Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Зеленський обговорив із принцом Саудівської Аравії три напрями співпраці
У Джидді Президент України Володимир Зеленський обговорив зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом три напрями співпраці між країнами.
Про це інформує пресслужба Офісу Президента, передає Укрінформ.
«Перший напрям – експорт нашої української безпекової експертизи та спроможностей у захисті неба. Другий – енергетична співпраця, яка додає Україні стійкості в цей складний час. Третій – напрямок продовольчої безпеки. Працюємо разом, щоб посилити наші народи та партнерів», – цитує пресслужба Зеленського.
Президент наголосив, що Україна готова ділитися своїм досвідом та напрацюваннями для взаємовигідної співпраці з Саудівською Аравією в захисті життів.
Окрему увагу було приділено питанням енергетичної стійкості, зокрема у зв’язку з кризою на ринку пального, що виникла через ситуацію навколо Ірану та блокування Ормузької протоки.
Також сторони обговорили перспективи участі Саудівської Аравії в реалізації інфраструктурних проєктів, відновленні та відбудові України, а також про партнерство у фінансовому секторі та інших державних проєктах.
Лідери визначили завдання для своїх команд і розраховують на їх оперативне та повне виконання.
Зеленський поінформував Мухаммада бін Салмана Аль Сауда про перебіг переговорного процесу щодо закінчення війни Росії проти України та подякував за всі зусилля з боку Саудівської Аравії.
Як повідомляв Укрінформ, 24 квітня Президент Володимир Зеленський прибув до Саудівської Аравії.
Фото: ОП
Політика
Зеленський прибув до Саудівської Аравії
Президент Володимир Зеленський прибув до Саудівської Аравії, де зустрінеться зі Спадкоємним принцом Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зеленський нагадав, що вчора, 23 квітня, на зустрічі з європейськими лідерами було закріплено фінансові гарантії стійкості України.
“Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним. Ціную змістовну співпрацю між нашими країнами”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Євросоюз та Україна привітали затвердження кредиту на 90 млрд євро, водночас закликавши треті країни допомогти у подоланні прогалин у фінансуванні України, а також прийняття 20-го пакету санкцій проти РФ.
Політика
Президентські вибори у Франції будуть визначальними для розвитку всієї Європи
Наступні президентські вибори у Франції 2027 року стануть визначальними для розвитку всієї Європи.
Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат відзначив вплив на євроінтеграцію України результатів ключових виборів у країнах ЄС.
«Наприклад, наступні президентські вибори у Франції. Вони будуть визначальні не тільки для нас і для нашої інтеграції. Вони визначальні взагалі для розвитку Європи. Оскільки сьогоднішня Європа побудована багато в чому французами на основі французької, я би її назвав, раціональної моделі. Тобто архітектори сьогоднішньої Європи значною мірою походять із Франції. Я не хочу применшувати ролі німців, італійців, голландців, бельгійців – кого завгодно, але Франція має знакові фігури і знаковий вплив з точки зору того, як функціонує Європа. І якщо буде якийсь надлом наступного року, то це буде надлом всієї Європи, а значить і нашої євроінтеграції», – вважає ексглава МЗС.
Також серед важливих міжнародних подій найближчим часом він назвав вибори у Німеччині, де потенційно можуть перезавантажити керівну коаліцію, що також негативно вплине на українську євроінтеграцію.
«Крім того, нам варто пам’ятати, що навіть у разі проведення успішних передвступних переговорів ніхто не відміняв референдуму (про вступ у ЄС – ред.), який може бути у Франції. Або в Голландії чи Угорщині. І для того, щоб вигравати ці референдуми, нам потрібні дуже і дуже непрості системні рішення, як ми працюємо з цими країнами. Це не робота з окремими політиками. Хоча відносини (президентів – ред.) Зеленського і Макрона для нас є позитивною історією. Але голосують, як ви розумієте, французи, а не Макрон. І як ви прекрасно бачите, більшість французів Макрона не люблять – достатньо подивитися на будь-які опитування. В Голландії теж дуже непростий референдум буде. Та і в Угорщині. Я думаю, що Кремль зробить все можливе, щоб референдум проходив дуже кепсько. І ця європейська історія для нас дуже важлива», – зазначив дипломат.
У цьому зв’язку, на його думку, українській владі потрібно активно використовувати дипломатію на рівні регіонів, установлювати і розвивати якомога більше регіональних партнерств. Адже після завершення бойових дій в Україні роль саме регіональної дипломатії може стати ключовою для майбутньої євроінтеграції, переконаний Клімкін.
Як повідомляв Укрінформ, колишній глава МЗС Павло Клімкін прогнозує, що Україна матиме найскладніші переговори про вступ у ЄС саме із сусідніми країнами.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака
