Про це повідомила PR-директорка проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Олена Башкатова під час пресконференції в Укрінформі.

“За кілька грантових проєктів було зібрано 1 тис. найменувань книг в базі, цього року доповнили ще на 400. Тобто зараз в онлайн-реєстрі маємо інформацію про місцеперебування 1400 давніх манускриптів”, – зазначила Башкатова.

За її словами, онлайн-реєстр започаткували у 2021 році, і розміщений він на сайті «Українська рукописна книга».

Вона додала, що у довгостроковій перспективі проєкт передбачає реєстрацію всіх українських рукописних книг, що збереглися до нашого часу.

Доктор історичних наук, старший науковий співробітник, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника “Софія Київська” В’ячеслав Корнієнко зауважив, що дослідники вивчають українські рукописи, зокрема ті, що зберігаються в закордонних бібліотеках та інших установах, щоб встановити місце їх створення та підтвердити їхнє українське походження.

“Росія продовжує свою роботу по тому, аби привласнити нашу спадщину. Якщо вони не мають змоги її привласнити напряму, то вони її оголошують спільною для всіх братніх народів. І саме тому важливо зараз не тільки донести до українських фахівців, але і до наших зарубіжних колег, що це спадщина саме українського народу. І в цьому нам допомагає цей проєкт зі створення бази даних”, – сказав Корнієнко.

Директорка видавництва «Горобець», засновниця та керівниця проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Ганна Горобець підкреслила, що завдяки базі даних не лише науковці, а й студенти, викладачі та всі зацікавлені можуть дізнатися більше про історію української культури з перевірених джерел. За її словами, проєкт допомагає краще зрозуміти, що українська культура має глибоке коріння і розвивалася на наших землях протягом століть.

“Українці мають знати і пишатися своєю історією, багатовіковою культурою і традиціями. Європейці мають знати, що рукописи часів Київської Русі належать сучасній українській державі. Проєкт має надзвичайну державну вагу”, – додала Горобець.

Проєкт “База даних українських рукописних книг XI-XVI ст.” — це науково-історична ініціатива, спрямована на цифрову фіксацію, збереження та популяризацію середньовічної книжкової спадщини України. Мета проєкту – внесення до Бази даних українських рукописних книг цифрових описів рукописів XI-XVI століть із посиланнями на науково-аналітичні дослідження.

Проєкт здійснений за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Як повідомляв Укрінформ, на Рівненщині у Дубенському замку презентували факсимільну копію унікальної пам’ятки староукраїнської писемності XI століття – Турівського Євангелія, це один із найдавніших рукописів, який є визначною пам’яткою київської книжкової школи і зберігається в бібліотеці Академії наук Литви.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Український інститут.

Дискусія «Кіра Муратова: український вимір кінотворчості», на якій обговорюватимуть спадщини однієї з найвідоміших режисерок в історії українського кіно, відбудеться 5 листопада.

«Її кіномова вплинула на ціле покоління, а вісім фільмів Муратової увійшли до списку 100 найкращих українських стрічок за опитуванням Довженко-Центру. Але парадокс у тому, що вона досі залишається однією з найменш досліджених авторок нашого кіно. В Україні немає жодної комплексної монографії про неї, а за кордоном її часто називають радянською чи російською режисеркою», – зауважили в Українському інституті.

Учасники зустрічі розмірковуватимуть про те, чому фільми Муратової важливі сьогодні, як вони вплинули на кінопроцес в Україні і як в сучасному контексті дивитися і аналізувати її стрічки.

Дискусія відбудеться в межах проєкту «Резиденція з дослідження спадщини Кіри Муратової», який має на меті осмислити місце й роль режисерки в українському та світовому кіно з деколоніальної перспективи та представити міжнародній спільноті погляд на Муратову як на ключову постать української культури ХХ століття.

Результатом проєкту стане рукопис книги, подальше видання якої планується в Україні та за кордоном.

У дискусії візьмуть участь дослідниця кіно, культурологиня, архівістка та кураторка, переможниця мистецького конкурсу на участь у резиденції, присвяченій дослідженню кіноспадщини Муратової Анна Онуфрієнко; керівниця Кіноархіву Довженко-Центру Альона Пензій; керівниця напряму «Кіно» Українського інституту Ірина Кипоренко, а також запрошені автори та дослідники кіно.

4 листопада в кінотеатрі «KINO42» пройде показ стрічки «Чутливий міліціонер», після якого відбудеться обговорення.

Як повідомляв Укрінформ, на Таллінському кінофестивалі відбудеться прем’єра фільму про українських військових, які пройшли полон.

Концерт відбувся 26 жовтня у залі пленарних засідань Палацу Європи, напередодні початку сесії, передає кореспондент Укрінформу.

«Україна залишатиметься найвищим пріоритетом Конгресу стільки, скільки буде потрібно, зокрема й у питанні притягнення Російської Федерації до відповідальності за злочини агресії», – заявила президентка Конгресу Гунн Маріт Хельгесен.

Вона відзначила значення бандури як символу української культурної спадщини та здатність музики об’єднувати людей через традиції й універсальну мову мистецтва.

Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький наголосив, що виступ колективу є свідченням життєздатності української культури.

«У самому серці Ради Європи ви почуєте голос України – давньої, могутньої, вільної нації, сповненої життя. Упродовж століть українська пісня та традиції кобзарства й бандурного мистецтва передавали від покоління до покоління історію свободи, гідності, любові та спротиву», – сказав дипломат.

За його словами, сьогодні Росія знову намагається знищити українську незалежність та стерти національну ідентичність, однак українські пісні продовжують лунати попри атаки на міста й культуру.

Нагадаємо, капела бандуристів імені Георгія Майбороди була заснована у 1918 році в період боротьби України за державність, цьогоріч вона відзначає 108-річчя. Її художній керівник і головний диригент – Юрій Курач.

Концерт спільно організували Постійне представництво України при Раді Європи та асоціація Promo Ukraina.

Сесія Конгресу місцевих та регіональних влад триватиме в Страсбурзі 27-29 жовтня. У її програмі дебати про російську агресію та фінансування відновлення нашої країни, участь у яких візьмуть міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін та керуючий Банком розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі. Конгрес також розгляне проєкт декларації щодо посилення російських атак на Україну.

Як повідомляв Укрінформ, Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи очолила Гунн-Маріт Гельгесен.

Фото: Лідія Таран / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут