Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Україна добиватиметься покарання археолога Бутягіна попри його повернення до Росії

Published

on



Україна через юридичні механізми добиватиметься притягнення до відповідальності російського археолога Олександра Бутягіна, підозрюваного у незаконних розкопках у тимчасово окупованому Криму, який в результаті обміну повернувся з Польщі до Росії.

Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий у відповідь на запит журналістів, передає Укрінформ.

«Україна із прикрістю дізналася про те, що всупереч попередньому цілком справедливому рішенню польського суду російський громадянин, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на території України, зокрема у вивезенні з Криму культурних цінностей, все ж таки не був екстрадований до України», – зазначив Тихий.

Він спрогнозував, що російська сторона цинічно використає цей політико-правовий епізод для виправдання окупації Криму та експлуатації української тимчасово окупованої території російськими громадянами.

У цьому контексті речник МЗС підкреслив, що Україна послідовно наполягає на притягненні до реальної юридичної відповідальності усіх російських субʼєктів, які працюють на окупацію та війну.

«Щодо цього кейсу Бутягіна й інших подібних ситуацій Україна продовжить застосування відповідних юридичних механізмів та працюватиме також в юрисдикціях партнерів», – запевнив Тихий.

Як повідомляв Укрінформ з посиланням на російську службу BBC, у результаті обміну з Польщі до Росії повертається російський археолог Олександр Бутягін, якого було затримано у Варшаві за запитом України про екстрадицію.

У березні Окружний суд у Варшаві визнав юридично допустимою екстрадицію російського археолога Бутягіна до України, де його підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму.

Польські спецслужби затримали на початку грудня 2025 року у Варшаві відомого російського археолога, працівника Ермітажу Бутягіна, якого оголосила у міжнародний розшук Україна за проведення нелегальних розкопок у Криму. У Польщі він перебував проїздом, подорожуючи з Нідерландів на Балкани. В Європі російський вчений проводив серію лекцій про археологію. Українська прокуратура оголосила його в розшук у листопаді цього року за керування нелегальними археологічними експедиціями у Криму з 2014 року. Зокрема, його група вела без відповідних дозволів української влади нелегальні розкопки у стародавньому місті Мірмекій на березі Керченської протоки у Криму. За інформацією українських слідчих, у результаті цих дій частково знищені об’єкти культурної спадщини, збитки оцінили у 200 млн грн. За цей злочин росіянину загрожує 10 років ув’язнення.

Окружний суд у Варшаві продовжив до 1 червня 2026 року арешт російського археолога Бутягіна, якого підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму. Розгляд питання про його видачу українському правосуддю був запланований на 18 березня.

23 грудня 2025 року Польща отримала запит від України на екстрадицію російського археолога Бутягіна.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Свириденко зустрілася з міністром енергетики США

Published

on


Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко та міністр енергетики США Кріс Райт під час Саміту ініціативи Тримор’я обговорили співпрацю для посилення енергетичної стійкості України.

Про це Свириденко повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.





«Для нас важливо, щоб Україна та США розвивали співпрацю в енергетичній сфері, зокрема через спільні проєкти з державною групою «Нафтогаз». Запрошуємо американські компанії до співпраці у відновленні газової інфраструктури, пошкодженої внаслідок масованих обстрілів, а також до налагодження довгострокового співробітництва з метою модернізації та заміни застарілого обладнання», – йдеться в повідомленні.

Очільниця уряду зауважила, що частина таких проєктів уже перебуває на розгляді Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (URIF).

Також під час зустрічі вона поінформувала американських партнерів про перебудову енергосистеми та підготовку до періоду пікового споживання електроенергії влітку. Окремо обговорили необхідність захисту об’єктів водопостачання та водовідведення з огляду на спроби агресора їх уражати.

Крім того, Свириденко підкреслила, що Україна розраховує на співпрацю з EXIM Bank для підтримки реалізації ключових енергетичних проєктів і посилення енергетичної стійкості України.

На зустрічі також йшлося про ситуацію на глобальному паливному ринку, зокрема з огляду на ситуацію в Ормузькій протоці.

Читайте також: Каллас і Гутерреш обговорили створення аналогу українського «зернового коридору» в Ормузькій протоці

Як повідомлялося, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль провів зустріч із комісаром ЄС з питань енергетики та житлового господарства Деном Йоргенсеном. Шмигаль запропонував Єврокомісії низку заходів для прискорення закупівель та реалізації проєктів. Серед них — запровадження механізмів прямої або надтермінової закупівлі критичного обладнання, посилення закупівельної спроможності та пріоритезація термінів постачання.

Фото: t.me/svyrydenkoy



Джерело

Continue Reading

Політика

Стефанішина розповіла про зустріч із Чарльзом ІІІ у США

Published

on



Король Великої Британії Чарльз ІІІ окремо привітав посла України Ольгу Стефанішину та висловив підтримку українцям на офіційному заході в Сполучених Штатах.

Про це повідомила посол України в США у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Під час офіційного заходу, організованого послом Сполученого Королівства у США, мала можливість поспілкуватися з королівським подружжям Чарльза та Камілли. Приємно відзначити, що серед інших поважних гостей король Чарльз ІІІ вирішив окремо привітати посла України й висловити свою підтримку українцям. Це особливо цінно, зважаючи на історичність візиту: вперше за 19 років британський монарх прибув до Сполучених Штатів», – зазначила вона.

Читайте також: Букінгемський палац обговорює зі США безпеку під час візиту Чарльза ІІІ через стрілянину у Вашингтоні

Як повідомлялося, Король Великої Британії Чарльз III та королева Камілла розпочали чотириденний державний візит до Сполучених Штатів.

Перше фото: Посольство України в США



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.