У бункері Хаменеї облаштований командний центр Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), і вони там продовжували збиратись навіть після попередніх ударів, ідеться у заяві ЦАХАЛ. В ударі взяли участь 50 бомбардувальників, уточнили військові.

На відео, опублікованому ЦАХАЛ, — кадри влучань по підземній забетонованій споруді. Спершу бачимо кілька ударів, після яких здіймаються стовпи диму. Згодом відбувається черга вибухів, а хмари вогню охоплюють ледь не цілий квартал. Медіа Jerusalem Post уточнило з посиланням на ізраїльтян, що над спецоперацією працювали розвідники підрозділів 8200 та 9900, які стежили за ситуацією на місці удару та встановили точне місцезнаходження бункера Хаменеї. Крім того, з’ясувалось, що під час повітряної атаки застосували 100 боєприпасів: не вказується, чи це були, наприклад, протибункерні бомби BLU‑109/B, GBU‑31 чи якісь інші.

Тим часом OSINTери встановили координати точних влучань. Вказані три основні точки: перший стовп диму над епіцентром у перші 5 секунд відео — 35.691678, 51.397467, другий — 35.691758, 51.401955, третій — 35.692850, 51.400329.

Війна в Ірані — деталі

Зазначимо, Фокус писав про інші удари коаліції США та Ізраїлю під час війни в Ірані. Наприклад, 4 березня атакували технологічний центр у Пардісі, в якому працюють над балістичними ракетами КВІР. До всього, завдали кілька ударів по ядерному об’єкту Натанз. OSINTери отримали супутникові фото влучань та розповіли, які саме об’єкти вдалось пошкодити.

Разом з тим відбувається морська війна з флотом КВІР. 6 березня командування США повідомило про удар по майже авіаносцю Ірану “Шахід Багері”, з якого могли стартувати вертольоти та БпЛА. Крім того, аналітики розповіли деталі про удар по фрегату IRIS Dena, яку підірвали торпедою з підводного човна. Інші кораблі, які атакували американці — це корвет біля берегів Ормузької протоки та ще один корабель вглибині Перської затоки, який підірвали у перші години війни в Ірані.

Нагадуємо, 5 березня західний таблоїд опублікував 10-метрову діру в стіні ангара з U-2, який пробив “Шахед” Ірану на британській авіабазі на Кіпрі. Тим часом ще один іранський дрон залетів на територію Нахічевані й викликав обурення у президента Азербайджану Ільхама Алієва.

Ядерна енергетика набирає обертів в усьому світі, проте цей прогрес також порушує вкрай важливе питання: де зберігатимуться всі радіоактивні відходи? Для Японії виходом може стати найвіддаленіше місце, наявне в розпорядженні країни, пише Popular Science.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відомо, що Японія розглядає можливість створення сховища ядерних відходів на Мінаміторісіме — крихітний острів, розташований на самому краю східної території Японії, майже за 2000 км від Токіо. Площа мініатюрного острова становить лише близько 1,5 квадратних кілометрів, а сам він оточений кораловим атолом, повністю безлюдний і закритий для туристів і відвідувачів.

Місцева влада заявляє, що на острові є недосліджені райони, здатні розмістити необхідну інфраструктуру для поховання відходів, а також володіє науково сприятливими характеристиками.

Зазначимо, що з кожним роком атомна енергетика стає дедалі привабливішою для багатьох країн, оскільки триває відмова від використання викопного палива. Наприклад, опитування 2023 року показало, що близько 55% американців підтримують збільшення використання атомної енергії.

Незважаючи на те, що аварія на Фукусімській АЕС у 2011 році стала найгіршою катастрофою такого роду з часів Чорнобиля, Японія хоче впровадити “максимальне використання” атомної енергетики на основі документів енергетичної політики. У січні 2026 року країна вперше після Фукусіми перезапустила найбільшу у світі атомну електростанцію.

Утім, перш ніж будівництво сховища ядерних відходів зможе просунутися вперед, будуть потрібні додаткові дослідження. Однак дослідники вважають, що острів, імовірно, є найімовірнішим кандидатом на роль місця поховання атомних електростанцій.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені знайшли простий спосіб утилізації радіоактивних відходів.

Раніше Фокус писав про те, що вчені шукають рішення, як попередити людство про небезпеку.

Цей захід дозволяє тільки угоди з нафтою, що вже перебуває в морі, тому не принесе значної фінансової вигоди російському уряду, запевнив у Х міністр фінансів США Скотт Бессент.

“Індія є важливим партнером Сполучених Штатів, і ми очікуємо, що Нью-Делі збільшить закупівлі американської нафти. Цей тимчасовий захід послабить тиск, спричинений спробою Ірану захопити світовий енергетичний ринок”, наголосив він, а також необхідний для того, щоб забезпечити безперебійний потік нафти на світовий ринок.

Бессент також похвалив президента США Дональда Трампа, енергетична програма якого призвела до того, що “видобуток нафти і газу досяг рекордних рівнів”/

Заява Мінфіну США з’явилася за два дні після того, як агентство Reuters повідомило, що Росія готова переспрямувати нафту, oj “застрягла” на підсанкційних танкерах у морі, до Індії, щоб компенсувати перебої в постачанні з Близького Сходу. Біля індійських територіальних вод перебувають близько 9,5 мільйона барелів російської нафти, і РФ готова доставити їх протягом найближчих тижнів.

Після того, як Іран фактично перекрив Ормузьку протоку, через яку до Індії надходило близько 40% імпорту нафти, третій за величиною споживач змушений шукати альтернативні шляхи отримання нафти.

Раніше Індія на вимогу США почала скорочувати закупівлю нафти в Росії, проте зараз, схоже, ситуація може істотно змінитися.

За інформацією анонімних галузевих джерел, РФ готова допомогти Індії задовольнити до 40% її потреб у нафті.

Імпорт російської нафти в Індію в січні впав приблизно до 1,1 мільйона барелів на добу, найнижчого рівня з листопада 2022 року, оскільки Нью-Делі домагався скасування американських тарифів, унаслідок чого частка Москви в загальному обсязі імпорту нафти знизилася до 21,2%.

У лютому ця частка знову зросла приблизно до 30%.

Тим часом ситуація на Близькому Сході продовжує залишатися напруженою, а Ормузька протока, через яку йшло 20% світової нафти, фактично закрита для судноплавства, що впливає на світові ціни на нафту і нафтопродукти.

Це торкнулося й України, де паливо на АЗС дорожчає щодня, а експерти прогнозують зростання ціни на бензин до 100-150 грн/л.

Зі свого боку Іран запевняє, що не закривав протоку, і це зробили нібито американці.