Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Експрем’єр Британії Джонсон не бачить причини, чому союзники не повинні відправити до України мирні війська
Колишній прем’єр-міністр Борис Джонсон заявив, що Велика Британія та її союзники повинні негайно надіслати до України небойові війська, щоб «перемкнути вимикач» у голові російського диктатора Володимира Путіна.
Про це від заявив у інтерв’ю ВВС разом з колишнім начальником Штабу оборони Великої Британії адміралом Тоні Радакіном, передає Укрінформ.
Джонсон заявив, що війська слід відправити в мирні регіони в небойових ролях.
«Якщо ми можемо мати план щодо розгортання військ після війни, після того, як Путін погодиться на перемир’я, то чому б не зробити це зараз?» – вважає Джонсон.
На запитання, чи має він на увазі, що британські війська та інших європейських союзників повинні зараз вирушити в безпечні райони України, він відповів: «Так, я думаю, якщо ми готові зробити це в контексті перемир’я, яке, звичайно, віддає всю ініціативу, всю владу в руки Путіна, то чому б не зробити це зараз?».
За його словами, він не бачить логічної причини, чому «ми не повинні відправити туди мирні сухопутні війська, щоб продемонструвати нашу підтримку, нашу конституційну підтримку вільної, незалежної України».
На думку Джонсона, це політичне питання.
«Йдеться про те, чи є Україна вільною країною, чи ні. Якщо це васальна держава Росії, чого і хоче Путін, то, очевидно, Путін вирішує, хто приїжджає до його країни. Якщо ні, то це вирішують українці», – сказав Джонсон.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2025 року міністр оборони Британії Джон Гілі заявляв, що уряд Великої Британії надає фінансування своїм військам, щоб забезпечити готовність до майбутнього розгортання в Україні після встановлення миру в рамках гарантій безпеки.
Фото: ОП
Політика
Cейм Польщі планує ухвалити резолюцію на підтримку України
Нижня палата польського парламенту планує ухвалити резолюцію на підтримку України з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а також відкрити у Сеймі виставку про російську агресію в Україні.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив Маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий.
«Сейм планує ухвалити резолюцію з висловленням солідарності з Україною та підтримки Польщею осіб, які постраждали внаслідок триваючої російської агресії, з нагоди четвертої річниці її початку. Сейм Польщі послідовно висловлює солідарність з Україною. З ініціативи посольства України у Варшаві ми також відкриваємо у Сеймі виставку, яка показує російські атаки із використанням дронів Shahed», – повідомив Чажастий.
Він додав, що позиція польського Сейму є однозначною: Варшава засуджує агресію Росії та підтримує Україну.
«Тут немає жодної двозначності», – констатував голова нижньої палати польського парламенту.
Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві, Гданську, Любліні та Кракові відбудеться низка заходів до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну – мітинги солідарності, акції пам’яті, виставки, кінопокази, концерти та зустрічі, присвячені українській боротьбі, спільне плетіння маскувальних сіток та ін.
Міністерство культури України надало дозвіл на проведення пошукових робіт у районі колишнього села Гута Пеняцька – нині в межах сіл Жарків і Голубиця Львівської області.
Політика
На повоєнних виборах кандидатів можуть зобов’язати декларувати співпрацю з Росією з 2014 року
У Верховній Раді пропонують встановити обов’язкове декларування співпраці з агресором та передбачити додаткові підстави для відмови в реєстрації кандидатів на повоєнних виборах.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила голова підгрупи з питань ВПО, тимчасово окупованих та прифронтових територій Таміла Ташева під час засідання робочої групи ВР із підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів в Україні.
Вона зазначила, що обмеження пасивного виборчого права (балотуватися і бути обраним) – найбільш дискусійна тема, стосовно якої підгрупа не дійшла остаточної згоди.
Депутатка розповіла, що підгрупа пропонує встановити обов’язок кандидата декларувати: відомості про співпрацю з агресором починаючи з 2014 року; відомості про зайняття керівних посад, балотування чи обрання від забороненої партії.
Ташева підкреслила, що декларування є обов’язковою умовою для реєстрації
Також ініціатори законодавчих змін пропонують передбачити, щоб міжвідомча комісія при Мін’юсті мала право звернутися в суд із позовом про встановлення факту приховування вищезазначених фактів. У разі виявлення та підтвердження ЦВК скасовуватиме реєстрацію кандидата.
Під декларування відомостей про співпрацю з агресором підпадають:
- отримання коштів на фінансування виборчої кампанії від агресора та іноземних держав;
- надання підтримки збройним формуванням агресора або організаціям, які їх підтримують;
- господарська діяльність на території агресора або в інтересах окупаційних адміністрацій;
- перебування на посадах в органах агресора або окупаційних адміністраціях;
- участь у збройних формуваннях агресора;
- сприяння / участь у виборах / референдумах на окупованій території;
- статус підозрюваного / обвинуваченого у вчиненні міжнародних злочинів;
- публічні заклики щодо легітимізації агресії, схвалення /заперечення міжнародних злочинів;
- участь у роботі парамілітарних формувань, підконтрольних агресору;
- робота у 3Ml arpecopa.
Окрім того, законотворці передбачили такі випадки відмови в реєстрації кандидата:
- наявність у кандидата на посаду народного депутата непогашеної судимості за умисний злочин;
- наявність непогашеної судимості або статус підозрюваного / обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо вчинення міжнародного злочину;
- встановлення судом факту надання кандидату фінансової підтримки на участь у виборчому процесі з джерел, пов’язаних з агресором.
Ташева додала, що остання пропозиція поки не була підтримана членами підгрупи.
Водночас співголова підгрупи акцентувала, що визначення критеріїв «співпраці» має бути юридично чітким, аби не порушити принцип презумпції невинуватості.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому буде представлено ключові положення нового законопроєкту щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство6 днів agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини4 дні agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Усі новини4 дні agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Війна1 тиждень agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі після реконструкції запрацював травматологічний корпус лікарні швидкої допомоги
-
Війна1 тиждень agoБої за Донеччину – ЗС РФ захопили майже увесь Покровськ
-
Політика1 тиждень agoУ їдальні Ради після повідомлень про отруєння депутатів проводять перевірки
-
Події1 тиждень agoУ Софії Київській показали врятовану картину «Поцілунок Іуди», пов’язану з Караваджо
