Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Росія активізувала кампанію про «розкол ЄС» і «невдячну Україну»

Published

on



Російські ресурси, залучені до зовнішніх інформаційних втручань (FIMI), активізували поширення маніпулятивних матеріалів на тлі загострення відносин між Україною, Угорщиною і Словаччиною з метою створення образу України як «невдячної» та «проблемної» для Європи.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI.

Загалом упродовж 21-22 лютого на близько 125 ресурсах, що системно поширюють дезінформацію та інформаційні маніпуляції, було розміщено майже 15 тис. матеріалів зі згадкою про Україну. Для порівняння – в 1 тис. легітимних медіа розміщено приблизно 7,5 тис. публікацій. Таким чином близько 67% матеріалів про Україну іноземними мовами розміщено на ресурсах, залучених до інформаційних втручань (FIMI) та інформаційних операцій РФ.

У Страткомі зазначили, що топтемою для маніпуляцій були заяви представників уряду Угорщини: обіцянка голови МЗС Петера Сійярто блокувати надання Україні погоджених ЄС 90 млрд євро, передвиборчі заяви прем’єр-міністра Віктора Орбана з критикою Києва та політики ЄС щодо України. Загалом було зафіксовано близько 2,5 тис. маніпулятивних публікацій на цю тему.

Потенційні фінансові проблеми України у разі неотримання допомоги від ЄС використовуються пропагандистами для посилення наративу про «неспроможну державу» (failed state), «тотально залежну» від «європейських ляльководів». Також зафіксовано скоординоване тиражування матеріалів, спрямованих на поширення фейкового наративу про «розкол» в ЄС через Україну та нібито її «невдячність» за надану допомогу.

Крім того, пропаганда вчергове намагалася дискредитувати дипломатичні зусилля України та просунути максималістську позицію РФ у переговорному процесі за посередництва США.

Паралельно поширювалися маніпулятивні матеріали (понад 500 публікацій) щодо можливого розміщення європейського контингенту в Україні на тлі заяв міністра оборони Великої Британії Джона Гілі і експрем’єра Бориса Джонсона.

Зазначається, що російські ресурси синхронно поширювали заяву директора ФСБ Олександра Бортнікова про «українсько-британський слід» у замаху на першого заступника голови ГРУ ГШ ЗС РФ генерала Алексеєва для посилення фейкового наративу «Україна – терористична держава». Зафіксовано близько 500 фейкових публікацій на цю тему.

Для поширення цих меседжів використовуються мережі Pravda, Sputnik, RT та інші ресурси, які є інструментами російських FIMI, а також лояльні до російської риторики медіа в окремих країнах, які цитують заяви російських посадовців або політиків із проросійською позицією.

Читайте також: Роспроп поширив фейк про «500 тисяч неідентифікованих загиблих» воїнів ЗСУ

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина блокуватиме виділення Євросоюзом Україні коштів у межах 90-мільярдної позики, поки не буде відновлено транзит російської нафти трубопроводом «Дружба».

27 січня росіяни вдарили по енергетичній інфраструктурі на Львівщині. Як виявилося, дрон міг уразити ланку трубопроводу, яким російську нафту постачають до Угорщини і Словаччини. Нафтогаз підтвердив факт удару, але не повідомив подробиць. У компанії лише зазначили, що це вже 15 атака за місяць по її об’єктах.

В Єврокомісії заявили, що російська нафта потенційно може транспортуватися до Угорщини через Хорватію як виняток, передбачений положенням про європейські санкції.

Фото: pixabay.com



Джерело

Continue Reading

Політика

Чотири роки незламності України та солідарність Азербайджану заради справедливого миру

Published

on


Наша стійкість – результат не лише військової сили, а й сили духу українського народу та підтримки наших партнерів

Четверта річниця повномасштабного російського вторгнення в Україну – це не просто дата. Це рубіж, який розділив життя людей не лише в Україні на «до» і «після». Це чотири роки болю і втрат, але водночас – чотири роки незламності, хоробрості, сміливості, солідарності та віри у справедливість.

Посольство України в Азербайджанській Республіці. Фото: azerbaijan.mfa.gov.ua

У 2014 році з окупації Криму та гібридної війни в Луганській і Донецькій областях розпочалася російська агресія, а вранці 24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, яке стало найбільшою війною в Європі із часу завершення Другої світової війни. Ракетно-бомбові та дронові удари по мирних містах, зруйновані будинки цивільних, знищена енергетична інфраструктура, розбиті лікарні й школи, мільйони вимушених переселенців, тисячі загиблих цивільних громадян, десятки тисяч незаконно та насильно вивезених українських дітей – такою є ціна, яку Україна продовжує сплачувати за право бути незалежною і суверенною державою, за право самостійно визначати своє майбутнє.

Але путінський режим прорахувався в головному – в оцінці сили українського народу. Україна вистояла. Вистояли міста і регіони, вистояв Героїчний Народ, вистояла Українська Держава! Армія зупинила наступ і звільнила значні території. Суспільство згуртувалося так, як ніколи раніше. Українці різних регіонів, етнічного походження та віросповідань об’єдналися для захисту своєї країни, своєї землі, своєї національної ідентичності, свободи та своїх цінностей.

У ці трагічні й доленосні чотири роки повномасштабної війни Україна не залишалася наодинці зі своєю бідою. Ми глибоко вдячні міжнародним партнерам за політичну, гуманітарну, економічну та енергетичну підтримку. Окремі слова подяки сьогодні хочу адресувати Азербайджанській Республіці – її керівництву та народу, які з перших днів війни проявили щиру солідарність з Україною. Азербайджан надавав і далі надає гуманітарну допомогу постраждалим регіонам нашої держави, надсилає в Україну життєво необхідне обладнання, насамперед енергетичне, підтримує відновлення соціальної інфраструктури. Станом на сьогодні загальна вартість допомоги Україні від Азербайджану є, напевно, найбільшою серед країн СНД і перевищує 45 мільйонів доларів США. Ця допомога мала не лише практичне, а й глибоке символічне значення – вона демонструвала, що Україна не сама, що у складні часи нас підтримують друзі і справжні брати, які розуміють цінність свободи, суверенітету та територіальної цілісності.

Ми високо цінуємо позицію Азербайджану, засновану на повазі до норм міжнародного права, Статуту ООН і, зокрема, принципу непорушності кордонів. У сучасному світі це не абстрактні формули – це фундамент глобальної безпеки. Азербайджанська Республіка, яка сама пройшла складний багаторічний шлях боротьби за відновлення своєї територіальної цілісності, розуміє нас краще, ніж багато інших країн.

Сьогодні російська війна проти України має наслідки далеко за межами нашого регіону. Вона вплинула на продовольчу безпеку, енергетичні ринки, логістичні ланцюги всього світу. Росія свідомо використовує продовольство й енергоресурси як інструмент глобального тиску. Україна, попри повномасштабні воєнні дії на своїй території, і далі відіграє ключову роль у забезпеченні світової продовольчої стабільності, зокрема, постачаючи зерно країнам, які гостро цього потребують.

Ми захищаємо не лише свою землю – ми захищаємо принципи, на яких тримається сучасний світовий порядок: право на незалежність, право на розвиток, право народів жити у справедливому світі без війни.

За ці чотири роки український народ уже заплатив надзвичайно високу ціну. Тисячі українських воїнів віддали життя, захищаючи рідну землю. Десятки тисяч мирних жителів стали жертвами обстрілів та окупації. Сотні міст і сіл були зруйновані. Але навіть серед руїн Україна відновлює і будує, навчає дітей, розвиває економіку, торгівлю й бізнес, повертає своїх дітей і полонених додому. Наша стійкість – це результат не лише військової сили, а й сили духу українського народу та підтримки наших партнерів у всьому світі.

Ми віримо у справедливий мир – мир, заснований не на праві сили, а на силі права. Після чотирьох років повномасштабної війни і 12 років із початку російської агресії наша держава залишається відкритою до співпраці, діалогу та спільних ініціатив, спрямованих на зміцнення міжнародної безпеки.

Відносини стратегічного партнерства між Україною та Азербайджаном мають міцну історичну основу взаємної поваги та підтримки. Ми зацікавлені в подальшому розвитку політичного діалогу, економічного партнерства, гуманітарних і культурних зв’язків.

У ці дні ми не лише згадуємо трагічні події лютого 2022 року. Ми дивимося вперед. Україна продовжує боротьбу. Україна відновлюється. Україна реформується. Україна зміцнює міжнародні партнерства.

Й Україна неодмінно переможе – бо захищає правду, свободу й саме право жити та розвиватися. Я впевнений: що сильнішою буде міжнародна солідарність, що активніше об’єднуватимуться зусилля держав, які відстоюють принципи міжнародного права, – то швидше настане справедливий і сталий мир. Ще раз висловлюю щиру вдячність Азербайджану за підтримку, за дружбу, за простягнуту братню руку допомоги в найтяжчі дні. Ми це цінуємо. Ми це пам’ятаємо. І ми впевнені – попереду в наших країн нові сторінки розширення стратегічного партнерства, успішної та взаємовигідної співпраці і справжньої дружби, заснованої на взаємній довірі, повазі та спільному мирному й щасливому майбутньому наших народів.

Юрій Гусєв, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджанській Республіці

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Continue Reading

Політика

Помилки в управлінських рішеннях могли призвести до втрати єдності всередині країни

Published

on



Зростання кількості ворожих інформаційних кампаній та ослаблення внутрішньої єдності українського суспільства є наслідком помилок в управлінських рішеннях, а не комунікаційних прорахунків.

Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомила експертка зі стратегічних комунікацій, директорка ГО «Join Ukraine» Любов Цибульська.

«Станом на зараз значно більше ворожих (інформаційних, – ред.) кампаній, а звідси – значно менше єдності українського суспільства. Те, що ми всередині не змогли утримати цю єдність, я впевнена, свідчить не про провал комунікації, як часто люблять говорити, а великою мірою про помилки в управлінських рішеннях. Комунікації завжди похідні від рішень», – сказала вона.

Цибульська зауважила, що 2022 рік був дуже успішний для України в інформаційній протидії ворогу.

«Ми тоді від самого початку перехопили ініціативу. Українське суспільство було об’єднане й заряджене, тож росіянам не вдавалося проникнути і посіяти розбрат серед нас. До того ж ми мали безпрецедентну міжнародну увагу», – зауважила вона.

Експертка зазначила, що акцент на Україні та російсько-українській війни з боку міжнародної спільноти тривав близько півтора року великої війни, що можна вважати успіхом комунікації.

«Так, він (акцент, – ред. ) не міг триматися на високому рівні всі чотири роки. Але загалом той факт, що ми мали високу увагу від міжнародної спільноти десь перші півтора року великої війни, це насправді свідчить про успіх наших комунікацій», – сказала вона.

Читайте також: Україна може оборонятися від російської пропаганди асиметрично – експертка

Як повідомляв Укрінформ, у Вікіпедії активізувалися скоординовані кампанії зі зміни контенту з метою закріплення потрібних наративів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.