Відбудова
Україна та Польща обговорили співпрацю у відбудові
13 червня відбувся розширений українсько-польський діалог з відновлення за участю представників урядів та бізнесу України та Польщі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство розвитку громад і територій України.
Повідомляється, що українську делегацію очолив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. До складу делегації увійшли заступники міністра, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Боднар, віцепрезидент Торгово-промислової палати Ростислав Коробка, заступник міністра аграрної політики та продовольства Людмила Шемелинець, представники Укрзалізниці, Украероруху, Державної авіаційної служби, Адміністрації судноплавства та Адміністрації морських портів, експерти.
Делегацію Польщі очолили міністр розвитку та технологій Кшиштоф Пашик та урядовий уповноважений з питань відбудови України Павел Коваль. Всього делегація складалась із понад 50 учасників з польського боку — міністра, заступників міністрів, представників уряду, тимчасового повіреного у справах Польщі в Україні Пьотра Лукасевича, керівників Підкарпатського, Підляського та Люблінського воєводств, представників п’яти найбільших асоціацій бізнесу, керівників державних та приватних компаній.
“Віцепрем’єр-міністр наголосив, що український уряд вже створює прозорі та зрозумілі умови для міжнародних партнерів, зокрема для польського бізнесу, який має значний потенціал у сферах логістики, будівництва, енергетики та урбаністики. Сторони обговорили також ключові напрямки співпраці у процесі відбудови України. Павел Коваль наголосив на необхідності координації зусиль і переходу до практичної реалізації спільних проєктів”, – йдеться у повідомленні.
Окрему увагу сторони приділили розвитку логістичної інфраструктури та покращенню торгівельних зв’язків між Україною та Польщею.
Під час зустрічі окреслили конкретні напрями можливої співпраці, серед яких — відбудова соціальної та критичної інфраструктури, житлового фонду, підтримка місцевого самоврядування, а також залучення іноземних інвестицій до регіональних проєктів.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад та територій та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) обговорили поточні ініціативи, стратегічні пріоритети секторальних реформ і подальшу співпрацю у відбудові України.
Фото: Міністерство розвитку громад і територій України
Висока представниця Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас відвідала Реєстр збитків, завданих Україні, у Гаазі.
Як повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Ради Європи, вона підтвердила підтримку ЄС міжнародних зусиль з притягнення Росії до відповідальності та компенсації шкоди, спричиненої її агресією.
“Висока представниця ЄС наголосила на рішучій підтримці роботи Ради Європи щодо притягнення Росії до відповідальності та відшкодування збитків, завданих її агресією”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що під час візиту Кая Каллас зустрілася з виконавчим директором Реєстру Маркіяном Ключковським та членами його команди. Вони обговорили поточну роботу Реєстру та його роль у міжнародному механізмі компенсації.
Реєстр, який офіційно діє в межах Ради Європи, що об’єднує 46 держав, фіксує шкоду та руйнування, спричинені загарбницькою війною Росії.
Реєстр є першим елементом комплексної системи компенсації постраждалим. Вона також передбачатиме створення міжнародної компенсаційної комісії та майбутнього компенсаційного фонду.
Фізичні особи, підприємства та Українська держава можуть подавати до Реєстру заяви про відшкодування збитків, втрат або шкоди здоров’ю за допомогою інноваційного вебпорталу та застосунку.
Наразі Реєстр отримав понад 200 тисяч заяв за більш ніж 40 різними категоріями.
ЄС рішуче підтримує роботу Ради Європи задля забезпечення відповідальності за агресію проти України.
Європейський Союз є одним із засновників Реєстру та надає фінансову підтримку його створенню, розвитку й роботі.
У грудні 2025 року ЄС і 34 держави підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Вона стане наступним етапом міжнародного механізму компенсації.
У травні 2026 року Євросоюз ратифікував конвенцію, ставши одним із перших її учасників, які зробили цей крок. Наразі документ ратифікували десять держав і ЄС.
Комісія зможе розпочати роботу після ратифікації конвенції 25 державами-підписантами за умови достатнього фінансування для початкового етапу її діяльності.
ЄС наголошує на підтримці роботи Ради Європи та міжнародних зусиль, спрямованих на забезпечення відповідальності Росії за агресію проти України й відшкодування завданої шкоди.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив до подання всі категорії заяв.
Фото: coe.int
Від початку повномасштабного російського вторгнення у Сумській області пошкоджені й зруйновані 327 закладів освіти, 119 – уже відновлені.
Про це повідомив міністр освіти та науки Андрій Бутенко у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Освіта на Сумщині працює в складних умовах. В області 606 закладів освіти. Від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила 294 з них, ще 33 зруйнувала повністю, 119 закладів уже відновили”, – написав він.
Міністр додав, що попри постійні атаки ворога, в регіоні наразі навчаються понад 72 тисячі школярів і майже 17 тисяч дошкільнят. Ще понад 38 тисяч молодих людей здобувають професійну, фахову передвищу та вищу освіту.
Також Бутенко зауважив, що на Сумщині вже функціонують 13 підземних шкіл, п’ять із яких збудували цього року.
Як повідомляв Укрінформ, 22 червня російські війська завдали ракетного удару по місту Білопілля Сумської області, пошкодивши заклади освіти.
Кабінет міністрів ухвалив рішення про спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України, який зазнав значних пошкоджень унаслідок російської дронової атаки в ніч проти 2 липня.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки, передає Укрінформ.
«Росія систематично атакує українську наукову інфраструктуру, намагаючись знищити можливості для проведення досліджень і розвитку технологій. Наше завдання — зберегти наукові установи, їхній потенціал і забезпечити умови для продовження роботи дослідників. Спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна — конкретний крок у цьому напрямі. Насамперед необхідно зупинити подальше руйнування пошкоджених будівель, щоб надалі перейти до їх комплексного відновлення», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Фото: facebook.com/den.kolyba
Зазначається, що кошти будуть спрямовані на розроблення проєктно-кошторисної документації та проведення першочергових робіт із консервації пошкодженого даху. Це дасть змогу запобігти подальшому руйнуванню будівель, зберегти наукову інфраструктуру установи та створити необхідні передумови для її повноцінного відновлення.
Як повідомлялося, унаслідок російської атаки на Київ 2 липня були пошкоджені три з чотирьох корпусів Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України: зруйновано дах, вибито вікна, постраждали приміщення, лабораторії та обладнання.
Перше фото: Palladin Institute of Biochemistry of NAS of Ukraine
-
Політика3 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Одеса3 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Політика3 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Суспільство3 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна3 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Відбудова1 тиждень agoG7 виділить €260 мільйонів на відновлення укриття на ЧАЕС
-
Усі новини3 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови