Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Власюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ

Published

on



Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк провів у США низку зустрічей щодо просування законопроєкту сенатора Ліндсі Грема про посилення санкцій проти РФ та Ірану.

Як повідомили Укрінформу в посольстві України у США, Власюк зустрівся з демократом Стені Гоєром та республіканцями – головою регламентного комітету Палати представників Вірджинією Фокс, співголовою українського кокусу Браяном Фіцпатріком та конгресменом Ніком Лангуорті.

Крім того, український посадовець провів зустрічі з представниками офісів конгресменів обох партій та посадовцями Міністерства торгівлі.

Під час розмов ішлося про необхідність якнайшвидшого ухвалення законопроєкту Ліндсі Грема про «нищівні санкції» для посилення тиску на Росію.

Читайте також: Зеленський обговорив із сенаторами США посилення тиску на Росію

У посольстві зазначили, що Україна цінує сильну двопартійну підтримку в Конгресі США та продовжує тісно працювати з американськими партнерами, щоб санкції мали максимальний ефект.

Як повідомляв Укрінформ, Власюк заявив, що санкційний законопроєкт Ліндсі Грема може почати просування у Палаті представників вже у вересні.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

ЄС ніколи не визнає окуповані українські території російськими

Published

on



Європейський Союз ніколи не визнає окуповані українські території російськими та продовжить надавати всебічну допомогу Україні.

Про це під час загальних дебатів у ГА ООН «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України» заявив постійний представник Європейського Союзу при Організації Об’єднаних Націй Ставрос Ламбрінідіс, передає кореспондент Укрінформу.

«Крим, Донецьк, Херсон, Луганськ і Запоріжжя – це Україна. Європейський Союз ніколи не визнає законною жодну спробу анексії української території Росією. Ми не визнаємо примусову русифікацію людей та їхніх громад, а також результати будь-яких незаконних так званих виборів, організованих російською окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованій території України», – наголосив Ламбрінідіс.

Він зазначив, що після незаконної та насильницької окупації цих українських територій справжні наміри Росії стали очевидними: вона прагне систематично знищувати повсякденне життя, повну реалізацію прав і навіть ідентичність українців, змушених жити під її окупацією. За його словами, попри відмову в доступі, Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідувань в Україні, серед інших, задокументували дії Росії проти українців на тимчасово окупованих територіях.

«Мета Росії зрозуміла: вона прагне змінити демографічний склад територій, які вона окупує, зокрема шляхом примусового переміщення та депортації цивільного населення, включаючи дітей. Це незаконно. Це безсоромно. І це ганебно», – підкреслив дипломат.

Ламбрінідіс запевнив, що Європейський Союз продовжуватиме надавати політичну, фінансову, економічну, військову та дипломатичну підтримку Україні, коли вона здійснює своє невіддільне право на самооборону, одночасно задовольняючи гуманітарні потреби та підтримуючи всі дипломатичні зусилля для припинення цієї війни.

Росія повинна зупинити свою незаконну загарбницьку війну та окупацію України, вона повинна прийняти безумовне, негайне та всеосяжне припинення вогню, і вона повинна сісти за стіл переговорів, щоб досягти справедливого та тривалого миру відповідно до міжнародного права, включаючи Статут Організації Об’єднаних Націй, – підкреслив дипломат.

Представник ЄС підкреслив, що незаконна загарбницька війна Росії грубо порушує основні принципи та правила Статуту Організації Об’єднаних Націй, міжнародне право.

Ламбрінідіс від імені країн, від яких виступав, закликав Росію та її спільника Білорусь негайно припинити серйозні порушення, пов’язані з депортацією та примусовим переміщенням дітей, що, згідно з висновками Комісії з розслідувань, є воєнними злочинами. Він закликав зупинити незаконне усиновлення українських дітей та забезпечити негайне, безпечне та безумовне повернення всіх незаконно депортованих та примусово переміщених українських дітей відповідно до резолюції, прийнятої Асамблеєю минулого грудня.

Читайте також: На ТОТ Херсонщини можуть перебувати близько 6000 цивільних українців – Лубінець

Він також закликав міжнародну спільноту приєднатися до вимог негайного, безпечного та безумовного звільнення всіх політичних в’язнів і свавільно затриманих цивільних осіб Російською Федерацією, а також до посилення міжнародного моніторингу ситуації з правами людини, безпекою та гуманітарною ситуацією на тимчасово окупованих територіях. Для цього, серед іншого, треба забезпечити негайний і безперешкодний доступ для Управління Верховного комісара з прав людини та відповідних спеціальних процедур Організації Об’єднаних Націй, включаючи візити до всіх місць позбавлення волі, а також підтримувати збереження та професійне поводження з доказами відповідно до міжнародних стандартів.

Ламбрінідіс виступив від імені Європейського Союзу та його держав-членів. Країни-кандидати Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Україна, Республіка Молдова, Боснія і Герцеговина та Грузія, а також Ліхтенштейн, Андорра та Монако приєдналися до цієї заяви.

Як повідомляв Укрінформ, Генасамблея ООН сьогодні розгляне ситуацію на тимчасово окупованих територіях України.

Питання «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України» вноситься до порядку денного Генасамблеї регулярно, починаючи з 2019 року. Воно охоплює політичні, безпекові, гуманітарні та правозахисні аспекти російської окупації українських територій.

Фото: pixabay



Джерело

Continue Reading

Політика

ВАКС продовжить підготовче засідання у справі Тимошенко 3 вересня

Published

on



Вищий антикорупційний суд продовжить проводити підготовче засідання у справі народної депутатки України Юлії Тимошенко 3 вересня.

Про це у коментарі Укрінформу повідомив її адвокат Олександр Готін.

«Під час засідання ми заявили два тимчасові доступи (клопотання щодо тимчасового доступу до документів – ред.). Суд заслуховував наші тимчасові доступи, але по другому тимчасовому доступу не виступив прокурор. Тому продовження буде 3 вересня на 10-ту годину», – сказав він.

Відповідаючи на запитання, адвокат уточнив, що ці клопотання стосувалися, серед іншого, надання тимчасового доступу до певних документів стосовно реєстрації злочинів.

Читайте також: Справа Тимошенко: прокурор обіцяє оприлюднити у суді аудіозапис НАБУ

Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 33 млн грн. Було внесено всю суму застави.

Тимошенко під час обрання їй запобіжного заходу у ВАКС заявила, що її “писав” нардеп від «Слуги народу» Ігор Копитін, який, за її словами, фігурує в матеріалах справи під псевдонімом “Мазур”.

Вона також заявляла, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи не мають до неї жодного відношення, та пообіцяла довести безпідставність звинувачень проти неї у суді.

ВАКС 21 січня арештував майно Юлії Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки Олександру Тимошенку, а саме на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.


26 травня прокурор САП направив до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт стосовно Тимошенко.


7 липня ВАКС скасував покладені на Тимошенко процесуальні обов’язки.


Фото архівне




Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.