Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Прем’єр-міністр Ірландії Мікхол Мартін прибув з візитом до української столиці.
Про це повідомляє Irish Independent, передає Укрінформ.
Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Мартін обговорять війну Росії проти України та підтримку Євросоюзу під час головування Ірландії в Раді ЄС, включно з переговорами про вступ України до ЄС.
Питання підтримки України з боку Ірландії буде частиною цієї зустрічі.
Глава ірландського уряду також зустрінеться з прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким.
Крім цього, в українському парламенті відбудеться зустріч Мартіна з Головою ВР Русланом Стефанчуком.
Зазначається, що ірландський прем’єр відвідає райони Києва, які постраждали від нещодавніх російських ударів, зустрінеться з представниками міжнародних та благодійних організацій, які допомагають постраждалим від російських атак, та тими, хто отримує фінансову підтримку від Ірландії.
Серед іншого, Мартін виступить перед членами ірландської громади в Києві.
У травні цього року Зеленський запросив Мартіна до української столиці.
Як повідомляв Укрінформ, Ірландія 1 липня розпочала головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2026 року.
Фото архівне: ОП
До трійки лідерів у першому турі гіпотетичних виборів Президента України за електоральними симпатіями входять чинний глава держави Володимир Зеленський (22,3%), посол у Великій Британії, ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний (14,9%) і колишній міністр оборони Михайло Федоров (13,4%).
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group), проведеного 20-21 липня цього року.
«Ми запитали респондентів, за кого вони голосували б у першому турі гіпотетичних виборів президента України. До трійки лідерів за електоральними симпатіями входять Володимир Зеленський (22,3%), Валерій Залужний (14,9%) і Михайло Федоров (13,4%)», – йдеться у пресрелізі.
Далі – народна депутатка і лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко (1,7%), волонтер Сергій Притула (0,8%) та київський міський голова Віталій Кличко (0,3%).
Водночас 4% опитаних голосували б за іншого кандидата, 2,6% не брали б участі в голосуванні, а решта (11,9%) сказали «важко відповісти».
Як свідчать результати опитування, найбільше довіряють респонденти Валерію Залужному (70%), Михайлу Федорову (65%), Кирилу Буданову (62%) і Володимиру Зеленському (59%).
Олександру Усику висловили довіру 54% українців, тоді як ексголовнокомандувачу Олександру Сирському – 23%, Петру Порошенку – 21%.
«За останній тиждень рівень довіри до Михайла Федорова зріс з 35% до 65%, а довіра до Олександра Сирського знизилася з 39% до 23%», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, опитування було завершене ще до появи в медіа інформації про відставку Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ.
Опитування проводилося методом CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів. Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95).
Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею автоматично у відставку пішов увесь уряд.
16 липня Рада підтримала подання новопризначеного Прем’єр-міністра Сергія Корецького про призначення нового складу уряду, крім міністрів оборони і закордонних справ, кандидатури яких вносить на розгляд ВР Президент України.
Того ж дня Президент Володимир Зеленський заявив, що причиною звільнення міністра оборони Михайла Федорова була відсутність ефективної комунікації оборонного відомства з керівництвом армії.
Виконувати обов’язки міністра оборони Зеленський доручив Євгенію Хмарі.
У Києві та в інших містах України упродовж кількох днів відбувалися акції протесту проти відставки Федорова з посади міністра оборони та з вимогами звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
21 липня Зеленський запропонував генерал-майору Михайлу Драпатому посаду головкома ЗСУ і подякував Сирському за результати у захисті Києва, у Харківській та Курській операціях.
Зеленський також заявив, що запропонував колишньому міністру оборони Федорову позицію у владі, яка дозволила б об’єднати технологічну складову держави та забезпечити її розвиток.
22 липня на сайті Президента України з’явилися укази про призначення Михайла Драпатого головкомом та Ігоря Скибюка – начальником Генштабу ЗСУ, а також про звільнення Сирського та Андрія Гнатова з відповідних посад.
Вищий антикорупційний суд продовжує проводити підготовче судове засідання по справі народної депутатки, лідерки фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
У залі суду присутня сама Тимошенко із своїм захисником і представник сторони обвинувачення.
Суддя у справі – Олег Ткаченко.
Як повідомлялося, 7 липня Вищий антикорупційний суд скасував процесуальні обов’язки, покладені на Тимошенко.
3 липня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила Тимошенко у направленні її справи до іншого суду.
Під час підготовчого засідання у справі Тимошенко у Вищому антикорупційному суді 16 червня її захист висловив прохання про його перенесення у зв’язку з направленням до АП ВАКС клопотання про зміну підсудності справи і спрямування її до Київського апеляційного суду у зв’язку з наявністю, на думку захисту, конфлікту інтересів. Слідчий суддя задовольнив це клопотання і переніс підготовче засідання у справі Тимошенко на 7 липня.
14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам.
ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 33 млн грн, всю суму якої було внесено.
Вищий антикорупційний суд 21 січня арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.
Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки, Олександру Тимошенку, а саме на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Audi А8, два гаражі у Дніпрі.
16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.
7 травня слідчий суддя ВАКС продовжив до 7 липня строк дії обовʼязків, покладених на Тимошенко.
26 травня стало відомо, що прокурор САП направив до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт стосовно Тимошенко.
-
Одеса22 години agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Війна1 тиждень agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Події1 тиждень agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Війна1 тиждень agoДо Об’єднаних сил швидкого реагування увійдуть найбоєздатніші частини з досвідом наступальних дій
-
Усі новини1 тиждень agoсередня ціна та підтримка Dolby Atmos (фото)
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot