Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Спецтрибунал щодо злочину агресії є важливим кроком для усунення прогалини в міжнародному праві
Про це він сказав в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.
“Так, Спецтрибунал щодо злочину агресії (STCA) є важливим кроком для усунення прогалини в міжнародному праві щодо злочину агресії. До цього часу існувала стійка структурна прогалина в міжнародному кримінальному правосудді. Хоча злочин агресії визнається міжнародним правом, юрисдикційні обмеження призводили до того, що жоден суд на практиці не міг притягнути до відповідальності високопосадовців держав за агресію, що виникли внаслідок цього конфлікту”, – сказав він.
Він також зазначив, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) може розслідувати злочини агресії тільки тоді, коли держава-агресор є стороною Римського статуту або прийняла поправки щодо злочину агресії.
“Зокрема, юрисдикційна структура Міжнародного кримінального суду (МКС) обмежує його можливості розглядати справи про агресію, якщо держава-агресор не є стороною Римського статуту або якщо держава-учасниця не прийняла поправки щодо агресії. Таким чином, створення Спецтрибуналу безпосередньо усуває цю відому юридичну прогалину. І хоча Спецтрибунал створюється виключно як відповідь на війну Росії проти України, він також має ширше значення. Спецтрибунал підтвердить заборону Статуту ООН на загрозу силою або застосування сили проти суверенітету іншої держави та надішле чіткий сигнал про те, що ті, хто порушує цей священний принцип, повинні бути притягнуті до відповідальності”.
Відповідаючи на запитання, коли, на його думку, Спеціальний трибунал може розпочати роботу, він зазначив, що для повного функціонування трибуналу, за його оцінкою, знадобиться приблизно три роки.
“Спецтрибунал щодо злочину агресії (STCA) буде впроваджуватися у три етапи: “0” підготовча команда; “1” так званий “скелетний” трибунал; та “2” повноцінний операційний трибунал. Таким чином підготовча команда починає свою роботу негайно, з 12–14 консультантами, розміщеними у Страсбурзі, для початку початкових етапів створення повноцінного STCA. За моєю оцінкою, для повного функціонування трибуналу знадобиться приблизно три роки. Важливо зазначити, що перший етап “1” по справжньому розпочнеться лише після того, як держави забезпечать фінансову та політичну підтримку Спеціального трибуналу через Розширену часткову угоду”, – сказав він.
Він також зазначив, що “виділені ЄС 10 мільйонів євро підуть на підтримку підготовчої команди, яка є критично важливою для успішного створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії (STCA)”.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе оголосив про підписання угоди між Радою Європи, Єврокомісією та Європейською службою зовнішніх справ щодо створення підготовчої команди для майбутнього Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України.
Політика
Роспропаганда тиражує фейки про діяльність НАБУ і САП
Російська пропаганда поширює дезінформацію про діяльність Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Політика
У період воєнного стану неможливо оголосити вибори в окрузі загиблого депутата Саламахи
Центральна виборча комісія взяла до відома дострокове припинення повноважень народного депутата Ореста Саламахи, однак через воєнний стан не може оголосити вибори в його окрузі.
Як передає Укрінформ, про це ЦВК повідомила у Фейсбуці.
«ЦВК взяла до відома факт дострокового припинення повноважень народного депутата Ореста Саламахи. Він був обраний на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 121 (Львівська область). Орест Саламаха трагічно загинув на 35-му році життя внаслідок дорожньо-транспортної пригоди», – йдеться у повідомленні.
Вказується, що у цьому випадку виборче законодавство передбачає, що ЦВК має призначити проміжні вибори народного депутата України. «Проте Комісія констатувала, що на сьогодні в Україні триває воєнний стан. А відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» проведення виборів, зокрема до Верховної Ради України, заборонено. Тож питання проведення виборів народних депутатів України вирішуватимуться у визначеному законодавством порядку після усунення обставин, що унеможливлюють їх проведення», – зазначили у ЦВК.
Як повідомляв Укрінформ, 26 січня у селі Сокільники на Львівщині у ДТП з квадроциклом загинув народний депутат України від партії «Слуга народу» Орест Саламаха.
-
Одеса7 днів agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Суспільство1 тиждень agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Одеса1 тиждень agoСБУ затримала агента ГРУ з Одещини за підготовку терактів
-
Політика1 тиждень agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Події1 тиждень agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Суспільство3 дні agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини6 днів agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Суспільство1 тиждень agoАМПУ спростувала чутки про зупинку роботи портів Великої Одеси Анонси
