Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Сибіга розповів Ламмі про порушення Росією режиму припинення вогню

Published

on



Очільник МЗС України Андрій Сибіга у Львові провів зустріч з главою МЗС Великої Британії Девідом Ламмі.

Про це він повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.

Сибіга подякував Ламмі за введення Британією масштабних санкцій проти російського тіньового флоту.

«Я вдячний за сьогоднішнє оголошення Великою Британією найбільшого пакета санкцій проти тіньового флоту Росії. Посилення тиску та санкцій на Росію є ключовим у підвищенні ціни війни для агресора», – написав Сибіга.

Він також поінформував про поточну ситуацію на полі бою та «постійні порушення Росією режиму припинення вогню».

«Ми зосередилися на подальших дипломатичних зусиллях та заходах, спрямованих на досягнення справедливого і тривалого миру для України та всієї Європи», – зазначив глава МЗС України.

Читайте також: Шмигаль обговорив із главою МЗС Британії ситуацію на фронті та двосторонню співпрацю

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер у п’ятницю оголосив про запровадження найбільшого пакета санкцій проти Росії.

Зокрема під санкції Великої Британії потрапила норвезька компанія, яка видавала російським суднам підробні страхові документи.

Також уряд Британії виділив майже 25 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку місцевих українських організацій для захисту найбільш уразливих категорій громадян, які потерпають від російської агресії.

Фото: x.com/andrii_sybiha



Джерело

Continue Reading

Політика

Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії

Published

on


Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.

Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.

«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.

Читайте також: Присутність міністрів МЗС країн ЄС у Львові свідчить про непохитну солідарність із Україною – Каллас

Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.

Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.

Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.






Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ

Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.

“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.

Читайте також: ЄС оголосив про намір виділити майже €1,9 мільярда на військову підтримку України – Шмигаль

Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.

“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.

Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.

Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.

Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.



Джерело

Continue Reading

Політика

У День Європи важливо бути в Україні

Published

on



Новий міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль своїм візитом в Україну разом з європейськими колегами хоче засвідчити солідарність з українцями і готовність допомагати у протистоянні російській агресії.

Про він сказав на відео, оприлюдненому в соцмережі Х, передає Укрінформ.

Глава німецького МЗС повідомив, що прибув в Україну напередодні ввечері.

«Як міністр закордонних справ я вперше в Україні. Чому? Я планую разом з моїми колегами з інших країн ЄС показати в День Європи (9 травня – ред.), що ми стоїмо на боці України», – сказав дипломат.

Він зазначив, що Європа – це «місце надії» для України. Німецький міністр нагадав, що після початку повномасштабної війни багато українців знайшли прихисток у європейських країнах. Українці сподіваються, що їхня країна стане членом Євросоюзу, і Німеччина буде підтримувати їх на цьому шляху, запевнив глава МЗС.

Вадефуль нагадав, що ЄС як організація дбає про безпеку та порядок на континенті. Ці питання він назвав головними у своїй роботі на посаді глави МЗС.

«Ми маємо провадити зовнішню політику, орієнтовану на безпеку. І тому важливо, щоб ми всі разом подали Україні знак солідарності», – сказав міністр.

Він підкреслив, що це особливо актуально в День Європи.

Читайте також: Трамп і Мерц провели розмову – говорили про припинення вогню в Україні

Як повідомлялося, висока представниця ЄС із зовнішніх відносин й політики безпеки Кая Каллас напередодні заявила, що європейські міністри закордонних справ 9 травня здійснять візит до України, щоб обговорити підтримку оборонної промисловості та погодити політичні умови для створення Міжнародного трибуналу з покарання воєнних злочинів та злочину агресії проти України.

Йоганн Вадефуль відвідував Україну в грудні 2024 року – він супроводжував тоді ще кандидата в канцлери Фрідріха Мерца.

Фото: dpa



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.