Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Христя Фріланд стане спецпредставником Канади з питань України

Чинна очільниця Міністерства транспорту Канади Христя Фріланд обійме посаду спецпосланника Канади з питань України.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це з посиланням на власні джерела пише CBC News.
«Давній член Ліберального уряду Христя Фріланд іде з уряду. Анонімні джерела розповіли, що чинна міністерка з питань транспорту Канади займе позицію спецпосланника, пов’язану з Україною», – йдеться у матеріалі.
Зазначається, що офіційне оголошення про нове призначення Фріланд очікується сьогодні.
Христя Фріланд була вперше обрана до канадського парламенту у 2015-му році й відтоді обіймала керівні посади в урядах Джастіна Трюдо та Марка Карні, включно з посадою віцепрем’єр-міністра, глави МЗС та мінфіну.
Політика
Угорщина не підтримує вступ України в ЄС, посилаючись на дані соцопитувань

Угорський уряд аргументує блокування подальшого процесу вступу України в ЄС громадською думкою, посилаючись на результати соціологічного опитування, згідно з яким більше як 70 відсотків угорців виступають проти приєднання України до Євросоюзу.
Про це журналістам заявив Януш Бока, міністр із європейських справ Угорщини, перед початком зустрічі Ради ЄС із загальних справ у вівторок 16 вересня, передає кореспондент Укрінформу.
«Політична ситуація в Угорщині така, що понад 70 відсотків угорців не підтримують продовження процесу вступу України. Це політична реальність, яку ми повинні враховувати», – сказав міністр.
При цьому Угорщина виступатиме проти будь-яких механізмів просування переговорного процесу без погодження всіма країнами-членами ЄС, адже, на думку Будапешта, «це б протирічило процедурі, яка була задіяна на інших етапах розширення ЄС, отже ми цього не підтримуємо».
Коментуючи останні зустрічі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою, Бока підтвердив, що зустрічався з ним тричі протягом останніх тижнів.
«Я б не назвав ці зустрічі перемовинами. Я б радше назвав їх обговореннями. Ми намагаємося дізнатися про позиції та погляди один одного і побудувати певну політичну довіру, яка може стати основою для подальших обговорень», – сказав міністр.
На запитання про позицію Угорщини щодо наступного пакета європейських санкцій проти Росії Бока відповів, що не може передати думку Угорщини, оскільки ще не бачив проєкту.
«Я не бачив наступного пакета санкцій. Наскільки я розумію, Європейська комісія хотіла опублікувати його сьогодні, але це було відкладено на пізніше», – сказав Бока.
Як повідомляв Укрінформ, в Євросоюзі відклали, заплановане на середу, 17 вересня, представлення наступного 19-го пакета санкцій проти Росії.
Політика
Путін випробовує НАТО – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський заявив, що порушення російськими дронами повітряного простору країн-членів НАТО є свідченням того, що Володимир Путін «випробовує НАТО».
Про це глава держави сказав в інтерв’ю Sky News, передає Укрінформ.
На запитання про те, який сигнал своїми безпілотниками Путін надсилає європейцям, Зеленський відповів: «Він випробовує НАТО. Він хоче побачити, до чого готове НАТО, на що воно здатне, як дипломатично, так і політично, і як місцеве населення відреагує на це».
Крім того, на думку Президента, Путін намагається вплинути на Європу з метою зупинення постачання зброї в Україну.
«Також, на мою думку, інше повідомлення, яке вони надсилають, звучить так: «Не смійте надавати Україні додаткові системи протиповітряної оборони, бо вони можуть знадобитися вам самим», – сказав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, польські військові в ніч проти 10 вересня збили російські дрони, які вторглись у повітряний простір РП. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що союзники по НАТО мають справу з “масштабною провокацією” з боку Москви.
У суботу, 13 вересня, російський безпілотник заглибився на територію Румунії на відстань близько 10 кілометрів та перебував у її повітряному просторі близько 50 хвилин.
У ЄС заявили, що порушення повітряного простору Румунії російськими безпілотниками є неприйнятними.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Внаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Усі новини1 тиждень ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Події7 днів ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Політика1 тиждень ago
Світлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Усі новини1 тиждень ago
Портативний телевізор Samsung можна возити із собою: що вміє незвичайна новинка (фото)