Відбудова
Україна за три роки залучила $2,4 мільярда грантової допомоги через фонд Світового банку
За три роки співпраці Україна залучила 2,4 млрд доларів США грантової підтримки через Цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) Світового банку.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України за підсумками засідання Ради партнерів URTF, яке відбулося у Вашингтоні в межах Щорічних зборів МВФ та Світового банку, передає Укрінформ.
Зазначається, що станом на жовтень 2025 року Світовий банк через фонд URTF залучив для підтримки України фінансові ресурси донорів на загальну суму 2,4 млрд дол. США, з яких Україна вже отримала 1,4 млрд дол. США у грантовій формі. Кошти надходять через 12 проєктів Світового банку: Peace, Repower, Relinc, Hope, Heal, Arise, Rise, Thrive, Learn, Surge, Drive, Prepare PPF.
Лише у 2025 році мобілізовано додаткове грантове фінансування на 182 млн доларів США в межах трьох діючих проєктів (Repower, Heal, Arise), а також на 54,3 млн доларів США за новими проєктами (Drive, Prepare PPF).
За словами заступниці міністра фінансів Ольги Зикової, допомога фонду URTF залишається критично важливим інструментом для України, оскільки дозволяє відновлювати зруйновану інфраструктуру, підтримувати вразливі верстви населення та впроваджувати реформи відповідно до стандартів ЄС.
Грантове фінансування також спрямовується на забезпечення медичних послуг, відновлення пошкоджених будинків, електропостачання та підтримку фермерських господарств.
Крім того, фонд URTF надав підтримку реформуванню системи управління державними інвестиціями через технічну допомогу на початкових стадіях. Зокрема, фонд підтримав впровадження реформ в освіті, фінансах, транспорті, охороні здоров’я, підтримці малого та середнього бізнесу і фіскальному управлінні з використанням механізму фінансування за результатами (PforR).
Загалом проєкти, що підтримуються URTF, охопили мільйони українців: близько 111 тис. домогосподарств отримали компенсації на ремонт житла, 3,5 млн відновили електропостачання, 13 млн українців отримують соціальну підтримку.
Під час засідання Зикова наголосила на необхідності посилення підтримки партнерів для забезпечення стійкості енергетичного сектору України, особливо в умовах посилення російських атак на енергетичну систему.
Як повідомляв Укрінформ, голова Національного банку Андрій Пишний обговорив з керівництвом Світового банку підтримку енергетичного сектору України на тлі посилення обстрілів та умови нової позики в межах угоди Development Policy Operation.
Фото: worldbank.org
Американсько-український інвестиційний фонд відбудови вже почав працювати, вже сьогодні формується перший «пайплайн» потенційних проєктів.
Про це глава Уряду після зустрічі з міністром фінансів США написала в Телеграмі, передає Укрінформ.
“Продовжуємо діалог лідерів наших держав та рухаємося швидкими темпами. Американсько-український інвестиційний фонд відбудови вже почав працювати. Залишається ще кілька важливих рішень для повного функціонування Фонду, але вже сьогодні формується перший «пайплайн» потенційних проєктів. Зосередилися на першочергових проєктах в критичних мінералах, енергетиці, та інфраструктурі. Україна — це надійний партнер для сміливих українсько-американських бізнес-проєктів”, – зазначила Прем’єр-міністерка.
Повідомляється, що під час зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом була обговорена співпраця щодо енергетичної безпеки Європи. “Європейська і трансатлантична єдність тут відіграє ключову роль”, – підкреслила Юлія Свириденко.
“Дякуємо американській адміністрації. Продовжуємо координувати наші зусилля для посилення України за основними напрямками – оборона, санкції, фінансова підтримка”, – написала глава Уряду.
Як повідомляв Укрінформ, 13 жовтня українська делегація на чолі з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко відправилася до США. Цілями візиту є зміцнення ППО та ударних можливостей, посилення санкцій і допомога в енергетичній сфері.
В Агентстві відновлення спростовують інформацію про нібито виділені 2,1 млрд грн на будівництво захисних споруд для стратегічних об’єктів у столиці – грошей нема і не було.
Про це повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає Укрінформ.
«Декілька днів назад ми почули заяву від Києва про те, що Київ виділив Агентству 2,1 млрд грн на будівництво захисту для стратегічних об’єктів. Грошей нема, не було і, я думаю, що і не буде, бо перевірили все», – сказав Сухомлин.
Він зазначає, що у квітні 2024 році була прийнята постанова Кабінету міністрів (№522-5 від 26 квітня 2024 року – ред.), згідно з якою Агентство відновлення могло бути долученим до зазначених робіт. Але, за словами Сухомлина, фінансування на виконання вказаних заходів було відсутнє.
«Тому прошу не спекулювати на цю тему, піднятися і далі працювати», – додав очільник установи.
Він також зауважив, що всі підстанції, на яких Агентство відновлення забезпечило захист, витримали влучання ворожих засобів ураження і продовжують працювати.
«Агентство на 22 підстанціях захистило трансформатори. Є дуже багато влучань. По деяких по 15 влучань, але всі вони витримали, далі працюють», – наголошує Сухомлин.
Крім того, зараз ведеться цілодобова робота над забезпеченням захистом підстанцій 110 – 150 кВ. Підрядники вже виходять на об’єкти.
«Нам потрібно зробити цей захист за декілька місяців, а не за пів року чи за рік, як це відбувалося зазвичай. І нам потрібні інші технічні рішення, й інша вартість – я кажу про зменшення вартості», – сказав голова Агентства відновлення.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявив, що є питання до захисту енергооб’єктів Києва, зокрема ТЕЦ-5 та 6.
Відновлення водопостачання Миколаєва стало одним із наймасштабніших інфраструктурних проєктів України у воєнний час. Роботи проводили у стислі терміни, під загрозою обстрілів, однак українські фахівці демонструють, що навіть у таких умовах здатні реалізовувати великі проєкти.
Про це в інтерв’ю в межах проєкту Укрінформу «Миколаїв.Recovery» розповів начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області Олександр Коломійцев.
«У нас немає восьми років, щоб будувати. У нас є п’ять місяців, щоб побудувати. А коли мене питають про терміни, я кажу: “На вчора”. Бо людям не можна сказати, що вода буде через п’ять років. Вона потрібна сьогодні. Ми не маємо права чекати», – наголосив Коломійцев.
За його словами, ключовим фактором швидкої реалізації став досвід, який випробовували на інших проєктах – зокрема на Дніпропетровщині, де аналогічний водогін збудували всього за 11 місяців.
«Ми застосовуємо рішення, випробувані власним досвідом. Тут ми вже скорочуємо терміни, уникаємо моментів, які раніше сповільнювали роботу. Ми маємо пакети проєктних рішень, які адаптуємо під територію. Саме це дозволяє рухатись швидше», – сказав Коломійцев.
За його словами, попри темпи створено постійний нагляд за контролем якості. За кожним етапом стежать технічний нагляд і консультанти, які контролюють усі процеси безпосередньо на об’єкті.
Серед головних особливостей нового водогону – використання сучасних матеріалів, які не лише підвищують якість води, а й дозволяють істотно економити енергоресурси. Гарантія на труби становить близько 50 років, на насосне обладнання – окремі терміни відповідно до договорів із виробниками.
«Ми маємо гарантію на кожну трубу та елементи, які використовуємо. Старі радянські системи споживали набагато більше електроенергії, мали гідроудари та швидше зношувалися. Тепер використаний пластик не гниє і не впливає на якість води, а нові технології забезпечують стабільність тиску та прослужать довше», – пояснив він.
На кожній ділянці проєкту було залучено понад тисячу людей. Роботи одночасно велися на протяжності близько 600 кілометрів. Водночас війна створила додаткові ризики.
«Кожне будівництво – це виклик, а будівництво в короткі терміни – ще більший. Під час воєнних дій ми не можемо підняти дрон для моніторингу, є затримки з вантажами. Але ми робимо все можливе, бо розуміємо, що це виклик і для нас, і для миколаївців», – підсумував Коломійцев.
Як повідомлялося, Агентство відновлення повністю завершило будівництво Миколаївського водогону; від 7 жовтня централізована подача прісної води відновлена.
Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий російськими загарбниками водогін Дніпро–Миколаїв. Відтоді там текла лише технічна вода.
Повне інтерв’ю з Олександром Коломійцевим дивіться у програмі «Миколаїв.Recovery» на Ютуб-каналі Укрінформу.
Фото: mindev.gov.ua
-
Україна1 тиждень agoВибух у Києві — зруйновано житловий будинок, є жертви — останні новини
-
Економіка1 тиждень agoПенсії в Україні зростуть — коли буде індексація у 2026 році
-
Війна1 тиждень ago«Птахи Мадяра» долучаться до Сил безпілотних систем для ударів по стратегічних об’єктах у Росії
-
Україна1 тиждень agoУкраїнка спробувала вивезти за кордон $970 тисяч під капотом авто (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoДрон Halia – США та Україна створюють безпілотник-амфібію – відео
-
Одеса1 тиждень agoЄвгена Борисова ушпиталили під час суду в Одесі
-
Політика1 тиждень agoЗеленський призначив двох членів Вищої ради правосуддя
-
Події1 тиждень agoНа Вінниччині померла засновниця єдиного в Україні музею сувенірних черевичків