Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Зеленський та Гроссі домовилися продовжувати роботу моніторингових місій МАГАТЕ на Запорізькій АЕС
Президент Володимир Зеленський і генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі під час зустрічі домовилися продовжувати місії агентства для забезпечення постійного моніторингу стану Запорізької атомної електростанції.
Політика
Санду і Зеленський обговорили конкретні умови допомоги Молдови в межах Коаліції охочих
Молдова обговорює з українською стороною те, який внесок вона може зробити в межах Коаліції охочих попри її нейтральний статус.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду на спільній з Президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Так, ми готові та бажаємо приєднатися до Коаліції охочих, і зараз ми обговорюємо з українською командою, що саме ми можемо зробити, враховуючи, що Молдова є нейтральною країною. Тим не менш, є деякі питання, з якими ми можемо допомогти», – сказала вона.
Санду нагадала, що раніше Молдова допомагала Україні з навчанням саперів. Нині, за словами президентки, команди обох країн працюють над конкретними умовами допомоги Молдови в межах Коаліції охочих.
Як повідомляв Укрінформ, президентка Молдови Мая Санду в неділю, 26 квітня, прибула із візитом до Києва з нагоди 40-х роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС.
24 березня молдовська лідерка заявила про готовність країни приєднатися до Коаліції охочих – об’єднання держав, які взяли на себе зобов’язання підтримувати Україну.
Фото: ОП
Політика
Ні РФ, ні Україна не мають чіткого шляху до перемоги або до миру
Президент США Дональд Трамп та його переговірники наразі зайняті Іраном, тоді як ні РФ, ні Україна не мають шляху до перемоги у війні чи до угоди про тривалий мир.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The New York Times.
“Європа готується до тривалої війни в Україні, а очікування щодо врегулювання конфлікту шляхом переговорів між Москвою та Києвом зменшуються”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, це залишає Україну здебільшого сам на сам, ведучи війну на виснаження з РФ. Ні Україна, ні Москва не мають чіткого шляху до перемоги, і ніхто не очікує, що врегулювання війни буде можливим без активної участі США та тиску на РФ, який президент Трамп завжди здійснював неохоче .
Також немає очевидного посередника-замінника з будь-яким значним впливом на обидві сторони.
Через 15 місяців після того, як Трамп пообіцяв завершити війну за один день, «ми опинилися здебільшого там, де почали переговори», – сказав Джеймс Шерр, аналітик з питань РФ та України.
Він додав: “Європейці все більше розуміють, що існує фундаментальна несумісність інтересів та цілей між Україною та РФ, і єдиний розумний курс – продовжувати стояти на боці України та не дозволяти Москві перемогти військовими чи політичними засобами”.
Аналітик також заявив, що Президент України Володимир Зеленський «втратив 80 відсотків своїх ілюзій» щодо своєї здатності отримати підтримку президента Трампа, і українці вважають, що вони тримаються на плаву у воєнному плані, і що будь-яке вирішення війни відбудеться на полі бою, сказав він.
За даними NYT, Київ та Вашингтон продовжують «деякі закулісні переговори» на нижчому рівні, а українські переговірники продовжують наполягати на тристоронніх переговорах за участю США та Москви, яка їх відкидає.
“Але серйозні переговори наразі припинилися”, — зазначається у статті.
NYT називає “потужним знаком відданості Україні” рішення ЄС надати їй безвідсоткову позику в розмірі 90 мільярдів євро, ухвалене 22 квітня. Також Європа підтримала Україну ще двома пакетами санкцій проти РФ. 23 квітня Євросоюз схвалив 20-й пакет санкцій, який раніше блокував угорський прем’єр Віктор Орбан, і чиновники ЄС уже працюють над 21-м пакетом санкцій.
Декілька європейських чиновників, які спілкувалися з NYT анонімно, розповіли, що європейці сподіваються, що російський диктатор Володимир Путін змириться з тим, що РФ “здобула в Україні все, що могла, і має зберегти свої перемоги”, перейшовши до серйозних мирних переговорів. Водночас вони визнали, що Путін хоче мати справу з Вашингтоном, а не з Брюсселем.
Європейці вітали б відновлення серйозної взаємодії з американською стороною, якщо це означатиме спонукання до поступок не лише Зеленського, а й Путіна, зазначається у статті.
Директор Центру Карнегі РФ Євразія висловив думку, що наразі жодна зі сторін не відчуває великого тиску щодо врегулювання.
Клаудія Мейджор, експертка з питань оборони Німецького фонду Маршалла, вважає, що українці досягли певного успіху в пошкодженні російської нафтової інфраструктури, але проблема для європейців полягає в тому, що “нам бракує теорії перемоги для України”.
За її словами, ідея полягала в тому, щоб чинити достатній тиск на РФ, щоб вона змінила свої розрахунки, “але ми ніколи не давали українцям достатньо для цього”.
“Зараз ми просто намагаємося тримати українців у грі, поки щось не зміниться в Москві — хтось не помре, не буде викинутий у вікно, або економіка не завалиться. Але це не стратегія”, — зазначила вона.
Зеленський різко розкритикував рішення Трампа послабити санкції на видобуток російської нафти, щоб стримати світові ціни на енергоносії, заявивши: “На мою думку, РФ знову грається з американцями — грається з президентом Сполучених Штатів”. Окрім того, Зеленський заявив, що чинив опір тиску з боку неназваних сторін — опосередковано, Вашингтона — щодо припинення атак на російську енергетичну інфраструктуру.
NYT додає, що Україна відчуває себе підбадьореною новими європейськими коштами та певним прогресом на полі бою, а Путін не досяг своїх цілей, попри вигоду для російської економіки від раптового підвищення цін на енергоносії.
“Отже війна триває, і припинення вогню або мирне врегулювання все ще здається далеким”, — підсумовується у статті.
Як повідомляв Укрінформ, президент Європейської ради Антоніу Кошта вважає, що після розблокування кредиту на підтримку України на суму 90 мільярдів євро та схвалення 20-го пакету санкцій проти РФ наступним кроком, який необхідно зробити, є відкриття першого кластера (Основи) переговорів про вступ України до ЄС.
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Усі новини1 тиждень agoСпівачка Lama – скільки зірці потрібно грошей для життя в Києві
-
Авто1 тиждень agoПозашляховий електробайк Egera представили в Італії — фото
-
Події4 дні agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Політика1 тиждень agoБессент підтримує Україну, є прогрес у переговорах з МВФ
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Політика4 дні agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Суспільство4 дні agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
