Як передає Укрінформ, про це повідомили в Мінрозвитку.

Зазначається, що посадовці вшанували пам’ять загиблих внаслідок нічного обстрілу 24 травня 2026 року, поклавши квіти до житлового будинку на вулиці Дегтярівській. Саме ця п’ятиповерхівка зазнала найбільших руйнувань внаслідок влучання російської ракети Х-101.

«По торговельному центру біля метро «Лук’янівська», де ми знаходимося, ворог випустив близько 6 ракет – одна за одною. Одна ракета влучила в торговельний центр “Квадрат”, інша – в ринок. Російський удар зруйнував будівлі, але не зруйнував традицію, містяни вважають ринок символом стійкості столиці. Вже наступного дня сюди вийшли продавці, відкрилися кав’ярні та інші заклади», – зазначив Кулеба.

Наразі Шевченківський район залишається одним із найбільш постраждалих у столиці – з 24 травня цього року подано понад 720 заявок на компенсацію за пошкоджене житло через програму «єВідновлення».

Сторони обговорили механізми підтримки громадян та необхідність подальшої відбудови інфраструктури.

Під час зустрічі Кулеба та Кос обговорили особливості проведення реформи залізничної галузі, залучення фінансування на проєкти з міжнародної технічної допомоги, на транспортний сектор та Ukraine Transport Support Fund (UTSF) зокрема.

Також ішлося про ініціативу створення стратегічної платформи – Recovery Task Force, майданчика для співпраці урядів, міжнародних експертів, урбаністів та інвесторів для формування довгострокового бачення розвитку України.

«Відновлення України може стати найамбітнішим проєктом трансформації в Європі. Ми будуємо нові системи фактично з нуля, і важливо, щоб вони були ефективними з самого початку. Ми запрошуємо Європейську комісію стати ключовим партнером у цьому процесі», – наголосив віцепрем’єр.

Як повідомлялось, у ніч на 24 травня 2026 року масштабна російська атака, що включала понад 50 ракет та 700 БпЛА, забрала в Києві життя трьох людей, а понад 90 людей отримали поранення.

Фото: скриншот із відео

З резервного фонду державного бюджету виділили додатково 3,5 млрд грн для невідкладного ремонту доріг місцевого значення.

Про це міський голова Вінниці Сергій Моргунов розповів у коментарі кореспондентці Укрінформу на полях міжнародного саміту мерів Urban 7 у Нансі.

«Коли мери з Німеччини, Польщі та Франції приїжджали до нас цього разу, пару тижнів тому, для мене було здивуванням, що вони почали ставити питання, як громада працює в плані безпеки. Особливо німецькі муніципалітети. Вони кажуть: підкажіть нам, які першочергові кроки потрібно зробити», – сказав Моргунов.

Він зазначив, що в багатьох європейських країнах, зокрема в Німеччині, уряди вже вимагають від муніципалітетів формувати плани так званої безпекової стійкості.

«Вони відверто говорять, що їхні уряди вимагають від громад і муніципалітетів формувати плани щодо безпеки. А тут кожній громаді України нам є чим поділитися. У кожної є свої особливості, у Вінниці – свої пріоритети. Але важливо, що цей діалог з ними достатньо відкритий, і ми готові ділитись», – зазначив мер.

Водночас Моргунов наголосив, що участь українських міст у таких міжнародних зустрічах важлива не лише для політичних заяв про підтримку України, а насамперед для конкретних контактів та експертизи.

«Нам важливо, щоб була конкретика з точки зору реалізації проєктів або підготовки до їх реалізації. Ми навіть не про гроші говоримо. Ми говоримо про саме експертизу, тому що виготовлення техніко-економічного завдання за європейськими стандартами – це їхні корисні навички. Якщо ми будемо готувати його лише за своїм розумінням, воно не зовсім лягатиме на сприйняття міжнародними інституціями. Все має відповідати міжнародним нормам і стандартам», – пояснив Моргунов.

Як приклад, він навів питання якості води у Вінниці. За словами мера, для цього необхідно сформувати водну стратегію, визначити заходи щодо річки, водних ресурсів, очисних споруд і підготувати якісні документи, які можуть бути зрозумілими для міжнародних фінансових організацій.

«Є багато програм з відновлення України на рівні урядів. Але коли є проєкти, занесені в DREAM або нашу платформу публічних інвестицій, ці проєкти передусім мають бути підготовлені. А потім країни й організації самі бачать, що їм цікаво. Так, ми вже маємо успішний досвід зі шведськими партнерами, які виділили близько мільйона євро на вивчення питання реконструкції очисних споруд і будівництва енергетичного комплексу. Ця робота тривала понад рік, але тепер із цією експертизою, якісно підготовленою, ми спілкуємося з різними банками і фінансовими організаціями. І ми вже бачимо, що формується певна фінансова система», – розповів Моргунов.

Водночас він зауважив, що європейські процедури часто рухаються повільніше, ніж хотілося б українським громадам.

«В Україні нам усе треба швидко. Вони так не працюють, але ми просимо. Основний наш меседж такий – якщо ми не створимо в Україні якісні, комфортні громади після нашої перемоги чи завершення війни, то українці не повернуться. І чим довше ми будемо створювати цю комфортність, тим менше українців повернеться з Європи. Тому в нас часу немає», – підсумував Моргунов.

Як повідомляв Укрінформ, у Франції українські мери та представники міських адміністрацій розповіли про стійкість громад, роботу критичної інфраструктури, підтримку військових, ветеранів, переселенців і цивільного населення в умовах повномасштабної війни.

Фото Укрінформу можна купити тут.