Про це сторони домовились під час 11-го засідання Українсько-Польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва, передає Укрінформ з посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Зокрема, зустріч відбулася за співголовування віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки та міністра фінансів та економіки Республіки Польща Анджея Доманського.

Сторони обговорили розвиток торговельної та інвестиційної співпраці, енергетики, транспорту, прикордонної інфраструктури, аграрної політики, цифровізації та фінансової взаємодії. Окрему увагу приділили підготовці до Конференції з відновлення України (URC-2026), яка відбудеться в Гданську.

Україна та Польща підтвердили намір поглиблювати економічне партнерство, підтримувати інтеграцію української економіки до єдиного ринку ЄС та розвивати спільні інвестиційні проєкти.

Під час зустрічі йшлося про залучення польського бізнесу до відбудови України, підтримку муніципальних та інфраструктурних проєктів, а також розвиток механізмів експортного кредитування.

«Для України надзвичайно важливо, що Польща є одним із наших ключових економічних і політичних партнерів у Європейському Союзі. Водночас ми чітко розуміємо: відбудова України – це спільна можливість для розвитку всього регіону, створення нових виробництв, робочих місць, інвестицій та економічного зростання», – наголосив Качка.

Анджей Доманський зі свого боку зазначив, що Польща продовжує підтримувати Україну не лише політично, а й через практичну економічну співпрацю. За його словами, країни мають значний потенціал для розширення партнерства, зокрема у сфері відбудови України, до якої вже залучаються польські фінансові та інституційні структури.

У сфері енергетики сторони домовилися продовжити координацію щодо посилення енергетичної безпеки, розвитку транскордонної інфраструктури та використання українських підземних газових сховищ. Також обговорили спільні підходи до декарбонізації та реалізації регіональних енергетичних проєктів.

Окремі блоки переговорів стосувалися сільського господарства, продовольчої безпеки, модернізації пунктів пропуску, розвитку автомобільного та залізничного сполучення, цифрової трансформації, кібербезпеки та співпраці між громадами.

У межах засідання сторони підтвердили готовність поглиблювати взаємодію у сферах освіти, науки і технологій, підтримувати академічні обміни та спільні дослідницькі проєкти. Також йшлось про технічне регулювання, стандартизацію, метрологію та оцінку відповідності у контексті адаптації українського законодавства до норм ЄС.

Крім того, відзначили перспективи співпраці у сфері космосу, розвитку геопросторових даних, охорони навколишнього середовища, а також молодіжної політики, фізичної культури та спорту.

За підсумками засідання сторони підтвердили готовність продовжувати системну координацію з питань економічної співпраці, підтримки європейської інтеграції України та реалізації спільних проєктів у межах підготовки до URC-2026.

Як повідомлялось, Міністерство розвитку громад та територій завершило відбір громад для участі в конференції з відновлення України Ukraine Recovery Conference 2026.

Фото: Мінекономіки

У прифронтовій Очаківській громаді на Миколаївщині встановили щоглову трансформаторну підстанцію, яка потребує менше обслуговування під час подальшої експлуатації.

Про це сказала заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра під час зустрічі «Відшкодування збитків для бізнесу, завданих агресією Російської Федерації проти України», повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами Мудрої, комплексна міжнародна система репарацій будується на трьох компонентах, кожен з яких має чітку функцію.

«Перший – це реєстр збитків. Це перший крок. Тут приймають, перевіряють заяви. Другий – компенсаційна комісія, яка оцінюватиме заяви по суті і визначатиме розмір компенсації, і очікується, що почне працювати з наступного року. Третій – компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати присуджених сум», – зазначила Мудра.

Вона наголосила, що саме створення компенсаційного фонду є найскладнішим етапом, оскільки наразі немає узгодженого механізму його наповнення. Україна разом із партнерами виходить із позиції, що джерелом має стати Росія, однак потрібен дієвий міжнародний механізм примусового стягнення.

Наразі ведеться робота над реєстром збитків, який є системою для документального обліку доказів щодо завданих збитків.

Заступниця керівника ОП пояснила, що для подання заяви діють три базові критерії. Зокрема, збитки мають бути завдані з 24 лютого 2022 року на міжнародно визнаній території України та внаслідок протиправних дій РФ. При цьому походження зброї, якою завдано руйнувань, не має значення.

За словами Мудрої, подання заяви зараз має на меті саме фіксацію збитків у міжнародно визнаному форматі.

«До формування реєстру долучилися 35 країн та Європейський Союз. Це міжнародний механізм, і є зобов’язання всіх учасників працювати над створенням компенсаційного фонду. Загалом роботу реєстру підтримують 44 держави», – сказала вона.

За її словами, нині подано близько 150 тисяч заяв від постраждалих фізичних осіб, із яких приблизно 45 тисяч уже визнано допустимими після перевірки.

Заступниця керівника ОП поінформувала, що з 43 передбачених категорій наразі відкрито 21, вони охоплюють різні типи заяв.

Зокрема, категорія A стосується фізичних осіб. Вона охоплює заяви про різні види втрат – від майнових до втрати доходів. Для фізичних осіб-підприємців передбачена окрема підкатегорія A3.5, яка стосується втрати доходу або прибутку. Подати заявку можуть і ті ФОПи, які вже припинили діяльність, оскільки фінансова інформація автоматично підтягується з Державної податкової служби.

Категорія B охоплює державу та публічний сектор – органи влади, місцеве самоврядування, державні підприємства. Вона включає переважно інфраструктурні збитки, екологічні втрати, витрати на розмінування та інші публічні фінансові втрати.

Категорія C призначена для бізнесу – юридичних осіб приватного права (ТОВ, акціонерні товариства, кооперативи, приватні підприємства тощо). Вона охоплює найширший спектр економічних збитків.

За словами Мудрої, найефективніше для бізнесу подавати заявки одразу за кількома категоріями, щоб максимально повно зафіксувати всі види втрат. Подання відбувається через Дію.

Як повідомляв Укрінформ, у світі наразі немає дієвого механізму примусового виконання рішень про відшкодування збитків, тож Україна разом із міжнародними партнерами працює над створенням системи майбутніх компенсацій.

Фото Укрінформу можна купити тут