Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Наразі немає жодних ознак того, що Росія готова змінити курс і завершити війну проти України, оскільки Путін розглядає ескалацію як єдиний шлях для досягнення своїх цілей.
Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в інтерв’ю Укрінформу.
«Чи є підстави вважати, що Москва справді готова до завершення війни? Ні, немає жодних ознак», – зазначив Ландсбергіс.
За його словами, ключові рішення в Росії ухвалює особисто Путін, і ця модель, на його думку, зберігається протягом тривалого часу.
Ландсбергіс вважає, що російський диктатор сприймає можливу поразку у війні як загрозу для себе особисто, тому не бачить іншого шляху, окрім подальшого загострення.
«Для нього поразка в цій війні означає втрату, можливо, навіть власного життя. Тому єдиний шлях, який він бачить і який йому показують, – це ескалація», – сказав політик.
На його переконання, західні країни помилково очікують, що ескалація російської агресії може розпочатися в майбутньому, оскільки, на його думку, вона вже триває.
«Ми в Європі все ще очікуємо, що ескалація відбудеться десь у майбутньому, але, думаю, вона вже відбувається. Тож я не надто оптимістично налаштований стосовно того, чи готова Росія наразі змінити курс», – зазначив Ландсбергіс.
Говорячи про американську дипломатичну стратегію щодо Росії та України, ексміністр заявив, що подібний підхід уже застосовували в минулому, коли великі держави намагалися чинити тиск на меншу країну, яка стала жертвою війни, щоб домогтися її припинення.
«Таке вже неодноразово випробовували в попередні історичні моменти. Це називається умиротворенням. І воно не працює. Єдиний спосіб переконати Путіна, що ця війна для нього є глухим кутом, – це чинити максимальний тиск. І, на жаль, немає жодних ознак, що Сполучені Штати готові це робити», – наголосив Ландсбергіс.
Водночас він закликав європейські держави та загалом Захід демонструвати готовність продовжувати підтримку України.
«Ми, європейці та представники Заходу, маємо показати, так само як це робить Україна, що ми не поступаємося, не збираємося миритися з тим, що Путін розпочав у 2014 році й продовжив повномасштабним вторгненням», – наголосив Ландсбергіс.
Як повідомлялося, заступник постійного представника Польщі при ООН Міхал Мярка заявив, що провокації Росії та порушення нею повітряного простору Польщі, Румунії, Молдови й Латвії не наближають завершення війни проти України. Відновленню миру сприятиме повне й безумовне виведення російських військ з окупованих територій.
Україна і Польща є сильними сусідами, друзями і партнерами, для подальшого зближення країнам слід зосередитися на спільних проєктах у сфері безпеки, енергетики, економіки та інших напрямках.
Про це Президент Володимир Зеленський заявив на установчому саміті восьми країн Карпатського регіону Carpathian 8 Summit, передає кореспондент Укрінформу.
Глава держави наголосив на відкритості України до обговорення двосторонніх питань з Польщею, зокрема чутливих.
«Ми сильні сусіди й друзі. Ми сильні партнери і дуже відкриті для обговорення будь-якого питання. Можливо, іноді ми дуже прямі, але, на мою думку, якщо ми друзі, то треба бути відкритими і говорити про все, що є чутливим для обох сторін», – сказав він.
Зеленський підкреслив, що Україна і Польща мають бути «дорослими партнерами» та зосереджуватися на питаннях, які становлять спільний інтерес.
«Ми – друзі, а Росія – ворог. І я думаю, якщо ми почнемо будь-який діалог із цього спільного розуміння й спільного фокусу, то думаю, що все вдасться владнати», – зазначив Президент.
За його словами, Карпатська ініціатива може стати однією з платформ для поглиблення контактів між Україною та Польщею. Йдеться, зокрема, про співпрацю між державами, бізнесом, молоддю, а також у сферах культури та спорту.
Зеленський вважає, що практична співпраця допоможе долати розбіжності щодо окремих політичних питань двосторонніх відносин.
«У нас іноді різні політичні погляди на деякі питання, і нормально їх обговорювати. Але більше спільного виробництва, більше спільних проєктів, більше успішних справ, більше безпеки, енергетики – це добре для обох народів», – переконаний він.
Президент подякував Польщі за надану Україні підтримку після початку повномасштабної війни. «Я завжди був вдячний за кожен пакет підтримки, який Польща нам надавала і яким вона нас підтримувала», – зазначив він.
Глава держави також наголосив, що Україна має унікальні технології, створені під час війни, і готова ділитися ними з польськими партнерами.
Серед напрямів співпраці з Варшавою Зеленський назвав протиракетну оборону й формування антибалістичної коаліції.
«Ми будуємо антибалістичну коаліцію. Ми створимо європейську антибалістичну систему – я на сто відсотків упевнений в цьому», – наголосив Президент.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявив про заснування нової трансрегіональної ініціативи – Карпатська вісімка (С8).
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час візиту в Україну обговорить із Зеленським можливість участі Польщі в антибалістичній коаліції.
Віцепрем’єр-міністр, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський напередодні заявив, що Польща готує найбільший пакет військової допомоги Україні та не має наміру зменшувати підтримку на тлі російських атак.
Польща планує передати Україні кілька ракет до ЗРК Patriot у межах наступного пакету військової допомоги. Раніше Польща передала Україні кілька ракет PAC-3 MSE до ЗРК Patriot.
Фото: ОП
Україна готова нарощувати взаємовигідну оборонну співпрацю зі Словенією.
Про це зазначив міністр оборони Євгеній Хмара під час зустрічі з міністром оборони Словенії Валентином Хайдіняком, інформує пресслужба МОУ.
Зазначається, що українська сторона детально поінформувала словенську делегацію про ситуацію на полі бою, загрози з боку Росії та дії Сил оборони.
У ході зустрічі акцентувалося на тому, що критичним викликом є посилення російських ударів по цивільних об’єктах із застосуванням балістичних ракет і реактивних безпілотників.
Україна розвиває власні асиметричні дії та технологічні рішення. Водночас залишаються дві ключові потреби: додаткове фінансування та поставки засобів ППО.
Також обговорили кроки для перехоплення ініціативи на фронті, розвиток middle strike та deep strike. Український ОПК має можливість у рази наростити виробництво необхідних засобів за умови додаткової фінансової підтримки партнерів.
Зі свого боку Україна пропонує конкретні напрями взаємовигідної співпраці: створення спільних підприємств, Drone Deal, тестування рішень у реальних бойових умовах та обмін унікальним досвідом адаптації у сучасній війні.
Окремо говорили про співпрацю в когнітивному домені. Євгеній Хмара наголосив, що Росія посилює інформаційно-психологічні операції проти України та Європи. Цим загрозам важливо протидіяти спільно.
Міністр подякував Словенії за важливу підтримку, зокрема за внески в механізм PURL, а також за готовність поглиблювати оборонне партнерство.
Як повідомляв Укрінформ, в Україну прибула урядова делегація Словенії. Президент Володимир Зеленський обговорив із членами делегації підготовку Drone Deal та майбутнє України в об’єднаній Європі.
Фото: Міноборони України
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Політика1 тиждень agoБуданов відреагував на свій третій заочний арешт у Росії
-
Відбудова1 тиждень agoУ Харкові відновлюють дах пам’ятки 1908 року, пошкодженої РФ
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент