Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції в Брюсселі напередодні сесії міністрів закордонних справ НАТО, яке розпочнеться завтра у шведському місті Гельсінгборг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами Рютте, продовження підтримки України буде одним із пріоритетів саміту НАТО в Анкарі наступного місяця, а завтра під час зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу до обговорення приєднається міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Безпека України безпосередньо пов’язана з нашою власною безпекою. «Міністри обговорять, як зробити так, щоб підтримка України залишалася суттєвою, сталою, передбачуваною та ґрунтувалася на потребах України», – сказав Рютте, нагадавши, що PURL залишається важливим механізмом надання термінової підтримки Україні, і що останні оголошення про внески до PURL на суму понад пів мільярда доларів надійшли від Норвегії та Канади.

«З моменту запуску цієї ініціативи минулого літа PURL поставила близько 70 відсотків усіх ракет для українських батарей Patriot, включаючи PAC3, та 90 відсотків боєприпасів, що використовуються в інших системах протиповітряної оборони. Підтримка продовжує надходити, але ми повинні розвивати її та забезпечити, щоб підтримка Альянсу залишалася сталою в довгостроковій перспективі», – наголосив Марк Рютте.

На запитання, чи вважає він, що його ідея про виділення всіма європейськими союзниками НАТО 0,25% свого ВВП на підтримку України, буде реалізована, Рютте висловив сумніви.

«Моя роль іноді полягає в тому, щоб виходити із пропозиціями. Іноді їх приймають, але я не думаю, приймуть цю, бо є багато опору фіксованій позначці в 0,25 відсотка», – зазначив він, додавши, що водночас деякі країни, які надають значну частину внесків до PURL, хочуть, щоб інші брали більшу участь в ініціативі.

У зв’язку з цим Рютте закликав усіх союзників бути більш чесними між собою з цього питання.

Як повідомляв Укрінформ, НАТО критично важливо суттєво збільшувати та прискорювати виробництво продукції для того, щоб бути у змозі якісно протистояти загрозам євроатлантичній безпеці, які становить Росія.

Фото: NATO

Україна та Угорщина у середу, 20 травня, розпочали консультації на рівні експертів, в яких беруть участь міністри закордонних справ Андрія Сибіги та Аніти Орбан і віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки.

Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ. 

«Сьогодні вранці ми разом з Анітою Орбан і Тарасом Качкою розпочали українсько-угорські консультації на рівні експертів», – написав міністр.

Він поінформував, що у вступному слові зосередився на трьох ключових питаннях: двосторонніх відносинах, правах меншин та вступі України до ЄС.

«Нас об’єднує прагнення вирішувати проблеми та долати виклики. По-перше, Україна хоче відкрити нову, взаємовигідну сторінку наших двосторонніх відносин, засновану на довірі. Зараз ми маємо сприятливий момент для досягнення цього», – наголосив міністр.

По-друге, Україна серйозно ставиться до прав національних меншин і залишається відданою їх забезпеченню відповідно до європейських стандартів, запевнив Сибіга.

«Ми розуміємо, що це питання має фундаментальне значення», – додав він.

«По-третє, я запропонував розглядати вступ України до ЄС як стратегічний інтерес Угорщини, можливість зміцнити угорську національну єдність та найкращий спосіб гарантувати права угорської меншини. Я наголосив, що настав час закласти міцну основу для відкриття першого переговорного кластера щодо вступу до ЄС уже цього травня, а ще п’яти – у червні», – поінформував очільник МЗС.

Читайте також: Україна готова активізувати діалог з Угорщиною щодо нацменшин – Сибіга

За словами Сибіги, він та його угорська колега поділяють спільну мету – скористатися цим моментом і досягти конкретних результатів. «Сподіваюся, що сьогоднішні консультації будуть конструктивними та продемонструють готовність України й Угорщини залишити позаду виклики минулого та формувати наше спільне майбутнє», – зазначив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський оновив зовнішньополітичні завдання на травень-червень для дипломатичного корпусу. Серед них – перезавантажити відносини з Угорщиною та Грузією, відкрити переговорні кластери з ЄС, залучити Європу до мирних перемовин.

Фото Укрінформу можна купити тут 

Про це він сказав на засіданні Ради Безпеки ООН, передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.

«Росія діє у відчаї. Держава, якій потрібне видовище, щоб приховати свою невпевненість, і ракети, щоб змусити дипломатію замовкнути, діє не з упевненості, а зі страху», – зауважив Каріукі.

За словами дипломата, попри численні міжнародні заклики до припинення вогню, російський очільник Володимир Путін продовжує удари по Україні, запросивши «припинення вогню лише тоді, коли це було йому вигідно».

«Щойно парад завершився, убивства відновилися», – наголосив Каріукі.

Росія не досягає своїх військових цілей попри значні втрати, а темпи бойових дій свідчать про їхню недосяжність у довгостроковій перспективі, додав він.

Каріукі наголосив, що підтримка України з боку європейських країн залишатиметься незмінною.

Своєю чергою, представник Франції при ООН Жером Боннафон наголосив, що Росія має погодитися на негайне, повне та безумовне припинення вогню в Україні.

Він зауважив, що Рада Безпеки не повинна миритися з тим, що Росія використовує тимчасові перемир’я для підготовки до посилених ударів по Україні.

«Разом із генеральним секретарем ООН та переважною більшістю держав-членів з усіх континентів ми нарешті закликаємо до негайного запровадження повного та безумовного припинення вогню», – сказав постпред Франції.

Боннафон зазначив, що Франція та її партнери продовжать фінансову й військову допомогу Україні, а також підтримуватимуть ініціативи щодо притягнення до відповідальності винних у злочині агресії проти України.

Він також повідомив, що Франція разом із партнерами в межах Коаліції охочих працює над підготовкою гарантій безпеки для досягнення тривалого миру.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 19 травня, Рада Безпеки зібралася на термінове засідання для обговорення масованих російських атак.