Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Підтримка України є питанням безпеки для Німеччини
Підтримка України залишається позицією більшості у ФРН, однак у суспільстві та частині владної коаліції досі недостатньо усвідомлюють, що йдеться не про благодійність, а про захист власної безпеки та європейського порядку.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс.
“Частина суспільства сьогодні чіткіше зрозуміла цю відповідальність, і підтримка України залишається позицією більшості. Але я не впевнена, чи достатньо усвідомлюється те, що йдеться не про щедрість чи просто допомогу, а про безпеку Європи і, отже, самої Німеччини”, – зазначила вона.
Девіс наголосила, що саме в Україні нині захищається європейський безпековий порядок, заснований на принципі: жодна держава не має права силою змінювати кордони іншої. “Якщо цей порядок не захистити, уся Європа стане менш безпечною”, – переконана історикиня.
За її словами, після лютого 2022 року в Німеччині відбулися значні зміни у ставленні до постачання зброї Україні: “До лютого 2022 року в усіх партіях існував консенсус проти постачання зброї. Навіть така партія як “Зелені”, яка вже давно була дуже проукраїнською, не хотіла постачати зброю. Тобто зрушення справді відбулося”.
Водночас Девіс назвала нинішню підтримку Німеччиною України недостатньо послідовною.
“Я вважаю, що підтримка все ще недостатньо послідовна. У СДПН – особливо за канцлера Шольца – було чітко видно, наскільки сильно ще діяли старі шаблони мислення. Про це свідчать і нинішні заклики до переговорів з Росією про роззброєння”, – сказала історикиня.
На її думку, очолюваний Фрідріхом Мерцом Християнсько-демократичний союз (ХДС) зосереджується передусім на внутрішньополітичних темах, зокрема на міграції, яка “роздмухується урядом безвідповідальним чином”, і через це підтримка України “ризикує відійти на другий план”.
“Щодо ХДС, то мені важче точно назвати причини. На рівні риторики підтримка присутня, але деякі обіцянки після приходу до влади так і не були виконані. Припускаю, що зараз для ХДС пріоритетними є внутрішньополітичні теми, зокрема міграція. І саме ця тема роздмухується урядом безвідповідальним чином. Підтримка України, попри всю її стратегічну важливість для Німеччини і Європи, ризикує відійти на другий план”, – заявила Девіс.
Вона додала, що при цьому “використовуються популістські та проблемні наративи в надії повернути виборців від “Альтернативи для Німеччини”.
“Проте опитування показують, що ця стратегія не працює. Водночас таке фокусування призводить до того, що центральні виклики – підтримка України та зміцнення власної демократії – не отримують належної уваги”, – зазначила історикиня.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Німеччина підписали масштабний пакет оборонних угод на суму 4 млрд євро, що включає суттєве посилення ППО, розвиток далекобійних спроможностей і запуск спільного виробництва дронів.
Фото із архіву Франциски Девіс
Політика
Зеленський привітав Мадяра із початком роботи на посаді прем’єра Угорщини
Президент Володимир Зеленський привітав Петера Мадяра із призначенням та початком роботи на посаді Прем’єр-міністра Угорщини.
Як передає Укрінформ, про це Зеленський написав в мережі Х.
За його словами, символічно, що ця інавгурація відбувається в День Європи.
“Україна готова розвивати співпрацю з Угорщиною та будувати сильні відносини між нашими країнами на основі добросусідства й поваги до наших людей”, – наголосив Зеленський.
Він підкреслив, що “разом ми можемо додати більше сили нашим народам і зробити сильнішою всю Європу”.
“Бажаю успіхів та хороших результатів на посаді”, – наголосив Зеленський
Як повідомляв Укрінформ, новообраний прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр прибув у суботу, 9 травня, до будівлі парламенту країни та склав присягу.
Фото: ОП
Політика
США готові направити делегацію до Росії для переговорів щодо України
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий направити американську делегацію до Москви для переговорів щодо війни в Україні.
Як передає Укрінформ, про це Трамп заявив під час спілкування з журналістами неподалік Білого дому.
Під час розмови з журналістами американського президента США запитали, чи готовий він відправити своїх переговірників до Москви для обговорення можливого врегулювання війни.
У відповідь Трамп заявив, що не виключає такого сценарію.
“Ну, я б це зробив. Я б дуже хотів, щоб ця війна закінчилася”, – зазначив він.
Інших деталей щодо можливого формату переговорів або потенційного складу делегації президент США не навів.
Окрім того, Трамп заявив, що сторони планують провести обмін полоненими найближчим часом.
Також Трамп звернув увагу на кількість жертв війни з обох сторін.
“Я б дуже хотів побачити кінець конфлікту між РФ та Україною, де минулого місяця загинули 25 тис. молодих військових. У середньому щомісяця гинуть 25-30 тис. вояків”, – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров обговорив на зустрічі зі спецпосланцями президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером повернення українських полонених, яких утримує РФ.
Фото: The White House
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події5 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова6 днів agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Одеса4 дні agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Події1 тиждень agoВ одеській галереї UNION відкрилася виставка польських художників «Воля – Солідарні з Україною»
