Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Україна вважає, що санкції ЄС проти Росії мають бути безумовно продовжені та посилені, а не ставати предметом подальших обговорень.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на брифінгу в середу, 16 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Наша позиція незмінна – жодне послаблення санкцій неприпустиме. Люди, які внесені до індивідуального списку санкцій ЄС, внесені туди не просто тому, що комусь закортіло, а тому що це люди, які безпосередньо підтримують російську агресію проти України і сприяють продовженню цієї війни. Тому вони а) мають залишатися у санкційному списку, б) цей список має бути розширений на більшу кількість імен, в) треба переходити вже від оновлення раз на шість місяців на оновлення раз на дванадцять місяців, а згодом, можливо, ще рідше», – сказав Тихий.
Він додав, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтримує тісний контакт із главою дипломатії ЄС Каєю Каллас і окремими державами-членами, щоб розблокувати питання продовження санкцій.
«Ви знаєте, що вони (держави-члени ЄС – ред.) продовжили обговорення на тиждень. Нам здається, що обговорювати нема чого, потрібно продовжувати всі діючі санкційні режими і посилювати їх, а не послаблювати їх, бо це створює дуже небезпечний прецедент», – наголосив речник МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) під час засідання в понеділок, 14 вересня, ухвалив рішення продовжити дію режиму санкцій за порушення територіальної цілісності України на 7 днів, до півночі вівторка, 22 вересня. Такий вимушений крок пов’язаний із необхідністю надати посольствам додатковий час для розгляду пропозицій щодо продовження обмежень.
Як повідомляло сьогодні видання Politico з посиланням на джерела, обізнані з ходом обговорень, пауза в засіданні Coreper сталася через демарш Братислави. Словаччина висунула вимогу виключити з персональних санкційних списків ЄС окремих російських олігархів, зокрема Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, погрожуючи блокуванням усього пакета.
Оскільки дія нинішніх санкцій ЄС щодо порушення територіальної цілісності України, під які підпадають близько 3 000 осіб та організацій, закінчувалася 15 вересня, відсутність рішення могла призвести до автоматичного скасування персональних обмежень.
Зараз технічне продовження режиму на 7 днів дає дипломатам Євросоюзу час узгодити розбіжності та уникнути потенційного провалу санкційного режиму.
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму.
Як передає кореспондент Укрінформу, законодавчу ініціативу №15358 підтримав 261 депутат.
Пропонується встановити окрему адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом, який створює шум понад допустимий рівень.
За керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму передбачений штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).
Якщо людина повторно протягом року вчинить таке порушення, за яке її вже притягували до адміністративної відповідальності, передбачений штраф 1000 неоподатковуваних мінімумів (17 000 грн). Додатково суд може позбавити водія права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців або не застосовувати таке позбавлення.
У разі, якщо таке порушення вчинене під час дії воєнного стану, штраф становитиме 1000 неоподатковуваних мінімумів (17 000 грн).
За повторне протягом року порушення, в умовах воєнного стану, штраф становитиме 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 000 грн), а позбавлення права керування на 3-6 місяців є передбаченим законом.
Закон також закріплює відповідний обов’язок водія. Закон України «Про дорожній рух» пропонується доповнити нормою, відповідно до якої водій не повинен керувати транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму.
Крім того, під час перевірки транспортного засобу можна буде виявляти не лише технічні несправності та невідповідність вимогам безпеки дорожнього руху, а й невідповідність установленим вимогам щодо допустимого рівня шуму.
Водночас конкретні граничні норми шуму ще мають бути розроблені та затверджені після набрання законом чинності.
Протягом трьох місяців із дня набрання чинності центральні органи виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та автомобільного транспорту мають розробити й затвердити граничні норми допустимого зовнішнього шуму від транспортних засобів, які перебувають в експлуатації. Ці норми мають відрізнятися залежно від категорії транспортного засобу, типу двигуна, його об’єму або потужності.
Окремо мають бути встановлені підвищені вимоги до допустимого рівня шуму в нічний час – з 22:00 до 08:00.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає окрему кримінальну відповідальність за створення, керівництво та участь в організованих шахрайських групах, що використовують електронні комунікації.
Конституція, виборче законодавство та безпекова ситуація не дозволяють проводити в Україні вибори під час війни.
Про це в інтерв’ю американському телеканалу CBS News розповів Президент України Володимир Зеленський, передає Укрінформ.
«Я готовий провести їх (вибори – ред.) хоч завтра, але якщо триватиме війна, ви не можете це зробити, ані відповідно до Конституції, ані до виборчого законодавства, ані до безпекової ситуації в першу чергу. Як люди будуть голосувати, коли діти не можуть ходити до школи? Як проводити вибори, коли 9 млн людей перебувають за кордоном? Зазвичай за кордоном голосують близько пів мільйона людей. А що робити з людьми, які живуть на тимчасово окупованих територіях? Чи будуть вони голосувати? Як вони будуть голосувати, і хто там буде контролювати процес голосування? Там присутні російські солдати», – сказав глава держави.
На думку Зеленського, ті люди, які нині виступають за проведення виборів в країні, хочуть бути в політиці.
«Я вважаю, це помилкою. Під час війни мир є ціллю номер один. А політика навіть не є другим номером. Навіть для політиків вона (політика – ред.) на десятому місці. А для людей – на сотій позиції. Інші пріоритети у людей: як вижити, як жити, як ходити до школи .. що з цим всім робити?», – зазначив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський гостро розкритикував ідею проведення виборів під час війни, застерігши від «розвалу країни».
Фото: ОП
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Суспільство1 тиждень agoСАП просить для фігурантки справи «Карфаген» Івахненко арешту із заставою у ₴50 мільйонів
-
Усі новини1 тиждень agoжінка вийшла заміж за злочинця, засудженого до смертної кари (фото)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Війна1 тиждень agoБілецький спростував заяву росіян про нібито захоплення Святогірська