Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Переломний момент у відносинах із Трампом настав торік у квітні
Президент Володимир Зеленський заявив, що переломним моментом у його відносинах із президентом США Дональдом Трампом стала коротка особиста зустріч у Ватикані, яка відбулася в базиліці Святого Петра у Римі у квітні 2025 року, коли проходив похорон Папи Римського Франциска.
Про це він розповів в уривку опублікованого у соцмережі Х інтерв’ю блогерці з оточення Трампа Лорі Лумер, передає Укрінформ.
«Тон змінився. У нас настав переломний момент у Римі у Ватикані. Це була нетривала зустріч. Проте я завжди казав, що це історичний момент, тому що ми змінили наші відносини впродовж 15-20 хвилин. Нікого не було навколо нас. Була зустріч тет-а-тет. Я був дуже задоволений почути президента (Трампа – ред.)», – сказав Зеленський.
За його словами, це була хороша двостороння розмова.
«Я був дуже задоволений, тому що багато в житті залежить від таких хороших відносин», – додав Зеленський.
Зазначається, що цю частину інтерв’ю перепостив на своїй сторінці у соцмережі Truth Social глава Білого дому Дональд Трамп.
Лумер пообіцяла незабарам опублікувати повне ексклюзивне інтерв’ю з Президентом України.
Як повідомляв Укрінформ, 28 лютого 2025 року зустріч Президентів України та США в Білому домі була достроково завершена після того, як виникли суперечки щодо фактів про війну в Україні, а також довіри до слів та домовленостей із Путіним.
У квітні 2025 року Президент Володимир Зеленський, перша леді Олена Зеленська та українська делегація прибули до Рима, щоб взяти участь у церемонії прощання із Папою Римським Франциском.
Пізніше Зеленський зустрівся у Римі із Трампом.
Фото архівне: ОП
Політика
Не погоджуюся на жодну іншу посаду, окрім міністра оборони
Ексміністр оборони Михайло Федоров, коментуючи запропоновані Президентом Володимиром Зеленським посади, заявив, що не погодиться на жодну, крім очільника Міноборони.
Про це йдеться у його заяві для ЗМІ, передає Укрінформ.
“Я вдячний Президенту за всі запропоновані варіанти. Але сьогодні в державі є лише три посади, які окрім військових на полі бою реально визначають хід війни, — Президент України, міністр оборони та головнокомандувач Збройних Сил України. Саме тому я не погоджуюся на жодну іншу посаду, окрім посади міністра оборони”, – сказав Федоров.
За його словами, жодна інша посада “не має реальних повноважень, щоб побороти корупцію в закупівлях, завершити розпочату трансформацію армії, планувати й реалізовувати асиметричні дії та операції проти ворога, викоренити культуру брехні й безвідповідальності всередині системи” та завершити інші речі, які його команда вже розпочала в Міністерстві оборони.
Ексміністр наголосив, що на запрошення Президента в січні 2026 року його команда прийшла в Міністерство оборони з конкретним планом, як закінчити війну: захистити небо, зупинити фронт і завдати удару по економіці ворога.
“Ми назвали цей план AIR–LAND–ECONOMY. Упродовж шести місяців ми послідовно реалізовували саме цей план. Вперше за останні роки Україна почала перехоплювати ініціативу. Наші спільні результати створили те, чого раніше не було, — вікно можливостей, щоб змусити Росію до миру силою. І його не можна втратити”, – заявив Федоров.
Він наголосив, що для нього “ніколи питання не було в посаді чи статусі, а лише в можливості реально впливати на результат і наближати перемогу України”.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський запропонував Федорову посаду віцепрем’єр-міністра з військових новацій.
16 липня у Києві та інших містах України розпочалися протести проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Політика
Прем’єр Ірландії, яка головує у Раді ЄС, прибув до Києва
Прем’єр-міністр Ірландії Мікхол Мартін прибув з візитом до української столиці.
Про це повідомляє Irish Independent, передає Укрінформ.
Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Мартін обговорять війну Росії проти України та підтримку Євросоюзу під час головування Ірландії в Раді ЄС, включно з переговорами про вступ України до ЄС.
Питання підтримки України з боку Ірландії буде частиною цієї зустрічі.
Глава ірландського уряду також зустрінеться з прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким.
Крім цього, в українському парламенті відбудеться зустріч Мартіна з Головою ВР Русланом Стефанчуком.
Зазначається, що ірландський прем’єр відвідає райони Києва, які постраждали від нещодавніх російських ударів, зустрінеться з представниками міжнародних та благодійних організацій, які допомагають постраждалим від російських атак, та тими, хто отримує фінансову підтримку від Ірландії.
Серед іншого, Мартін виступить перед членами ірландської громади в Києві.
У травні цього року Зеленський запросив Мартіна до української столиці.
Як повідомляв Укрінформ, Ірландія 1 липня розпочала головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2026 року.
Фото архівне: ОП
-
Одеса2 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Події1 тиждень agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot
-
Події1 тиждень agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Події1 тиждень agoТеатральний фестиваль-премія «ГРА» оголосив фіналістів
-
Політика1 тиждень agoУкраїна першою отримає посилені системи SAMP/T NG
