Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру п’ятьом народним депутатам – учасникам злочинної групи у Верховній Раді, яка забезпечувала отримання неправомірної вигоди за голосування.
Як передає Укрінформ, про це повідомило НАБУ.
“НАБУ і САП повідомили про підозру учасникам організованої злочинної групи, яка діяла у Верховній Раді України та забезпечувала отримання неправомірної вигоди народними депутатами за “потрібне” голосування”, – йдеться у повідомленні.
За даними слідства, група мала ієрархічну структуру і чіткий розподіл ролей.
До складу групи входили чинні народні депутати і службові особи апарату Верховної Ради України. Діяльність групи координував один із народних депутатів.
Для організації голосувань учасники групи надсилали вказівки з номерами законопроєктів у спеціально створеній групі месенджера Вотсап.
Після голосувань окремим народним депутатам систематично передавали грошові кошти.
Підозрюваними є п’ятеро народних депутатів.
Всім вручені клопотання про обрання запобіжних заходів.
Підозри кваліфіковані за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).
За інформацією САП, у ході розслідування перевіряються факти можливого створення та діяльності з 2021 року організованої групи, до складу якої входили народні депутати України, з метою систематичного одержання неправомірної вигоди за прийняття/неприйняття відповідних законопроєктів.
Згідно з розподіленими ролями частина учасників організованої групи відповідала за контроль і координацію інших учасників, доводила до їхнього відома інформацію щодо проєктів законів і постанов, а також змін, які потрібно було підтримати, проголосувавши “за”, або, навпаки, відхилити, проголосувавши “проти”. Крім того, до кола питань, делегованих організатором групи, входили одержання, розподіл і передача народним депутатам неправомірної вигоди.
Інші учасники групи мали дотримуватись виконавчої дисципліни, неухильно підтримувати позицію щодо голосування “за” або “проти”, бути присутніми в сесійній залі в день голосування.
За виконання всіх вказівок вони отримували грошові кошти, які надавались як особисто, так і через інших учасників організованої групи.
У САП зазначили, що сума неправомірної вигоди визначалась “показником ефективності голосувань”, який залежав від кількості підтриманих кожним конкретним народним депутатом проєктів постанов і законів, а також їх присутності на пленарних засіданнях.
Розмір неправомірної вигоди становив від 2 тис. до 20 тис. доларів. При цьому щонайменше з вересня 2022 року по листопад 2022 року розмір неправомірної вигоди становив 2 тис. дол., а щонайменше із серпня 2025 року – вже 5 тис. доларів США.
Розподіл неправомірної вигоди, як правило, здійснювався щочетверга на початку наступного місяця за підсумками виконання учасниками організованої групи вказівок організатора, наданих як особисто, так і через інших учасників організованої групи, за попередній місяць.
За результатами проведених слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано одержання з листопада по грудень поточного року учасником вказаної організованої групи – народним депутатом України неправомірної вигоди в сумі не менше ніж 145 тис. доларів із забезпеченням подальшого її розподілу серед інших народних депутатів.
Як повідомляв Укрінформ, НАБУ і САП викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати, що отримували неправомірну вигоду за голосування.
Фото: НАБУ
Україна підтверджує підтримку суверенітету й територіальної цілісності Сомалі та застерігає всі держави від дій, що порушують міжнародне право й можуть дестабілізувати регіон.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у коментарі Укрінформу.
«У контексті останніх подій, пов’язаних із Сомалілендом, Україна підтверджує підтримку суверенітету та територіальної цілісності Федеративної Республіки Сомалі відповідно до її Конституції, Африканської хартії прав людини і народів та Статуту Організації Об’єднаних Націй», – зазначив Тихий.
Він нагадав, що цьогоріч Україна і Сомалі встановили дипломатичні відносини, підкресливши, що це відбулось на засадах взаємної поваги до суверенітету та територіальної цілісності.
«Застерігаємо всі держави від порушень норм та принципів міжнародного права, які створюють небезпечні прецеденти з далекосяжними наслідками для миру та стабільності в регіоні Африканського Рогу, на всьому Африканському континенті та в усьому світі», – акцентував речник МЗС.
Він додав, що Україна закликає сторони вирішувати тривалі розбіжності дипломатичним шляхом.
Як повідомляв Укрінформ, Ізраїль став першою країною, яка визнала самопроголошений Сомаліленд суверенною державою.
Дії Ізраїлю засудили Єгипет і Туреччина, а Міністерство закордонних справ Сомалі назвало це рішення «навмисною атакою» на суверенітет країни, який підірве мир у регіоні. Таку думку поділяє і Африканський Союз, додавши, що Сомаліленд «залишається невід’ємною частиною Федеративної Республіки Сомалі», яка є членом АС.
Президент США Дональд Трамп відреагував на цю новину, заявивши в інтерв’ю New York Post, що він проти визнання Сомаліленду Сполученими Штатами.
Фото Укрінформу можна купити тут
Підозрюваними у справі є троє осіб: директор комерційного підприємства, колишній на цей час директор компанії-постачальника електроенергії та відповідальна посадова особа Укренерго.
Слідство встановило, що посадовці промислового підприємства ініціювали укладення договору постачання електроенергії з підконтрольним постачальником, фактично не маючи наміру оплачувати спожиті обсяги.
Постачальник не закуповував електроенергію у встановленому порядку, а отримував її за рахунок небалансів, сформованих оператором системи передачі. Обов’язкові платежі за небаланси не здійснювалися.
Зі свого боку посадовець Укренерго зумисно не вжив передбачених законодавством заходів реагування.
Унаслідок дій фігурантів були безпідставно відпущені понад 82 тисячі МВт/год електроенергії, загальна вартість якої становить понад 168 млн гривень. Це завдало Укренерго матеріальної шкоди та призвело до тяжких наслідків.
Директору комерційного підприємства й екскерівнику компанії-постачальника інкримінують привласнення чужого майна (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України), посадовцеві Укренерго – зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи (ч. 2 ст. 364 ККУ).
Під час обшуків за місцем проживання підозрюваних правоохоронці вилучили чорнові записи й документи, які мають доказове значення.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі колишню керівницю міськелектротрансу викрили в причетності до збитків підприємству на понад 10 млн гривень.
-
Політика1 тиждень agoГреція стала 35-ю країною, що підписала конвенцію про створення Компенсаційної комісії для України
-
Усі новини1 тиждень agoЧому китайський ШІ кращий за американський — відповідь вас здивує
-
Україна1 тиждень agoРФ незаконно вивезла мирних жителів Грабовського — заява омбудсмена
-
Події1 тиждень ago«2000 метрів до Андріївки» потрапив до рейтингу найкращих фільмів року за версією The Guardian
-
Суспільство1 тиждень agoЗа час повномасштабної війни росіяни атакували 400 відділень «Нової пошти»
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ наступають у районі Гуляйполя — деталі
-
Війна1 тиждень agoШмигаль ознайомився із ситуацією на полі бою в районі Гуляйполя
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби