Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Усі країни хочуть співпрацювати з Україною у виробництві дронів

Published

on



Україна є лідером з виробництва дронів, і інші країни зацікавлені у співпраці з нею.

Про це заявив на пресконференції за результатами саміту «Україна – Південно-Східна Європа» премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, передає кореспондент Укрінформу.

«Україна за ці чотири з половиною роки… досягла вражаючого прогресу… Україна насправді є лідером», – констатував Пленкович, говорячи про інвестиції у виробництво дронів.

Він послався на дані, які навів Президент України Володимир Зеленський під час виступу з нагоди Дня державності, що виробництво дронів сягає 10 мільйонів на рік і може бути збільшене до 20 мільйонів.

За словами прем’єра, зараз більше йдеться про те, що всі інші країни намагаються співпрацювати з українськими компаніями. Він поінформував, що одна з хорватських компаній, яка вже має контрактні зв’язки з українськими партнерами, присутня на цьому ринку та продовжуватиме це робити.

«Наші компанії, що виробляють безпілотні машини для розмінування, також співпрацюють з Україною, і низка інших компаній оборонної промисловості шукають партнерів. Тому я вважаю, що це дуже хороша можливість зміцнити оборонний потенціал України і водночас зміцнити з точки зору досконалості нашу власну оборонну промисловість», – зазначив Пленкович.

Він також порушив і питання розширення ЄС.

«Всі країни – чи то Україна, Молдова, чи країни Південно-Східної Європи – усвідомлюють повністю змінену атмосферу щодо розширення серед країн-членів ЄС. Я особисто, перебуваючи в інституціях впродовж останніх 10 років, дуже давно не бачив такої сприятливої атмосфери щодо розширення. Тож це те, що ми могли б назвати періодом, коли момент слід використати», – підкреслив політик.

Читайте також: Хорватія планує розширити свій СПГ-термінал – Україна зможе отримувати більше газу

Він зауважив, що Хорватія та Україна мають двосторонню угоду, підписану ще в грудні 2021-го року «про сильну підтримку вступу». Пленкович висловив сподівання, що процес з Україною буде набагато швидшим після того, як був практично зупинений абсолютно несправедливо попереднім угорським урядом.

«Я вважаю, що Україна як велика країна з сильною адміністрацією виконала багато роботи за останні пару років, і з низкою країн, які підтримують Україну… Ми також протягом років надсилали наших експертів, тому що наше, скажімо так, ноу-хау щодо процесу вступу все ще є найсвіжішим, хоча йому вже більше 13-15 років, але основи процесу все ще залишаються тими самими. І ми сподіваємося, що ця динаміка справді прискориться», – наголосив прем’єр.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз виділив Україні чергову частину військової допомоги у розмірі 1 мільярда євро на закупівлю дронів у рамках Кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки.

Фото архівне: Офіс Президента



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський заявив, що сьогодні зустрінеться з керівниками армії та Федоровим

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що сьогодні проведе зустріч з міністром оборони Михайлом Федоровим та очільниками армії перед засіданням фракції «Слуга народу».

Як передає кореспондент Укрінформу, про це глава держави повідомив журналістам.

Діалог між армією і Міністерством оборони, вирішення проблем ТЦК і закриття неба Зеленський назвав пріоритетом сьогоднішньої політики.

«З цього приводу в мене буде сьогодні також розмова з керівництвом нашої армії, а також з міністром оборони України. Все це буде в мене до засідання фракції («Слуга народу» – ред.). Єдність – це наша велика сила», – сказав Президент.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Політика

До Києва прибули президенти Молдови й Румунії та прем’єр Хорватії

Published

on



Президенти Молдови й Румунії Мая Санду та Нікушор Дан, а також премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович прибули з візитом до Києва.

Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.

«Київ вітає шановних високопоставлених гостей у День української державності. Президентка Європейської комісії фон дер Ляєн та лідери країн Південно-Східної Європи зустрінуться з Президентом Зеленським для продуктивних переговорів. Ми проведемо п’ятий саміт Україна – Південно-Східна Європа, щоб підтвердити наше партнерство та співпрацю на шляху до ЄС», – зазначив він.

До свого допису Сибіга додав фотографії прибуття лідерів до Києва.

За словами міністра, під час візиту сторони зосередяться на зміцненні європейської безпеки, розвитку багатосторонньої політичної взаємодії та співпраці у сфері оборони, а також обговорять інші актуальні питання.

Сибіга додав, що проведення п’ятого саміту Україна – Південно-Східна Європа в Києві продовжує серію зустрічей у цьому форматі, які раніше відбулися в Афінах, Тирані, Дубровнику та Одесі.

Як повідомляв Укрінформ, Урсула фон дер Ляєн у середу вранці прибула з візитом до Києва.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.