Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Євросоюз, Китай та Україна мають спільну позицію щодо переговорів про мир

Published

on



Позиції Євросоюзу, Китаю та України у питанні завершення війни наразі дуже схожі, кожна сторона виступає за негайне припинення вогню та початок реальних переговорів для досягнення справедливого і сталого миру на основі принципів Статуту ООН.

Про це заявив посол Євросоюзу в Китаї Хорхе Толедо у промові в Пекіні з нагоди Дня Європи, передає кореспондент Укрінформу.

«Попри наші розбіжності, Європейський Союз та Китай зараз мають одну спільну позицію. Ми, і Україна також, виступаємо за негайне та безумовне припинення вогню і початок реальних переговорів для забезпечення справедливого та сталого миру на основі принципів Статуту ООН, а саме поваги до територіальної цілісності й суверенітету країн та невтручання в їхні внутрішні справи», – зазначив Толедо.

Читайте також: ЄС не евакуюватиме дипломатів із Києва на фоні погроз Кремля

За його словами, війна Росії проти України має руйнівні людські та економічні наслідки далеко за межами Європейського континенту.

«Її вплив поширюється далеко за межі Європи, впливаючи на енергетичну безпеку, постачання продовольства та економічну стабільність у всьому світі», – наголосив посол ЄС.

Він також запевнив у продовженні підтримки України Європою, нагадавши слова високої представниці ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас про готовність Європейського Союзу надавати Україні необхідну допомогу для утримання своїх позицій, доки Росія не зрозуміє, що ця війна нікуди не веде.

Китай офіційно декларує нейтралітет щодо російсько-української війни, уникає визначення агресора і жертви та повністю відсторонився від активних міжнародних зусиль, спрямованих на припинення бойових дій.

Китайські офіційні особи і дипломати лише виступають із абстрактними закликами до деескалації, припинення вогню та діалогу для врегулювання конфлікту на основі принципів ООН. Проте Росія, найближчий союзник КНР, не звертає жодної уваги на подібні заклики з Пекіна і продовжує збільшувати масштаби агресії, а китайська сторона «не помічає» такого відвертого ігнорування себе з боку Москви.

Як повідомляв Укрінформ, Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на припинення бойових дій в Україні та створення умов для політичного врегулювання конфлікту між Росією та Україною.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Україні потрібно вже зараз формувати стратегію роботи з майбутнім політичним середовищем РФ

Published

on


Нинішнє невдоволення в Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля. Тож Україні необхідно вже зараз формувати стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем.

Таку думку в телеефірі висловив голова правління Фундації Пилипа Орлика, експерт із міжнародної політики, контрпропаганди та роботи з урядами країн Європи Артем Миколайчук, передає Укрінформ.

«Передреволюційні настрої в СССР тривали майже 20 років. Але зараз, завдяки діям України, завдяки роботі українського ОПК, завдяки мужності й відданості наших воїнів ці процеси в Росії відбуваються значно швидше. Федоров поставив задачу – мінус 50 тисяч росіян щомісяця. І, як на мене, це абсолютно правильна задача для Міністерства оборони під час війни. У Росії вже є страх, уже є катастрофи, уже є невдоволення. Ми фактично змусили їх пройти той шлях, який СССР проходив від кінця 70-х до початку 90-х років, але в набагато коротший термін», – вважає експерт.

При цьому Миколайчук переконаний, що нинішнє невдоволення всередині Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля, а стало прямим наслідком війни, ударів по території РФ та втрат російської армії: «Це не контрольовано. Це невдоволення, яке зробила Україна. Це ракети, це дрони, це смерті російської армії на фронті».

За його словами, ситуація сьогодні є значно глибшою, ніж під час походу очільника ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина на Москву, однак головна відмінність полягає у відсутності постаті, здатної очолити внутрішній протест у Росії. «І російський бунт бездумний, безпощадний, він, звісно, можливий, але я вважаю, що йому потрібен лідер», – зазначив Миколайчук.

У цьому контексті він наголосив, що Україні необхідно вже зараз формувати власну стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем. «У Росії є задекларовані цілі. Вони хочуть Донбас. Вони хочуть, щоб російська стала другою мовою. Вони багато чого від нас хочуть. І вони це декларують постійно – у перемовних процесах, публічно, через свої медіа. Натомість Україні теж потрібно визначитися зі своєю стратегією та розуміти, з ким вона готова вести переговори у майбутньому», – переконаний експерт.

У цьому контексті Миколайчук прямо назвав людину, яку вважає потенційним центром впливу всередині російського опозиційного середовища: «Я прямо скажу, хто має бути. Денис Капустін (командир Російського добровольчого корпусу – ред.)».

Читайте також: У Києві відкрили виставку про російських добровольців, які воюють на боці України

Він також додав, що Україна має вже зараз на державному рівні визначати суб’єктів для можливих майбутніх переговорів, оскільки прямих контактів із Путіним фактично не існує: «Жодного дзвінка Зеленського до Путіна, жодних прямих перемовин один на один не відбулося».

За словами Миколайчука, Росія дедалі більше робить ставку не лише на фронт, а й на спроби внутрішньої дестабілізації України: «Росія не здатна збити українську ракету. Її можливо знищити тільки зсередини, в Україні. Вони це розуміють – і роблять на це ставку».

У цьому контексті Миколайчук згадав атмосферу перших місяців повномасштабного вторгнення, коли українське суспільство було максимально об’єднаним і зосередженим на виживанні держави.

Водночас він підкреслив, що демократична природа українського суспільства стала однією з причин стійкості держави, однак сьогодні частина суспільства починає сприймати ситуацію так, ніби країна живе у мирний період. На думку Миколайчука, українське суспільство не повинно втрачати усвідомлення того, що країна продовжує жити в умовах повномасштабної війни.

Читайте також: Зеленський готовий до зустрічі з Путіним будь-де, крім Росії та БілорусіСибіга

За словами Миколайчука, сьогодні ключовим викликом для України залишається збереження внутрішньої єдності та концентрація на перемозі у війні. «Нам потрібно зараз згадати, що ми у війні. Нам потрібно об’єднатися. Ми маємо робити все для того, щоб Росія розвалилася. Ми маємо зараз зосередитися саме на цьому», – підсумував експерт.

Раніше колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю Укрінформу висловив думку, що «мирні переговори» між Україною та Росією за участю США з боку Кремля є фікцією, оскільки Росія не налаштована на завершення війни. Волкер припустив, що повноцінної мирної угоди не буде досягнуто.

Фото: Фундація Пилипа Орлика



Джерело

Continue Reading

Політика

Німеччина виділяє для України близько 0,55% ВВП, тому ще є простір для збільшення підтримки

Published

on



Німеччина може рішучіше підтримувати Україну, адже нині вона витрачає на допомогу їй 0,55% ВВП.

Про це сказав в коментарі Укрінформу засновник і керуючий партнер берлінського аналітичного центру Liberale Moderne Ральф Фюкс.

«Національні уряди повинні зберегти, а краще — збільшити свою двосторонню підтримку України попри кредит від ЄС. Візьмемо, наприклад, Німеччину: на сьогодні допомога Україні становить близько 0,55 % нашого ВВП – у війні, яка вирішує долю Європи та визначає нашу майбутню безпеку. Як порівняти з країнами Північної Європи, у нас є ще простір для більш рішучої підтримки України», – сказав він.

Водночас Фюкс констатував зміну парадигми у своїй країні, адже канцлер, міністр оборони, а також провідні генерали Бундесверу та керівники спецслужб публічно говорять про російську загрозу та про те, що існує реальний ризик того, що Росія може напасти на Європу в найближчі роки. Також, за спостереженнями німецького політолога, зростає консенсус, що ФРН більше не може покладатися на США.

Читайте також: Історична відповідальність перед Україною зобовязує Німеччину підтримувати її – депутат Бундестагу

Він також звернув увагу і на тривогу в німецькому суспільстві, яку викликають заяви посадовців щодо необхідності бути готовими до війни.

«Ми всі не хочемо війни, але щоб її запобігти, ми маємо бути сильними у військовому плані. Це також урок, винесений із російського вторгнення в Україну», – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про намір на 50-60 тисяч солдатів збільшити чисельність військовослужбовців Бундесверу на тлі наростаючої загрози з боку Росії.

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.