Політика
Україна готова негайно перейти до припинення вогню, якщо РФ піде на дзеркальні кроки
Володимир Зеленський заявив, що Україна готова якнайшвидше переходити до припинення вогню, якщо Росія зробить дзеркальні кроки до встановлення режиму повної тиші щонайменше на 30 діб.
Як передає Укрінформ, про це Президент України сказав у вечірньому відеозверненні.
«Готуємось до важливих зовнішньополітичних подій – зустрічей, перемовин. Головне – можливість партнерів вплинути на Росію, щоб вона пішла на повне припинення вогню – на тривалу тишу, яка дасть змогу шукати рішення, щоб вийти з війни», – зазначив він.
Однак, за словами глави держави, зараз ніхто не бачить такої готовності Росії – навпаки, уся її внутрішня риторика скоріше мобілізаційна, і російські пропагандисти продовжують погрожувати не тільки Україні, а й іншим сусідам, зокрема країнам Балтії.
«Власне, це те, про що ми давно говоримо: без тиску на Москву Росія продовжить воювати», – зауважив Зеленський.
Він підкреслив, що зараз економічні умови в Росії більш несприятливі: ціна нафти стала нижчою. Але це ще не такі умови, щоб Москва відчула війну як фундаментальну проблему для себе.
«Тому санкції світу – санкції проти енергетики російської, проти банків – точно можуть допомогти миру. Ми говорили про це з партнерами. Ми знаємо, що партнери нас почули», – повідомив Президент.
«Водночас ми готові якнайшвидше, хоч відсьогодні, переходити до припинення вогню, якщо Росія готова до дзеркальних кроків – до повної тиші, до тривалої тиші щонайменше на 30 діб. Це чесний термін, коли можна підготувати наступні кроки. Росія повинна зупиняти війну і припинити штурми, припинити обстріли», – наголосив Зеленський.
За його словами, зараз інтенсивність російських ударів не свідчить ні про що, окрім бажання і далі воювати.
«Кожної ночі під сотню «Шахедів». Тільки за один цей тиждень, від понеділка по суботу, вже більш ніж 950 російських авіабомб. Щодня інтенсивні бої на Покровському напрямку, на інших Донецьких напрямках. Ми відповідаємо по всьому фронту, а також на території Курської та Бєлгородської областей, де зберігається наша активність», – підсумував глава Української держави.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський заявив, що перемир’я на 7-9 травня потрібне Путіну – за цей час неможливо домовитися про наступні кроки щодо закінчення війни.
Фото: ОП
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».
Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.
Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.
“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.
Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.
Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.
Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Як передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку, у секретаріаті Радбезу повідомили, що запит на проведення засідання «надійшов від України після масштабних російських повітряних ударів по Дніпру та інших містах України», що відбулися 14 квітня.
Члени РБ – Данія, Франція, Греція, Латвія, Ліберія та Велика Британія – підтримали цей запит. Очікується, що з доповідями виступлять помічник генсека з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохамед Халед Хіарі та заступниця генсека з гуманітарних питань Джойс Мсуя.
Засідання Радбезу розпочнеться о 15:00 (22:00 за київським часом).
Як повідомляв Укрінформ, постпред України при ООН Андрій Мельник звернувся до Ради Безпеки з проханням провести засідання через посилення російських обстрілів і зростання жертв серед цивільного населення.
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури
-
Політика5 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід