Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Ми боремося за те, щоб виділені Європою кошти йшли на оборонні проєкти в Україні
Виділені європейськими партнерами кошти мають йти на оборонні виробництва саме в Україні.
Про це Президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування із представниками ЗМІ у Белграді, передає кореспондент Укрінформу.
«Я вдячний лідерам, які, як би не було непросто, але тим не менш знайшли можливість підтримати Україну цими грошима (мова про допомогу у €90 мільярдів від ЄС – ред.). Це виживання для нас. (…) Важливо всі ці гроші ще отримати у правильному напрямку, щоб використання цих грошей було б максимально в Україні, тому що Україна бореться, в Україні інструменти, які ми виробляємо для захисту і для боротьби, дешевші, ніж в інших країнах. І тут треба боротись за кожну копійку і кожного дня», – зазначив Зеленський.
Він наголосив, що таких коштів, які Росія використовує на війну, «в України немає і не буде». «У нас є те, що потрібно нам із європейською допомогою, з допомогою інших країн», – зазначив Президент.
Він також закликав партнерів поглибити санкції проти Росії, щоб тиснути на неї для завершення війни.
«Ми вдячні за всі 21 пакет, але цього замало. Ми порушуємо питання, що найголовніше для України сьогодні, – захищатись від балістики, а сотні, тисячі елементів в російській балістиці приходять із різних країн, майже з усіх континентів, включаючи наших близьких партнерів. Приходять ці елементи, які потім прилітають по людях, по наших, і гинуть діти, цивільне населення, ну і воїни, безумовно. Тому накладати санкції на зброю російську, на постачання цих елементів, це передусім», – підкреслив Глава Української держави.
Він також наголосив на необхідності накласти обмеження на російську енергетику, бо ці «сотні мільярдів» РФ витрачає на війну.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році інвестиції в український defence tech становили $105 мільйонів, найбільші обсяги залучень – за напрямками безпілотних систем та автономних виробів.
Фото: facebook.com/buducnostsrbijeavucic
Політика
Україна з’ясовує з Болгарією обставини інциденту із дроном
Україна з’ясовує з болгарською стороною обставини інциденту з дроном і повністю відкрита до взаємодії.
Про це у коментарі журналістам заявив речник МЗС України Георгій Тихий, передає Укрінформ.
«Перебуваємо у тісному контакті з болгарською стороною, з’ясовуємо зараз усі обставини того, що сталося, та всі технічні факти. Ми повністю відкриті до взаємодії з Болгарією для з’ясування деталей. Точно можемо сказати, що Сили оборони України навмисно не спрямовували жодних засобів у бік Болгарії», – зазначив Тихий.
Він наголосив, що першопричиною подібних інцидентів є війна Росії проти України, яка триває вже п’ятий рік, цілеспрямовано затягується Москвою та загрожує не лише українцям, а й іншим народам і країнам.
«Саме тому якнайшвидше завершення війни критично важливе для гарантування безпеки регіону, і ми розраховуємо на спільну роботу з партнерами, щоб примусити Москву до миру», – підкреслив речник МЗС.
Тихий подякував Болгарії за розуміння та співпрацю задля встановлення повної правди, безпеки та миру.
Як повідомляв Укрінформ, вранці у суботу, 8 серпня, безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії та вибухнув приблизно за 100 метрів від кордону.
Міноборони Болгарії заявило, що найімовірніше це був дрон-приманка «Майя», який широко використовується ЗСУ.
Політика
МЗС Болгарії викликало посла України через інцидент із безпілотником
Посла України викликали в Міністерство закордонних справ Болгарії через порушення повітряного простору республіки безпілотним літальним апаратом.
Про це повідомляє болгарський національний мовник BNT з посиланням на зовнішньополітичне відомство країни, передає Укрінформ.
Міністерка закордонних справ Болгарії Велислава Петрова-Чамова викликала посла України в Болгарії Олесю Ілащук до Міністерства закордонних справ у зв’язку з вторгненням дрона в повітряний простір Болгарії, яке сталося 8 серпня.
У міністерстві уточнили, що зустріч відбудеться в понеділок, 10 серпня, оскільки посолка наразі перебуває за межами країни.
Як повідомляв Укрінформ, вранці у суботу, 8 серпня, безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії та вибухнув приблизно за 100 метрів від кордону.
Міноборони Болгарії заявило, що найімовірніше це був дрон-приманка «Майя», який широко використовується ЗСУ.
Згодом речник МЗС України Георгій Тихий поінформував, що Україна з’ясовує з болгарською стороною обставини інциденту з дроном і повністю відкрита до взаємодії.
Фото: ШІ
-
Усі новини7 днів agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoна Запоріжжі відновили пів кілометра високовольтної лінії через Дніпро
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Події1 тиждень agoПосол Ізраїлю з дружиною представили у Києві «Посібник для майбутніх дипломатів та їхніх батьків»
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» сягнула майже ₴6 мільярдів
-
Події1 тиждень agoРежисер серіалу «Спіймати Кайдаша» екранізує підлітковий роман Кокотюхи
-
Війна5 днів agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Суспільство5 днів agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
