Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Умєров дав свідчення НАБУ у «справі Міндіча»
Секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров 25 листопада дав свідчення співробітникам Національного антикорупційного бюро в межах операції «Мідас».
Цю інформацію Укрінформу підтвердили у пресслужбі РНБО.
Там уточнили, що секретар РНБО виступав як свідок і відповідав на питання, які стосуються кримінального провадження щодо втручання в діяльність державного діяча.
Інших деталей про візит Умєрова до НАБУ в пресслужбі не надали.
Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.
НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних. Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.
Як повідомив з посиланням на свої джерела проєкт «Схеми», отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки Енергоатому Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого бекофісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.
За даними НАБУ, офіс, який використовували для операцій, розташовувався в центрі Києва в приміщенні, що належить родині зрадника Андрія Деркача – колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ. У цьому офісі, за даними слідства, велася «чорна бухгалтерія», зберігалася готівка та обліковувалися всі платежі.
Фото архівне
Політика
Лист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
Лист прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування фінансової допомоги Україні не створює нових ризиків. Україна та ЄС продовжують роботу над узгодженням рішення про фінансування.
Про це під час спілкування з журналістами у середу, 26 листопада, заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Позиція Угорщини ніяк не змінилася, йдуть дискусії. У нас є діалог та послідовна робота з Європейським Союзом», – зазначив урядовець, відповідаючи на запитання, чи не створює лист угорського прем’єра додаткових загроз для України.
Качка нагадав, що Єврокомісія раніше вже запропонувала державам-членам три варіанти фінансування допомоги Україні, серед яких – репараційний кредит.
«Це дає простір, щоб до засідання Європейської ради в грудні вийти на одне рішення, яке дасть можливість схвалити регламент про виділення коштів», — додав віцепрем’єр.
Видання Politico поінформувало, що прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив у листі до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, що Угорщина блокуватиме всі спільні рішення Євросоюзу, спрямовані на допомогу Україні, доки Київ не погодиться на умови «мирного плану» з 28 пунктів.
Як повідомляв Укрінформ, премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив, що його уряд подасть до суду на Європейський Союз через рішення блоку про поступову відмову від імпорту російського газу.
Фото: Тарас Качка / Фейсбук
Політика
Туреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
З такою пропозицією турецька сторона виступила на онлайн-зустрічі Коаліції охочих 25 листопада, повідомляє Укрінформ з посиланням на державний телеканал TRT Haber.
“На зустрічі Туреччина висловила думку, що припинення вогню, яке охоплюватиме енергетичну та портову інфраструктури, може створити сприятливі умови для переговорів щодо всеохоплюючої мирної угоди між сторонами”, – повідомляє телеканал.
Президент Ердоган на зустрічі Коаліції охочих наголосив на тому, що Туреччина продовжуватиме свої дипломатичні зусилля для сприяння прямим контактам між сторонами для якнайшвидшого досягнення справедливого та міцного миру.
“Прямі переговори між сторонами можуть бути проведені в Стамбулі, і що Туреччина підтримує контакти з українською та російською сторонами з цією метою”, – передає телеканал слова турецького лідера.
На зустрічі від турецької сторони також були присутні віцепрезидент Джевдет Їлмаз, міністр закордонних справ Хакан Фідан та інші посадовці.
Як повідомляв Укрінформ, у спільній Заяві головуючих – лідерів формату Е3 – після зустрічі Коаліції охочих 25 листопада йдеться про те, що Коаліція підтримує намагання встановити тривалий мир в Україні, що буде підкріплений надійними безпековими гарантіями, які планується проробити найближчим часом.
Фото: АА
-
Цікаво1 тиждень agoПонад 1 600 учасників із 100 населених пунктів долучилися до Всеукраїнської конференції “Жити життя під час та після війни”
-
Політика1 тиждень agoпро звільнення в уряді: Винні мають нести покарання незалежно від посад
-
Усі новини1 тиждень agoСофія Ротару про війну – співачка відреагувала на обстріл Тернополя
-
Усі новини7 днів agoКонкурс Міс Всесвіт — українка Софія Ткачук вийшла на подіум в купальнику
-
Усі новини1 тиждень agoексперти назвали топ 3 ненадійних бренди (фото)
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби
-
Усі новини1 тиждень agoВійна в космосі – РФ глушить військові супутники
-
Політика1 тиждень agoДо Києва прибули представники Пентагону
