Події
У Росії з нових підручників прибрали згадку про українське походження Гоголя
З нових підручників з літератури для російських шкіл за редакцією Віри Коровіної прибрали згадки про українське походження письменника Миколи Гоголя і загалом про Україну.
На це звернуло увагу видання «Верстка», передає Укрінформ.
Ексспівробітниця відповідального за підручник видавництва «Просвєщєніє» розповіла, що редакції наказали прибрати з нього слова «Київ», «Україна» тощо. «Є президентське доручення написати єдині підручники. Шукали авторський колектив для роботи – всі пристойні люди, звичайно, відмовили», – пояснила вона.
Відповідно до цієї вказівки з текстів нових версій посібників для 5, 7 та 9 класів вилучили дані біографії Гололя про те, що його рідне село – Великі Сорочинці Полтавської губернії – розташоване в сучасній Україні.
Крім того, з повісті письменника «Ніч перед Різдвом», яку до посібника включили в 2023 році, прибрали згадку про Україну. У попередній версії 2019 року були рядки: «Як же, мамо! адже людині, сама знаєш, без жінки не можна жити… […] Є такі, що мають дружин у Польщі; є такі, що мають дружин в Україні..». У новій версії це видалено.
Також у підручнику для 5 класу піддався цензурі фрагмент з колишньої редакції, у якому йшлося, що «Гоголь познайомився з народним життям і побутом українського села, палко полюбив українські казки, пісні, перекази». Тепер згадки про «українське» в цьому уривку немає.
Видання зазначає, що російські школярі часто отримують матеріали, які зображують Миколу Гоголя російським письменником, який не має стосунку до України. У квітні 2024 року в усіх школах Росії пройшли «Розмови про важливе», присвячені 215-річчю від дня народження письменника. У сценарії заняття вчителю пропонують розповісти біографію Гоголя, але без згадки про Україну. «Микола Васильович Гоголь – істинний патріот Росії, щиро люблячий свою країну, російський народ і російську мову», – йдеться у сценарії.
Також до шкільної програми повернулися канонічні для радянської освіти тексти – романи «Як гартувалася сталь» Миколи Островського і «Молода гвардія» Олександра Фадєєва.
Як повідомляв Укрінформ, у новій редакції підручника «Навколишній світ» для 4 класу та підручника по історії для 6 класу, випущених видавництвом «Просвєщєніє», прибрали кілька згадок Києва у розділах історії Київської Русі.
Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” 5 та 6 вересня проведе “Вихідні з ОКО” .
Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.
За словами організаторів, кінофестиваль бере паузу від великої фестивальної едиції і виходить до відвідувачів з новим форматом спілкування. У Києві відбудуться «Вихідні з ОКО» — зустріч друзів, партнерів, кінематографістів і глядачів для спеціальних кінопоказів, розмов, гостини та спільного осмислення теми дому.
Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” народився у багатокультурному Болграді на Одещині, де сформувалися його головні цінності: повага до культурної спадщини, діалог між народами та збереження власної ідентичності.
“Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, фестиваль переосмислює тему дому як символу пам’яті, культури й приналежності для мільйонів українців, змушених залишити рідні домівки”, – зауважили у агентстві.
Цього року команда кінофестивалю “ОКО” збере свою спільноту в Києві та привезе туди частинку бессарабської гостинності та болгарської культури, щоб знову об’єднати друзів, партнерів і глядачів навколо спільних цінностей.
Протягом двох днів на гостей заходу “Вихідні з ОКО” чекатимуть спеціальні покази українського та болгарського кіно
Як повідомляв Укрінформ, торік VI Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО”, який поєднує кіно, музику, мистецькі акценти та культурну дипломатію, уперше пройшов у Києві.
Фото: Unsplash
На Алеї київських князівен на території Національного заповідника “Софія Київська” висадили дуб на честь Анни Київської, доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого та королеви Франції.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, дерево на честь королеви висадив посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр.
У Софії Київській висадили дерево на честь Анни Ярославни / Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ
1 / 9
Акція пройшла в межах проєкту «Алея київських князівен», започаткованого Національним заповідником «Софія Київська» для вшанування доньок князя Ярослава Мудрого, які через династичні шлюби стали королевами європейських держав.
«Анна вийшла заміж у Парижі, приїхала звідси з Києва. Вона тут виховувалась, тут ходила до школи», – зазначила генеральна директорка нацзаповідника Неля Куковальська.
«Анна Ярославна є покровителькою нашої присутності в Україні, причому в усіх сферах. Як ви знаєте, наш ліцей носить ім’я Анни Київської. Це свята покровителька усіх добрих справ, які ми робимо в Україні. А це дерево символізуватиме життєздатність відносин між Францією та Україною», – додав посол Вейсьєр.
Куковальська розповіла, що раніше посол Швеції висаджував дерево на честь дружини Ярослава Інгігерди, посол Угорщини – на честь Анастасії Ярославни, яку видали за угорського короля Андрія I, а посол Норвегії – на честь найстаршої доньки Єлизавети, що вийшла за норвезького конунга Гаральда ІІІ Суворого, засновника Осло.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві Дуб Пимоненка набув статусу пам’ятки природи місцевого значення.
Фото: Юлія Овсяннікова/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Про це йдеться у переданому Укрінформу пресрелізі.
Подію організовує Національна оперета України спільно з Бучанською міською радою.
За словами організаторів, проєкт покликаний продемонструвати міжнародну підтримку України під час повномасштабної війни та роль культури як інструменту єднання і відновлення суспільства. Концерт відбудеться за підтримки посольств Азербайджану, Естонії, Італії, Іспанії, Латвії, Литви, Молдови, а також Польського інституту у Києві.
«Наш міський парк приймає великий міжнародний проєкт «Сила відродження» та митців із десяти країн, і це доказ того, що місто живе, розвивається та повертається до активного культурного життя», – зазначив міський голова Бучі Олександр Федорук.
За його словами, культура під час війни є не лише творчістю, а й способом підтримувати стійкість суспільства.
У концерті візьмуть участь лауреати міжнародних конкурсів, зокрема Юстина Буяк (Польща), Янне Шевченко (Естонія), Марія Запата (Іспанія), Ієва Сумея (Латвія), Йонас Сакалаускас (Литва), Анастасія Леньо (Молдова), Вілле Салонен (Фінляндія та Лю Тао (Китай).
Також до заходу долучиться італійський режисер, театральний діяч і дослідник Лоренцо Понте. Колективним учасником стане Оркестр Національних збройних сил Латвії.
Разом із міжнародними гостями виступатимуть солісти, хор, артисти балету та оркестр Національної оперети України.
«Буча стала символом незламності українського народу, а участь міжнародних митців є свідченням солідарності з Україною та підтримки її на шляху відновлення», – наголосив генеральний директор-художній керівник Національної оперети України Богдан Струтинський.
За його словами, для Національної оперети міжнародний фестиваль «O-Fest» є не лише доброю традицією, а й важливою культурною платформою.
Як повідомляв Укрінформ, у Римі пройшов благодійний вечір «Український код нації».
Фото ілюстративне
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях