Про це у Фейсбуці повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, передає Укрінформ.

«Шукаємо довгострокові житлові рішення для людей, які втратили свої домівки. Одне з них – швидке будівництво доступного й енергоефективного житла за шведською технологією», – йдеться в повідомленні.

За словами міністра, його заступниця Тетяна Кірієнко вже відвідала виробництво модульних будинків у Швеції та ознайомилася з технологією.

Наразі представники двох країн домовилися створити робочу групу і почати з пілотного будинку. На ньому буде пройдено весь шлях від адаптації до українських вимог і підготовки ділянки до ввезення модулів, монтажу, підключення мереж та введення в експлуатацію.

Якщо модель виявиться робочою, її буде масштабовано.

Окремо з БФ «Шведський Центр Допомоги» досягнуто домовленості про посилення співпраці у підготовці до зими, зокрема щодо забезпечення об’єктів соціальної інфраструктури безперебійним живленням.

Як повідомлялося, з початку 2026 року понад 5 тис. українців скористалися програмою «єОселя»; загальна сума наданих пільгових кредитів на житло становить 10 млрд грн.

Фото: Денис Улютін/Фб

Як передає Укрінформ, про це повідомила Київська міська державна адміністрація з посиланням на в. о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва.

У межах комплексного плану до кінця року планують збудувати когенераційні об’єкти загальною потужністю 200 МВт. Наразі вже введено близько 60 МВт. Вироблена на цих об’єктах електроенергія вже постачається до загальної енергосистеми України.

За словами Пантелеєва, до кінця року заплановано створити 40 МВт резервних потужностей.

Станом на зараз вже побудовані три дизельні електростанції загальною потужністю 16,7 МВт. Роботи над рештою запланованих потужностей планують завершити до кінця року.

“У межах комплексного плану енергостійкості столиця реалізує власні проєкти за рахунок міських коштів і ресурсів. Серед них – відновлення енергообладнання, ремонт і заміна електрообладнання в житлових будинках, заходи з енергостійкості в закладах соціальної сфери та житловому фонді, а також інноваційні проєкти”, – зазначив Пантелеєв.

За його інформацією, цього року місто вже виділило 800 млн грн на ремонт електрообладнання в житлових будинках. Роботи проводитимуть за 740 адресами. Житлові організації ремонтуватимуть або замінюватимуть елементи систем енергозабезпечення будинків.

Паралельно ДТЕК ремонтує та замінює обладнання на зовнішніх об’єктах. Зокрема планують посилити підстанції на 120 об’єктах.

Крім того, посилюють і резервне живлення системи водопостачання.

Як повідомляв Укрінформ, Київський міський голова Віталій Кличко поінформував, що вартість заходів у межах плану стійкості Києва після перегляду пріоритетів та деталізації проєктів скоротили з 67 млрд до 37 млрд гривень.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.

“У липні до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові внески від Швеції, Норвегії, Данії та Ісландії. Загальний обсяг надходжень становить 180 млн євро”, – йдеться у повідомленні.

Минулого місяця через механізм фонду підписані контракти на постачання критично необхідного обладнання на суму близько 78,4 млн євро.

Йдеться, зокрема, про силові трансформатори, високовольтне обладнання, системи керування та релейного захисту, резервні джерела живлення, кабельну продукцію, спеціалізовану техніку, матеріали й комплектуючі для відновлення, модернізації та аварійного ремонту енергетичної інфраструктури.

У липні українські енергетичні компанії отримали обладнання, закуплене через Фонд підтримки енергетики за раніше укладеними контрактами, на суму близько 29,4 млн євро.

Загалом до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли майже 2,12 млрд євро грантових коштів від 39 іноземних спонсорів з 26 країн-партнерів та трьох міжнародних організацій.

Як повідомлялося, 2025 році через Фонд підтримки енергетики України було виділено фінансування для 250 із 398 заявок, схвалених Міністерством енергетики України. Інші заявки були відкликані або не могли бути профінансовані через недостатній обсяг доступних ресурсів чи визначене донорами цільове призначення внесків.

Фото: ДТЕК