Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Дата вступу України до ЄС у 2027 році є надто амбітною
Посол Німеччини в Україні Гайко Томс вважає, що дата вступу України до ЄС потребує чесної оцінки реалій: попри повну підтримку з боку партнерів, цей процес вимагатиме значного часу через масштаб необхідних реформ та імплементацію європейського законодавства.
Про це дипломат сказав під час виступу на спеціальній події Київського безпекового форуму «12 років війни. Що далі?», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Що стосується інтеграції України в ЄС, як практик європейської політики — я працював у Брюсселі, в НАТО і багатьох структурах Європейського Союзу, хочу сказати, що дружба передбачає чесність. Я думаю, якщо чесно подивитися на речі, то 1 січня 2027 року — це занадто амбітна і, мабуть, малореалістична дата (вступу України до ЄС, — ред.), оскільки в Україні треба ще чимало зробити, щоб це сталося», — зазначив Томс.
Він додав, що необхідно ухвалити в українському парламенті, а згодом імплементувати «тисячі й тисячі» законодавчих актів, і все це потребує часу.
За його словами, навіть у таких, здавалося б, простих питаннях, як пестициди та імплементація законодавства ЄС у цій сфері доведеться фактично перебудувати весь сектор сільського господарства України. Те саме стосується й запровадження права ЄС у банківському секторі.
«Це все потребує величезного часу. Ми готові підтримувати Україну в цьому процесі, оскільки це реформує країну таким чином, що вступ до цього союзу буде в інтересах кожного громадянина України», — наголосив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що Україна при вступі до ЄС не розраховує на особливі умови, однак потребуватиме обмежених і тимчасових винятків, насамперед у сфері довкілля та сільського господарства.
Фото: скріншот
Політика
про посилення Європи: Для України і Туреччини відкриваються значні можливості
На тлі суттєвих змін міжнародного безпекового порядку Україна і Туреччина мають можливість стати важливими елементами нової європейської архітектури безпеки.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала професорка з національної безпеки, провідна дослідниця Атлантичної ради (США) та Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенія Габер.
“На тлі суттєвих змін міжнародного безпекового порядку для України і Туреччини відкривається шанс посилити Європу та стати важливими елементами нової європейської архітектури безпеки, яка формується просто зараз – ширшої за межі ЄС”, – сказала Габер.
Професорка переконана, що європейські країни в широкому розумінні – разом із Великою Британією, Україною, Туреччиною та іншими партнерами – відіграватимуть дедалі помітнішу роль у цій системі.
“У цьому контексті для України й Туреччини відкривається значний простір як для поглиблення двосторонньої співпраці, так і для переосмислення та посилення власної ролі в новій системі європейської безпеки”, – додала Габер.
За її словами, Україна і Туреччина здатні бути конструктивними партнерами, вміють працювати на результат, вести прагматичний діалог і з повагою ставитися до чутливих питань та обмежень одна одної.
“Саме ця здатність до взаємного розуміння і практичної співпраці, попри складний регіональний контекст, і є головним активом українсько-турецьких відносин сьогодні та на майбутнє”, – резюмувала професорка.
Як повідомляв Укрінформ, експертка також зазначила, що Анкара має потенціал очолити ініціативу з повітряного патрулювання над Чорним морем для захисту портів і комерційного судноплавства.
Фото з архіву Євгенії Габер
Політика
Україна та Ізраїль домовилися про запуск стратегічного діалогу з питань безпеки
Україна та Ізраїль домовилися започаткувати найближчим часом стратегічний діалог з безпекових питань і поглиблювати політичну співпрацю.
Про це йшлося під час зустрічі в Єрусалимі посла України в Ізраїлі Євгена Корнійчука із заступником генерального директора – керівником Бюро з питань Євразії та Західних Балкан МЗС Ізраїлю Ювалем Фуксом та керівницею Бюро з питань міжнародних організацій та ООН МЗС Ізраїлю Хадас Мейтцад, передає Укрінформ з посиланням на посольство України в Ізраїлі.
«Під час зустрічі сторони обговорили повний спектр питань українсько-ізраїльських відносин в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України та складної безпекової ситуації на Близькому Сході, а також актуальні питання двостороннього та міжнародного порядку денного», – поінформували у диппредставництві.
Зазначається, що ізраїльська сторона високо оцінила рішення Президента Володимира Зеленського визнати Корпус вартових Ісламської революції Ірану терористичною організацією.
Україна, зі свого боку, вкотре закликала Ізраїль офіційно приєднатися до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.
Учасники зустрічі також домовилися започаткувати найближчим часом українсько-ізраїльський стратегічний діалог з безпекових питань, провести політичні консультації між департаментами міжнародних організацій МЗС України та Ізраїлю та організувати низку двосторонніх контактів на високому рівні з актуальних питань міжнародного порядку денного, поінформували у посольстві.
Ізраїльська сторона також пообіцяла активізувати зусилля з надання допомоги Україні, зокрема в енергетичній сфері.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив у понеділок, 2 лютого, що Україна визнала Корпус вартових Ісламської революції терористичною організацією.
Фото: Посольство України в Ізраїлі
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Суспільство1 тиждень agoВ Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
-
Суспільство1 тиждень agoСуд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
-
Одеса1 тиждень agoУ Пересипському районі Одеси під завалами знайшли загиблого
-
Одеса1 тиждень agoСтан доріг на Одещині 27 січня: ожеледиця і обмеження руху
