Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Зеленський підписав указ про створення Палати регіональних молодіжних Конгресів
«Сьогодні важливий день і важливі рішення, які визначають нову роль та підкреслюють фундаментальне значення молоді в розвитку української держави, місцевого самоврядування й майбутнього нової європейської України. Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення в Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України окремої структури – Палати регіональних молодіжних Конгресів», – ідеться у повідомленні.
За словами Микити, це рішення – відповідь глави держави на запит молоді приєднатися до Конгресу, бути учасниками формування політик, рішень, працювати пліч-о-пліч із місцевим самоврядуванням для розвитку своїх громад і територій, розбудовувати, зміцнювати державу своїми рішеннями та своїми діями.
«У кожній області буде сформовано Регіональний молодіжний конгрес, до якого увійдуть делегати від кожної громади, затверджені відповідними виконкомами й наділені представницькими функціями. Члени Регіональних молодіжних конгресів оберуть керівні органи і делегатів у загальнонаціональний Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України, котрі представлятимуть громади на рівні з іншими членами Конгресу», – поінформував Микита.
За його словами, це рішення – відповідь на виклики, з якими стикнулася Україна.
«Прагнення молоді залишатися тут, боротися за свій народ, генерувати рішення і брати на себе відповідальність за майбутнє держави – показник зрілості суспільства та міцності волі української нації. Ласкаво просимо до Конгресу, шановні представники української молоді. Рішення приймаються тут, зараз і відсьогодні – за вашої безпосередньої участі», – наголосив Микита.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували проєкт з відновлення ментального й фізичного здоровʼя для дітей із прифронтових регіонів «Карпатська зміна», у якому візьмуть участь понад 1700 дітей, чиї батьки зараз перебувають у складі Сил безпеки й оборони.
Фото: ОП
Політика
Зеленський закликав посилити тиск на Росію після влучання дрона в будинок у Румунії
«Дійсно, необхідно посилити тиск на Росію, щоб ця війна не затягувалася і не розширювалася. Минулої ночі росіяни здійснили цілеспрямований удар по нашому південному регіону — Одеській області, яка межує з Румунією. Це був черговий цинічний напад на цивільну інфраструктуру в наших містах і в наших водах, спрямований проти цивільних контейнеровозів», – зазначив Зеленський.
За його словами, один із дронів – фактично аналог «Шахеда» – також влучив у звичайний житловий будинок у Румунії.
Зеленський побажав постраждалим якнайшвидшого одужання та висловив готовність України підтримати Румунію будь-яким чином, який буде необхідним за цих обставин.
«Ми розраховуємо, що нові санкційні заходи Європейського Союзу проти Росії будуть дійсно жорсткими і змусять Росію відчути, що її удари означають значні втрати для самої Росії. Це було б справедливо. Дякую всім, хто допомагає захищати життя», – додав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, у місті Галац на сході Румунії поблизу кордону з Україною безпілотник врізався у багатоповерховий житловий будинок. Унаслідок інциденту постраждали 14-річний хлопець і жінка, яка перебуває у тяжкому стані.
У відповідь на інцидент у повітря над районом Галаца було піднято кілька винищувачів НАТО.
Коментуючи інцидент президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що війна Росії перетнула ще одну межу. За її словами, ЄС продовжуватиме посилювати свою безпеку та заходи стримування, особливо на східному кордоні, та «продовжуватиме посилювати тиск на Росію».
Перше фото: ОП
Політика
Лише засудження Росії недостатньо, потрібен жорсткий тиск
Україна після термінового засідання Ради безпеки ООН закликає міжнародну спільноту перейти від засудження російських атак до рішучих дій і посилення тиску на Москву.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Глава української дипломатії нагадав, що після чергової жорстокої хвилі російського терору проти цивільних осіб, міст та інфраструктури Україна ініціювала термінове засідання РБ ООН для обговорення цієї триваючої агресії.
«Засідання вкотре довело, що спроби Росії виправдати свої дії та ескалацію є марними. Переважна більшість міжнародної спільноти об’єдналася в засудженні цих нападів та неприйнятних погроз проти іноземних дипломатичних місій. Однак документування недостатньо. Тепер ми очікуємо, що глобальна спільнота вживе рішучих дій, які посилять політичний та економічний тиск на агресора, змусивши Москву нарешті припинити цю війну», – наголосив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав до негайної деескалації та повного припинення вогню в Україні, заявивши, що нинішня динаміка війни «ризикує вийти з-під контролю».
Гутерреш також висловив «глибоке занепокоєння» через заяви РФ про наміри завдавати «системних ударів» по столиці України.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Війна1 тиждень agoВід Волині до Чернігівщини укріплюємо кордон з Білоруссю
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Події1 тиждень agoСтартує робота над фільмом про науковця з Одеси, що створив вакцини від холери та чуми
-
Політика1 тиждень agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Відбудова3 дні agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Суспільство1 тиждень agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси
