Connect with us

Економіка

Українські шаги замість російських копійок

Published

on


Нацбанк України ще минулого року пропонував позбавитись копійок, та перейменувати їх на “шаги”, що більш відповідає українській національній валюті. Адже копійки беруть свій початок від назв монет Московського царства.

Ініціатива Нацбанку була підтримана 18 грудня 2025 року, коли Верховна Рада в першому читанні проголосувала за перейменування копійки у шаг. “24 Канал” пояснив, чому це важливо для українців.

Що не так із копійками і звідки з’явилась назва

“Копійка” – це російська назва, вона походить спершу від народного, а потім офіційного найменування монет Московського царства.

На них був зображений Георгій-побєдоносець на коні та зі списом, яким він вражає змія (це герб Москви). Російською мовою спис – це “копье”, тому назва монети стала російською “копейка”, а українською “копійка”.



Копійка часів Московського царства

Перші копійки взагалі звались “дєньга” (московська дєньга – 1/200 рубля, новгородська дєньга – 1/100) – це данина іншим батькам російської державності – ординцям, бо приблизно так в Улусі Джучі називали гроші (оригінальна назва – данг), а їхня назва походить від арабських срібних дирхемів.

Як відомо, копійка є частиною рубля, його 1/100 (так, до речі, було не завжди), а рублі в Україні нині не використовуються. З 1996 році маємо власну грошову одиницю – гривню.

Її назва походить від часів середньовічної Київської княжої держави, де так називалися зливки срібла у формі ромба. У Новгороді це були прути.

Вони важили приблизно 140 – 150 грамів і використовувалися для торговельних операцій, бо були грошовим засобом великого номіналу.

Російський рубль – це нащадок гривні. Щоб зменшити номінал гривні, її рубали на частини – так виходили рублені “рублі”.

Лише в часи Петра Першого рубль почали системно карбувати, хоча аналогічні спроби робили й інші московські царі.

Цікаво, що рубльова реформа царя Олексія Міхайловіча стала можливою завдяки Богдану Хмельницькому. Цар карбував свій рубль, але йому не вистачало власного срібла. На допомогу прийшов український гетьман, який виплатив царю майже мільйон талярів сріблом як оплату за військовий союз.

Ці гроші відомі як “єфимки з признаком”, де “єфимок” – це народна назва таляра (походить від назви чеського монетного двору в місті Йоахімсталь), а “признак” – цареве клеймо з роком 1655, тобто отримання царем грошей від гетьмана.

Шаги – коли з’явились і звідки назва

Саме в цей історичний період з’являються “шаги” – це українська назва для не української монети, а саме частини таляра.

Таляр (або талер), який дав назву і доларам – це переважно срібні монети, що були в обігу в Новий час у Східній Європі. Один срібний таляр мав важити унцію срібла (30 грамів) і відповідав вартості іншої популярної монети – золотого гульдена. Таляри були дуже популярні і карбувалися в різних тогочасних державах – німецьких князівствах та в межах Речі Посполитої.

Срібний талер



Срібний талер

Більшість українських земель у XVI та до середини XVII століття входили до складу цієї держави, а місцеві мешканці використовували таляри, емітентом яких були польський король та литовський князь. Крім талярів, ходили й інші популярні в Європі монети, зокрема, дукати.

Як таляр, так і дукат, і гульден забезпечувалися цінним металом, мали високий номінал, тому для більш дрібних операцій потрібні були менші за номіналом монети. Ними стали грОші – від цієї назви походить нинішня польська монета, яка є 1/100 злотого, а також українська назва грошей, як таких.

Шаг – це українська назва монети в три гроша. Також його називали “трояк”, але назва “шаг” була більш поширеною.

У 18 столітті таляри в Україні зникають, їх замінюють рублі, проте, шаги залишаються. Але тепер, відповідно до ваги, це вже не 3 гроша, а 2 копійки. У XIX столітті, коли росіяни почали карбувати срібний рубль, шагом почали називати монети у пів срібної копійки.

Які гроші були за часів Гетьманщини

Це дуже цікаве питання, над яким б’ються історики вже не одне століття. Є свідчення, що гетьман Хмельницький карбував власну монету, про неї писав навіть московський посол Кунаков. Російський дипломат пише про монетний двір у Чернігові, щоправда, називає його на ординський манір “минза”.

“На тех новых денгах на одной стороне мечь, а на другой стороне ево Богданово имя”, – повідомляв Григорій Кунаков в Москву в грудні 1649 року.

А французька Gazette de Franse у 1652 році писала, що “козацький гетьман розпочав карбувати в Україні монету на свій кшталт, чим викликав протест польського короля”.

Але самі гроші часів Гетьманщини не збереглись навіть у музеях та колекціях.

Наступники Хмельницького також мали власні монетні двори, проте нині більшість істориків схиляються до думки, що то були не оригінальні монети, а імітація вже відомих. Із середини XVIII століття, коли автономію України було ліквідовано, в країні використовувались рублі та копійки, назву яких трохи змінили на український лад.

До традицій українці спробували повернутись в добу визвольних змагань. Саме тоді знову з’явилися шаги, щоправда, не металеві, а паперові. Це були марки – нині велика філателістична рідкість, дизайн яких розробляли Георгій Нарбут та Антон Середа. Нові шаги “ходили на рівні з дзвінкою монетою” менш як рік, але за часів Радянського Союзу зникли.

український шаг



Шаги часів УНР

Тому відмова від копійок виглядає логічною і доречною.

Але виникає питання, якщо шаг – це 2 копійки, а нова українська гривня – 100 копійок, то має бути 1 гривня = 50 шагів? Це не обов’язково. Історія знає безліч прикладів, де старі традиційні назви грошей і монет були модернізовані та отримали нове життя.

Класичним є приклад фунта стерлінгів. Історично він складався з 4 крон або 20 шилінгів, або 240 пенсів, і лише в 1971 році уряд відмовився від цього традиційного порядку на користь зрозумілої всім десятичної системи.

Так, фунт стерлінгів став коштувати 100 пенсів, а крони та шилінги (а ще було гроути – це 4 пенси, гінеї – 21 шилінг та соверени – 1 фунт) стали історією.

Нагадаємо, у грудні НБУ присвятив нову пам’ятну монету Службі безпеки України та її унікальній спецоперації “Павутина”, завдяки якій були уражені російські літаки на віддалених аеродромах.

А у вересні Національний банк України 23 вересня представив і одразу ж розпродав унікальну пам’ятну монету, присвячену українському писанкарству — мистецтву розпису великодніх яєць.



Джерело

Економіка

Не використали старі поїздки — Київ Цифровий поверне їхню вартість

Published

on



У Києві кошти за невикористані поїздки, придбані за старими тарифами, протягом тижня перерахують на гаманець транспортної карти в застосунку “Київ Цифровий”.

Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації (КМДА).

Кошти отримають пасажири, які до 14 вересня включно не використали всі поїздки, придбані за старими тарифами.

Вартість невикористаних поїздок зарахують на баланс транспортної карти в розділ “Мій Гаманець”. Наприклад, якщо пасажир мав 10 невикористаних поїздок за тарифом 6,5 грн, на гаманець транспортної карти Києва зарахують 65 грн.

Гроші з “Мого Гаманця” можна буде використати для оплати поїздок за актуальними тарифами. Вартість однієї поїздки залежить від кількості придбаних поїздок: 1–9 — 30 грн, 10–19 — 28,9 грн, 20–29 — 27,8 грн, 30–39 — 26,6 грн, 40–49 — 25,5 грн, 50 поїздок — 25 грн.

Щоб скористатися коштами, у застосунку “Київ Цифровий” потрібно відкрити “Транспортну карту”, вибрати потрібну картку та перейти до розділу “Мій Гаманець” → “Придбати поїздки”.

Кошти також можна використати безпосередньо через валідатор — як із пластикової, так і з цифрової транспортної карти. Якщо поїздок на картці немає, валідатор спише з “Мого Гаманця” 30 грн за одну поїздку.

Нагадаємо, з 22 липня у Києві вдвічі підвищили вартість проїзду в міській електричці Kyiv City Express. Квиток у застосунках “Укрзалізниці” та “Київ Цифровий” коштує 30 гривень, тоді як раніше разовий проїзд коштував 15 гривень.

В “Укрзалізниці” пояснили, що тариф переглянули через зростання витрат на електроенергію, утримання та ремонт поїздів. Водночас усі чинні пільги для пасажирів збереглися.

Також з 15 липня у Києві підвищили вартість проїзду в громадському транспорті всіх видів — із 8 до 30 гривень.

Водночас у столичних маршрутках із цієї ж дати проїзд подорожчав до 25 гривень.



Джерело

Continue Reading

Економіка

Ціни на продукти в Україні — у ВАР прогнозують зростання на 10-15 відсотків

Published

on



Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, повідомив, що продукти в Україні не зникнуть, втім, зростуть у ціні.

“Ворог не намагався зробити, які б він не створював проблеми із бомбардуваннями, із знищенням, йому не вдасться досягнути такої цілі, як залишити українців без продуктів харчування. Продукти є, продукти будуть, і не потрібно хвилюватися за те, що нам чогось може не вистачати”, — повідомив Марчук в прямому ефірі каналу “Ми-Україна”.

Але, за його словами, є інша проблема. Адже удари росіян по логістиці створюють труднощі з доставкою вчасно.

Марчук каже, що затримки можуть тривати від тижня до 10 днів, але він повідомив, що по факту сьогодні і виробник, і ритейл — диверсифікуються з точки зору з розміщення продукції, переходять від прямих постачань від виробника до ритейлу, до магазину: “Тобто такі проблематики ми будемо вирішувати”, — зазначив Марчук.

Втім в осінньо-зимовий період часу дійсно слід очікувати зростання цін на продукти харчування.

“Найближчий час це може бути не більше там 2, 2,5%. Але по факту протягом цього часу може сягати більше 10–15%, в тому числі всіх видів продукції”, — повідомив Марчук.

Він підкреслив, що також ціни зростуть на імпортні види продукції.

Нагадаємо, засновник і співвласник мережі Varus Руслан Шостак повідомив, що в Україні від початку повномасштабної війни знищено 2,1 млн кв. м складських площ класів А і Б. Загальний обсяг складських площ, що залишилися, становить близько 2,9 млн кв. м.

3 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія завдала удару по заводу Coca-Cola у Великій Димерці Київської області.

Крім того, ми писали, що 8 вересня російський безпілотник влучив у завод REEVA у Білій Церкві на Київщині. Унаслідок атаки суттєво пошкоджено виробничі та складські приміщення. Через зупинку виробництва й відвантаження продукції локшина REEVA може зникнути з полиць тимчасово.



Джерело

Continue Reading

Економіка

Ціни на дизель в Україні

Published

on



Гуртові ціни на дизель впали на понад 3 грн, але світові котирування зростають. Чи подешевшає пальне на АЗС і коли можливе здорожчання, розповів енергоексперт Володимир Омельченко.

Наприкінці літа в Україні немає фізичного дефіциту дизельного пального. Ба більше, гуртові ціни за останній тиждень помітно знизилися. Однак ситуація на світовому ринку, проблеми з логістикою та російські атаки на українську паливну інфраструктуру створюють ризики для вартості дизеля на АЗС. Про це розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

За його словами, за останній місяць на ринку почав формуватися небезпечний ланцюг ризиків, який охоплює світове виробництво пального, міжнародну логістику та доставку дизеля безпосередньо українському споживачеві.

Дизель у гурті дешевшає, але АЗС не поспішають знижувати ціни

За останній тиждень гуртові ціни на дизельне пальне в Україні знизилися більш ніж на 3 грн — до 86,83 грн за літр.

Водночас роздрібний ринок відреагував значно слабше: ціни на АЗС зменшилися лише на 52 коп.

Через це різниця між гуртовою та роздрібною ціною зросла. Теоретично це створює можливість для подальшого здешевлення дизеля на заправках. Проте ситуація може змінитися через дорожчання нового імпорту.

“Поки українські запаси дешевшають, наступні імпортні партії вже обійдуться дорожче”, — зазначив Володимир Омельченко.

Світовий ринок уже штовхає ціни вгору

Впродовж двох тижнів серпня котирування дизельного пального Platts зросли на 209 доларів за тонну. Водночас нафта Brent перетнула позначку 92 долари за барель. Це означає, що пальне, яке Україна імпортуватиме наступними партіями, може коштувати дорожче.

Як зазначає експерт, нинішнє зниження гуртових цін в Україні може виявитися тимчасовим і бути компенсованим вищою вартістю нового ресурсу.

Чому дизель дорожчає: три головні ризики

Світові НПЗ не встигають наростити виробництво. Переробка нафти у світі скоротилася на 5 млн барелів на добу, а швидко компенсувати ці обсяги складно. Американські нафтопереробні заводи вже завантажені майже на 100%.

Додатковий тиск створюють форс-мажорні обставини. Зокрема, внаслідок атаки було виведено з ладу НПЗ Jazan у Саудівській Аравії.

Також переробка нафти в Росії, за наведеними експертом даними, впала на 30%, а країна запровадила заборону на експорт дизельного пального до кінця 2026 року.

Доставка пального стає довшою та дорожчою

Другий великий ризик, за словами Омельченка, це — міжнародна логістика.

Через геополітичну ситуацію обхід Червоного моря додає танкерам 34 дні в дорозі. Водночас вартість страхування суден зросла у 2,5 раза — до 0,75% від вартості судна.

У Європі ситуацію ускладнює низький рівень води в Рейні та Дунаї.

“Навіть якщо пальне є, везти його стає довше і дорожче”, — наголосив Омельченко.

Російські атаки створюють проблему “останніх кілометрів”

Окремий ризик для України — удари РФ по паливній інфраструктурі та логістиці. За словами експерта, лише в мережі “Нафтогазу” було пошкоджено 37 АЗК.

Для прифронтових територій критичною проблемою може стати не загальна наявність дизеля в країні, а безпекова можливість доставити його бензовозом до конкретної громади.

Що буде з цінами на дизель на АЗС: три сценарії

Омельченко окреслив три можливі варіанти розвитку ситуації.

  1. Базовий сценарій — стабілізація. Здешевлення дизеля на українському гуртовому ринку компенсує дорожчання нових імпортних партій. У такому разі ціни на стелах АЗС суттєво не зміняться.
  2. Оптимістичний сценарій — зниження цін. Він можливий, якщо гуртові ціни в Україні продовжать падати, а світові котирування дизеля та вартість фрахту стабілізуються.
  3. Песимістичний сценарій — подорожчання. Він може реалізуватися, якщо одночасно посиляться дефіцит нафтопереробних потужностей, логістичні проблеми в районі Ормузької протоки та Червоного моря, а також атаки на паливну інфраструктуру України.

На думку експерта, головна загроза для українського ринку зараз полягає не в одному масштабному дефіциті, а в можливому збігу одразу кількох негативних факторів.


Важливо

Великі та малі запаси палива: як відповісти на удари РФ по заправках, мостах і бензовозах

“Головна небезпека сьогодні — це не один великий дефіцит, а ефект “ідеального шторму”. Збіг кількох проблем одночасно робить ринок надзвичайно вразливим”, — зазначив Володимир Омельченко.

Нагадаємо, раніше Фокус повідомляв про удари РФ по складам з продуктами у Борисполі.Внаслідок обстрілу загинула одна людина, ще семеро жителів області дістали поранення, пошкоджені житлові будинки, складські приміщення, АЗС та автомобілі.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.