Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Угорщина дала зелене світло відкриттю другого і третього переговорних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
«Вступ України до ЄС просувається крок за кроком. Україна та Угорщина разом роблять кроки назустріч одна одній та до європейської єдності», – зазначив глава МЗС.
Він нагадав, що цими днями в українському парламенті було зареєстровано та схвалено профільним комітетом законопроєкт, спрямований на врегулювання освітніх прав національних спільнот.
«Сьогодні на рівні COREPER угорська сторона дала «зелене світло» переговорним позиціям щодо Кластера 2 «Внутрішній ринок» та Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Дякую, Аніто Орбан, за командну роботу, що відповідає інтересам як наших дружніх народів, так і сильної Європи», – наголосив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».
Голова Комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що ініціатива має врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і виконати важливу частину євроінтеграційних зобов’язань.
За словами Голови ВР Руслана Стефанчука, Верховна Рада планує 12 жовтня розпочати роботу та розглянути низку важливих законопроєктів, зокрема пов’язаних із євроінтеграцією та розблокуванням переговорних кластерів з ЄС.
Україна вітає намір Європейської комісії адаптувати політику розширення Європейського Союзу до нових реалій та закликає узгодити часові рамки і політичний горизонт для завершення переговорів про вступ.
Про це заявив у коментарі Укрінформу віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов.
«Ми вітаємо намір Європейської комісії і надалі оновлювати та адаптувати політику розширення ЄС до реалій, з якими ми стикаємося сьогодні. Ми повністю підтримуємо мету зробити процес розширення більш ефективним, переконливим та придатним для Союзу, який налічуватиме більше держав-членів», – сказав урядовець.
Водночас Ченцов наголосив, що, розглядаючи орієнтовні дорожні карти та часові рамки для країн-лідерів процесу, важливо, щоб вони забезпечували для України чітку, переконливу та достатньо амбітну перспективу.
Він пояснив, що для України строки завершення переговорного процесу мають особливе значення з огляду на зусилля суспільства для реалізації реформ у складних умовах та той факт, що європейська перспектива – це джерело впевненості у майбутньому.
Тому, на переконання віцепремʼєра, важливо, щоб Євросоюз подав чіткий політичний сигнал про те, що зусилля та прогрес України визнаються, а траєкторія вступу залишається амбітною та передбачуваною. «У цьому контексті ми вітали б узгоджений підхід до орієнтовних часових рамок для країн-лідерів процесу, включно зі спільним політичним горизонтом для завершення переговорів про вступ. Такий підхід забезпечив би більшу передбачуваність і посилив би довіру до процесу розширення», – заявив урядовець.
Він запевнив, що Україна готова виконувати свою частину роботи, та висловив сподівання, що процес вступу залишиться амбітним, переконливим і передбачуваним та таким, що відображає прогрес, якого Україна продовжує досягати.
Як повідомляв Укрінформ, 6 жовтня Європейська комісія запропонувала масштабну стратегію підготовки Євросоюзу до майбутнього розширення, в якій Україні відведено особливе місце, зважаючи на її значний потенціал у сфері продовольчої безпеки та оборони.
Фото: Володимир Зеленський / Телеграм
Політика
Індія запропонувала триетапний план припинення вогню для РФ і України: в Кремлі відреагували
Індія запропонувала Росії та Україні перемир’я, що складається з трьох частин: припинення ударів по енергетиці й інфраструктурі, збереження зернових та енергетичних потоків через чорноморські порти і відмова від атак на комерційні судна. У Кремлі вже відреагували.
Нью-Делі долучився до спроб зупинити війну з власною ініціативою, і вона виявилася ширшою за попередні. Індійський план перемир’я складається з трьох частин. Про це повідомляє Hindustan Times.
Атаки на енергооб’єкти та інфраструктуру мають зупинитись, потоки зерна й енергоносіїв через Чорне море – зберегтися, а удари по суднах – повністю припинитись.
Ініціатива виходить за межі окремих пропозицій Єгипту, Туреччини та США. Каїр і Анкара зосереджувалися на безперешкодному експорті зерна з Чорного моря через призупинення нападів на комерційне судноплавство, а Вашингтон просував так зване енергетичне перемир’я. Індійський варіант намагається поєднати обидва напрями – захистити й інфраструктуру, і морські перевезення, не перекриваючи при цьому життєво важливі товарні потоки.
Москва висловила вдячність Нью-Делі за намір докласти зусиль до завершення війни проти України, а також за пропозиції, які озвучує індійська сторона. Відповідну заяву на брифінгу зробив речник російського диктатора Дмитро Пєсков. Про це повідомляє ТАСС.
“Індійська сторона дійсно декларує готовність внести посильний внесок у справу врегулювання навколо України, і ми вдячні нашим індійським друзям за таку готовність і за ті ідеї, які висловлюються”, – зазначив представник Кремля.
Жодних конкретних ініціатив чи деталей запропонованих Нью-Делі варіантів посадовець не навів.
Реакції української сторони на момент публікації матеріалу не було.
Раніше повідомлялося, що Міністерство закордонних справ РФ анонсувало продовження масованих обстрілів української території. Іноземцям, зокрема співробітникам дипломатичних представництв, у відомстві рекомендували утриматися від перебування в країні. Пєсков тоді підтвердив, що російська влада налаштована саме на такий сценарій.
Крім того, у Кремлі відкрито заявляли про намір вести бойові дії далі й завдавати нових ударів, якщо Київ відмовиться приймати висунуті Москвою умови. Чергові погрози щодо атак на цивільну інфраструктуру та окуповані території також озвучив саме Пєсков.
-
Одеса6 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство6 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство6 днів agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса4 дні ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Усі новини1 тиждень agoексперт порівняв топові смартгодинники 2026 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині поліцейський збив жінку: вона померла в ліка…
-
Війна1 тиждень agoНа Одещині росіяни атакували судно під прапором Палау