Події
у Польщі виявили скелет середньовічного лицаря
У центрі місті Гданськ на півночі Польщі археологи з компанії ArcheoScan виявили скелет середньовічного лицаря, який дістав назву «Гданський Ланселот».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euronews Culture.
Зазначається, що раніше у липні археологи виявили надгробок із зображенням лицаря, що датується XIII століттям. Два дні по тому було знайдено ідеально збережений скелет лицаря, приблизно на глибині 30 сантиметрів під камінням.
Знахідна була зроблена на місці культового об’єкта для жителів Гданська. До 1962 року там розташовувався паб, після чого його перенесли в інше місце, а на перехресті вулиць Сукєнніча та Гродзька почали масштабні археологічні роботи.
За словами археологів, лицар, якому на момент смерті було близько 40 років, мав зріст від 168 до 178 сантиметрів
Громадськість швидко назвала скелет «Гданським Ланселотом». Хоча у XIII столітті Гданськ перебував під владою Тевтонського ордену, зараз є припущення, що лицар міг бути пов’язаний із династією Собіславів, яка правила містом у XI та XII століттях.
На думку археологів, зображення лицаря на надгробку, а саме фігура у кольчузі з мечем у правій руці та щитом, свідчить про те, що він був людиною із певною репутацією. Поховання під дорогим каменем означає, що він не був «звичайним громадянином».
«Враховуючи вартість кольчуги, вартість меча і саме зображення лицаря, який стоїть прямо, з піднятим мечем, можна припустити, що це, ймовірно, був командир або людина, яка користувалась особливим визнанням та повагою», – зазначила археологиня Сильвія Кужинська агентству PAP.
Ретельне дослідження останків буде продовжено, щоб краще зрозуміти історію та походження лицаря, йдеться у матеріалі.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародна команда дайверів виявила у Північному морі корабель Королівського військово-морського флоту Великої Британії HMS Nottingham, який був уражений у бою під час Першої світової війни і затонув.
Перше фото: ArcheoScan
Події
Історична будівля Національної академії наук України, яку зруйнував дрон РФ
Що відомо про історичну будівлю, яку 28 вересня 2026 року зруйнував реактивний дрон російських нацистів
Джерело
Події
В Одеському музеї сучасного мистецтва триває вернісаж трьох виставок
В Одеському музеї сучасного мистецтва за адресою вул. Європейська, 31/33 триває вернісаж трьох авторів до 22 листопада:
“Ecstatic Singularity” мисткині Alex Hetman.
Що ми готові показати іншим, а що залишаємо тільки собі?
З 17 вересня в МСМО можна буде побачити проєкт “Ecstatic Singularity” мисткині Alex Hetman. Розмова про еротику виступатиме як своєрідне візуальне осмислення простору, в якому перетинаються людські бажання.
Тут відвертість не завжди означає “показати все”.
Простір гратиме з цією межею. Десь тканини частково приховуватимуть роботи, а десь, щоб побачити більше, треба буде зробити крок назустріч і пройти крізь завісу.
Ми запрошуємо вас зробити цей крок.
“Докази життя” Сергія Мельниченка.
Що саме може бути доказом існування: зображення, тіло, голос, особистий предмет чи досвід, який ще не набув завершеної форми пам’яті?
Сергій Мельниченко дослідив кожен з них.
Результатом стала виставка «Докази Життя», яка об’єднала 3 проєкти автора: «Татуювання війни», «Попід Дніпром» та «Плівки з передової: фотографії, листи і артефакти українських військових», створені в контексті повномасштабної війни в Україні.
Тут не буде цілісного наративу, скоріш навпаки — виставка складається з окремих свідчень. Фотографії, артефакти, відео та документальний фільм покажуть різні форми людської присутності. Вони залишаються на межі між досвідом і його осмисленням, між присутністю і пам’яттю. У цьому проміжку і виникає головне — доказ життя.
“ABOUT THEM” Івана Петрука.
Чи стаємо ми менш справжніми, коли показуємо світові лише частину себе?
Можна багато знати про людину, але ніколи не побачити її всю.
Саме про це виставка Івана Петрука
«ABOUT THEM», побудована на зіткненні двох способів бачення людини: ми читаємо інших за поглядом, позою та тілом, хоча за цими знаками завжди залишається щось невідоме.
Виставка говоритиме цією мовою дуальності.
У першій залі на нас дивитимуться люди з портретів, коли у другому ми побачимо лише маски та фрагменти тіл. Там, де можна було шукати характер та історію, залишиться лише частина оболонки.
Та чи ця частина існує лише щоб приховувати?
Фото: Іван Страхов.
Події
Кінофестиваль «Молодість» представив айдентику та оголосив дати
Міжнародний кінофестиваль “Молодість” проходитиме з 24 жовтня до 1 листопада в Києві.
Як передає Укрінформ, про це Держкіно повідомило у Фейсбуці.
“55-й Київський міжнародний кінофестиваль “Молодість” відбудеться з 24 жовтня до 1 листопада 2026 року в Києві. До ювілейної едиції фестиваль представив нову візуальну айдентику”, – йдеться у повідомленні.
У Держкіно зазначили, що в основі нової айдентики – число 55, складене з простих геометричних форм: кіл, напівкіл і трикутників. Вони відсилають до мови кіно, світла кінопроєктора та кіноплівки.
Окрім того, айдентика не має сталої форми: її елементи можуть змінювати масштаб, положення та комбінації, утворюючи нові композиції для афіш, банерів, мерчу та інших носіїв.
“Молодість” була заснована у 1970 році режисерами Вадимом Чубасовим та Віктором Івченком як фестиваль студентського кіно. Перший фестиваль тривав два дні, а його програма включала 33 короткометражні фільми студентів і студенток Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.
За 55 років фестиваль “Молодість” виріс у міжнародний кінофорум, зосереджений на молодому професійному кіно та відкритті нових імен в українському й світовому кінематографі.
Міжнародна конкурсна програма фестивалю охоплює студентський, короткометражний і повнометражний конкурси. Окремим напрямом представлений документальний конкурс.
Позаконкурсна програма об’єднує секції “Фестиваль фестивалів”, FORMA, “Століття великих”, “Опівнічний сеанс” та інші – від найпомітніших прем’єр Берлінале, Каннського та Венеціанського кінофестивалів до сміливого експериментального кіно.
У Держкіно зауважили, що “Молодість” – єдиний кінофестиваль в Україні, акредитований Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів FIAPF, та один із найбільших кінофестивалів Східної Європи.
Особливе місце у програмі традиційно посідає українське кіно. У 1979 році Ґран-прі “Молодості” отримав “Вавилон ХХ” Івана Миколайчука.
За роки існування фестиваль відкривав для глядачів режисерів, які згодом здобули світове визнання. Серед них – Денні Бойл, Франсуа Озон, Стівен Далдрі та Адіна Пінтіліє. На фестивалі також був представлений дебютний фільм Алена Берлінера “Моє життя у рожевому”, який згодом номінували на премію “Оскар”.
Як повідомляв Укрінформ, найбільший фестиваль анімації в Україні Linoleum, який відбудеться у Києві з 29 вересня по 4 жовтня, оголосив повну програму.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Одеса6 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Усі новини7 днів agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство6 днів ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoу чому помічник Apple випередив ChatGPT (фото)
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні
