Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час жалобних заходів в українській Олиці з нагоди 83-х роковин трагічних подій на Волині заявив про необхідність проведення ексгумацій жертв та побудови польсько-українського примирення на основі правди, пам’яті та прощення.
У церемонії взяли участь також представники української влади, зокрема перший заступник міністра культури України Іван Вербицький та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами Косіняка-Камиша, присутні зібралися в Олиці, щоб пам’ятати про жертв трагедії та зробити все, аби подібні події ніколи не повторилися у відносинах між польським і українським народами.
«Чого потребує добре майбутнє? Воно потребує правди, потребує вшанування пам’яті та дарує прощення. Ці три цінності нерозривно пов’язані між собою», – наголосив Косіняк-Камиш.
Він підкреслив, що прибув на Волинь «зі знаком миру, як до друзів», між якими має бути місце для щирої розмови, навіть на складні історичні теми.
«З огляду на сьогоднішні реалії для нас надзвичайно важливими є правда, вшанування пам’яті, ексгумація та гідне поховання», – підкреслив глава польського оборонного відомства.
Водночас він наголосив, що вшанування пам’яті жертв не має нічого спільного з ненавистю.
«Ця пам’ять не може бути вишита ненавистю, вона має бути зшита з любові», – підкреслив Косіняк-Камиш.
Польський міністр також зазначив, що дружба між народами означає здатність говорити один одному правду, навіть якщо вона є болючою.
«Дружба – це спільний рух уперед попри досвід минулого, а можливо, саме завдяки цьому досвіду – побудова кращого майбутнього», – наголосив він.
Косіняк-Камиш також висловив сподівання, що 83-я річниця трагічних подій на Волині стане днем «переміни багатьох сердець і розумів» та залишиться днем пам’яті про загиблих.
«Я прийшов сюди не для того, щоб роздряпувати рану, а щоб вона загоїлася. Але для того, щоб вона загоїлася, її спершу потрібно належно обробити», – підкреслив глава Міноборони Польщі.
Як повідомляв Укрінформ, глава польського уряду Дональд Туск наголосив, що історична пам’ять не повинна ставати джерелом нової ворожнечі.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров в Олиці на Волині долучився до вшанування пам’яті жертв трагічних подій під час Другої світової війни.
Фото Укрінформу можна купити тут
Результати саміту лідерів країн-членів НАТО, що пройшов цього тижня у Туреччині, продемонстрували єдність Альянсу у підтримці України.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив професор школи міжнародного розвитку та міжнародних справ при університеті Оттави Бенджамін Зайла.
“Саміт НАТО чітко продемонстрував єдність у продовженні підтримки воєнних зусиль України, зокрема шляхом оголошення значних фінансових зобовʼязань на цей і наступний роки”, – зазначив Зайла.
Він зауважив, що підсумкова декларація саміту визнає Україну державою, яка “робить внесок” у безпеку євроатлантичного регіону. “Це символічна, але важлива зміна статусу”, – вважає експерт.
Зайла також звернув увагу, що Україні вдалося укласти нові оборонні угоди зі щонайменше трьома державами та попередньо домовитися про Drone Deal ще з чотирма. “Це доводить, що Україна все більше перетворюється на експортера технологій дронів до держав НАТО”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 мільярдів військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.
Фото: скриншот відео
Саміт НАТО в Анкарі підтвердив підтримку України та відкрив нові можливості для розвитку оборонно-промислового комплексу нашої країни.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив стратегічний аналітик і експерт у сфері оборони, співробітник Гаазького центру стратегічних досліджень (HCSS), колишній підполковник Королівських військово-повітряних сил Нідерландів Патрік Болдер.
“Підсумкове комюніке виявилося цілком непоганим. Воно було коротким, а це зазвичай добре. У ньому чітко підтверджено довгострокову підтримку України. На жаль, у документі не йдеться про значну фінансову підтримку з боку США. Проте Сполучені Штати готові постачати зброю Україні, якщо її закуповуватимуть європейські країни. Це важливий момент. Ще один важливий момент полягає в тому, що Росію прямо названо головною загрозою для НАТО на найближчі роки”, – розповів він.
Експерт відзначив, що зустріч президентів України і США стала успішною для нашої держави, адже відкрила можливість виробництва ракет-перехоплювачів Patriot.
“Це означає, що Україна зможе виробляти ракети-перехоплювачі Patriot в себе або поблизу своєї території, для власних потреб. Але навіть за найоптимістичнішого сценарію знадобиться щонайменше рік, аби Україна почала виготовляти й використовувати такі ракети. Тож це не є короткостроковим вирішенням проблеми”, – пояснив Болдер.
На його думку, наступним кроком може стати звернення Володимира Зеленського до країн, які мають комплекси Patriot, з проханням передати їх Україні вже зараз. Натомість він може пообіцяти, що перші ракети, які Україна виробить самостійно, допоможуть відновити запаси цих держав, вважає аналітик.
“Отже, це, власне, погані новини для Путіна, адже Україна тепер зможе виробляти ракети-перехоплювачі, їй гарантовано підтримку щонайменше на наступні два роки, а Росію офіційно визнано загрозою для НАТО. Що буде далі? Звісно, Путін зателефонує Трампу. Сподіваюся, президент США залишиться твердим і збереже нинішню позицію. Хоча з Трампом ніколи не можна бути впевненим. У короткостроковій перспективі, думаю, мало що зміниться”, – сказав Болдер.
При цьому, за його оцінками, російська армія й надалі виснажуватиметься: “Щомісяця Росія втрачає дуже багато військових. Йдеться про колосальні цифри. Водночас це, ймовірно, призведе до масштабної мобілізації після виборів до Державної думи, які мають відбутися у вересні. Ми вже бачимо перші ознаки цього. Росія вже закриває кордони, щоб росіяни не могли виїхати”.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 мільярдів військової допомоги на два роки. Також Україну вперше на рівні НАТО офіційно визнали як країну, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.
Фото надав Патрік Болдер
-
Суспільство7 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнський фонд культурної спадщини виділив €30 тисяч на відновлення «Мистецького арсеналу» після атаки РФ
-
Усі новини4 дні agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Одеса7 днів agoОдеса частково знеструмнена: робота трамваїв і тролейбусів
-
Відбудова5 днів agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації