Війна
У Росії засудили понад 300 українських військових, які брали участь у боях в Курській області
У Росії понад 300 українських військових, які брали участь в операції ЗСУ у Курській області, засуджено за «терористичними» статтями.
Про це йдеться у дослідженні The Insider і аналітичного центру Кирила Парубця, передає Укрінформ.
За даними журналістів, загалом відомо про 525 військовослужбовців ЗСУ, які потрапили в полон у Курській області. До 25 серпня 2025 року судді 2-го Західного окружного військового суду ухвалили вироки за статтею «терористичний акт» щодо 305 українських військових, зокрема 15 заочно.
Таким чином, понад 50% із відомих курських полонених отримали вироки у Росії, ще 7 військовослужбовців, які брали участь у боях на Курщині, були обміняні.
«З решти 228 людей четверо точно перебувають під слідством, про інших достеменно не відомо: заведені проти них справи чи їх утримують як звичайних військовополонених», – йдеться у публікації.
Згідно з пресрелізами Слідчого комітету РФ, найчастіше українських військовослужбовців звинувачують у «незаконному перетині кордону», «блокуванні населеного пункту», «перешкоджанні евакуації».
Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» зазначає, що полонених переслідують фактично за службу у ЗСУ та участь у бойових діях на території Росії, що порушує їхнє право на справедливий суд, а також права і свободи, гарантовані Женевською конвенцією.
Строки ув’язнення, які суд призначає курським полоненим, становлять від 13 до 28 років, в одному з випадків — довічне позбавлення волі. Жодного виправдувального вироку ухвалено не було.
Вироки курським військовополоненим 2-й Західний окружний військовий суд почав ухвалювати у грудні 2024 року, відтоді щомісяця засуджують щонайменше 35 військовослужбовців ЗСУ, зазначають журналісти.
Як повідомлялося, 6 серпня 2024 року розпочалася Курська наступальна операція Сил оборони України. На її піку ЗСУ контролювали до 1300 км² території Курської області.
Наразі українські війська зберігають присутність на території Глушковського району Курської області, сковуючи частину російського наступального угруповання.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що головною метою Курської операції було відволікання російських військ і техніки від подальшого нападу на Україну.
Фото: Freepik / jcomp
Російські війська активізували бойові дії на Лиманському напрямку, зокрема намагаються просуватися та закріплюватися на окремих ділянках.
Про це у телеефірі повідомив речник УОС Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
“Вкрай інтенсивні бойові дії, особливо на Лиманщині, особливо на Лиманському відтинку. Висока кількість боєзіткнень”, – сказав Трегубов.
Він зазначив, що російські війська намагаються закріпитися на східних околицях Лимана.
“Зараз вони дуже активно намагаються у місті хоч якось, попри великі втрати, кидати будь-яку кількість особового складу для того, щоб вони так чи інакше мали якісь закріплення у його східних районах. Те зростання інтенсивності загалом у зоні нашої відповідальності якраз з цим і пов’язане. В першу чергу – з нарощуванням активності на Лимані”, – сказав Трегубов.
Він підкреслив, що Лиман залишається одним із ключових напрямків для російського командування через плани виходу до Слов’янсько-Краматорської агломерації.
Як повідомлялося, на фронті минулої доби, 27 червня,було зафіксоване 241 бойове зіткнення Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: Генштаб ЗСУ
Розвідувальна служба Великої Британії у своєму звіті проаналізувала низку українських ударів по окупованому росіянами Криму.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє британське Міністерство оборони у соцмережі X.
Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по Криму та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.
“Виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно поглибило й без того великі проблеми з постачанням до Криму”, – вважає британська розвідка.
Наразі на півострові спостерігається тотальний брак палива та затримки на пунктах пропуску, додається у звіті.
Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.
Раніше, у березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення.
“Українці з дедалі більшою інтенсивністю завдають ударів по мережах російської військової логістики на окупованій території України, чому сприяє наявність різних засобів ураження, зокрема одноразових ударних дронів та боєприпасів дальнього радіуса дії. Масштабність українських ударів також послаблює російську протиповітряну оборону навіть у таких добре укріплених пріоритетних точках, як Керченська протока”, – йдеться у звіті.
Це усе разом розширює можливості України щодо здійснення ударів по Кримському мосту – стратегічній та політично чутливій цілі.
Як повідомляв Укрінформ, Представництво Президента в Автономній республіці Крим просить мешканців півострова подбати про свою безпеку у зв’язку останніми військовими діями. Людям, у яких в родині є діти, літні батьки або люди, які залежать від постійних ліків, радять тимчасово виїхати у безпечніші місця.
Фото: Телеграм-канал «Крымский ветер»
Вночі 27 червня був втрачений винищувач МіГ-29, який виконував бойове завдання у Полтавській області, проте пілот успішно катапультувався.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
“Повідомляємо, що уночі 27 червня 2026 року було втрачено зв’язок із винищувачем МіГ-29 Повітряних сил Збройних сил України, який виконував бойове завдання на Полтавщині. Підтверджуємо втрату літака, однак український пілот успішно катапультувався, зв’язався з пошуково-рятувальною командою та оперативно був доставлений до медичного закладу для обстеження та надання необхідної допомоги”, – зазначили Повітряні сили і додали, що причини та обставини з’ясовуються.
Як повідомляв Укрінформ, 16 червня у Хмельницькій області сталась катастрофа фронтового бомбардувальника Су-24М 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка Повітряних сил ЗСУ. Загинули обидва члени екіпажу – майор Богдан Загарулько і старший лейтенант Богдан Бабенко.
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Відбудова7 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика7 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників