Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

У Єлисейському палаці розповіли деталі участі українських військових у параді 14 липня

Published

on



У військовому параді, який відбудеться 14 липня у Парижі, у День взяття Бастилії, візьмуть участь 25 українських військовослужбовців – це максимальна кількість, передбачена для іноземних партнерів.

При цьому Президент Володимир Зеленський буде присутній на президентській трибуні, повідомили Укрінформу джерела в Єлисейському палаці.

“Президент Зеленський буде прийнятий так само, як і інші глави держав та урядів. Він перебуватиме на президентській трибуні відповідно до протокольного рангу, визначеного державним протоколом”, – зазначив співрозмовник агентства.

У Єлисейському палаці також повідомили, що темою цьогорічного параду 14 липня стане “Стратегічне пробудження Європи”, а участь українських військових стане одним із головних символічних акцентів.

“Очевидно, що вторгнення Росії в Україну стало електрошоком і сприяло цьому пробудженню. Присутність наших українських партнерів показує, що ми солідарні з ними, що ми рішуче налаштовані підтримувати їх у захисті, у захисті їхнього суверенітету, території та свободи”, – наголосило джерело.

Читайте також: Зеленський прибуде до Парижа на зустріч Коаліції охочих – джерело

За його даними, у параді візьмуть участь 25 українських військовослужбовців. Загалом, для іноземних партнерів було визначено формат участі – від щонайменше семи до максимум 25 військових, тож українська делегація буде представлена у максимальному складі.

Парад відкриють військовослужбовці з країн коаліції охочих. За даними Єлисейського палацу, йдеться про 503 військових, включно з українцями. Українські військові замикатимуть цю міжнародну частину відкриття параду.

Український акцент буде присутній і в повітряній частині. Відкриття параду здійснить Patrouille de France у супроводі двох французьких Mirage 2000B. Їх пілотуватимуть французькі пілоти, а другими пілотами будуть українські військові льотчики, яких підготували у Франції.

“Ці Mirage використовувалися для підготовки наших українських партнерів”, – уточнили у Канцелярії президента Франції.

Серед країн, військові яких будуть представлені у міжнародній частині параду, в Єлисейському палаці назвали Україну, Швецію, Словаччину, Велику Британію, Румунію, Австрію, Німеччину, Австралію, Канаду та Польщу.

Цьогорічний парад має стати рекордним за кількістю учасників. За даними Єлисейського палацу, у ньому візьмуть участь близько 6800 військових – на 15% більше, ніж торік. Також буде на 30% більше військової техніки та на 30% більше літальних апаратів.

Читайте також: У Парижі на український марш до четвертої річниці війни вийшли близько двох тисяч людей

“Цей парад треба сприймати також як стратегічний сигнал – повідомлення, яке надсилає Франція – про потужні армії, здатні воювати, координувати та захищати, а також про Францію, яка сьогодні здатна збирати навколо себе коаліції, об’єднувати їх і пропонувати рішення”, – заявили в Єлисейському палаці.

Традиційний військовий парад 14 липня відбудеться в Парижі з нагоди Національного свята Франції (відоме у світі як День взяття Бастилії).

Як повідомляв Укрінформ, Україну окремо вшанують під час військового параду 14 липня у Парижі.



Джерело

Continue Reading

Політика

Порошенко оскаржить рішення Верховного суду про відмову в скасуванні санкцій РНБО

Published

on



Захист п’ятого президента Петра Порошенка оскаржить у Великій палаті Верховного суду рішення Касаційного адміністративного суду у складі ВС про відмову скасувати запроваджені проти нього санкції РНБО.

Про це повідомив журналістам адвокат Порошенка Ілля Новіков після оголошення відповідного рішення Касаційного адмінсуду у складі ВС у п’ятницю, передає кореспондент Укрінформу.

«Звичайна повага до суду вимагає, щоб ми ознайомилися з повним текстом рішення до того, як ми скажемо, чи він буде оскаржений в апеляційному порядку до Великої палати Верховного суду. Це не той випадок. Уже зараз, коли ми ще не чули жодного слова на пояснення того, чому суд оголосив саме таке рішення по відмові у позові, я можу сказати, що це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає жодних сумнівів», – сказав адвокат.

За словами Новікова, протягом півторарічного судового процесу захист виявив, що, на їхню думку, було сфальсифіковано низку документів, які стали підставою для запровадження санкцій.

При цьому Порошенко і Новіков стверджують, що на суд нібито чинили тиск.

«Щодо втручання у цю справу: шантажували суддів цієї “п’ятірки”, у тому числі їх родичів, порушенням кримінальної справи, якщо буде прийнято “не те” рішення», – зазначив Порошенко.

Він заявив, що з цього приводу подасть заяву до правоохоронних органів про вчинення злочину, а також забезпечить журналістів відповідними матеріалами.

У свою чергу адвокат Новіков розповів про обставини інциденту. «Десять днів тому, 30 червня, саме у цьому приміщенні, в коридорі Верховного суду, ми сказали, що у нас є інформація про те, що на суд здійснюється тиск, що певні люди пробують увійти в контакт з суддями», – сказав Новіков.

За його інформацією, ідеться про двох працівників СБУ. Новіков додав, що звертатиметься до керівництва СБУ з «вимогою перевірити діяльність цих людей і перевірити, чи дійсно вони пробували натиснути на суд».

Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю, 10 липня, Касаційний адміністративний суд у складі ВС відмовив п’ятому президенту Петру Порошенку у скасуванні запроваджених санкцій РНБО.

12 лютого 2025 року Президент ВолодимирЗеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти ряду осіб. Серед підсанкційних осіб – Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго, Петро Порошенко та Віктор Медведчук.

Санкції, зокрема, передбачають позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; блокування активів; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України.

Читайте також: Порошенко розповів про зустріч із Зеленським

Санкції застосовуються безстроково.

17 квітня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного судурозпочав розглядати позов Порошенка про накладення на нього санкцій РНБО.

Фото @petroporoshenko



Джерело

Continue Reading

Політика

Cанкції ЄС можуть змусити Путіна сісти за стіл переговорів

Published

on



Має настати переломний момент, коли європейські санкції змусять Кремль почати реальні переговори про мир в Україні.

Про це заявив міністр фінансів Ірландії Саймон Гарріс, який спілкувався із журналістами у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС з економічних та фінансових питань, повідомляє Укрінформ.

«Я дуже сподіваюся, що найближчими днями Європейський Союз зможе ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії, тому що ми як міністри фінансів знаємо, що бити по економіці Росії – це найкращий спосіб спробувати змінити розрахунки Путіна щодо … вторгнення в Україну», – сказав міністр.

Він вважає, що санкції – це «максимальний важіль впливу», який Європейський Союз має на Росію.

«Ми вже знаємо, що санкції мають дійсно значний вплив на економіку Росії. І має настати переломний момент, коли ми змусимо Путіна сісти за стіл переговорів і погодитися на тривалий, справедливий та міцний мир для України», – сказав міністр фінансів.

При цьому він визнав, що наразі Путін не надсилає відповідних сигналів про готовність до перемовин, проте «тиск необхідно посилювати».

Читайте також: Сибіга – про очікування від 21-го пакета санкцій ЄС: У Росії має «економічно горіти земля під ногами»

Відповідаючи на запитання щодо заводу з виробництва глинозему в Ірландії, продукція якого може використовуватися російською військовою промисловістю, міністр заявив, що уряд займає прозору позицію щодо цієї теми, національне розслідування «наближається до завершення», і що саме Європейська комісія після вивчення матеріалів розслідування має вирішити питання про можливі санкції на цю сировину.

Гарріс також сказав, що Президент Володимир Зеленський був добре поінформований про поточне розслідування під час свого останнього візиту до Дубліна, де він відвідав відкриття головування Ірландії в Раді ЄС.

Як повідомляв Укрінформ із посиланням на високопоставленого європейського дипломата, дискусії щодо наповнення наступного пакета європейських санкцій проти РФ тривають, посли держав-членів ЄС налаштовані завершити обговорення вже сьогодні.

Фото архівне: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.