Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Росія має зрозуміти, що не може диктувати умови для завершення війни
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова вважає, що Росія має усвідомити необхідність завершення війни, яка дедалі більше заходить у глухий кут для Кремля, та погодитися на її закінчення на прийнятних для обох сторін умовах.
Про це йдеться у дописі дипломатки у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Матернова зазначила, що не завжди реагує на деякі російські атаки на Україну, якщо вони не призводять до значних наслідків або великої кількості жертв. За словами дипломатки, подібне «звикання до терору» стало наслідком понад чотирьох років війни.
Водночас посол ЄС зауважила, що нечасто пише про українські удари по Росії, хоча Україна останнім часом активізувала удари по військових цілях углиб території РФ, зокрема здійснювала масштабні атаки дронами на Москву, які спричиняли перебої в роботі аеропортів і пошкодження інфраструктури.
«Росія не здатна перемогти Україну на полі бою. Вона втрачає солдатів, мотивацію і витривалість. І через те, що програє на фронті, вона посилює атаки на цивільних», — констатувала Матернова.
Вона також нагадала, що під час масованої атаки цієї ночі РФ застосувала 14 балістичних ракет, 8 крилатих ракет і 524 дрони. Основними цілями були Дніпро та область, де постраждали цивільні об’єкти та люди. Також удари зафіксовані в Одесі, Чернігові, Кривому Розі, Запоріжжі та Кіровоградській області.
«Росія втрачає темп. Україна починає давати сильну відсіч. Москві потрібно нарешті зрозуміти, що час завершувати цю війну. Але не на умовах, продиктованих Кремлем, а на умовах, які можуть прийняти обидві сторони. Ти вже розумієш це, Росіє?» – наголосила дипломатка.
Як повідомляв Укрінформ, під час атаки в ніч проти 18 травня росіяни використали 524 ударних дрони і 22 ракети різних типів. Один із дронів влучив по судну, що належить Китаю.
Політика
Мадяр повідомив Кошті про початок переговорів з Україною щодо прав угорської громади на Закарпатті
Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр у понеділок, 18 травня, під час телефонної розмови повідомив Президенту Європейської ради Антоніу Кошті про початок переговорів з українською стороною щодо забезпечення правових гарантій угорської громади на Закарпатті.
Як передає Укрінформ, про це глава угорського уряду написав у соцмережі Х.
«Перед початком сьогоднішнього засідання уряду я телефоном повідомив Президенту Європейської ради, що ми розпочали раунд переговорів на технічному рівні з українською стороною, спрямованих на якнайшвидше забезпечення захисту мовних, освітніх та культурних прав угорської громади на Закарпатті», – заявив Мадяр.
Угорський прем’єр додав, що Кошта повідомив йому про свою заяву Президенту Володимиру Зеленському в неділю, 17 травня, згідно з якою повага до прав угорської меншини, яка проживає в Україні, «має передувати будь-яким подальшим крокам».
Як повідомляв Укрінформ, у понеділок, 18 травня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна готова без зволікань відкрити нову, взаємовигідну сторінку українсько-угорських відносин і працювати з новим урядом Угорщини над усіма питаннями двостороннього порядку денного.
Фото: Фейсбук / Péter Magyar
Політика
Помер депутат Верховної Ради Степан Кубів
На 64 році життя помер народний депутат Верховної Ради Степан Кубів.
Як передає Укрінформ, про це Верховна Рада України повідомила у Фейсбуці.
“Керівництво Верховної Ради України, народні депутати, керівництво та працівники Апарату Парламенту висловлюють співчуття з приводу смерті народного депутата України девʼятого скликання Степана Кубіва”, – зазначили у ВРУ.
Під час роботи у Верховній Раді IX скликання Кубів був членом Комітету з питань економічного розвитку.
На сторінці партії “Європейська Солідарність” у Фейсбуці зазначається, що “для команди це велика втрата. Степан Кубів був не лише колегою по парламенту, а й справжнім соратником у боротьбі за українську державу, за національну пам’ять, за європейське майбутнє України”.
“Він пройшов Майдани, важкі роки війни, працював для зміцнення української економіки та міжнародної підтримки нашої держави. Завжди принциповий, спокійний, відповідальний і відданий Україні”, – підкреслили у партії.
“Його внесок у відновлення історичної справедливості, підтримку української ідентичності та державотворення залишиться важливою частиною новітньої історії України”, – зазначили у “Європейській Солідарності”.
У 2014 році Кубів обіймав посаду голови Національного банку. У 2016-2019 роках був першим віцепрем’єр-міністром України та міністром економічного розвитку і торгівлі. До нинішнього скликання Верховної Ради був народним депутатом ще двох каденцій.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року на 52-му році життя від тяжкої хвороби помер народний депутат із парламентської фракції “Слуга народу” Олександр Кабанов.
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика6 днів agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Усі новини6 днів agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Одеса6 днів agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини7 днів agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
