Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Новий уряд менше говорить про підтримку України, але вона продовжується

Published

on



Новий чеський уряд менше говорить про підтримку України, але вона продовжується.

Про це на форумі “Діалоги про Європу”, який проходить на Закарпатті, заявив посол Чехії в Україні Лубош Весели, передає кореспондентка Укрінформу.

“Я думаю, що вже не тільки з офіційних заяв зрозуміло, що наш теперішній уряд, як і попередній, підтримує Україну. Це не змінилося”, – зазначив Веселий.

Він зауважив, що теперішній уряд менше говорить про свою підтримку України.

“Змінилося те, що нинішній уряд менше інформує про те, що робить (для України – ред.), але робить… Ми не любимо дуже багато говорити, але вміємо працювати так, аби були конкретні результати”, – додав посол.

Він поінформував, що підтримка України Чехією триває і триватиме.

Читайте також: Чехія мала би більше використовувати досвід України щодо дронів – голова сенатського комітету

Як повідомлялося, 10 травня 2026 року неподалік Ужгорода відбудеться форум Dialogues on Europe 2026, присвячений аналізу нової політичної реальності в Європейському Союзі та її впливу на Україну і регіон Центральної Європи. На форумі присутні дипломати та лідери громадського сектору, недержавних інституцій з Чехії, Словаччини, Угорщини, Нідерландів.

Ініціативу «Діалоги про Європу» започаткував Інститут центральноєвропейської стратегії у 2023 році для того, щоб синхронізувати розуміння Європи між Україною та ЄС на наративному рівні. Місією цієї ініціативи є концептуалізація та пропаганда доктрини добросусідства в Центральній Європі як ключового елемента європейської інтеграції України та безпеки Європи в цілому.

Фото: Czech Embassy in Ukraine



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський і Стубб скоординували позиції напередодні зустрічей

Published

on



Президенти України і Фінляндії Володимир Зеленський і Александр Стубб скоординували позиції напередодні зустрічей та перемовин цього тижня.

Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомив у соцмережі Х.

“Як і завжди, хороша розмова з Алексом Стуббом. Ми скоординували позиції напередодні зустрічей і перемовин цього тижня. Важливо, щоб взаємодія у Європі залишалася сильною, і зараз є нові перспективи для співпраці”, – зазначив Зеленський.

Він додав, що також обговорили стан дипломатичної роботи з Америкою, між європейцями.

“Відчувається, що сумарний ефект санкцій на Росію та інших форм тиску дає необхідні результати”, – підкреслив Зеленський.

Читайте також: Стубб вважає, що Європі знадобиться допомога України

Як повідомляв Укрінформ, Україна та Фінляндія підписали рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для газопоршневих установок.

Фото архівне

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Підтримка України є питанням безпеки для Німеччини

Published

on



Підтримка України залишається позицією більшості у ФРН, однак у суспільстві та частині владної коаліції досі недостатньо усвідомлюють, що йдеться не про благодійність, а про захист власної безпеки та європейського порядку.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс.

“Частина суспільства сьогодні чіткіше зрозуміла цю відповідальність, і підтримка України залишається позицією більшості. Але я не впевнена, чи достатньо усвідомлюється те, що йдеться не про щедрість чи просто допомогу, а про безпеку Європи і, отже, самої Німеччини”, – зазначила вона.

Девіс наголосила, що саме в Україні нині захищається європейський безпековий порядок, заснований на принципі: жодна держава не має права силою змінювати кордони іншої. “Якщо цей порядок не захистити, уся Європа стане менш безпечною”, – переконана історикиня.

За її словами, після лютого 2022 року в Німеччині відбулися значні зміни у ставленні до постачання зброї Україні: “До лютого 2022 року в усіх партіях існував консенсус проти постачання зброї. Навіть така партія як “Зелені”, яка вже давно була дуже проукраїнською, не хотіла постачати зброю. Тобто зрушення справді відбулося”.

Читайте також: Тісні бізнес-зв’язки з РФ та міф про «непереможну Росію» гальмували підтримку Берліном України – історикиня

Водночас Девіс назвала нинішню підтримку Німеччиною України недостатньо послідовною.

“Я вважаю, що підтримка все ще недостатньо послідовна. У СДПН – особливо за канцлера Шольца – було чітко видно, наскільки сильно ще діяли старі шаблони мислення. Про це свідчать і нинішні заклики до переговорів з Росією про роззброєння”, – сказала історикиня.

На її думку, очолюваний Фрідріхом Мерцом Християнсько-демократичний союз (ХДС) зосереджується передусім на внутрішньополітичних темах, зокрема на міграції, яка “роздмухується урядом безвідповідальним чином”, і через це підтримка України “ризикує відійти на другий план”.

“Щодо ХДС, то мені важче точно назвати причини. На рівні риторики підтримка присутня, але деякі обіцянки після приходу до влади так і не були виконані. Припускаю, що зараз для ХДС пріоритетними є внутрішньополітичні теми, зокрема міграція. І саме ця тема роздмухується урядом безвідповідальним чином. Підтримка України, попри всю її стратегічну важливість для Німеччини і Європи, ризикує відійти на другий план”, – заявила Девіс.

Вона додала, що при цьому “використовуються популістські та проблемні наративи в надії повернути виборців від “Альтернативи для Німеччини”.

Читайте також: Ототожнення жертв СРСР виключно з Росією було помилкою німецької культури пам’яті – історикиня

“Проте опитування показують, що ця стратегія не працює. Водночас таке фокусування призводить до того, що центральні виклики – підтримка України та зміцнення власної демократії – не отримують належної уваги”, – зазначила історикиня.

Як повідомляв Укрінформ, Україна та Німеччина підписали масштабний пакет оборонних угод на суму 4 млрд євро, що включає суттєве посилення ППО, розвиток далекобійних спроможностей і запуск спільного виробництва дронів.

Фото із архіву Франциски Девіс



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.