Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Росія може запропонувати скасування деяких санкцій в обмін на перемир’я
Російська сторона може запропонувати Заходу скасувати санкції проти деяких російських компаній в обмін на припинення вогню з Україною.
Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив Президент України Володимир Зеленський, передає Укрінформ.
«Я думаю, що Росія може порушити питання про припинення вогню в обмін на скасування санкцій з певних підприємств. Я знаю, що вони порушують питання про скасування санкцій SWIFT, щоб їхні банки могли працювати. Для України все це великий ризик», – сказав глава Української держави.
Водночас Зеленський закликав США та Європу зберегти санкції проти Росії, та не піддаватися на спроби Москви їх послабити.
Також Президент підтвердив, що запрошення для посланців Трампа – Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера відвідати Київ залишається в силі.
За його словами, вони підтримують телефонний зв’язок зі своїми українськими колегами.
Україна не хоче, що запропоноване Росією припинення вогню заради проведення параду 9 травня стало тактичним обманом Москви.
Президент зазначив, що багато країн, зокрема й Україна, 8 травня вшановують пам’ять загиблих у Другій світовій війні.
За його словами, нині залишається незрозумілим, які терміни має на увазі глава Кремля Володимир Путін щодо припинення вогню.
Президент вважає, що Кремль прагне одно- або кількаденного перемир’я, щоб захистити свій щорічний військовий парад у Москві від потенційних українських ударів.
«Вони хочуть, щоб парад пройшов спокійно впродовж кількох годин, а потім відновити атаки. Ми не хочемо, щоб будь-яке припинення вогню стало тактичним обманом з боку Російської Федерації», – додав він.
Водночас Зеленський підтвердив, що підтримує ініціативи щодо припинення вогню, які допомагають захистити цивільне населення та сприяють обміну полоненими.
«Ми завжди позитивно реагуємо на справжні пропозиції щодо припинення вогню з Росією, якщо вони існують», – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України вважає, що зміщення пріоритетів США у бік Близького Сходу послаблює тиск на Росію та може призвести до затягування війни.
Політика
Євросоюз готує для України «пакет вигод» перед її вступом в блок
Країни-члени Європейського Союзу готують пакет короткострокових вигод для України, щоб наблизити її до блоку.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох проінформованих дипломатів.
Пропозиції з’явилися після березневої вечері, під час якої представники країн ЄС відхилили пропозиції Європейської комісії щодо «зміни процедури розширення», які би дозволили Україні приєднатися до блоку до завершення виконання країною основних реформ, — натомість вони почали шукати відчутну пропозицію для Києва, поки він працює над реформами, необхідними для забезпечення повноцінного членства в ЄС.
«Держави-члени чітко дали зрозуміти, що членство (України в ЄС – ред.) буде дуже важко уявити в короткостроковій перспективі. Але нам потрібна позитивна пропозиція щодо того, як ми можемо краще рухатися вперед разом до того часу», — сказав один із дипломатів.
З боку ЄС посадовці шукають способи підключити Україну до частин ринків блоку, програм фінансування та політичних інституцій до вступу — модель, яку дипломат назвав «прискореною поступовою інтеграцією».
Згідно з литовською пропозицією, з якою ознайомилося Politico, ще один варіант, який просувають союзники України в ЄС, – надання Києву статусу «держави, що приєднується», щоб продемонструвати, що країна твердо стоїть на шляху до вступу до ЄС. Зазначається, що таке позначення країни історично застосовувалося до країн, які підписали договір про вступ і очікують на його ратифікацію.
За даними джерел, у проєкті документу йдеться про те, що випадок України «показує, що її європейський шлях досяг рівня стабільності та спрямованості, що заслуговує на аналогічне визнання».
Тим часом Київ наполягає на більш конкретній економічній допомозі з боку ЄС.
За словами посла в ЄС Всеволода Ченцова, Україна хоче «поетапного доступу до єдиного ринку ЄС, пов’язаного з прогресом у реформах, глибшою участю в програмах та інституціях ЄС, а також швидким прогресом у таких угодах, як ACAA, для сприяння торгівлі».
Угода про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію (ACAA) дозволить ЄС та Україні визнавати виробничі стандарти один одного, що полегшить переміщення промислових товарів через кордон без додаткових перевірок.
Ченцов додав, що українська сторона також закликає ЄС включити її підприємства до стратегічних консультацій у галузі промисловості Єврокомісії у таких секторах як виробництво автомобілів, сталь та хімічна промисловість, «щоб краще узгодити наші галузі з ланцюгами доданої вартості ЄС».
«Пріоритетом України залишається повноцінне членство в ЄС. Але ми також очікуємо на швидкі, відчутні кроки, які вже зараз введуть інтеграцію в дію», – заявив Ченцов.
За його словами, такі кроки дадуть «негайні економічні вигоди» та зміцнять довіру інвесторів, водночас зробивши шлях України до ЄС вигідним для обох сторін ще до членства.
Як повідомляв Укрінформ, президент Володимир Зеленський у зверненні до учасників засідання глав держав та урядів Європейського Союзу наголосив на прагненні України до прискорення повноправного членства у ЄС з чіткою датою його початку.
Політика
Українська команда з’ясує у США деталі щодо пропозиції РФ про короткострокову тишу
Президент Володимир Зеленський доручив українським представникам з’ясувати у команди президента США деталі російської пропозиції про короткострокову тишу.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Доручив нашим представникам зв’язатись із командою Президента Сполучених Штатів і з’ясувати деталі російської пропозиції про короткострокову тишу. Україна прагне миру й забезпечує необхідну дипломатичну роботу для реального закінчення цієї війни», – написав він.
Зеленський зазначив, що треба з’ясувати, про що конкретно йдеться: про кілька годин безпеки для параду в Москві чи про щось більше.
«Наша пропозиція – припинити вогонь довгостроково, гарантувати надійну безпеку для людей і довготривалий мир. Україна готова працювати заради цього в будь-якому достойному та ефективному форматі», – наголосив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, російський правитель Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність Росії оголосити перемир’я на 9 травня.
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова6 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
-
Усі новини1 тиждень agoНайдивніша риба плаває не згинаючись: рухи стануть проривом у світі підводних апаратів
