Відбудова
У Старому Салтові на Харківщині, де росіяни зруйнували відновлений ліцей, оголосили тендер на укриття
Як передає Укрінформ, про це повідомляє громадська організація “Харківський антикорупційний центр” із посиланням на систему публічних закупівель “ProZorro”.
“Через шість днів після масованої атаки російських безпілотників на Старосалтівський ліцей відділ освіти, молоді та спорту Старосалтівської селищної ради оголосив тендер на будівництво захисної споруди на його території. На це готові витратити 145,3 млн грн. Аукціон запланований на 28 квітня, а завершити будівництво планують до кінця 2025 року”, – йдеться у повідомленні.
У ГО нагадують, що ліцей відбудували після деокупації частини Харківщини, укриття в ньому не було – лише було відремонтоване підвальне приміщення.
Проєкт укриття замовили ще у 2023 році, коли почалося відновлення будівлі ліцею. Згідно з проєктом, захисну споруду зведуть із залізобетонних конструкцій, туди мають провести водопостачання та каналізацію, електрику, опалення та вентиляцію, мережі зв’язку, обладнати два ліфтових підйомники та систему пожежної сигналізації.
“Тендер оголосили увечері 11 квітня. А в ніч проти 6 квітня п’ять російських безпілотників атакували ліцей, роботи у якому завершили наприкінці 2024 року. Один з ударних “Шахедів” залетів у клас і вибухнув. Відбудова ліцею коштувала 205 млн грн, із цієї суми вже встигли сплатити 148 млн грн на рахунки підрядника, ТОВ “Слобожанська будівельна компанія “Саргон”. Також були витрачені кошти на проєктні роботи, технічний та авторський нагляд”, – говорять в антикорупційному центрі.
Старосалтівський ліцей ремонтували у 2023-2024 роках. Він був значно пошкоджений у 2022-му, коли росіяни намагалися наступати з Вовчанська.
Громадська організація ще до початку робіт порушувала питання доцільності відновлення ліцею, оскільки найкоротша відстань від Старого Салтова до російського кордону становить лише близько 18 км, тобто населений пункт у зоні ураження всіма видами озброєння, яке застосовується загарбниками.
За даними Харківської обласної прокуратури, внаслідок ударів безпілотниками частково пошкоджені фасад, покрівля, коридори та класи будівлі.
“Коли відбудову розпочали, в офіційній відповіді Харківська обласна військова адміністрація повідомила ХАЦ, що відновлення ліцею у Старому Салтові ініціювала місцева влада”, – зазначають антикорупціонери.
У відповіді, зокрема, йшлося, що цей заклад освіти є опорним для громади, і “після покращення безпекової ситуації забезпечить відновлення освітнього процесу”.
У лютому 2024 року керівник Старосалтівської громади Антон Палєй так пояснив необхідність відбудови: “Якщо не відновлювати такі заклади освіти та охорони здоров’я, то можна забувати про ці території зовсім. Ніхто не побажає там жити, неможливе життя без закладів освіти та охорони здоров’я. Держава правильно все робить у цьому питанні, люди бачать, що держава розраховує на ці території. Щодо вартості – я не можу це коментувати, не я проєктував, не я тендерив. Це єдина школа, яка залишається на всю громаду. У Шестаковому школа зруйнована. Ми залишаємо цей ліцей як опорний у громаді, зараз там онлайн навчається трохи менше ніж 700 дітей. Немає сенсу відбудовувати житло і не відбудовувати освітні заклади. Школа не пошкоджена – вона практично зруйнована”.
Після повторного руйнування будівлю оглядатимуть експерти. Невдовзі її мають законсервувати.
Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині у Великій Олександрівці триває відбудова місцевої школи, ремонтні роботи стартували у січні цьогоріч.
Відбудова
Європейський інвестбанк виділяє майже €500 мільйонів на відбудову і підтримку бізнесу в Україні
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) спрямує новий пакет підтримки України обсягом близько 500 млн євро на відновлення критичної інфраструктури та підтримку малого і середнього бізнесу.
Про це в коментарі Укрінформу на полях Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську повідомив віцепрезидент Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Карл Негаммер.
«Ми інвестуємо зараз 500 мільйонів євро у приватний і державний сектори», – зазначив він.
За його словами, у державному секторі банк спрямує кошти на відновлення доріг і мостів, будівництво соціального житла та забезпечення населення безпечним водопостачанням.
Водночас значна частина пакета передбачає підтримку українського бізнесу через доступне кредитування малих і середніх підприємств.
«Ми прагнемо надавати доступні кредити малим і середнім підприємствам. Таким чином ми підтримуємо їхній розвиток і створення нових робочих місць», – наголосив представник банку.
Негаммер підкреслив, що підтримка підприємництва є важливою не лише для економіки, а й для повернення українців додому після війни.
«Таким чином ми допомагаємо створювати майбутнє України – для ветеранів і для людей, які хочуть повернутися додому», – заявив він.
За словами віцепрезидента ЄІБ, фінансування здійснюватиметься через гарантії місцевим банкам, що дозволить їм надавати бізнесу доступні кредити, а також шляхом прямого фінансування окремих проєктів.
Негаммер наголосив, що навіть в умовах війни Україна потребує безперервних інвестицій для підтримки економічної активності та підготовки до майбутнього відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні ЄС виділив перший транш у розмірі 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги з кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки.
Фото: АА
За підсумками засідання “енергетичного Рамштайну” партнери оголосили про виділення щонайменше 375 млн євро на відновлення енергетичної інфраструктури та нові внески до Фонду підтримки енергетики.
Напередодні Конференції з відновлення України у Гданську Європейська комісія, Міненерго та Секретаріат Енергетичного співтовариства виступили зі спільною заявою щодо посилення підтримки енергетичного сектору України напередодні зимового періоду.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.
“Сторони закликали нинішніх і потенційних донорів спрямувати кошти до Фонду підтримки енергетики України для забезпечення своєчасної закупівлі критично важливого обладнання та реалізації заходів з відновлення енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення країни G7+ вже спрямували через фонд 1,95 млрд євро. Ці кошти розподілені відповідно до пріоритетів, визначених Міністерством енергетики України.
Зараз у межах Фонду підтримки енергетики сформовано стратегічний резерв обладнання, оптимізовано процедури закупівель і скорочено строки постачання критичних ресурсів.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль зауважив, що з початку цього року партнери внесли до фонду понад 300 млн євро, однак загальний обсяг незабезпечених потреб становить понад 650 млн євро. Це означає, що без нових внесків реалізацію наступних проєктів буде зупинено.
Сторони звернення акцентували, що підготовка до зими потребує скоординованих і невідкладних дій партнерів. Координаційна група G7+ з питань енергетичної підтримки України продовжує роботу з мобілізації необхідних ресурсів для проходження опалювального сезону.
Як повідомлялося, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.
Українську делегацію на URC 2026 у Гданську очолить Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Відбудова2 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську