Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Стефанішина очікує від данського головування в Раді ЄС проривних рішень щодо членства України

Published

on



Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина очікує від данського головування у Раді Євросоюзу проривних рішень щодо членства України в ЄС та реформи організації, щоб зробити її більш динамічною.

Про це вона заявила у телеефірі, передає Укрінформ.

“…Премʼєр-міністерка (Данії – ред.) Метте Фредеріксен і данське головування підтвердили свої пріоритети: це розширення (Євросоюзу – ред.). Відповідно, ми очікуємо важливих проривних рішень щодо майбутнього членства України в Європейському Союзі та реформи в ЄС, щоб зробити його більш динамічним”, – сказала Стефанішина.

Віцепремʼєрка пояснила, що реформи у ЄС стосуються рішень, які будуть оновлювати методологію переговорів і членства країн, а також будуть створювати інструменти впливу на деякі держави, які займають деструктивну позицію.

Читайте також: Зеленський подякував Польщі за підтримку України у Раді ЄС

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський привітав Данію з початком головування в Раді ЄС і висловив сподівання, що наступні пів року стануть “періодом важливих рішень”.

У вівторок, 1 липня, Данія розпочала головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2025 року.

Минулого тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила підтримку України, яка “під постійними обстрілами” продовжує втілювати реформи, у питанні відкриття першого переговорного кластера про вступ нашої держави до Європейського Союзу.

Натомість Угорщина залишається єдиною державою-членом ЄС, яка блокує відкриття першого кластера у переговорах про вступ України до Євросоюзу, тоді як інші 26 лідерів на саміті 26 червня виступили за таке відкриття.



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський закликав Раду невідкладно ратифікувати угоду про Спецтрибунал щодо злочину агресії РФ

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.

Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Щойно підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Угода була підписана нещодавно між нашою державою та Радою Європи і тепер має бути оперативно ратифікована, щоб розпочати процес реального створення трибуналу», – розповів Зеленський.

Він також доручив якнайшвидше опрацювати та внести на розгляд Верховної Ради необхідні законодавчі зміни, щоб «з нашого боку все було забезпечено на сто відсотків заради повної реалізації угоди про створення трибуналу».

Читайте також: Екссуддя МКС: Створення Спецтрибуналу щодо РФ – великий крок у правильному напрямку

«Прошу народних депутатів розглянути це питання невідкладно», – сказав Президент.

Він додав, що очікує «і на швидке представлення командами Міністерства закордонних справ України та Офісу відповідного графіка роботи з партнерами для імплементації угоди про створення трибуналу та фактичного запуску інституції».

«Уже цього року в Росії мають відчути, що їхня відповідальність за злочин агресії є неминучою і що реально розпочався міжнародний юридичний процес для притягнення Росії до відповідальності. Агресія є злочином, і дійсно невідворотне покарання Росії за цей злочин є глобальним інтересом всіх у світі, хто хоче для своїх людей мирного життя», – підсумував глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, 25 червня Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. З боку Ради Європи документ підписав генеральний секретар РЄ Алан Берсе.

Після підписання основної угоди про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України ще одну (додаткову) угоду мають підписати Нідерланди. Після цього парламенти країн Ради Європи та Україна мають ратифікувати основний документ.



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна та Японія обговорили поглиблення безпекової співпраці

Published

on



Перший заступник міністра оборони України Сергій Боєв і тимчасово повірений у справах посольства Японії в Україні Юджі Токіта обговорили подальші кроки щодо поглиблення безпекової співпраці країн.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністество оборони України.

Японська делегація висловила вдячність Україні за участь у Міжнародній виставці озброєння та військової техніки DSEI Japan 2025. За словами посла, такі заходи та двосторонні діалоги сприяють поглибленню співпраці України та Японії.

Боєв, своєю чергою, наголосив, що поряд із пріоритетом України у налагодженні оборонної співпраці важливою залишається гуманітарна та фінансова підтримка.

“Ми зацікавлені у взаємовигідному співробітництві та відкриті до пропозицій. Японія демонструє високий рівень розвитку технологій – це може стати ключем до глибшої взаємодії”, – підкреслив перший заступник міністра оборони.

Японська сторона висловила зацікавленість в обміні досвідом з Україною у низці питань, зокрема в сфері інноваційних розробок.

Читайте також: Україна отримала від Світового банку та уряду Японії $190 мільйонів на модернізацію інфраструктури

Боєв підкреслив, що підтримка України з боку Японії ще раз підтверджує, що тихоокеанський та європейський регіони обʼєднані: “У нас спільні загрози, і наша відповідь на них повинна бути спільна”.

Як повідомляв Укрінформ, за словами Боєва, Україна готова до співпраці у сфері виробництва дронів, боєприпасів та ракет у межах ініціативи Європейського Союзу SAFE (Security Action for Europe).

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.