Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

ЄС остаточно схвалив кредит для України на €90 мільярдів та 20-й пакет санкцій проти РФ

Published

on



Сьогодні було розблоковано кредит на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалено 20-й пакет санкцій проти РФ.

Про це у мережі Х заявив президент Євроради Антоніу Кошта, передає Укрінформ.

«Обіцяно, виконано, впроваджено», – заявив Кошта, коментуючи ухвалені рішення.

Він додав, що стратегія ЄС щодо досягнення справедливого та тривалого миру в Україні ґрунтується на двох стовпах: зміцненні України та посиленні тиску на Росію.

«Сьогодні ми досягли прогресу в обох напрямках: Розблокування кредиту для України на суму 90 млрд євро, що забезпечить фінансову та військову підтримку на 2026–2027 роки.

Прийняли 20-й пакет санкцій проти Росії, що обмежує її здатність вести війну», – написав президент Євроради.

Читайте також: Президент: Україна очікує отримати перший транш кредиту від ЄС в кінці травня – на початку червня

Він підкреслив, що Європа «твердо, єдино та непохитно підтримує Україну».

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський сьогодні особисто відвідає неформальний саміт лідерів ЄС на Кіпрі.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський призначив начальників управлінь СБУ у Києві й області, на Херсонщині та Харківщині

Published

on



Президент України Володимир Зеленський призначив начальників управлінь Служби безпеки України у Києві та Київській області, а також у Херсонській і Харківській областях.

Як передає Укрінформ, відповідні укази від 22 квітня опубліковані на сайті глави держави.

Згідно з указом № 334/2026, Президент звільнив з посади начальника Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області Артема Бондаренка. Указом № 337/2026 глава держави призначив на цю посаду Артема Борисевича. При цьому указом № 335/2026 Борисевич був звільнений з посади начальника Управління СБУ в Херсонській області.

На посаду начальника Управління СБУ в Херсонській області указом № 338/2026 Зеленський призначив Володимира Вавруха.

Указом №336/2026 Президент звільнив Олександра Куця з посади начальника Управління СБУ в Харківській області. Згідно з указом № 339/2026, цю посаду обійняв Денис Лутій.

Читайте також: Рада не розглядає питання зміни глави МВС – Арахамія

Як повідомляв Укрінформ, 25 березня Зеленський призначив начальників департаментів контррозвідки та військової контррозвідки СБУ.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна у Міжпарламентському союзі руйнує міф про «щасливе життя» в окупованому Криму

Published

on



Українська делегація на майданчику Міжпарламентського союзу (МПС) системно протидіє російським наративам про “щасливе життя” в окупованому Криму та доносить до міжнародних партнерів факти репресій, порушення прав людини і тиск на кримських татар.

Про це в коментарі Укрінформу розповіла правозахисниця, членкиня української делегації на 152-й Асамблеї Міжпарламентського союзу (МПС), колишня Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.

“Росія традиційно намагається використовувати майданчики для трансляції наративів про «щасливе життя» в окупації. Ми руйнуємо цю брехню конкретними фактами та людськими історіями. Зокрема, як це було під час надзвичайно важливого спеціального українського сайд-івенту на майданчику МПС”, – наголосила Ташева.

Правозахисниця зазначила, що під час міжнародних заходів постійно акцентує увагу на тому, що репресії в окупованому Криму менш помітні для світу, ніж ракетні удари, але мають не менш руйнівний характер.

“Це тихе, планомірне знищення нашої ідентичності. На тимчасово окупованих територіях діє псевдоправова система – інструмент репресій, де фабрикуються так звані кримінальні справи, а представники кримськотатарського народу стають головною мішенню. Вони залишаються в епіцентрі незаконних переслідувань – це дві третини з усіх відомих нам імен політичних вʼязнів”, – підкреслила Ташева.

За її словами, сучасні практики російських репресій мають системний і тривалий характер та відпрацьовувалися роками саме в Криму.

“Головний меседж, який ми не втомлюємося повторювати на всіх міжнародних майданчиках, зокрема і на 152-й Асамблеї МПС у Стамбулі: усі жорстокі практики, які світ сьогодні з жахом спостерігає на різних тимчасово окупованих територіях України, не виникли з нічого. Вони почалися ще у 2014 році саме з окупації Криму, пізніше – окремих частин Донецької та Луганської областей, і роками відпрацьовувались російськими окупаційними адміністраціями”, – наголосила членкиня української делегації.

Мова йде, за її словами, про системні порушення, які стали типовими для всіх окупованих територій.

“Примусова паспортизація, мілітаризація дітей та молоді, системні репресії, викрадення людей та перетворення релігії на інструмент політичного тиску – цей конвеєр російського терору працює на всіх окупованих територіях, а в Криму – вже понад 12 років”, – зазначила Ташева.

Читайте також: Україна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах – Ташева

Правозахисниця також наголосила, що завдяки системній роботі української делегації змінюється і сприйняття ситуації міжнародними партнерами.

“Щодо зміни розуміння – так, вона відчутна, особливо серед тих країн, які раніше піддавалися чи зазнавали впливу російської пропаганди. Росії часто вдавалося подавати окупацію Криму як «складне територіальне питання». Сьогодні партнери чітко усвідомлюють: це не просто регіональний конфлікт. Це питання базової справедливості та виживання міжнародного права”, – підкреслила правозахисниця.

За її словами, під час зустрічей із делегаціями різних країн Україна наполягає на неприпустимості будь-яких компромісів щодо територіальної цілісності та бачить розуміння й підтримку такого підходу з боку міжнародних партнерів.

Як повідомляв Укрінформ, українська делегація взяла участь у 152-й Генасамблеї Міжпарламентського союзу у Стамбулі. В інтерв’ю Укрінформу за результатами асамблеї перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив про те, що Росія використовує Міжпарламентський союз для пропаганди та підтримки своєї легітимності.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.