Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
МЗС України відреагувало на ухвалення Сеймом Польщі постанови до річниці трагічних подій на Волині
МЗС України взяло до відома ухвалення Сеймом Польщі чергової постанови з нагоди річниці трагічних подій на Волині 1943–1944 років.
Про це йдеться у коментарі МЗС України, передає Укрінформ.
Відомство нагадує, що 11 липня українська сторона на найвищому рівні віддала шану всім жертвам Волинської трагедії. Українські та польські високопосадовці вшанували пам’ять невинно вбитих українців та поляків як на території України, так і на території Польщі.
«Україна розраховує на конструктивний і фаховий діалог, продовження спільних пошукових та ексгумаційних робіт на території двох держав. Правда про минуле встановлюється виключно науковим підходом», – підкреслює МЗС України.
Міністерство також зауважує, що Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії та переконана: біль минулого не повинен роз’єднувати народи, об’єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом, спільним європейським майбутнім. Українська сторона продовжить дотримуватися паритетного підходу.
Київ закликає до рівноправного ставлення у двосторонніх відносинах, взаємної поваги до політик національної памʼяті, прагматичного добросусідства заради сильної України та сильної Польщі.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час жалобних заходів в українській Олиці з нагоди 83-х роковин трагічних подій на Волині заявив про необхідність проведення ексгумацій жертв та побудови польсько-українського примирення на основі правди, пам’яті та прощення.
Президент Володимир Зеленський 11 липня заявив, що для України й Польщі нині існує одна спільна загроза – це Росія.
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, що в межах Ковельського району Волинської області, з 13 липня розпочався новий етап досліджень з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків місцевих жителів, які загинули в серпні 1943 року.
Політика
Зеленський після чергової атаки РФ закликав партнерів прискорити надання військової допомоги
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки на Одесу та інші міста й регіони країни закликав партнерів пришвидшити поставки оборонних пакетів.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Важливо, щоб кожна державна інституція, усі, хто задіяні до перемовин з партнерами щодо підтримки захисту та стійкості України, були максимально оперативними та ефективними. Потрібно прискорювати виконання всього, про що домовлено на рівні лідерів. Кожен оборонний пакет зараз – це не просто цифра, а конкретні засоби, які щодня захищають життя тут, в Україні», – сказав Зеленський.
Президент нагадав, що в Одесі внаслідок нічного ракетного удару Росії по житловому будинку загинули двоє людей, ще п’ятеро зазнали поранень, серед них троє дітей. Він зазначив, що усім постраждалим надається необхідна медична допомога та висловив співчуття рідним і близьким загиблих.
Глава держави також підкреслив про те, що п’ятнадцять КАБів росіяни застосували по Сумщині. «У Сумах поранено людину, пошкоджено житлові будинки та цивільну інфраструктуру, зокрема бібліотеку», – розповів він.
«Під обстрілами перебували й інші наші регіони. У Запорізькій області внаслідок авіаудару загинули дві людини, ще п’ятеро поранені. На Харківщині внаслідок обстрілу троє поранених. На Чернігівщині поранено одну людину. Були під обстрілами й Херсонщина, Донеччина та Дніпропетровщина. Загалом протягом ночі ворог випустив по Україні понад 130 ударних дронів і 8 ракет», – підсумував Зеленський.
Як повідомлялося, Протиповітряна оборона знешкодила п’ять керованих авіаційних ракет і 115 безпілотників, якими російські війська атакували Україну з вечора 16 липня. На низці локацій зафіксовані влучання десяти ворожих цілей.
Політика
Президент доручив Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони
Президент Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони України та після завершення необхідних юридичних процедур звернеться до Верховної Ради щодо підтримки його кандидатури на цю посаду.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Щойно обговорили з Євгенієм Хмарою виконання наших далекобійних операцій проти Росії і забезпечення безпекових підрозділів та Сил оборони України необхідними засобами. Важливо, що є стратегічне бачення, як Україні активно діяти й надалі для захисту нашої незалежності і примусу Росії до дипломатії. Євгеній Хмара здобув великий, багато в чому безпрецедентний досвід у проведенні технологічних ударних операцій. Саме на цьому має зосереджуватись наша оборона у цій війні», – зазначив Президент.
Він наголосив, що Україна продовжить реалізацію програм із розвитку та зміцнення Сил оборони, зокрема пряме фінансування бойових бригад, справедливий розподіл особового складу, максимальне забезпечення НРК усіма типами дронів, а також оперативне виконання домовленостей із міжнародними партнерами.
«Вважаю, що в наявних умовах реальна результативність у далекобійності, реально сильна безпекова робота, яка гарантуватиме контроль за внутрішньою ситуацією у складових Сил оборони, та реальний досвід управління людьми в Центрі спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України мають стати перевагою і на посаді міністра оборони України. Доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра, продовжити реформування сфери оборони і забезпечити Україні всі ті результати, про які ми говорили. Після того як необхідні юридичні процедури будуть дотримані, буду звертатись до парламентарів за підтримкою Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України», – заявив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом з нею автоматично у відставку пішов увесь уряд.
16 липня Верховна Рада підтримала подання Президента про призначення Сергія Корецького на посаду Премʼєр-міністра, а також подання новопризначеного Прем’єр-міністра про призначення нового складу Кабінету міністрів, окрім міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких подаються до Ради за квотою Президента.
У низці міст України, зокрема у Києві, відбулися протести проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Фото: brave1ua
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Одеса1 тиждень agoВідкриті пляжі Одеси: скільки працює та які правила
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей вшосте за добу оголошували повітряну тривогу
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділить Вишневому на відновлення понад ₴3 мільярди
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть фільм «Відбій повітряної тривоги»
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
