Інформація про зникнення генпрокурора Руслана Кравченка або його перебування у клініці не відповідає дійсності – від самого ранку він на робочому місці.

У тимчасово окупованому Криму після повітряної атаки ЗСУ зазнав мінно-вибухових травм і помер у лікарні Анатолій Чернишов — виконавчий директор фонду “Народний фронт”. Загиблий очолював пропутінську організацію, що займалася постачанням обладнання для окупаційних військ.

Про це повідомили в hromadske.

У фонді написали, що путін посмертно нагородив Чернишова “орденом мужності”.

За інформацією самої організації, Чернишов безпосередньо координував закупівлі армійського спорядження на десятки мільярдів рублів та ініціював створення навчальних таборів для мобільних вогневих груп ППО на території тимчасово окупованого Криму.

Фонд “Народний фронт” називав себе “рухом президента рф” володимира путіна. У 2022 році його створив рух путіна «Общероссийский народный фронт». Фонд використовують для імітації широкої народної підтримки політики диктатора. З початком повномасштабного вторгнення організація стала ключовою цивільною платформою для збору коштів, техніки та спорядження для окупаційної армії рф за допомогою спеціально створеного фонду “Все для Перемоги!”. Організація активно діє на тимчасово окупованих територіях України, фінансуючи пропагандистські заходи, а також формуючи загони так званих “волонтерів” для легітимізації окупації. 

Раніше в окупованому Севастополі внаслідок вибуху загинув чоловік, якого попередньо називають колишнім українським офіцером. За неофіційними даними, йдеться про зрадника України Роберта Шагєєва, який перейшов на службу до ВМФ рф.

Юлія Калабайда

Про це повідомляє Одеська міська рада.

В Одесі працюють над змінами у системі паліативної допомоги, яка має охоплювати не лише медичний супровід тяжкохворих людей, а й соціальну та психологічну підтримку їхніх родин.

Одним із головних завдань міста визначили створення зрозумілого алгоритму, за яким пацієнт та його близькі зможуть отримувати необхідні послуги на різних етапах лікування та догляду. Йдеться про ситуації, коли родина стикається з тяжким захворюванням і не завжди розуміє, до якого закладу або спеціаліста звертатися насамперед.

Питання розвитку паліативної допомоги обговорили під час розширеної міждисциплінарної робочої зустрічі. До неї долучилися керівники профільних департаментів міської ради, лікарі закладів первинної, вторинної та невідкладної допомоги, а також соціальні працівники.

Учасники проаналізували проблеми, з якими фахівці стикаються під час роботи з паліативними пацієнтами. Серед них — обмежена кількість стаціонарних ліжок, високе навантаження на мобільні бригади та потреба в сучасному медичному обладнанні.

Базове медичне забезпечення паліативних пацієнтів фінансується в межах державної Програми медичних гарантій через Національну службу здоров’я України. Вона передбачає, зокрема, безоплатне стаціонарне лікування та виїзди мобільних медичних команд до пацієнтів додому.

В Одесі відповідну інфраструктуру формують комунальні медичні заклади. Серед них — Одеська міська лікарня №5, дитячі медичні установи, а також виїзні служби центрів первинної медико-санітарної допомоги, зокрема ЦПМСД №2 та №4.До системи також залучені служби невідкладної допомоги та підрозділи соціальної політики. 

Паліативна допомога передбачає взаємодію одразу кількох сфер, адже потреби пацієнтів часто виходять за межі безпосередньо медичного лікування.За підсумками зустрічі визначили кілька напрямів, які планують реалізовувати в Одесі.

Передусім ідеться про створення єдиного маршруту пацієнта. Його мета — зробити послідовність отримання допомоги зрозумілою для самого хворого та його родичів. Це має допомогти родинам швидше знаходити необхідних спеціалістів та отримувати медичні й соціальні послуги без зайвих перешкод.

Також місто планує поступово збільшувати кількість спеціалізованих паліативних ліжок. Паралельно хочуть посилити спроможність мобільних бригад, які надають допомогу пацієнтам безпосередньо вдома.

Ще одним напрямом має стати запровадження муніципальних механізмів тимчасової планової госпіталізації. Передбачається, що пацієнт зможе на кілька днів або тижнів отримати необхідний догляд у медичному закладі.Такий підхід називають респісним доглядом. Він має допомогти родичам, які постійно доглядають за лежачими або тяжкохворими людьми, тимчасово передати частину навантаження медичним працівникам та відновити власні сили.

В.о. заступника Одеського міського голови Олена Якименко наголосила, що ефективна паліативна система потребує спільної роботи медиків, соціальних служб та міської влади.

У мерії зазначають, що подальший розвиток цієї сфери має зробити допомогу тяжкохворим пацієнтам більш доступною, а підтримку їхніх родин — системною та скоординованою.

Раніше на УСІ – Екстрену медичну допомогу в Україні можна отримати безоплатно незалежно від наявності декларації із сімейним лікарем чи електронного направлення. У Національній службі здоров’я України нагадали, як працює служба 103, чому диспетчери ставлять багато запитань і як це допомагає рятувати життя.