Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Зеленський призначив заступника голови СБУ
Президент Володимир Зеленський призначив Ярослава Мережка заступником голови Служби безпеки України.
Про це йдеться в указі Президента №47/2026 від 13 січня, передає Укрінформ.
“Призначити Мережка Ярослава Вікторовича заступником голови Служби безпеки України”, — зазначається в документі.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада України підтримала відставку Василя Малюка з посади Голови Служби безпеки України.
Фото: ОП
Політика
Рада звільнила Федорова з посади глави Мінцифри
Верховна Рада України підтримала відставку першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова з займаної посади.
Як передає кореспондент Укрінформу, відповідна ініціатива була підтримана 270 депутатами.
Михайло Федоров з травня 2019 р. обіймав посаду позаштатного радника Президента з digital-напряму.
У 2019 році він був обраний народним депутатом.
29 серпня 2019 року Федоров був призначений на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації.
4 березня 2020 року він знову був призначений на цю посаду.
21 березня 2023 року призначений на посаду віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністра цифрової трансформації.
17 липня 2025 року Федоров призначений на посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації.
12 січня Комітет ВР з питань цифрової трансформації ухвалив підтримати відставку Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації.
Як повідомляв Укрінформ, 9 січня до Верховної Ради надійшли заяви про відставку міністра оборони Дениса Шмигаля та першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Президент Володимир Зеленський запропонував призначити Дениса Шмигаля на посаду першого віцепремʼєр-міністра – міністра енергетики.
Федорову запропоновано очолити Міністерство оборони.
Фото: КМУ
Політика
Мельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
Про це він заявив у понеділок під час засідання Ради Безпеки ООН, передає власкор Укрінформу у Нью-Йорку.
«Нам також потрібна зброя дальньої дії для нейтралізації майбутніх атак», – зазначив він. Крім того, постпред закликав союзників «запровадити додаткові санкції, посиливши економічний тиск на Росію, зокрема більш жорсткі заходи, спрямовані проти тіньового флоту, які ще більше обмежать доходи від енергетики, а також здатність Москви купувати компоненти для виробництва зброї».
За словами Мельника, Росія свідомо дочекалася початку січня, коли температура в Україні опустилася до мінус 15 градусів, щоб завдати руйнівних повітряних ударів по енергетичній інфраструктурі, поставивши мільйони людей «на межу замерзання».
«Те, що ми спостерігаємо нині, перегукується з найганебнішими прецедентами в історії людства, коли імперії зла намагалися зламати опір цивільного населення, перетворюючи холод, голод і темряву на зброю», – наголосив він.
Мельник зазначив, що повномасштабна російська війна проти України, розпочата у 2022 році, вже триває довше, ніж війна між Третім рейхом і Радянським Союзом – 1418 днів, і кожен день бездіяльності Ради Безпеки ООН означає нові жертви.
Він підкреслив, що Україна й надалі прагнутиме всеосяжного, справедливого й тривалого миру, заснованого на національному праві й принципах Статуту ООН, і залишається відданою мирному процесу, ініційованому президентом США Дональдом Трампом. Постпред відзначив посередницькі зусилля Сполучених Штатів та активну дипломатію європейських і інших партнерів, зокрема інтенсивні контакти останніх тижнів у Флориді та Парижі.
Водночас він наголосив, що Росія свідомо зриває ці мирні ініціативи.
Мельник звернувся до держав – членів ООН, які досі залишаються нейтральними або стверджують, що санкції є неприйнятними чи неефективними. За його словами, такий підхід є помилковим.
«Санкції є ефективними, попри недосконале впровадження… Ліки працюють. Потрібно лише збільшити дозу», – наголосив він, додавши, що за умов зловживання Росією правом вето саме скоординовані санкції залишаються єдиним дійовим шляхом примусити Москву до миру.
Як повідомляв Укрінформ, Мельник на засіданні Радбезу ООН у понеділок, скликаному для обговорення посиленням російських обстрілів України, обґрунтував неминучість занепаду РФ і закликав Москву «сушити весла і плести лапті».
-
Усі новини3 дні agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Україна1 тиждень agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Усі новини1 тиждень agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів
-
Війна6 днів agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Усі новини1 тиждень agoяк гавайська мова зберагіє і передає тисячолітню історію
-
Війна6 днів agoАтака на Одеську область — ЗС РФ вдарили по портах, є загиблий — фото
