Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Зеленський обговорить зі спікеркою Бундестагу майбутні вибори в Україні
Президент України Володимир Зеленський під час візиту в Берлін 15 грудня зустрінеться з президенткою Бундестагу Юлією Клекнер.
Про це повідомили у пресслужбі німецького парламенту, передає Укрінформ.
«Президент німецького Бундестагу Юлія Клекнер прийме Президента України Володимира Зеленського для переговорів. Серед тем зустрічі буде розглянуто питання нових виборів в Україні – Президент заявив про свою відкритість до цього за певних умов», – зазначили в парламенті ФРН.
Програмою візиту глави держави в німецьку столицю передбачені переговори з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом, їх спільна участь у 8-му Німецько-українському бізнес-форумі.
У відомстві канцлера також анонсували зустріч з федеральним президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром, спільну зустріч з «численними главами європейських держав та урядів, а також високопосадовцями ЄС та НАТО». Хто саме братиме участь, не оголошується, втім очікується, що будуть президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
Як повідомлялось, у Берлін вирушають і спецпосланець Стів Віткофф та зять президента США Джаред Кушнер, які також мають зустрітися з Володимиром Зеленським та європейськими лідерами.
Фото: ОП
Політика
Президент Фінляндії скасовує поїздку до США через «критичну» ситуацію в Україні
Президент Фінляндії Александр Стубб скасував плани відвідати Сполучені Штати в понеділок і вівторок і їде до Німеччини, де візьме участь у дискусії щодо України.
Про це повідомляє Yle, передає Укрінформ.
Стубб мав узяти участь у презентації нового флоту багатоцільових винищувачів F-35A Фінляндії у Форт-Ворті, Техас, та у відкритті фінського консульства в Х’юстоні.
Натомість Стубб у понеділок приєднається до зустрічі у Берліні щодо мирних переговорів стосовно України. У ній також візьмуть участь «кілька інших європейських глав держав і урядів, а також високі представники ЄС і НАТО», повідомив офіс фінського лідера.
Стубб зробив цю заяву під час пресконференції в Гаазі в п’ятницю, посилаючись на «критичну ситуацію в Україні».
Німецький канцлер Фрідріх Мерц є організатором мирної конференції в Берліні. Очікується, що Президент України Володимир Зеленський візьме участь у конференції разом із президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та «багатьма» іншими, повідомив у п’ятницю представник уряду Німеччини.
Як повідомляв Укрінформ, спецпосланець Стів Віткофф і зять президента США Джаред Кушнер мають зустрітися з Володимиром Зеленським та європейськими лідерами в Берліні цими вихідними.
Фото: ОП
Політика
Туреччина закликає Україну та РФ домовитися про припинення атак по енергетичній та портовій інфраструктурі
Туреччина занепокоєна атакою на судно турецької компанії, яке перебувало в українському порту Чорноморськ, та наголошує на укладенні домовленостей щодо запобігання ескалації в Чорному морі, зокрема на припиненні атак по енергетичній та портовій інфраструктурі.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заяву МЗС Туреччини.
“Напад на порт Чорноморськ 12 грудня, в результаті якого також було пошкоджено судно під іноземним прапором, що належить турецькій компанії, свідчить про обґрунтованість наших раніше висловлених занепокоєнь щодо поширення війни, яка триває в нашому регіоні, на Чорне море, а також безпеки та свободи судноплавства”, – йдеться в заяві.
За попередніми даними, жоден громадянин Туреччини в результаті нападу не постраждав. Генеральне консульство Туреччини в Одесі уважно стежить за розвитком подій та надає необхідну підтримку нашим громадянам.
“Ми ще раз наголошуємо на важливості негайного припинення війни між Росією та Україною та нагадуємо їм про необхідність укладення домовленостей щодо запобігання ескалації в Чорному морі, включаючи напади, спрямовані на безпеку судноплавства та енергетичну й портову інфраструктуру обох сторін”, – заявили в Туреччині.
Атака на судно турецької компанії в Чорноморську відбулася одночасно із зустріччю президентів Туреччини та Росії в Туркменістані.
Як повідомляв Укрінформ, на зустрічі Президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана та російського лідера Володимира Путіна на полях Міжнародного форуму миру та безпеки у Туркменістані турецькою стороною наголошувалося на тому, що між Україною та Росією може бути досягнутий прогрес у напрямах, які матимуть практичну користь для обох сторін. Передусім це стосується запровадження обмеженого режиму припинення вогню по енергетичних об’єктах і портах.
Фото: ДСНС
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство1 тиждень agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Одеса5 днів agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Усі новини7 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Політика5 днів agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Війна5 днів agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Політика1 тиждень agoУ Раді готують проєкт постанови про звільнення міністра освіти Лісового
