Через такі суперечливі заяви та рішення союзники та посадовці з Білого дому починають дратуватися. Про те, що відбувається у Вашингтоні через майже місяць після ударів США та Ізраїлю по Ірану пише MS NOW.

Старший співробітник Білого дому анонімно пояснив журналістам, що слова Трампа про те, що він “виграну війну” з Іраном — це “здебільшого гіпербола”. Адже, за його словами, американський президент “просто хоче оголосити перемогу і рухатись далі”.

За його словами, це бажання Трампа посилилося останніми днями.

“Не те щоб він шкодував чи щось таке — йому просто трохи нудно і він хоче рухатись далі”, — додав чиновник.

Ще один працівник адміністрації Дональда Трампа також підтвердив, що Трамп почав “перемикатися” з війни в Ірану, зміщуючи фокус на економіку, внутрішні питання та майбутні проміжні вибори у США.

Крім того, інші співрозмовники ЗМІ описують ситуацію у Білому домі, як чіткий “розкол” з приводу того, як комунікувати війну в Ірані, яка затягується. Деякі радники підтримують легковажний тон, що використовує адміністрація Трампа, доповнюючи кадри ударів уривками з мультфільмів, кінематографу або трендовою музикою; інші частина вважає, що така стратегія неприйнятна.

Але усі посадовці з якими спілкувалися журналісти, кажуть, що не наважуються відкрито висловлювати свою думку всередині адміністрації Трампа, бо бояться негативних наслідків.

“Так багато людей бояться опинитися на виході, що вони просто п’ють Кул-Ейд (демонструють беззаперечну слухняність, — ред.) і погоджуються з усім”, — сказав колишній чиновник Білого дому.

Ситуація на Близькому Сходу: до чого готується Трамп

Нагадаємо, що видання Axios 26 березня писало, якщо переговори з Іраном зайдуть у глухий кут, США можуть завдати масштабного удару по Тегерану, використовуючи наземні війська та бомбардування. У матеріалі йдеться, що Пентагон працює над 4 варіантами так званого “останнього удару”, який мав б завершити бойові дії. Серед них — і наземні операції, і потужні авіаудари.

Ці варіанти стануть реальність, якщо переговори з Іраном не дадуть результату. А Ормузька протока, через яку проходить значна частина світового нафтового транзиту, буде заблокованою.

Натомість Іран почав встановлювати пастки та перекидати військові сили і засоби протиповітряної оборони на острів Харк на північному сході Перської затоки, готуючись до можливої наземної операції США. Про це пише видання CNN 26 березня з посиланням на джерела, обізнані з даними розвідки США.

Українців після депортації відправляли до Польщі, а потім — через український кордон. Про це повідомляє CNN, яке поспілкувалося з українцями.

Один з них — Володимир Дуднік. Він розповів, що не встиг дійти додому, як його було мобілізовано.

“Коли я був на літаку до України, я розумів, що на мене чекає. Але сподівався, що, можливо, дозволять повернутися додому. Усе сталося ще швидше, ніж я думав. Я не дійшов додому, я ще не бачив своїх батьків”, — розповів він.

Після затримання він провів 51 день у навчальному таборі, а згодом проходив навчання як оператор безпілотників. Зараз він воює на передовій на сході, а побратими дали йому позивний “Америка”.

За даними ДПСУ, з 45 депортованих у листопаді 2025 чоловіків, 24 були оголошені в розшук, після чого їх передали співробітникам поліції, які потім доставили їх до ТЦК. Там наголосили, що “розшукуваним” вважається той чоловік, який не оновив свої дані або порушив правила мобілізації.

Загалом, за даними Міноборони, близько 2 мільйонів людей перебувають в розшуку через ухилення від мобілізації.

У CNN нагадують, що адміністрація Дональда Трампа зробила імміграційну політику більш жорсткою. При цьому, попри заяви влади, багато депортованих мають мінімальні порушення або взагалі не мають кримінального минулого.

Для українських чоловіків, пише CNN, депортація може означати безпосередню відправку на фронт.

Загалом 280 000 українців в’їхали до США за програмою U4U, перш ніж її було призупинено в січні 2025 року разом з усіма іншими категоріальними гуманітарними програмами після вступу Трампа на посаду президента.

Раніше у Вінниці було створено мобільні групи оповіщення, які будуть займатися адресним врученням повісток щодо необхідності з’явитися до ТЦК.

Раніше Фокус пояснював, що від час воєнного стану та загальної мобілізації, що продовжують діяти в Україні, військовозобов’язані чоловіки отримують повістки, які мають деякі відмінності.

Нагадаємо, що журналіст Юрій Бутусов заявив, що головні проблеми мобілізації в Україні полягають не лише у “бусифікації”, а й у тому, що система розбита на “кілька безвідповідальних фрагментів”.

Війна залишає сліди не лише на поверхні — її відлуння фіксують навіть глибоко під землею. Під час масованих обстрілів сейсмологи по всьому світу реєструють вибухи як мікроземлетруси: потужні удари створюють хвилі, які поширюються крізь земну кору на десятки кілометрів. Подібні ефекти спостерігали ще під час Другої світової війни, а також під час підземних ядерних випробувань, коли штучні вибухи буквально “імітували” природні поштовхи.

На цьому тлі виникає логічне питання: якщо вибухи вже зараз змушують землю “рухатись”, чи здатні вони з часом змінити її структуру — і навіть вплинути на сейсмічну активність? Фокус розбирався, що про це кажуть екологи й чи є підстави говорити про нові ризики для України.

Глибинний фронт: чи здатні ракетні удари змінити геологію України

Сучасна війна виходить за межі прихованого горизонту, сягаючи глибоких шарів літосфери. Кожна детонація важкої ракети створює потужну енергетичну хвилю, яку фіксують чутливі прилади сейсмологів і питання про те, чи можуть ці удари призвести до розколу суходолу, стає предметом серйозних наукових дискусій.

Як пояснює Юлія Мархель, лідерка всеукраїнського молодіжного руху “Let’s Do It Ukraine”, нинішній стан довкілля формується під впливом одразу кількох руйнівних факторів, серед яких важливу роль відіграють саме сейсмічні вібрації.

“Постійна активність засобів ураження здатна змінити крихку рівновагу земної кори та спровокувати додаткові виклики для екосистеми. Вивчення впливу війни на надра — це вже не теоретичне питання, а практичне завдання для науковців і суспільства”, — каже Фокусу експертка.

Наведена сейсмічність: коли вибух стає тригером

Фахівці говорять про явище наведеної сейсмічності — коли зовнішній вплив, зокрема вибух, може запускати геологічні процеси.

Під час влучання важких ракет, таких як Х-101, “Кинджал” або “Циркон”, виникають коливання, подібні до слабких землетрусів. Ці процеси можуть мати кілька напрямків впливу:

• активація розломів — вибухова хвиля може стати тригером для вже напружених ділянок кори;
• деформація порід — тривалі вібрації послаблюють структуру ґрунту і спричиняють просідання;
• акустичний ефект — звукові хвилі від масованих ударів змінюють щільність верхніх шарів землі.

Йдеться насамперед про локальні зміни, однак їх накопичення з часом може створювати нові ризики.

Чи є загроза тріщин та зсувів на півдні України?

Особливу увагу екологи звертають на південні регіони України — Одеську та Миколаївську області, які знаходяться поблизу сейсмічно активної зони Вранча (високоактивна сейсмічна зона на стику Південних та Східних Карпат у Румунії).

У цих районах навіть природні підземні поштовхи не є рідкістю. Теоретично масовані удари можуть виступати додатковим фактором, який впливає на стабільність ґрунтів.

Серед потенційних наслідків:

• поява тріщин у ґрунті;
• розрідження піщаних порід;
• локальні зсуви, особливо у прибережних зонах.

За словами екологині Владислави Бандури особливо вразливими є зони з високим рівнем підземних вод, де вібрація провокує розрідження пісків. Це може призвести до раптового зміщення цілих масивів землі у прибережній смузі.

Наслідки для інфраструктури та екології

Постійні вібрації можуть мати відкладений ефект і впливати на стан інфраструктури та природних систем.

Серед основних ризиків:

• пошкодження фундаментів — мікротріщини накопичуються і можуть проявитися з часом;
• зміна водних потоків — можливе порушення роботи підземних водних систем;
• втрата родючості ґрунтів — зміщення пластів землі порушує структуру чорноземів.

Експерти підкреслюють: бойові дії залишають глибокі шрами на тілі планети й вивчення цих процесів допоможе підготуватися до викликів відбудови та забезпечити безпеку мешканців територій, схильних до сейсмічної активності.

Землетруси, які вже відчувала Україна

Попри те, що Україна не належить до сейсмічно найактивніших регіонів світу, підземні поштовхи не є рідкістю. Найчастіше їх джерелом стає зона Вранча — одна з найпотужніших у Європі. Саме звідти хвилі можуть поширюватися на сотні кілометрів і доходити до українських міст.

Один із найяскравіших прикладів — землетрус 1977 року в Румунії. Тоді підземні поштовхи відчували по всій Україні, зокрема і в Києві: у будинках хиталися люстри, а мешканці багатоповерхівок масово виходили на вулиці. Подібні явища фіксували й пізніше — особливо в південних регіонах, де ґрунти більш чутливі до коливань.

Сейсмічні хвилі можуть виникати не лише через природні причини. Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році прилади також зафіксували коливання, спричинені вибухом. Це стало одним із прикладів того, як техногенні події здатні впливати на земну кору.

Окремі слабкі землетруси трапляються і в Карпатському регіоні, однак вони рідко мають руйнівний характер. Водночас південь України залишається найбільш чутливим до підземних поштовхів — саме там їх фіксують найчастіше.

Усе це свідчить: навіть без урахування війни земна кора в Україні не є повністю стабільною. А в умовах постійних вибухів і додаткового навантаження на ґрунти інтерес до цих процесів лише зростає — як серед науковців, так і серед тих, хто вже сьогодні планує майбутню відбудову країни.

Нагадаємо, увечері 6 лютого в Україні трапився землетрус. Підземні поштовхи зафіксували у Полтавській області.

А 20 січня пресслужба Головного центру спеціального контролю повідомляла про землетрус у Закарпатській області, у районі міста Мукачево.