Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

про паризькі домовленості Коаліції охочих: Процес активний і перспективний

Published

on



Паризькі домовленості Коаліції охочих наразі мають рамковий характер, але процес є активним і перспективним, а створення координаційного центру свідчить про перехід обговорень у практичну площину, чого не було під час підписання Будапештського меморандуму.

Таку думку висловив експерт з питань регіональної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак в ефірі Радіо NV, передає Укрінформ.

Коментуючи підписану в Парижі лідерами країн-учасниць зустрічі заяву, експерт, зауважив, що поки що це рамка, про яку ми можемо говорити лише в загальних рисах.

«Але, судячи з того, як це (зустрічі в рамках Коаліції охочих, – ред.) регулярно відбувається в Києві, в Парижі і приїздять усі, кому потрібно там збиратись, процес достатньо активний і все ж таки перспективний», – зазначив Їжак.

Він позитивно оцінив домовленість про створення спеціального координаційного центру у форматі «США – Україна – Коаліція охочих». За словами експерта, жодна угода не працює, якщо немає такого механізму, всі основні договори з озброєння мали таку координацію.

«Тому, якщо такий штаб створюється, зараз це індикатор того, що все серйозно. Це не Будапештський меморандум, який просто був написаний, підписаний і забутий – жодних консультацій, жодних інструментів нагляду… Як тільки створюються такі механізми, це означає, що пішла практика. Коли був Будапештський меморандум, жодної практики не було. Було урочисте підписання і все», – зауважив він.

Читайте також: Українська делегація продовжує мирні переговори у Парижі – Буданов

Як повідомляв Укрінформ, Україна разом із партнерами з Коаліції охочих під час зустрічі в Парижі 6 січня на запрошення президента Франції Еммануеля Макрона працювала над фіналізацією документа щодо гарантій безпеки, який стане основою для подальших переговорів із президентом США Дональдом Трампом.

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали Декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил.

За результатами саміту Коаліції охочих у Парижі лідери держав погодили створення спеціального координаційного центру у форматі «США – Україна – Коаліція охочих».

Фото: Радіо свобода



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський прибув до Кіпру

Published

on



Президент Володимир Зеленський прибув з візитом до Республіки Кіпр.

Про це повідомили в Офісі Президента, передає Укрінформ.

«Президент на Кіпрі», – поінформував речник глави Української держави Сергій Никифоров.

За його словами, програмою візиту Зеленського передбачені зустрічі з президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом, архієпископом Кіпру Георгієм, а також спільні перемовини Президента України з президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом, президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

Увечері Зеленський візьме участь у церемонії відкриття головування Республіки Кіпр у Раді Європейського Союзу.

Читайте також: Українська команда залишається у Парижі для додаткових перемовин з американцями – Зеленський

Як повідомлялося, раніше Володимир Зеленський заявив, що в ухваленій мирній угоді має бути чітко вказана дата вступу України до Європейського Союзу, оскільки членство в ЄС є однією з гарантій безпеки.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Фон дер Ляєн окреслила елементи гарантій безпеки для України

Published

on



Лідери Коаліції охочих зібралися сьогодні в Парижі з чіткою метою забезпечити надійні гарантії безпеки для України, щоб унеможливити майбутній напад Росії.

Про це в соціальній мережі Х заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, передає кореспондент Укрінформу. 

«Коаліція охочих зустрічається сьогодні в Парижі. Наша мета чітка: забезпечити надійні гарантії безпеки для України», – підкреслила фон дер Ляєн.

Вона заявила, що цього можна буде досягнути завдяки «сильним українським збройним силам, здатним стримувати майбутні напади, багатонаціональним силам стримування та обов’язковим зобов’язанням підтримати Україну в разі майбутнього нападу з боку Росії».

Читайте також: У Парижі розпочалась зустріч Коаліції охочих

На її переконання, вступ України до ЄС буде як ключовою гарантією безпеки, так і центральним стовпом пропозиції Євросоюзу щодо трансформаційного процвітання України.

Як повідомляв Укрінформ, президент Євроради Антоніу Кошта, який також прибув до Парижа на засідання лідерів Коаліції охочих, заявив, що Євросоюз підтримуватиме Україну на кожному кроці, щоб забезпечити її суверенітет, безпеку та процвітання.

Фото: Philipp von Ditfurth/dpa



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.