Про це повідомив слідчий суддя, передає Укрінформ.

«Слідчий суддя постановив: у задоволенні скарги захисника Тимошенко адвоката Гаєвського на повідомлення про підозру – відмовити», – сказав він.

Ця ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати ВАКС протягом 5 днів з дня її оголошення.

Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне антикорупційне бюро України повідомили Тимошенко про підозру за пропозицію надання неправомірної вигоди народним депутатам.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 33 млн грн. Була внесена вся сума застави.

12 січня ВАКС арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловіку народної депутатки, Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Тойота Лендкрузер 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.

13 березня слідчий суддя ВАКС продовжив до 13 травня строк дії обовʼязків, покладених на Тимошенко.

Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.

“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.

Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.

“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.

Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.

За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).

“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.

Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.

Фото: ОП