Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Глава чеської партії: Уряд навряд чи відкрито надасть Україні допомогу перед зимою, але народ і бізнес
Нинішня чеська влада, через присутність у ній однієї відверто антиукраїнської партії, аби зберегтися при владі, навряд чи виступить з новими великими пропозиціями, але народ Чехії, а також бізнес продовжуватимуть стояти на боці України.
Про це в коментарі Укрінформу сказав лідер партії «Старости та незалежні» (STAN), ексміністр внутрішніх справ, депутат Палати представників Віт Ракушан.
Політик зауважив, що не вважає рух ANO, лідером якого є прем’єр-міністр Андрей Бабіш, «якимось проросійським рухом, попри всі застереження», але оскільки він перебуває в коаліції з партією «Свобода та пряма демократія» (SPD) Томіо Окамури, то, на жаль, «частиною збереження цієї коаліції є і те, що про Україну та українців не говорять добре». Ракушан нагадав, що SPD протягом тривалого часу робить винуватцями певної соціальної напруженості в Чехії українців, підтверджень чому немає, але створює певну упереджену ненависть.
«Від сильного прем’єр-міністра, яким є Андрій Бабіш, я очікував би, що він відкине такий погляд на Україну та українців. Я очікував би від нього, що він чітко назве Росію агресором і стратегічною небезпекою не лише для України, а й для світу та решти Європи. На жаль, я не чую цього від уряду і думаю, що це є жертвою того, що вони керують разом із таким рухом як SPD», – зазначив Ракушан.
При цьому він звернув увагу, що уряд, попри побоювання, не наважився скасувати чеську снарядну ініціативу, хоча й уникає говорити про неї вголос. З іншого боку, важко очікувати якихось нових форм державної допомоги Україні, навіть у разі великих проблем, з якими вона зіткнеться взимку, коли Окамура, який є спікером нижньої палати парламенту, говорить про потребу скоротити гуманітарну допомогу, яку на сьогодні отримує мінімальна кількість українців, а переважна більшість із них працює і сплачує податки.
«Тому, на жаль, навіть у разі цієї величезної енергетичної кризи я не зовсім упевнений, що цей уряд, принаймні відкрито, щоб це визнати, виступить із якоюсь новою масштабною програмою допомоги. Але хочу заспокоїти українців: чеське суспільство стоїть поруч із ними. Тут є бізнес, який здатний і готовий постачати генератори, який готовий допомагати (в протистоянні – ред.) тій енергетичній кризі, яку Росія підготувала для України. А ми, як політики, повинні вголос говорити про те, що зима, яка чекає на Україну, може бути найгіршою за весь цей час. Ми повинні говорити про те, що нинішні атаки на Київ мають зовсім інший масштаб, ніж раніше, і що це тотальна війна, яка триває від ранку до ночі», – заявив депутат парламенту.
Як повідомлялось, у вересні Україну відвідала одна з лідерів STAN, віцеспікерка Палати представників Барбора Урбанова, навіть не отримавши офіційного дозволу з боку спікера Томіо Окамури.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Україна долучається до Європейського оборонного фонду
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в Європейському оборонному фонді (ЄОФ).
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на картку закону на сайті парламенту.
Метою документа є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в ЄОФ, вчиненою 13 липня 2026 року в м. Києві.
Закон створить правові підстави для участі України у Фонді, що є інструментом Європейського Союзу для підтримки спільних оборонних досліджень і розробок, а також зміцнення європейської оборонної технологічної та промислової бази.
Участь України у Фонді сприятиме:
- поглибленню оборонно-промислового співробітництва між Україною та Європейським Союзом;
- залученню українських юридичних осіб до спільних з європейськими партнерами проєктів у сфері оборонних досліджень, розроблення та виробництва оборонних продуктів і технологій;
- нарощуванню технологічного, інноваційного та виробничого потенціалу оборонно-промислового комплексу України.
Очікується, що реалізація ініціативи сприятиме розвитку оборонно-промислового співробітництва з Європейським Союзом, залученню фінансування партнерів для оборонних досліджень і розробок та зміцненню обороноздатності держави.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в Європейському оборонному фонді (ЄОФ). Законодавчу ініціативу №0390 підтримали 312 депутатів.
Фото: ОП
Політика
Для євроінтеграційних законів у Раді є більшість
У Верховній Раді достатньо голосів для ухвалення євроінтеграційних законів, необхідних для виконання зобов’язань України перед ЄС та подальшого отримання європейського фінансування.
Про це глава української делегації та віцепрезидентка ПАРЄ Марія Мезенцева розповіла в інтерв’ю Укрінформу.
«Дехто каже, що депутати зараз на канікулах. Ми записуємо це інтерв’ю у Страсбурзі, а далі я з колегами їду до інших столиць. Водночас я бачила повідомлення від секретаріатів комітетів Верховної Ради, що потенційно ми можемо зібратися вже 12-го числа», – сказала Мезенцева.
За її словами, парламент може розглядати євроінтеграційні законопроєкти значно швидшими темпами.
«Моя позиція дуже проста: можемо голосувати хоч щодня – і по 20, і по 30 законів. Я членкиня профільного євроінтеграційного комітету й не можу виступати проти таких голосувань. Ми занадто багато втратили як нація, щоб і далі дебатувати, можемо чи не можемо голосувати», – наголосила вона.
Як приклад Мезенцева назвала законопроєкт про проведення відкритого конкурсу на посаду генерального прокурора, який вона підтримує, однак якого наразі немає у порядку денному парламенту.
Відповідаючи на запитання, чи готові депутати забезпечити необхідну кількість голосів, віцепрезидентка ПАРЄ заявила: «Більшість є. Я впевнена, що наступний парламентський тиждень буде результативним у межах євроінтеграції».
Водночас, за її словами, під час організації роботи Верховної Ради необхідно враховувати безпекову ситуацію та можливі відключення електроенергії у столиці.
Мезенцева зазначила, що для депутатів уже підготовлено систему електронного голосування, у якій можна ідентифікувати парламентарія та унеможливити використання його голосу іншою особою.
«Програма діє на визначеній території, голос можна верифікувати, депутат також може виступити. Під час пандемії COVID-19 ми так працювали – це нормальна європейська практика», – додала вона.
Мезенцева також закликала без зволікань виносити на голосування законопроєкти, щодо яких немає політичних розбіжностей і які не потребують тривалого обговорення.
«Коли в нас була повітряна тривога, ми проголосували десять законів за 15 хвилин – ті, які не потребували обговорення. Давайте ставити такі закони на голосування й ухвалювати їх. Я готова це адвокатувати й пояснювати колегам», – підсумувала глава української делегації в ПАРЄ.
Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ закликає виплачувати компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ з російських активів.
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Одеса1 тиждень agoОдещина залишиться без газу: де будуть відключення
-
Політика1 тиждень agoу вихідні можна буде не відповідати в робочих чатах, — Стефанчук
-
Суспільство1 тиждень agoЕкссудді Львову повідомили про підозру у відмиванні майна на ₴26 мільйонів
-
Події1 тиждень agoУ США назвали офіційну причину смерті акторки Гейден Панеттьєрі
-
Політика1 тиждень agoРосія шукає нові способи тероризувати цивільних
