Відбудова
Україна планує на 2026 рік проєкти з відбудови понад 180 закладів охорони здоровʼя
Завдяки допомозі партнерів і спонсорів держава планує здійснювати у 2026 році проєкти з відбудови більш як 180 закладів охорони здоров’я, на що, зокрема, в бюджеті передбачені ₴10 мільярдів.
Про це в коментарі кореспондентці Укрінформу заявив заступник міністра охорони здоров’я України Едем Адаманов.
«Ми як держава інвестуємо у відновлення і вважаємо, що маємо відновлювати заклади охорони здоров’я щодня. Оскільки це повʼязано з будівництвом, то не всі будуть за один рік відбудовані, але понад 180 будуть в процесі. Ми інвестуємо на це з державного бюджету майже ₴10 мільярдів», – зазначив Адаманов.
Він нагадав, що в Україні, згідно з останнім звітом RDNA4, пошкоджені більш як 2 тисячі закладів охорони здоров’я (йдеться про об’єкти). При цьому зруйновані повністю – понад 300. І руйнування продовжуються щодня, зокрема, минулої ночі в Харкові КАБом була пошкоджена лікарня – постраждали багато людей, повністю зруйнований дах.
Заступник міністра зауважив, що наразі майже всі кошти платників податків України спрямовуються на оборонну сферу, тому все те, що ми маємо в видатках на охорону здоров’я, соціальну сферу, культуру та інше – це кошти, які надають міжнародні партнери по різних каналах – концесійні борги, гранти тощо. ЄС за допомогою програми Ukraine Facility – повністю підтримує у всіх капітальних видатках у галузі охорони здоров’я.
“Ми почали відбудову вже зараз, а після нашої перемоги знайдемо ще більше ресурсів – це можуть бути публічно-приватні партнерства, приватні інвестори, які будуть будувати стіни – головне зберегти лікарів і медсестер», – заявив чиновник і зауважив, що високий рівень кваліфікації наших спеціалістів оцінили вже і в інших країнах.
Таким чином, міжнародні партнери забезпечують і підтримку нової програми, яку планується запустити з наступного року – «чекап 40+».
На запитання, чи є вже розуміння, скільки буде залучено до програми лікарень і в яких регіонах країни, заступник міністра зауважив, що це буде відкритий ринок.
«У вас є картка «Дія», на неї ви як пацієнт отримали кошти та обираєте будь-яку лікарню, яка вам подобається, щоби пройти чекап, – державну або приватну, в будь-якому куточку України», – зазначив Адаманов.
Він також прокоментував ситуацію з наявністю медичного персоналу, зауваживши, що брак медичних працівників є в усьому світі.
«Якщо ми говоримо про Україну, то у нас далеко не найгірша ситуація, якщо брати держави Європейського Союзу. В Україні час очікування лікаря, якщо ви прийдете в лікарню, мінімальний: це може бути один день, може бути один тиждень тоді як у країні ЄС у середньому люди очікують на прийом до лікаря від місяця до трьох. Це, зокрема, є доказом того, наскільки наші лікарі є вмотивовані, а система – наповнена. Тож критичної ситуації немає, але потрібно інвестувати в медичну освіту, мотивувати молодь вступати в ці виші, на ці спеціальності та надавати всі можливості для їх розвитку всередині країни», – підкреслив заступник міністра.
Він виступив у вівторок на панелі «Мир і здоров’я: будуємо мости для глобальної стабільності та добробуту» в межах Всесвітнього саміту з охорони здоров’я, який проходить у Берліні. На ній представник України подякував міжнародним партнерам, зокрема, Світовому банку, ЄС за фінансову підтримку капітальних витрат в галузі охорони здоров’я і наголосив на важливості прозорості у питанні витрат.
Адаманов також звернув увагу на таку стресову ситуацію під час війни як неможливість планування кількості пацієнтів, операцій, досліджень, придбання обладнання і таке інше.
«Повірте, нам потрібно багато ресурсів, щоб відновити роботу лікарень. Ми інвестуємо багато ресурсів, щоб заохочувати лікарів жити в українських містах, жити в сільській місцевості. Найбільша боротьба – за людський капітал. Коли ми знайдемо багато ресурсів – це можуть бути державно-приватні партнерства, приватні інвестори, які будуть будувати стіни – головне зберегти лікарів і медсестер», – заявив чиновник і зауважив, що високий рівень кваліфікації наших спеціалістів оцінили вже і в інших країнах.

«Підтримуйте нас настільки, наскільки можете. Відвідуйте нас, це дуже нас мотивує. І ми – надійний партнер», – звернувся до колег заступник міністра охорони здоров’я України.
Нагадаємо, днями в Києві під час Форуму міжнародного медичного партнерства «Від лікаря до лікаря» було укладено 7 нових меморандумів про міжнародне медичне партнерство між українськими та іноземними клініками, а також меморандум про співпрацю між Міністерством охорони здоровʼя України та Програмою фінансування партнерств з лікарнями (Німеччина). Отже наразі кількість меморандумів між медзакладами сягнула 95. Ініціативу про міжнародні медичні партнерства було започатковано в 2023 році під час Саміту перших леді та джентльменів. Відтоді до ініціативи долучилося 24 країни.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
У Києві розпочали підготовку до будівництва тунелю під Дніпром: допоможе американська компанія Robbins
Міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів робочу зустріч із представниками американської компанії Robbins щодо будівництва тунелю під Дніпром; обговорювали технології та підготовку цього проєкту.
Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Телеграмі.
“Підтримую будівництво тунелю як додаткового транспортного сполучення між правим і лівим берегами столиці. Для Києва це стратегічне рішення, підготовку якого потрібно починати вже зараз. Надійність сполучення між берегами впливає на щоденне життя людей, роботу підприємств і логістику”, – зазначив міністр.
За його словами, Robbins має досвід виробництва тунелепрохідницького обладнання для великих інфраструктурних проєктів. Компанія, як стверджує Калашник, висловила готовність надати обладнання, навчати українських фахівців і забезпечити технічний супровід.
“Для реалізації проєкту потрібно визначити маршрут і технічні параметри тунелю, провести геологічні дослідження та підготувати техніко-економічне обґрунтування. На цій основі визначимо повну вартість і календар робіт – від підготовки до відкриття руху”, – заявив міністр.

Окремо обговорили залучення фінансування та участь українських, європейських та американських партнерів у проєктуванні й будівництві.
Як зауважив Калашник, наступний крок – деталізовані пропозиції Robbins щодо необхідних досліджень, обладнання та партнерів. Вони стануть основою для конкретних технічних і фінансових розрахунків.

Як повідомляв Укрінформ, заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко прокоментував перспективу будівництва тунелю під Дніпром, який міг би стати безпечною альтернативою мостам. На його думку, реалізувати такий проєкт під час воєнного стану наразі нереально через відсутність необхідного фінансування.
Фото: Микола Калашник, Телеграм
Відбудова
На восьми об’єктах критичної інфраструктури Прикарпаття будують другий рівень захисту
На восьми об’єктах критичної інфраструктури в Івано-Франківській області завершують спорудження другого рівня захисту.
Про це в Івано-Франківську під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові повідомив заступник голови Івано-Франківської ОВА Вадим Созоник, передає кореспондент Укрінформу.
«Наразі на завершальній стадії знаходиться побудова другого рівня захисту на восьми критичних елементах», – сказав Созоник.
За його словами, на це з державного бюджету спрямували 1 млрд 841 млн грн. Созоник додав, що на трьох об’єктах таке будівництво потребує значних сил та ресурсів, тому його планують завершити наступного року.
Загалом, зазначив Созоник, в області другий рівень захисту передбачено для 11 об’єктів критичної інфраструктури. Окрім того, додатковий захист мають 109 критичних елементів на підприємствах тепло- та водопостачання.
Другий рівень захисту об’єктів — це система інженерних і залізобетонних укріплень, призначена для захисту критичної інфраструктури (передусім енергооб’єктів і трансформаторів) від прямих влучань безпілотників та механічного проникнення вибухівки.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні в межах планів стійкості на 607 об’єктах критичної інфраструктури споруджують захист від російських атак.
Ілюстративне фото: rv.gov.ua
Відбудова
Україні радять проводити відбудову одразу за стандартами ЄС, щоб не робити двічі
Якщо Україна від початку здійснюватиме відбудову за стандартами Європейського Союзу, їй не доведеться відбудовувати двічі. Це стосується, зокрема, стандартів енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування.
Про це віцеміністерка довкілля Литви Айра Палюкенайте-Стасюкайте сказала під час презентації Україною результатів кліматичних реформ і пріоритетів на 2027 рік на кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії, передає кореспондентка Укрінформу.
«Узгодження кліматичної та екологічної політики з вимогами ЄС потребує значних зусиль, але водночас дає готову основу для відбудови. Якщо Україна від самого початку відбудовуватиметься за стандартами ЄС у сфері торгівлі викидами, енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування, їй не доведеться відбудовувати двічі», – сказала Палюкенайте-Стасюкайте.
Віцеміністерка зазначила, що Литва підтримує пропозицію Єврокомісії відкрити у переговорах з Україною про вступ до ЄС кластери 4 і 5. Перший із них охоплює зелений порядок денний і сталу взаємопов’язаність, другий – ресурси, сільське господарство та згуртованість.
За її словами, для українських експортерів дедалі більшого значення набуватимуть ціноутворення на викиди вуглецю та підготовка до застосування механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM).
«Литва сама пройшла цей шлях не так давно. Ми готові поділитися тим, що спрацювало, що не спрацювало і в якій послідовності можна проводити реформи, щоб зберегти темп», – зазначила Палюкенайте-Стасюкайте.
Одним із напрямків тіснішої співпраці з Україною вона назвала відновлювану енергетику та енергоефективність. На її думку, сонячні панелі на дахах у поєднанні з накопичувачами енергії, теплові насоси та використання сталої біомаси у громадських і приватних будівлях належать до найшвидших способів пом’якшити дефіцит енергії та знизити витрати на неї.
Ще одним напрямком співпраці, на її думку, є просторове планування, яке допоможе українським містам врахувати під час відбудови наслідки зміни клімату.
Посадовиця також закликала європейських партнерів забезпечити передбачуване фінансування зеленого переходу України та допомогти знизити інвестиційні ризики, щоб залучити приватний капітал у відновлювану енергетику й енергоефективну інфраструктуру.
За її даними, за останнє десятиліття Литва реалізувала в Україні близько 300 двосторонніх і регіональних проєктів.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія пообіцяла пришвидшити розгляд українського законопроєкту про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Україна очікує на висновок щодо відповідності документа директивам ЄС.
Фото: Агентство відновлення
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
