Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Рада звільнила Федорова з посади глави Мінцифри

Published

on



Верховна Рада України підтримала відставку першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова з займаної посади.

Як передає кореспондент Укрінформу, відповідна ініціатива була підтримана 270 депутатами.

Михайло Федоров з травня 2019 р. обіймав посаду позаштатного радника Президента з digital-напряму.

У 2019 році він був обраний народним депутатом.

29 серпня 2019 року Федоров був призначений на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації.

4 березня 2020 року він знову був призначений на цю посаду.

21 березня 2023 року призначений на посаду віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністра цифрової трансформації.

17 липня 2025 року Федоров призначений на посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації.

12 січня Комітет ВР з питань цифрової трансформації ухвалив підтримати відставку Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації.

Читайте також: Рада звільнила Шмигаля з посади міністра оборони

Як повідомляв Укрінформ, 9 січня до Верховної Ради надійшли заяви про відставку міністра оборони Дениса Шмигаля та першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.

Президент Володимир Зеленський запропонував призначити Дениса Шмигаля на посаду першого віцепремʼєр-міністра – міністра енергетики.

Федорову запропоновано очолити Міністерство оборони.

Фото: КМУ



Джерело

Continue Reading

Політика

Мельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ

Published

on



Про це він заявив у понеділок під час засідання Ради Безпеки ООН, передає власкор Укрінформу у Нью-Йорку.

«Нам також потрібна зброя дальньої дії для нейтралізації майбутніх атак», – зазначив він. Крім того, постпред закликав союзників «запровадити додаткові санкції, посиливши економічний тиск на Росію, зокрема більш жорсткі заходи, спрямовані проти тіньового флоту, які ще більше обмежать доходи від енергетики, а також здатність Москви купувати компоненти для виробництва зброї».

За словами Мельника, Росія свідомо дочекалася початку січня, коли температура в Україні опустилася до мінус 15 градусів, щоб завдати руйнівних повітряних ударів по енергетичній інфраструктурі, поставивши мільйони людей «на межу замерзання».

«Те, що ми спостерігаємо нині, перегукується з найганебнішими прецедентами в історії людства, коли імперії зла намагалися зламати опір цивільного населення, перетворюючи холод, голод і темряву на зброю», – наголосив він.

Мельник зазначив, що повномасштабна російська війна проти України, розпочата у 2022 році, вже триває довше, ніж війна між Третім рейхом і Радянським Союзом – 1418 днів, і кожен день бездіяльності Ради Безпеки ООН означає нові жертви.

Він підкреслив, що Україна й надалі прагнутиме всеосяжного, справедливого й тривалого миру, заснованого на національному праві й принципах Статуту ООН, і залишається відданою мирному процесу, ініційованому президентом США Дональдом Трампом. Постпред відзначив посередницькі зусилля Сполучених Штатів та активну дипломатію європейських і інших партнерів, зокрема інтенсивні контакти останніх тижнів у Флориді та Парижі.

Водночас він наголосив, що Росія свідомо зриває ці мирні ініціативи.

Мельник звернувся до держав – членів ООН, які досі залишаються нейтральними або стверджують, що санкції є неприйнятними чи неефективними. За його словами, такий підхід є помилковим.

Читайте також: Санкції ламають нафтовий сектор Росії – розвідка

«Санкції є ефективними, попри недосконале впровадження… Ліки працюють. Потрібно лише збільшити дозу», – наголосив він, додавши, що за умов зловживання Росією правом вето саме скоординовані санкції залишаються єдиним дійовим шляхом примусити Москву до миру.

Як повідомляв Укрінформ, Мельник на засіданні Радбезу ООН у понеділок, скликаному для обговорення посиленням російських обстрілів України, обґрунтував неминучість занепаду РФ і закликав Москву «сушити весла і плести лапті».



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна ніколи не повинна де-юре відмовлятися від своїх територій

Published

on


Премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович пояснив позицію своєї країни щодо гарантій безпеки для України та застеріг Київ від визнання де-юре контролю Росії над окупованими територіями.

Глава уряду виступив на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, який перебуває з візитом у Хорватії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Проблема полягає в тому, що Росія спочатку хоче підписати угоду, а потім припиняти вогонь, але Коаліція охочих запропонувала спочатку припинення вогню як перший крок, а потім угоду як наступний», – сказав Пленкович.

Він наголосив, що, виходячи з конкретного досвіду Хорватії, «Україна ніколи не повинна де-юре відмовлятися від окупованої території. Це дуже важлива тема, тому що це буде винагородою для агресора або поступкою, яку неможливо буде захистити внутрішньо».

Тим часом Росія прагне «відновити відносини зі Сполученими Штатами», тоді як Україна служить інструментом для досягнення цієї мети, сказав Пленкович, додавши, що Росія також прагне зняття санкцій та реабілітації на міжнародній арені.

Щодо участі Хорватії в гарантіях безпеки Пленкович повторив позицію, що війська країни не будуть розгорнуті в Україні, але Хорватія «знайде способи допомогти Україні, як ми допомагали досі, чи то з точки зору політичної підтримки, чи енергетичної підтримки».

Він нагадав, що Хорватія вже надає Україні деякі з запитуваних енергетичних технологій для відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак.

Щодо власного досвіду України з гарантіями безпеки, Пленкович нагадав про негативний досвід Будапештського меморандуму, який не був підтриманий підписантами.

Читайте також: Глава МЗС Хорватії закликає Євросоюз посилити санкції проти тіньового флоту РФ

Пленкович також додав, що Хорватія послідовно підтримує оборонні зусилля України, усвідомлюючи, що вона бореться не лише за себе, а й за європейську демократію та свободу.

«Сьогодні ми говорили про наш внесок в Україну – дружню країну, жертву російської агресії. Уряд Хорватії протягом останніх кількох років надав 15 пакетів військової допомоги, останній з яких був ухвалений на засіданні уряду минулого тижня. Також ми зробили свій внесок у Пріоритетний список потреб України, так званий PURL, який НАТО контролює та координує для закупівлі зброї, що виробляється лише у Сполучених Штатах», – сказав Пленкович.

Він наголосив, що «Україна захищає не лише свою свободу, вона захищає демократію та свободу Європи, і саме тому наслідки російської агресії стали більш ніж очевидними для всього континенту».

Пленкович підкреслив, що нині світ та Європа стикаються з «дуже складними та непростими обставинами», такими як глобальна загроза, триваюча російська агресія проти України та проблемами дотримання міжнародного права.

Прем’єр Хорватії зазначив, що поінформував Рютте про виконання зобов’язань, узятих країною в останні роки, зокрема щодо досягнення рівня витрат у 2% ВВП на оборону та пов’язану з нею діяльність.

«2025 рік завершився з витратами на оборону в розмірі 2,78 відсотка ВВП. Це перевищило бюджет Міністерства оборони, досягнувши 1,9 мільярда євро», – сказав він, зауваживши, що частка коштів, спрямована на модернізацією, становила 34 відсотки за мінімальної вимоги у 20 відсотків.

Він додав, що ці зусилля були доповнені закупівлею сучасних систем озброєння, зокрема самохідних гаубиць Caesar і танків Leopard.

Читайте також: Україна не може чекати та потребує гарантій безпеки вже зараз – Рютте

За словами прем’єра, Хорватія в цьому контексті використовує нові фінансові інструменти у сфері оборони, зокрема кредити SAFE, в межах яких країна запросила 1,7 млрд євро для фінансування оборонних витрат у найближчі роки.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці грудня Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Румунії та Хорватії за приєднання до PURL та оголошення перших внесків у програму.

У НАТО заявляли, що Україна до кінця 2025 року мала отримати через механізм швидкої допомоги PURL військове обладнання зі складів США на суму близько 5 мільярдів доларів, зокрема системи ППО, боєприпаси та критичні запчастини.

PURL – це спільна програма США та НАТО, започаткована у 2025 році для прискореного постачання Україні критично важливого озброєння та обладнання американського виробництва, де країни-партнери фінансують закупівлі згідно з пріоритетним списком потреб України, координуючи внески через спеціальний фонд НАТО. Це дозволяє швидко отримати необхідні системи, як-от ракети для Patriot та HIMARS, безпосередньо зі складів США, зміцнюючи оборону України.

Фото: скриншот із відео



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.