Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Польща найближчими місяцями визначиться з участю в Антибалістичній коаліції

Published

on



Польща упродовж кількох найближчих місяців сформує свою пропозицію щодо участі в Антибалістичній коаліції.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав колишній міністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич.

Як зазначив ексміністр, Антибалістична коаліція є, по суті, бізнес-проєктом, до якого мають бути залучені промислові підприємства різних країн.

«Думаю, польські компанії проведуть відповідні дослідження і впродовж кількох місяців буде сформовано пропозицію щодо участі Польщі в цій ініціативі», – наголосив Онишкевич.

Проте він зауважив, що Польща у цьому контексті перебуває в дещо особливій ситуації, оскільки на території країни є американська база в Редзікові, яка здатна перехоплювати балістичні ракети.

Читайте також: Болгарія може отримати польські МіГ-29 у разі зриву домовленостей з Україною – ексміністр оборони РП

Як повідомляв Укрінформ, 13 липня Україна разом із Францією, Німеччиною, Великою Британією та ще п’ятьма європейськими країнами оголосила про створення Антибалістичної коаліції.

Польща може приєднатися до Антибалістичної коаліції на підтримку України, якщо польські оборонні підприємства запропонують відповідні виробничі можливості.

До проєкту вже долучилися провідні європейські оборонні компанії: Kongsberg Defence & Aerospace, Thales, Safran, MBDA, Eurosam, Saab, Diehl Defence, Weibel Scientific, Fire Point, HENSOLDT, Sener та Leonardo.



Джерело

Continue Reading

Політика

Уряд офіційно утворив Міністерство у справах громад, територій та ВПО

Published

on


Уряд офіційно утворив Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, яке очолив Віталій Безгін.

Як передає Укрінформ, про це заступник голови Офісу Президента Віктор Микита повідомляє у Фейсбуці.

«Для наших громад та регіонів це ключове й профільне міністерство, яке допоможе консолідувати зусилля уряду та посилити спроможність на місцях. Це міністерство очолив один із найкращих фахівців країни у питаннях регіонального розвитку — Віталій Безгін», – зазначив Микита.


Фото: Віктор Микита/Фб


За його словами, Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України стане надійною підтримкою у роботі та прийнятті важливих рішень.

Читайте також: Протягом місяця новий уряд затвердить програму діяльності – Корецький

«Щиро вітаємо пана Віталія з обґрунтованим та заслуженим призначенням на високу державну посаду. Упевнений, що сьогодні наша держава посилилася», – наголосив Микита.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала подання новопризначеного Прем’єр-міністра Сергія Корецького про призначення нового складу Кабінету міністрів.



Джерело

Continue Reading

Політика

Туск відреагував на кроки Києва щодо інтенсифікації контактів із Варшавою

Published

on



Про це глава польського уряду написав у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Із задоволенням і надією сприймаю слова та рішення Володимира Зеленського щодо відносин між нашими державами, які мають ґрунтуватися на взаємній повазі та правді», – зазначив Туск.

Він наголосив, що Польща готова до «серйозного і дружнього діалогу» як щодо питань, які об’єднують дві країни, так і тих, які сьогодні є предметом розбіжностей.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський доручив уряду активізувати контакти з Польщею. Зокрема, Україна відкриє архіви СБУ та Служби зовнішньої розвідки щодо трагічних подій на Волині, надасть більшу кількість дозволів на продовження пошукових та ексгумаційних робіт, а також забезпечить більшу спроможність для проведення цих робіт.

Читайте також: Сікорський попередив про можливу провокацію РФ з українськими дронами

Віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час жалобних заходів в українській Олиці з нагоди 83-х роковин трагічних подій на Волині заявив про необхідність проведення ексгумацій жертв та побудови польсько-українського примирення на основі правди, пам’яті та прощення.

Президент Володимир Зеленський 11 липня заявив, що для України й Польщі нині існує одна спільна загроза – це Росія.

На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, що в межах Ковельського району Волинської області, з 13 липня розпочався новий етап досліджень з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків місцевих жителів, які загинули в серпні 1943 року.

Фото: Kancelaria Prezesa Rady Ministrów



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.