Війна
У російському полоні загинули щонайменше 206 українських військових, 245 були розстріляні на полі бою
Журналісти розповіли історію 59–річного військового Сергія Григор’єва, у російському свідоцтві про смерть якого зазначено, що чоловік помер від інсульту. Але, як пишуть журналісти, розтин і інший колишній військовополонений, який утримувався разом з ним, розповідають, що Григор’єв помер через насильство і медичну недбалість.
«Розтин, проведений в Україні, спростував твердження Росії про те, що Григор’єв помер від інсульту. У ньому йдеться, що він помер від кровотечі після тупої травми живота, яка також пошкодила його селезінку»,- йдеться у матеріалі.
Інші розтини, проведені в Україні, показали, що, наприклад, п’ятеро з військовополонених померли від серцевої недостатності, зокрема, це чоловіки віком 22, 39 та 43 роки. Ще четверо інших померли від туберкульозу або пневмонії, а інші троє – від інфекції, асфіксії та тупого поранення голови.
48-річний український військовополонений, який утримувався разом з Григор’євим у виправній колонії Каменськ-Шахтинського на південному заході Росії, Олексій Гончаров розповів, що чоловіка систематично били.
«Усіх били – без винятку. Когось більше, когось менше, але нам усім діставалося. Під кінець я ледве міг ходити», – сказав Гончаров, у якого після повернення в Україну діагностували туберкульоз – все більш поширену хворобу серед військовополонених, що повертаються.
За словами представників правозахисних організацій, ООН, українського уряду та українського судмедексперта, який провів десятки розтинів військовополонених, жорстоке поводження в російських в’язницях, найімовірніше, стало причиною багатьох смертей. Чиновники кажуть, що кількість смертей у в’язницях є доказом того, що Росія систематично жорстоко поводиться з полоненими солдатами, а судово-медичні розбіжності, як у випадку з Григор’євим, і репатріація понівечених і розкладених тіл вказують на намагання приховати ймовірні катування, голод і погане медичне обслуговування у в’язницях і центрах утримання під вартою по всій Росії та окупованій частині Україні.
Очікується, що кількість загиблих військовополонених зростатиме в міру повернення та ідентифікації тіл, але судово-медичні експерти стикаються зі значними труднощами у визначенні причин смерті, оскільки у деяких випадках відсутні внутрішні органи. Ще однією перешкодою є сильне розкладання, кажуть чиновники.
«Вони тримають тіла до тих пір, поки вони не досягнуть такого стану, коли нічого не можна буде визначити», – сказав представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.
Звіт ООН за 2024 рік показав, що 95% звільнених українських військовополонених зазнали «систематичних» катувань. Полонені розповідали про побиття, ураження електричним струмом, удушення, сексуальне насильство, тривале перебування у стресових положеннях, імітацію страти та позбавлення сну. У доповіді також йдеться про те, що деякі російські військовополонені піддавалися жорстокому поводженню з боку українських військових під час першого захоплення. Але жорстоке поводження припинилося після того, як російські військовополонені були переведені до офіційних українських центрів утримання під вартою, йдеться у звіті.
Як повідомляв Укрінформ, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що усі українські військовослужбовці після повернення з російського полону потребували медичної допомоги.
Війна
Хмара обговорив із Мерцом посилення ППО
Міністр оборони України Євгеній Хмара провів зустріч з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, під час якої передав перелік необхідного Силам оборони України озброєння, серед якого боєприпаси до F-16 та ракети до IRIS-T і Patriot.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство оборони України.
Хмара поінформував Мерца про те, що відбувається на полі бою, плани Росії щодо мобілізації, виклики, з якими сьогодні стикається Україна. Як зазначили в Міноборони, зокрема йшлося про реактивні дрони й балістику.
Сторони обговорили потреби фронту і те, які рішення важливо масштабувати. Окрему увагу зосередили на посиленні української ППО і мобілізації зусиль партнерів у цьому питанні.
Хмара передав Мерцу перелік необхідного Силам оборони озброєння, зокрема йдеться про боєприпаси до F-16 та ракети до IRIS-T і Patriot.
Міністр оборони подякував канцлеру за послідовну і сталу підтримку України.
У 2026 році, зазначив Хмара, “обсяг допомоги становить 11,5 млрд євро, що складає близько третини від всієї військової допомоги цьогоріч та є найбільшим внеском в оборону України серед всіх країн-партнерів”.

Також Хмара взяв участь в Українсько-Німецькому бізнес-форумі, де йшлося про те, як перейти від окремих проєктів до спільної українсько-німецької програми масштабування і далі – до системного спільного виробництва.
За підсумками форуму міністр оборони України підписав п’ять документів із німецькими оборонними компаніями. Як зазначили у Міноборони, їх реалізація дозволить Україні закупити ракети, високоточні боєприпаси, радари та інше озброєння.

Як повідомляв Укрінформ, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув у неділю, 4 жовтня, до української столиці з неоголошеним візитом.
Президент Володимир Зеленський під час спільного з Мерцом спілкування з журналістами у Києві заявив, що Німеччина виділила новий комплексний пакет підтримки України обсягом 1,3 млрд євро. Загалом, за інформацією Президента, між Україною та Німеччиною укладені 15 угод та документів про взаємодію у сфері безпеки.
Україна та Німеччина підписали угоду щодо поглиблення співпраці у сфері протидії безпілотникам, у межах якої ФРН має ширше використовувати український досвід.
Фото: Міноборони
Війна
Київ ППО — столицю охороняють від дронів 12 турелей
У Києві вже встановили понад 12 автоматизованих турелей, які призначені для збитті дронів. Ще 8 подібних установок мають з’явитися у столичному регіоні.
Київ лише розпочав программу встановлення та нормального розвитку турелей для захисту від російських реактивних безпілотників. Про це під час брифінгу з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем розповів президент Володимир Зеленський.
На різних об’єктах будуть десятки турелей, пообіцяв глава держави.
Видання “Укрінформ” пише, що в столиці, як розповів президент, вже встановлено понад 12 автоматизованих комплексів. Ще додаткових вісім модулів, розроблених під кулемети 50-го калібру, будуть встановлюватись для захисту об’єктів у Київській області.
Президент вважає, що росіяни робитимуть ставки на реактивні дрони та балістику, де кількість поступово переходитиме в якість, тому проти нових загроз потрібен комбінований захист.
Ракети малого радіусу дії та дрони-перехоплювачі
Зеленський також нагадав про програму “малих зенітних ракет”, яких, за його словами, існує декілька видів.
“У другій половині цього місяця ми розраховуємо побачити результат”, — зазначив він та пообіцяв, що у разі позитивних випробувань країна зможе одразу вийти на прийнятну кількість відповідного продукту.
Нова українська ракета “Барс”: таємна зброя завдаватиме ударів вглиб РФ, що про неї відомо
Також Зеленський похвалився, що український далекобійний реактивний безпілотник “Барс” показав найвищий відсоток збиття ворожих цілей, десь 30% збиття.
Президент повідомив, що невдовзі Київ отримає 2 тисячі крилатих ракет-дронів “Барс”, які виробляє спільно з Німеччиною.
Нагадаємо, у квітні в Україні розпочала роботу перша приватна ППО компанії Carmine Sky. До неї входить система веж із дистанційно керованими турелями Sky Sentinel.
Також Фокус писав, що воїни 20-ї окремої бригади безпілотних систем “К-2” провели бойове випробування турелі з ШІ. Система автономно виявляє, супроводжує та прораховує траєкторію БпЛА, а оператор лише підтверджує ураження одним натисканням кнопки.
Війна
До кінця жовтня Україна почне використовувати малі ракети для протидії реактивним дронам
Президент Володимир Зеленський заявив, що до кінця жовтня для протидії реактивним дронам Україна почне застосовувати малі ракети вітчизняного виробництва.
Про це глава держави повідомив під час спільного з канцлером Фрідріхом Мерцом спілкування з журналістами у Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Програма малих ракет, не буду казати зараз назву, їх кілька видів. Ми, вочевидь, побачимо результат у другій половині цього місяця. Ми розраховуємо побачити результат», – розповів Зеленський, відповідаючи на запитання кореспондент Укрінформу.
Він уточнив, що мова саме про вітчизняне виробництво малих ракет для протидії реактивним БпЛА.
Оновлюється…
-
Одеса3 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Одеса5 днів agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати
-
Одеса1 тиждень agoУдар РФ по Одещині: спалахнули складські приміщення
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Відбудова1 тиждень agoНа Київщині будують 47 нових укриттів, ще два мобільні планують встановити до кінця року
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Суспільство3 дні agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
