Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
У МЗС Естонії назвали атаку росіян по сховищу ядерного палива «прорахованою авантюрою»
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна прокоментував удар військ РФ по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Київській області.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.
“Постійне бомбардування РФ українських ядерних об’єктів та навмисне використання нею енергії як озброєння – це прорахована авантюра, пов’язана з ядерною безпекою, що підштовхує Європу до чергової катастрофи”, – написав він.
За словами міністра, такий рівень зухвальства Кремля не може залишатися без відповіді. Він вимагає найсуворіших заходів.
“Жодній державі не можна дозволяти грати в рулетку з глобальною ядерною безпекою”, – зазначив естонський урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) внаслідок влучання російського безпілотника вночі проти 7 червня була частково зруйнована будівля приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося.
Політика
Україна інформує міжнародних партнерів про удар РФ по сховищу ядерних відходів
Міністерство закордонних справ, Міністерство енергетики та всі профільні служби України вже працюють над тим, щоб донести до кожного з міжнародних партнерів інформацію про свідомий удар РФ по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива поблизу ЧАЕС.
Про це заявив Президент України Володимир Зеленський у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Сьогодні росіяни знов завдали удару по особливій території навколо Чорнобильської атомної станції. «Шахед» уразив одну з будівель Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Об’єкт надзвичайно критичної інфраструктури. І надзвичайно підлий російський удар. МЗС України, Міністерство енергетики та всі наші служби вже займаються тим, щоб кожен із партнерів знав, що відбулося», – йдеться у повідомленні.
Глава держави підкреслив, що наразі перевищення норм радіаційного фону немає, а українські рятувальники оперативно ліквідували пожежу на об’єкті після ворожого удару. Водночас Президент закликав світову спільноту до реальних нових кроків, які змусять агресора відчути наслідки своєї терористичної війни.
Зеленський також відзначив, що цієї ночі під ударами опинилися цивільні об’єкти у 13 областях України. Загалом же протягом тижня Росія випустила проти України 88 ракет, понад 3250 ударних дронів та близько 1800 керованих авіаційних бомб.
Як повідомляв Укрінформ, на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) внаслідок влучання російського безпілотника вночі 7 червня була частково зруйнована будівля приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося.
У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України оприлюднили фото пошкодження на Чорнобильській атомній електростанції, що виникло внаслідок російського удару 7 червня.
Фото: ОП
Політика
Потрібно закривати всі лазівки, якими Росія користується для обходу санкцій
Нині необхідно посилювати санкції проти Росії у різних сферах, але також слід закрити всі лазівки, якими Москва користується для обходу вже запроваджених проти неї санкцій.
Про це в інтерв’ю порталу ERR розповіла заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, передає Укрінформ.
«Необхідно посилювати санкції проти тіньового флоту, проти банківського сектора, але головне – треба закривати всі ті лазівки, якими користується Росія для обходу санкцій. Ми маємо позбавити Росію фінансових можливостей продовжувати війну, щоб ціна агресії зростала з кожним днем. Отже, рецепт один – максимальний тиск на Росію з боку США та інших міжнародних гравців, щоб вона зупинила свою війну проти України і покарала», – сказала вона.
За словами Беци, Росія не стоїть на місці і реагує швидше, ніж відповідальні за введення санкцій західні інституції.
«Потрібно якнайшвидше приймати санкційні пакети, синхронізуючи їх між ЄС, Канадою, США та іншими партнерами. Ми маємо і наші «далекобійні санкції», тобто удари вглиб території противника, тому що ми маємо право захищатися відповідно до статті 51 Статуту ООН», – додала вона.
На думку заступниці глави МЗС, необхідно об’єднати політичний тиск та ізоляцію Росії, санкційний тиск та далекобійні удари.
«Необхідне посилення оборонних можливостей України та ЄС, бо, як я вже казала, це не лише війна проти України. Росія вже давно розпочала гібридну війну проти Заходу. Мета Росії незмінна – знищити чи підкорити собі Україну. Це їй не вдасться, але ще одна мета Росії – це поділ світу на сфери впливу, де Україна відігравала б роль буфера між Росією та Заходом. Тож ці реваншистські та імперські наміри Росії сягають далеко за межі України» – зазначила Беца.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна активно працює з Європейським Союзом над підготовкою 21-го пакета санкцій проти Росії та розраховує на врахування своїх пропозицій.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини7 днів agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини6 днів agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини6 днів agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Усі новини1 тиждень agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Політика7 днів agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини1 тиждень ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події5 днів agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Події1 тиждень agoНа Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв
