Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Одним із ключових російських політичних завдань є обмеження безпекових, економічних та інших стратегічних зв’язків України із Молдовою, державами Південного Кавказу, Близького Сходу та Затоки.
Про це Президент Володимир Зеленський написав у Телеграмі за результатами доповіді керівника ГУР МО Олега Іващенка, передає Укрінформ.
“Воєнна розвідка здобула й нові внутрішні російські документи з політичного планування, зокрема такі, що стосуються відносин України з Молдовою, державами Південного Кавказу, Близького Сходу та Затоки. Знаємо, що одним із ключових російських політичних завдань є обмеження наших безпекових, економічних та інших стратегічних зв’язків із відповідними країнами. Вважаємо, що Росія цим тільки підтверджує, що й ми в Україні, і наші партнери рухаємося правильним курсом до більшої безпеки та подальшої розбудови свого суверенітету, а також повної нейтралізації російського впливу”, — написав він.
Зеленський зауважив, що Європі варто значно більше підтримувати кожен із тих народів, “в кого Росія вчепилася своїми зубами й намагається не відпустити на свободу”. За словами Президента, зараз це особливо стосується Вірменії, адже незабаром там відбудуться вибори.
“Це питання не просто про той чи інший політичний вибір народу, а про фундаментальне право народу самостійно обирати для себе майбутнє. Європа має необхідну спроможність, щоб підтримати основоположні правила, які завжди працювали й працюватимуть на безпеку. Будуть наші відповідні пропозиції у роботі з партнерами”, — зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що повторення українського сценарію проти Вірменії цілком реальне, у Росії для цього вдосталь сил та засобів.
Захід зібрав близько 250 парламентаріїв з усіх країн Альянсу і держав-партнерів.
Заступник міністра оборони закликав міжнародних партнерів оперативно посилити підтримку України у критично важливих напрямах, зважаючи на інтенсивність бойових дій та ситуацію на полі бою.
Серед головних пріоритетів: фінансування постачання засобів ППО та іншого критичного озброєння через Prioritized Ukraine Requirements List (PURL); закупівля зенітних ракет для систем Patriot; закупівля далекобійних 155-міліметрових артилерійських боєприпасів у межах Чеської ініціативи; пряме фінансування виробництва українських дронів та ракет.
За словами Баніка, «для України насамперед важливо закуповувати те озброєння і військову техніку, яка може бути поставлена на фронт уже цього року. Наша промисловість має унікальні виробничі потужності й здатна випускати до 20 мільйонів дронів щорічно, а також тисячі ракет для глибоких ударів та протиповітряної оборони».
Заступник міністра додав, що за умови наявності фінансування ці потужності можуть бути повністю задіяні протягом кількох місяців.
Банік ознайомив парламентаріїв із результатами застосування українських інновацій на полі бою.
Так, завдяки middle-strike дронам українські військові здійснюють близько п’яти тисяч ударів на місяць на відстань понад 20 км, працюючи над повним блокуванням російської логістики в глибині території ворога.
Україні вдалося зробити війну значно більш технологічною та дешевшою. Прикладом цього є ефективне застосування FPV-дронів та впровадження лінійки унікальних цифрових продуктів, які дозволяють вести розвідку, аналітику та здійснювати розрахунки в режимі реального часу.
«Зараз у Міністерстві оборони вся команда об’єднує стратегічне бачення з глибоким розумінням поля бою, щоб кожне рішення чітко відповідало найважливішим пріоритетам нашого війська», – зазначив Банік.
Для збереження технологічної переваги та витіснення ворога Україні необхідне системне нарощення фінансування.
Банік закликав партнерів надати додаткове двостороннє фінансування (на додачу до позики ЄС), щоб досягти цільового показника у 60 мільярдів доларів допомоги цього року.
Водночас він висловив вдячність Парламентській асамблеї НАТО та країнам-партнерам за всебічну підтримку з перших днів повномасштабного вторгнення і запевнив у готовності розбудовувати довгострокову взаємовигідну співпрацю.
«Ми хочемо розвивати наші відносини з членами НАТО у взаємовигідне партнерство. Цього року ми готові віддати Європі більше: випробовуючи ваші продукти на нашому полі бою, ділячись технологіями та даними, а також надаючи засвоєні уроки, які допоможуть зміцнити ваші власні армії. Я говорю про математику війни і, що найважливіше, про нашу перевірену здатність відновлювати та успішно нарощувати оборонне виробництво в умовах активної повномасштабної війни», – підкреслив Банік.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Андрій Сибіга у виступі на міжнародному форумі «Архітектура безпеки» зазначив, що союзники мають усвідомити, що членство України в НАТО є не лише доцільним рішенням з погляду безпеки, а й економічно вигідною моделлю майбутнього для всієї Європи.
Фото: Міноборони
«Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України розпочинає громадські консультації щодо проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій на 2026–2027 роки з реагування на виклики у зв’язку з можливим завершенням тимчасового захисту для громадян України на території Європейського Союзу», – йдеться в повідомленні.
Мета плану – забезпечити завчасну та скоординовану підготовку держави до можливого завершення режиму тимчасового захисту для громадян України у державах-членах ЄС, а також створити умови для їх добровільного повернення.
За словами заступниці міністра Ілони Гавронської, автори документа прагнули зробити його практичним і зрозумілим, він має врахувати реальні потреби людей, незалежно від того, коли саме вони приймуть рішення про повернення в Україну — одразу після завершення тимчасового захисту чи згодом.
Серед ключових напрямів плану – координація з державами-членами ЄС, розвиток мережі єдності для українців за кордоном, запуск цифрових інструментів підтримки, посилення спроможності громад в Україні та створення умов для добровільного повернення і сталої реінтеграції громадян.
Мінсоцполітики закликає громадськість, представників органів місцевого самоврядування, міжнародних партнерів і всі зацікавлені сторони долучитися до обговорення та надсилати свої пропозиції і зауваження до проєкту.
Як повідомлялося, за даними Eurostat, станом на початок 2026 року понад 4,3 мільйона громадян України перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Наразі дію тимчасового захисту для українців продовжено до 4 березня 2027 року.
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство6 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна7 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Одеса1 тиждень agoОдесу готують до кругової оборони: роботи завершуються