Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Умєров збирається цього тижня на переговори з Віткоффом у Маямі
Секретар РНБО України Рустем Умєров, який очолює переговори щодо російсько-української війни, цього тижня може вирушити до США для зустрічі зі спеціальним посланцем Білого дому Стівом Віткоффом.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.
Зустріч, як очікується, відбудеться в Маямі, у штаті Флорида, і стане першою за кілька тижнів після тривалої перерви. Зазначається, що переговори про мир між Україною та Росією останнім часом зайшли в глухий кут – США більше зосереджені на власній війні з Іраном.
Посадовець Білого дому підтвердив, що йде підготовка до майбутньої зустрічі, проте не надав деталей щодо предмета переговорів.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна очікує на візит представників президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва.
Фото: Рустем Умєров / Фейсбук
Політика
Зеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин
Президент Володимир Зеленський з Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим обговорили реалізацію кроків, про які домовилися під час візиту Зеленського до Азербайджану кілька тижнів тому.
Політика
Якщо Росія посварить Україну і Польщу, то скрізь буде Буча
Як зазначив український дипломат, за останні два роки багато зроблено у площині українсько-польського історичного примирення. За його словами, зараз успішно працює українсько-польська робоча група, тривають пошукові та ексгумаційні роботи, відбуваються вшанування пам’яті загиблих, а зараз українські та польські історики спільно дискутуватимуть над минулим.
«Українська сторона відкрита до цього, ми усвідомлюємо необхідність цього. Але давайте будемо свідомі того, що якщо не намагатимемося шукати спільні погляди, і не дай Боже ворог нас роз’єднає і якимось чином переможе, то не буде кому захищати нашу історичну спадщину. Буде скрізь могила, буде скрізь Буча. Ми це знаємо дуже добре, і ви це знаєте»,- наголосив Міщенко.
Він підкреслив, що прагнути до порозуміння українців і поляків змушує ситуація, коли споконвічний ворог української і польської держави, знову на наших кордонах.
Заступник глави української дипломатії зазначив, що у 1920 році польські війська за підтримки армії УНР зупинили росіян під Варшавою, а зараз Україна завдяки мужності української армії робить те саме за допомогою Польщі й міжнародної спільноти.
«Ми не закінчили те, що мали зробити в 1920 році. І якщо ми зараз це не закінчимо, то наші діти знову стоятимуть перед цією дилемою, воюватимуть, вони будуть нас вбивати. І якщо ми сьогодні не знайдемо, як об’єднати наші зусилля, ця навала буде далі і далі»,- підкреслив Міщенко.
Він висловив впевненість, що обидві сторони можуть дійти порозуміння в історичних питаннях.
Своєю чергою голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що цей конгрес – це лише початок тривалого процесу спілкування істориків обох країн.
«Ми з вами два давніх народи, два давніх сусіди. Нам понад тисячу років і в нас є про що говорити, є про що дискутувати»,- наголосив Алфьоров.
Він нагадав про спільну битву 1920 року поляків за підтримки українців проти більшовицької Росії.
«Пройшло сто років, минули чотири покоління, але реальність підказує, що ворог той самий»,- підкреслив голова УІНП.
Колишній голова варшавського Центру Мєрошевського Ернест Вицішкевич підкреслив, що ця розмова між українцями і поляками дуже потрібна сьогодні, зокрема і про складні питання.
«Ми не хочемо їх обминати, ми хочемо серйозно з ними зіткнутися у діалозі, шляхом розмови, шляхом зустрічей, і саме для того ми тут зібралися в такому численному гроні»,- підкреслив Вицішкевич.
Як передавав Укрінформ, посол України в Польщі Василь Боднар зазначив, що Українсько-польський історичний конгрес, який проходитиме 6-8 травня в місті Баранув-Сандомирський (Польща), є відповіддю російській пропаганді на те, що Київ і Варшава нібито не спроможні вести історичний діалог.
У коментарі агентству голова УІНП Альфьоров зазначив, що Українсько-польський конгрес істориків може стати новою унікальною платформою для діалогу обох сторін. Він може наблизити вироблення формули примирення щодо складних історичних питань.
Фото: скриншот з відеотрансляції
-
Відбудова5 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни
-
Події1 тиждень agoУ Національному музеї історії України завершився освітній проєкт про доступні простори
-
Політика1 тиждень agoСвириденко зустрілася з міністром енергетики США
