Події
У Житомирі відкрили мистецький проєкт «Вежа: кроки пам’яті», присвячений Маріуполю
У Житомирі в муніципальному артпросторі «Вежа» відкрився мистецький проєкт «Вежа: кроки пам’яті», що об’єднує кілька виставок та присвячений тимчасово окупованому Маріуполю.
Про це кореспондентові Укрінформу розповіла координаторка культурних проєктів команди «Місто Марії» Алевтина Швецова.
«Вперше в одному просторі, у водонапірній вежі Житомира, нам вдалося зібрати низку проєктів, присвячених Маріуполю, над якими ми працювали впродовж минулих років. Всі вони розповідають про трагедію, біль Маріуполя, його знищену архітектурну спадщину та долі людей», – зазначила Швецова.
За її словами, на першому поверсі представлений проєкт «М 86». Там розміщений символічний літопис міста під час його 86-денної оборони.
На другому поверсі експонується проєкт «Написано війною», створений у співпраці з Центральною бібліотекою міста Маріуполь, яка продовжує функціонувати в Дніпрі. Там є книги, які фіксують події російсько-української війни, що триває з 2014 року.
На третьому поверсі можна ознайомитися з рефлексією мисткині Неллі Мінасової «Об берег», що представлена через призму знакової для Маріуполя споруди – тетраподу.
Окрім того, на кожному поверсі розміщені нагадування про полонених Маріупольського гарнізону.
Організатори також запланували покази фільмів про Маріуполь.
«Виставка у житомирській вежі є для нас кроками пам’яті, бо ментально і фізично ми зараз усі крокуємо поза межами нашого рідного Маріуполя, але продовжуємо нести його в серці», – додала Швецова.
Виставки триватимуть упродовж місяця.
Водонапірну вежу для проєкту обрали як алюзію на аналогічний об’єкт у Маріуполі, що є одним із його символів.
Водонапірна вежа Житомира – пам’ятка архітектури місцевого значення, побудована 1898 року. Її висота – 31 метр.
Як повідомляв Укрінформ, у Житомирській міській раді експонують виставку «Вписані в історію. Зруйновані війною», присвячену пам’яткам Маріуполя, які були пошкоджені і зруйновані внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
Фото: Ірина Чириця, Укрінформ
У Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Варшавська частина фестивалю протягом тижня проходитиме у кінотеатрах Atlantic, Amondo та в Центрі кінокультури імені Анджея Вайди. Загалом кінофестиваль Ukraina! 11. Festiwal Filmowy відвідає 12 польських міст, серед яких також Вроцлав, Краків, Познань, Люблін, Перемишль, Бельсько-Бяла, Слупськ, Зелена Гура, Лодзь, Гданськ та Гливиці.
На цьогорічний конкурсний відбір надійшло близько 150 фільмів. Програма охопить три конкурси: повнометражних ігрових фільмів, документального кіно та короткометражних фільмів.
До конкурсу короткометражних фільмів відібрані 23 стрічки – ігрові, документальні та анімаційні.
Серед перших оголошених фільмів:
«За Перемогу!» Валентина Васяновича – антиутопія про повоєнну Україну та пошуки себе в новій реальності. Фільм відзначили Platform Award на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, а на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі стрічка здобула одразу три нагороди;
«Дівія» Дмитра Грешка – фільм-спостереження про катастрофічний вплив російського вторгнення на навколишнє середовище України та про те, як природа чинить опір цій агресії;
«Втомлені» Юрія Дуная – історія ветеранів Люби і Андрія, які вчаться жити з фізичними й психологічними наслідками війни. Стрічка здобула гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» у 2025 році;
Nice Ladies Марії Пономарьової – історія найстаршої в Україні команди черлідингу з Харкова, учасницям якої 50+.
Як підкреслили у Держкіно, Ukraina! Festiwal Filmowy відкриває сучасну Україну через різні історії та погляди – особисті й суспільні, досвід міграції та розлуки, пошуки ідентичності й роздуми про майбутнє, а також вплив війни на довкілля.
Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі відбувся перший Міжнародний Кримський кінофестиваль, присвячений 100-річчю кримськотатарського кінематографа.
Фото: Держкіно
У французькому видавництві Editions Bruno Doucey готують до виходу розширене перевидання двомовної антології української поезії «Україна – 26 поетів спротиву» (Ukraine – 26 poètes en résistance).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Книжку, яка матиме 272 сторінки, впорядкували перекладачка й поетка Елла Євтушенко та французький поет і співзасновник видавництва Бруно Дусе.
Це перевидання збірки «Україна. 24 поети для однієї країни» (Ukraine. 24 poètes pour un pays), яка вийшла друком у 2022 році. До неї увійшли вірші Юрія Андруховича, Наталки Білоцерківець, Тараса Шевченка, Олени Герасим’юк, Богдана-Олега Горобчука, Сергія Жадана, Бориса Херсонського, Людмили Херсонської, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Леся Українки, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Григорія Семенчука, Остапа Сливинського, Юлії Стахівської, Василя Стуса, Ірина Цілик, Любові Якимчук, Елли Євтушенко, Оксани Забужко і Юрія Завадського.
За словами Євтушенко, за 4 роки вона розійшлася накладом понад 3000 примірників, а також відбулося чимало презентацій та читань, зокрема з ініціативи самих читачів.
До нового видання увійшли вірші Федора Рудого і Єлизавети Жарікової.
«Мене дуже тішить, що не лише ми тут, усередині країни, розуміємо: найправдивіша, найважливіша поезія твориться на вістрі, на фронті, тими, хто цю саму незалежність виборює потом і кров’ю», – зазначила Євтушенко.
Як пишуть у передмові до видання, «ця книжка народжена війною в Україні, ніби квітка, що спромоглася прорости крізь руїни, аби заявити своє право на світло й життя».
У видавництві зазначають, що частина авторів, як-от Тарас Шевченко, свого часу утверджували ідентичність нації перед обличчям агресора, а інші, зокрема письменник-дисидент Василь Стус, пережили боротьбу проти нацизму, сталінізму й холодної війни.
Наймолодші автори, серед яких поети-військові Рудий і Жарікова, належать до покоління Гідності, народженого після розпаду СРСР, яке завжди знало незалежну Україну – і саме через них, як ідеться в описі, на сторінках антології дихає дух Майдану.
У Франції відбудуться дві зустрічі за участі поетки Любові Якимчук, присвячені перевиданню антології.
Так, 2 жовтня в межах Festival International de Géographie у Сен-Дьє-де-Вож відбудеться розмова «Чути Україну» (Entendre l’Ukraine) з Якимчук і Дусе.
А вже 4 жовтня на фестивалі VO-VF у Жиф-сюр-Іветт пройде дискусія про сторіччя української поезії за участі Якимчук та філологині Сорбонни Галини Драненко, модеруватиме розмову перекладачка Ірина Дмитришин. Подію також присвятять виданій раніше у тому ж видавництві збірці Михайля Семенка En première ligne.
Як повідомляв Укрінформ, українську поетку, військовослужбовицю, лауреатку Нацпремії України імені Т.Шевченка Ярину Чорногуз та перекладачів її збірки C’est ainsi que nous demeurons libres” (“Як ми залишаємося вільними”) відзначили французькою премією Алена Боске 2026 року.
Фото: © vejaa
На Прикарпатті, у місті Косів, відкрили фестиваль кераміки, ремесел та фольклору «Мальований дзбаник».
Про це у Фейсбуці повідомляє управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, передає Укрінформ.
Як зазначається, «Мальований дзбаник» – відкритий обласний фестиваль кераміки, ремесел та фольклору, який уже багато років поспіль збирає у Косові майстрів, науковців, музейників, дослідників нематеріальної культурної спадщини… Цьогоріч, 26-27 вересня, Косів знову став великим мистецьким майданчиком для розмови про традицію, яка живе», – йдеться у повідомленні.
За інформацією управління, перший день Х фестивалю розпочався у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини імені Йосипа Кобринського, де відкрили виставку ретроспективних творів косівських майстрів-керамістів ХІХ-ХХ століть.
«Мальований дзбаник» продовжиться у гостинному дворі «Три сосни». На гостей чекають виставка-ярмарок творів майстрів-керамістів, майстер-класи з технології косівської мальованої кераміки, показ моделей тканого ліжникового одягу із Яворова, концертна програма, благодійний аукціон на підтримку 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» та фестивальна ватра», – додали в управлінні ОДА.
Тут нагадали, що у 2019 році традицію косівської мальованої кераміки внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини7 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса4 дні ago
Вибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин