Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу євродепутат від Європейської народної партії Міхаель Галер.

На його переконання, ЄС має виступати єдиним фронтом без урахування позицій лояльних до Путіна глав урядів Угорщини та Словаччини.

«Якщо ми хочемо надіслати Путіну чіткий сигнал, він має надходити звідси, з Брюсселя. Чи то пані фон дер Ляєн, чи пан Кошта, чи пані Каллас – байдуже. Важливо, щоб Путін знав, що вони говорять від імені всіх нас, крім Фіцо та Орбана, які за цих обставин точно не мають значення. Ці двоє не завадять нам сформулювати власні європейські вимоги до РФ. Але коли фон дер Ляєн, Кошта чи Каллас говоритимуть від імені всіх нас, будь-який національний лідер може додати до цього щось своє або сказати те саме», – зазначив Галер.

Він вбачає небезпеку в будь-яких нескоординованих контактах окремих лідерів держав-членів ЄС із Кремлем.

«Насправді я трохи боюся того, що коли будь-який окремий лідер намагатиметься поспілкуватися особисто, Путін буде готовий вислухати деталі, і коли звучання одного трохи відрізнятиметься від іншого, він робитиме власні інтерпретації. Тож найкраще, що можна зробити, це мати когось із Брюсселя, хто отримає відповідний мандат на додаток до існуючих компетенцій», – наполягає євродепутат.

Галер також вважає, що Путін недооцінює Євросоюз, так само як у 2022 році недооцінив Україну, коли прийняв рішення про повномасштабне вторгнення.

«Я думаю, що Путін дійсно недооцінює нас, тому що вважає, що його місце в іншій «лізі», з Трампом і Сі Цзіньпіном. Це така собі політична Ліга чемпіонів, де він укладає угоди і де зараз навіть отримує вигоду від цього американського президента, який не схожий на жодного колишнього президента, і може маніпулювати ним», – заявив Галер.

Він впевнений, що ця ситуація ще більше зобов’язує ЄС «робити те, що потрібно, а саме бути разом і розвивати нашу оборону, а також залучати Україну до всіх наших зусиль».

Він також підкреслив, що президентська адміністрація США повинна чинити тиск на Кремль для швидшого завершення військової агресії проти України, проте допоки цього не відбувається, Володимир Путін не бажає припиняти вогонь.

«Потрібно, щоб Трамп чинив тиск на Путіна. Саме цього бракує», – наголосив Галер.

Він вважає, що саме тому Путін «досі зволікає і навіть не готовий до припинення вогню».

Євродепутат пригадав, що напередодні зустрічі з Володимиром Путіним на Алясці Дональд Трамп розмовляв з європейськими лідерами, і всі погодилися, що припинення вогню має відбутися до підписання будь-якої мирної угоди.

«А потім він зустрівся з Путіним, після чого про припинення вогню вже не було розмов. Припинення вогню знято з порядку денного, і я думаю, що це трагедія», – зазначив Галер, додавши, що, принаймні до проміжних виборів до Конгресу США восени цього року Європа має знайти «способи та засоби для застосування санкцій та переказу Україні коштів, про які було домовлено».

На питання про те, чи може, на його думку, США натиснути на Угорщину для розблокування європейського кредиту для України, оскільки американська влада наполягає на тому, щоб Європа взяла на себе основну відповідальність за підтримку України у війні, євродепутат заявив, що цього не станеться.

«Однозначно ні, бо Трамп, скоріше, підтримає Орбана в його виборчій кампанії, але я сподіваюся, що це навіть матиме зворотний ефект, бо для людей, навіть в Угорщині, природне відчуття підказує, що Трамп непередбачуваний та нерозсудливий, і якщо така людина підтримує Орбана, це не найкраща порада на виборах – але побачимо», – вважає Галер.

Як повідомляв Укрінформ, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас на запитання про те, хто може стати переговорником з Росією від імені Євросоюзу, заявила, що «важливіше, ніж те, хто розмовляє з Росією, – це те, про що ми хочемо з ними говорити».

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна вважає, що було б неправильно розпочинати прямі переговори між ЄС та Росією, натомість слід оптимально посилювати тиск на агресора, зокрема за допомогою потужних пакетів санкцій.

Фото Укрінформу можна купити тут

Причиною став різний погляд нардепів на питання мобілізації. Епізод потрапив на стрім Гончаренка з зали засідань, який він веде на своєму YouTube.

Княжицький звинуватив Гончаренка в тому, що той зриває процес мобілізації. Син Миколи Княжицького, за словами самого нардепа, перебуває на лінії бойового зіткнення.

Княжицький запитав, чи не працює Гончаренко на Росію, на що отримав відповідь про те, на кого працює сам Микола. Однак після недовготривалої суперечки нардепи розійшлися.

Наразі вони не коментували свій конфлікт у соцмережах.

Син Миколи Княжицького Леонід проходить службу в підрозділі НРК 100 ОМБР “Волинські бобри”. Зокрема, 3 дні тому Микола Княжицький повідомляв про те, що з дружиною везуть два автомобіля для підрозділу, де служить їхній син.

Олексій Гончаренко виступає проти мобілізації

Нардеп Олексій Гончаренко регулярно виступає проти мобілізації в Україні. Зокрема, він не голосував за продовження воєнного стану та мобілізації.

Крім того, він стверджує, що українська та російська військові системи — однакові.

“Ті ж ТЦК (там просто воєнкомати), ті ж протоколи, закони, та ж воєнна школа, ті ж статути і так далі. У нас насильна мобілізація почалась в 2023-му. Така прям з бусіками, побиттям, насильством. Продовжуватись вже скоро буде третій рік. В Росії — ще не починалась. Вони мобілізовують зараз через гроші, виплати і можливості піти служити, щоб уникнути кримінальної відповідальності”, — писав Гончаренко.

Нагадаємо, народний депутат Вадим Івченко 19 лютого казав, що у Верховній Раді пропонують запровадити обмеження для ухилянтів і СЗЧшників, подібні до тих, які застосовуються за несплату аліментів.

23 лютого Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки опублікував цитату командира батальйону “Братство” у складі “Спецпідрозділу Тимура” Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олексія “Боргезе” Середюка, який назвав “ворогами України” всіх, хто ухиляється від військової служби.

Україна і Норвегія домовилися встановити стратегічне партнерство, яке країни будуть розвивати у взаємовигідних сферах.