Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Апеляційна палата ВАКС призначила дату розгляду
“Розгляд апеляційної скарги сторони захисту колишньої Віцепремʼєр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України відкладено на 19 серпня 2026 року о 9:00. Судове засідання відбудеться за адресою: м. Київ, пров. Хрестовий, 4», – зазначається у повідомленні.
В установі закликали представників медіа, з огляду на обмежену кількість місць у залі засідань, прибувати завчасно.
Окремо у АП ВАКС звернули увагу медійників та громадськості на необхідність враховувати вимоги законодавства під час роботи в залах судових засідань.
У суді нагадали, що відповідно до ст. 27 КПК України проведення фото-, відеозйомки та прямої трансляції судового засідання можливе лише після ухвалення судом відповідного рішення і оголошення головуючим дозволу на трансляцію.
«Сам факт подання клопотання, присутність у залі судових засідань або відкритий характер процесу не надають автоматичного права на проведення прямої трансляції», – пояснили у АП ВАКС.
Зазначається, що клопотання про проведення трансляції, підписане кваліфікованим електронним підписом, може бути надіслане на офіційну електронну адресу Апеляційної палати ВАКС [email protected] або подане через канцелярію суду чи розпорядника до початку судового засідання.
За потреби працівники апарату можуть надати відповідні шаблони документів.
Номер цієї справи – №991/10004/26.
Як повідомляв Укрінформ, раніше ВАКС обрав експослу у США Ользі Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави розміром 6 млн грн. Застава за неї внесена не була.
Водночас слідчий суддя повністю задовольнив клопотання детектива НАБУ в частині покладених на підозрювану процесуальних обов’язків.
Фігурантка має: прибувати за викликом до детективів НАБУ, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти детективів НАБУ, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання залежно від стадії кримінального провадження; утримуватися від спілкування з особами, визначеними ухвалою слідчого судді.
До цього Стефанішиній повідомили про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.
Президент Володимир Зеленський 3 серпня звільнив її з посади посла України у США. До того вона була спеціальною уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США, ще раніше – обіймала посаду віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
16 липня 2025 року в САП заявили, що зареєстрували кримінальне провадження, у ході якого перевіряють факти, викладені у журналістському розслідуванні, в якому фігурує Стефанішина.
У розслідуванні «Української правди» йшлося про те, що АРМА визначило компанію для управління Будинку профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з колишнім чоловіком Стефанішиної.
Своєю чергою Стефанішина наголосила, що не пов’язана із діяльністю колишнього чоловіка.
До цього ЗМІ повідомляли, що Стефанішина також фігурує у так званій справі Лукаш, що вже перебуває на розгляді у ВАКС. Йдеться про справу, за якою колишній міністерці юстиції Олені Лукаш та іншим фігурантам інкримінується заволодіння у 2013-2014 роках коштами в сумі 2 млн 523 тис. грн, які були виділені на адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС. У той період Стефанішина очолювала департамент Мін’юсту.
Фото: Ольга Стефанішина, Фейсбук
Політика
Корецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій
Прем’єр-міністр Сергій Корецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій.
Про це він заявив під час Українського молодіжного форуму, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Є певна кількість асоціацій, різного роду конгресів, молодіжних інституцій. І ми сьогодні домовилися, що топ-10 чи топ-20 організацій виберуть одного представника, якого я з радістю візьму до себе радником, який буде мати 24/7 зв’язок і давати мені агреговану інформацію, квінтесенцію того, що потрібно, де яка проблема і на що потрібно реагувати вже і негайно” – розповів Корецький.
Він зауважив, що міністерства, державні установи мають займатися бюрократичними процедурами, регулюванням тощо. Проте, за його словами, важлива і швидкість реакції, вчасно надані пропозиції і рішення.
Глава уряду також зазначив, що після досягнення миру в Україні буде багато інвестиційних проєктів для відбудови.
“Неможливо розпочати відновлення, не підготувавшись до нього. Будь-який проєкт, інвестиція, інфраструктурна, медична, наукова, енергетична, чи то військово-промисловий комплекс, потребують детальної підготовки”, – сказав він.
Як повідомлялося, 12 серпня в Україні відзначається День молоді. Цю дату встановили у 2021 році, щоб об’єднати українське свято з Міжнародним днем молоді, який відзначається під егідою Організації Об’єднаних Націй.
Політика
Посол нагадав, як українські миротворці у Боснії не допустили ще однієї Сребрениці
Дії українських миротворців з 240-го окремого спеціального батальйону запобігли повторенню трагедії Сребрениці у розташованому неподалік селищі Жепа.
Про це сказав посол України в Боснії і Герцеговині Володимир Бачинський в інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат зазначив, що геноцид боснійських мусульман у Сребрениці є злочином світового масштабу, тому Боснія і Герцеговина активно прагне, щоб дата трагедії в Сребрениці вшановувалася в усьому світі.
«У цій історії є ще один епізод. Неподалік Сребрениці розташоване селище Жепа, де трагедія могла повторитися. Якби не українські миротворці з 240-го окремого спеціального батальйону, бійці якого у той час перебували у Жепі, жертв серед цивільного населення могло бути значно більше», – зауважив посол України.
Він нагадав, що трагедія в Сребрениці сталася тому, що розміщені там нідерландські миротворці не до кінця виконали покладений на них обов’язок. Натомість українські військові у подібній ситуації зробили все, щоб захистити мирне населення, наголосив дипломат.
За словами Бачинського, він ще не був у Жепі, але хоче поїхати туди і зустрітися з місцевою владою і мешканцями.
«Ми плануємо поїздку до Жепи, щоб ще раз наголосити на тому, що українські миротворці відіграли надзвичайно важливу роль під час боснійської війни і врятували кілька тисяч мирних людей», – зазначив посол.
Він також розповів, що під час вручення вірчих грамот тодішньому голові Президії Боснії і Герцеговини Желько Комшичу, який воював у складі боснійської армії, передав йому шеврон 240-го батальйону зі словами: «Будь ласка, пам’ятайте, що Україна вам колись допомогла».
«Він, як колишній військовий, звісно, знав про ці події і відзначив мужність і хоробрість наших воїнів», – сказав Бачинський.
Як повідомляв Укрінформ, Генеральна Асамблея ООН у травні 2024 року ухвалила резолюцію про щорічне вшанування пам’яті жертв геноциду в Сребрениці, попри опір з боку Сербії та Росії.
-
Усі новини1 тиждень agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Одеса6 днів agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Суспільство1 тиждень agoГеннадій Сульдін, CEO КБ “Технарі”: “Нам треба було вчора й за копійки” Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Відбудова5 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ
