Connect with us

Політика

Угоду про надра ратифікують у Раді

Published

on



Угода зі США про надра після підписання має бути ратифікована Верховною Радою, уряд планує завтра провести консультації з керівництвом парламенту, груп і фракцій щодо деталей документа.

Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив у телеефірі, передає кореспондент Укрінформу.

“Вона (угода про надра – ред.) має статус міжнародного договору. Цей документ має силу закону та обов’язково буде ратифікуватися в парламенті. Вже завтра у нас передбачені консультації з головами груп та фракції, з керівництвом нашого парламенту щодо деталей цієї угоди”, – сказав глава уряду.

Шмигаль додав, що угода набере чинності після її ратифікації парламентом. Після цього стане можливим підписання подальших технічних документів.

Читайте також: Угода про надра: Шмигаль розповів про нові домовленості зі США

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловив сподівання, що угода про надра між урядами України та США буде підписана протягом найближчої доби



Джерело

Політика

Андрій Черняк, ректор Національної академії СБУ

Published

on



Національна академія Служби безпеки України під час повномасштабної війни стала не тільки закладом освіти, а й одним із центрів формування нової безпекової еліти держави. Сьогодні це унікальний майданчик, де поєднується цілий комплекс необхідних у сучасних реаліях заходів. Попри війну, інтерес до навчання в Академії лише зростає: кількість поданих заяв стабільно висока, а конкуренція посилюється. Молодь обирає шлях служіння державі свідомо й відповідально. Про підготовку фахівців нової генерації, трансформацію освітнього процесу, розвиток науки, міжнародне партнерство та підтримку волонтерських ініціатив в інтерв’ю Укрінформу розповів ректор Національної академії СБУ Андрій Черняк.

– Триває вступна кампанія до Академії. Які її терміни й етапи?

– Вступна кампанія до Національної академії Служби безпеки України розпочалася 1 січня. Подати заяву для вступу на навчання у статусі курсанта можна до 1 березня. Варто зауважити, що Академія СБУ – єдиний в Україні заклад вищої освіти контррозвідувального спрямування. Тут курсанти опановують як загальноосвітні предмети відповідно до спеціальності, так і спецдисципліни, які не викладають в інших університетах.

Відбір кандидатів спершу проводять регіональні органи та підрозділи Центрального управління СБУ. Після завершення подачі документів кандидати проходять комплексну перевірку: вивчення біографічних даних, медичний огляд, оцінювання фізичної підготовки, психологічні тести та поліграф. Цей етап триває кілька місяців.

Уже наприкінці червня – на початку липня до Академії надходять сформовані особові справи кандидатів, які успішно пройшли всі етапи перевірки в управлінні чи підрозділі СБУ. Тоді відбувається наступний етап вступу вже в Академії: повторна перевірка стану здоров’я, фізичної підготовленості, тестування та, за потреби, співбесіда з психологом. І, звісно, під час формування рейтингових списків враховуються результати НМТ.

Фактично вступна кампанія триває протягом усього року, але тепер завершується ключовий етап подання заяв – до його закінчення залишилося менше ніж тиждень.

Вступ на студентські програми відбувається в загальному порядку після завершення школи та складання НМТ. Водночас студенти також є нашою гордістю: більше як половина випускників-студентів згодом стають офіцерами СБУ, Сил спеціальних операцій, Держспецзв’язку та інших безпекових структур.

– Яка різниця між навчанням курсанта і студента?

– Усі курсанти Академії мають статус військовослужбовців за контрактом. Після завершення навчання вони неодмінно укладають контракт на п’ять років для проходження військової служби в органах Служби безпеки України, а період навчання зараховується до вислуги років військової служби. Їхня підготовка відбувається тільки за державним замовленням, тобто фінансується державою. Курсанти здобувають бакалаврський рівень освіти та отримують офіцерське звання.

Студенти ж здобувають цивільну освіту лише на контрактній основі, тобто за кошти фізичних чи юридичних осіб. Вони не отримують військового звання (за бажання можуть додатково пройти програму підготовки офіцерів запасу) та не мають гарантованого працевлаштування у СБУ. Водночас найуспішніші випускники можуть бути рекомендовані для подальшої служби.

– Ви зазначили, що вступна кампанія триває до 1 березня. Що на цьому етапі повинні зробити абітурієнти, які хочуть вступити на курсантську програму?

– Насамперед абітурієнт має ознайомитися з інформацією на нашому сайті та в соціальних мережах, де є усі необхідні інструкції. Головне, що потрібно зробити на цьому етапі, – подати заяву на вивчення як кандидата на вступ у статусі курсанта на ім’я керівника Служби безпеки України. Цю заяву можна подати особисто до регіонального управління СБУ або надіслати скан-копію власноруч заповненої заяви на пошту Академії.

Після реєстрації заяви співробітник кадрового підрозділу регіонального органу СБУ починає етап вивчення. Спершу перевіряються особисті дані щодо кандидата та його родини, а також інформація про стан здоров’я. Паралельно перевіряється рівень фізичної підготовки кандидата. Оскільки фізична підготовленість є важливим складником навчального процесу, кандидати мають бути готові до інтенсивних випробувань.

Якщо все гаразд із біографією та фізичними показниками, наступний крок – поліграф і спілкування з психологом. Уже після цього ухвалюється рішення про допуск до подальшої участі у відборі та направлення особової справи кандидата в Академію.

Рекомендуємо абітурієнтам стежити за статусом своєї заяви та в разі потреби звертатися до кадрових підрозділів регіональних органів СБУ для уточнень або до Приймальної комісії Академії.

– Якщо говорити про внутрішню перевірку та поліграф, які категорії осіб точно не можуть стати курсантами?

Наше завдання – не допустити проникнення деструктивних елементів у систему державної безпеки

– Одна з основних причин – наявність судимості у близьких родичів, особливо за тяжкі злочини, злочини проти основ національної безпеки або корупційні злочини. Якщо один із близьких родичів має судимість за такими статтями, це може стати обґрунтованою підставою для відмови у вступі.

Крім того, стовідсотково буде відмовлено кандидатові, якщо він вживає наркотичні чи психотропні засоби.

Якщо є дані про колабораційну діяльність родичів вступника чи про співпрацю з ворожими структурами, це також причина для відмови.

Наше завдання – не допустити проникнення деструктивних елементів у систему державної безпеки.

– Який тепер конкурс на вступ до Академії СБУ, чи зріс він, якщо порівняти з минулим роком?

Упродовж останніх років рівень довіри до Служби зріс, а успішні операції СБУ вражають весь світ

– У зв’язку зі зростанням чисельності СБУ цього року планується суттєве збільшення набору курсантів. На сьогодні маємо хороші показники конкурсу.

Минулого року конкурс на курсантські місця становив близько 16 осіб на місце. На студентські програми – від чотирьох до дев’яти заяв на місце.

Ми активно працюємо над залученням вступників: розвиваємо комунікацію в соціальних мережах, проводимо публічні заходи, долучаємося до волонтерських і громадських ініціатив. Значну роль відіграють і результати роботи Служби безпеки України та довіра суспільства до неї. Зазначу, що упродовж останніх років рівень довіри до Служби зріс, а успішні операції СБУ вражають весь світ.

Наше завдання – бути не лише освітнім закладом, а повноцінним безпековим і науковим майданчиком.

Водночас Академія постійно підтримує зв’язок із регіональними підрозділами та кадровими службами. Ми боремося за кожного мотивованого вступника. Якщо кандидат не стає курсантом, пропонуємо йому можливість вступити як студенту – для нас важливо зберегти талановитих людей.

– Чи важливі результати НМТ для вступу до Академії СБУ?

– Безумовно, важливі. Після первинного відбору, який триває близько чотирьох-п’яти місяців і містить спеціальну перевірку, наприкінці червня – на початку липня особові справи кандидатів надходять до Національної академії СБУ. Разом із пакетом документів вступники подають сертифікат НМТ, який є основним для формування рейтингових списків. Однак кандидати проходять ще кілька етапів перевірки: повторну перевірку стану здоров’я та іспит із фізичної підготовленості. Також проводиться тестування, за потреби – співбесіда з психологом. Лише після успішного проходження усіх цих етапів дані вступника вносять у рейтингову таблицю, відповідно до результатів НМТ, – і саме вони стають визначальними в конкурсному відборі.

Щодо пільг: вони передбачені для певної категорії дітей, зокрема для дітей загиблих Героїв. Такі вступники беруть участь у конкурсі за окремим рейтинговим списком, однак також подають НМТ і проходять усі необхідні етапи відбору.

Для нас важливо відібрати не просто абітурієнтів із високими балами, а всебічно підготовлених людей – з належним рівнем знань, фізичною витривалістю, психологічною стійкістю та добрим станом здоров’я. Наше завдання – залучити до навчання найкращих кандидатів, адже вимоги до майбутніх офіцерів СБУ є комплексними й високими.

– Поговорімо про освітні програми. Яка з них найбільша за ліцензійним обсягом і чи бачите зміни в тенденціях попиту серед вступників?

Якщо говорити про конкурс і прохідний бал, то найвищий він саме на «Державну безпеку»

– Курсанти Академії можуть навчатися за освітніми програмами «Державна безпека», «Національна безпека», а також «Філологія» (переклад у сфері забезпечення державної безпеки). 

Найпопулярніша програма – це «Державна безпека». Саме на неї подають найбільше заяв, і на неї ж виділяється найбільший ліцензійний обсяг – щонайменше 50 відсотків загальної кількості місць. Це класична підготовка оперативного працівника – правова, контррозвідувальна, психологічна, аналітична, економічна, спеціальна фізична та інші складові частини. Загалом вісім-дев’ять ключових напрямів. Це базова й найбільш комплексна підготовка. Якщо особа має хист до гуманітарних наук і мріє про оперативну роботу в СБУ, то раджу обирати спеціальність «Державна безпека».

Особливістю навчання за спеціальністю «Національна безпека» є посилена кібернетична складова частина. Близько 25 відсотків місць зазвичай відводимо на цей напрям. Випускник цієї спеціальності – фактично оперативний працівник із посиленим технічним складником, контррозвідник із глибокими знаннями кібербезпеки та цифрової гігієни. Курсанти вивчають інформаційно-комунікаційні системи та мережі, OSINT, стратегічні комунікації тощо.

Ще близько 25 відсотків – це «Філологія». Але йдеться не просто про перекладачів зі знанням двох іноземних мов. Це оперативні працівники з поглибленою іншомовною підготовкою. Загалом в Академії викладається 12 мов. Ми орієнтуємося на потреби й запит від регіональних підрозділів СБУ. Наприклад, для західних регіонів це можуть бути польська, словацька, угорська чи румунська. Також зберігаємо підготовку з турецької, фарсі, китайської та інших мов – важливо не втрачати лінгвістичну школу і стратегічні напрями.

Якщо говорити про конкурс і прохідний бал, то найвищий він саме на «Державну безпеку». Вступники мають це враховувати.

Цікаво, що останніми роками спостерігаємо зміну попиту на «Філологію» – тепер на спеціальності навчається більше хлопців, ніж дівчат. Загалом кожна спеціальність відкрита як для хлопців, так і для дівчат – усі навчаються разом, працюють у командах і конкурують між собою. Здорове суперництво лише підвищує рівень підготовки.

Також студенти можуть вступити до нас на такі спеціальності, як «Право», «Національна безпека (кіберзахист інформаційних ресурсів)», «Національна безпека (організація захисту інформації з обмеженим доступом)».

– Чи планує Академія відкривати нові спеціальності та освітні програми найближчим часом?

– Так, ми відкриваємо нові студентські спеціальності, зокрема у сфері корпоративної безпеки та захисту критичної інфраструктури. Також започатковуємо нові магістерські програми, зосібна з аналітичної діяльності, а також плануємо новий формат підготовки: відбір найкращих випускників бакалаврату (як нашої Академії, так і інших університетів України) з подальшим навчанням у магістратурі за курсантською програмою. За півтора року вони проходитимуть інтенсивну професійну та військову підготовку і після завершення отримуватимуть офіцерське звання. Отже, ми поєднаємо класичну чотирирічну підготовку курсантів із додатковими програмами для вже підготовлених фахівців – наприклад, у сфері кібербезпеки чи лінгвістики – щоб забезпечити Службу безпеки максимально компетентними спеціалістами.

Наш підхід полягає в тому, що ми не просто навчаємо – ми формуємо фахівців із безпеки. Це люди, які свідомо обрали професію, розуміють свою відповідальність перед державою та отримують міждисциплінарну підготовку: від правової, аналітичної й економічної до тактичної, психологічної та кібербезпекової. Саме така комплексна освіта дає змогу  нашим випускникам бути затребуваними. І головне – ми відбираємо найкращих, адже держава потребує професійних і відповідальних фахівців.

– Яке соціальне, грошове забезпечення курсантів після вступу?

– Якщо говорити про соціальне забезпечення, то сьогодні курсанти отримують грошове забезпечення від 10000 гривень. Курсанти випускних курсів, які мають високі результати в навчанні, – понад 22000 гривень.

Окрім цього, держава гарантує повне матеріальне забезпечення: безплатне проживання в гуртожитку, триразове харчування, речове забезпечення та медичне обслуговування у відомчому медичному закладі. 

Ми доклали багато зусиль, щоб на базі Академії створити сучасний, комфортний і функціональний простір для навчання та розвитку курсантів. У нас відремонтовані аудиторії, спортзали та майданчики, оновлений актовий зал. Також ми облаштували музеї та експозиції, які не лише зберігають історію Служби, а й надихають наших курсантів на патріотичні та наукові здобутки. Усе це робиться для того, щоб навчання було максимально ефективним, а перебування в Академії сприяло різнобічному розвиткові молоді.

Ми створюємо середовище, у якому курсанти формуються як особистості. Це системна культурна програма: екскурсії, музеї, поїздки історичними місцями. Наприклад, у вересні весь перший курс відвідує Канів, у жовтні – Переяслав. Протягом року курсантам проводять екскурсії у провідних музеях столиці.

Також до нас регулярно приїжджають відомі діячі культури й спорту. Серед гостей – письменник і військовослужбовець Сергій Жадан, гурти «Kozak System», «Друга ріка», режисер Ахтем Сеітаблаєв, відомий боєць ММА Ярослав Амосов, чемпіон світу з боксу в надважкій вазі Олександр Усик, який, до речі, уже двічі відвідував наш навчальний заклад і спілкувався з курсантами та студентами. Це люди, які є гарним прикладом для молодого покоління. Окрім того, щонайменше раз на місяць ми проводимо покази сучасних українських документальних і художніх фільмів за участі режисерів та акторів.

Окремий напрям – волонтерська діяльність. Щомісяця ми акумулюємо кошти і спрямовуємо їх на потреби сил безпеки й оборони: закуповуємо автомобілі, плетемо сітки, виготовляємо окопні свічки, підтримуємо проєкт із виробництва спеціальних захисних антитепловізійних ковдр «Ковдра життя». Допомагаємо й нашим рідним та колегам, які нині воюють.

Наша мета – сформувати правильну систему цінностей і координат. І важливо, що партнери – громадські діячі, митці, лідери думок – поділяють ці принципи та підтримують нас.

Ми зобов’язані пам’ятати й цінувати наших захисників, які під час війни дають змогу навчатись і навчати – формувати майбутнє української спецслужби.

– Академія активно впроваджує міжнародний досвід і орієнтується на новітні стандарти НАТО. Якими є міжнародне співробітництво та участь у ньому вихованців і викладачів?

– Протягом останніх років ми суттєво розширили міжнародну співпрацю. Лише торік понад 100 наших викладачів перебували в закордонних відрядженнях – брали участь у тренінгах, конференціях, представляли Академію на міжнародних майданчиках. Декілька десятків викладачів завершують сертифікаційні програми за стандартами країн НАТО у своїх напрямах підготовки. Уперше ми долучилися до щорічної конференції NАТО DEEP (Програма вдосконалення оборонної освіти), де разом з іншими військовими вишами України представили Академію СБУ. Для партнерів було важливо побачити унікальність закладу: ми єдиний контррозвідувальний навчальний заклад такого профілю, і наш досвід викликає значний інтерес – від країн Балтії та Скандинавії до Польщі, Німеччини, Нідерландів, Болгарії та Канади. У грудні нас прийняли до спільноти Європейського коледжу безпеки та оборони. Нещодавно Академію відвідав керівник Балтійського оборонного коледжу.

Водночас останніми роками ми реалізували п’ять успішних проєктів міжнародної технічної допомоги – зокрема з Радою Європи, USAID, Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Розвиваємо співпрацю з українськими й іноземними університетами, беремо участь у програмах Erasmus+, зосібна у проєктах із розвитку безпечного кампусу.

Щодо імплементації стандартів НАТО, ми визначили для себе головні напрями: контррозвідка, стратегічні комунікації, аналітична діяльність, захист критичної інфраструктури, антитерористична та мовна підготовка. Частину стандартів уже офіційно впроваджено за наказами керівництва Служби – уперше в історії Академії.

Наші викладачі проводять навчання для партнерів – зокрема з питань аналізу відкритих джерел (OSINT), особливостей російського військового середовища та сленгу, методик протидії гібридним загрозам. Водночас ми вивчаємо досвід союзників. 

За усієї нашої закритості, намагаємося бути відкритими там, де це можливо. Ми зацікавлені у справжньому партнерстві – відкритому, гнучкому, без формального підходу. Україна сьогодні перебуває на передовій безпеки Європи, і наші виклики – це спільні виклики. Тому співпраця має бути двосторонньою: обмін досвідом, експертизою, методиками, аналітикою. Ми впевнені, це зміцнює спроможність не лише Академії, а й усієї системи безпеки. Адже в сучасному світі той, хто володіє інформацією і розуміє противника, має стратегічну перевагу.

– Окрім оперативної підготовки, Академія робить серйозний акцент на науці. Розкажіть про цей напрям докладніше.

Цього року Академія отримала ліцензію на підвищення кваліфікації цивільних державних службовців з антитерору

– Наш базовий принцип – бути практично орієнтованим закладом вищої освіти. Це означає працювати в тісній взаємодії з оперативними підрозділами та всіма складовими частинами сектору безпеки й оборони, впроваджуючи в освітній процес реальний бойовий і контррозвідувальний досвід. Ми досліджуємо широкий спектр тем – від діяльності російських спецслужб, диверсій і кіберінцидентів до документування воєнних злочинів, інформаційної агресії та феномену сучасної війни. Йдеться не лише про теорію, а про формування актуального методичного забезпечення: курсанти мають навчатися на сучасних кейсах, інструментах і базах даних.

До викладання й наукової роботи залучено понад 80 сумісників: практиків, офіцерів, фахівців із реальним досвідом. Усі наші профільні видання рецензують керівники відповідних підрозділів, а співавторами часто стають ті, хто безпосередньо реалізовував описані завдання. Серед пріоритетних напрямів – контррозвідка, антитерор, захист критичної інфраструктури, стратегічні комунікації, розслідування воєнних злочинів. До речі, нещодавно ми видали першу в Україні книгу з військової медіації – авторства практикині з багаторічним досвідом роботи з військовими підрозділами. Понад 90 відсотків джерел у ній – англомовні, що свідчить про інтеграцію в міжнародний науковий дискурс.

Готуємо колективну монографію зі стратегічних комунікацій і гібридних війн. Окремий проєкт – практичний посібник для представників військових адміністрацій і державних органів: алгоритми дій у кризових ситуаціях, реагування на диверсійні та РХБЯ-загрози (радіаційна, хімічна, біологічна та ядерна загрози, – ред.), питання лідерства, стресостійкості та комунікації. До слова, у лютому цього року Академія отримала ліцензію на підвищення кваліфікації цивільних державних службовців з антитерору. Це розширює нашу освітню місію й дає змогу системно готувати відповідальних осіб у військових адміністраціях.

Значна частина наших досліджень має закритий характер і працює безпосередньо на потреби СБУ. Більшість наукових розробок орієнтовані на практичний запит фронту та держави. Деякі проєкти реалізуємо у форматі військово-цивільної співпраці, зокрема за підтримки Міністерства освіти і науки. Ми принципово працюємо від потреби, а не від формального плану. Якщо є запит від держави чи сектору безпеки – ми формуємо дослідницьку групу й даємо результат. У нинішніх умовах усе інше має другорядне значення.

– Які проєкти Академія планує реалізувати найближчим часом?

Ми готуємо не просто фахівців, а людей із ціннісним стрижнем

– Планів справді багато. Наш підхід простий: ми маємо постійно розвиватися, бо ворог не стоїть на місці. Серед головних пріоритетів – посилення технічних спроможностей, передусім у сфері кібербезпеки. Йдеться про глибшу співпрацю з профільними підрозділами, а також із приватними кіберкомпаніями. Кібернетичний складник в освітній і науковій діяльності має суттєво зрости.

Треба розуміти, що Академія насамперед орієнтується на діяльність Служби безпеки. Враховуючи надскладні операції, які проводить Служба, а також високотехнічні засоби, які вона використовує в бойовій та контррозвідувальній роботі, ми прагнемо підготувати фахівців найвищого рівня.

Окремий напрям – штучний інтелект, його застосування як в оперативно-розшуковій, так і в бойовій роботі. Ми вже працюємо над цим, але розуміємо, що необхідно поглиблювати експертизу. Так само у фокусі – криптовалюти, блокчейн, новітні фінансові інструменти. Це безпосередньо пов’язано з протидією новим схемам фінансування діяльності російських спецслужб.

Наш принцип – жодних ілюзій завершеності. Поки триває війна, не може бути «ідеальної» освітньої системи. Ворог навчається, масштабується, адаптується. Наше завдання – бути на крок попереду, відповідати запитам Служби безпеки України й підтримувати Сили безпеки та оборони – через підготовку кадрів, наукові розробки й технічні рішення. Ми чітко орієнтуємося на ті пріоритети, які визначають державне керівництво й керівництво Служби. Саме вони лягають в основу наших досліджень, освітніх програм і стратегічного розвитку Академії. І це, ми впевнені, єдиний правильний підхід у нинішніх умовах.

Важливим є для нас кадрове питання та формування патріотичної, свідомої молоді. Ми готуємо не просто фахівців, а людей із ціннісним стрижнем. Кожен курсант – це серйозна інвестиція в безпеку держави. 

Наш абітурієнт – це українець, який свідомо обирає залишатися в Україні й долучитися до її захисту.

Вступ до Академії – це не лише і не завжди крок до отримання посади в Службі безпеки. За цим має стояти глибокий зміст. Кожен повинен усвідомлювати, які виклики стоять перед державою. І ці виклики – про захист країни, її безпеку та майбутнє.

Якщо ви, наші читачі, поділяєте бачення та принципи команди Академії, якщо для вас «держава», «честь», «служіння» – не порожні слова, якщо ви розумієте, що безпека країни починається з особистої позиції, – будемо чекати на ваші заяви до 1 березня. Сьогодні держава потребує мотивованих, розумних, принципових і стійких. Потребує тих, хто готовий навчатися, розвиватися і працювати на результат. Україна потребує вас.

Марина Шикаренко

Фото: Кирило Чуботін / Укрінформ



Джерело

Continue Reading

Політика

Євросоюз має говорити з РФ в один голос

Published

on



Євросоюз має чітко координувати переговорні позиції у разі відновлення діалогу з РФ для припинення війни в Україні, а двосторонні контакти дозволять Володимиру Путіну неоднозначно інтерпретувати послання Європи.

Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу євродепутат від Європейської народної партії Міхаель Галер.

На його переконання, ЄС має виступати єдиним фронтом без урахування позицій лояльних до Путіна глав урядів Угорщини та Словаччини.

«Якщо ми хочемо надіслати Путіну чіткий сигнал, він має надходити звідси, з Брюсселя. Чи то пані фон дер Ляєн, чи пан Кошта, чи пані Каллас – байдуже. Важливо, щоб Путін знав, що вони говорять від імені всіх нас, крім Фіцо та Орбана, які за цих обставин точно не мають значення. Ці двоє не завадять нам сформулювати власні європейські вимоги до РФ. Але коли фон дер Ляєн, Кошта чи Каллас говоритимуть від імені всіх нас, будь-який національний лідер може додати до цього щось своє або сказати те саме», – зазначив Галер.

Він вбачає небезпеку в будь-яких нескоординованих контактах окремих лідерів держав-членів ЄС із Кремлем.

«Насправді я трохи боюся того, що коли будь-який окремий лідер намагатиметься поспілкуватися особисто, Путін буде готовий вислухати деталі, і коли звучання одного трохи відрізнятиметься від іншого, він робитиме власні інтерпретації. Тож найкраще, що можна зробити, це мати когось із Брюсселя, хто отримає відповідний мандат на додаток до існуючих компетенцій», – наполягає євродепутат.

Галер також вважає, що Путін недооцінює Євросоюз, так само як у 2022 році недооцінив Україну, коли прийняв рішення про повномасштабне вторгнення.

«Я думаю, що Путін дійсно недооцінює нас, тому що вважає, що його місце в іншій «лізі», з Трампом і Сі Цзіньпіном. Це така собі політична Ліга чемпіонів, де він укладає угоди і де зараз навіть отримує вигоду від цього американського президента, який не схожий на жодного колишнього президента, і може маніпулювати ним», – заявив Галер.

Він впевнений, що ця ситуація ще більше зобов’язує ЄС «робити те, що потрібно, а саме бути разом і розвивати нашу оборону, а також залучати Україну до всіх наших зусиль».

Він також підкреслив, що президентська адміністрація США повинна чинити тиск на Кремль для швидшого завершення військової агресії проти України, проте допоки цього не відбувається, Володимир Путін не бажає припиняти вогонь.

«Потрібно, щоб Трамп чинив тиск на Путіна. Саме цього бракує», – наголосив Галер.

Він вважає, що саме тому Путін «досі зволікає і навіть не готовий до припинення вогню».

Євродепутат пригадав, що напередодні зустрічі з Володимиром Путіним на Алясці Дональд Трамп розмовляв з європейськими лідерами, і всі погодилися, що припинення вогню має відбутися до підписання будь-якої мирної угоди.

«А потім він зустрівся з Путіним, після чого про припинення вогню вже не було розмов. Припинення вогню знято з порядку денного, і я думаю, що це трагедія», – зазначив Галер, додавши, що, принаймні до проміжних виборів до Конгресу США восени цього року Європа має знайти «способи та засоби для застосування санкцій та переказу Україні коштів, про які було домовлено».

Читайте також: Ніщо про Україну не має вирішуватися без її участі – Європарламент

На питання про те, чи може, на його думку, США натиснути на Угорщину для розблокування європейського кредиту для України, оскільки американська влада наполягає на тому, щоб Європа взяла на себе основну відповідальність за підтримку України у війні, євродепутат заявив, що цього не станеться.

«Однозначно ні, бо Трамп, скоріше, підтримає Орбана в його виборчій кампанії, але я сподіваюся, що це навіть матиме зворотний ефект, бо для людей, навіть в Угорщині, природне відчуття підказує, що Трамп непередбачуваний та нерозсудливий, і якщо така людина підтримує Орбана, це не найкраща порада на виборах – але побачимо», – вважає Галер.

Як повідомляв Укрінформ, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас на запитання про те, хто може стати переговорником з Росією від імені Євросоюзу, заявила, що «важливіше, ніж те, хто розмовляє з Росією, – це те, про що ми хочемо з ними говорити».

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна вважає, що було б неправильно розпочинати прямі переговори між ЄС та Росією, натомість слід оптимально посилювати тиск на агресора, зокрема за допомогою потужних пакетів санкцій.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Скандал у Раді: нардепи Гончаренко та Княжицький звинуватили один одного в роботі на РФ (відео)

Published

on



Між народними депутатами фракції “Європейська солідарність” Олексієм Гончаренком та Миколою Княжицьким стався конфлікт просто під час засідання Верховної Ради. Депутати звинуватили один одного в роботі на Росію.

Причиною став різний погляд нардепів на питання мобілізації. Епізод потрапив на стрім Гончаренка з зали засідань, який він веде на своєму YouTube.

Княжицький звинуватив Гончаренка в тому, що той зриває процес мобілізації. Син Миколи Княжицького, за словами самого нардепа, перебуває на лінії бойового зіткнення.

Княжицький запитав, чи не працює Гончаренко на Росію, на що отримав відповідь про те, на кого працює сам Микола. Однак після недовготривалої суперечки нардепи розійшлися.

Наразі вони не коментували свій конфлікт у соцмережах.

Син Миколи Княжицького Леонід проходить службу в підрозділі НРК 100 ОМБР “Волинські бобри”. Зокрема, 3 дні тому Микола Княжицький повідомляв про те, що з дружиною везуть два автомобіля для підрозділу, де служить їхній син.

Олексій Гончаренко виступає проти мобілізації

Нардеп Олексій Гончаренко регулярно виступає проти мобілізації в Україні. Зокрема, він не голосував за продовження воєнного стану та мобілізації.

Крім того, він стверджує, що українська та російська військові системи — однакові.

“Ті ж ТЦК (там просто воєнкомати), ті ж протоколи, закони, та ж воєнна школа, ті ж статути і так далі. У нас насильна мобілізація почалась в 2023-му. Така прям з бусіками, побиттям, насильством. Продовжуватись вже скоро буде третій рік. В Росії — ще не починалась. Вони мобілізовують зараз через гроші, виплати і можливості піти служити, щоб уникнути кримінальної відповідальності”, — писав Гончаренко.

Нагадаємо, народний депутат Вадим Івченко 19 лютого казав, що у Верховній Раді пропонують запровадити обмеження для ухилянтів і СЗЧшників, подібні до тих, які застосовуються за несплату аліментів.

23 лютого Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки опублікував цитату командира батальйону “Братство” у складі “Спецпідрозділу Тимура” Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олексія “Боргезе” Середюка, який назвав “ворогами України” всіх, хто ухиляється від військової служби.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.