Він згадує день, коли Верховна Рада проголосила незалежність України, атмосферу в парламенті, підготовку Акта проголошення незалежності, страх комуністичної більшості та емоції депутатів після історичного голосування.

«Коли проголосували Акт про незалежність, то багато депутатів (є документальні зйомки) плакали. Ми ж, опозиція, вийшли на трибуну, і співали гімн України “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”. А комуністи всі сиділи перелякані», – пригадує Костенко.

У програмі йтиметься і про те, чому після проголошення незалежності Україна не змогла повністю позбутися радянської системи та чому ключові посади залишилися в руках представників старої влади.

Також гість і ведуча програми Христя Равлюк обговорять ядерне роззброєння України, рішення Леоніда Кравчука та втрачені можливості для створення реальної системи безпеки. За словами Костенка, Україна могла обміняти ядерне роззброєння не лише на політичні обіцянки, а на значно потужніші безпекові механізми.

«Бжезінський (Збігнєв Бжезінський, американський політолог – ред.) мені говорив, що у вас є приблизно 5-6 років для того, щоб ви повністю відірвалися від Росії. В першу чергу це фінансова система, економічна система, енергетична залежність, щоб у вас було вирішене це питання або принаймні мінімізована залежність від Росії. І, звичайно, Збройні сили. Він казав, що вам треба конче відбудувати свою незалежну армію від Росії», – розповідає Костенко.

У розмові з Укрінформом Костенко також згадав про маловідому курйозну історію з текстом Акта незалежності.

Чи могла Україна бути іншою державою, якби тоді скористалася своїм історичним шансом? Які можливості були втрачені та що потрібно було зробити одразу після проголошення незалежності? Про все це дивіться у новому випуску програми «Є Розмова» з Юрієм Костенком – про народження незалежної України, втрачені можливості, ядерне роззброєння та уроки, які історія залишила для сьогодення.

Прем’єра – 22 серпня о 18:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.

Про це повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.

Наголошується, що делегація США на чолі з Келлогом оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту.

Американській стороні представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби завданих Росією пошкоджень та заходи, яких вживають для підтримки стабільної роботи портової інфраструктури.

 

Окрему увагу під час робочої зустрічі приділили безпеці судноплавства та функціонуванню українського морського коридору.

«Для нас важливо, що наші американські партнери можуть безпосередньо побачити, в яких умовах сьогодні працюють українські порти <…> Наше завдання – разом із партнерами посилювати захист портів, підтримувати безпечне судноплавство та забезпечувати стійкість української логістики», – зазначив заступник міністра Сергій Деркач.

Учасники зустрічі також обговорили подальше відновлення та розвиток портової інфраструктури, посилення стійкості експортних маршрутів і можливості залучення міжнародних партнерів та приватного капіталу до реалізації інфраструктурних проєктів.

«Російські атаки на портову інфраструктуру – це удар не лише по українському експорту, а й по стабільності світових продовольчих ринків. Тому для нас важливо разом із міжнародними партнерами забезпечувати безперервність експорту та зберігати доступ українських виробників до світових ринків», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Окремим напрямком зустрічі стала економічна та інвестиційна співпраця зі Сполученими Штатами. Україна зацікавлена у залученні американських компаній до конкретних проєктів публічно-приватного партнерства у транспортній та комунальній інфраструктурі. Серед пріоритетів – концесійні проєкти в порту «Чорноморськ», розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури, а також проєкти у сфері водопостачання.

Важливим є залучення американського бізнесу не лише як інвестора, а й як технологічного та операційного партнера.

Окремо під час зустрічі обговорили можливості співпраці у межах Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, створеного в рамках економічної угоди між Україною та США.

Для Мінінфраструктури фонд може стати одним з інструментів залучення інвестицій у транспорт та логістику. Йдеться, зокрема, про формування спільного портфеля інфраструктурних проєктів, до реалізації яких можуть долучатися американські компанії, фінансові інституції та постачальники технологій.

Як повідомлялося, Україна через проблеми з логістикою у серпні експортувала лише 20% зернових культур від потенційного обсягу. Найбільше скорочення експорту припало на зернові культури. Їх було експортовано 522 тис. т. Водночас олійних культур експортовано 63 тис. т, рослинних олій – 128 тис. т, шротів – 86 тис. т.

Фото: Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України

Про це Драгоне написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Під час нашої розмови я ще раз підтвердив подальшу військову підтримку з боку НАТО, оскільки Україна мужньо захищає свій суверенітет і територіальну цілісність», – заявив адмірал.

Він зазначив, що по всій Європі та Північній Америці члени НАТО нарощують обсяги оборонного виробництва, прискорюють поставки та забезпечують необхідне обладнання як для захисту своїх громадян, так і для підтримки України.

«Я на власні очі бачив мужність українців: військові з надзвичайною хоробрістю тримають оборону заради своїх домівок, своїх родин та своєї свободи. Їхня стійкість нагадує нам, що стоїть на кону: не лише майбутнє України, а й безпека нас усіх», – наголосив Драгоне.

Голова Військового комітету НАТО зазначив, що саме тому підтримка союзників є такою важливою і реально змінює ситуацію.

«Безпека України – це наша безпека, і ми й надалі будемо підтримувати Україну, щоб допомогти досягти справедливого і тривалого миру», – заявив Драгоне.

Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий  у Фейсбуці зазначив, що під час спілкування обговорили, зокрема, питання протиповітряної оборони.

 «Захист неба – це мій пріоритет», – наголосив головнокомандувач ЗСУ.

Драпатий поінформував адмірала про обстановку на фронті та пріоритети Сил оборони України: далекобійні удари, гнучку тактику піхоти, роботизацію передової. Також висловив вдячність Драгоне за особисту позицію та послідовну підтримку України на рівні вищого військового керівництва Альянсу.

«Адмірал тричі був у нас, бачив ситуацію на місці, і це відчувається в розмові», – зауважив головнокомандувач.

Він додав, що у жовтні очікується перший за останні вісім років візит Військового комітету НАТО в Україну.

«Україна не лише отримує підтримку. Ми передаємо бойовий досвід, якого сьогодні немає ні в кого, і він працює на безпеку всього Альянсу. Дякую союзникам. Ми робимо спільну справу», – підкреслив Драпатий.

Як повідомлялося, на початку липня Україна була вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку; союзники зобов’язалися надати Києву військову допомогу на суму 70 мільярдів євро і підтвердили зобов’язання щодо щонайменше еквівалентної підтримки у 2027 році.