Події
У Польщі відкрили виставку «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні»
У Музеї мистецтв у Лодзі відкрилася виставка «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні».
Про це Укрінформу повідомила генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець.
Цей проєкт НХМУ започаткував у 2022 році, після початку повномасштабної російсько-української війни, щоб показати світові культуру незалежної держави, на яку напала РФ.
Виставка з великим успіхом уже проходила у Мадриді (Іспанії), Кельні (Німеччина), Брюсселі (Бельгія), Відні (Австрії), Лондоні (Велика Британія). Щоразу до експозиції міжнародного проєкту додаються нові роботи, однак його основою є твори з колекції Національного художнього музею України.
На виставці у Лодзі, яка знайомить із українським мистецтвом перших десятиліть ХХ століття, представлені роботи з Національного художнього музею України, Національного музею декоративного мистецтва, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України та колекцій Muzeum Sztuki й приватних збірок.
Поціновувачі мистецтва у Польщі мають змогу побачити роботи Олександра Богомазова, Олександри Екстер, Михайла і Тимофія Бойчуків, Давида Бурлюка, Анатоля Петрицького, Ганни Собачко-Шостак, інших знакових українських художників. Куратори виставки – Костянтин Акінша і Катя Денисова.
«В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні» відтворює поліфонію мистецьких напрямів й ідентичностей початку ХХ століття, повідомляють на сайті Музею мистецтв у Лодзі. Виставка розповідає історію художників-модерністів та візуальних експериментів, за допомогою яких вони прагнули відновити культурну автономію України.
Протягом століть територія України була розділена між різними імперіями, але періоди суверенітету в її історії сприяли розвитку виразної ідентичності, яку митці та письменники консолідували в національну свідомість у XIX столітті. Такі складні історичні умови призвели до динамічного злиття українських, польських, російських, єврейських та інших елементів, формуючи яскраво виражений місцевий культурний профіль, констатують організатори виставки.
«Модернізм в Україні розвивався на тлі Першої світової війни, розпаду Російської та Австро-Угорської імперій, революцій 1917 року, здобуття незалежності Українською Народною Республікою (1918–1921) та подальшого поглинання українських земель Радянським Союзом і Другою Польською Республікою. Однак попри такі політичні потрясіння, це був період справжнього розквіту української культури», – зазначили вони.
Виставка у Лодзі триватиме до 1 лютого 2026 року.
Урочисте відкриття виставки «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні» у Лодзі відбулося у рамках другого дня конференції «Стійкість. Відновлення. Майбутнє: Культура у відновленні України». Захід організував фонд OBMIN за підтримки урядів Польщі, Німеччини, Італії, а також численних європейських інституцій, він є підготовкою до конференції з відновлення України (URC2025) у Римі.
Як повідомляв Укрінформ, виставку картин українських художників «В епіцентрі бурі», яку представляли у кількох країнах у 2022-2024 роках, подивилися понад 3 млн 400 тисяч людей.
Журі літературного конкурсу «Нагорода Фонду Петра і Лесі Ковалевих 2025 року» обрало фіналістів у двох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Так, у категорії поезія ними стали:
- Олена Бодасюк. «Якою буде твоя відповідь?» (Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2022);
- Олена Боришполець. «Орфей і Еврідіка в Нью-Йорку». (NY: Poets of Queens Press, 2024);
- Ія Ківа. «Сміх згаслої ватри». (Київ: Дух і літера, 2023);
- Олександр Мимрук. «Річка з назвою птаха» (Львів: ВСЛ, 2024);
- Юлія Мусаковська. «Каміння і цвяхи» (Львів: ВСЛ, 2024).
У категорії проза це:
- Роксолана Жаркова. «Ножиці, папір», повість (Брустури: Дискурсус, 2024);
- Ірена Карпа. «Тільки нікому про це не кажи», роман (Київ: Книголав, 2024);
- Василь Карп’юк. «Повільні танці», оповідання (Брустури: Дискурсус, 2024);
- Марина Манченко. «Гіркі апельсини», роман (Київ: Темпора, 2022);
- Людмила Таран – «Скандал», оповідання (Київ: Віхола, 2024).
Імена лавреатів премії журі оголосить 1 жовтня 2025 року.
Фонд Ковалевих заснували у 1967 році при Союзі українок Америки для підтримки творців української науки та літератури. СУА – найстарша українська організація Америки, утворена 1925 року, котра протягом тривалого часу займається доброчинністю, зокрема у галузі культури. У своєму заповіті фундатори нагороди відзначили: «ми хотіли б заохотити до змалювання минулого чи сучасного України».
Подружжя Ковалевих походило з центральних українських земель, Петро Ковалів до 1919 року працював аташе дипломатичної місії Української Народної Республіки в Голландії та Бельгії, згодом подружжя Ковалевих мешкало у Швейцарії. Створення Фонду було виявом їхнього патріотизму й усвідомлення значення літератури та науки для національного розвитку.
Як повідомлялось, після здобуття Україною незалежності лавреатами цієї нагороди у різні роки були Леонід Плющ, Тамара Гундорова, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Марта Тарнавська, Михайлина Коцюбинська, Олександр Ірванець, Василь Махно, Олександр Ірванець, Остап Сливинський, Софія Андрухович, Мирослав Лаюк, Богдан Задура (Польща), Андрій Любка, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Ірина Вікирчак, Галина Крук та інші.
Особа невловимого художника Бенксі може бути розкрита, оскільки поліція Лондона розпочала розслідування після появи нового муралу митця на будівлі Королівського суду у британській столиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Daily Mail.
Мурал, на якому зображено суддю, який б’є протестувальника молотком, був намальований у понеділок на будівлі, що входить до списку пам’яток архітектури І категорії.
Поліція Лондона заявила про початок розслідування щодо твору мистецтва Бенксі після отримання повідомлення про «заподіяння шкоди», додавши, що розслідування триває.
Бенксі залишається анонімним вже майже три десятиліття, але він буде змушений розкрити своє ім’я, якщо з’явиться у суді. Його особистість була оповита таємницею, поки газета The Mail on Sunday не розпочала розслідування у 2008 році, назвавши Робіна Ганнінгема художником із Брістоля. Однак його особистість залишається непідтвердженою.
Служба судів та трибуналів Великої Британії (HMCTS) заявила, що мурал приберуть з будівлі суду.
«Королівський суд є пам’яткою архітектури, і HMCTS зобов’язана зберігати його первісний вигляд», – заявив представник відомства.
Заподіяння шкоди може призвести до позбавлення волі терміном до 10 років, якщо збитки перевищать 5000 фунтів стерлінгів. У разі, якщо сума збитків менша за цю суму, обвинуваченого можуть засудити до трьох місяців ув’язнення або штрафу у розмірі 2500 фунтів стерлінгів.
Як повідомляв Укрінформ, у понеділок британський художник Бенксі створив новий мурал на будівлі Королівського суду в Лондоні. На новому муралі зображений суддя у традиційній перуці та чорній мантії, який молотком б’є протестувальника, що лежить на землі. При цьому на плакаті протестувальника помітна пляма крові.
Раніше у суботу поліція Лондона заарештувала майже 900 учасників пропалестинської акції протесту, які виступали проти заборони організації Palestine Action.
Фото: Instagram / Banksy
“Видавництво Старого Лева” припинить купівлю прав на нові книжки швейцарського письменника Жоеля Діккера, якого раніше критикували за прихильність до Росії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на співзасновницю і головну редакторку видавництва Мар’яну Савку.
“Ми не знищуємо тираж книжки Жоеля Діккера, але припиняємо видавати нові книжки і купувати права на твори цього автора”, – пояснила Савка.
Вона також зазначила, що шкодує про те, що видавництво друкувало книжку “Повний безлад” кінорежисера Вуді Аллена.
“На щастя, (в нашому репертуарі її) вже давно нема. Як і жодної шани до цього автора з повним безладом у голові”, – зазначила Савка.
Жоель Діккер — швейцарський письменник, який пише французькою мовою. Засновник і головний редактор видавництва Rosie&Wolfe, у якому виходять друком тільки його книжки. Живе і працює у Женеві. Є автором романів “Справа Аляски Сандерс”, “Загадка кімнати 622”, “Книга Балтиморів”, “Зникнення Стефані Мейлер”, “Правда про справу Гаррі Квеберта”. Книжки Діккера перекладені понад 40 мовами світу.
Критикувати Діккера почали влітку 2025 року після того, як українські читачі з’ясували, що у книжках письменника можна помітити чимало згадок про Росію і посилань на російську літературу. Публічно першою на це звернула увагу авторка телеграм-каналу “Алінарія про книжки”, яка проаналізувала відеозвернення письменника.
У 2021 році Діккер у своєму зверненні до росіян зазначив, що “має привʼязаність до Росії через своє коріння”. Крім того, він записував ще декілька звернень до своїх читачів з Росії. У тому ж 2021 році Діккер у ще одному зверненні до російського видавництва назвав його “рідним домом”, а у 2023 записав відео “спеціально для російських фанатів”, у якому анонсував вихід книжки “Справа Аляски Сандерс”.
У 2024 році у російському видавництві Corpus вийшов роман “Дикий звір”. Цю ж книжку анонсувало “Видавництво Старого Лева” у квітні 2025 року.
У відповідь на критику видавництво надіслало листа агентці Жоеля Діккера з проханням висловити свою позицію щодо російсько-української війни.
Як повідомляв Укрінформ, 24 серпня американський актор і режисер, власник чотирьох “Оскарів” Вуді Аллен узяв віртуальну участь у Московському міжнародному тижні кіно. Він долучився до панельної дискусії, яку модерував режисер Федір Бондарчук. Аллен пояснив своє рішення небажанням “припиняти творчі дискусії”.
Фото: facebook/Joël Dicker
-
Війна1 тиждень agoРосійська армія за серпень втратила на війні проти України майже 73 артдивізіони
-
Усі новини6 днів agoМУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Політика6 днів agoЦе показує, що він слабкий
-
Усі новини6 днів agoМомент зародження життя на Землі відтворено в лабораторії
-
Події1 тиждень agoСимфонічний оркестр «INSO-Львів» виступив на музичному фестивалі у Фінляндії
-
Війна1 тиждень agoВ Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Усі новини6 днів agoОбстріли України – Шахеди тепер керуються онлайн – фото
-
Події1 тиждень agoУ Національній філармонії відбудеться концерт «Музика чуттів»