Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Історична відповідальність перед Україною зобов’язує Німеччину підтримувати її
Німеччина несе історичну відповідальність перед Україною за події Другої світової війни, і це означає необхідність всебічної підтримки нашої країни сьогодні.
На цьому наголосив голова німецько-української парламентської групи у Бундестазі, член партії “Зелені” Робін Вагенер під час дискусії “Пам’ятати у війні – трансформація пам’яті”, яка відбулася в Берліні, передає кореспондент Укрінформу.
“Хоча погляд на Україну в останні роки посилився, моє враження, що історія України, значення України та її історії для всієї Східної Європи у багатьох трагічних і болючих фазах для багатьох все ще залишається сліпою плямою тут, у Німеччині”, – сказав депутат.
Він підкреслив важливість поширення знань про Україну в німецькому суспільстві, оскільки “знання створюють розуміння та емпатію, а також дають перспективу і захищають від брехні та дезінформації”.
За словами Вагенера, розуміння сучасної війни РФ проти України неможливе без глибшого осмислення історичних процесів: “Той, хто хоче зрозуміти Україну сьогодні та ці процеси, має дивитися далі, ніж лише на кілька років назад. Сучасність нерозривно пов’язана з історією, яка належить до найтрагічніших у Європі”.
Депутат Бундестагу нагадав, що у ХХ столітті Україна стала ареною зіткнення двох тоталітарних режимів – сталінського та нацистського, і це призвело до загибелі мільйонів людей. Він також провів паралель між сучасністю та подіями Другої світової війни, зазначивши, що історична відповідальність Німеччини має бути “ще сильніше виведена на політичну арену”.
“З 2022 року ми прийняли в Німеччині понад мільйон людей з України та надали їм захист. Але водночас гірка правда полягає ось у чому: коли ми бачимо цю цифру в мільйон людей і, можливо, справедливо пишаємося цим… з 1941 року Німеччина вивезла мільйони українок та українців на примусові роботи. Багато хто не вижив, а ті, хто вижив, після повернення в Україну часто знову зазнавали переслідувань і стигматизації”, – розповів Вагенер.
За словами політика, ця історична спадщина має безпосередньо визначати сучасну політику Берліна.
“І з цього для нас сьогодні випливає чітка відповідальність. Вона означає, по-перше, пам’ять. Ми не маємо права забувати злочини минулого… По-друге, ця відповідальність означає підтримку. Скажу чесно і прямо: Україні потрібна наша військова, політична, економічна, фінансова та гуманітарна допомога. Сьогодні й завтра, без жодних “якщо” та “але”, доки Путін не усвідомить свій крах, доки Росія не буде притягнута до відповідальності”, – наголосив німецький депутат.
На його переконання, ця відповідальність також означає “зобов’язання мати чітку позицію”: “Ми повинні рішуче протистояти будь-яким формам дестабілізації скрізь, де в Європі виникає загроза демократії та свободі. Історія вчить нас, що байдужість до таких загроз має дуже високу ціну. Але вона також показує, що мужність, залученість і воля до свободи можуть бути сильнішими за насильство та гноблення”.
Вагенер підкреслив, що Путін програє цю незаконну війну. “Вже зараз зрозуміло, що Росія ніколи не зможе підкорити Україну так, як планував Путін. Вибачте за певний пафос, але очевидно, що Україна сьогодні вже пише історію Європи. Спадщина Євромайдану змінює не лише Україну, вона є спадщиною для всього нашого континенту. Вона дає нам впевненість, силу та мужність, які так потрібні нам у нинішніх протистояннях”, – резюмував депутат Бундестагу.
Як повідомлялося, у Берліні з 4 до 9 травня проходить серія заходів під назвою “Український тиждень пам’яті”, головним ініціатором якого є громадська організація Vitsche e.V. разом з іншими партнерами.
Фото: Василь Короткий / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Політика
Стефанчук обговорив з італійським колегою спільні оборонні проєкти та обмін військовим досвідом
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у межах Конференції спікерів парламентів держав-членів ЄС у Копенгагені зустрівся з головою Палати депутатів Італійської Республіки Лоренцо Фонтаною.
Сторони обговорили спільні оборонні проєкти та обмін військовим досвідом, зокрема у сфері протидії дронам. Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.
“Україна робить безпосередній внесок у безпеку Європи та світу”, – зазначив Стефанчук.
За його словами, про це йшлося на зустрічі з Фонтаною.
Стефанчук поінформував Фонтану про ситуацію на лінії фронту та актуальні безпекові виклики, з якими щодня стикається Україна.
Окремо сторони обговорили обмін військовим досвідом, зокрема у сфері протидії дронам, розвиток антидронових систем, спільні оборонні проєкти і формування європейського оборонного щита.
Як зауважив Стефанчук, “досвід України у протидії російській агресії вже сьогодні є важливим для всієї Європи. Україна не лише отримує підтримку – Україна генерує унікальні знання, технологічні рішення та практичний досвід, які можуть посилити безпеку наших партнерів”.
Також Стефанчук і Фонтана обговорили ситуацію на Близькому Сході та ширший безпековий контекст.
Стефанчук подякував Італії за підтримку України і готовність до подальшої співпраці задля зміцнення спільної безпеки.
Як повідомляв Укрінформ, голова ВР Руслан Стефанчук під час візиту до Королівства Данія взяв участь у Конференції спікерів парламентів держав-членів ЄС, на якій закликав до посилення оборонних спроможностей України.
Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook
Політика
Туск обговорив із Фіцо запрошення Зеленського на саміт Вишеградської групи
За словами польського прем’єра, в розмові з ним Фіцо підкреслив, що буде «дуже прагматичним», зокрема у відносинах з РФ.
«Як відомо, відносини прем’єра Фіцо з Москвою кращі за середньоєвропейський рівень, але дуже чітко видно певне прагматичне коригування в курсі прем’єра Фіцо», – підкреслив Туск.
Він звернув увагу, що Фіцо у Єревані зустрівся також із Президентом Зеленським.
«Ми також говорили (з Фіцо – ред.) про можливу участь Президента Зеленського в саміті Вишеградської групи в якості спеціального гостя. Незабаром Словаччина буде господарем (саміту – ред.), вона очолить головування у Вишеградській групі», – поінформував Туск.
Він додав, що після усунення Орбана від влади в Угорщині його амбіцією є «максимальне пожвавлення співпраці між Прагою, Братиславою, Будапештом і Варшавою».
«І я чітко бачу, що наші партнери у Вишеградській групі, мабуть, будуть готові до такого коригування, яке знову дозволить відновити позиції цієї групи, що важливо з точки зору наших інтересів», – наголосив глава польського уряду.
Словаччина з 1 липня очолить головування у Вишеградській групі, яке нині здійснює Угорщина. Дата саміту у Словаччині ще не визначена.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна відкрита до конструктивного діалогу зі Словаччиною і зацікавлена в розвитку сильних відносин.
Фото: Kancelaria Prezesa Rady Ministrów, архівне
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Війна1 тиждень agoЗміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
-
Події6 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Відбудова3 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Політика6 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події6 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
