Політика
У Раді триває підготовка до розробки законодавства щодо повоєнних виборів
«Я би дуже просив усіх дивитися на чинне законодавство, де у Виборчому кодексі та в Законі про режим воєнного стану чітко сказано: під час воєнного стану вибори не проводяться. Все інше, маніпуляції деяких політичних партій та політиків. Я переконаний, що в Україні буде дотримано питання чинного законодавства, і тільки після завершення воєнного стану ми можемо говорити про початок тих чи інших виборів», – зазначив він.
Спікер українського парламенту наголосив, що для України також важливо, аби вибори були, насамперед, демократичними і визнаними світом.
Стефанчук зауважив, що влада стикається з багатьма викликами: як будуть голосувати військові, що буде залежати від того як буде завершений воєнний стан; як будуть голосувати громадяни за кордоном, переселенці; як будуть запрошені спостерігачі тощо.
«Унікальність теперішньої ситуації, що ті вибори, які будуть в Україні після завершення воєнного стану, вони не підпадають під жодну кваліфікацію, які є у нас в Конституції. У нас передбачені чергові або позачергові вибори, а це так звані постчергові, тобто поствоєнні вибори, і для їх проведення потрібен буде окремий законодавчий акт», – повідомив він.
Голова ВР зауважив, що парламент вже робить певні підготовчі дії для розробки законодавчої ініціативи.
Стефанчук розповів, що вже відбулась зустріч із головою Центральної виборчої комісії, де обговорили, «що у нас робиться з реєстром виборців».
Водночас також постають питання, чи будуть проведені разом вибори Президента, парламенту, місцеві, чи окремо.
«Тобто є дуже багато питань, на які зараз ми не готові дати відповідь, але ми пропрацьовуємо варіанти, плюси та мінуси по кожному питанню. А для того, щоб приймати його не з політичної доцільності, а з точки зору тієї прагматичної реальності, яка буде на момент завершення війни», – додав він.
Водночас, відповідаючи на уточнюючі запитання, Стефанчук зауважив, що малоймовірним є проведення президентських, парламентських та місцевих виборів разом.
Також Голова ВР висловив думку, що проведення голосування в «Дії» – нереалістично, адже наразі існує велика кількість діпфейків та дезінформації, що в цьому контексті є полем для маніпуляцій.
Як повідомляв Укрінформ, за словами заступника керівника Офісу Президента Павла Паліси, в Офісі Президента України не йдеться про якусь підготовку до виборів.
Президент Володимир Зеленський з Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим обговорили реалізацію кроків, про які домовилися під час візиту Зеленського до Азербайджану кілька тижнів тому.
Як зазначив український дипломат, за останні два роки багато зроблено у площині українсько-польського історичного примирення. За його словами, зараз успішно працює українсько-польська робоча група, тривають пошукові та ексгумаційні роботи, відбуваються вшанування пам’яті загиблих, а зараз українські та польські історики спільно дискутуватимуть над минулим.
«Українська сторона відкрита до цього, ми усвідомлюємо необхідність цього. Але давайте будемо свідомі того, що якщо не намагатимемося шукати спільні погляди, і не дай Боже ворог нас роз’єднає і якимось чином переможе, то не буде кому захищати нашу історичну спадщину. Буде скрізь могила, буде скрізь Буча. Ми це знаємо дуже добре, і ви це знаєте»,- наголосив Міщенко.
Він підкреслив, що прагнути до порозуміння українців і поляків змушує ситуація, коли споконвічний ворог української і польської держави, знову на наших кордонах.
Заступник глави української дипломатії зазначив, що у 1920 році польські війська за підтримки армії УНР зупинили росіян під Варшавою, а зараз Україна завдяки мужності української армії робить те саме за допомогою Польщі й міжнародної спільноти.
«Ми не закінчили те, що мали зробити в 1920 році. І якщо ми зараз це не закінчимо, то наші діти знову стоятимуть перед цією дилемою, воюватимуть, вони будуть нас вбивати. І якщо ми сьогодні не знайдемо, як об’єднати наші зусилля, ця навала буде далі і далі»,- підкреслив Міщенко.
Він висловив впевненість, що обидві сторони можуть дійти порозуміння в історичних питаннях.
Своєю чергою голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що цей конгрес – це лише початок тривалого процесу спілкування істориків обох країн.
«Ми з вами два давніх народи, два давніх сусіди. Нам понад тисячу років і в нас є про що говорити, є про що дискутувати»,- наголосив Алфьоров.
Він нагадав про спільну битву 1920 року поляків за підтримки українців проти більшовицької Росії.
«Пройшло сто років, минули чотири покоління, але реальність підказує, що ворог той самий»,- підкреслив голова УІНП.
Колишній голова варшавського Центру Мєрошевського Ернест Вицішкевич підкреслив, що ця розмова між українцями і поляками дуже потрібна сьогодні, зокрема і про складні питання.
«Ми не хочемо їх обминати, ми хочемо серйозно з ними зіткнутися у діалозі, шляхом розмови, шляхом зустрічей, і саме для того ми тут зібралися в такому численному гроні»,- підкреслив Вицішкевич.
Як передавав Укрінформ, посол України в Польщі Василь Боднар зазначив, що Українсько-польський історичний конгрес, який проходитиме 6-8 травня в місті Баранув-Сандомирський (Польща), є відповіддю російській пропаганді на те, що Київ і Варшава нібито не спроможні вести історичний діалог.
У коментарі агентству голова УІНП Альфьоров зазначив, що Українсько-польський конгрес істориків може стати новою унікальною платформою для діалогу обох сторін. Він може наблизити вироблення формули примирення щодо складних історичних питань.
Фото: скриншот з відеотрансляції
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга констатував порушення Росією режиму припинення вогню, ініційованого Україною з 6 травня, та закликав на посилення тиску на Кремль у відповідь.
Про це йдеться в дописі глави МЗС у соцмережі X, передає Укрінформ.
Він зазначив, що Росія порушила режим припинення вогню, ініційований Україною опівночі з 5 на 6 травня. Російські атаки з використанням 108 безпілотників та 3 ракет тривали протягом усієї ночі, включаючи ранкові удари по Харкову та Запоріжжю
«Москва знову проігнорувала реалістичний та справедливий заклик до припинення бойових дій, підтриманий іншими державами та міжнародними організаціями. Це показує, що Росія відкидає мир, а її фальшиві заклики до припинення вогню 9 травня не мають нічого спільного з дипломатією. Путіна цікавлять лише військові паради, а не людські життя», – підкреслив Сибіга.
Міністр додав, що таке ставлення Кремля вимагає сильного та посиленого тиску на російський режим, включаючи нові раунди санкцій, ізоляцію, відповідальність за злочини Росії та посилену підтримку України в усіх сферах.
Як повідомляв Укрінформ, 4 травня Міністерство оборони Росії оголосило про те, що воно назвало “перемир’ям на честь святкування Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні”, яке діятиме з 8 по 9 травня.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не отримувала офіційних сигналів від Росії щодо припинення бойових дій, попри заяви в соцмережах. Незважаючи на це, Київ оголошує режим тиші з 6 травня та закликає Москву перейти від риторики до реальних кроків.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни