«Україна матиме можливість визначити пріоритети розподілу своєї частки коштів (отриманих від міжнародних партнерів – ред.) на території, що перебувають під контролем України. І це дуже важливий момент, на який ми витратили велику частину часу, – щоб було зазначено, що йдеться про території, які під контролем України. Тобто ми відновлюємо вільну територію нашої держави разом з нашими партнерами», – розповів Зеленський, характеризуючи проєкт базового документа між Україною, США, Росією та Європою про закінчення війни.

За його словами, у попередніх проєктах мирної угоди, яка сьогодні складається з 20 пунктів, а раніше містила 28, було інше бачення. «Зрозуміло, як це було раніше в перших драфтах старих документів», – сказав Президент.

Він зауважив, що нині у 8-му пункті узгодженого з американською стороною документа йдеться про міцний пакет глобального розвитку для України, який буде визначено в окремій угоді про інвестиції та майбутнє процвітання. Ця угода передбачатиме, зокрема, створення фонду розвитку України для інвестування у швидкозростаючі галузі, включаючи технології, центри обробки даних та сферу штучного інтелекту.

Передбачається також, що Сполучені Штати та американські компанії будуть співпрацювати з Україною і спільно інвестувати у відновлення, у розвиток модернізації і експлуатації газової інфраструктури України, яка включає її трубопроводи і сховища.

Крім того, будуть докладені спільні зусилля для реконструкції територій, постраждалих від війни, з метою відновлення реконструкції і модернізації міст і житлових районів.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський розкрив деталі 20 пунктів проєкту базового документа між Україною, США, Росією та Європою про закінчення війни.

Окрім цього проєкта, за словами Зеленського, опрацьовані й інші документи, необхідні для завершення війни. А саме – багатостороння рамка гарантій безпеки для України, це тристоронній документ – Україна, США і Європа. Є також рамка гарантій безпеки для України від США – це двосторонній документ. Крім того, Україна та США опрацювали документ щодо відновлення та економічного розвитку, який називається Дорожня карта процвітання України.

Фото: ОП

Постраждалим жителям Києва виплатили майже 690 млн грн компенсацій за житло, пошкоджене або знищене внаслідок російських атак.

“Дуже велика така стара бюрократична машина ЮНЕСКО. По-перше, чим це ускладнюється: тим, що у них такий випадок взагалі вперше в історії. Не було ось таких руйнувань об’єктів ЮНЕСКО, які знаходяться під захистом ЮНЕСКО, під тим чи іншим протоколом, напрямком, не будемо вдаватися в деталі, внаслідок війни чи військової агресії, де є конкретна країна, винна в цьому. Вони зараз думають, яким чином це все організувати”, – розповів Синєгубов.

За його словами, для всіх робіт на пам’ятці є суворі вимоги, аби в процесі відновлення вона не втратила автентичності, а відтак – статусу.

“Якби питання було в будівництві, ми б його (Держпром – ред.) вже відновили давно. Питання в тому, що там є певні процедури, узгодження з ЮНЕСКО, в тому числі: хто буде ремонтувати, яким чином ремонтувати, на якому обладнанні навіть це буде відбуватися. Для того, щоб повторити ту марку бетону, яка використовувалася у 1928 році, та арматуру, яка виливалася в 1928 році – ми не можемо це все робити із сучасних будівельних матеріалів, інакше втратимо статус. Тому ми в цьому напрямку працюємо, і я думаю, що ми його реалізуємо”, – зазначив начальник ОВА.

Першочергово у будівлі хочуть замінити вибиті вікна.

“Ми не стоїмо на місці. Ми зараз домовилися з Мінкультом, по-перше, з приводу заміни вікон. Їх у нас вибито понад 400. Частину ми вставили самостійно (за кошти обласного бюджету – ред.), частину ще будемо ремонтувати. Вікна складні, відповідно – дороговартісні. Бо там ми маємо відповідати тим вимогам історичності тощо”, – пояснив посадовець.

За його словами, є попередня домовленість про фінансування заміни решти пошкоджених вікон із Мінкультом.

“Це приблизно 70-80 млн грн буде. Ми дуже розраховуємо на ці кошти”, – додав начальник ОВА.

Як повідомлялося, внаслідок російського авіаудару 28 жовтня 2024 року в Держпромі були зруйновані стіна та поверх одного з під’їздів, пошкоджені близько 700 вікон. Удар по центру міста 8 листопада спричинив додаткові руйнування.

28 лютого 2025 року фахівці ЮНЕСКО розпочали моніторинг пошкоджень будівлі.

У вересні 2023 року ЮНЕСКО внесла Держпром до переліку обʼєктів для посиленого захисту.

Держпром (Будинок державної промисловості) – пам’ятка національного значення у стилі конструктивізм, розташована в центрі Харкова, на майдані Свободи. Будівлю, що складається з групи різновисоких “башт” (найвищі – 13 поверхів), сполучених переходами, звели у 1925-1928 рр.