Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Президент Володимир Зеленський заявив, що мери та очільники громад нестимуть персональну відповідальність за виконання планів стійкості, і визначив три пріоритети для проходження зими.
Як передає Укрінформ, про це глава держави заявив під час засідання Ради національної безпеки та оборони.
«На жаль, є відставання в частині міст і регіонів. Персональна відповідальність за те, щоб це надолужити й виконати плани стійкості», – сказав Зеленський з приводу виконання визначених планів стійкості для областей і громад.
Він підкреслив, що пріоритетів для проходження зими на сьогодні три: посилення захисту критичної інфраструктури, забезпечення потрібної кількості та якості укриттів і бомбосховищ та збільшення антибалістичних спроможностей.
«Вдячний тим посадовцям і представникам органів місцевого самоврядування, які дійсно дбають про українців та свої громади», – наголосив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, у межах підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027 кожен регіон напрацював план енергетичної стійкості з деталізацією по об’єктах та заходах.
Фото: ОП
Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які завдали шкоди приміщенню дипломатичної місії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які пошкодили дипломатичну місію.
«Ні, у нас немає такої інформації», – сказав Будріс в інтерв’ю щоденній діловій газеті Verslo žinios, опублікованому сьогодні.
«Виходячи з того, що нам відомо на даний момент, ми вважаємо, що пошкодження не було випадковим у тому сенсі, що ракети влучили дуже близько до наших приміщень, але ми не вважаємо, що саме посольство було їх ціллю», – сказав він.
У попередніх коментарях для LRT TV щодо інциденту Будріс припустив можливість навмисної атаки РФ на литовське посольство.
В інтерв’ю Verslo žinios Будріс сказав, що поблизу посольства не було видимих військових чи інших стратегічних цілей, хоча теплову електростанцію, розташовану приблизно за 1,5 кілометра від посольства, неодноразово обстрілювали російські війська.
«Ця електростанція могла бути їх ціллю, але удари припали дуже близько до нас», – сказав він.
Міністр заявив, що РФ залишається відповідальною згідно з міжнародним правом за забезпечення безпеки дипломатичних місій, та що Литва вимагає компенсації за завдану шкоду.
«Шкода очевидна. Вікна в нашому посольстві були розбиті, а дах пошкоджено», – сказав Будріс.
«Ми не залишимо це як є. Те, що РФ робить у Києві, атакуючи об’єкти, які не мають нічого спільного з військовими цілями, є злочином», – наголосив литовський урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що у ніч на суботу, 1 серпня, російські війська випустили по Україні 35 ракет, з яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників.
У столиці постраждали сім районів, пошкоджені 18 житлових будинків, школа, будівля посольства Литви та об’єкти інфраструктури.
Фото: MFA
Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга закликав партнерів якнайшвидше ухвалити рішення про надання Україні ракет-перехоплювачів для захисту цивільного населення.
Про це Сибіга написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Він зазначив, що за ніч Росія атакувала Київ та область понад двома десятками балістичних ракет, убивши щонайменше 17 і поранивши понад 40 людей.
«Російські удари не мають відпусток, тож не може бути пауз у підтримці України з боку партнерів та тиску на агресора. Кожна ракета-перехоплювач має значення. Це інструменти, що рятують життя, і я вкотре закликаю всіх партнерів прискорити ухвалення всіх відповідних рішень», – заявив очільник МЗС.
Він додав, що Росію потрібно позбавляти можливостей виробляти ці засоби балістичного терору. «У цьому звʼязку додаткові жорсткі санкції – критичні та невідкладні», – наголосив Сибіга.
Він також застеріг від будь-якого хибного морального прирівнювання агресора та держави, що захищається.
«Російські атаки не можуть виправдовуватися нічим, включно з будь-якими діями України. Натомість Україна має повне право завдавати ударів по легітимних військових цілях у Росії у межах самооборони відповідно до статті 51 Статуту ООН», – підкреслив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, російські загарбники з вечора 4 серпня атакували Україну чотирма протикорабельними ракетами “Циркон”/”Онікс”, 24 балістичними ракетами “Іскандер-М”/С-400 та 115 ударними БПЛА. ППО збила / подавила 98 ворожих дронів на півночі, півдні та сході країни.
У Київській області через російську атаку 14 людей загинули і 22 зазнали поранень.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика7 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася