Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Галущенку оголосили підозру у справі «Мідас»

Published

on


Колишньому міністру енергетики України Герману Галущенку повідомили про підозру у справі “Мідас”.

Як передає Укрінформ, про це Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила у Телеграмі.

«За процесуального керівництва прокурора САП детективи НАБУ повідомили про нову підозру у справі «Мідас». Мова йде про колишнього міністра енергетики України (2021–2025 роки). Йому інкриміновано відмивання коштів та участь у злочинній організації», – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.

За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативою учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько 100 млн дол. «інвестицій».

«Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом». Серед «інвесторів» фонду була й родина підозрюваного, – додали в САП.

Зокрема, з метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.

Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.

Як зазначається, здобуті в Україні та за процедурою міжнародного співробітництва з компетентними органами низки країн матеріали свідчать, що у період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація отримала понад 112 млн дол. готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі.

За даними САП, ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту та «інвестування» у фонд.

Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад 7,4 млн дол. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії.

Зокрема, частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід, а також витрачала його на власні потреби.

У відомстві зауважили, що слідство триває, у межах розслідування вказаних фактів НАБУ співпрацює з 15 країнами.

Як повідомляв Укрінформ, під час перетину кордону 15 лютого Національне антикорупційне бюро затримало колишнього міністра енергетики.

10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.

Читайте також: «Справа Мідас»: Кривонос пояснив, чому НАБУ комунікує обережно

Обізнаний співрозмовник у правоохоронних органах поінформував, що працівники антикорупційного бюро провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії “Квартал 95” Тимура Міндіча, а також у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.

Мін’юст згодом підтвердив, що за участю Галущенка були проведені слідчі дії в межах кримінального провадження.

НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних. Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.



Джерело

Continue Reading

Політика

Сполучені Штати не планують виходити з НАТО

Published

on



Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати не планують виходити з НАТО.

Як передає Укрінформ, про це він сказав на пресконференції з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.

“Що стосується НАТО – я не розумію, у Сполучених Штатів розгорнуті тисячі і тисячі військовослужбовців у рамках місії НАТО. І ми чітко дали зрозуміти, я думаю, це було дуже чітко заявлено на саміті всього кілька днів тому або на зустрічі на рівні міністрів оборони. Ми не виходимо з НАТО. Ми не йдемо”, – сказав Рубіо.

Він зазначив, що переміщення військ з однієї країни в іншу відбувалося завжди.

Рубіо додав, що не існує більш важливого обов’язку для будь-якої держави, ніж здатність захищати свій народ та свою країну.

“Саме тому, до речі, ми говоримо про важливість наявності у наших партнерів по НАТО відповідних можливостей… Я думаю, що ми хочемо сказати, що чим сильніші наші союзники, тим сильніші ми всі разом”, – сказав Рубіо.

Читайте також: Рубіо запевнив колег з G7, що США готові продовжувати участь у переговорах про мир в Україні

Як повідомляв Укрінформ, Зеленський і Рубіо обговорили в Мюнхені посилення протиповітряної оборони України та наступні кроки перемовин у тристоронньому форматі.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Від переговорів у Женеві не варто очікувати багато

Published

on



Колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер вважає, що від наступного раунду переговорів у Женеві не варто очікувати суттєвого прогресу, оскільки Росія не демонструє готовності припиняти війну і продовжує її через відсутність достатнього тиску.

Про це Волкер, який працював спецпредставником у першій адміністрації президента США Дональда Трампа, заявив в інтерв’ю Укрінформу на полях Мюнхенської безпекової конференції.

Мирні переговори не просуваються, оскільки Росія не відчуває жодного стимулу припиняти війну”, – зазначив він.

Волкер підкреслив, що “США, Україна та Європа узгодили дуже важливі принципи”, зокрема підтримку негайного припинення вогню, створення фондів відновлення України та готовність надати гарантії безпеки після припинення вогню. Він також зазначив, що “Європа готова сформувати Коаліцію охочих для розгортання сил в Україні з метою стримування російських атак – із певною підтримкою та забезпеченням з боку США”.

Читайте також: Рубіо запевнив колег з G7, що США готові продовжувати участь у переговорах про мир в Україні

Водночас, за його словами, “жодна з цих речей не впливає на бажання Росії продовжувати війну”. “Необхідно посилити тиск на Росію, щоб вона відчула потребу погодитися на припинення вогню. Це має бути військовий тиск, зокрема шляхом надання далекобійних спроможностей, а також економічний і фінансовий тиск – щоб доходи Кремля від продажу нафти і газу почали висихати, і він не міг фінансувати війну”, – заявив Волкер.

Коментуючи позицію президента США Дональда Трампа щодо можливого тиску на обидві сторони, Волкер зазначив: “Проблема цієї рамки тільки в тому, що війна закінчилася б уже сьогодні, якби це залежало від України. Причина, чому війна не закінчується сьогодні, – це Путін. Тому не має сенсу говорити про необхідність тиску на обидві сторони. Тиск потрібен лише на одну сторону – на Росію”.

Читайте також: Підготовка до зустрічей у Женеві: Зеленський провів розмову з Віткоффом і Кушнером

Колишній спецпредставник США щодо України також висловив переконання, що для того, щоб президент Трамп досяг своєї мети щодо завершення російсько-української війни, треба посилити тиск на Росію.

“Я не можу передбачити, що зробить президент Трамп, але саме тиск на Росію є тим єдиним чинником, який стоїть між ним і досягненням його мети – завершення війни”, – сказав він.

На уточнювальне запитання, чи варто очікувати прориву від наступного раунду переговорів у Женеві, Волкер відповів: “Ні, ні, ні”.

Як повідомляв Укрінформ, українська делегація на чолі із секретарем РНБО Рустемом Умєровим уже розпочала підготовку до тристоронньої зустрічі представників України, США та Росії, яка відбудеться у Женеві 17-18 лютого.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.