Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Сибіга прибув на міністерський саміт G7 у Франції

Published

on



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прибув на зустріч міністрів країн G7, що триватиме у четвер та п’ятницю в абатстві Во-де-Серне (департамент Івелін) у Франції в межах французького головування в «Групі семи».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Програма передбачає участь міністра у сесії Україна плюс G7 на тему підтримки нашої держави, протидії російській агресії, збільшенні тиску на Російську Федерацію, допомоги України державам Затоки та протидії режимам Ірану та Росії», – розповів речник МЗС Георгій Тихий.

Також запланована участь Сибіги в окремій робочій сесії «Відбудова», на якій йтиметься про відновлення захисного укриття над четвертим реактором АЕС.

Перші двосторонні переговори український міністр проведе з главою МЗС Франції Жаном-Ноелем Барро. Заплановано також низку зустрічей з ключовими партнерами України з G7, зокрема, з колегами з Італії, Німеччини Канади та Великої Британії . У саміті також беруть участь глави МЗС Бразилії, Індії, Саудівської Аравії та Південної Кореї. За словами речника українського МЗС, заплановані контакти глави МЗС і з партнерами з цих країн.

Читайте також: Україна зацікавлена у взаємовигідних відносинах із країнами з усіх куточків світу – Сибіга

Як повідомлялось,Сибіга розпочав візит до Франції із зустрічі з генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку Матіасом Корманом.

«Ми зосередилися на подальшому розвитку співпраці Україна–ОЕСР та поглибленні нашої взаємодії. Також обмінялися думками щодо ключових регіональних подій, зокрема ситуації на Близькому Сході та її ширших наслідків для глобальної безпеки й економічної стабільності», – зазначив Сибіга.



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна готова стати повноправним членом Об’єднаних експедиційних сил

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна, яка наразі має статус розширеного партнера Об’єднаних експедиційних сил (JEF), готова стати повноправним членом коаліції.

Про це він сказав у зверненні до Саміту лідерів JEF у Гельсінкі, передає Укрінформ.

Глава держави вдячний за статус розширеного партнера, який Україна отримала в Осло. За його словами, цей статус уже відкриває можливості для практичної співпраці, наприклад для участі в навчаннях TARASSIS.

«Ми готові рухатися вперед, залучаючи наш досвід і наші можливості, щоб зробити спільноту JEF іще сильнішою. І наша мета проста й чітка – Україна готова стати повноправним членом JEF», — сказав Президент.

Читайте також: Зеленський на саміті JEF: Європі потрібно виробляти всі типи систем ППО та ракет до них

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2025 року Україна отримала статус «Розширене партнерство» з Об’єднаними експедиційними силами (JEF) – коаліції за участю Великої Британії та ще 9 північноєвропейських країн.

До JEF, очолюваного Великою Британією, входять Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Швеція. Країни співпрацюють у сфері оборони.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна розірвала 116 договорів із Росією, Білоруссю та СНД

Published

on



Кабінет міністрів України припинив дію 116 міжнародних договорів, укладених з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та в рамках Співдружності незалежних держав.

Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у Фейсбуці.

«Моє тверде переконання: договірно-правова база України має відповідати реаліям війни та нової безпекової архітектури на європейському континенті. Для цього потрібно розірвати останні юридичні нитки, які колись звʼязували нас з РФ, Білоруссю, так званим «СНД». Це досить ретельний та комплексний юридичний процес, який потребує послідовного опрацювання, і ми системно виконуємо цю роботу», – наголосив Сибіга. 

За його словами, Україна зробила ще один масштабний крок на цьому шляху. З ініціативи МЗС Кабмін 25 березня припинив дію 116 міжнародних договорів України, укладених колись урядом України з урядами РФ, Білорусі та в рамках СНД. 

«Завдяки цій постанові припиняємо дію 25, денонсуємо 3 та виходимо з 88 міжнародних договорів. 5 з них — з РФ, 23 — з РБ, 87 — в рамках СНД, один тристоронній договір Україна-РФ-РБ», – прокоментував Сибіга.

Він підкреслив, що з урахуванням указів Президента від 25 лютого про вихід з 31-го міжнародного договору в рамках СНД, а також зареєстрованих у Верховній Раді України 14 законопроєктів, якими передбачено припинення дії 74 міжнародних договорів, фактично завершується основний етап приведення нормативно-правової бази дво- і багатосторонніх відносин України з Росією, Білоруссю та в рамках СНД у відповідність до реалій війни та визначального місця України в новій архітектурі безпеки Європи.

Читайте також: Україна вийшла з низки міжнародних угод у рамках СНД

«Це моя принципова позиція як міністра — позбуватися всього, що може послаблювати Україну, відрізати все, що колись поєднувало нас із державою-агресором, будувати серйозну, стратегічну та довгострокову лінію оборони вільного світу на східному кордоні України, а краще — ще далі за ним. Кордон України — це кордон міжнародного права, свободи та європейської цивілізації. Такий підхід має бути відображений і у міжнародній договірно-правовій базі України», — наголосив Сибіга. 

Він подякував Прем’єр-міністерці Юлії Свириденко та урядовцям за підтримку, а також команді МЗС, яка підготувала та втілила ці важливі та системні рішення.

Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Президент Володимир Зеленський підписав укази про вихід України з низки міжнародних договорів у рамках СНД, зокрема з Угоди про створення об’єднаної системи протиповітряної оборони держав-учасниць Співдружності.

Фото: Кабмін



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.