Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
про €90 мільярдів від ЄС: Це саме той сигнал, що має бути надісланий агресорові
Президент Володимир Зеленський висловив вдячність Європейському парламенту за рішення надати Україні кредит підтримки на 90 млрд євро й наголосив, що Україна вистоїть за рахунок саме тих коштів, які повинна відшкодувати Росія.
Про це глава держави повідомив в соцмережі Х, передає Укрінформ.
“Сьогодні Європейський парламент проголосував за виділення Україні кредиту підтримки ЄС на 90 млрд євро. Дякую Президентці Європейського парламенту та всім політичним групам Європейського парламенту за їхнє лідерство й відповідальність”, — зазначив він.
Зеленський наголосив, що “це саме той сигнал, який має бути надісланий агресорові”.
“Україна вистоїть і зможе захистити життя. Європа єдина й сильна, і вона підтримує Україну. І все це за рахунок саме тих коштів, які повинна відшкодувати Росія”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, у середу Європейський парламент за терміновою процедурою ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України, зокрема надання кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро на 2026 та 2027 роки.
Політика
про статтю Financial Times: Щоб втратити безпекові гарантії, їх потрібно спершу отримати
Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, коментуючи статтю у Financial Times, у якій йдеться про нібито тиск США на Україну з вимогою провести вибори Президента до 15 травня, заявила, аби втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати.
Про це вона написала у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Щоб втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати. Я сподіваюсь, що досвід Будапешту чомусь нас таки навчив і це має бути двостороння міжнародна угода, ратифікована парламентами, а не меморандум, чи декларація. Таким чином, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає», – розповіла Айвазовська.
Вона також відзначила, що «робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого – зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов’язана з цією датою».
«Я не дуже розумію, в якій гарячій голові може з’явитись ідея пов’язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли буде оголошено про необхідність проведення виборів в Україні», – зазначила громадська діячка, додавши, що рівень підтримки виборів під час гарячої фази війни в Україні знаходиться на рівні близько 10%.
Айвазовська також нагадала, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори триває, але є порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії: «Чим більше дебатів навколо статей та положень закону про вибори, тим більше розуміння, що навіть ці строки є дуже оптимістичними».
12 лютого збереться наступна велика парламентська група, щоб заслухати напрацювання 7 підгруп, які за місяць провели 32 засідання (включно з двома запланованими на сьогодні) та очевидно, що будуть потребувати продовження роботи, особливо в сфері медіа, агітації, боротьби з російським втручанням тощо», – зауважила вона.
Як повідомлялося, Financial Times із посиланням на власні джерела оприлюднила інформацію про те, що Україна почала готуватися до проведення президентських виборів і референдуму щодо мирної угоди з Росією після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши в іншому разі позбавити Київ гарантій безпеки.
Президент Володимир Зеленський 3 січня під час брифінгу наголосив, що вибори неможливі без припинення вогню, та закликав партнерів допомогти з підтримкою інфраструктури для їх проведення.
Політика
Зеленський анонсував участь України у міжнародних безпекових заходах
Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня Україна братиме участь у двох важливих міжнародних безпекових заходах, зокрема у Мюнхенській безпековій конференції, а також очікує нові пакети підтримки для захисту країни.
Про це глава держави повідомив у вечірньому зверненні в Телеграмі, передає Укрінформ.
«Ми готуємося до двох системних безпекових подій, які будуть на цьому тижні. Перше – формат міністрів оборони держав, які з Україною. Будуть нові пакети підтримки для нашого захисту», – зазначив він.
За словами Зеленського, другий формат передбачає участь України у Мюнхенській безпековій конференції.
«Україна братиме участь у її роботі, важливо, щоб сигнали України були почуті Європою, були почуті Америкою, всіма нашими партнерами. Я впевнений, так і буде», – наголосив Президент.
Зеленський підкреслив необхідність посилення спільної активності для безпеки, розвитку виробництв та сучасних розробок, а також координації дій з партнерами.
«Більше спільної активності заради безпеки нам потрібно. Більше спільних виробництв, більше сучасних розробок і, звісно, більше координації. Якщо європейці порізно, багато хто у світі грає проти Європи. Всім нам у Європі потрібна єдність. Саме на це працюємо», – підсумував Президент.
Як повідомляв Укрінформ, 62-а Мюнхенська безпекова конференція пройде 13-15 лютого 2026 року.
Організатори очікують приблизно 200 представників урядів із близько 120 країн, з них майже 60 голів держав і урядів, 56 міністрів закордонних справ і понад 30 очільників оборонних відомств, а також керівників понад 40 міжнародних організацій.
Делегацію України, як очікується, очолить Президент Володимир Зеленський.
-
Авто6 днів agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Події1 тиждень agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Політика1 тиждень agoУкраїна ініціює внесення змін до Статуту МАГАТЕ
-
Усі новини1 тиждень agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Війна1 тиждень agoпро знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати
-
Події1 тиждень agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
-
Події1 тиждень agoСиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня
