Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Так, Олега Васильовича Шворака призначили начальником Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області (указ №663/2026), Костянтина Івановича Семенюка — у Сумській області (указ №664/2026), Віталія Петровича Мригу — у Полтавській області (указ №665/2026), Андрія Володимировича Литвина — у Черкаській області (указ №666/2026), Ярослава Юрійовича Пилипа — у Львівській області (указ №667/2026), Олега Юрійовича Красношапку — у Тернопільській області (указ №668/2026), Олексія Миколайовича Голобородька — у Миколаївській області (указ №669/2026), Олександра Володимировича Судика — у Житомирській області (указ №670/2026), Олександра Миколайовича Приходьона — в Автономній Республіці Крим (указ №671/2026).
Окрім цього, згідно з указом №672/2026 Президент призначив Олену Вікторівну Воронову начальником Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України.
Раніше глава держави підписав укази про звільнення начальників СБУ у регіонах. Так, Вадима Миколайовича Онищенка звільнили з посади начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області (указ №654/2026), Михайла Миколайовича Петрова — у Чернівецькій області (указ №655/2026), Костянтина Івановича Семенюка — у Полтавській області (указ №656/2026), Олега Юрійовича Красношапку — у Сумській області (указ №657/2026), Юрія Миколайовича Погасія — у Черкаській області (указ №658/2026), Василя Васильовича Дем’янчука — у Тернопільській області (указ №659/2026), Миколу Володимировича Лисенка — у Миколаївській області (указ №660/2026), Олександра Анатолійовича Власенка — в Автономній Республіці Крим (указ №661/2026).
Також указом №662/2026 Президент звільнив Пашковську Тамару Анатоліївну Пашковську з посади начальника Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України.
Крім того, Президент указом №673/2026 призначив Олега Федоріва начальником Центру спеціальних операцій “А” Служби безпеки України.
Як повідомлялося, Олег Федорів — бригадний генерал СБУ, учасник російсько-української війни. У січня 2026 року отримав звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Поклада тимчасовим виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України, згідно з указом №622/2026 від 17 липня.
Фото: ОП
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що готовий повернутися до Міністерства оборони, якщо відповідну пропозицію зробить Президент Володимир Зеленський.
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив в інтерв’ю Українській правді.
Він наголосив, що не прагне будь-якої посади, а хоче надалі працювати у сфері оборони.
«100%. Що я скажу навіть не собі, і не Президенту, а активному суспільству, яке проявило свою позицію? Злитись з цієї ситуації не вийде. Знову ж таки, я б дуже хотів, щоб люди розуміли, що моє завдання не працевлаштувати себе. Я дуже спокійно поставився до того… що не уряд. Все окей. Мені не потрібна будь-яка посада», – зазначив він.
За словами Федорова, він готовий повернутися до уряду лише за умови, що це відповідатиме його баченню подальшої роботи. Він додав, що такою функціональною посадою є саме Міністерство оборони.
«Я розумію всі виклики, які нас чекають. Я до цього точно готовий. Якщо ні, то є інші шляхи, як досягати цієї візії», – сказав ексміністр оборони.
Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею у відставку автоматично пішов увесь уряд.
16 липня в низці міст України, зокрема в Києві, люди почали виходити на протести проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що масові протести проти звільнення Федорова є проявом демократії та свободи, за які зараз і бореться Україна.
Мітинг у Києві проти відставки Федорова Фото: Євген Котенко, Укрінформ
1 / 32
18 липня стало відомо, що глава держави провів низку консультацій, зокрема з ексміністром оборони Федоровим і тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Президент пообіцяв нові рішення щодо армії.
Із 20 липня обов’язки міністра оборони виконує Євгеній Хмара.
Колишньому народному депутату від забороненої партії «ОПЗЖ» Віктору Медведчуку повідомили про нову підозру – у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України.
Про це повідомили в Офісі генпрокурора, передає Укрінформ.
“Віктору Медведчуку повідомлено про нову підозру. Йому інкримінують посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а також виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії РФ проти України, вчинені за попередньою змовою групою осіб”, – зазначається у повідомленні.
За даними слідства, протягом 2023–2026 років Медведчук вів системну антиукраїнську інформаційну кампанію: брав участь у пропагандистських телепроєктах, поширював кремлівські наративи, заперечував агресію РФ, ставив під сумнів суверенітет України та виправдовував дії держави-агресора.
Зокрема, у листопаді 2025 року підозрюваний дав інтерв’ю журналісту Томасу Рьоперу для Ютуб-каналу «NuoFlix».
“Під час розмови він публічно висловився за так зване “включення” України до складу РФ, фактично закликавши до ліквідації України як незалежної держави”, – підкреслили в ОГП.
За інформацією слідства, Медведчук організував поширення цього інтерв’ю на підконтрольному йому сайті пропагандистського медіапроєкту «Другая Украина».
У ОГП нагадали, що цю платформу створили на базі однойменної громадської організації, яку Медведчук зареєстрував у вересні 2023 року на території держави-агресора РФ. За даними слідства, ресурс використовують для поширення антиукраїнських матеріалів і російської пропаганди.
Також у 2023 році Медведчук брав участь у програмах білоруських телеканалів “СТВ” та “СTV”, де публічно виправдовував збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, додали у відомстві.
Дії підозрюваного кваліфікували за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України.
Досудове розслідування у справі здійснюють слідчі Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області.
Як повідомлялося, у серпні 2025 року Медведчуку та ще 12 особам оголосили підозру в інформаційно-підривній діяльності в інформаційній сфері.
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство5 днів ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Одеса5 днів ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Україна5 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Події6 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події6 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події6 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини