Політика
У Польщі влада й опозиція засудили фейкові звинувачення РФ на адресу України щодо ексгумацій
Польські як провладні, так й опозиційні політики в один голос засуджують фейкові звинувачення російської пропаганди на адресу Києва щодо нібито проблем з проведенням ексгумацій польських поховань в Україні.
На цьому в коментарі кореспондентові Укрінформу наголосив посол України в Польщі Василь Боднар.
Український дипломат нагадав, що в колишньому селі Пужники на Тернопільщині було успішно проведено ексгумаційні роботи, що було відзначено як польською, так й українською сторонами.
«Натомість, у зв’язку з політичними процесами в Польщі досить сильно активізувалась російська пропаганда, яка мала на меті підняти історичне питання на новий рівень проблемності», – наголосив Боднар.
У цьому контексті він зазначив, що в минулу суботу було оприлюднено сфальсифікований лист міністра культури та стратегічних комунікацій України Миколи Точицького, а також завдяки штучному інтелекту створено deepfake-відео від імені професора одного з польських університетів, де розкручується тема про нібито непродовження Києвом процесів ексгумації польських поховань на території України.
«На щастя, на це досить швидко відреагували як органи влади України, так й польські провладні й опозиційні політики, які чітко, в один голос, відкинули фейкові звинувачення, розповсюджувані в соціальних мережах. Вони вийшли з досить чіткими заявами, які підтверджують, що Україна і Польща і надалі працюють над тим, щоб видавати чергові дозволи і працювати на території обох країн і щоб процес, який розпочався в межах створеної під егідою міністерств культури робочої групи з історичних питань, тривав й надалі», – наголосив посол України в Польщі.
Боднар підкреслив, що в середу вийшла стаття міністра Точицького, «яка показує шлях до подальшої спільної роботи у сфері спільної історичної спадщини».
Посол наголосив, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вийшло з «чітким сигналом» про те, що Україна очікує на початок робіт на території Польщі в населеному пункті Юречкова, а також про те, що й надалі триватимуть інші пошуково-ексгумаційні роботи на території України.
«Підтвердженням цього стала сьогоднішня офіційна передача польській стороні чергового дозволу на проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території Львова»,- констатував посол України в Польщі.
Як передавало агентство, Україна передала дозвіл польській стороні на проведення ексгумаційних робіт щодо загиблих у 1939 році польських військовослужбовців, похованих на території колишнього села Збоїська (нині – в межах Львова).
Міністерство культури і національної спадщини Польщі підтвердило інформацію про отримання згоди Києва на проведення ексгумаційних робіт щодо загиблих у 1939 році польських військовослужбовців, похованих на території колишнього села Збоїська (нині – в межах Львова).
Українська сторона звернулася до Інституту національної пам’яті Польщі щодо проведення ексгумацій українських поховань в селі Юречкова Підкарпатського воєводства. Після усіх погоджень ексгумаційні роботи розпочнуться не раніше осені.
Раніше міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький назвав фейком лист, який шириться в мережі, нібито про рішення призупинити ексгумаційні роботи на місці польських поховань на Тернопільщині.
Постпред України при ООН Андрій Мельник закликав США та європейських партнерів посилити санкційний тиск на Росію, зокрема в енергетичному секторі, та підтримати ухвалення нової резолюції Ради Безпеки ООН щодо припинення вогню.
Джерело
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».
Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.
Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.
“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.
Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.
Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.
Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події6 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика6 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Україна6 днів agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)