Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

МЗС України не отримувало повідомлень про можливе переміщення посольств з Києва

Published

on



У Міністерстві закордонних справ України заперечують повідомлення засобів інформації про наміри неназваних посольств західних країн евакуювати своїх співробітників до Львова або ще далі на захід, до східних районів Польщі.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України з посиланням на інформацію речника МЗС України Георгія Тихого.

«Якщо якісь дипмісії кудись збираються переміщуватися, вони нас про це інформують, так передбачено усталеними процедурами. Станом на вечір пʼятниці жодних подібних звернень чи повідомлень від іноземного дипкорпусу не надходило», — цитують в ЦПД речника МЗС.

Читайте також: Сибіга у Києві обговорив захист українських міст із керівником Офісу генсека НАТО

В Центрі протидії дезінформації закликали довіряти лише офіційним джерелам інформації.

Як повідомляв Укрінформ, уКиєві діють тимчасові обмеження руху транспорту через окремі мости під час повітряних тривог. Південний міст після кількох атак Росії повністю закритий для руху автотранспорту та метро – незалежно від наявності повітряної тривоги.



Джерело

Continue Reading

Політика

Київ виконав усі умови для відкриття переговорних кластерів для вступу в ЄС

Published

on



Київ виконав всі умови для відкриття переговорних кластерів щодо вступу в Євросоюз й розраховує на початок технічних перемовин до кінця 2026 року.

Про це Суспільному 2 жовтня заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов, передає Укрінформ.

Крім цього, у Верховній Раді вже зареєстрували законопроєкт про освіту із зауваженнями Угорщини про нацменшини.

«Що стосується наступних переговорних кластерів, Україна виконала всі умови та технічно готова до відкриття всіх кластерів, що було підтверджено Європейською комісією. Ми розраховуємо на відкриття 2-го і 3-го кластерів у жовтні, та решти до кінця цього року», — сказав він.

Водночас Ченцов визнав, що вступ до ЄС — це процес, що заснований на заслугах. Але за його твердженням, Україна послідовно виконує взяті на себе зобовʼязання.

Читайте також: Вступ до ЄС: Кос заперечує, що поступова інтеграція перетвориться на «нескінченну залу очікування»

 «Вже відкрито 1-й кластер «Основи процесу вступу до ЄС» та 6-й «Зовнішні відносини», і (Київ — ред.) продовжує виконувати свою домашню роботу, зокрема у сфері захисту прав національних меншин. […] Черговим кроком у цій роботі стала розробка та внесення до Ради законопроєкту щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та осіб, які належать до нацменшин України. Він спрямований на виконання Плану заходів та відповідного проміжного бенчмарку кластера», — розповів віцепрем’єр.

Як повідомлялося, українська влада вважає реалістичним відкрити восени ще чотири переговорних кластери щодо вступу України до ЄС.



Джерело

Continue Reading

Політика

Меморіал Сребрениці закликав Боснію і Герцеговину визначити конкретну допомогу Україні

Published

on



Меморіальний центр Сребрениці закликав Президію Боснії і Герцеговини визначити конкретні форми підтримки України на тлі посилення російських атак.

Про це Укрінформу повідомили у Меморіальному центрі Сребрениці.

У Меморіалі зазначили, що останні російські удари призвели до загибелі та поранення цивільних, а також пошкодження житлових будинків, лікарень, шкіл та іншої цивільної інфраструктури по всій Україні.

«У зв’язку з цим Президію закликали звернутися до Ради міністрів Боснії і Герцеговини з проханням визначити всі практичні форми допомоги, які країна може надати Україні, зокрема із залученням Збройних сил та інших компетентних установ», – йдеться в повідомленні.

Серед можливих напрямів підтримки Меморіал назвав медичну допомогу, гуманітарне розмінування, навчання, логістику, цивільний захист, підтримку критичної інфраструктури та технічну експертизу.

У Меморіалі наголосили, що метою має бути визначення конкретних можливостей Боснії і Герцеговини, які можуть сприяти обороні, стійкості та відновленню України, та якнайшвидше представлення їх компетентним органам.

Читайте також: Посол нагадав, як українські миротворці у Боснії не допустили ще однієї Сребрениці

Як повідомляв Укрінформ, представники Меморіального центру Сребрениці, провідної меморіальної установи Боснії і Герцеговини, завершили семиденний робочий візит до України, метою якого був розвиток співпраці у документуванні та розслідуванні воєнних злочинів та меморіалізації.

Фото: ШІ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.