Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Пріоритети нашої зовнішньої політики збігаються
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з віцепремʼєр-міністром, міністром закордонних справ Молдови Міхаєм Попшоєм заявив, що пріоритети зовнішньої політики України та Молдови збігаються, особливо у сфері безпеки та європейських прагнень.
Як передає Укрінформ, про це глава держави повідомив у Фейсбуці.
«Провів зустріч із віцепремʼєр-міністром, міністром закордонних справ Молдови Міхаєм Попшоєм. Радий був бачити пана міністра на українській щорічній нараді послів. І його присутність відображає, що багато в чому пріоритети зовнішньої політики України та Молдови співпадають, особливо у сфері безпеки та європейських прагнень. Важливо, щоб ми й надалі рухалися разом по всьому спектру спільних завдань», – розповів Зеленський.
Він також відзначив, що під час зустрічі сторони обговорили низку практичних проєктів, які можна й варто реалізувати, зокрема в інфраструктурній та енергетичній сферах.
«Для нас це передусім питання безпеки та взаємодопомоги. Вдячний Молдові за послідовну підтримку наших людей і захисту», – сказав Президент.
Як повідомлялося, Молдова отримала статус кандидата до ЄС у червні 2022 року. Переговори про вступ були офіційно розпочаті в червні 2024 року.
15 червня 2026 року під час другої конференції з питань вступу Молдови до ЄС Євросоюз і Молдова розпочали переговори щодо кластера 1 – «Основи» (його також часто називають «Фундаментальні питання»). Того ж дня аналогічний крок було зроблено щодо України.
Фото: ОП
Політика
Головним критерієм роботи послів має бути обсяг зброї та фінансової допомоги для України
Президент Володимир Зеленський заявив, що головним критерієм ефективності українських посольств має бути обсяг залученої для України зброї, фінансування та політичної підтримки.
Про це глава держави повідомив під час виступу на нараді послів, передає кореспондент Укрінформу.
“Якість роботи посольства повинна вимірюватись обсягом зброї, яку Україна отримує, фінансів, які Україну підтримують, політичних рішень і конкретних кроків, які тиснуть на ворога. Це — чітка головна рамка. Посол України повинен знати, скільки ракет для ППО є в країні і як зробити так, щоб ракети були не десь там на складах, а в наших пускових, тут, в Україні. Ракети для всіх систем, про які, я казав неодноразово, зброя для нашої бойової авіації, все, що потрібно для наших дронів — це ваша і наша спільна робота”, — зазначив він.
Зеленський наголосив, що інструменти роботи українських дипломатів мають визначатися особливостями країни перебування та поставленими завданнями. За його словами, залежно від обставин ефективною може бути як публічна, так і непублічна дипломатія, а в окремих випадках важливу роль відіграє підтримка громадянського суспільства та медіа.
“Але зброю ви повинні привозити та допомагати усім тим, хто її привозить. Під це повинні бути перебудовані і KPI наших посольств і послів. Зброя потрібна. Ракети потрібні. Фінанси для України потрібні. Все це номер один. Зброя, MilTech – це робота не тільки військових аташе, а також дипломатична робота пряма, особисто послів”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, під час якої сторони обговорили зміцнення української протиповітряної оборони, а також домовилися про подальшу координацію між командами.
Політика
Суд відправив під арешт колишнього держсекретаря МЗС Банькова із заставою 10 мільйонів
Експосадовець перебуватиме у СІЗО до 30 вересня.
Його підозрюють у розкраданні міжнародної допомоги для України на початку повномасштабного вторгнення РФ.
Розгляд обрання запобіжного заходу для Банькова тривав кілька судових засідань — 29 та 31 липня.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотав про тримання експосадовця в СІЗО з альтернативою застави у 15 мільйонів гривень, а адвокат просив суд про “більш мʼякий” запобіжний захід та називав суму застави “великою”.
ВАКС частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, зменшивши заставу на 5 мільйонів гривень.
29 липня прокурор зачитав короткий зміст підозри Банькову. За твердженням Національного антикорупційного бюро України і САП, він створив організовану групу разом з колишнім керівником апарату МЗС Рамізом Рамазановим, засновником громадської організації “Центр сприяння міжнародного співробітництва” Владиславом Рєзніковим та бухгалтеркою.
За версією слідства, метою були привласнення та легалізація благодійних коштів. Оскільки Баньков не міг бути засновником цієї ГО через тодішній статус держсекретаря МЗС, він здійснював фактичний контроль над організацією та лобіював її через Меморандум про співпрацю з МЗС — саме на рахунки “Центру сприяння міжнародного співробітництва” мали надходити кошти міжнародної допомоги.
Прокурор заявляв, що розслідування виявило три епізоди цієї схеми.
Зокрема це привласнення внесків з Японії. За словами сторони обвинувачення, скориставшись надходженням понад 17,2 мільйона гривень пожертв на рахунки посольства України в Японії, Баньков нібито ініціював зміну порядку звітності та надав вказівку перерахувати кошти на підконтрольну ГО. Спершу група отримала два транші по 500 тисяч доларів США під виглядом допомоги ЗСУ та цивільним і повністю конвертувала їх у готівку.
Також це махінації з фондом Renew Democracy Initiative (RDI). За твердженням прокурора, увійшовши в довіру до американської організації, Баньков підписав грантові угоди від імені ГО, зазначивши свою посаду держсекретаря. За даними слідства, спільники залучили реальних виконавців послуг, але суттєво завищили вартість цих послуг у документах. Через фіктивну звітність у готівку було переведено приблизно 8 мільйонів гривень із загальної суми грантів на 700 тисяч доларів США.
Крім того, це легалізація коштів. Як заявила сторона обвинувачення, виведення грошей відбувалося у три етапи: 3,5 мільйона гривень — через підконтрольну компанію “Вест Естейт”; 20 мільйонів — транзитом через рахунки 7 фізосіб-підприємців (ФОПів) на фіктивні товариства; ще 13,7 мільйона — через конвертаційні центри та ланцюжок із 4-5 товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) із виплатою комісій за обнал.
Як повідомляв Укрінформ, 27 липня НАБУ та САП повідомили про підозру учасникам організованої групи на чолі з колишнім держсекретарем МЗС, яких підозрюють у заволодінні коштами іноземних громадян і донорів, призначеними на підтримку України на початку повномасштабного вторгнення РФ.
Фото: Посольство України в Румунії
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика5 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
