Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
про Олешки: Росія має нести повну відповідальність за створення цієї гуманітарної катастрофи
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив у неділю, 20 вересня, що єдиною перешкодою для проведення евакуації з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині є Росія.
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Росія навмисно створює гуманітарну катастрофу в окупованій частині Херсонської області. Вона блокує доступ до продуктів харчування та ліків, перешкоджає доступу до гуманітарної допомоги та евакуації цивільного населення, а російські FPV-дрони полюють на людей на вулицях», – наголосив Сибіга.
Очільник українського МЗС назвав ситуацію в місті Олешки Херсонської області «особливо критичною». Він зазначив, що з населення близько 24 тис. осіб, які мешкали в Олешках до війни, залишилося лише приблизно 2 тис. людей, серед яких близько 50 дітей. Міністр додав, що у місті немає електрики й газу.
«Протягом останнього місяця постачання продуктів харчування, ліків та інших предметів першої необхідності було заблоковано. З жахливих повідомлень випливає, що люди шукають залишки їжі та збирають траву, аби вижити», – заявив Сибіга.
Він наголосив на прагненні України організувати евакуацію. За словами міністра, Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив свою готовність взяти участь в евакуації, а міжнародні гуманітарні організації готові надати життєво необхідну допомогу.
«Єдиною перешкодою є Росія. Вона навмисно перешкоджає тому, щоб ці зусилля досягли людей, які вкрай їх потребують, перетворюючи сам доступ до гуманітарної допомоги на інструмент тиску», – заявив Сибіга.
Глава українського зовнішньополітичного відомства запевнив, що під час тижня високого рівня Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку Україна працюватиме для мобілізації міжнародного тиску, щоб забезпечити доступ до гуманітарної допомоги, створення гуманітарного коридору та безпечної евакуації цивільного населення. Сибіга також заявив про намір обговорити ці зусилля з очільницею Міжнародного комітету Червоного Хреста Мір’яною Сполярич-Еггер.
Міжнародна спільнота повинна використати свій колективний голос для подолання гуманітарної блокади Росії, забезпечити негайний і безперешкодний доступ гуманітарних організацій та створити умови для безпечної евакуації цивільного населення, підкреслив Сибіга.
«Не можна допустити, щоб Москва перетворила окупацію та ізоляцію на інструмент, який дозволяє морити голодом, тероризувати та утримувати людей у пастці, поза межами досяжності міжнародної допомоги», – написав міністр.
Він зауважив, що те, що відбувається в Олешках та інших окупованих населених пунктах Херсонської області, є наслідком цілеспрямованих дій Росії, наголосивши, що Росія повинна нести повну відповідальність за створення цієї гуманітарної катастрофи та за її наслідки.
«Ми не дозволимо, щоб ці злочини залишалися прихованими за лінією фронту та відмовою Росії надати доступ до окупованих територій», – написав Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що російська сторона після проведених перемовин тривалий час не підтверджує готовність провести гуманітарну евакуацію цивільних із району тимчасово окупованих Олешок Херсонської області.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав Ісландію, де, серед іншого, обговорив посилення гібридних атак РФ проти країн Європи, а також прискорення підписання Drone Deal з Рейк’явіком.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.
“Прямуючи на тиждень високого рівня ГА ООН, я радий здійснити свій перший двосторонній візит до Ісландії. Я провів плідні переговори зі своєю ісландською колегою Торгердур Катрін Гуннарсдоттір, розвиваючи результати нещодавніх візитів Президента Зеленського та Голови Верховної Ради Стефанчука”, – написав він.
За словами міністра, він поінформував колегу про ситуацію в Україні, безперервний терор з боку РФ, блокаду Чорного моря та наші зусилля з досягнення миру.
“Ми обговорили хід виконання домовленостей, досягнутих під час візиту Президента Зеленського та домовилися прискорити підготовку до підписання угоди щодо безпілотників (Drone Deal – ред.) між нашими країнами”, – йдеться у дописі.
Як зазначає Сибіга, Україна готова ділитися своїм унікальним досвідом захисту критичної інфраструктури з нашими найближчими друзями, до яких, безперечно, належить і Ісландія.
Вони також обговорили шляхи поглиблення практичної співпраці між Україною та Спільними експедиційними силами (JEF).
“Напередодні тижня засідань на високому рівні Генеральної Асамблеї ООН ми узгодили наші позиції щодо найактуальніших міжнародних питань. Ми приділили особливу увагу дестабілізуючим діям РФ в Європі та шляхам протидії їм”, – додав Сибіга.
Міністр подякував Гуннарсдоттір за готовність надавати енергетичну підтримку Україні напередодні зими.
“Енергетична стійкість залишається критично важливим питанням напередодні зими, і я вдячний Ісландії за готовність продовжувати надавати життєво необхідну підтримку”, – написав урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, премʼєр-міністри України та Норвегії Сергій Корецький та Йонас Гар Стере під час зустрічі у Києві обговорили посилення протиповітряної оборони, підготовку до зими та фінансову стійкість України.
Перший віцеспікер Сенату Чеської Республіки Їржі Драгош, який взяв участь у саміті Карпатської вісімки, вважає, що ця ініціатива дає змогу поглибити співпрацю між країнами-учасницями.
Про це Укрінформу повідомили у верхній палаті парламенту Чехії.
«Я розглядаю створення Карпатського форуму не лише як вираз чіткої підтримки нашим українським друзям, але й як можливість поглибити співпрацю між країнами-учасницями в галузі енергетичної безпеки, зміцнення інвестиційних можливостей та підтримки громадянського суспільства», – сказав Драгош.
У ході саміту чеський сенатор зустрівся з Прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким, Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, а також президентом Румунії Нікушором Даном, який прибуде до Чеської Республіки наприкінці вересня.
Метою створення Карпатської вісімки (С8) є поглиблення міжнародних зв’язків та посилення координації на європейському рівні, особливо у сферах безпеки, енергетики, логістики та транскордонного економічного співробітництва.
Новий формат має на меті зблизити Україну з її європейськими сусідами: Румунією, Сербією, Польщею, Словаччиною, Чехією, Австрією, Угорщиною, а також з Європейським Союзом загалом.
Як повідомляв Укрінформ, під час Карпатського економічного форуму представники країн C8 представили спільний інвестиційний портфель із 95 проєктів на суму близько 40 мільярдів євро.
Фото: Jiří Drahoš, Facebook
-
Усі новини7 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Суспільство3 дні ago
Перерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Відбудова7 днів agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Політика6 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора