Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

У МЗС відповіли Сійярто щодо захоплених українських грошей

Published

on



Речник МЗС України Георгій Тихий відповів міністру закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто, який поцікавився, у чиїх інтересах українські інкасатори перевозили кошти транзитом через угорську територію.

Як передає Укрінформ, про це Тихий написав у соцмережі X.

“В Україні ми кажемо: На злодієві шапка горить. Це означає “Нечиста совість не потребує обвинувача». Це саме той випадок”, – йдеться у дописі.

Раніше Сійярто у своєму дописі натякнув, нібито ці кошти могли призначатись для когось в Угорщині, натякаючи на угорську опозицію.

“Ми чекаємо на повернення вкрадених коштів та готуємо конкретні юридичні заходи. А також вимагатимемо справедливості та відповідальності”, – написав Тихий.

Читайте також: Сікорський про затримання Угорщиною українських інкасаторів: Це промах і частина виборчої кампанії

Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 6 березня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що у Будапешті угорська влада взяла в заручники сімох громадян України – працівників Ощадбанку – та викрала гроші, які вони перевозили. За його словами, семеро працівників Ощадбанку двома банківськими автомобілями прямували транзитом між Австрією та Україною та перевозили готівку в межах регулярного обслуговування між державними банками.



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський анонсував роботу з європейськими партнерами для розблокування рішень із захисту України

Published

on



Фактично весь наступний тиждень буде присвячений спільній роботі з європейськими партнерами, спрямованій на те, щоб необхідні для захисту України рішення дійсно запрацювали.

Про це Президент Володимир Зеленський повідомив у вечірньому відеозверненні, передає Укрінформ.

Глава держави нагадав, що наразі тривають роботи на місці російського удару по житловій багатоповерхівці в Харкові. Для розбору завалів додатково залучені фахівці з Полтавської та Сумської областей.

Унаслідок цієї атаки є загиблі, серед них – 13-річна дівчинка та девʼятирічний хлопчик. Зеленський висловив співчуття рідним та близьким загиблих.

Ще 16 людей, як зауважив він, зазнали через цей удар поранень. Усі вони отримують необхідну допомогу.

Президент наголосив, що ворожа атака була спрямована саме проти цивільних. У Києві та в інших регіонах ціллю російських загарбників виявилися, зокрема, об’єкти енергетики.

Зеленський підкреслив: жодного прогресу щодо 20-о пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії за цю війну досі немає. Так само немає зрушень щодо пакета допомоги Україні на €90 мільярда.

«І хоча Європа визнає, що це для нас життєво важливо, все одно блокування пакета зберігається», – констатував він.

Читайте також: Зеленський і Мелоні обговорили ситуацію навколо Ірану та розблокування кредиту на €90 мільярдів

Зеленський скоординував позиції щодо цього із президентом Франції Емманюелем Макроном.

Глави держав обговорили також потребу України в цілодобовому захисті від російських атак.

«Це потребує стійкості, підтримки – виконання всіх домовленостей, які були досягнуті і які досі багато в чому на паузі. Дякую Емманюелю, дякую іншим лідерам, які усвідомлюють увесь рівень небезпек і не граються з долями людей», – зазначив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Франції Еммануелем Макроном ситуацію в Україні та на Близькому Сході.

Фото: Офіс Президента



Джерело

Continue Reading

Політика

Війна в Україні вже б завершилася, якби Київ отримав таку ППО, яку розгорнули на Близькому Сході

Published

on



Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Україна може отримати певні вигоди від конфлікту на Близькому Сході, який потенційно може перешкодити Росії у військовій співпраці з Іраном.

Про це він сказав у інтерв’ю Bloomberg у суботу під час державного візиту до Індії, передає Укрінформ.

На думку Стубба, повномасштабна війна в Україні, що триває вже п’ятий рік, могла б закінчитися раніше, якби Київ отримав таку ж підтримку в галузі протиповітряної оборони, яка була надана регіону Перської затоки протягом перших семи днів війни на Близькому Сході.

Фінський президент порівняв фінансові витрати на війни, оцінивши, що перший тиждень бойових дій в Ірані коштував приблизно 40 мільярдів доларів, що приблизно дорівнює щорічним витратам європейських країн на допомогу Україні. Загальна європейська підтримка України з 2022 року оцінюється в 250-300 мільярдів євро (290-350 мільярдів доларів), сказав він.

Війна на Близькому Сході, за словами Стубба, може мати свої переваги: атаки США та Ізраїлю по Ірану, а також контратаки Тегерана по американських базах на Близькому Сході та в декількох сусідніх країнах означають, що «Іран і Росія зараз не можуть співпрацювати в галузі ракетної та оборонної промисловості». Проте, за його словами, Росія вже має два заводи, які виробляють дрони Shahed з використанням іранських технологій. Стубб додав, що ймовірним негативним наслідком конфлікту на Близькому Сході є зростання цін на нафту, «що, по суті, буде живити російську військову машину».

Читайте також: Європа має допомогти Україні розвинути власне виробництво балістичних ракет – австрійський експерт

Водночас зміщення глобальної уваги на Іран може створити можливості для дипломатії щодо України, даючи «простір для переговірників, щоб вони могли щось придумати, не перебуваючи в центрі уваги», сказав президент Фінляндії.

Стубб, який раніше часто контактував з Дональдом Трампом, особливо з приводу війни в Україні, заявив, що не розмовляв з президентом США з кінця минулого року.

Як повідомляв Укрінформ, за словами Стубба, Євросоюз повинен мати місце за столом переговорів, адже платить за війну, але спілкування з РФ має бути скоординованим та узгодженим з Україною.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.