Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Рада готується до проведення виборів: кого залучать до обговорення
Верховна Рада розпочала формування робочої групи для підготовки до можливого проведення виборів президента України в умовах воєнного стану.
На засідання обіцяють запросити представників ЗМІ. Про це заявив голова фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Давид Арахамія у своєму Telegram.
За його словами, до робочої групи будуть залучені представники профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Також туди запросять представників усіх фракцій та груп парламенту, ЦВК, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів.
“Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, — написав Арахамія.
Вибори в Україні — що відомо
15 грудня Володимир Зеленський доручив депутатам підготувати законопроєкт щодо можливості проведення виборів в умовах воєнного стану. Серед змін, які хочуть розглядати, — можливість багатоденного голосування. Також термін виборчої кампанії складе 60 днів, як при дострокових виборах президента.
Пізніше Зеленський заявив, що в Україні держава зможе забезпечити проведення чесних та прозорих виборів. Також Міністерство закордонних справ вже почало займатися організацією виборів за кордоном.
Також український президент наголосив, що не збирається триматися за президентське крісло, й готовий до проведення виборчого процесу в країні, хоча й не без забезпечення певних умов.
При цьому Володимир Путін заявив про те, що готовий розглянути можливість забезпечення безпеки для України під час виборів.
За оцінками заступника голови Центральної виборчої комісії Сергія Дубовика, проведення виборів в Україні обійдеться приблизно в 20 млрд грн.
Нагадаємо, ексзамголови ЦВК не виключає, що Володимир Зеленський може скасувати воєнний стан для проведення виборів.
Раніше Фокус розповідав, чим можуть обернутися для України вибори під час війни.
Політика
Січневе рішення у Раді Європи дозволить іншим державам приєднатися до Спецтрибуналу
Комітет міністрів Ради Європи у січні 2026 року має ухвалити рішення щодо Розширеної часткової угоди про керівний комітет Спеціального трибуналу за злочин агресії, а передова група розпочне роботу над параметрами цієї нової інституції.
Про це повідомив постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький в інтерв’ю Укрінформу.
«У січні має бути ухвалене рішення щодо Розширеної часткової угоди про керівний комітет трибуналу. Маємо план зробити це на початку року. Дуже важливо, що сам документ уже повністю відпрацьований, без зауважень, і готовий до затвердження. Тобто це та рамка, на основі якої буде далі створюватися трибунал», – сказав дипломат.
За його словами, розширена часткова угода дозволить іншим країнам приєднуватись до Трибуналу.
«Під час роботи ми на засіданнях мали представників від Канади, Австралії, Японії. Хотілося б, щоб вони підтягнулися. Щодо кількості країн, то нині ще чотири держави висловили готовність, тобто заявили в тій чи іншій формі, що коли буде затверджено Розширену часткову угоду, буде керівний комітет, то вони теж стануть безпосередніми учасниками», – зазначив Точицький.
Він також поінформував, що виділені ЄС для створення трибуналу 10 мільйонів євро підуть безпосередньо на роботу Advance Тeam, тобто передової групи.
«Вона працюватиме над параметрами майбутнього трибуналу: скільки має бути суддів, які приміщення, які пенітенціарні заклади. Оця команда з січня, після того, як Рада Європи підпише адміністративну угоду з ЄС про виділення цих коштів, почне роботу», – пояснив Точицький.
Як повідомлялося, під час обговорень на засіданні Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі у жовтні 25 держав-членів блоку погодилися доєднатися до роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Політика
Віткофф заявив, що «Росія залишається відданою досягненню миру в Україні»
Віткофф заявив, що «Росія залишається відданою досягненню миру в Україні» та високо цінує зусилля США у врегулюванні конфлікту.
Про це спецпредставник президента Сполучених Штатів написав у мережі Х, повідомляє Укрінформ.
«Протягом останніх двох днів у Флориді спецпредставник Росії Кирило Дмитрієв провів продуктивні та конструктивні зустрічі з американською делегацією для просування мирного плану президента Трампа щодо України», – зазначається у дописі.
Американська делегація включала спеціального посланця Стіва Віткоффа, Джареда Кушнера та співробітника Білого дому Джоша Грюнбаума.
Підсумовуючи результати зустрічей, Стів Віткофф констатує, що «Росія залишається повністю відданою досягненню миру в Україні».
Крім того, за його словами, Росія високо цінує зусилля та підтримку Сполучених Штатів щодо врегулювання українського конфлікту та відновлення глобальної безпеки.
Як повідомляв Укрінформ, під час зустрічі у форматі США-Україна сторони опрацювали план з 20 пунктів та узгодили позиції щодо багатосторонньої рамкової угоди про гарантії безпеки.
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Одеса1 тиждень agoБлекаут в Одесі 2025 р— як люди справляються з відключеннями світла
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Усі новини6 днів agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Думки1 тиждень agoЗлочинний відтінок білого: як компанію Pantone звинуватили в расизмі за вибір кольору року
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим
