Прем’єр-міністр Ірландії Мікхол Мартін прибув з візитом до української столиці.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group), проведеного 20-21 липня цього року.

«Ми запитали респондентів, за кого вони голосували б у першому турі гіпотетичних виборів президента України. До трійки лідерів за електоральними симпатіями входять Володимир Зеленський (22,3%), Валерій Залужний (14,9%) і Михайло Федоров (13,4%)», – йдеться у пресрелізі.

Далі – народна депутатка і лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко (1,7%), волонтер Сергій Притула (0,8%) та київський міський голова Віталій Кличко (0,3%).

Водночас 4% опитаних голосували б за іншого кандидата, 2,6% не брали б участі в голосуванні, а решта (11,9%) сказали «важко відповісти».

Як свідчать результати опитування, найбільше довіряють респонденти Валерію Залужному (70%), Михайлу Федорову (65%), Кирилу Буданову (62%) і Володимиру Зеленському (59%).

Олександру Усику висловили довіру 54% українців, тоді як ексголовнокомандувачу Олександру Сирському – 23%, Петру Порошенку – 21%.

«За останній тиждень рівень довіри до Михайла Федорова зріс з 35% до 65%, а довіра до Олександра Сирського знизилася з 39% до 23%», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, опитування було завершене ще до появи в медіа інформації про відставку Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ.

Опитування проводилося методом CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів. Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.

Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95).

Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею автоматично у відставку пішов увесь уряд.

16 липня Рада підтримала подання новопризначеного Прем’єр-міністра Сергія Корецького про призначення нового складу уряду, крім міністрів оборони і закордонних справ, кандидатури яких вносить на розгляд ВР Президент України.

Того ж дня Президент Володимир Зеленський заявив, що причиною звільнення міністра оборони Михайла Федорова була відсутність ефективної комунікації оборонного відомства з керівництвом армії.

Виконувати обов’язки міністра оборони Зеленський доручив Євгенію Хмарі.

У Києві та в інших містах України упродовж кількох днів відбувалися акції протесту проти відставки Федорова з посади міністра оборони та з вимогами звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

21 липня Зеленський запропонував генерал-майору Михайлу Драпатому посаду головкома ЗСУ і подякував Сирському за результати у захисті Києва, у Харківській та Курській операціях.

Зеленський також заявив, що запропонував колишньому міністру оборони Федорову позицію у владі, яка дозволила б об’єднати технологічну складову держави та забезпечити її розвиток.

22 липня на сайті Президента України з’явилися укази про призначення Михайла Драпатого головкомом та Ігоря Скибюка – начальником Генштабу ЗСУ, а також про звільнення Сирського та Андрія Гнатова з відповідних посад.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

У залі суду присутня сама Тимошенко із своїм захисником і представник сторони обвинувачення.

Суддя у справі – Олег Ткаченко.

Як повідомлялося, 7 липня Вищий антикорупційний суд скасував процесуальні обов’язки, покладені на Тимошенко.

3 липня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила Тимошенко у направленні її справи до іншого суду.

Під час підготовчого засідання у справі Тимошенко у Вищому антикорупційному суді 16 червня її захист висловив прохання про його перенесення у зв’язку з направленням до АП ВАКС клопотання про зміну підсудності справи і спрямування її до Київського апеляційного суду у зв’язку з наявністю, на думку захисту, конфлікту інтересів. Слідчий суддя задовольнив це клопотання і переніс підготовче засідання у справі Тимошенко на 7 липня.

14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 33 млн грн, всю суму якої було внесено.

Вищий антикорупційний суд 21 січня арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки, Олександру Тимошенку, а саме на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Audi А8, два гаражі у Дніпрі.

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.

7 травня слідчий суддя ВАКС продовжив до 7 липня строк дії обовʼязків, покладених на Тимошенко.

26 травня стало відомо, що прокурор САП направив до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт стосовно Тимошенко.