Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Ірландське головування в Раді ЄС сподівається на прогрес у діалозі між Україною та Угорщиною

Published

on



Перед початком засідання Ради із загальних питань (GAC) 22 вересня у Брюсселі міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн висловив оптимізм щодо переговорного процесу про вступ України до ЄС, підкресливши важливість постійного діалогу між Києвом та Будапештом.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо застережень Угорщини стосовно прав національних меншин, які Будапешт використовує як привід не погоджувати відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України до ЄС, Бірн зазначив: «Ми продовжуємо перебувати в контакті з українськими та угорськими колегами… Є двостороння домовленість між Угорщиною та Україною про те, що Україна ухвалить закон про національні меншини. Ця робота, як я розумію, триває, і я знаю, що відбулися консультації між Будапештом і Києвом з цього приводу».

Він висловив сподівання, що, як тільки в Україні будуть ухвалені відповідні зміни до законодавства, буде досягнуто прогресу.

«Я дуже сподіваюся, що це станеться до наступного засідання Ради ЄС із загальних питань – це те, над чим ми дуже наполегливо працювали протягом останніх тижнів», – заявив Бірн.

Як відомо, наступне засідання Ради ЄС із загальних питань відбудеться 13 жовтня.

Читайте також: Відкриття переговорних кластерів: Зеленський розповів про співпрацю з Угорщиною

Як повідомлялося, відкриття переговорних кластерів є ключовим етапом у процедурі вступу країни до ЄС. Проте Будапешт тривалий час перешкоджає просуванню України, посилаючись на нібито обмеження прав угорської національної меншини на Закарпатті, зокрема у сферах освіти та використання мови.

Попри ці застереження, Україні вдалося досягти помітного прогресу, коли у червні був відкритий переговорний Кластер 1 («Основи»), а пізніше – Кластер 6 («Зовнішні відносини»). Для відкриття решти кластерів Україна продовжує активний процес консультацій з європейськими партнерами та працює над ухваленням законодавчих змін щодо прав меншин відповідно до рекомендацій Єврокомісії.

Позиція ірландського головування в Раді ЄС полягає в підтримці прогресу в євроінтеграційному процесі країн-кандидатів на вступ на підставі заслуг, тобто реформ, на яких наполягає Євросоюз.

Як повідомлялося, Єврокомісія дотримується думки, що Україна виконала всі вимоги для відкриття усіх шести кластерів у перемовинах про вступ. Рішення про відкриття кластерів приймається одностайним рішенням всіх держав-членів ЄС.

Читайте також: Зеленський заявив, що відносини з Угорщиною, Румунією, Польщею та Сербією покращуються

Як повідомляв Укрінформ, Україна має намір завершити процес вступу до Європейського Союзу якнайшвидше та розраховує на інтеграцію вже у 2027 році, не порушуючи при цьому ключових правил та методології розширення.

Фото: freepik.com



Джерело

Continue Reading

Політика

Стефанчук назвав малоперспективним запровадження е-виборів найближчим часом

Published

on



Запровадження електронного голосування на виборах в Україні найближчим часом є малоперспективним, оскільки наразі складно забезпечити одночасне дотримання критеріїв демократичності, безпеки та довіри.

Про це Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук сказав під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.

«Зараз такої можливості, за якої б вибори відповідали основним критеріям демократичності, безпеки і довіри, зробити дуже складно в теперішніх умовах. Тому я думаю, що поки це (вибори за допомогою онлайн голосування – ред.) мало перспективно найближчим часом», – зазначив Стефанчук.

За його словами, при запровадженні електронних виборів слід зважати на міжнародну практику.

«Серед країн у світі електронні вибори фактично благословенні тільки в Російській Федерації. І коли злочинець Путін сидить і клікає на комп’ютері з неактивізованим Windows і голосує, мабуть, будуть питання до результатів цих виборів», – сказав Голова ВР.

Він також наголосив, що Конституція України передбачає безпосереднє голосування на виборах.

«Крім цього, ми впираємося в норми Конституції, тому що вибори повинні забезпечувати безпосереднє голосування. Я не знаю, чи є така можливість зробити технічно, але ті технарі, з якими говорив я, вони однозначно говорять – ні», – зауважив Стефанчук.

Читайте також: Буданов: Вибори під час війни – це шлях на розрив держави

Голова Верховної Ради також висловив застереження щодо можливих ризиків електронного голосування, порівнявши їх із голосуванням за учасників Євробачення.

«Я з повагою ставлюся до “Дії”, сам голосую, але не хочу, щоб на виборах чи Президента, чи Верховної Ради в нас було те, що було на голосуванні за Євробачення», – сказав Стефанчук.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський гостро розкритикував ідею проведення виборів під час війни, застерігши від «розвалу країни».



Джерело

Continue Reading

Політика

ЄС ніколи не визнає російські «вибори» на окупованих територіях України

Published

on



Європейський Союз вкотре наголосив, що вибори до Державної думи РФ не можуть поширюватися на територію України.

Про це йдеться в заяві високої представниці Євросоюзу Каї Каллас, зробленій від імені ЄС, повідомляє Укрінформ.

«Вибори до Державної думи, проведені Росією 18-20 вересня, підкреслили тривалу й поглиблену ерозію демократії в Росії, що відбувається в умовах дедалі більш авторитарного політичного середовища. Відсутність рівних умов для всіх учасників була додатково посилена незаконною військовою агресією Росії проти України та триваючою незаконною окупацією українських територій», – йдеться в заяві.

Підкреслюється, що Європейський Союз «рішуче засуджує незаконну організацію Російською Федерацією так званих виборів на тимчасово окупованих територіях України, а саме в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також у частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей».

Ці так звані вибори є «черговим кричущим порушенням Росією міжнародного права, зокрема Статуту ООН, а також незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України».

Європейський Союз закликав Росію поважати міжнародно визнані кордони та суверенітет України й підтвердив, що «не визнає і ніколи не визнаватиме ані проведення цих так званих виборів на тимчасово окупованих територіях України, ані їхніх результатів».

«Щодо осіб, причетних до організації цих фіктивних виборів або які балотувалися як кандидати на тимчасово окупованих територіях України, а також відповідальних за підрив можливості проведення вільних і чесних виборів у самій Росії, буде запроваджено санкції», – йдеться в заяві.

Європейський Союз також підтвердив непохитну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

«Росія повинна припинити незаконну військову агресію проти України, погодитися на повне, негайне й безумовне припинення вогню, а також негайно, повністю й безумовно вивести військові сили та техніку з усієї території України», – написала Каллас від імені ЄС.

Нагадується, що російська влада продовжує посилювати систематичні й інституціоналізовані внутрішні та транснаціональні репресії, щоб унеможливити участь будь-яких демократичних опозиційних сил у зміні існуючого стану речей. На думку ЄС, рішення не допустити кандидатів від партії «Яблуко» до участі у виборах за федеральним списком ще більше обмежило вибір для російських виборців, усунувши з виборчого процесу одну з останніх опозиційних сил і єдину партію з антивоєнною програмою.

У ЄС зазначили, що ще в період, що передував виборам, незалежні аналітики та спостерігачі повідомляли про масштабне зловживання адміністративним і судовим ресурсом з метою усунення всіх, хто виступає проти війни, позбавлення російських виборців реального вибору щодо майбутнього своєї країни та суттєвого обмеження доступу росіян до незалежної інформації.

У цьому контексті Європейський Союз та держави-члени підтвердили свою подальшу підтримку організацій громадянського суспільства, правозахисників і незалежних ЗМІ Росії.

Читайте також: Каллас пропонує запровадити санкції проти організаторів «виборів» РФ на окупованих територіях України

Європейський Союз також висловлює жаль з приводу рішення Російської Федерації не запрошувати спостерігачів ОБСЄ.

«Це ще раз демонструє характерне для Російської Федерації нехтування зобов’язаннями, які взяли на себе всі держави-учасниці ОБСЄ, і позбавляє російських виборців та інституції можливості отримати неупереджену й незалежну оцінку цих виборів», – йдеться у заяві.

Як повідомляв Укрінформ, МЗС Польщі засудило проведення Росією незаконних «виборів» на тимчасово окупованих територіях України.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.