Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Корецький прокоментував звіт про розширення ЄС і назвав наступну мету України

Published

on


Прем’єр-міністр Сергій Корецький подякував Єврокомісії за високу оцінку стану виконання Україною критеріїв вступу до ЄС і окреслив наступну мету – отримати проміжну оцінку бенчмарків на початку 2027 року.

На цьому очільник уряду наголосив у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися <…> Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Президента Володимира Зеленського та Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС. Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі», – йдеться в повідомленні.

За словами Корецького, уряд узяв до уваги і працюватиме над усіма рекомендаціями Єврокомісії, які були надані у щорічному Звіті щодо України в межах Пакета розширення ЄС.

Прем’єр-міністр підкреслив, що партнери високо оцінили прогрес у ключових реформах, проведених країною протягом року.

Так, стан підготовки до вступу покращився у 9 розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкату реформ.

Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця.

Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку.

Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно.

Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.

«Цей результат ми вкотре досягли всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради та уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України», – зауважив Сергій Корецький.

Читайте також: «Позитивна оцінка прогресу України»: Матернова передала Стефанчуку звіт Єврокомісії про розширення ЄС

Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія оприлюднила річний Звіт щодо України за 2026 рік, який є частиною щорічного Пакета розширення Європейського Союзу. У документі детально проаналізовано стан виконання Україною критеріїв вступу до ЄС, оцінено прогрес у ключових реформах за період з вересня 2025 по вересень 2026 року та окреслено орієнтири на наступний рік.

Фото: Сергій Корецький, Телеграм



Джерело

Continue Reading

Політика

«Оксамитова окупація» Криму почалася ще 30 років тому

Published

on



Росія готувалася до анексії Криму ледь не з перших днів незалежності України, зокрема в 1990-х роках було запущено так звану програму Лужкова із забудови та фінансування інфраструктурних об’єктів на півострові.

Така довготривала ініціатива колишнього мера Москви Юрія Лужкова, яка здійснювалася за кошти московського бюджету аж до 2010 року. Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав український військовий та дипломат, колишній перший заступник голови Державної прикордонної служби генерал-лейтенант Василь Серватюк.

Він нагадав, що в Криму за російські кошти тоді будували житло в Керчі, Щолкіному, а пізніше – і в Сімферополі та Євпаторії.

«Якби тоді не тільки ми, а всі підтримали будівництво в Криму, переселили українських пенсіонерів у Крим – можливо, і не було би подій 2014 року. Адже ситуація тоді яка в Криму була? Чорноморський флот і велика кількість військових частин. Російські військові дослужували там перед пенсією, звільнялись, отримували житло і залишались жити. В 1990-х та 2000-х роках Росія взагалі запустила “програму Лужкова “, коли на кошти Москви в Криму будували цілі квартали (як приклад «Московський квартал» в районі вулиці Адмірала Фадєєва в Севастополі – ред.), дитячі садочки, школи, санаторії», – зазначив Серватюк.

Читайте також: Україна закликає ЮНЕСКО відреагувати на наміри Росії використати Ханський палац для пропаганди

За його словами, це спонукало військових пенсіонерів залишатися в Криму та русифікувати його.

«Тому можна з впевненістю казати, що Росія готувалася до анексії Криму ледь не з перших днів незалежності України», – переконаний експерт.

Читайте також: ЄС мав ухвалити регламент протидії російським загрозам ще у 2014 році – чеський експерт

Як повідомляв Укрінформ, раніше Президент Володимир Зеленський висловив думку, що якби був наказ відбивати Крим у 2014 році, повномасштабної війни у тому форматі, в якому вона сьогодні є, не було б.

Фото з особистого архіву Василя Серватюка



Джерело

Continue Reading

Політика

Лубінець вирушив до Вашингтона на зустріч із першою леді США

Published

on



Як передає Укрінформ, про це Лубінець повідомив у Фейсбуці.

“Прямую до Вашингтона. Попереду важливі зустрічі”, – зазначив омбудсман.

Він додав, що перебуває у дорозі, та запитав в українців: “Якби ви могли передати одне повідомлення першій леді США Меланії Трамп, що б ви їй сказали?”.

Як повідомляв Укрінформ, Меланія Трамп заявила, що проведе 5 листопада зустріч у Білому домі за участю представників України та Росії, присвячену перемир’ю в Олешках на Херсонщині.

Читайте також: На зустріч із Меланією Трамп до Білого дому поїдуть Арахамія та Лубінець – джерело

Україну під час зустрічі представлятимуть уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

Росію представлять спецпредставник очільника Кремля Кирило Дмитрієв і омбудсманка Яна Лантратова.

31 жовтня на підконтрольну територію України повернулася українська делегація, яка здійснювала гуманітарну місію в тимчасово окуповані Олешки Херсонської області.

Фото: facebook.com/dmytro.lubinets



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.