Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Суд частково арештував майно Тимошенко

Published

on



Вищий антикорупційний суд арештував майно народної депутатки Юлії Тимошенко, але не все, про що просила сторона обвинувачення.

Про це повідомив суддя Віталій Дубас, передає кореспондент Укрінформу.

“Суд постановив: задовольнити частково клопотання”, – заявив він.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський пояснив, що робитиме Кубраков в ОП і анонсував інші призначення

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що Олександр Кубраков займатиметься питаннями інфраструктури та відносин із громадами, зокрема по ситуації в Києві.

Про це глава держави повідомив у вечірньому зверненні, передає Укрінформ.

«Сьогодні є кадрове рішення – Олександр Кубраков з позиції в Офісі Президента буде займатися питаннями інфраструктури та відносин із громадами. Я призначив Кубракова своїм радником – у тому числі по ситуації в Києві. Я буду чекати пропозицій», – розповів Зеленський.

Він відзначив, що залучатиме й надалі «фахових людей із команди України, які можуть приєднатися до державної роботи». «Треба, щоб усі сили зараз були для України. Так і буде», – зазначив Президент.

Читайте також: Зеленський призначив заступника голови СБУ

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Зеленський призначив Олександра Кубракова своїм позаштатним радником з питань інфраструктури та взаємодії з громадами.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

В ООН обурені російськими атаками на енергетичну інфраструктуру України

Published

on



Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк заявив, що обурений повторними масштабними атаками РФ на енергетичну інфраструктуру України після нових ударів минулої ночі, які призвели до відключення опалення та електроенергії у великих міських центрах, зокрема в Києві та Одесі.

Про це йдеться у пресрелізі Управління верховного комісара ООН з прав людини, передає Укрінформ.  

«Це відбувається в той час, коли населення України страждає від сильних морозів, а вночі температура опускається нижче мінус 10 градусів за Цельсієм. Цивільне населення несе на собі основний тягар цих атак. Їх можна охарактеризувати лише як жорстокі. Вони повинні припинитися. Ураження цивільних осіб і цивільної інфраструктури є явним порушенням правил ведення війни», – зазначив Тюрк.

Як зазначається у пресрелізі, атаки минулої ночі із застосуванням далекобійної зброї спричинили аварійні відключення електроенергії та опалення в кількох регіонах.

«Це означає, що сотні тисяч родин зараз залишилися без опалення, а в кількох районах, зокрема на значній частині території Києва, також відсутнє водопостачання. Найбільше від цього страждають найвразливіші групи населення, зокрема діти, люди старшого віку та люди з інвалідністю», – сказав Тюрк.

За його словами, Російська Федерація продовжує завдавати ці масштабні удари, незважаючи на наявність широкої та належно задокументованої публічної інформації щодо їхнього серйозного впливу на цивільне населення.

З жовтня минулого року російські збройні сили відновили систематичні масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України: удари були зафіксовані щонайменше у 20 областях країни.

Читайте також: Через масовану атаку РФ є знеструмлення у Києві та шести областях

Після аналогічних ударів у 2024 році ці атаки призвели до деградації енергетичної системи України загалом. Це спричинило запровадження графіків відключень електроенергії в більшості областей України, які протягом останніх місяців регулярно тривали до 18 годин на добу, йдеться у повідомленні.

«Я закликаю російську владу негайно припинити ці атаки. Жахливо бачити, як страждають цивільні особи», – наголосив Тюрк.

Як повідомляв Укрінформ, в ніч на 20 січня підрозділи протиповітряної оборони уразили 342 цілі противника. Зокрема, 14 балістичних ракет Іскандер-М/С-300, 13 крилатих ракет Х-101 та 315 ворожих БПЛА.  

Внаслідок російської атаки у Києві без опалення залишилися 4000 будинків.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.