Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Зеленський обговорив з Макроном оборонні потреби України та ситуацію на Близькому Сході
Президент України Володимир Зеленський обговорив з Президентом Франції Еммануелем Макроном ситуацію в Україні та на Близькому Сході.
Про це Президент повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Говорив із Президентом Франції Еммануелем Макроном. Встигли обговорити всі ключові речі, які зараз важливі для безпеки наших країн та Європи. Зокрема ситуацію в Україні, ключові потреби нашої оборони. Я поінформував про наслідки російського масованого удару цієї ночі, а також про події на фронті», – йдеться у повідомленні.
Як зазначив глава держав, українські воїни досягли відчутних результатів за цю зиму та втримали всі ключові напрямки захисту.
«Важливо, щоб усе ж таки були реалізовані спільні європейські домовленості щодо 90 млрд євро підтримки для України на найближчі 2 роки, а також щодо нового санкційного пакета проти Росії», – наголосив Зеленський.
Також сторони обговорили ситуацію на Близькому Сході та в регіоні Затоки, зокрема ситуацію навколо Ірану та її перспективи.
«Еммануель підтримав нашу роботу заради більшої безпеки в регіоні – український захист від «Шахедів» дійсно найбільш досвідчений, і саме український досвід може стати однією з основ оновленої та більш ефективної колективної безпеки з усіма партнерами», – зазначив Зеленський.
Окрім цього, додав глава держави, триває підготовка разом із Францією до спільних форматів дипломатичної роботи найближчими тижнями.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський обговорив з головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні ситуацію навколо Ірану та виклики на ринку нафти.
Фото: ОП
Політика
Не можна послаблювати обмеження проти російських убивць
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після атаки російської армії по житловому будинку у Харкові закликав до посилення тиску на Росію.
Як передає Укрінформ, про це міністр написав у соцмережі Х.
«Росія є терористичною державою. Не можна послаблювати обмеження проти російських убивць, поки вони продовжують вбивати українських дітей під час сну», – наголосив Сибіга.
Він підкреслив, що не можна послаблювати санкції або заборони на міжнародних та культурних заходах. Глава МЗС зазначив, що режим у Москві не лише тероризує Україну, але й поширює терор по всьому світу. Цей режим «допомагає Ірану вбивати і руйнувати» та «зміцнює КНДР і її здатність загрожувати регіону», додав він.
«Тиск на Росію необхідно посилити, щоб відновити тривалий мир для України та заради міжнародного миру і безпеки», – заявив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок ворожого удару фактично зруйновано під’їзд п’ятиповерхового житлового будинку в Київському районі Харкова. Повідомлялось про десятьох постраждали, зокрема, хлопчиків 6 й 11 років та 17-річну дівчину.
За останніми даними, кількість загиблих унаслідок ракетного удару по харківській багатоповерхівці зросла до восьми.
Політика
Конфлікт з Іраном не вплине на підтримку Канадою України
Потенційне приєднання Канади до збройного конфлікту з Іраном не матиме впливу на підтримку Оттавою України.
Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив Стівен Сайдеман, очільник школи міжнародних відносин Нормана Патерсона в Оттаві.
“Канада не має обладнання, необхідного для нівелювання загроз у регіоні: протиповітряних та протидронових технологій. Навіть якщо Канада відправить одне чи два судна, аби супроводжувати танкери (через Ормузьку протоку – ред.), це не вплине на підтримку України”, – сказав Сайдеман.
На його переконання, участь Канади у конфлікті не матиме для країни ні зовнішніх, ні внутрішніх переваг. “Премʼєр-міністр Карні заявив, що не виключатиме можливої участі Канади, але я би не назвав це обіцянкою долучитися”, – зазначив експерт.
Як повідомлялося, начальниця Штабу оборони Канади Дженні Каріньян висловила припущення, що Канада може допомогти дружнім державам Перської затоки оборонятися від Ірану, якщо отримає такий запит.
Фото: Stephen Saideman
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство1 тиждень agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події1 тиждень agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса1 тиждень agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна1 тиждень agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
