Ресторатор поділився світлинами, де перебував з коханою, якій зробив пропозицію руки та серця. Світили з заручин шефкухар розмістив у своєму Instagram.

“Здається, у нас є новини. P.S. Кохання — це світло”, — підписав допис у соцмережах шефкухар.

Клопотенко додав, що згодом повідомить більше деталей про подію, яку було зафіксовано на фото. У коментарях до посту з фактом заручин пари привітали солістка гурту The Hardkiss Юлія Саніна, співачка Злата Огнєвіч, журналіста Аліна Доротюк та інші серебритіз.

Сама Євгенія Воскресенська теж має публікацію в Instagram, підтверджуючи ймовірний факт заручин. На момент публікації матеріалу, пара не повідомила додаткових подробиць щодо факту заручення.

Що відомо про наречену Євгена Клопотенка

З відкритих джерел відомо, що наречена відомого шеф-кухаря є уродженкою Києва, де завершила столичну школу номер 78. Вищу освіту вона здобувала в Національному університеті “Києво-Могилянська академія” за спеціальністю “культурологія”.

Згодом дівчина навчалася та працювала в Італії, займаючись медійним просуванням низки культурних проєктів і брендів моди, серед яких були Blockchain Fashion Week, Kiev Fashion Institute, Jacopo Foggini Design.

18 жовтня 2025 року Клопотенко зробив допис у соцмережі, підтвердивши факт стосунків з медіаменеджеркою, які тривали понад 9 місяців.

“Катерина. Ми вже три+три+три місяців разом і, мені здається, тепер ви будете бачити нас частіше. Хочете за нас випити — випийте. Хочете поїсти — готуйте або ж їжте українське. Цьом”, — підписав кадри шеф-кухар.

Раніше Фокус розповідав про те, як в 2023 році Клопотенко заінтригував весільними фото з київського РАЦСу зі співачкою Вікторією Родко. Втім, частина підписників привітала ймовірного нареченого, а частина запідозрила, що це зйомки чергового шоу.

Згодом стало відомо, як склалося життя Євгена Клопотенка після “МастерШеф”. Життя шефкухаря після перемоги на проєкті змінилося докорінно, адже тепер він активно пропагує адаптацію традиційної української кухні під потреби сучасних можливостей.

Названий на честь головного бога римської міфології, Юпітер щовечора сходить раніше і виглядає яскравішим за інші об’єкти на небі, поступаючись лише Сіріусу. 10 січня планета досягне опозиції, — моменту, коли Земля проходить прямо між Юпітером і Сонцем, пише The Guardian.

У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Це вирівнювання розмістить Юпітер на найближчій видимій відстані до Землі, завдяки чому він виглядатиме більшим і яскравішим, ніж у будь-який інший час року.

Величезні розміри Юпітера виділяють його серед інших планет. Його об’єм дорівнює приблизно 1300 Землям, а його атмосфера простягається на глибину близько 1000 кілометрів. Під цим товстим зовнішнім шаром приховуються величезні області рідкого водню, що простягаються на десятки тисяч кілометрів.

Юпітер обертається надзвичайно швидко, роблячи повний оберт менш ніж за десять годин. Цей швидкий рух призводить до потужної атмосферної активності, а швидкість вітру досягає 1450 кілометрів на годину. Ці сили створють характерні для Юпітера хмарні смуги і тривалі бурі, зокрема Велику червону пляму, гігантську структуру, діаметр якої майже втричі перевищує діаметр Землі і яку можна побачити в бінокль.

За допомогою простого оптичного обладнання також можна буде спостерігати чотири найбільші супутники Юпітера: Калісто, Ганімед, Європа та Іо. Ці супутники були вперше зафіксовані в 1610 році Галілео Галілеєм, що стало важливою подією в історії астрономії.

Важливо

Серед них Іо виділяється як найбільш вулканічно активний об’єкт у Сонячній системі, поверхня якого змінюється через постійні виверження. Поруч, у тому ж районі неба, можна спостерігати Кастор і Поллукс, найяскравіші зірки сузір’я Близнюків, які з Землі здаються близькими одна до одної, попри те, що їх розділяє величезна відстань.

Раніше Фокус писав про усі дати повного місяця, які можна буде побачити у 2026 році. Впродовж року можна буде спостерігати 13 повних місяців, а також рідкісні затемнення.

Також ми розповідали про подію, яка знищила майже всі морські види на нашій планеті. Проте ця подія не знищила екосистеми, а перезапустила їх.

Під час випробувань прототип досяг середньої ефективності перетворення сонячної енергії на електрику близько 4,2% і витримав понад 15 циклів заряджання і розряджання, заряджаючись тільки від світла, пише ecoticias.com.

Як працює гібридна сонячна батарея

Сонячна проточна редокс-батарея (SRFB) являє собою невеликий фотоелемент, безпосередньо підключений до особливого типу батареї, яка зберігає енергію в текучих рідинах замість твердих електродів. Це означає, що один і той самий пристрій може як перетворювати світло в енергію, так і зберігати цю енергію в хімічній формі для подальшого використання.

У стандартній проточній батареї дві різні рідини знаходяться в окремих резервуарах і прокачуються через центральний елемент, де вони обмінюються електронами. Ці рідини містять редокс-пари — хімічні пари, які можуть оборотно отримувати або втрачати електрони, що дає змогу системі багаторазово заряджатися і розряджатися. Вчені вибрали органічну молекулу під назвою 2,6-DBEAQ з одного боку і з’єднання, відоме як K4[Fe(CN)6], з іншого, обидва розчинені у воді.

Родзинка конструкції — поглинач світла. Замість використання звичайної сонячної панелі, що живить окремий акумулятор через зовнішню проводку, дослідники прикріпили фотоелектрод з аморфного кремнію з потрійним переходом безпосередньо до проточної комірки. Коли світло потрапляє на цю багатошарову кремнієву структуру, воно генерує достатню напругу для переміщення електронів в окисно-відновні рідини, тож батарея заряджається сама, щойно світить сонце.

Що показали тести

Вчені розрізали комерційні комірки з аморфного кремнію з потрійним переходом на крихітні шматочки розміром близько двох сантиметрів з кожного боку і з’єднали один з цих чипів з проточною коміркою з електродом з вуглецевої повсті та мембраною Nafion, що розділяє дві рідини. Перед тестуванням пропускали через електроліти аргон, щоб видалити розчинений кисень, який міг би перешкодити реакціям.

Для випробувань зарядки пристрій перебував під ксеноновою лампою, налаштованою на імітацію стандартного полуденного сонячного світла, приблизно 100 мілліватт світла на кожен квадратний сантиметр поверхні комірки. На цьому етапі воно заряджалося тільки світлом, без додаткового джерела живлення, що подає струм у систему. Сонячна батарея діяла як крихітний вбудований зарядний пристрій для акумулятора.

Коли дослідники переключилися в режим розряду, вони відбирали струм з пристрою зі швидкістю 10 міліамперів на квадратний сантиметр і повторювали цикл заряджання і розряджання понад п’ятнадцять разів. Під час цих експериментів система показала середню ефективність перетворення сонячної енергії на електрику приблизно 4,2%, що, за словами авторів, є одним із найкращих результатів на сьогодні для сонячних проточних редокс-акумуляторів, що використовують рідини на основі антрахінону.

Сучасні комерційні кремнієві панелі зазвичай перетворюють від 15 до 22% сонячного світла, що надходить, на електрику, в середньому трохи більше 20%, тож 4,2% на перший погляд можуть здатися незначним результатом. Однак порівняння не зовсім коректне. Звичайна панель вимагає окремої батареї і силової електроніки для зберігання енергії для вечірнього використання, тоді як цей прототип SRFB виконує перетворення і зберігання в одному корпусі. Більш ранні пристрої цього типу, що використовують аналогічні органічні молекули, досягали ККД близько 1,7, 3,2 або 4,9%, а деякі лужні системи досягали лише близько 0,44-3,0%, потерпаючи від корозії або нестабільності хімічних речовин.

Ключовим фактором тут є середовище експлуатації. Багато попередніх експериментів проводили хімічні реакції в дуже сильних кислотах або дуже сильних основах, які можуть роз’їдати фотоелектроди і руйнувати електроліти на основі фероціаніду. Пристрій, розроблений у КНР, працює за pH 12, — більш м’якого лужного середовища, покликаного підтримувати стабільність як кремнію, так і розчину K4[Fe(CN)6] за багаторазових циклів.

Раніше ми писали про те, що