Політика
У Раді триває підготовка до розробки законодавства щодо повоєнних виборів
«Я би дуже просив усіх дивитися на чинне законодавство, де у Виборчому кодексі та в Законі про режим воєнного стану чітко сказано: під час воєнного стану вибори не проводяться. Все інше, маніпуляції деяких політичних партій та політиків. Я переконаний, що в Україні буде дотримано питання чинного законодавства, і тільки після завершення воєнного стану ми можемо говорити про початок тих чи інших виборів», – зазначив він.
Спікер українського парламенту наголосив, що для України також важливо, аби вибори були, насамперед, демократичними і визнаними світом.
Стефанчук зауважив, що влада стикається з багатьма викликами: як будуть голосувати військові, що буде залежати від того як буде завершений воєнний стан; як будуть голосувати громадяни за кордоном, переселенці; як будуть запрошені спостерігачі тощо.
«Унікальність теперішньої ситуації, що ті вибори, які будуть в Україні після завершення воєнного стану, вони не підпадають під жодну кваліфікацію, які є у нас в Конституції. У нас передбачені чергові або позачергові вибори, а це так звані постчергові, тобто поствоєнні вибори, і для їх проведення потрібен буде окремий законодавчий акт», – повідомив він.
Голова ВР зауважив, що парламент вже робить певні підготовчі дії для розробки законодавчої ініціативи.
Стефанчук розповів, що вже відбулась зустріч із головою Центральної виборчої комісії, де обговорили, «що у нас робиться з реєстром виборців».
Водночас також постають питання, чи будуть проведені разом вибори Президента, парламенту, місцеві, чи окремо.
«Тобто є дуже багато питань, на які зараз ми не готові дати відповідь, але ми пропрацьовуємо варіанти, плюси та мінуси по кожному питанню. А для того, щоб приймати його не з політичної доцільності, а з точки зору тієї прагматичної реальності, яка буде на момент завершення війни», – додав він.
Водночас, відповідаючи на уточнюючі запитання, Стефанчук зауважив, що малоймовірним є проведення президентських, парламентських та місцевих виборів разом.
Також Голова ВР висловив думку, що проведення голосування в «Дії» – нереалістично, адже наразі існує велика кількість діпфейків та дезінформації, що в цьому контексті є полем для маніпуляцій.
Як повідомляв Укрінформ, за словами заступника керівника Офісу Президента Павла Паліси, в Офісі Президента України не йдеться про якусь підготовку до виборів.
Політика
Ковальський розповів, які завдання отримав від Зеленського перед призначенням
Президент Володимир Зеленський дав завдання в. о. генпрокурора Антону Ковальському забезпечити функціонування прокуратури і «очистити систему від недостойних людей».
Про це Ковальський розповів під час зустрічі з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Було завдання забезпечити роботу прокуратури і очистити систему від людей, які недостойні тут працювати», – сказав він.
Відповідаючи на запитання щодо так званого телефонного права, Ковальський зазначив, що поки з такими речами не стикався і висловив переконання, що такого не буде.
«Не подзвонять, тому що ми домовилися (з Президентом – ред.), що я буду виконувати речі, які він мені доручив, і ніхто мені дзвонити не буде», – сказав в. о. генпрокурора.
За його словами, його планом дій є не створити ще більше проблем у прокуратурі – і це вже буде здобутком.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Президент Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов’язків генпрокурора.
Раніше, 15 вересня, Президент звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, перед цим відповідне рішення погодила Верховна Рада.
4 вересня САП і НАБУ заявили, що в межах операції «Карфаген» викрили злочинну організацію, яка, за даними слідства, системно одержувала хабарі від шахрайських колцентрів та відмивала отримані кошти.
За версією слідства, посадовець Офісу генпрокурора створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники впровадили побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян, стверджують у НАБУ.
6 вересня Кравченко оприлюднив заяву, у якій стверджував, що не має стосунку до прикриття незаконних колцентрів. Кравченко заявив, що відсторонив від виконання службових повноважень працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, а також доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення.
Пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генерального прокурора.
Фото: facebook.com/anton.kovalsky
Думки
як вибори у США перетворилися на особисту дуель між Трампом та Обамою.
Якщо уявити, що якимось чином Трампу вдалося б скасувати конституційну поправку, яка забороняє обрання на посаду президента втретє, то, найімовірніше, цією можливістю в нинішніх умовах скористалися б саме ці двоє. Саме тому, можливо, Трамп навіть не намагатиметься цього зробити, а боротьбу в майбутньому вестимуть їхні представники.
При цьому логіка агітації Обами побудована суто у стилі Бродського: якщо Євтушенко проти колгоспів, то я за. Зокрема, якщо Трамп проти підтримки Зеленського, то Обама за його підтримку: “У той час як ми відштовхуємо від себе ключових союзників, таких як Канада, Білий дім схиляє коліна перед Володимиром Путіним і зраджує українців, які борються за свою свободу та демократію” (Джорджія, 28 жовтня 2026 року). У першому наближенні це відкриває для України перспективу повернення Америки до “нормальної” політики в разі перемоги демократів. Але є нюанси.
- По-перше, якщо демократи не здобудуть переконливої перемоги, і в руках Трампа залишаться суттєві важелі впливу на зовнішню політику, то Трамп займе симетричну позицію “з протилежного боку”, і шансів, що він, продовжуючи коливатися як маятник, знову полюбить Зеленського і розлюбить Путіна, стане значно менше.
- А по-друге — що навіть важливіше — навіть побіжний аналіз виступів Обами показує, що для нього та демократів тема України займає далеко не перше місце. Тому в разі їхньої переконливої перемоги, коли відпаде необхідність протистояти Трампу, вони можуть просто втратити до неї інтерес. У цьому випадку вони за замовчуванням продовжать курс Трампа, не акцентуючи на цьому особливої уваги й не перетворюючи кожен свій крок на виставу.
Так чи інакше, завдяки цій дуелі ми отримали можливість взяти участь у репетиції майбутньої вирішальної битви, яка може на десятиліття вперед визначити траєкторію розвитку політичної системи Америки. Пряме зіткнення Трампа й Обами створює той рівень драматизму, який дозволяє відчути інтригу та напругу майбутньої битви.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці “Думки” несе автор.
Політика
Сибіга провів розмову з главою МЗС Канади
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав продуктивною телефонну розмову, яку провів 1 листопада з канадською колегою Анітою Ананд.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє МЗС.
«Обмінялися думками за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн G20 та обговорили дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру для України», – розповів Сибіга.
Окрему увагу сторони приділили можливості встановлення режимів припинення вогню в Чорному морі та в енергетичній сфері як практичним крокам для подальшої деескалації.
Глави МЗС України та Канади також обговорили двосторонній порядок денний, зокрема спільне прагнення завершити роботу над Угодою про сторічне партнерство до кінця цього року.
«Вдячний Канаді за незмінну підтримку України та українського народу. Канада залишається одним із наших найближчих партнерів, і ми високо цінуємо її незмінну відданість підтримці безпеки та стійкості України», – відзначив міністр закордонних справ.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз і Канада зобов’язалися й надалі посилювати тиск на Росію та підтримувати Україну, в тому числі у реформах та євроатлантичній інтеграції.
Фото: Андрій Сибіга / X
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна7 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса7 днів agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна6 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
