Connect with us

Політика

У Єлисейському палаці провели переговори про припинення вогню та гарантії безпеки для України

Published

on



У Єлисейському палаці відбулися переговори української делегації, до якої входять керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, міністри оборони та закордонних справ Рустем Умєров та Андрій Сибіга, з радниками лідерів Франції, Німеччини та Британії.

Про це у Телеграмі повідомив Андрій Єрмак, передає Укрінформ.

«Працюємо в Парижі. Разом з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та міністром оборони Рустемом Умєровим обговорили з колегами з Великої Британії, Німеччини та Франції припинення вогню й гарантії безпеки. У переговорах в Єлисейському палаці від наших партнерів взяли участь представники країн, які входять до “Коаліції охочих”: дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, радник з питань національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Джонатан Пауелл і радник з питань національної безпеки Федерального канцлера Німеччини Єнс Пльотнер», – розповів Єрмак.

За його словами, під час перемовин сторони обмінялися думками щодо подальших кроків для досягнення справедливого та сталого миру, зокрема реалізації повного припинення вогню, залучення багатонаціонального військового контингенту, а також розбудови ефективної архітектури безпеки для України.

Читайте також: Зустріч у Парижі: Макрон, Віткофф та Рубіо обговорять перемир’я в Україні під час робочого обіду

Як повідомляв Укрінформ, програмою візиту до Франції українських високопосадовців передбачена участь делегації у серії двосторонніх та багатосторонніх зустрічей з представниками держав «Коаліції охочих». Українські посадовці також планують провести перемовини з представниками США, які в цей час перебувають з візитом у Франції.

Фото: Андрій Єрмак / Телеграм



Джерело

Політика

Спецтрибунал щодо агресії РФ може засідати не лише в Гаазі

Published

on



Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.

Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.

“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.

Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.

“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.

Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.

За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).

Читайте також: Запуск Спецтрибуналу: Мудра сказала, коли можуть підписати розширену часткову угоду про керівний комітет

“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.

Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Асамблея МПС у Стамбулі закликала до негайного припинення вогню в гарячих точках світу

Published

on



“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».

Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.

Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.

“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.

Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.

Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.

Читайте також: Сибіга – про участь в Анталійському форумі: Україна розвиває свою роль контриб’ютора безпеки у світі

Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.



Джерело

Continue Reading

Політика

Сьогодні Рада Безпеки ООН обговорить російські обстріли України

Published

on



Як передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку, у секретаріаті Радбезу повідомили, що запит на проведення засідання «надійшов від України після масштабних російських повітряних ударів по Дніпру та інших містах України», що відбулися 14 квітня.

Члени РБ – Данія, Франція, Греція, Латвія, Ліберія та Велика Британія – підтримали цей запит. Очікується, що з доповідями виступлять помічник генсека з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохамед Халед Хіарі та заступниця генсека з гуманітарних питань Джойс Мсуя.

Читайте також: Посол України при ООН: Партнерство Росії та Ірану становить найбільшу загрозу міжнародній безпеці

Засідання Радбезу розпочнеться о 15:00 (22:00 за київським часом).

Як повідомляв Укрінформ, постпред України при ООН Андрій Мельник звернувся до Ради Безпеки з проханням провести засідання через посилення російських обстрілів і зростання жертв серед цивільного населення.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.