Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Стубб: Удари вглиб РФ – розумна стратегія України
Удари по нафтопереробних заводах та логістичних складах у РФ збільшують відсоток росіян, які бажають завершення війни.
Про це на пресконференції після саміту Коаліції охочих у Києві заявив президент Фінляндії Александер Стубб, відповідаючи на питання про його ставлення до українських ударів по російським НПЗ та мережам онлайн-торгівлі, передає Укрінформ.
Стубб вважає, що для перемоги у цій війні партнерам України необхідно надавати Україні підтримку для нарощування її потенціалу для завдання ударів вглиб території держави-агресора із застосуванням як ракет, так і безпілотників.
“Причина цього дуже проста. Це збільшує вартість і ціну війни для Росії. І ми бачимо це в тому сенсі, що зараз 65% населення Росії хоче закінчити цю війну, а удари по логістичних центрах, таких, як Wildberries, додають ще 10%в”. Отже, якщо ваше запитання полягає в тому, чи вважаю я, що це розумна військова стратегія з боку України, я відповідаю: так, безумовно”, – підкреслив Стубб.
Він додав, що це єдиний спосіб змусити Росію сісти за стіл мирних переговорів.
Президент Фінляндії також окремо відзначив високу фінансову вартість війни для України.
“Звичайно, ми маємо знайти для цього рішення”, – наголосив Стубб.
Як повідомляв Укрінформ, президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що ЄС узяв до уваги поточні фінансові потреби України та залишається зосередженим на виплаті коштів у рамках Кредиту на підтримку України.
Фото архівне
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Україна підтримує турецьку ініціативу щодо безпеки судноплавства у Чорному морі
Україна готова підтримати ініціативу Туреччини щодо взаємного мораторію на атаки на цивільні судна, торговельні порти та енергетичну інфраструктуру у Чорному морі.
Про це посол України в Туреччині Наріман Джелялов сказав на пресбрифінгу в Анкарі з нагоди 35-ї річниці Незалежності України, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Україна готова підтримати ініціативу Туреччини, яка передбачає взаємний мораторій на атаки на цивільні судна, торговельні порти та енергетичну інфраструктуру у Чорному морі… Чорне море має бути не полем війни, а морем миру, торгівлі та співпраці», – сказав Джелялов.
Посол України в Туреччині наголосив, що Україна виступає за гарантування свободи цивільного судноплавства та закликає судновласників, операторів і екіпажі зважати на воєнні ризики й дотримуватися навігаційних попереджень.
«Українська сторона готова співпрацювати з турецькою стороною, щоб сприяти з’ясуванню обставин відповідних подій та забезпеченню безпеки цивільного морського транспорту», – сказав Джелялов.
Посол вказав, що від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або знищила щонайменше 1054 об’єкти портової інфраструктури України; було зафіксовано атаки на 232 цивільні судна, понад 30 із них – лише влітку 2026 року. Внаслідок цих атак загинули або були поранені 307 громадян України та інших держав.
Як повідомляв Укрінформ, Туреччина на початку серпня закликала Україну та Росію створити механізм для оголошення мораторію на взаємні обстріли суден у Чорному морі. Туреччина також обмежила рух комерційних суден у бік Чорного моря з огляду на збільшення кількості атак у цьому регіоні.
Політика
США мають збалансувати безпекову допомогу між Україною і Близьким Сходом
Сполучені Штати мають збалансувати навантаження на оборонну промисловість і безпекову допомогу між Близьким Сходом та Україною.
Про це заявив колишній спецпосланець США в Україні, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог у коментарі ЗМІ у Києві.
«На Близькому Сході триває війна. Ми повинні збалансувати те, що ми робимо, збалансувати навантаження. І саме над цим ведеться робота. Зараз я хотів би бачити, щоб оборонна база в Україні розширилася», – сказав він.
Келлог підкреслив, що Україна має величезний потенціал в галузі інженерії та бізнесу, чому може посприяти США.
«Саме туди я хотів би рухатися. Ми, Сполучені Штати, трохи повільно розширюємо нашу оборонну базу. Я це розумію. І для цього потрібен час. Тому я думаю, що, якщо ви перекладете частину цієї відповідальності на Україну, я думаю, це буде добре, тому що ви такі працьовиті, і ви можете зробити це набагато швидше, ніж ми», – додав колишній спецпосланець.
Як повідомляв Укрінформ, 22 серпня Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із колишнім спецпредставником президента США з питань України генерал-лейтенантом у відставці Кітом Келлогом.
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Відбудова1 тиждень agoЧехія допоможе Україні з відновленням інфраструктури
-
Усі новини4 дні agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoЗСУ привітали Польщу з Днем війська
-
Події1 тиждень agoнайбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 124 безпілотники і три «Бандеролі», якими росіяни з вечора атакували Україну
-
Суспільство1 тиждень agoАтака на Одещину – зруйнована взуттєва фабрика
