Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Зеленський вперше прибув до Сербії, де має зустрітися з Вучичем

Published

on



Президент Володимир Зеленський прибув до Сербії, де має зустрітися з президентом Александром Вучичем.

Про це Укрінформу повідомили джерела в Офісі Президента.

Це перша поїздка українського лідера до Сербії за час його каденції. 

Раніше Вучич заявляв, що вони з Зеленським обговорять двосторонню економічну співпрацю, енергетичну співпрацю та інші можливості для обох країн.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Політика

Нові перспективи стратегічного партнерства України й Азербайджану

Published

on


Гостем сьогоднішнього випуску «Програми Ігоря Долгова» став посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв.

Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – обговорить з ним стратегічне партнерство України та Азербайджану, зменшення російського впливу на Південному Кавказі, нові енергетичні й транспортні маршрути та можливості, які відкриваються для України.

Гість і ведучий програми, зокрема, проаналізують:

  • чому відносини Києва та Баку переходять на новий рівень;
  • як Азербайджан підтримує Україну під час російської агресії;
  • чого Україна може навчитися з досвіду повернення Карабаху;
  • чому досвід Азербайджану у використанні безпілотників важливий для української армії;
  • як українські оборонні технології цікавлять азербайджанських партнерів;
  • яку роль Азербайджан відіграє у відбудові Ірпеня;
  • як азербайджанський газ уже надходить до України;
  • чи можуть українські газові сховища стати важливою частиною енергетичної безпеки Європи;
  • чому купівля російської нафти означає фінансування війни;
  • як змінився Південний Кавказ після виведення російських військових з Азербайджану;
  • чому вплив Москви в регіоні продовжує слабшати;
  • що таке «Дорога Трампа» і як новий маршрут може змінити торгівлю між Європою та Азією;
  • чому Україна зацікавлена у співпраці з Організацією тюркських держав;
  • як Азербайджан протидіє російському інформаційному впливу;
  • чому Україні потрібно посилювати власну присутність на Південному Кавказі.

У програмі констатують, що Південний Кавказ дедалі більше виходить з-під традиційного російського впливу. Азербайджан посилює власну незалежну політику, розвиває відносини із Заходом та перетворюється на важливий транспортний і енергетичний вузол між Європою та Азією.

Читайте також: Зеленський обговорив із главою МЗС Азербайджану співпрацю в оборонній та економічній сферах

Що ця трансформація означає для України — дивіться у програмі Ігоря Долгова сьогодні, 7 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Політика

Калашник обговорив із молдовським колегою створення альтернативних логістичних маршрутів

Published

on



Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів відеозустріч із віцепрем’єр-міністром – міністром інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимиром Болею.

Сторони обговорили безпекову ситуацію в Чорному морі та створення альтернативних логістичних маршрутів. Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Фейсбуці.

«Безпекова ситуація в Чорному морі та постійні російські атаки змушують нас уже сьогодні створювати альтернативні логістичні маршрути. Наше завдання – забезпечити безперервний експорт та імпорт за будь-яких обставин», – зазначив Калашник.

За його словами, принципово важливо, щоб український бізнес мав надійні резервні маршрути, а логістика залишалася прогнозованою.

«Одне з ключових питань – зменшення логістичних витрат для українського бізнесу. Разом із молдовською стороною працюємо над рішеннями, які зроблять транзит українських вантажів більш конкурентним і забезпечать стабільний експорт продукції та імпорт критично важливих товарів», – додав він.

Також співрозмовники приділили увагу розвитку залізничного сполучення, резервним маршрутам постачання, збільшенню пропускної спроможності пунктів пропуску та модернізації прикордонної інфраструктури.

«Ще один стратегічний проєкт – будівництво нового сполучення між нашими країнами. Створюємо сучасний міжнародний пункт пропуску, який відкриє нові можливості для перевезення вантажів, скоротить час перетину кордону та посилить економічні зв’язки між Україною і Молдовою», – анонсував Калашник.

Не менш важливим напрямом, за його словами, є покращення умов пересування в Одеській області.

«Працюємо над тим, щоб максимально спростити рух на 7,7-кілометровій транзитній ділянці у районі Паланки, скоротити час у дорозі та зробити пересування регіоном комфортнішим», – зазначив Калашник.

Читайте також: Зеленський зустрівся з главою МЗС Молдови: Пріоритети нашої зовнішньої політики збігаються

Окрім того, співрозмовники домовилися найближчим часом провести окрему робочу зустріч, щоб у практичній площині обговорити реалізацію спільних проєктів та подальші кроки з розвитку транспортної, логістичної й прикордонної співпраці між Україною та Молдовою.

«Поки Росія намагається зруйнувати українську логістику та ізолювати нашу державу, ми разом із партнерами створюємо нові транспортні можливості для людей і бізнесу. Саме так зміцнюємо економічну стійкість України та забезпечуємо її надійний зв’язок із європейськими транспортними коридорами», – підсумував він.

Як повідомляв Укрінформ, Україна та Румунія працюють над розширенням логістичних можливостей румунського порту Констанца для забезпечення безперервного експорту української агропродукції.

Фото: Микола Калашник



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.