Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

МЗС привітало ухвалення Генасамблеєю ООН української резолюції щодо Чорнобиля

Published

on



Ухвалення резолюції Генасамблеї ООН щодо Чорнобильської катастрофи є важливим кроком на шляху подолання її наслідків, визнанням загроз ядерній безпеці з боку агресора й вагомим внеском у відновлення справедливості.

Про це йдеться в заяві МЗС України, передає Укрінформ.

Міністерство вітає ухвалення ініційованої нашою державою резолюції «Зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи».

«Ухвалення резолюції є важливим кроком на шляху подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, визнанням зростаючих загроз глобальній ядерній безпеці внаслідок безвідповідальних дій держави-агресора та вагомим внеском у відновлення історичної правди та справедливості», – вказується в документі.

Окремо відзначено, що резолюція ООН встановлює коректну українську транслітерацію при передачі назви Чорнобиль англійською мовою.

Читайте також: Штати пояснили, чому на Генасамблеї ООН голосували проти резолюції щодо Чорнобиля

У МЗС зауважили, що, намагаючись уникнути відповідальності за свої злочини, Російська Федерація спробувала домогтися ухвалення в залі Генеральної Асамблеї ООН альтернативного документа, «внесеного російським сателітом Республікою Білорусь, без жодної згадки про атаки Росії на об’єкти ЧАЕС».

У зв’язку з цим зовнішньополітичне відомство висловлює вдячність державам-членам ООН, які вкотре продемонстрували принципову позицію та відхилили відповідний проєкт Білорусі.

Читайте також: Білорусь втратила моральне право ініціювати рішення щодо Чорнобиля – ГА ООН погодилася з аргументами

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також подякував 97 державам за підтримку ініційованої Україною резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо Чорнобильської катастрофи та відхилення альтернативного білоруського проєкту. Про це глава української дипломатії написав у соцмережі Х.

«Генеральна Асамблея ООН ухвалила важливу ініціативу України – проєкт резолюції щодо Чорнобильської катастрофи… Ми дякуємо всім 97 державам-членам за підтримку», – зазначив міністр.

Він додав, що Росія знову спробувала використати свого сателіта Білорусь, щоб приховати свої злочини та просувати альтернативний текст, який виключає будь-яке посилання на її атаки на чорнобильські об’єкти.

«Дякую всім, хто не залишився осторонь і відмовився підтримати білоруський проєкт», – написав Сибіга.

Як повідомляв Укрінформ, Генеральна Асамблея ООН ухвалила ініційовану Україною та групою держав резолюцію щодо міжнародного співробітництва та координації зусиль з вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.



Джерело

Continue Reading

Політика

ТСК викличе голову Держприкордонслужби через виїзд за кордон Міндіча і Цукермана

Published

on



Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки доручила викликати голову Держприкордонслужби Сергія Дейнека або представника відомства для надання пояснень щодо виїзду Тимура Міндіча та Олександра Цукермана з України.

Про це заявив на засіданні ТСК її голова Ярослав Железняк, передає кореспондент Укрінформу.

«Вже є доручення нашому секретаріату викликати на найближче засідання особисто пана Сергія Дейнека, голову Державної прикордонної служби, для того щоб ми могли з’ясувати все ж таки, яким чином «Карлсон» і «Шугармен» (Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – ред.) полетіли від нас якраз у день обшуків. У разі неявки відповідно буде застосовуватись примусовий привід», – сказав Железняк.

Він зауважив, що найближчим часом буде ініційоване засідання ТСК в закритому режимі, щоб представники ДБР і НАБУ могли ознайомити членів комісії з деякими важливими матеріалами розслідування.

«Щодо фінансового моніторингу і перевірки джерел коштів на застави. Я радий чути, що покращилась співпраця між відомствами…Я сподіваюсь, що Держфінмоніторинг продовжить працювати, щоб потім НАБУ і АРМА могли використовувати ці дані для блокування грошей. Мені не сподобалась відповідь щодо перевірки застав», – зауважив голова ТСК.

Читайте також: У ДБР не виключають допиту директора бюро Сухачова щодо справи Міндіча

За словами Железняка, члени ТСК зв’язались із Національним банком України, де пообіцяли ініціювати перевірки цих банків, особливо державних. Представники Нацбанку будуть запрошені на наступне засідання комісії, додав голова ТСК.

Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики.

Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом. НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних.

Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.

Як повідомив проєкт “Схеми”, отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я “Карлсон”), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), виконавчий директор з безпеки Енергоа-тому Дмитро Басов (“Тенор”) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко і Людмила Зоріна.

П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.

13 листопада Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана.

Читайте також: Коломойський заявив, що на Міндіча в Ізраїлі скоїли невдалий замах

25 листопада директор НАБУ Семен Кривонос під час засідання Комітету ВР з питань антикорупційної політики повідомив, що правоохоронці знайшли талон, за яким Міндіч перетинав державний кордон у прискореному режимі.

За даними слідства, Міндіч пройшов прикордонний контроль доволі швидко у пункті пропуску «Грушів».

Правоохоронці виявляють осіб, які цьому посприяли.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Політика

Нова доповідь ООН свідчать про суттєве посилення російського терору та злочинів

Published

on



Викладені у 43-й періодичної доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини факти свідчать про системний, цілеспрямований і масштабний характер злочинів Російської Федерації і потребують рішучої та послідовної відповіді з боку міжнародної спільноти.

Про це йдеться у коментарі зовнішньополітичного відомства України, передає Укрінформ.

У МЗС привітали публікацію доповіді, яка охоплює період з 1 червня по 30 листопада 2025 року, та подякували УВКПЛ за послідовний і неупереджений моніторинг масштабних порушень Російською Федерацією міжнародного гуманітарного права та прав людини в умовах її агресії проти України.

«Доповідь ООН підтверджує вбивство Росією з 1 червня по 30 листопада 1420 цивільних людей, поранення 6545, зокрема 4435 чоловіків, 3148 жінок, 229 хлопчиків та 153 дівчинок. Ці трагічні цифри на 12 відсотків вищі порівняно з аналогічним періодом 12 місяців тому (1201 загиблий та 5899 поранених) та на 37 відсотків вищі порівняно з попередніми шістьма місяцями (979 загиблих та 4840 поранених), – зазначили у зовнішньополітичному відомстві.

У МЗС також привернули увагу до того, що УВКПЛ окремо наголосило на цілеспрямованому відновленні Росією ударів по енергетичній інфраструктурі України напередодні зими та задокументувало численні випадки катувань, жорстокого та нелюдського поводження з українськими військовополоненими й цивільними.

Окрім того, в доповіді зазначається, що на тимчасово окупованих територіях Росія продовжує примусову «паспортизацію», масову експропріацію приватної власності, запровадження цензури та покарання за прояви української ідентичності, а також здійснює мілітаризація дітей.

Читайте також: Голова ОБСЄ закликала на Радбезі ООН підтримати Україну у досягненні справедливого миру

У цьому контексті у МЗС закликали партнерів посилювати політичний, економічний і санкційний тиск на Росію та забезпечити дієві міжнародні механізми притягнення до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності та інші порушення, задокументовані УВКПЛ.

Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН зібралася у вівторок у зв’язку з посиленням російських обстрілів цивільного населення та об’єктів.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.