Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Китай не коментує заяви Кремля про припинення тристоронніх переговорів до виведення ЗСУ з Донбасу
Зовнішньополітичне відомство Китаю не коментує заяви помічника правителя РФ Юрія Ушакова про те, що продовження тристоронніх переговорів у форматі США-Україна-Росія недоцільне, доки Київ не виведе війська з контрольованої ним частини Донбасу.
Про це свідчить відповідь речника МЗС КНР Лінь Цзяня на прохання кореспондента Укрінформу прокоментувати відмову Москви від переговорів для врегулювання конфлікту, до чого постійно закликають Китай та Україна.
«Позиція Китаю в питанні «української кризи» (так у КНР офіційно називають російську війну проти України – ред. ) є послідовною та чіткою», – сказав Лінь.
Інших коментарів дипломат не надав.
Китай офіційно декларує нейтралітет щодо російсько-української війни, уникає визначення агресора і жертви та повністю відсторонився від активних міжнародних зусиль, спрямованих на припинення бойових дій.
Китайські офіційні особи і дипломати лише виступають із абстрактними закликами до деескалації, припинення вогню та діалогу для врегулювання конфлікту. Проте Росія, найближчий союзник КНР, не звертає жодної уваги на подібні заклики з Пекіна і продовжує збільшувати масштаби агресії, а китайська сторона робить вигляд, що не помічає такого відвертого ігнорування себе з боку Москви.
Як повідомляв Укрінформ, посол Євросоюзу в Пекіні Хорхе Толедо у промові з нагоди Дня Європи заявив, що позиції Євросоюзу, Китаю та України у питанні завершення війни наразі дуже схожі, кожна сторона виступає за негайне припинення вогню та початок реальних переговорів для досягнення справедливого і сталого миру на основі принципів Статуту ООН.
Фото: Ministry of Foreign Affairs People’s Republic of China
Політика
Новий уряд менше говорить про підтримку України, але вона продовжується
Новий чеський уряд менше говорить про підтримку України, але вона продовжується.
Про це на форумі “Діалоги про Європу”, який проходить на Закарпатті, заявив посол Чехії в Україні Лубош Весели, передає кореспондентка Укрінформу.
“Я думаю, що вже не тільки з офіційних заяв зрозуміло, що наш теперішній уряд, як і попередній, підтримує Україну. Це не змінилося”, – зазначив Веселий.
Він зауважив, що теперішній уряд менше говорить про свою підтримку України.
“Змінилося те, що нинішній уряд менше інформує про те, що робить (для України – ред.), але робить… Ми не любимо дуже багато говорити, але вміємо працювати так, аби були конкретні результати”, – додав посол.
Він поінформував, що підтримка України Чехією триває і триватиме.
Як повідомлялося, 10 травня 2026 року неподалік Ужгорода відбудеться форум Dialogues on Europe 2026, присвячений аналізу нової політичної реальності в Європейському Союзі та її впливу на Україну і регіон Центральної Європи. На форумі присутні дипломати та лідери громадського сектору, недержавних інституцій з Чехії, Словаччини, Угорщини, Нідерландів.
Ініціативу «Діалоги про Європу» започаткував Інститут центральноєвропейської стратегії у 2023 році для того, щоб синхронізувати розуміння Європи між Україною та ЄС на наративному рівні. Місією цієї ініціативи є концептуалізація та пропаганда доктрини добросусідства в Центральній Європі як ключового елемента європейської інтеграції України та безпеки Європи в цілому.
Фото: Czech Embassy in Ukraine
Політика
Зеленський і Стубб скоординували позиції напередодні зустрічей
Президенти України і Фінляндії Володимир Зеленський і Александр Стубб скоординували позиції напередодні зустрічей та перемовин цього тижня.
Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомив у соцмережі Х.
“Як і завжди, хороша розмова з Алексом Стуббом. Ми скоординували позиції напередодні зустрічей і перемовин цього тижня. Важливо, щоб взаємодія у Європі залишалася сильною, і зараз є нові перспективи для співпраці”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що також обговорили стан дипломатичної роботи з Америкою, між європейцями.
“Відчувається, що сумарний ефект санкцій на Росію та інших форм тиску дає необхідні результати”, – підкреслив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Фінляндія підписали рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для газопоршневих установок.
Фото архівне
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події6 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Одеса5 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Відбудова6 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
