Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
МКС не зупинить розслідування щодо вторгнення Росії в Україну через мирні переговори
Розслідування Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо вторгнення Росії в Україну не може бути зупинене мирними переговорами, але може бути відкладене Радою Безпеки ООН.
Як передає Укрінформ, про це у п’ятницю заявила заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан агентству Associated Press.
«Якщо розслідування триває, ми будемо дотримуватися наших власних нормативних положень», – заявила Хан.
Заступниця прокурора наголосила, що спроби встановити справедливість повинні супроводжуватися мирними зусиллями.
«Повинна бути можливість притягнення до відповідальності, щоб мир був тривалим, був стійким», – сказала Хан.
Водночас вона зауважила, що Радбез ООН може «попросити суд відкласти розгляд справи, якщо вважає, що є можливість укласти мирну угоду», та додала, що це буде лише «тимчасовою зупинкою».
Як повідомляв Укрінформ, 17 березня 2023 року судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт глави Кремля Володимира Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Зеленський у понеділок здійснить візит до Великої Британії
Президент Володимир Зеленський у понеділок, 8 грудня, здійснить візит до Великої Британії.
Про це глава держави заявив під час Військового молитовного сніданку, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи планує Президент візит до Великої Британії у понеділок, 8 грудня, Зеленський відповів: “Так”.
Він також додав, що сьогодні у другій половині дня очікує доповідь від секретаря РНБО Рустема Умєрова про результат перемовин у США.
Як повідомляв Укрінформ, попередній візит глави Української держави до Великої Британії відбувся 24 жовтня. Тоді Володимир Зеленський провів зустріч з королем Об’єднаного Королівства Чарльзом та прем’єр-міністром Кіром Стармером. Також у Лондоні 24 жовтня відбулося засідання Коаліції охочих.
Політика
Підтримка України має центральне значення для європейської безпеки
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела зустріч із прем’єром Бельгії Бартом Де Вевером та канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем, який прибув до Брюсселя.
Про це вона повідомила в мережі Х, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Зустрілася з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером, щоб обмінятися думками щодо ситуації в Україні та заморожених російських активів. Ми погодилися, що час має вирішальне значення, враховуючи поточну геополітичну ситуацію», – написала фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що фінансова підтримка України має центральне значення для європейської безпеки.
Президентка Європейської комісії відзначила «дуже конструктивний» обмін думками з цього приводу в контексті занепокоєнь Бельгії щодо власних фінансових, економічних та політичних ризиків, які випливають з ідеї репараційного кредиту на основі активів РФ, заморожених у бельгійському депозитарії Euroclear.
«Особлива ситуація Бельгії щодо використання заморожених російських активів є незаперечною і має бути вирішена таким чином, щоб усі європейські держави несли однаковий ризик», – констатувала фон дер Ляєн.
За її словами, сторони домовилися продовжити переговори з метою досягнення консенсусу на засіданні Європейської ради 18 грудня.
Як повідомляв Укрінформ, Фрідріх Мерц відкинув передачу Сполученим Штатам заморожених на території ЄС російських активів, що, за інформацією ЗМІ, було предметом мирних переговорів, які просуває адміністрація Дональда Трампа.
Єврокомісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та «репараційна позика».
Раніше бельгійський депозитарій Euroclear, де зберігається більшість заморожених активів РФ, заявив, що європейські уряди зіткнуться з вищими борговими витратами, якщо ЄС використає ці кошти для надання Україні кредитів на суму 140 млрд євро.
Бельгія, де зберігається більша частина заблокованих активів РФ, розкритикувала план Єврокомісії. Урсула фон дер Ляєн заявила, що нова пропозиція Єврокомісії щодо «репараційної позики» для України за рахунок заморожених російських активів враховує майже всі занепокоєння Бельгії.
Фото: ОП
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини6 днів agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Суспільство3 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Усі новини1 тиждень agoстали відомі три правильні ознаки, що вас «зламали»
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2025
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Усі новини7 днів agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
