Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Тихановська хоче зміцнити політичну та громадську співпрацю з Україною
Лідерка білоруських демократичних сил Світлана Тихановська під час свого візиту до Києва планує обговорити співпрацю з Україною та проблеми, з якими подекуди стикаються в Україні громадяни Білорусі.
Про це вона сказала в інтерв’ю Укрінформу.
«Ми сподіваємося зрозуміти, чим ми – будучи самі як люди, як нація у досить важкому становищі, – можемо допомогти Україні. Адже є … бажання людей інвестувати в перемогу України… Але також є мета вирішити деякі проблеми білоруських громадян, які живуть в Україні і хочуть сприяти українській перемозі», – сказала Тихановська.
За її словами, такі проблеми треба вирішувати політично. Вона впевнена, що за вирішення певних юридичних питань дедалі більше білоруських добровольців змогли б приєднатися до українського війська, і стало б більше тих, хто хоче приїхати в Україну, щоб відновлювати її, допомагати як волонтери.
Вона вдячна Україні за те, що відносини з білоруськими демократичними силами змінюються та впевнена, що цей візит – це лише перші кроки, і двом країнам вдасться зміцнити як політичну співпрацю, так і громадську.
«Це дуже підбадьорює білоруський демократичний рух та білоруське суспільство. Я впевнена, що дуже добре для обох наших націй, насамперед на людському рівні, щоб ми зберегли добросусідські відносини. Бо, звісно, після початку повномасштабного вторгнення, коли Лукашенко практично здав нашу країну Росії, нам, білорусам, довелося відбудовувати довіру українців до нашої нації з нуля», – сказала Тихановська.
Після першого свого візиту як політика вона сподівається, що зможе відвідати й інші міста, зокрема, Львів, Одесу, Харків тощо.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що незабаром в Україну приїде лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Сибіга анонсував візит Тихановської в Україну
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що незабаром в Україну приїде лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська.
Про це Сибіга сказав на онлайн-брифінгу в п’ятницю, 22 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Глава української дипломатії зазначив, що після початку спільних російсько-білоруських ядерних навчань жодних офіційних контактів з білоруською стороною не було.
«Нещодавно ми побачили дивну заяву Лукашенка – що він готовий зустрічатися і приїхати до Києва. В української сторони є з ким зустрічатися – найближчим часом ми чекаємо з візитом в Україні (Світлану – ред.) Тихановську. Тому ми маємо з ким розмовляти про весь спектр питань», – сказав Сибіга.
Стосовно потенційних наслідків для Білорусі у разі якихось агресивних дій щодо України, глава МЗС зазначив, що Україна завжди «діятиме пропорційно і відповідатиме, виходячи зі статті 51 Статуту ООН про право на самозахист».
Як повідомлялося, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко публічно заявив, що готовий відвідати Україну, і що такий крок може стати «жестом доброї волі» й допомогти у пошуку шляхів для зниження напруги.
Євросоюз заявив, що залишається «пильним» щодо будь-яких загроз, пов’язаних зі спільними навчаннями Росії та Білорусі, і водночас закликав утриматися від ядерних погроз.
Фото з відкритих джерел
Політика
Добре, що є різні ідеї щодо прискорення членства України в ЄС
Україна стане згодом повноправним членом ЄС, а ідеї на кшталт «асоційованого членства» можуть допомогти прискорити процес вступу.
Так прокоментувала Укрінформу ідею, висунуту напередодні Берліном, посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
«Думаю, добре мати різні ідеї, тому ще це утримує тему «живою», на порядку денному. Я твердо вірю в те, що майбутнє України – це повноправне членство в Європейському Союзі. Але добре, що ми шукаємо шляхи, як прискорити його і це – одна з пропозицій», – сказала дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував пришвидшити вступ України до ЄС, дозволивши спочатку «асоційоване членство».
Колишній глава польської дипломатії Яцек Чапутович заявив, що пропозиція Мерца щодо прискореного вступу України до ЄС через надання спочатку так званого асоційованого членства може бути вигідною для Києва.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Війна1 тиждень agoСирський відвідав воїнів на Олександрівському напрямку
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Політика1 тиждень agoУ Єрмака кинули яйцем після суду – момент потрапив на відео
-
Суспільство1 тиждень agoНайзаможніші депутати Миколаївщини: готівка, земля та сімейні активи Анонси
