Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Трамп має запровадити санкції за законом Грема
Президент США Дональд Трамп має запровадити санкції, передбачені нещодавно схваленим законом Грема, з огляду на зобов’язання Сполучених Штатів перед союзниками.
Про це заявив на брифінгу в Києві голова Комітету Сенату з питань збройних сил, сенатор Роджер Вікер, який прибув у складі двопартійної делегації, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.
Він нагадав, що після обговорення обидві палати ухвалили цей закон значною більшістю голосів. Тепер саме Президент має забезпечити його виконання, зважаючи на зобов’язання Сполучених Штатів перед друзями та союзниками в усьому світі, підкреслив сенатор.
«Мені відомо, що він (Президент Трамп – ред.) стикається з певним опором з боку деяких країн, які побоюються, що для них це матиме непередбачувані наслідки. На мою думку, важливо, щоб Президент запровадив більшість із цих санкцій – якщо не всі. І я поділяю сподівання багатьох моїх колег, що він саме так і вчинить», – сказав політик.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня Палата представників схвалила цей законопроєкт 262 голосами проти 159. У серпні Сенат підтримав його 86 голосами проти 11. 19 вересня Президент США підписав закон про санкції проти Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.
Документ надає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% на товари з країн, які належать до найбільших покупців російської нафти або газу. До них передусім належать Китай та Індія.
Фото: wicker.senate.gov
Політика
Рада готова долучитися до парламентського виміру Веймарського трикутника
Голова ВР Руслан Стефанчук запропонував розширити парламентський вимір Веймарського трикутника, долучивши до нього Верховну Раду України.
Про це спікер написав у Фейсбуці після зустрічі глав парламентів Польщі, Франції та Німеччини, передає Укрінформ.
«Сьогодні у Варшаві взяв участь у зустрічі голів парламентів Польщі, Франції та Німеччини у форматі Веймарського трикутника. 35 років тому цей формат створювався, зокрема, для підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції Польщі. Сьогодні він може відіграти не менш важливу роль для України. Саме тому запропонував розширити парламентський вимір Веймарського трикутника, долучивши до нього український парламент», – зазначив Стефанчук.
Він висловив переконання, що український парламент до цього готовий.
За словами Стефанчука, під час зустрічі та спільної пресконференції він говорив колегам про реалії, в яких сьогодні живуть українці: щоденні російські атаки, багатогодинні повітряні тривоги, знеструмлення цілих районів, удари по житлових будинках, школах та енергетиці.
«Росія веде війну без правил. І загрози, з якими сьогодні стикається Україна, дедалі більше відчуває вся Європа. Тому закликав партнерів до швидких і конкретних рішень. Передусім посилення протиповітряної оборони, підтримка енергетичної стійкості України напередодні зими, використання заморожених російських активів та посилення санкційного тиску на агресора», – підкреслив Голова ВР.
Окремо він наголосив на необхідності подальшої підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції України.
«Попри війну ми продовжуємо реформи. Уже 12 жовтня Верховна Рада розпочне розгляд важливих законодавчих рішень, необхідних для нашого руху до ЄС і продовження міжнародної фінансової допомоги», – зазначив Стефанчук.
Голова ВР подякував Польщі, Франції та Німеччині за підтримку, солідарність і готовність спільно відповідати на виклики, які створює російська агресія.
«Майбутнє України в єдиній Європі. І Веймарський формат може стати ще одним інструментом, який допоможе нам разом наблизити справедливий мир та остаточно подолати поділ Європи», – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів зустріч із маршалкою Сенату Польщі Малгожатою Кідавою-Блонською. Сторони обговорили обговорили допомогу Україні та протидію російським спробам посіяти розбрат між українським і польським народами.
Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook
Політика
Радбез ООН збереться на екстрене засідання через посилення російського варварства щодо України
Рада Безпеки ООН має перейти від дипломатичних заяв до конкретних дій, зокрема ухвалення резолюцій із вимогою до Росії припинити агресію проти України.
Про це заявив у коментарі Укрінформу постпред України при ООН Андрій Мельник напередодні екстреного засідання Ради Безпеки, яка збереться на вимогу Києва у пʼятницю.
«Рада Безпеки повинна виконати свій мандат, передбачений Статутом ООН. Рада Безпеки має перейти від дискусій до резолюцій, вимагаючи від Росії припинити свою варварську агресивну війну, зупинити обстріли мирних жителів України та вивести свої війська з української землі», – наголосив Мельник.
Він зазначив, що засідання буде «присвячене новому виміру російського варварства проти України».
Постпред подякував Греції, яка головує в Раді Безпеки у жовтні, за оперативну підтримку української ініціативи та скликання засідання вже наступного дня після відповідного звернення.
Дехто з партнерів України, вказав Мельник, досі вважає, що достатньо раз на місяць провести чергове засідання Ради Безпеки ООН щодо російської війни, а потім спокійно перейти до наступного пункту порядку денного.
«Росія, постійно підвищуючи ставки у своїй агресивній війні та долаючи останні червоні лінії, намагається досягти нового, безпрецедентного рівня варварства у своїх атаках на мирних жителів», – зазначив дипломат.
За його словами, Кремль розраховує на те, «що навіть цей досі нечуваний рівень брутальності й терору вдасться поступово нормалізувати», і «незалежно від кількості жертв російського удару міжнародна спільнота в найкращому разі лише зафіксує черговий злочин і безпорадно розведе руками», мовляв, «ну а що ми можемо вдіяти?»
Саме тому Україна й надалі вимагатиме скликання невідкладних засідань Ради Безпеки ООН, щоб не допустити реалізації цього небезпечного кремлівського сценарію, наголосив Мельник.
Він закликав партнерів України, передусім нинішніх членів Ради Безпеки, перейти від «чергових правильних промов і дипломатичних закликів до конкретних дій», від «дискусій до резолюцій, вимагаючи від Росії припинити свою варварську агресивну війну, зупинити обстріли мирних жителів України та вивести свої війська з української землі».
Радбез збереться у п’ятницю о 15:00 за нью-йоркським часом (22:00 за Києвом).
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса6 днів agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Одеса1 тиждень agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство6 днів agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса7 днів agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини6 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
