Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час зустрічі «Відшкодування збитків для бізнесу, завданих агресією російської федерації проти України» заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.

За її словами, нинішні виплати постраждалим громадянам з боку України є добровільною державною допомогою, а не репараціями у міжнародно-правовому розумінні.

«Те, що робить сьогодні Україна, те, що робить влада для підтримки хоч якоїсь компенсації фізичним особам, це є добровільна допомога держави. Це не є компенсації у розумінні репарацій чи компенсації від держави-агресора», – сказала Мудра.

У майбутньому всі ці витрати будуть виставлені Росії як рахунок до компенсації, однак наразі у світі немає дієвого міжнародного судового органу, який може винести рішення про виплату компенсацій за воєнні збитки.

«Навіть Європейський суд з прав людини міг лише зобов’язати до символічної компенсації, але механізмів примусового виконання його рішень не існувало. Тому й постала необхідність створювати новий міжнародний компенсаційний механізм, правову основу для якого у листопаді 2022 року заклала Резолюція Генасамблеї ООН, підтримана 94 країнами», – додала Мудра.

Вона нагадала, що прямі збитки України, за оцінками Світового банку та Єврокомісії, перевищують 195 млрд дол., а з урахуванням втрат людей, громад та бізнесу і витрат на відновлення втрат – понад 650 млрд дол.

Окремо Мудра наголосила на важливості Реєстру збитків для України (РДФУ), який є ключовим елементом майбутньої компенсаційної системи. Наразі триває імплементація компенсаційної комісії, яка розглядатиме подані заяви, підсумувала заступниця керівника Офісу Президента.

Як повідомлялось, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ сума підтверджених збитків довкіллю України станом на 16 березня 2026 року становить понад 6,4 трлн грн.

Фото: ОП

Після завершення будівництва нових систем водопостачання та водовідведення для двох громад Дніпропетровщини стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 тис. мешканців.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінфіну.

“Сторони обговорили питання фінансової підтримки України, співпраці у сфері відновлення та економічного розвитку, європейської інтеграції України, а також підготовку до Ukraine Recovery Conference 2026 у Польщі”, – йдеться у повідомленні.

Марченко подякував польській стороні за всебічну підтримку України від початку повномасштабного вторгнення Росії. За даними Кільського інституту дослідження світової економіки, станом на квітень 2026 року загальна допомога Польщі Україні становить близько 5,9 млрд євро, або 1% ВВП країни.

Також наголошувалося на важливості продовження фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

Сторони обговорили деталі підготовки Конференції з питань відновлення України, який Польща прийматиме у Гданську 25-26 червня.

“Польща залишається одним із ключових партнерів України з початку повномасштабного російського вторгнення. Ми високо цінуємо рішення Польщі провести Ukraine Recovery Conference 2026, а також засідання Керівного комітету Української платформи донорів…” – зазначив Марченко.

Окремо було порушено питання співпраці з польським банком розвитку (Bank Gospodarstwa Krajowego, BGK) та експортно-кредитним агентством KUKE щодо підтримки проєктів відновлення України, розвитку муніципальної інфраструктури, енергетики, транспорту та приватного сектору.

Доманський підтвердив готовність польської сторони й надалі підтримувати фінансову стійкість України, процес відновлення та європейську інтеграцію держави.

Як повідомлялось, Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) має стати одним із ключових міжнародних майданчиків для залучення інвестицій, розвитку партнерств і просування практичних рішень для відбудови України.

Очікується, що в заході візьмуть участь близько 1000 компаній: третина з них – українські, третина – польські, ще третина – міжнародні.

Фото: mof.gov.ua