Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Лубінець провів зустріч з новою омбудсманкою РФ

Published

on



Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів зустріч з новопризначеною російською омбудсманкою з прав людини Яною Лантратовою.

Як передає Укрінформ, про це Лубінець повідомив у Фейсбуці.

“Спільно з Уповноваженою з прав людини в РФ проговорили низку важливих питань і, фактично, починаємо роботу з чистого аркуша”, – зазначив Лубінець.

“Оскільки дипломатичні відносини між сторонами відсутні, домовилися про робочий формат взаємодії — обмін офіційними документами з цивільно-правових відносин відповідно до потреб громадян, які звертаються до наших інституцій”, – поінформував Лубінець.

Він подякував Лантратовій за конструктивний діалог.

Окрему подяку Лубінець висловив “усім колегам та залученим органам, які щодня працюють над поверненням наших героїв та героїнь”.

Читайте також: Представники нового омбудсмана РФ погодилися передати полоненим партію листівок – Лубінець

“Також важливу роль в організації цієї зустрічі відіграли Ірина Анатоліївна Костевич та білоруська сторона — дякую за сприяння та координацію”, – зауважив Лубінець.

Як повідомляв Укрінформ, Держдума РФ 14 травня призначила уповноваженою з прав людини депутатку Яну Лантратову, яку в Україні звинувачують у депортації дітей.



Джерело

Continue Reading

Політика

Глава МЗС Словаччини прибув з візитом в Україну і зустрівся з Сибігою у Вінниці

Published

on



Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар прибув з візитом в Україну і розпочав його у Вінниці з вшанування пам’яті українських захисників.

Про це повідомив у соцмережі Х глава української дипломатії Андрій Сибіга, передає Укрінформ.

«Радий вітати свого словацького колегу, міністра закордонних справ Юрая Бланара  у Вінниці  – серці історичного регіону Поділля», – написав Сибіга.

Він поінформував, що глави МЗС разом із представниками обласної влади вшанували пам’ять українських захисників, які віддали життя у боротьбі проти російської агресії.

«Це символічний початок візиту, присвяченого практичній співпраці, добросусідству та нашому спільному європейському майбутньому», – зазначив міністр закордонних справ України.

Читайте також: Сибіга заявив про новий етап українсько-угорських відносин

Як повідомляв Укрінформ, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте 3 червня відвідав Київ з офіційним візитом.



Джерело

Continue Reading

Політика

Федоров і Рютте синхронізували пріоритети перед наступним «Рамштайном»

Published

on



Міністр оборони України Михайло Федоров провів зустріч із Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час якої сторони синхронізували пріоритети перед наступним засіданням «Рамштайн» — у фокусі ППО, боєприпаси та українські дрони.

Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомляє у Телеграмі.

«Синхронізували пріоритети перед черговим засіданням Контактної групи з питань оборони України. Наше завдання — щоб кожне рішення партнерів максимально відповідало реальним потребам фронту та посилювало Сили оборони. Окремий фокус — протиповітряна оборона та антибалістичний захист», – зазначив Федоров.

За його словами, Україна продовжує перехоплювати ініціативу в усіх доменах війни.

«Водночас головним викликом для захисту українського неба залишається балістика. Росія не здатна досягти своїх цілей на полі бою, тому продовжує атакувати українські міста, критичну інфраструктуру та цивільних», – підкреслив Федоров.

За його словами, серед ключових пріоритетів співпраці: внески партнерів у програму PURL; постачання ракет PAC-3 через механізм JUMPSTART для посилення антибалістичних спроможностей; снаряди підвищеної дальності в межах Чеської ініціативи; фінансування виробництва українських дронів.

Окремо сторони обговорили розвиток win-win співпраці між Україною і НАТО.

«Працюємо над запуском ініціативи UNITE — Brave NATO, яка допоможе масштабувати спільні оборонні проєкти та технологічні рішення», – поіформував Федоров.

Читайте також: Європа за чотири місяці виділила на дрони для України близько €1,6 мільярда

Він подякував Рютте за координацію зусиль союзників для підготовки максимально ефективного засідання у форматі «Рамштайн».

Як повідомляв Укрінформ, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у супроводі голови ДСНС Андрія Даника відвідав місця російських ударів у Шевченківському районі Києва, де в ніч на 24 травня загинули троє людей.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.