Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
На повоєнних виборах кандидатів можуть зобов’язати декларувати співпрацю з Росією з 2014 року
У Верховній Раді пропонують встановити обов’язкове декларування співпраці з агресором та передбачити додаткові підстави для відмови в реєстрації кандидатів на повоєнних виборах.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила голова підгрупи з питань ВПО, тимчасово окупованих та прифронтових територій Таміла Ташева під час засідання робочої групи ВР із підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів в Україні.
Вона зазначила, що обмеження пасивного виборчого права (балотуватися і бути обраним) – найбільш дискусійна тема, стосовно якої підгрупа не дійшла остаточної згоди.
Депутатка розповіла, що підгрупа пропонує встановити обов’язок кандидата декларувати: відомості про співпрацю з агресором починаючи з 2014 року; відомості про зайняття керівних посад, балотування чи обрання від забороненої партії.
Ташева підкреслила, що декларування є обов’язковою умовою для реєстрації
Також ініціатори законодавчих змін пропонують передбачити, щоб міжвідомча комісія при Мін’юсті мала право звернутися в суд із позовом про встановлення факту приховування вищезазначених фактів. У разі виявлення та підтвердження ЦВК скасовуватиме реєстрацію кандидата.
Під декларування відомостей про співпрацю з агресором підпадають:
- отримання коштів на фінансування виборчої кампанії від агресора та іноземних держав;
- надання підтримки збройним формуванням агресора або організаціям, які їх підтримують;
- господарська діяльність на території агресора або в інтересах окупаційних адміністрацій;
- перебування на посадах в органах агресора або окупаційних адміністраціях;
- участь у збройних формуваннях агресора;
- сприяння / участь у виборах / референдумах на окупованій території;
- статус підозрюваного / обвинуваченого у вчиненні міжнародних злочинів;
- публічні заклики щодо легітимізації агресії, схвалення /заперечення міжнародних злочинів;
- участь у роботі парамілітарних формувань, підконтрольних агресору;
- робота у 3Ml arpecopa.
Окрім того, законотворці передбачили такі випадки відмови в реєстрації кандидата:
- наявність у кандидата на посаду народного депутата непогашеної судимості за умисний злочин;
- наявність непогашеної судимості або статус підозрюваного / обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо вчинення міжнародного злочину;
- встановлення судом факту надання кандидату фінансової підтримки на участь у виборчому процесі з джерел, пов’язаних з агресором.
Ташева додала, що остання пропозиція поки не була підтримана членами підгрупи.
Водночас співголова підгрупи акцентувала, що визначення критеріїв «співпраці» має бути юридично чітким, аби не порушити принцип презумпції невинуватості.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому буде представлено ключові положення нового законопроєкту щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів.
Фото Укрінформу можна купити тут
Створена за ініціативи президента США Дональда Трампа Рада миру поступово трансформується у структуру з надзвичайно широкими повноваженнями, які виходять за межі первинного мандату щодо врегулювання ситуації в секторі Гази.
Про це в коментарі Укрінформу заявив дипломат і міжнародний аналітик Ігор Долгов.
За його словами, ідея Ради миру спочатку ґрунтувалася на рішенні Ради безпеки ООН і стосувалася одного конкретного конфлікту, однак нині видно, що амбіції ініціативи значно ширші.
«Формально Рада миру створювалася і планувалася на виконання резолюції Ради безпеки ООН стосовно одного конфлікту – сектора Гази. Проте вже зараз видно, що Рада миру, як її бачить Трамп, готова і буде брати на себе набагато більше. Мало не підмінити собою ООН», – зазначив Долгов.
Експерт наголосив, що саме ця невизначеність щодо майбутніх повноважень Ради миру викликає побоювання серед традиційних західних партнерів США.
«Не дуже охоче і швидко сприйняли цю ідею Європейський Союз, Велика Британія, країни “Великої сімки”, а також НАТО. Деякі держави замість повноцінної участі направляють лише спостерігачів у досить скромних статусах – міністрів або навіть послів», – сказав він.
Коментуючи перше робоче засідання Ради миру, яке відбулося у Вашингтоні, Долгов зауважив, що подія мала радше демонстраційний, ніж політично змістовний характер.
«Всюди на міжнародних самітах є певні елементи шоу: спільні фото, символіка, оформлення зали. Але в цьому випадку це все було шоу. Політики там було не дуже багато», – підкреслив аналітик.
Водночас, за його словами, сам Трамп оголосив про досягнення практичних результатів, зокрема щодо фінансового наповнення Ради миру. «Трамп заявив, що дев’ять країн-учасниць уже оголосили свої внески, і тепер Рада миру має близько 7 млрд дол. для переходу до другого етапу мирного плану щодо Гази. Також США планують виділити ще 10 млрд дол.», – зазначив Долгов.
Окрему увагу експерт звернув на представлену концепцію післявоєнного відновлення сектора Гази, яку він охарактеризував як девелоперський проєкт із надмірно оптимістичними очікуваннями. «План передбачає будівництво 180 великих суперкомплексів, промислових зон, висококласних готелів, розвиток сервісів та ІТ. Це подається як “рай на землі” за десять років – до 2035 року», – пояснив він.
Водночас Долгов застеріг, що без виконання базових безпекових умов реалізація такого плану залишається під великим питанням. «Поки що немає чіткого розуміння, що ХАМАС складе зброю. А без цього перейти до робіт на землі і втілювати будь-які плани навряд чи можливо», – наголосив експерт.
Аналітик також звернув увагу, що на тлі масштабних планів щодо Гази Трамп публічно заявляє і про власні миротворчі амбіції в інших конфліктах, зокрема щодо війни Росії проти України, однак конкретних механізмів поки не озвучує.
Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп оголосив про плани розгортання Міжнародних сил стабілізації у повоєнній Газі. За його словами, Сполучені Штати очолять цю місію, а до її складу увійдуть військові з Албанії, Індонезії, Казахстану, Косова та Марокко. Планується розгортання близько 20 тис. військових у п’яти секторах Гази, а в довгостроковій перспективі – також 12 тис. поліцейських. Крім того, адміністрація Трампа розглядає можливість будівництва в Газі військової бази на 5 тис. осіб.
Умови, які пропонуються Україні в межах можливих мирних домовленостей, мають небезпечні історичні паралелі із Севрським договором 1920 року, але й за таких умов повернення окупованих територій залишається реалістичним.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив турецький експерт-міжнародник, аналітик, дослідник, письменник і поет Джанфер Балчик.
«Умови, які нав’язуються Україні, нагадують Севрський договір, нав’язаний Османській імперії, який великий Ататюрк розірвав та викинув. Це договір, який держави-переможниці змусили Османську імперію підписати після її поразки в Першій світовій війні. Це дуже схоже на той договір. Дуже небезпечна угода», — сказав Балчик.
За словами експерта, за будь-яких умов питання Криму та Донбасу не повинні зникати з порядку денного, адже повернення окупованих територій можливе, хоча це може зайняти тривалий час.
«Якщо доля буде сприятливою, може статися так, що як раптово розпався Радянський Союз, так само може розпастись і Росія. Можливо, Україна навіть стане кандидатом у майбутні супердержави. Для людського життя 10–20 років — це короткий період. Для держав це може бути і 50 років, і 100 років. Навіть 100 років для держав — це короткий термін, — зазначив полковник у відставці Балчик.
Експерт висловив переконання, що довгострокова стратегія та збереження національної єдності створять у майбутньому необхідні передумови для повернення окупованих територій.
Севрський договір був укладений між державами Антанти та Османською імперією після її поразки в Першій світовій війні. Документ передбачав значні територіальні втрати, обмеження збройних сил і фактичну втрату стратегічної самостійності. У турецькій історичній пам’яті цей договір сприймається як символ нав’язаного та принизливого миру, який був переглянутий після війни за незалежність і укладення Лозаннського договору 1923 року.
Як повідомляв Укрінформ, Туреччина неодноразово закликала до встановлення справедливого та міцного миру в Україні та заявляла про готовність надати майданчик для перемовин.
-
Суспільство5 днів agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoПРООН допомогла розчистити в Україні 1 мільйон тонн відходів від руйнувань
-
Політика1 тиждень agoпро €90 мільярдів від ЄС: Це саме той сигнал, що має бути надісланий агресорові
-
Усі новини3 дні agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Події1 тиждень agoМісце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки національного значення
-
Війна7 днів agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі після реконструкції запрацював травматологічний корпус лікарні швидкої допомоги
-
Війна1 тиждень agoЄвросоюз визначився, де навчатиме військових ЗСУ на території України