним інтелектом і цифровими платформами.
«Успіх цього саміту буде вимірюватиметься тим, що на ньому утвориться – новими коаліціями, новими проєктами та сталим діалогом між середовищами, які надто часто працювали розрізнено», – зазначив Макрон.
Саміт, організований спільно з президентом Південної Кореї Лі Чже Мьоном, зібрав у Фонді сучасного мистецтва 200 учасників із 55 країн. Серед них – представники голлівудських студій, телеканалів, стримінгових платформ, кінотеатрів, продюсерських компаній та видавців відеоігор.
Участь у заході беруть керівники Sony Pictures, Disney та Американської академії кінематографічних мистецтв і наук.
Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі анімаційних фільмів у Франції лауреатами стали відразу п’ять українських робіт.
Фото: АА
Вийшов друком роман, де вперше в художній формі осмислюється постать єврейського письменника з Бучача на Тернопільщині, лауреата Нобелівської премії з літератури Шмуеля Йосефа Агнона.
Український письменник Василь Махно розповів у коментарі Укрінформу, що його роман «Ангел і осел. З віршами про вогонь і воду», який вийшов у «Видавництві Старого Лева», поєднує реальні факти з художнім вимислом.
У творі переплітаються кілька сюжетних ліній: історія самого Агнона, розповідь про вигаданого українського письменника з Тернопільщини Віктора Прейснера, який цікавиться видатним земляком, а також життя давнього Єрусалима у дні суду над Єшуа (Ісусом Христом) та його розп’яття.
Через Прейснера та його майже знищений роман про новозавітну історію, а також через інших персонажів Махно вибудовує «зв’язки між Бучачем і Єрусалимом, юдейською та християнською традиціями, особистою пам’яттю та історією».
«Я б сказав, що це книжка про час, про взаємозв’язок усього з усім. У ній є і сакральне, і банальне, і звичайне. Там багато речей, які доповнюють одна одну, створюючи цілісний образ часу», – зазначив автор.
Махно наголосив, що прагнув написати водночас філософський та інтелектуальний роман, а також осмислити досвід свого покоління на тлі подій ХХ – початку ХХІ століття.
«Я не був би схильний говорити, що це роман про щось одне. Це твір про життя, буття – у певні відрізки часу, у певних обставинах, у певних просторах, містах – з їхніми особливостями й нюансами», – сказав письменник.
За його словами, під час роботи над образом Агнона він використовував англомовні видання його творів, спогади доньки письменника Емуни та інші свідчення.
Василь Махно – український письменник, поет, есеїст і перекладач, родом із Тернопільської області, який з 2000 року живе у Нью-Йорку.
Нагадаємо, серед Нобелівських лауреатів – шестеро вихідців з України: біолог і медик Ілля Мечников (1908), мікробіолог Зельман Ваксман (1952), письменник Шмуель Йосеф Аґнон (1966), хімік Роалд Гоффман (1981), фізик Жорж Шарпак (1992) та письменниця Світлана Алексієвич (2015).
Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Усі новини1 тиждень agoрозкрито ціни Poco X8 та X8 Power (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoУкрзалізниця скоротила затримки поїздів на низці напрямків
-
Суспільство7 днів agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Політика6 днів agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Події6 днів agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика6 днів agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи