Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Стефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук прибув з робочим візитом до Республіки Хорватія для участі у парламентському саміті Ініціативи трьох морів (Тримор’я).
Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.
За його словами, у рамках саміту заплановані зустрічі з головою хорватського Сабору Ґорданом Яндроковичем, прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем та переговори з колегами-спікерами, главами парламентських делегацій, які прибули на саміт.
У центрі уваги – безпекова співпраця, підтримка України, європейська інтеграція та відновлення Української держави, зазначив Стефанчук.

Як повідомлялось, у Варшаві 28-29 квітня 2025 року відбувся ювілейний 10-й саміт Тримор’я (Ініціативи трьох морів, ІТМ), в якому взяли участь делегації високого та найвищого рівня з понад 20 країн.
Ініціатива трьох морів також відома як Ініціатива Балтійського, Адріатичного, Чорного морів, або просто Тримор’я — міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об’єднує 12 країн Європейського Союзу, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів (Австрія, Болгарія. Хорватія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Греція). Асоційованими членами ІТМ є Україна та Молдова. Стратегічними партнерами ініціативи є США, Японія, Німеччина і Єврокомісія. Ініціатива спрямована на створення регіонального діалогу з різних питань.
У червні 2022 року Україна отримала статус партнера-учасника ІТМ, де-факто ставши учасницею цієї ініціативи.
Фото: Стефанчук/Фейсбук
Політика
Гарантії безпеки США в обмін на вихід України з Донбасу не спрацюють
Україні не варто покладатися на гарантії безпеки США, адже гарантії сильнішого перед слабшим не працюють.
Про це в коментарі Укрінформу заявив політолог, експерт-міжнародник Максим Несвітайлов.
“Гарантії ніколи не працюють, якщо це гарантії сильнішого перед слабшим. Варто подивитися на історію. Завжди все працює по одному і тому ж алгоритму. Як, до речі, казала голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас, «жодна країна не виживала, віддаючи свою безпеку на аутсорс». Тому про безпекові гарантії, запевнення, обіцянки від третіх країн треба забувати”, – сказав Несвітайлов.
За його словами, слід концентруватися винятково на тому, що Україна може зробити, щоб стати настільки суб’єктною і сильною, аби це було запорукою безпеки. “І лише потім вже йдуть військові союзи. Але союзи потрібно укладати з рівними або близькими до рівних. З країнами, для яких союз з Україною буде настільки ж важливий, як і для нас”, – додав експерт.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією переговорної команди, яка повернулася зі Сполучених Штатів Америки, реального руху до миру з боку Росії поки що немає.
Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що українські війська не вийдуть з Донбасу та не залишать 200 тисяч українців, які там мешкають.
Політика
Україна закликає партнерів уже зараз готуватися до стримування агресії РФ в Чорному морі на основі досвіду ЗСУ
Представники України закликали міжнародних партнерів уже на цьому етапі готуватися до протидії російській агресії, використовуючи практичний бойовий досвід українських Сил оборони.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ України за підсумками Третьої Чорноморської безпекової конференції Міжнародної Кримської платформи, яка відбулась 23 березня в Кишиневі, передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві поінформували, що на цьогорічній конференції Україну представляла делегація на чолі із заступником міністра Олександром Міщенком, до складу якої увійшли представники Міністерства оборони та СБУ.
Програма конференції включала 4 панелі, присвячені огляду безпекової ситуації в Чорному морі та коридору до українських портів, протидії морським загрозам, спричиненим російською агресією, посиленню регіональної безпекової кооперації і стратегічній ролі Чорного моря в європейській безпеці.
Міщенко у виступі в рамках першої панелі конференції наголосив, що Сили безпеки й оборони України, щоденно відбиваючи російські ракетні та дронові атаки, набули вагомого досвіду та знань, які надалі сприятимуть забезпеченню безпеки Чорноморського регіону.
У межах четвертої панелі конференції представники Сил безпеки і оборони України провели окрему презентацію, присвячену конкретним безпековим викликам для регіону, спричиненим російською агресією, а також спроможностям українського війська протидіяти російським атакам.
«В рамках презентації представники Сил безпеки і оборони України закликали іноземних партнерів почати готуватись протидіяти агресору вже на цьому етапі, враховуючи сучасний досвід України в протидії російським окупаційним військам», – зазначає МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на відкритті Третьої Чорноморської безпекової конференції в Кишиневі заявив, що Чорне море слід розглядати в ширшому геополітичному контексті, враховуючи його потенціал як маршруту для неросійських енергоресурсів до Європи.
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна7 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
-
Суспільство7 днів agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
