Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Зеленський і премʼєр Швеції обговорили посилення ППО та поставки Gripen
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі у Брюсселі обговорив із Премʼєр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном потреби України для захисту від російських атак, зокрема посилення протиповітряної оборони.
Як передає Укрінформ, про це глава держави повідомив у Фейсбуці.
«Ціную позицію Прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона: важливо посилювати тиск на Росію і збільшувати підтримку України, а не навпаки. Саме такою має бути спільна відповідь Європи на російську ескалацію», – зазначив Зеленський.
Співрозмовники детально обговорили потреби України для захисту від постійних російських атак, передусім посилення ППО.
«Дякую Швеції за наші домовленості щодо винищувачів Gripen. Очікуємо на їхні поставки найближчим часом. Вони доповнять наші F-16, зокрема, у збитті реактивних шахедів», – підкреслив Зеленський.
За його словами, окрему увагу під час зустрічі приділили шляху України до членства у Європейському Союзі, а також підтримці енергетики для підготовки до зимового періоду.

«Вдячний народу Швеції, уряду й особисто Ульфу за підтримку України та нашу спільну роботу заради безпеки Європи», – додав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський закликав європейських партнерів ухвалити 22-й пакет санкцій проти РФ, надати Україні щонайменше 70 млрд євро на оборону й посилити протиповітряну оборону напередодні зими.
Фото: кадр відеозапису ОП
Політика
Україна не прийме дискримінаційних умов вступу до ЄС
Україна не погоджується на дискримінаційні пропозиції щодо її вступу до Євросоюзу та розраховує на повноцінне членство в об’єднанні.
Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив у інтерв’ю Укрінформу.
«Ми не сприймаємо жодних дискримінаційних пропозицій і виходимо з того, що Україна повинна мати повноцінне членство в Євросоюзі. Це моя позиція», — наголосив очільник української дипломатії.
Він також підкреслив, що Україна готова брати участь у всіх європейських проєктах і бути контриб’ютором безпеки.
«Я впевнений, що європейський проєкт ніколи не буде завершеним, і повноцінна європейська безпека неможлива без України», — сказав міністр.
За його словами, майбутні європейські стратегії мають враховувати, що Україна вже є частиною європейського простору, а також її роль, місце та відповідний рівень залученості.
Як повідомляв Укрінформ, Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург пропонують запровадити для майбутніх членів Європейського Союзу тимчасові обмеження окремих прав і посилені механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів.
13 жовтня на міжурядовій конференції Україна-ЄС у Люксембурзі сьогодні було офіційно відкрито кластери 2 і 3 в перемовинах про вступ України до ЄС.
Політика
Президент Євроради – Зеленському: Україна може розраховувати на підтримку ЄС
Президент Євроради Антоніу Кошта запевнив, що Україна може розраховувати на подальшу підтримку ЄС, і наголосив, що зараз не час послаблювати санкції проти РФ.
Про це він сказав під час спільного з Президентом України Володимиром Зеленським спілкування з журналістами перед початком другого дня саміту лідерів держав-членів ЄС у Брюсселі, передає Укрінформ.
«Наше послання Президентові Зеленському дуже просте: підтримка України з боку Європейського Союзу залишається такою ж міцною. Зараз не час припиняти підтримку України. Зараз не час послаблювати санкції проти Росії. Навпаки, настав час посилити нашу підтримку та тиск», — наголосив Кошта.
За його словами, вкрай важливо домогтися від Росії реального припинення вогню, посадити її за стіл переговорів і зупинити цю війну. «Зараз час для миру, а не для продовження війни», – заявив голова Євроради.
Звертаючись до Зеленського, він сказав: «Шановний Володимире, ви можете розраховувати на нас — не лише в плані підтримки під час війни, а, що найважливіше, — у вашому майбутньому як члена Європейського Союзу».
Він нагадав, що нещодавно в межах переговорів про вступ було відкрито ще два кластери, і цей процес має тривати.
«Хочу віддати належне вам і вашому парламенту: навіть під час жахливої війни ви продовжуєте працювати, вести переговори, ухвалювати рішення та впроваджувати реформи», — зауважив Кошта.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив в інтерв’ю Укрінформу, що для того, щоб змусити Путіна до перемовин, потрібен тиск, потрібно підвищувати ціну подальших військових дій. Цього можна досягти конкретними засобами: санкціями, використанням заморожених активів, ізоляцією, обмеженням доступу до відповідних технологій.
-
Війна6 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Відбудова6 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство6 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Суспільство6 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
-
Одеса4 дні agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Одеса4 дні agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років
