Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу у Брюсселі повідомила лауреатка Нобелівської премії миру, правозахисниця Олександра Матвійчук.

Відповідаючи на запитання про те, чи з’являються, на її думку, шанси на те, що російське суспільство може в певний момент натиснути на Кремль щодо завершення війни на тлі економічної скрути, Матвійчук заявила: «Чесна відповідь – ми не знаємо».

«Я слідкую за російською соціологією. Я винесу за рамки, чи можна робити якісну соціологію в авторитарних умовах, коли люди розуміють, що за те, що називаєш війну війною, по тобі може бути заведено реальну кримінальну справу. Але є інструменти, як зчитувати настрої. І я бачу, що російське населення у своїй більшості вибирає тактику, яку російські соціологи називають “уникнення війни”», – заявила правозахисниця.

Таким чином, вона висловила сумнів у можливості масових протестів у РФ.

«Існувала дуже тонка “позолота” громадянського суспільства, але за ці роки його просто знищили – частина людей виїхала, частина зараз ув’язнена», – зауважила Нобелівська лауреатка.

Разом із тим, Матвійчук висловила впевненість у тому, що нинішня стратегія України, як полягає в поверненні війни на територію Росії, правильна.

«Вона вкладається в більш широкий підхід зробити ціну війни вищою, ніж ціну миру», – вважає правозахисниця.

«Росія продає смерть», – заявила Матвійчук, пригадуючи один із останніх прикладів реклами військових контрактів, де на одній частині постера зображений російський окупант в однострої, а на іншій – той самий чоловік у цивільному одязі з ключами від нової квартири.

«Це називається “некрономікою”. Росія використовує бідність свого населення, в тому числі як інструмент управління. Тому треба підірвати можливість цієї некрономіки фінансувати привабливість війни», – зазначила Матвійчук.

Правозахисниця окремо підкреслила важливість європейських санкцій проти РФ, а також недопущення використання західних компонентів у виробництві російської зброї.

«Я в Європарламенті показую парламентарям фото решток одного з останніх “Шахедів”, який бив по місту, де я живу, по Києву. І там є компоненти з Німеччини, інших європейських країн, а також з Японії та США. Нам треба зупинити можливість Росії використовувати такі собі “задні двері” для обходу санкцій», – підсумувала Матвійчук.

Як повідомляв Укрінформ, у приміщенні Європарламенту у Брюсселі у вівторок, 30 червня, відбулося офіційне відкриття фотовиставки «Кокон життя» з 14-ма портретами цивільних та військовослужбовців, які перенесли пластичні операції після поранень внаслідок російської агресії.

Про це це Сибіга повідомив у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Був радий зустрітися в Сеулі з міністром закордонних справ Республіки Корея Чо Хьоном. Наші переговори підтвердили міцний характер і динамічний розвиток співпраці між Україною та Республікою Корея», – зазначив він.

Сторони обговорили шляхи розвитку політичного діалогу на найвищому рівні, розширення економічних і ділових зв’язків, залучення корейського бізнесу до відновлення України, а також поглиблення співпраці у сфері безпеки.

Глава МЗС України поінформував міністра Чо Хьона про ситуацію на полі бою, зусилля України, спрямовані на досягнення справедливого і тривалого миру, а також про останні досягнення української оборонної промисловості.

Сибіга також подякував Республіці Корея за непохитну підтримку України та наголосив, що російська агресія має глобальні наслідки. Зокрема, через безпосереднє залучення Москвою КНДР до війни проти України, а також передачу Пхеньяну ресурсів і технологій у відповідь на його підтримку.

«Ми обговорили спільні виклики, що виникають унаслідок поглиблення співпраці між Москвою та Пхеньяном. Окрему увагу приділили питанню північнокорейських військовополонених. Ми маємо чітке розуміння подальших дій відповідно до норм міжнародного гуманітарного права», – підкреслив міністр.

Дипломати домовилися, що розвиток українсько-корейського співробітництва сприятиме зміцненню безпеки, стабільності та міжнародного права як у Європі, так і в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 29 червня – 2 липня проводить робочі візити до Республіки Корея та Японії.

23 червня влада Південної Кореї висловила готовність прийняти всіх військових КНДР, які воювали на боці РФ проти України та були взяті в полон.

У січні минулого року українські військові у Курській області взяли в полон двох солдатів із Північної Кореї.

Про це у виступі на Парламентському саміті НАТО сказав президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, повідомляє Укрінформ з посиланням на CNN Türk.

“Хочу особливо наголосити, що ми повинні досягти результатів у найближчий період щодо врегулювання російсько-української війни шляхом діалогу”, – сказав Ердоган.

Президент Туреччини підкреслив довіру до його країни обох сторін війни.

“Як союзник, який може говорити з обома сторонами, який уже запускав результативні процеси та завоював довіру обох сторін (України та Росії – ред.) завдяки своїй неупередженій позиції, ми й надалі активно сприятимемо мирним зусиллям”, – сказав Ердоган.

Він також наголосив на тому, що відповідно до всебічного підходу НАТО до безпеки, на саміті НАТО в Анкарі партнери будуть оцінювати глобальні та регіональні події, насамперед щодо України, Ірану, Перської затоки та Палестини.

Президент Туреччини переконаний, що євроатлантична безпека нині переживає історичний перелам, оскільки війни, кризи, тероризм і нелегальна міграція змушують переглянути розуміння безпеки.

“Ми перебуваємо в центрі періоду невизначеності, коли напруженість замінює стабільність, а передбачуваність дедалі зменшується… У нинішніх умовах ще важливіше зберегти стримувальний потенціал НАТО та зміцнити солідарність між союзниками”, – сказав турецький лідер.

Ердоган наголосив на важливій позиції Туреччини в НАТО та закликав інтегрувати країну в європейські оборонні ініціативи.

Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі 28-29 червня, напередодні саміту НАТО в Анкарі, проходить Парламентський саміт Альянсу, в якому беруть участь голови парламентів та керівники делегацій країн-союзниць НАТО.

Фото: АА