Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
У переговорному процесі більше немає «анкориджських домовленостей»
Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості», які передбачали вимоги РФ щодо визнання її суверенітету над окупованими українськими територіями, більше не є предметом переговорів.
Про це глава держави повідомив під час спілкування з представниками та лідерами української громади у США під час візиту до Нью-Йорка, передає кореспондент Укрінформу.
«На мій погляд, те, що відбулося щодо нейтральності України та анкориджських домовленостей «3 + 2» (мова про визнання суверенітету РФ над Кримом, Донецькою і Луганською областями, а також окупованими нею частинами Херсонської і Запорізької областей – ред.), то від цього всього перемовний процес відійшов. І тут зіграла роль команда Сполучених Штатів Америки», – зазначив Зеленський.
Водночас він наголосив, що найвагомішу роль у знятті з порядку денного так званого «духу Анкориджа» відіграли Збройні сили України.
«На полі бою ми сьогодні контролюємо ситуацію. Нам важко, але просувань якихось глобальних у «рускіх» немає, а там, де вони є, вони коштують Росії дуже дорого, і вартість ця в людях – в сотнях, в тисячах», – сказав Президент.
За його словами, ситуація на фронті дає Україні можливість не погоджуватися на вимоги з боку Російської Федерації, які вона «ніколи не прийме в такому форматі».
Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін, як і раніше, прагне окупації всієї України, а не лише Донбасу.
«Особливо в боротьбі проти монстра – велика країна сама по собі монстр, не тільки керує нею відповідна людина – зрозуміло, що Донбас – це не ціль. І навіть якщо наші колеги із США (…) дійсно думають, що Путін хоче тільки Донбас, хоча і цього «тільки» забагато, на мій погляд, (…) але тим не менш, у нас ілюзії немає, що він хоче захоплення окупації нашої держави в тому чи іншому вигляді, щоб Україна була частиною його держави», – розповів він.
Зеленський зауважив, що саме через таку позицію Росії мирний процес є складним.
Як повідомлялося, за підсумками зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку Зеленський заявив, що під час переговорів ключовим питанням було завершення війни.
Фото архівне
Політика
Заступником міністра оборони з питань цифровізації став Олексій Рева
Кабінет міністрів призначив майора Олексія Реву заступником міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Про це Міноборони повідомило у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Уряд призначив майора Олексія Реву заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Він відповідатиме за розвиток цифрових систем і сервісів для Сил оборони та впровадження технологій, які спрощують процеси у війську й допомагають військовослужбовцям виконувати свої завдання”, – йдеться у дописі.
Зазначається, що Рева вже працював в ІТ-секторі Міноборони. Він брав участь у створенні застосунку “Армія+”, цифрової системи обліку військовослужбовців “Імпульс”, очолював проєктні команди.
Досвід та експертиза Реви дозволять розширити цифровізацію ключових процесів у війську. Серед пріоритетів залишається розвиток Армія+, Резерв+ та бойової системи DELTA, зазначають у міністерстві.
У МОУ наголосили, що посилення цифровізації війська необхідне, щоб потреби Сил оборони ще швидше перетворювалися на конкретні рішення. Адже цифрові інструменти скорочують час на ухвалення рішень і дають військовим оперативний доступ до точної та актуальної інформації. Основою стратегії зараз є обʼєднання цих цифрових інструментів у єдину екосистему.
«Важливим етапом стратегії розвитку цифровізації Сил оборони має стати відкриття ринку ІТ-продуктів. Це дасть змогу ширше залучати до створення цифрових рішень українську ІТ-індустрію та скоротити шлях від потреби військових до розробки й практичного застосування у війську», – додали у Міноборони.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Кабінет міністрів призначив Миколу Швидкого заступником міністра оборони.
Фото: Міноборони
Політика
Росія шукає нові способи тероризувати цивільних
Росія цілеспрямовано атакує критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до життєво необхідної інформації.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він підкреслив, що поки увага 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН зосереджена на зусиллях із досягнення миру та дипломатії задля припинення війни, Україна знову зазнає масованих російських атак.
«Росія цілеспрямовано атакує великі українські центри обробки даних, намагаючись перервати потік інформації. Оперативне оповіщення про загрози ракетних ударів і атак безпілотників є життєво важливим — воно рятує життя», – зазначив дипломат.
Глава МЗС України пояснив, що йдеться про критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до інформації, необхідної для порятунку життів. Це не військова ціль, зауважив він та додав, що вона є необхідною умовою для підтримання нормального повсякденного життя.
Сибіга вважає, що Росія шукає нові способи дестабілізувати життя в Україні та тероризувати цивільних. Міністр закликає партнерів до посилення санкційного тиску та збільшення кількості ракет-перехоплювачів, як єдиного шляху зупинити цей терор.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок російської атаки 23 вересня постраждали 43 людини, двоє загинули. Росія застосувала БПЛА зранку та вдень проти АЗС, будівлі бізнес-центру, офісної будівлі, приміщення фармацевтичного підприємства, будівлі колишнього ринку та приміщень неподалік вокзалу.
Росія також атакувала дата-центр. У близько 100 тисяч домогосподарств столиці та області погіршилося інтернет-з’єднання.
-
Суспільство6 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
