Відбудова
Україна отримає $432 мільйони від Світового банку на відновлення транспортної інфраструктури
Україна отримає $432 млн на відновлення транспортної інфраструктури в рамках угоди зі Світовим банком.
Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Україна отримає $432 млн від Світового банку на відновлення транспортної інфраструктури. Відповідні угоди у рамках проєкту DRIVE були підписані сьогодні у Києві між Мінрозвитку та Світовим банком», – поінформував він.
Шмигаль зазначив, що проєкт передбачає капітальний ремонт доріг і мостів у 19 регіонах, реформу національних автомобільних доріг, встановлення модульних мостів, а також технічну допомогу. Його реалізацією займатиметься Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Глава уряду зауважив, що проєкт «Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні» (DRIVE) був схвалений Радою директорів Світового банку наприкінці минулого місяця.
«Частина фінансування включає 212 млн доларів від МБРР за підтримки Уряду Японії та 10 млн доларів від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України», – додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія перерахувала Україні 3,5 млрд євро чергового траншу в межах Ukraine Facility.
Фото: Мінагро
Міністр зовнішньої торгівлі та міжнародного розвитку Нідерландів Сьорд Сьордсма заявив, що бізнес його країни зацікавлений вкладати в Україну, підтримуючи відновлення країни та відкриваючи нові можливості для співпраці.
Про це він сказав в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.
“Нідерландські компанії дуже зацікавлені в інвестиціях в Україну, як зараз, так і в майбутньому, тим самим сприяючи відновленню та реконструкції країни. Водночас це створює бізнес-можливості для нідерландських компаній, що є вигідним для обох країн Нідерландів та України”, – сказав він.
Він також зауважив, що “наприклад, нідерландські компанії мають велику експертизу в таких галузях, як енергетика, охорона здоров’я та агропромисловий сектор. Це ті сфери, де потреби в Україні високі, і де Нідерланди можуть запропонувати додану вартість”.
За його словами, у бізнес-форумі в рамках “Львівської конференції” у нідерландському місті Бреда були представлені 80 компаній з України та Нідерландів.
“Загалом в бізнес-форумі взяли участь 80 компаній з України та Нідерландів: 47 нідерландських компаній і 33 українські. Ці компанії активно працюють у різних сферах, зокрема в енергетиці, циркулярному будівництві та агропромисловому секторі”, – розповів він.
Міністр підкреслив, що проведення “Львівської конференції” в Бреді сприяє поглибленню двосторонніх відносин.
За його словами, “партнерство не лише спрямоване на надання підтримки в часи кризи, але й відкриває можливості для довгострокового співробітництва. Пріоритетами конференції є сталий процес відновлення, енергетична та аграрна трансформація, зміцнення соціальної інфраструктури та посилення верховенства права”.
Він також назвав бізнес-форум “ще одним конкретним кроком для полегшення співпраці між компаніями обох країн. Подія дозволила компаніям обговорити бізнес-можливості в Україні, знизити потенційні ризики для ведення бізнесу та подолати бар’єри, які заважають інвестиціям, зокрема в пріоритетних секторах, таких як охорона здоров’я, енергетика, агропродовольча галузь та водопостачання”.
Сьордсма зазначив, що під час бізнес-форуму вдалося провести понад 100 індивідуальних зустрічей між компаніями обох країн та що захід сприяв поглибленню співпраці приватного сектору.
“Більше того, подія стимулювала ширшу співпрацю між приватними секторами, що підтверджується підписанням Меморандуму про співпрацю між портами Роттердама та Одеси для сприяння обміну знаннями та експертизою”, – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, 30 березня порти Одеси та Роттердама підписали меморандум про співпрацю.
Фото: Ministerie van Buitenlandse Zaken
Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи й надалі підтримуватиме Україну в реформах децентралізації, зміцненні демократичного врядування та плануванні післявоєнної відбудови.
Про це новообрана президентка Конгресу Гунн-Маріт Гельгесен заявила під час спілкування з журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми можемо допомагати юридичними висновками, рекомендаціями щодо належного врядування, ділитися досвідом, бо ми багато років брали участь у реформі децентралізації. Я була доповідачкою по Україні і відвідувала її за три місяці до повномасштабного вторгнення. Тому ми є частиною цього процесу», – зазначила вона.
Гельгесен також додала, що провела багато зустрічей з українською делегацією – політиками, мерами, представниками уряду. За її словами, Україна завжди у фокусі на всіх зібраннях Конгресу в Страсбурзі.
«Українці просять підтримки, порад щодо зміцнення демократії та планування відбудови. Ми обговорювали програму відбудови та Реєстр збитків. І ми будемо допомагати в усьому, що вони просять, але рішення мають ухвалювати вони самі», – додала президентка.
За її словами, зараз найважливіше – це солідарність і підтримка України, адже вона перебуває у стані війни.
«Вона має одночасно захищатися і планувати майбутнє. Це дуже складно. Але потрібно також довгостроково планувати. Воєнний стан – це тимчасове явище, і колись доведеться повернутися до постійної правової системи. Ми будемо допомагати на всіх рівнях, наскільки зможемо», – сказала норвезька політикиня.
Як повідомляв Укрінформ, перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко під час виступу на засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі заявив, що відновлення України має починатися з громад, а міжнародна підтримка повинна спрямовуватися не лише на національний, а й безпосередньо на місцевий рівень.
На Вінниччині 593 власники подали заявки на компенсацію за знищене та пошкоджене майно за програмою «єВідновлення».
По це кореспонденту Укрінформу повідомила начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна.
«Унаслідок ракетно-дронових атак в нашій області зафіксовано руйнування і пошкодження майже 650 об’єктів житлового фонду. Це і багатоповерхівки, і приватні будинки. Держава і громади надають підтримку постраждалим власникам такого житла. Зокрема, станом на 31 березня на Вінниччині на отримання компенсації за знищене та пошкоджене майно за програмою “єВідновлення” претендують 593 власники», – повідомила Заболотна.
За її словами, в області подали 578 заяв на компенсацію за пошкоджене майно з використанням публічної послуги «єВідновлення». Наразі погоджені 444 заяви на загальну суму компенсації у розмірі майже 40,46 млн грн. Відмовили в компенсації 77 заявникам, решта заяв очікують або перебувають у стані обробки, по двох розгляд зупинений.
Посадовиця додала, що також подали 15 заявок на компенсацію знищеного майна.
На Вінниччині станом на 1 квітня зафіксували пошкодження та руйнування 646 об’єктів житлового фонду. Зокрема, йдеться про 136 багатоквартирних і 503 приватних житлових будинків, а також про сім гуртожитків.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повідомило про створення переліку компаній, готових надавати послуги з оцінки майна для бізнесу, постраждалого внаслідок збройної агресії Росії.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Суспільство1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
-
Політика1 тиждень agoУкраїна закликає партнерів уже зараз готуватися до стримування агресії РФ в Чорному морі на основі досвіду ЗСУ
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси