П’ятий рік війни змінив не лише повсякденність українців, а й продовжує позначатися на тваринах. Поспіхом рятуючись від війни, люди залишали своїх чотирилапих друзів, сподіваючись незабаром повернутися додому. Щодня з прифронтових територій вивозять собак, яким потрібна як ветеринарна, так і людська допомога. Адже постійні обстріли та вибухи — це великий стрес.

Як адаптують врятованих тварин та як сьогодні працює одеський центр “Animal SOS Odessa” в ексклюзивному інтерв’ю журналістам Новини.LIVE розповіла співзасновниця центру Яна Тітаренко.

Реклама

Центр адопції собак

Одеський центр адопції собак було створено з метою соціалізації, лікування та пошуку нових сімей для безпритульних тварин. Пошук нових господарів для чотирилапих — один із головних пріоритетів центру. Але перш ніж передати їх у добрі руки, всі вони знову вчаться довіряти людям та адаптуватися до життя в суспільстві. Зараз тут перебуває близько 50 тварин. Серед них є літні собаки, яких врятували після підриву Каховської ГЕС, а також ті, кого вивезли військові з фронту. З приходом холодів усім їм потрібен особливий догляд.

“Центр живе бажанням до зими прилаштувати якомога більше тварин, тому що зимовий період для нас особливо тяжкий. Через погодні умови, пониження температури собаки потребують більше корму, утеплення і взагалі сам процес прибирання і догляду за тваринами стає набагато важчим, ніж у літні часи. Тому ми про це мріємо цілий рік, але перед зимою особливо хочеться, щоб наші собаки знайшли домівку і зустріли холод в теплих ліжечках”, — каже Яна Тітаренко.

Постійним викликом для центру є повітряні атаки на Одесу. За час повномасштабної війни неподалік уже були прильоти, тож кожна нова тривога додає напруги і волонтерам, і тваринам. Під час обстрілів працівники центру стежать за ситуацією та перевіряють, чи все гаразд із собаками.

“Кожен раз, коли щось гучне летить над собаками, вони дуже нервують. Декілька разів були прильоти поряд, і після того наші тварини відмовлялись навіть виходити з своїх будок. Вони нервують, стресують”, — ділиться співзасновниця Центру адопції собак “Animal SOS Odessa”.

Собаки з фронту

Центр адопції вже не перший рік співпрацює з військовими, які передають волонтерам тварин із зони бойових дій. Тут собак беруть під опіку, за потреби лікують і готують до подальшого прилаштування. 

“Всі тварини, які до нас потрапили від військових, це максимально соціальні тварини, тому що вони якийсь час перебували з хлопцями та дівчатами в бліндажах або в інших місцях на передовій. Вони абсолютно комунікабельні, вони абсолютно соціальні. І є ті, які навіть вибухи переживають легше, ніж собаки, які були в Одесі. Немає проблем з їх адаптацією, є тільки проблема в тому, що вони досі не знайшли свою родину”, — говорить волонтерка.

Після передачі тварин зв’язок військових із центром не завжди припиняється. Дехто продовжує цікавитися станом собак, допомагає з лікуванням та підтримує волонтерів фінансово. Бували й випадки, коли після завершення служби військові поверталися та забирали собак до себе. Але бійці розуміють, що евакуація — безпечніше рішення. 

“У нас є пес, якого передавали військові з зламаною щелепою. Військові дуже сильно хотіли забрати його назад, бо це був умовно талисман їх підрозділу. І нам прийшлося умовити хлопців не забирати цього пса і залишити його у нас, тому що, на нашу думку, йому тут безпечніше, ніж в Донецькій області”, — пригадує Яна Тітаренко.

Одна з таких історій пов’язана із Сноу — собакою, яку до центру передали військові. Для волонтерів її поява стала ще одним прикладом того, наскільки тісний зв’язок може виникати між бійцями та тваринами на передовій. Водночас у центрі наголошують: навіть якщо розлука дається важко, головним залишається питання безпеки самої тварини.

“Сноу — це офігенна, величезна, біла, добра собака. Її передавали нам військові. І коли військові її передавали, вони плакали: настільки до неї звикли, настільки до неї прив’язалися, і вона до них. Але ми всі розуміємо, що собакам на війні не місце. І ми, і військові розуміємо, що в Одесі набагато безпечніше. Тому хлопці прийняли вольове рішення і віддали нам цю величезну красуню. Але оцей момент передачі був дуже такий щемливий. Плакали всі”, — розповідає одна із засновниць Центру.

Не всі собаки потрапляють до центру неушкодженими. Деяких евакуюють із прифронтових територій після тяжких поранень, і вже в Одесі вони проходять лікування та відновлення. Волонтери розповідають майбутнім власникам про стан таких тварин і не приховують особливостей, пов’язаних із їхнім здоров’ям.

“В нас є собаки травмовані. У нас є пес Родік, у нього позивний Шахед. Саме тому, що його забрали з Херсона, а там на ньому кацапи відпрацьовували роботу шахедів. Він був весь розірваний, в нього було дуже багато поранень, в нього немає одного ока”, — пояснює волонтерка.

Як взяти собаку

У центрі намагаються зробити так, щоб собаки звикали до різних людей і не боялися контакту з ними. Регулярне спілкування допомагає тваринам ставати більш відкритими й комунікабельними, тому під час знайомства з потенційним власником вони рідше ховаються і лякаються. 

“Центр адопції полягає саме в відвідуванні різними людьми нашого центру, гуляння з собаками, пригощання смаколиками, комунікація. Будь-яка людина, яка гарантує нам відповідальне, шанобливе ставлення до тварини і може забезпечити її базові потреби, може стати власником собаки”, — зазначає співзасновниця центру.

Перед тим як віддати собаку в нову родину, у центрі проводять співбесіду з потенційним власником. Волонтери запитують про житлові умови, фінансові можливості, готовність оплачувати лікування у разі потреби та беруть паспортні дані й адресу. У більшості випадків собаку привозять до нового дому самі, щоб переконатися, що вона справді потрапляє в безпечні умови. Також попереджають про стан собаки — наприклад, алергії, нюанси характеру чи інші потреби

“Ми завжди цей момент оговорюємо, що якщо щось пішло не так. Ми навіть не питаємо, якщо людина не хоче ділитися, що саме пішло не так. Просто просимо, ніяких прилаштувань без нас. Тобто ви маєте повернути собаку сюди. У нас були випадки, коли люди вирішили самі прилаштовувати собак, і хтось відвозив до бабусь в село, а хтось відвозив на стоянку чи ще щось. І ми потім їздили, забирали наших собак по Одеській області”, — зауважує Яна Тітаренко.

Переїзд у нову родину не означає, що собака одразу звикне до домашніх умов. Тварини, які тривалий час жили у вольєрах, мають сформований режим дня та звички, тому після адопції їм потрібен час на перебудову. У центрі попереджають майбутніх власників про цей період і радять не очікувати швидкого результату.

“Собаки, які живуть в вольєрах, вони звикли до специфічного проведення часу. У них є свій графік вигулу, свій графік відвідувань, у них є режим, скажімо так. Коли собака потрапляє в дім або в квартиру, її режим змінюється. І якийсь час собака все одно продовжує жити за власним режимом. Вона може не хотіти вийти гулять тоді, коли ви цього хочете. Вона може зробити свої справи посеред квартири, тому що вона звикла, що вона може це зробити у вольєрі”, — коментує волонтерка.

Допомога Центру адопції

Центр утримує тварин власним коштом та завдяки підтримці небайдужих людей і донорів, державного фінансування організація не отримує. Допомога надходить не лише грошима: містяни та підприємці закуповують необхідні матеріали, долучають робітників і допомагають облаштовувати територію. Саме так тут поступово з’являлися нові вольєри, паркан та інші необхідні об’єкти. Також серед потреб корм, повідки, нашийники та ліки для хворих собак.

“Є ще такий момент, коли організації чи якісь підприємства хочуть долучитися чимось інфраструктурним. То у нас завжди є потреба в ремонті вольєрів. Ми мріємо, що колись у нас буде плитка тротуарна. Тому що до нас приходять військові на протезах і їм дуже незручно ходити по такому грунту. Нам дуже не вистачає камер спостереження, як всередині центру, так і назовні, тому що ситуації бувають різні”, — говорить співзасновниця Центру адопції в Одесі.

Безпритульні тварини в Одесі

Проблема безпритульних тварин в Одесі знову стає помітнішою. У місті вже з’являються зграї собак, а системна робота з їх стерилізації та контролю чисельності потребує посилення. Водночас важливо працювати і з містянами — пояснювати правила відповідального та гуманного поводження з тваринами.

“У нас в Одесі є комунальне підприємство, яке мало би займатися проблемою безпритульних тварин в місті, але зараз, з невідомих мені причин, вона не працює на повну потужність. І ми вже бачимо наслідки, знову з’явилися зграї безпритульних собак, знову з’являється проблема пов’язана з цим. Тому хотілося б, звісно, відновити цю роботу, докладати максимум зусиль для стерилізації безпритульних тварин, як наслідок не буде вуличних нових”, — каже Яна Тітаренко.

У центрі сподіваються, що якомога більше собак знайдуть свої родини. Для багатьох із них це означатиме зовсім інше життя та шанс нарешті знайти дім і свою людину. А поки цього не сталося, волонтери продовжують щодня доглядати за тваринами й чекати на тих, хто захоче забрати їх до себе.

Раніше Новини.LIVE розповідали про екологічні наслідки війни для Чорного моря та Одеського узбережжя. Забруднення, руйнування інфраструктури та аварії суден можуть впливати на морську екосистему ще багато років.

Також Новини.LIVE розповідали про ситуацію навколо Одеського зоопарку та стан тварин. На тлі скандалів і критики заклад продовжує працювати, однак потребує оновлення інфраструктури та фінансування.

«7 жовтня Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу колишній керівниці Хмельницької МСЕК у частині зменшення розміру застави», – ідеться у повідомленні.

Таким чином, розмір застави становить 20 млн грн.

Як повідомляв Укрінформ, ВАКС продовжив строк дії процесуальних обов’язків, покладених на колишню керівницю Хмельницької МСЕК, до 5 грудня.

У 2024 році керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяну Крупу затримали за підозрою в незаконному збагаченні. Під час обшуків у неї вилучили майже 6 млн доларів.

Печерський районний суд Києва обрав посадовиці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави розміром 500 млн грн.

У вересні 2025 року Крупі змінили тримання під вартою на заставу розміром 20 млн грн із покладенням відповідних процесуальних обов’язків, серед яких – носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до Державної міграційної служби всі свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд/в’їзд в Україну. Повна сума застави за Крупу внесена.

У вересні 2026 року САП направила до ВАКС обвинувальний акт стосовно Крупи, її чоловіка та сина за обвинуваченням у незаконному збагаченні на 160 млн грн.

Зокрема колишня керівниця Хмельницької МСЕК обвинувачується у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України), незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України), а також у декларуванні недостовірної інформації за двома епізодами (ч. 2 ст. 366-2 КК України).

Фото: Стас Юрченко, Ґрати