Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Із нинішнім російським керівництвом домовлятися неможливо
Будь-які переговори з сьогоднішнім керівництвом РФ навряд чи можливі.
Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний і Повноважний Посол, керівник напряму досліджень із міжнародної політики Фундації Пилипа Орлика Володимир Єльченко.
“Я не вірю в реалістичність будь-яких перемовин із нинішнім російським режимом. Із нинішнім керівництвом Росії домовлятися абсолютно неможливо. Якщо чесно, я не вірю і в перемовини навіть із наступним російським режимом”, – зазначив Єльченко, пославшись на свій досвід посла у Росії в 2010-2015 роках.
За словами дипломата, у Росії “майже всі міністри, прем’єр-міністри, віцепрем’єр-міністри – це все одне і те ж коло” людей, більше чи менше наближених до Путіна, і всі вони зомбовані російською пропагандою, яку самі й виробляють. На сьогодні жодної людини в російському істеблішменті, яка буде здатна змінити свою думку, Єльченко не бачить.
Дипломат не дуже вірить і в реальність швидких революційних змін у Росії, які могли б привести до влади насправді нових людей.
Водночас, на переконання Єльченка, Україна не чекатиме, поки Путіна не стане та режим у Москві якимось чином трансформується. За його словами, це підтверджують останні події.
“Ми вже здатні виробляти власну серйозну зброю. Звісно, це все не без допомоги наших партнерів на Заході… Частина української зброї виробляється за кордоном нашими виробниками. Цю тенденцію треба продовжувати”, – наголосив дипломат.
Єльченко – експосол України у США та Росії, дворазовий очільник Постійного представництва України при ООН, посол в Австрії та постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України за останню добу завдали ударів по чотирьох об’єктах паливної інфраструктури у Ставропольському краї РФ, а також уразили три російські танкери тіньового флоту в акваторії Чорного моря.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Зеленський анонсував рішення щодо армії
Президент України Володимир Зеленський провів низку консультацій, зокрема й з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським, та пообіцяв нові рішення щодо армії.
Як передає Укрінформ, про це глава держави сказав у вечірньому зверненні.
За його словами, вчора і сьогодні багато було консультацій.
“Звісно, я чую, що кажуть люди”, – акцентував Президент і повідомив, що говорив сьогодні з Федоровим, а також із Сирським.
“Рішення щодо армії будуть напрацьовані. Я дякую всім, хто дбає про Україну. Я дякую всім, хто захищає наші позиції на фронті, хто старається повертати війну додому – в Росію, туди, звідки війна сюди прийшла”, – підсумував Президент.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві та інших містах України з 16 липня тривають протести проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Фото: ОП
Політика
Польща найближчими місяцями визначиться з участю в Антибалістичній коаліції
Польща упродовж кількох найближчих місяців сформує свою пропозицію щодо участі в Антибалістичній коаліції.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав колишній міністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич.
Як зазначив ексміністр, Антибалістична коаліція є, по суті, бізнес-проєктом, до якого мають бути залучені промислові підприємства різних країн.
«Думаю, польські компанії проведуть відповідні дослідження і впродовж кількох місяців буде сформовано пропозицію щодо участі Польщі в цій ініціативі», – наголосив Онишкевич.
Проте він зауважив, що Польща у цьому контексті перебуває в дещо особливій ситуації, оскільки на території країни є американська база в Редзікові, яка здатна перехоплювати балістичні ракети.
Як повідомляв Укрінформ, 13 липня Україна разом із Францією, Німеччиною, Великою Британією та ще п’ятьма європейськими країнами оголосила про створення Антибалістичної коаліції.
Польща може приєднатися до Антибалістичної коаліції на підтримку України, якщо польські оборонні підприємства запропонують відповідні виробничі можливості.
До проєкту вже долучилися провідні європейські оборонні компанії: Kongsberg Defence & Aerospace, Thales, Safran, MBDA, Eurosam, Saab, Diehl Defence, Weibel Scientific, Fire Point, HENSOLDT, Sener та Leonardo.
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Одеса6 днів agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Усі новини1 тиждень agoЯк продовжити час роботи смартфонів Samsung Galaxy S26 Ultra на одному заряді (фото)
-
Події1 тиждень agoНазвали лавреата спеціальної почесної нагороди кінопремії «Золота Дзиґа»
-
Війна7 днів agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Суспільство1 тиждень agoУ Миколаєві розділилися думки щодо назви меморіалу Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Вишневому після російської атаки відновили газопостачання для 214 родин
