Олексій народився 20 жовтня 1986 року в Києві. Навчався у школі №9 Оболонського району. Згодом здобув кілька вищих освіт, обравши інженерно-технологічний напрям і правознавство.

Навчався у Херсонському національному технічному університеті та Національній академії внутрішніх справ України. Поєднання технічних знань і правничої освіти дало йому різнобічну підготовку, а професійний шлях охопив громадську діяльність, роботу з представниками влади та згодом військову службу. 

Важливе місце в житті Олексія посідав спорт. Він займався рукопашним боєм і неодноразово ставав призером національних змагань. Спортивні заняття вимагали витривалості, дисципліни та наполегливості. Ці якості були важливими й у його подальшій діяльності, коли доводилося долати труднощі та ухвалювати рішення в складних обставинах. 

Олексій також працював помічником-консультантом народного депутата України у Верховній Раді, а також допомагав депутату Київської міської ради. Його діяльність була пов’язана з роботою державних і місцевих органів влади.

З 2014 року, після початку російської агресії проти України, Олексій разом із братом Андрієм займалися волонтерською діяльністю. Вони допомагали українським військовим і долучалися до забезпечення потреб фронту.

Упродовж наступних років волонтерство залишалося одним зі способів участі Олексія в підтримці українського війська. 

З початком повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Олексій добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Разом із ним до війська долучилися батько Іван і брат Андрій.

Перехід від волонтерської діяльності до військової служби став важливим етапом його життя. Олексій не обмежився допомогою армії, а сам долучився до її лав, щоб безпосередньо захищати країну від російського вторгнення.

Чоловік служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців, обіймав посаду командира 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти. На цій посаді він відповідав за виконання завдань свого підрозділу та дії військовослужбовців, які перебували під його командуванням. 

26 липня 2022 року загинув брат Олексія Андрій. Для родини це стало тяжкою втратою. Попри пережите горе та власне поранення, Олексій після лікування, відмовившись від реабілітації, повернувся на фронт і продовжив військову службу. 

7 грудня 2022 року Олексій загинув під час бойового завдання у Кураховому Донецької області. Йому було 36 років. До останнього він поєднував досвід громадської діяльності з військовою службою, а його шлях від волонтерства до участі в бойових діях став частиною особистої історії боротьби за Україну.  

Молодшого сержанта Олексія Бевзюка поховали на Берковецькому кладовищі в Києві. 

Посмертно його нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Серед інших відзнак — орден Святого Архистратига Михаїла, медаль «Честь. Слава. Держава» та відзнака «За оборону Києва та Київської області».  

В Олексія залишилися батьки, дружина, двоє дітей, рідні та друзі.  

Вічна пам’ять Герою! 

Діана Горбачук 

Фото з сімейного архіву 

За матеріалами: Меморіал. Платформа пам’яті

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Про це глава держави заявив під час спільної з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом пресконференції у Берліні, передає кореспондент Укрінформу.

«Ситуація на фронті, безумовно, непроста, є втрати, але ми вдячні нашим воїнам, Силам оборони за те, що ситуація дійсно контрольована. Ми не бачимо зараз російської переваги», – розповів Зеленський.

За його словами, після успішних українських операцій російське командування вирішило зробити кроки у відповідь, зокрема, збільшити кількість особового складу, що бере участь у наступі. Проте, як зауважив Президент, ці військові недостатньо підготовлені, що є однією з причин рекордних втрат армії РФ минулого місяця.

«У них є перевага на деяких напрямках і в кількості особового складу, і в дронах, якщо чесно, але вони понесли (таку кількість втрат – ред.) через відповідну непідготовленість. І вони не шкодують людей», – додав глава держави.

Водночас у повітрі, як зазначив Зеленський, ситуація для України не така позитивна. А саме, мова про протиповітряну оборону, захист цивільних.

«Росія не змогла на фронті, то вирішила максимально нанести нам ураження (…) по енергетиці, інфраструктурі, по всьому, по залізничній інфраструктурі, тощо. Тобто тут треба зібратись силами і захищати якомога краще і працювати, безумовно, з партнерами», – зауважив Президент.

Він висловив вдячність Німеччині за посилення енергетичного напрямку і ППО.

«Дякуємо, але цього недостатньо. І тут я погоджуюсь з Фрідріхом (Мерцом – ред.) – були сильні домовленості під час турецького саміту НАТО, всім країнам треба згадати про ці домовленості і пришвидшити допомогу Україні», – наголосив Зеленський.

Як повідомлялося, у жовтні 2026 року Сили оборони України завдали російській армії рекордних втрат за весь період повномасштабної війни та звільнили 96,2 кв км української території – на 10,4 кв км більше, ніж зміг захопити ворог за цей час.

Протягом місяця Росія втратила вбитими та важкопораненими 54 400 військових. Це найбільший показник за всі місяці повномасштабної війни. Рекордними були й добові втрати російської армії: 21 жовтня вони становили 2250 осіб.

Про це в телеефірі заявив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.

«Останні дні у нас десь по 10-12 бойових зіткнень на добу в нашій зоні відповідальності – сукупно це від східної Сумщини і до Куп’янського напрямку включно. Ворог намагається тиснути вздовж кордону, намагається інфільтруватися вздовж лінії розмежування. Не дуже вдало, станом на зараз, не сприяє погода в тому числі, бо зараз вже немає листя на деревах, тому ворог не може якось дуже ефективно інфільтруватися. Хоча є певні спроби, є навіть певне розширення в районі Козачої Лопані, хоч і невелике, але ворогу все ж таки вдалося там трішки посунути в червону зону за рахунок сірої зони, що, звісно, негативно. Але в цілому зусилля ворога відносно його ефекту, якого вони досягають, неспівставні», – зазначив Трегубов.

Він наголосив, що тактика ворога принципово не змінюється відтоді, як з’явились дрони на оптоволокні. Адже росіяни наразі не можуть застосовувати важку техніку.

«Як з’явилися дрони на оптоволокні, зникла важка техніка. Оце була велика зміна, вона відбулася півтора року тому, і з тих пір у нас не було таких технологічних змін, які так би повпливали на полі бою. Відтоді єдиною ефективною тактикою для росіян залишається тактика інфільтрації малими групами», – пояснив речник.

Відповідаючи на питання, чи розширить ворог застосування газогонів для просування вглиб української території, Трегубов зазначив, що масштабувати це ворог не зможе, оскільки не скрізь є газогони.

«Нема куди масштабувати, бо нема газогонів великих магістральних, воно ж не в кожному селі. На Куп’янщині вони їх використовують, бо просто там є така можливість, там є магістральний газогін, через який можна було справді ганяти піхоту. Ось вони його там і використовували. Але ж це не та історія, яку можна поширити там, де немає відповідної інфраструктури», – пояснив речник.

Трегубов також повідомив, що ситуація в районі Куп’янська суттєво не змінилась, а ворог активніше почав діяти в напрямку населеного пункту Радьківка.

«Росіяни зараз більш активно почали лізти у бік населеного пункту Радьківка – це на правому березі, на північ від Куп’янська і на захід від Голубівки. Якщо раніше вони заводили війська через Голубівку здебільшого, то зараз в них очевидний план залізти в Радьківку і лізти трішки з іншого боку, себто все одно потрапляти в Куп’янськ, але не безпосередньо з півночі, а, я б сказав, з північного заходу. Ось вони туди і спрямовують свої основні атакувальні зусилля останній тиждень. Але без успіху», – розповів Трегубов.

Речник зазначив, що наразі не спостерігається підготовка ворога до активних штурмових дій, йдеться лише про підтримку постійного тиску на Куп’янський напрямок.

Як повідомляв Укрінформ, упродовж минулої доби на фронті відбулося 206 боєзіткнень. Найактивніше росіяни атакували на Костянтинівському напрямку, де здійснили 21 атаку.