Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Розраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі

Published

on



Президент Володимир Зеленський обговорив із президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між країнами, а також анонсував роботу в Белграді віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки.

Про це Глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Обговорили з Президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку. Цими днями в Белграді працюватиме визначений представник уряду України – віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Розраховуємо на взаємовигідні домовленості, зокрема щодо відновлення перемовин про зону вільної торгівлі із Сербією”, – написав він.

Зеленський додав, що Вучич також розповів про свою дипломатичну адженду на найближчий час. Сторони домовилися бути в контакті.

Читайте також: У Сербії проходять перші спільні військові навчання з НАТО

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський оновив зовнішньополітичні завдання на травень-червень для дипломатичного корпусу. Серед них – перезавантажити відносини з Угорщиною та Грузією, відкрити переговорні кластери з ЄС, залучити Європу до мирних перемовин.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Рютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України

Published

on



Не всі країни-члени задоволені відмінностями в тому, як союзники сприяють підтримці безпеки та оборони України, і це питання необхідно вирішити.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції в Брюсселі напередодні сесії міністрів закордонних справ НАТО, яке розпочнеться завтра у шведському місті Гельсінгборг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами Рютте, продовження підтримки України буде одним із пріоритетів саміту НАТО в Анкарі наступного місяця, а завтра під час зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу до обговорення приєднається міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Безпека України безпосередньо пов’язана з нашою власною безпекою. «Міністри обговорять, як зробити так, щоб підтримка України залишалася суттєвою, сталою, передбачуваною та ґрунтувалася на потребах України», – сказав Рютте, нагадавши, що PURL залишається важливим механізмом надання термінової підтримки Україні, і що останні оголошення про внески до PURL на суму понад пів мільярда доларів надійшли від Норвегії та Канади.

«З моменту запуску цієї ініціативи минулого літа PURL поставила близько 70 відсотків усіх ракет для українських батарей Patriot, включаючи PAC3, та 90 відсотків боєприпасів, що використовуються в інших системах протиповітряної оборони. Підтримка продовжує надходити, але ми повинні розвивати її та забезпечити, щоб підтримка Альянсу залишалася сталою в довгостроковій перспективі», – наголосив Марк Рютте.

На запитання, чи вважає він, що його ідея про виділення всіма європейськими союзниками НАТО 0,25% свого ВВП на підтримку України, буде реалізована, Рютте висловив сумніви.

«Моя роль іноді полягає в тому, щоб виходити із пропозиціями. Іноді їх приймають, але я не думаю, приймуть цю, бо є багато опору фіксованій позначці в 0,25 відсотка», – зазначив він, додавши, що водночас деякі країни, які надають значну частину внесків до PURL, хочуть, щоб інші брали більшу участь в ініціативі.

У зв’язку з цим Рютте закликав усіх союзників бути більш чесними між собою з цього питання.

Читайте також: Україні та НАТО доведеться створювати «дронову парасольку» – керівник ЦПД

Як повідомляв Укрінформ, НАТО критично важливо суттєво збільшувати та прискорювати виробництво продукції для того, щоб бути у змозі якісно протистояти загрозам євроатлантичній безпеці, які становить Росія.

Фото: NATO



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна та Угорщина розпочали консультації на рівні експертів

Published

on


Україна та Угорщина у середу, 20 травня, розпочали консультації на рівні експертів, в яких беруть участь міністри закордонних справ Андрія Сибіги та Аніти Орбан і віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки.

Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ. 

«Сьогодні вранці ми разом з Анітою Орбан і Тарасом Качкою розпочали українсько-угорські консультації на рівні експертів», – написав міністр.

Він поінформував, що у вступному слові зосередився на трьох ключових питаннях: двосторонніх відносинах, правах меншин та вступі України до ЄС.

«Нас об’єднує прагнення вирішувати проблеми та долати виклики. По-перше, Україна хоче відкрити нову, взаємовигідну сторінку наших двосторонніх відносин, засновану на довірі. Зараз ми маємо сприятливий момент для досягнення цього», – наголосив міністр.

По-друге, Україна серйозно ставиться до прав національних меншин і залишається відданою їх забезпеченню відповідно до європейських стандартів, запевнив Сибіга.

«Ми розуміємо, що це питання має фундаментальне значення», – додав він.

«По-третє, я запропонував розглядати вступ України до ЄС як стратегічний інтерес Угорщини, можливість зміцнити угорську національну єдність та найкращий спосіб гарантувати права угорської меншини. Я наголосив, що настав час закласти міцну основу для відкриття першого переговорного кластера щодо вступу до ЄС уже цього травня, а ще п’яти – у червні», – поінформував очільник МЗС.

Читайте також: Україна готова активізувати діалог з Угорщиною щодо нацменшинСибіга

За словами Сибіги, він та його угорська колега поділяють спільну мету – скористатися цим моментом і досягти конкретних результатів. «Сподіваюся, що сьогоднішні консультації будуть конструктивними та продемонструють готовність України й Угорщини залишити позаду виклики минулого та формувати наше спільне майбутнє», – зазначив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський оновив зовнішньополітичні завдання на травень-червень для дипломатичного корпусу. Серед них – перезавантажити відносини з Угорщиною та Грузією, відкрити переговорні кластери з ЄС, залучити Європу до мирних перемовин.

Фото Укрінформу можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.