Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Сибіга застеріг, що російські ультиматуми щодо безпеки передують новим актам агресії

Published

on



Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що російські вимоги щодо припинення розширення НАТО та зміни європейської архітектури безпеки не є запрошенням до діалогу, навпаки, вони передують новій ескалації агресії.

Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Ми вже бачили це раніше. У 2007 році в Мюнхені Путін назвав розширення НАТО “загрозою”. У 2008 році в Бухаресті Кремль висунув погрози щодо перспектив вступу Грузії та України до НАТО. За кілька місяців Росія вторглася в Грузію. У 2021 році Москва вимагала припинення розширення НАТО та повернення до ліній 1997 року. За кілька місяців Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну», – нагадав Сибіга.

За його словами, тепер той самий ультиматум повертається під новою назвою «європейська архітектура безпеки».

«Це не запрошення до діалогу. Історія показує, що за цим слідує: нова ескалація ворожнечі з боку Росії в агресивних формах, включно з відвертою збройною агресією», – зазначив міністр.

Сибіга закликав не підігравати Росії, а натомість посилити тиск на російський режим, щоб змусити Путіна серйозно поставитися до мирних зусиль і припинити агресію проти України.

Читайте також: Європа не має потреби говорити з Росією про архітектуру безпеки – Мерц

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал , які Москва пропонує як частину пакета домовленостей для врегулювання війни в Україні.



Джерело

Continue Reading

Політика

Росіяни зацікавлені переглянути структуру безпеки в Європі, і це небезпечно

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія націлена переглянути структуру безпеки як мінімум в Європі, і це небезпечно.

Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.

«І є ще питання, яке піднімала Американська сторона – певна інша структура безпеки після війни у світі і в Європі, передусім в Європі. На мій погляд, це може бути небезпечно. Я про це говорив раніше і попередив нашу команду про це теж. Це не повинно бути головною аджендою, і не повинно йти від України. Але, я вважаю, що саме на цю адженду американці затягували «рускіх», тому що «рускіє» зацікавлені саме в цьому – переглянути структуру безпеки як мінімум в Європі», – розповів Зеленський.

Він відзначив, що його занепокоєння підкреслюють і підтверджують ті небезпечні сигнали, які напередодні були від Путіна щодо кордонів.

«Те, що Путін хоче змінити кордони в Європі, – факт. Я впевнений, що це лежить в його концепції перегляду гарантій безпеки в Європі. Це небезпечно, бо, на мій погляд, через такі речі якраз і починаються війни або ескалації. Я контактував з «нордіками», з іншими європейцями і сказав, що їм потрібно до цього дуже серйозно ставитися, і вони саме так до цього і ставляться всі», – сказав Президент.

Він припустив, що саме ідею зміни безпекової структури в Європі у 2021 році Путін привозив Байдену. За словами Президента, ініціатива Путіна передбачала «перерозподіл сил в Європі та світі, послаблення або відведення військ НАТО, виведення американських військ».

Читайте також: Зеленський: Припинення вогню не підтримує особисто Путін

«Будь-які подібні зміни дуже небезпечні. По-перше, Росія точно не може вирішувати за всі суспільства, які входять в НАТО. По-друге, якщо Росія хоче прибрати сили, які стоять на захисті, то для чого? Думаю, Путін буде говорити про Фінляндію, Швецію. Впевнений, буде піднімати питання про Угорщину і присутність американців в країнах Балтії», – зауважив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, тристоронні переговори за участю України, США і Росії відбулися в Абу-Дабі 10-11 листопада. Основні результати переговорів –  це домовленість про найбільший обмін полоненими, згода продовжити перемовини та долучити до них європейських представників.



Джерело

Continue Reading

Політика

Болгарія припиняє постачати Україні зброю та боєприпаси з армійських запасів

Published

on



Болгарія не надаватиме Україні нову фінансову допомогу на закупівлю озброєння та припиняє постачання зброї та боєприпасів із запасів своєї армії.
 

Про це заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев журналістам в кулуарах саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні, повідомляє Укрінформ із посиланням на ВТА.

BTA :: Bulgaria Backs European Security Declaration, Expresses Reservations to Preamble over Ukraine…

За словами глави уряду, Болгарія не може надавати фінансову допомогу за нинішніх обставин, оскільки перебуває під процедурою ЄС щодо надмірного дефіциту бюджету та має проблеми з фінансовими резервами. Водночас Софія не перешкоджатиме іншим країнам Євросоюзу підтримувати Україну фінансово.

Прем’єр-міністр заявив, що Болгарія готова обговорювати механізми, які гарантували б спрямування її можливих внесків на гуманітарні потреби, постачання електроенергії та медичну допомогу, а не на закупівлю зброї. Якщо Софія долучиться до надання гарантій, він наполягатиме, щоб кошти спрямовувалися безпосередньо на підтримку болгарської громади, зосередженої у низці регіонів України. 

Читайте також: Болгарія не братиме участі в новій програмі фінансової допомоги ЄС для України – прем’єр

Радев також заявив, що «ми більше не надаватимемо зброю та боєприпаси із запасів болгарської армії». За його словами, обсяги експорту продукції болгарських оборонних підприємств, які були дуже високими у 2022 і 2023 роках, стали скорочуватися. На думку Радева, це пов’язано зі зміною характеру війни: якщо спочатку був величезний попит на боєприпаси болгарського виробництва, то нині зростає потреба у безпілотниках.

Як повідомляв Укрінформ, раніше уряд Болгарії заявляв, що утримається від подальшого фінансування летальної зброї для України через Європейський фонд миру (EPF) і фінансуватиме лише нелетальну допомогу.

Фото: unsplash



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.