Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Ірландія під час головування в ЄС сприятиме максимальному прогресу у вступі України
Ірландія під час свого головування в Раді ЄС зробить усе можливе для просування процесу розширення спільноти та євроінтеграції України.
Про це заявила міністерка закордонних справ, торгівлі та оборони Ірландії Гелен Макенті на спільній з главою МЗС України Андрієм Сибігою пресконференції в Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми бачимо, як наше власне членство в ЄС повністю змінило нашу країну з економічної точки зору, з культурної, з точки зору цінностей, безпеки. Тому ми хочемо бачити, як інші країни отримують вигоду так само. І це стосується України – не лише через дуже складні обставини, але й у ширшому сенсі ми розглядаємо це як дуже позитивний прогрес», – зазначила вона.
Макенті запевнила, що Дублін під час головування зробить усе можливе, щоб досягти якомога більшого прогресу у процесі євроінтеграції України.
«Очевидно, що потрібно працювати на всіх фронтах і тісно співпрацювати з урядом, щоб переконатися, що всі вимоги виконані, а також в ширшому сенсі, щоб переконатися, що ми, як Європейський Союз, готові до досягнення цього прогресу», – пояснила міністерка.
Як повідомлялося, Ірландія головуватиме в Раді ЄС у другому півріччі 2026 року – з 1 липня по 31 грудня 2026.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Умєров зустрівся з керівництвом Туреччини
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров обговорив з очільниками міністерств та радником Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана перебіг переговорного процесу та питання повернення українців з російського полону.
Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у Телеграмі.
Секретар РНБО в Анкарі зустрівся з міністром оборони Яшаром Гюлером, міністром закордонних справ Хаканом Фіданом, головою Національної розвідувальної організації Ібрагімом Калином та радником Ердогана з питань зовнішньої політики Акіфом Чагатаєм Киличем.
Сторони говорили про безпекову ситуацію, перебіг переговорного процесу та координацію подальших кроків щодо спільних загроз. Також обговорили спільні проєкти у сфері регіональної безпеки.
“Як завжди, окремий акцент – гуманітарний трек. Питання повернення українських військовополонених і цивільних залишається нашим пріоритетом і постійно на порядку денному”, – підкреслив Умєров.
Сторони скоординували підходи до подальшої взаємодії. Туреччина відіграє важливу роль як партнер і майданчик для діалогу.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна продовжує важливі перемовини з кількома державами. Зокрема очільник української переговорної групи Умєров перебуває в Туреччині.
1 квітня відбудеться відеоконференція за участю ключових перемовників з України та США, до яких приєднаються Президент Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Фото: Телеграм/Умєров
Політика
Зеленський закликав світ посилити тиск на Росію
Президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту до більш рішучих дій і посилення тиску на Росію, наголосивши на необхідності забезпечення справедливості за скоєні злочини, зокрема у Бучі.
Про це глава держави сказав, звертаючись до учасників Бучанського саміту – 2026, передає Укрінформ.
«Буча пережила 33 дні російської окупації. Терор, тортури, 33 дні тотального зла. Понад 600 убитих українців та українок. Росія називала це “постановкою”. Росія робить так завжди», – сказав Зеленський.
У цьому зв’язку він наголосив, що Росія системно заперечує власні злочини, перекладаючи провину на жертв і виправдовуючи свої дії.
Президент зазначив, що кадри з Бучі часто порівнюють із подіями Другої світової війни, однак сучасний світ, на відміну від того періоду, поки не забезпечив належного покарання агресора.
«Це означає одне: нам потрібно набагато більше рішучості, набагато більше тиску на Путіна й Росію, набагато більше реальних справ і кроків, які наближають перемогу миру та справедливості», – підкреслив глава держави.
Зеленський наголосив, що ми не маємо права забути злочини, скоєні Росією в Бучі, Ірпені, Бородянці, Маріуполі, Авдіївці та інших містах, і закликав до конкретних дій для досягнення справедливості.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна працює над тим, щоб усі, хто здійснював воєнні злочини, були покарані.
Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас, міністри країн ЄС і глава МЗС України Андрій Сибіга вшанували пам’ять жертв російської окупації в Бучі.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події7 днів agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Усі новини7 днів agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Суспільство7 днів agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Одеса7 днів agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
