Законодавчу ініціативу № 0371 підтримали в цілому 283 народних депутатів, передає Укрінформ.

Предметом регулювання Конвенції є створення та функціонування Міжнародної компенсаційної комісії для України як другого компонента міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, втрат та шкоди, завданих агресією Російської Федерації проти України.

Першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму є Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який слугує документальною формою обліку доказів та інформації щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих від 24 лютого 2022 року

Комісія буде незалежним адміністративним органом в інституційних рамках Ради Європи, який прийматиме рішення щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих міжнародно-протиправними діяннями, вчиненими РФ в Україні або проти України.

Очікується, що ухвалення ініціатив дозволить завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання Конвенцією чинності після виконання вимог, передбачених Конвенцією.

Як повідомляв Укрінформ, на вебпорталі «Дія» з 29 квітня можна подати заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, у п’яти нових категоріях, які стосуються пошкодження інфраструктури, а також знищення чи втрати активів.

Як передає Укрінформ, про це Шмигаль повідомив у Телеграмі.

“Детально пройшлися по кожному об’єкту, пошкодженому внаслідок російських атак. Важливо, щоб строки відновлення й планові ремонти були дотримані в межах встановлених графіків. Проаналізували забезпеченість необхідним для цього обладнанням”, – написав Шмигаль.

Він зауважив, що для забезпечення ресурсів для відновлення та накопичення резервів опрацьовуються всі можливі варіанти: від швидких закупівель через Фонд підтримки енергетики до залучення виведеного з експлуатації обладнання партнерів.

Окремо сторони обговорили накопичення енергоресурсів до зими.

“Окремий пріоритет – захист. Оцінили стан по кожному об’єкту. Визначили рішення, які дозволяють посилити захист і пришвидшити його будівництво до початку осінньо-зимового періоду. Очікую на їх швидку реалізацію”, – наголосив Шмигаль.

Крім того, сторони обговорили стратегію розвитку генеруючих потужностей компанії: залучення інвестицій у газову генерацію, СЕС та системи зберігання енергії.

Як повідомлялося, Європейський інвестиційний банк надасть €350 тисяч технічної допомоги для розробки стратегії декарбонізації ПАТ «Центренерго».

Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі.

“США виділять 100 млн дол. на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном. […] Вдячний Держдепу США, міністру енергетики Крісу Райту, американській делегації, що працювала в Києві з нами, та всій Адміністрації за вагомий внесок у посилення радіаційної безпеки в Європі”, – написав Шмигаль.

Він нагадав, що на відновлення конфайнмента потрібно близько 500 млн євро.

Як повідомлялося, 26 квітня Україна підписала із партнерами угоду про відкриття спеціального рахунку відновлення нового безпечного конфайнменту (НБК) на ЧАЕС.

На початку квітня Асамблея донорів Рахунку міжнародного співробітництва вирішила перерозподілити 30 млн євро на підготовку інженерних рішень і закупівлю обладнання для відновлення нового безпечного конфайнмента (НБК).

У лютому Кабінет міністрів виділив 1,6 млрд грн із державного бюджету на подолання наслідків російської атаки по конфайнменту Чорнобильської АЕС.

Вночі 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.