В Україні, за оцінками фахівців, хвороби, пов’язані з уживанням тютюну, щороку призводять до 100 тисяч передчасних смертей

У ХХ столітті епідемія вживання тютюну призвела до смерті 100 мільйонів людей у світі. За умови вжиття рішучих заходів у ХХІ столітті можна запобігти понад 1 мільярду передчасних смертей.

Тютюнові та нікотинові вироби й надалі залишаються однією з провідних причин передчасної смертності від хвороб, яким можна було запобігти. В Україні, за оцінками фахівців, хвороби, пов’язані з уживанням тютюну, щороку призводять до 100 тисяч передчасних смертей.

Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) є першим у світі міжнародно-правовим договором у сфері громадського здоров’я, укладеним під егідою ВООЗ. Сьогодні вона охоплює 183 Сторони (понад 90% світового населення), забезпечуючи зобов’язуючу систему глобальних, науково обґрунтованих заходів контролю над тютюном. Завдяки Конвенції країни запроваджують широкий спектр заходів, що вже довели свою ефективність і зберегли мільйони життів по всьому світу. Україна ратифікувала РКБТ ВООЗ у 2006 році та стала повноправною Стороною Конвенції.

З 17 по 22 листопада 2025 року в Женеві відбулася одинадцята сесія Конференції Сторін (COP 11) РКБТ ВООЗ. Участь у ній взяли 160 Сторін, спостерігачі, міжнародні організації та представники громадянського суспільства. Для України ця сесія стала визначною подією: уперше з 2021 року офіційна українська делегація, затверджена Президентом України, долучилася до активної роботи в рамках Конференції Сторін, беручи участь у дискусіях і процесі ухвалення рішень.

Протягом шести днів роботи Сторони ухвалили низку рішень, які визначають подальший розвиток міжнародного законодавства щодо захисту населення від шкоди тютюнових та нікотинових виробів.

КЛЮЧОВІ РІШЕННЯ 11-Ї СЕСІЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТОРІН РКБТ ВООЗ

Результати COP 11 окреслили напрям подальших дій: посилення регуляторних заходів, регулювання впливу тютюнової індустрії на довкілля, забезпечення фінансової стійкості програм контролю над тютюном та розширення інструментів відповідальності тютюнової індустрії.

1. Перспективні заходи контролю над тютюном

Сторонам рекомендовано розглядати перспективні регуляторні заходи, що перевищують мінімальні вимоги Конвенції за умови їх відповідності нормам міжнародного права. Серед таких заходів — обмеження продажу тютюнових виробів, зниження рівня вмісту нікотину, заборона ароматизаторів у тютюнових виробах, обмеження впливу тютюнової індустрії на ринок та державну політику, а також подальше розширення мережі бездимних громадських приміщень та зменшення нараженості населення на тютюновий дим.

Сторони також наголосили на необхідності посилення виконання статті 5.3 РКБТ ВООЗ, яка вимагає від урядів захищати політику контролю над тютюном від втручання комерційних інтересів тютюнової індустрії.

2. Відповідальність тютюнової індустрії

Питання посилення відповідальності тютюнової індустрії відповідно до статті 19 РКБТ ВООЗ було одним із ключових напрямів обговорення. Стаття передбачає можливість впровадження Сторонами законодавчих механізмів кримінальної та цивільної відповідальності, включно з відшкодуванням шкоди, завданої здоров’ю та довкіллю.

3. Захист довкілля

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, тютюнова індустрія щороку завдає непоправної шкоди природі, знищуючи близько 600 мільйонів дерев, займаючи та виснажуючи понад 200 000 гектарів родючих земель і споживаючи колосальну кількість води – близько 22 мільярдів тонн.

Таким чином, Сторони підтвердили необхідність підвищення обізнаності про шкоду тютюну для довкілля та ухвалили рішення щодо комплексних регуляторних заходів для компонентів тютюнових і нікотинових виробів, що завдають шкоди довкіллю та впливають на громадське здоров’я. Серед основних заходів відзначено:

• створення міжвідомчих координаційних механізмів для класифікації та управління тютюновими відходами;
• розробка кампаній підвищення обізнаності про шкоду для довкілля від виробництва та споживання тютюнових і нікотинових виробів та електронних пристроїв;
• розробка національних баз даних та систем звітності щодо екологічних наслідків тютюнової продукції;
• протидія практикам оманливої реклами (greenwashing), які намагаються представити тютюнову індустрію як соціально відповідальну за довкілля;
• проведення досліджень щодо впливу на довкілля передспоживчих етапів тютюну, включно з вирощуванням та первинною обробкою, з фокусом на використанні пестицидів, практиках запобігання та управління відходами та основних екологічних, соціальних та економічних проблем.

Сторони також зауважили, що такі заходи сприяють досягненню Цілей сталого розвитку, зокрема у сферах охорони здоров’я, забезпечення чистої води, відповідального виробництва, заходів щодо зміни клімату та збереження життя на суші та у воді.

4. Стале фінансування контролю над тютюном

Учасники Конференції Сторін підкреслили, що мобілізація внутрішніх ресурсів є ключовою стратегією для сталого фінансування національних програм контролю над тютюном та рекомендували посилювати реалізацію статті 6 РКБТ ВООЗ, що охоплює цінові й податкові заходи зі скорочення попиту на тютюн.

ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

Внаслідок війни росії проти України наша держава зазнає демографічної катастрофи. Епідемія вживання тютюнових та нікотинових виробів становить загрозу демографічному відновлення, відтак національній безпеці України.

Дані ВООЗ в Україні демонструють, що агресивне просування нових тютюнових та нікотинових виробів призвело до зростання на 18% споживання тютюну серед дітей віком 13-15 років, споживання е-сигарет сягнуло 20%, ще 3% становить вживання нікотинових снюсів.

Таким чином, Україні важливо створити регуляторні умови, за яких діти та молодь не будуть мати стимулів до початку вживання тютюнових та нікотинових виробів, а люди із залежністю зможуть отримати фахову допомогу для відмови від вживання тютюну та нікотину.

Імплементація РКБТ ВООЗ є національним механізмом збереження здоровʼя та життя людей від шкоди тютюну та нікотину, що, зокрема, включає:

1. Підвищення ефективності акцизної політики.

Акцизна політика залишається найдієвішим інструментом зменшення цінової доступності, а відтак зменшення споживання тютюну. Для цього необхідно:

• ліквідувати податкову преференцію 25% на акциз для ТВЕН, оскільки дія знижки призводить до недоотримання держбюджету — до 3 млрд грн у 2025 році та до 20 млрд грн до 2028 року, а також 22 тис. передчасних смертей за даними Віденського інституту економічних досліджень (wiiw);
• активізувати план підвищення акцизів на тютюнові вироби. За розрахунками wiiw підвищення акцизів на сигарети, сигарили, ТВЕН до рівня 120 євро до 2028 року принесе до Держбюджету додаткові 1,53 млрд євро.

2. Посилення екологічного регулювання тютюнових та нікотинових виробів.

Україні необхідно розвивати державну політику щодо управління тютюновими відходами, регулювання компонентів виробів та запровадження механізмів відповідальності виробників за завдання шкоди довкіллю. У 2024 році в Україні тютюнова індустрія спродукувала 37 млрд недопалків (1200 недопалків на кожну людину, включно з новонародженими).

3. Ліквідувати усі форми реклами та стимулювання продажу тютюнових та нікотинових виробів, що включає:

• заборону або запровадження регулювання нікотинових снюсів, які наразі вільно реалізуються дітям;
• ліквідацію видимого розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі;
• заборону ароматизованих (фрукти, солодощі, тощо) тютюнових виробів для нагрівання у відповідності до вимог Директиви 2014/40/ЄС;
• запровадження стандартизованої упаковки та розгляд заборони е-сигарет.

4. Забезпечення захисту державної політики від впливу тютюнової індустрії.

Стаття 5.3 РКБТ ВООЗ та стаття 4 Закону України №2899-IV зобов’язують забезпечувати пріоритетність державної політики у сфері охорони здоров’я над фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю.

У сукупності реалізація цих заходів дозволить Україні зміцнити фінансову стабільність бюджету, знизити рівень споживання тютюну та нікотину, а також зменшити смертність та тягар захворювань, пов’язаних із їхнім вживанням, що сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України та наближенню до європейських практик у сфері охорони здоров’я, екології та податкової політики.

Дмитро Купира, програмний директор громадської організації “Центр громадянського представництва «Життя»”, експерт у розробці державних політик

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства