Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Зеленський обговорив із президентом Чилі напрями співпраці між країнами
Президент Володимир Зеленський обговорив з президентом Чилі Хосе-Антоніо Кастом-Рістом напрями співпраці між країнами.
Про це повідомляється у Телеграмі глави держави, передає Укрінформ.
Зазначається, що Президент України вперше мав розмову з президентом Чилі і привітав його зі вступом на посаду.
«Детально обговорили всі можливі напрями для поглиблення двосторонньої співпраці між нашими країнами. Україна вже має 10-річні безпекові домовленості з трьома країнами Близького Сходу, і ми готові до такого ж партнерства із Чилі. Говорили й про співробітництво в металургійній галузі, сільському господарстві, розвідці корисних копалин. Домовилися, що наші команди обговорять наступні кроки», – йдеться у повідомленні.
У ході зустрічі Зеленський подякував Касту-Рісту за підтримку України і приєднання до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.
Він також висловив сподівання, що Чилі приєднається до травневого саміту, присвяченого українським дітям.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів низку зустрічей у Латинській Америці та готує активізацію роботи українських представництв у регіоні.
Фото: ОП
Політика
ВАКС відмовився скасувати підозру Тимошенко
Вищий антикорупційний суд відмовив захисту народної депутатки Юлії Тимошенко у задоволенні скарги на оголошення їй підозри.
Про це повідомив слідчий суддя, передає Укрінформ.
«Слідчий суддя постановив: у задоволенні скарги захисника Тимошенко адвоката Гаєвського на повідомлення про підозру – відмовити», – сказав він.
Ця ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати ВАКС протягом 5 днів з дня її оголошення.
Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне антикорупційне бюро України повідомили Тимошенко про підозру за пропозицію надання неправомірної вигоди народним депутатам.
ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 33 млн грн. Була внесена вся сума застави.
12 січня ВАКС арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.
Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловіку народної депутатки, Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Тойота Лендкрузер 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.
16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.
13 березня слідчий суддя ВАКС продовжив до 13 травня строк дії обовʼязків, покладених на Тимошенко.
Політика
Мельник – російській делегації: «Пізно, Васю, пити боржомі»
Постпред України при ООН Андрій Мельник закликав США та європейських партнерів посилити санкційний тиск на Росію, зокрема в енергетичному секторі, та підтримати ухвалення нової резолюції Ради Безпеки ООН щодо припинення вогню.
Джерело
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події6 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика6 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Україна6 днів agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
