Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Зеленський і Стармер скоординували позиції перед зустріччю Коаліції охочих

Published

on



Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер перед зустріччю Коаліції охочих скоординували позиції та пріоритетні питання для обговорення, а також деякі наступні кроки і контакти.

Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомив у Фейсбуці.

За його словами, вранці він говорив із Стармером, і “це була хороша й дуже продуктивна розмова”.

Президент подякував прем’єр-міністру за співчуття, які він висловив українському народу.

“Цієї ночі була чергова російська атака – і це в той час, коли Україна разом із Америкою, Європою, багатьма іншими у світі працюють фактично цілодобово, щоб зупинити кровопролиття”, – наголосив Зеленський.

Як зазначив Глава держави, “після зустрічей у Женеві ми бачимо багато перспектив, які можуть зробити шлях до миру реальним. Є вагомі результати, і ще багато роботи попереду”.

Читайте також: У Британії прокоментували переговори у Женеві: Деякі питання будуть обговорені в найближчі дні та тижні

Він нагадав, що сьогодні відбудеться зустріч Коаліції охочих, і “ми скоординували позиції та пріоритетні питання для обговорення, а також деякі наші наступні кроки та контакти”.

Як повідомляв Укрінформ, Стармер заявив, що 25 листопада на віртуальній зустрічі Коаліції охочих обговорюватиметься прогрес на переговорах між Україною і США в Женеві.

Фото ілюстративне: Офіс президента



Джерело

Continue Reading

Політика

Путін дав терористичну відповідь на мирні пропозиції США

Published

on


“Путін дав свою терористичну відповідь на мирні пропозиції Сполучених Штатів та президента Трампа. Шквалом ракет та безпілотників по Україні. В результаті нічного удару Росії безпілотниками, балістичними, крилатими та аеробалістичними ракетами в Києві загинуло щонайменше шестеро мирних жителів, а понад десяток зазнали поранень”, – зазначив міністр.

Сибіга додав, що Одеса, а також Харківська, Чернігівська та Київська області також постраждали від ударів. Звичайні житлові будівлі та критично важлива цивільна енергетична інфраструктура були пошкоджені, що призвело до подальших перебоїв з електропостачанням, водопостачанням та опаленням людей на тлі низької температури, вказав глава української дипломатії.

Читайте також: Зеленський – про «мирний план»: Пунктів уже не 28, враховано багато правильного

Він підкреслив, що Україна віддана мирним зусиллям, і наголосив на необхідності використання всіх доступних інструментів, щоб змусити агресора припинити війну.

“Тиск на Росію, а також сила та єдність трансатлантичних союзників залишаються критично важливими для припинення цієї війни”, – нагадав Сибіга.

Читайте також: На Київщині внаслідок нічної атаки постраждали три райони

Як повідомляв Укрінформ, вночі 25 листопада російські війська вчинили комбіновану повітряну атаку на Україну із застосуванням крилатих та балістичних ракет, а також ударних безпілотників.

У Києві внаслідок російської масованої атаки вночі та зранку 25 листопада загинули шестеро людей.






Наслідки масованої атаки РФ на Київ / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

У столиці тимчасово обмежили подачу тепла в будинки семи районів.



Джерело

Continue Reading

Політика

Стефанчук закликав посилити Міжнародну коаліцію для повернення викрадених українських дітей

Published

on



РФ продовжує систематичне викрадення та депортацію українських дітей, а кількість установ, причетних до цього злочину, у 2025 році зросла до понад двох сотень.

Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на IV Парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи, передає кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми зібралися, щоб звернути увагу на один із найтяжчих злочинів, які Росія продовжує вчиняти проти України – систематичне викрадення, депортація та незаконне утримання українських дітей. З початку повномасштабного вторгнення було викрадено, за офіційними даними, близько 20 тис. дітей», – зазначив він.

Спікер українського парламенту наголосив, що у 2025 році Росія розширила мережу установ на своїй території та на тимчасово окупованих українських землях, які так чи інакше причетні до незаконного вивезення дітей.

Згідно з дослідженнями Єльського університету було виявлено 210 установ, до яких Російська Федерація переводить викрадених українських дітей.

«Росія розриває українські сім’ї. Це позбавляє дітей їхньої культури, мови, минулого, а отже, і їхнього майбутнього. А потім їх виставляють у каталогах, ніби на продаж. Нам навіть надходили цинічні пропозиції обміняти наших дітей на полонених російських солдатів. Це не просто депортація. Це злочин проти майбутнього української нації», – заявив Голова ВР.

Стефанчук також наголосив, що повернення українських дітей – це не політика. Це питання людяності: «Кожна дитина, викрадена Росією, повинна беззастережно та негайно повернутися додому з терористичної держави».

Він зауважив, що світ об’єднується, бо розуміє, що «викрадені діти – це “червона лінія”, яку Росія цинічно перетнула. І за цей злочин має настати незворотна відповідальність для всіх причетних».

Читайте також: ЄС про переговори щодо миру в Україні: три «червоні лінії» залишаються незмінними

«Я закликаю всі держави та установи, які ще не приєдналися до цієї коаліції, зробити цей крок без зволікання. Лише консолідуючи наші ресурси та політичну волю, ми можемо ефективно протистояти цим викликам та захистити основи цивілізованого світу дітей, свободу, людську гідність та право на власне майбутнє», – заявив Стефанчук.

Як повідомляв Укрінформ, Україна представила державам ООН проєкт резолюції Генасамблеї «Повернення українських дітей» і закликала підтримати документ, який розглядатиметься на початку грудня.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.