Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Сибіга розповів про голод в Олешках і закликав до негайної безпечної евакуації
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Росія незаконною окупацією спричинила катастрофу у місті Олешки в Херсонській області та несе за це повну відповідальність.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі Х.
«Люди у тимчасово окупованих Олешках голодують. Їсти майже нічого не лишилося», – підкреслив Сибіга.
Глава українського МЗС зазначив, що, за повідомленнями, мирні жителі міста змушені виживати, харчуючись травою і бур’янами, тоді як ліки, чиста вода, електроенергія та медична допомога стають дедалі менш доступними. У таких умовах опинилися також діти, додав він.
«Ці страждання мають чітку причину та конкретного винуватця. Росія спричинила цю катастрофу в Олешках своєю незаконною окупацією і несе повну відповідальність за цю гуманітарну катастрофу, усі її наслідки та загибель невинних мирних жителів, що сталася унаслідок цього», – написав Сибіга.
Міністр заявив, що міжнародна спільнота повинна задіяти усі наявні засоби, щоб дістатися до мешканців Олешок, доставити гуманітарну допомогу та гарантувати безпечну евакуацію тих, хто має бажання покинути місто.
«ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації повинні скористатися своїми повноваженнями та каналами, аби забезпечити негайний та безперешкодний гуманітарний доступ», – написав Сибіга.
Очільник зовнішньополітичного відомства України подякував комісару Ради Європи із прав людини Майклу О’Флаерті за те, що він привернув міжнародну увагу до ситуації в Олешках.
«Тепер ця увага має бути підкріплена конкретними діями. Люди там не можуть вижити на словах про стурбованість. Забезпечення гуманітарного доступу та безпечної евакуації має стати реальністю, адже кожен день має значення», – написав Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, комісар Ради Європи із прав людини Майкл О’Флаерті закликав до негайного локального припинення вогню, безперешкодного гуманітарного доступу та безпечної евакуації цивільного населення з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині.
Політика
США затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
Сполучені Штати до кінця вересня замовлять для України різноманітне військове обладнання більш як на $90 мільйонів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.
“Адміністрація Трампа взяла на себе юридичне зобовʼязання витратити майже всі 400 млн дол, які Конгрес минулого року затвердив на допомогу Україні”, – йдеться у матеріалі.
Зазначається, що станом на початок тижня Білий дім вже використав $307 млн, і до кінця фіскального року (30 вересня) адміністрація США пообіцяла розподілити решту $93 млн.
“Одне з джерел розповіло, що до переліку військового спорядження не входять перехоплювачі Patriot, попри обстріли Росією українських міст дронами та ракетами”, – зауважує Reuters.
За даними агентства, цього місяця Україна вже почала отримувати певне військове обладнання зі США, зокрема наступальну зброю та запасні деталі до броньованих автомобілів, а решта має надійти до жовтня 2029 року.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський заявив, що Україна має конкретні домовленості зі США щодо отримання ліцензій на виробництво ракет для систем протиповітряної оборони Patriot.
Фото: ОП
Політика
Новий Цивільний кодекс запрацює за рік після завершення воєнного стану
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що новий Цивільний кодекс України планують вводити в дію через рік після завершення воєнного стану, щоб за цей час підготувати суддів та інших учасників правовідносин до застосування нових норм і за потреби їх доопрацювати.
Про це Стефанчук розповів під час зустрічі з нагоди презентації напрацювань щодо нового Цивільного кодексу України, що відбулася в Житомирі.
“Для нас дуже важливо не просто запропонувати “новий Mercedes”, але й навчити людей їздити на ньому. Адже інколи ти можеш запропонувати щось найкраще, але ним не будуть користуватися. Саме тому ми відмовились від ідеї вводити одразу цей Цивільний кодекс. І ми написали, що він буде введений вже в другому читанні через рік після завершення правового режиму воєнного стану”, — сказав він.
Стефанчук зазначив, що після завершення правового режиму воєнного стану передбачено ще один рік для проведення роз’яснювальної та просвітницької роботи, обговорення із суддями практики застосування відповідних норм, а також внесення змін, які можуть усунути виявлені помилки або вдосконалити їх.
“Нам потрібен рік для того, щоб подивитися, що спрацювало, а що ні”, — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, голова ВРУ заявив, що дедлайнів щодо ухвалення у другому читанні нової редакції Цивільного кодексу України не встановлюють, оскільки пріоритетом є якість документа. Документ готуватимуть до другого читання після доопрацювання та обговорення його положень з експертами.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень agoРосійські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
