Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф заявив, що обмін військовополоненими між Росією та Україною відбувся в результаті тристоронніх переговорів за участю Сполучених Штатів, та заявив про продовження переговорів.
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Віткофф зауважив, що цього тижня Україна та Росія провели ще один обмін полоненими, внаслідок якого 1000 осіб повернулися додому згідно з угодами, досягнутими під час нещодавніх тристоронніх переговорів у Женеві за участю Сполучених Штатів.
«Цей обмін став можливим завдяки тривалим і детальним мирним переговорам під керівництвом президента Дональда Трампа. Під керівництвом президента ми продовжуємо досягати значних результатів, працюючи над формулюванням мирної угоди, яка раз і назавжди покладе край війні», – повідомив Віткофф.
Він додав, що переговори тривають, і «в найближчі тижні очікується додатковий прогрес».
Віткофф також подякував уряду Швейцарії за проведення переговорів, і окремо Дональду Трампу за «його лідерство у просуванні дипломатичних зусиль, спрямованих на вирішення конфлікту».
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова відновити перемовини щодо закінчення війни, щойно до цього будуть готові американські партнери.
Під час обміну полоненими 5 березня з неволі повернулися 200 українців, 6 березня вдалося повернути 300 українських захисників та двох цивільних.
Фото: ОП
Україна не буде терпіти державний бандитизм від Угорщини і запевняє, що причетні до утримання в заручниках семи українців – співробітників Ощадбанку – будуть притягнуті до відповідальності.
Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Політичні заяви угорських посадовців сьогодні вранці свідчать про те, що затримання семи громадян України в Будапешті було частиною шантажу та виборчої кампанії Угорщини. Перелік вимог Орбана до України цього ранку був особливо показовим. Це те, що зазвичай відбувається після того, як людей беруть у заручники: вимоги», – зазначив Сибіга.
Він підкреслив, що Україна не потерпить державного бандитизму, і додав, що кожен, хто відповідальний за захоплення та утримання українських громадян у заручниках, буде притягнутий до відповідальності. Україна також залишає за собою право вжити відповідних заходів, включаючи ініціювання санкцій та інших обмежувальних заходів, застеріг міністр.
Сибіга також повторив вимогу до Угорщини припинити втягувати Україну у внутрішню політику та виборчу кампанію.
Глава МЗС додав, що Україна очікує рішучої реакції від партнерів. У зовнішньополітичному відомстві України також збереться іноземний дипломатичний корпус, щоб проінформувати про неприйнятні дії Угорщини, спростувати абсурдні звинувачення та закликати до підтримки у вимозі відповідальності.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 6 березня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що в Будапешті угорська влада взяла в заручники сімох громадян України – працівників Ощадбанку – та викрала гроші, які вони перевозили. За його словами, семеро працівників Ощадбанку двома банківськими автомобілями прямували транзитом між Австрією та Україною і перевозили готівку в межах регулярного обслуговування між державними банками.
Уже вдень угорська податкова служба підтвердила затримання семи інкасаторів «Ощадбанку» та двох автомобілів з готівкою, що прямували з Австрії до України, заявивши, що веде кримінальне провадження за підозрою у відмиванні грошей.
Фото архівне
Спікер нижньої палати польського парламенту Влодзімєж Чажастий на зустрічі у Варшаві обговорив з президентом Румунії Нікушором Даном подальшу підтримку України.
Як повідомляє Укрінформ, відповідну інформацію оприлюднено на сайті Сейму Польщі.
Ключовими темами переговорів були співпраця у сфері безпеки та війна в Україні. Політики насамперед обговорили загрози для безпеки Центрально-Східної Європи, зокрема російську агресію проти України.
Чажастий розповів Дану про свій нещодавній візит до Києва, про підтримку, яку Польща надає Україні, а також подякував Румунії за допомогу нашій державі.
«Те, що відбувається в Україні, – це трагедія, і ми повинні їм допомагати. Для Польщі Україна дуже важлива», – наголосив маршалок.
Розмова також стосувалася мирних переговорів між Україною й Росією та можливих сценаріїв завершення війни. Президент Дан наголосив, що Польща і Румунія повинні співпрацювати, щоб посилити безпеку регіону.
У ході зустрічі Чажастий запросив румунську делегацію на конференцію з відновлення України, яка відбудеться у червні в польському Гданську.
Окремою темою розмови стала ініціатива «Трьох морів». Сторони погодилися, що це важливий проєкт, який може сприяти розвитку інфраструктури в європейському регіоні. Водночас Дан і Чажастий підкреслили, що «Тримор’я» має розвиватися так, аби зміцнювати співпрацю в межах Європейського Союзу та НАТО.
Як повідомляв Укрінформ, глава польського уряду Дональд Туск закликав політичних опонентів перестати грати у «політичні ігри» і закликав президента Кароля Навроцького підписати закон про реалізацію оборонної ініціативи SAFE.
Фото: Anna Strzyżak/Kancelaria Sejmu
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство1 тиждень agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події1 тиждень agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса1 тиждень agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна1 тиждень agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів