Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Сибіга провів зустріч із генсекретаркою туристичної організації ООН
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся в Києві із генеральною секретаркою Всесвітньої туристичної організації (ООН Туризм) Шейхою Аль Нуваіс.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Україні є що показати світові, і нам потрібно відкрити більше України для світу. Туризм неминуче стане важливою частиною нашого відновлення – повернення людей до наших міст і регіонів, створення робочих місць і підтримка місцевих громад», – зазначив Сибіга.
Він додав, що у цьому зв’язку обговорив з керівницею ООН Туризм практичні шляхи розширення діяльності Всесвітньої туристичної організації в Україні.
«Я подякував Шейсі Аль Нуваіс та ООН Туризм за надання 500 стипендій для українців для навчання в онлайн-академії ООН з туризму. Україна визначатиме їх розподіл на основі своїх пріоритетів і потреб», – наголосив керівник МЗС.
Сибіга пояснив, що інвестування в людей і навички сьогодні – це також «інвестиція в майбутнє українського туризму», і висловив сподівання про розширення такої практичної співпраці з ООН Туризм щодо підготовки кадрів.
«Україна має величезний туристичний потенціал, який світ ще не повністю розкрив. Ми розраховуємо на активну роль ООН Туризму і готові розширити нашу співпрацю з конкретними новими проєктами по всій Україні», – підсумував глава МЗС України.
Як повідомляв Укрінформ, 15 серпня генеральний директор ЮНЕСКО Халед Ель-Енані прибув до України зі своїм першим візитом на цій посаді та зустрівся з Андрієм Сибігою.
Фото: Andrii Sybiha, X
Політика
Кремль використовує дезінформацію, щоб стравити поляків з українцями
«Будьте певні, Росія вже оголосила нам війну, тільки без танків. Кремль веде шалену кампанію з розколу наших суспільств. Вони використовують дезінформацію, щоб стравити поляків з українцями, і влаштовують грубі провокації, такі як кидання свинячих голів у мечеті», – сказав він.
За словами міністра, Європа має справу з державними саботажами: змовами з метою вбивства, спробами диверсій на залізниці, підпалами за гроші по всій Європі та вторгненням ворожих безпілотників в авіапростір країн ЄС.
«Всього кілька днів тому ще одна російська крилата ракета порушила повітряний простір Польщі», – додав Сікорський.
Глава МЗС нагадав, що Польща має понад п’ять століть досвіду відбиття російського імперіалізму, тому країна знає всі їхні хитрощі.
«Що змінилося, так це масштаби та відчай. Тут є чітка кореляція: чим гірше Росія виступає на полі бою в Україні, тим агресивніше Кремль намагається дестабілізувати Захід, щоб зруйнувати нашу солідарність із жертвою їхньої агресії», – зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, окружний суд у місті Сосновець на півдні Польщі засудив громадянина Росії Ігоря Р. до семи років позбавлення волі за шпигунство на користь російських спецслужб та участь у відправленні посилки з вибухівкою.
Політика
Європа працює над альтернативним форматом переговорів про мир в Україні
Французькі, німецькі та британські дипломати працюють над створенням власного формату переговорів про припинення війни в Україні, побоюючись бути виключеними з цього процесу адміністрацією Дональда Трампа.
Про це із посиланням на європейських чиновників пише The New York Times (NYT), передає Укрінформ.
«Три європейські країни стурбовані тим, що президент Трамп виключить їх із будь-яких переговорів про припинення російсько-української війни, працюють разом, аби забезпечити Європі місце за столом переговорів», – розповіли співрозмовники видання.
За їхніми даними, провідну роль у виробленні спільної європейської позиції відіграють Париж і Берлін. Лондон, де нещодавно змінився уряд, також бере участь в обговоренні цього питання, але виявляє велику обережність через побоювання з приводу своїх відносин із Вашингтоном.
Як зазначили співрозмовники NYT, припинення війни в Україні та відносини з Росією надто важливі для Європи, аби покладатись лише на Сполучені Штати, які виглядають дедалі більш непередбачуваними.
Тож європейці прагнуть гарантувати, що мирна угода не буде укладена без їхньої участі, хоча й визнають, що будь-які переговори з Москвою відбуватимуться за посередництва США.
«Для Європи ставки надвисокі. Війна в Україні є серйозною безпековою проблемою і перемога Росії там матиме величезні наслідки. Тому Велика Британія, Франція та Німеччина, три країни, відомі як «E3», вважають, що вони повинні бути основними переговірниками на підтримку України», – йдеться в публікації.
Деталі можливих варіантів участі європейців у переговорах про мир в Україні, які наразі опрацьовується дипломатами трьох країн, не розкривається.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до всіх форматів зустрічей у перемовинах та розраховує, що американська сторона у серпні буде активною.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події7 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події1 тиждень agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії
