Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Ми повинні щонайшвидше досягти врегулювання війни Росії проти України
У найближчий період має бути досягнуто результатів щодо врегулювання війни Росії проти України шляхом діалогу, і Туреччина надалі активно сприятиме мирним зусиллям.
Про це у виступі на Парламентському саміті НАТО сказав президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, повідомляє Укрінформ з посиланням на CNN Türk.
“Хочу особливо наголосити, що ми повинні досягти результатів у найближчий період щодо врегулювання російсько-української війни шляхом діалогу”, – сказав Ердоган.
Президент Туреччини підкреслив довіру до його країни обох сторін війни.
“Як союзник, який може говорити з обома сторонами, який уже запускав результативні процеси та завоював довіру обох сторін (України та Росії – ред.) завдяки своїй неупередженій позиції, ми й надалі активно сприятимемо мирним зусиллям”, – сказав Ердоган.
Він також наголосив на тому, що відповідно до всебічного підходу НАТО до безпеки, на саміті НАТО в Анкарі партнери будуть оцінювати глобальні та регіональні події, насамперед щодо України, Ірану, Перської затоки та Палестини.
Президент Туреччини переконаний, що євроатлантична безпека нині переживає історичний перелам, оскільки війни, кризи, тероризм і нелегальна міграція змушують переглянути розуміння безпеки.
“Ми перебуваємо в центрі періоду невизначеності, коли напруженість замінює стабільність, а передбачуваність дедалі зменшується… У нинішніх умовах ще важливіше зберегти стримувальний потенціал НАТО та зміцнити солідарність між союзниками”, – сказав турецький лідер.
Ердоган наголосив на важливій позиції Туреччини в НАТО та закликав інтегрувати країну в європейські оборонні ініціативи.
Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі 28-29 червня, напередодні саміту НАТО в Анкарі, проходить Парламентський саміт Альянсу, в якому беруть участь голови парламентів та керівники делегацій країн-союзниць НАТО.
Фото: АА
Політика
ВАКС відмовився зняти з Єрмака електронний браслет
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду залишив без змін запобіжний захід екскерівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку.
Про це повідомляє пресслужба суду, передає Укрінформ.
«Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту ексголови Офісу Президента України щодо зміни запобіжного заходу, а саме скасування обовʼязку носіння електронного засобу контролю», – зазначають у суді.
Як повідомляв Укрінформ, 11 травня колишньому голові ОП Андрію Єрмаку оголосили підозру у справі про легалізацію 460 млн грн на будівництві елітних котеджів під Києвом.
Наступного дня підозру в цій справі отримали ще шість осіб. За даними слідства, протягом 2021-2025 років підозрювані “відмили” понад 460 млн грн шляхом зведення котеджного містечка в селищі Козин Київської області. Частину витрачених на будівництво коштів одержали через “пральню”, підконтрольну бізнесмену – майбутньому власнику однієї з резиденцій.
14 травня Вищий антикорупційний суд обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави розміром 140 млн грн. Згодом за Єрмака внесли заставу у повному обсязі.
Ексголова ОП заявляв, що носить електронний браслет.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Сибіга прибув із візитом до Сеулу
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розпочав офіційний візит до Південної Кореї.
Про це він повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зазначається, що у межах візиту до Республіки Корея до 30 червня Сибіга обговорить зі своїм корейським колегою Чо Хьоном весь спектр українсько-корейських відносин, включаючи політичний діалог, перспективи розширення співпраці у торговельно-економічній та гуманітарній сферах, координацію зусиль з актуальних питань міжнародного порядку денного. Окрема увага буде приділена залученню підтримки Кореї у протидії збройній агресії РФ та відбудові України.
Крім того, міністр візьме участь у круглому столі за участі провідних українських та корейських підприємств, проведе зустрічі з представниками південнокорейських наукових кіл, відвідає єдиний в Республіці Корея університет, де вивчають українську мову та культуру, зустрінеться з представниками української громади.
Як повідомляв Укрінформ, у глави МЗС 29 червня – 2 липня заплановані робочі візити до Республіки Корея та Японії.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Політика2 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова7 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство2 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика7 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Відбудова1 тиждень agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини1 тиждень agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
