Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Україна серйозно ставиться до переговорів у Абу-Дабі й очікує такої ж позиції від Росії
Україна серйозно ставиться до майбутньої тристоронньої зустрічі переговорних команд в Абу-Дабі та очікує від Росії такої ж налаштованості на мирний процес.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній пресконференції з високою представницею ЄС із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас і главою МЗС Польщі Радославом Сікорським у Варшаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Україна серйозно ставиться до зустрічі в Абу-Дабі. Наші пріоритети – гарантії безпеки, деескалація в Чорному морі, енергетичне перемир’я, повернення дітей, обміни полонених. Такої ж серйозності чекаємо від Росії», – сказав Сибіга.
Він також наголосив на необхідності участі Європи у мирному процесі як до зустрічі в Абу-Дабі, так і після неї.
«Не може бути жодних рішень про Україну без України та про безпеку Європи без Європи. Тому Європа має бути частиною мирного процесу – і до зустрічі в Абу-Дабі, і після неї. Ми скоординували позиції сьогодні та домовилися бути в тісному контакті в наступні дні», – зазначив глава зовнішньополітичного відомства.
Водночас Сибіга констатував, що Москва наразі відповідає на мирні зусилля терором – майже щогодинними ударами по енергетичній інфраструктурі, вбивствами цивільних та посиленням тиску на фронті.
Міністр також заявив, що реальна ситуація на фронті відрізняється від тверджень російського керівництва. За його словами, у жовтні Росія втратила понад 54 тисячі військових убитими та важко пораненими, а Україна звільнила більше території, ніж Росії вдалося окупувати.
«Наші позиції на фронті – найміцніші за три роки. Ми продовжимо далекобійну кампанію, щоб повернути війну на територію Росії. Що далі здатна бити Україна, то ближчий кінець війни», – наголосив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський провів розмову зі спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером перед тристоронньою зустріччю в Абу-Дабі.
Спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив, що Сполучені Штати будуть посередниками у переговорах на робочому рівні між Україною та Росією 10-11 листопада в Абу-Дабі (ОАЕ).
Голова Берлінської безпекової конференції генерал-майор Бундесверу у відставці Райнгард Вольскі у коментарі Укрінформу заявив, що перспективи мирних переговорів в Абу-Дабі не викликають великих сподівань, оскільки Росія наразі в них не зацікавлена, а прагне продовжувати наступальні операції проти України.
Політика
Зеленський підсумував візити до Німеччини та Іспанії
«Є новий оборонний пакет від Іспанії на 437 мільйонів євро, який допоможе нашим воїнам на фронті. Буде зимовий пакет підтримки від Німеччини для нашої стійкості, зокрема енергетичної. Працюємо і над прискоренням постачання ракет для «петріотів», систем IRIS-T та допомоги для F-16. Це найважливіше з того, що дали візити цими днями», – зазначив Зеленський.
Він зауважив, що у Мадриді Україна вперше була представлена на Іберо-американському саміті. «Україну напряму почули та підтримали країни Латинської Америки, зокрема щодо допомоги необхідним для нашої електромережі обладнанням», – зазначив Президент.
Були розмови, за його словами, зі спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, а також із Президентом Фінляндії Александром Стуббом.
Як повідомлялося, 3 листопада Володимир Зеленський здійснив візит до Німеччини, де провів зустрічі з Канцлером і Президентом ФРН, Президенткою Бундестагу, а також взяв участь у Берлінській безпековій конференції.
4-5 листопада Президент України відвідав Іспанію, де провів низку важливих переговорів з керівництвом країни та взяв участь в Іберо-американському саміті.
Політика
Сибіга візьме участь у міністерському засіданні Ради держав Балтійського моря у Варшаві
Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України, передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві поінформували, що глава МЗС проведе низку двосторонніх зустрічей. Зокрема, Сибіга зустрінеться з віцепремʼєр-міністром, міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, главою дипломатії ЄС Каєю Каллас, міністрами закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною, Норвегії Еспеном Барт Ейде та іншими колегами.
«Серед ключових тем – мирні зусилля й активна роль Європи в переговорах, а також координація позицій перед тристоронньою зустріччю команд України, США та Росії в Абу-Дабі», – зазначили в МЗС.
Сторони також обговорять посилення санкційного тиску на агресора, зміцнення обороноздатності й ППО та енергетичну підтримку України напередодні зими.
Як повідомляв Укрінформ, 5 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга взяв участь у церемонії передачі головування в Центральноєвропейській ініціативі від Румунії до України у Бухаресті.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoВетерани у виконком: Одеську міську раду склик… — онлайн
-
Відбудова1 тиждень agoу КМДА анонсували рішення наступного тижня
-
Усі новини1 тиждень agoЗірка «Ліги сміху» Люленов став мемом після Радіодиктанту (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні
