Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Угорщина цього тижня може зняти вето щодо нового етапу переговорів України з ЄС

Published

on



Очікується, що цього тижня Угорщина зніме своє вето щодо технічного етапу процесу вступу України до ЄС.

Про це повідомляє FT із посиланням на двох чиновників, передає Укрінформ.

За словами співрозмовників, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати надсилання Україні та Молдові листів щодо можливого відкриття наступних двох переговорних кластерів під час робочих зустрічей цього тижня. Йдеться про кластери, що охоплюють питання внутрішнього ринку та конкурентоспроможності.

За словами чиновників, це процедурний, але символічно важливий крок уперед.

Водночас остаточна політична підтримка Угорщиною відкриття цих кластерів залежатиме від того, чи ухвалить Верховна Рада 12 жовтня закон про розширення освітніх прав національних меншин. Права угорської меншини в Україні вже давно є одним із ключових питань для Будапешта. Законопроєкт розробили з урахуванням пропозицій та зауважень угорської сторони.

Ухвалення законопроєкту дозволить розпочати офіційний політичний процес щодо відкриття переговорів ще до саміту лідерів ЄС у Брюсселі, який відбудеться за десять днів, зазначили чиновники.

«Шлях України до вступу набуває чітких обрисів, із дотриманням процесу та реалізму», – підкреслив чиновник ЄС, ознайомлений із перебігом переговорів із Будапештом.

Якщо щодо цих двох кластерів буде досягнуто згоди, незавершеними залишаться лише два — щодо «зеленої» політики, сільського господарства та згуртованості. Європейська комісія сподівається до кінця року досягти домовленостей щодо них як з Україною, так і з Молдовою.

Усі 33 переговорні розділи, об’єднані у шість кластерів, потребують одностайного схвалення 27 державами-членами ЄС для їхнього закриття після того, як Єврокомісія визнає, що законодавство країни-кандидата відповідає стандартам ЄС.

Ще два розділи, що стосуються інституційної інтеграції нового члена до ЄС та вирішення залишкових питань, розглядаються на заключному етапі переговорів про вступ.

Читайте також: Вступ України в ЄС: Кос сподівається на відкриття наступного тижня ще двох кластерів

Країни ЄС домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо кластерів «Основи» та «Зовнішні відносини» відповідно у червні та липні.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом, оскільки захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів – однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС.

Фото: pixabay.com



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський і Туск домовилися зустрітися найближчим часом

Published

on



Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск обговорили підготовку можливих тристоронніх форматів зустрічей на технічному рівні між Україною, США й Росією, а також домовилися про особисту зустріч найближчим часом.

Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Кожного дня замість миру Росія обирає ескалацію. І ми дуже вдячні Польщі за те, що в такий складний час отримуємо необхідну допомогу. Сьогодні говорив із Прем’єр-міністром Дональдом Туском та особисто висловив подяку за солідарність і підтримку”, — написав Зеленський.

Він поінформував главу польського уряду про підготовку можливих тристоронніх форматів зустрічей на технічному рівні між Україною, Америкою та Росією.

“З нашого боку жодних перешкод немає, але важливо, щоб американська сторона підготувалася зі свого боку та забезпечила російську готовність”, — наголосив Президент.

Під час розмови також ішлося про підготовку української енергомережі до зими, порушувалися й інші чутливі питання.

Читайте також: Туск: Польща має бути готовою до російської ескалації на своїй території

“Не все можна сказати по телефону в деталях – домовилися про особисту зустріч ближчим часом. Вдячний Дональду та Польщі за підтримку. Тільки об’єднаною силою всіх у Європі можна зупинити Росію і не дати цій хворій війні піти далі”, — заявив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що не планує змінювати режим роботи посольства у Києві.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Посольство ФРН відреагувало на погрози РФ дипломатам: Ми залишаємося у Києві

Published

on



“Разом із іншими главами дипломатичних місій у Києві ми із занепокоєнням сприймаємо погрозу російського МЗС на адресу дипломатів та іноземних громадян в Україні”, – заявили в диппредставництві.

У посольстві наголосили, що Росія має дотримуватися міжнародних зобов’язань.

“Росія має дотримуватися Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Ми залишаємося в Києві”, – зазначили дипломати.

Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві закордонних справ України заперечили повідомлення про наміри неназваних посольств західних країн евакуювати своїх співробітників до Львова або ще далі на захід, до східних районів Польщі.

Читайте також: Мерц про візит до Києва: Ми не дозволимо Москві себе залякати

Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що делегація та Консультативна місія Європейського Союзу в Україні, як і жодне посольство країн-членів ЄС, не збирається виїжджати з Києва через російські обстріли.

Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що не планує змінювати режим роботи посольства у Києві.

У Міністерстві закордонних справ Естонії заявили, що посольство країни залишається у Києві, а також запевнили Україну у підтримці.

Посольство Італії в Україні заявило у неділю, що залишається в українській столиці попри погрози Росії.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.